Постанова

від 20.11.2019 по справі 340/635/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 листопада 2019 року м. Дніпросправа № 340/635/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),

суддів: Прокопчук Т.С., Шлай А.В.,

за участю секретаря судового засідання Іотової А.О.,

за участю:

представника відповідача: Івашкіна О.В,

представника позивача: Шаповалова Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31.07.2019 (суддя суду першої інстанції Кармазина Т.М.) в адміністративній справі № 340/635/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецсталь-Груп" до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецсталь-Груп" звернулось з позовом до суду про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.12.2018 №00000321404, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у сумі 826494 грн, №00000301404, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 1729835 грн, №00000311404, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 1180277 грн.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що позивачем сформовано податковий кредит на підставі належним чином оформлених податкових накладних, отриманих від ТОВ "Арвін Плюс". Взаємовідносини із зазначеним контрагентом здійснювалися згідно з укладеним між сторонами договором, придбаний товар використовувався в господарській діяльності з метою отримання прибутку. Господарські операції супроводжувались оформленням всіх необхідних первинних документів, на час укладення позивачем правочинів з контрагентом, останній був належним чином зареєстрованим та був платником податку на додану вартість. Тому позивач вважає, що ним в повній мірі дотримано вимог норм законодавчих актів при взаємовідносинах з вищезазначеним контрагентом та оподаткуванні господарських операцій з ним.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31.07.2019 позовні вимоги задоволені, вирішено питання розподілу судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не враховані доводи відповідача, що позивачем фактично здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій з купівлі товарів у контрагента, первинні документи щодо придбання товарів не опосередковувалися реальним рухом активів, мала місце реалізація товарів, джерело походження яких не встановлено; відсутність фактичного здійснення операцій не дає право платнику податків на формування складу податкового кредиту.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецсталь-Груп" на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач заперечує проти доводів скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав, просив суд рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Позивач в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами ГУ ДФС у Кіровоградській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Спецсталь-Груп" з питань правильності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Арвін Плюс" за червень-серпень 2018 р., що відображені в податкових деклараціях з ПДВ за червень-серпень 2018 р. та з питань правильності нарахування податку на прибуток при відображенні обсягів зазначених взаємовідносин в декларації з податку на прибуток за перше півріччя 2018 року, за результатами якої складено акт №179/11-28-14-04/38693422 від 21.11.2018 (т.1 а.с.28-66).

Відповідно до висновків акту позивачем порушені:

- п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1153223 грн, в тому числі: за червень 2018 року в сумі 754099 грн, за липень 2018 року в сумі 399124 грн та завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) в загальному розмірі 1180277 грн, у тому числі за червень 2018 року на суму 148714 грн, за липень 2018 року на суму 380262 грн, за серпень 2018 року на суму 651301 грн.

- п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 550949 грн, у тому числі за І півріччя 2018 року в сумі 550949 грн.

На підставі акту перевірки та за виявленими порушеннями контролюючим органом 07.12.2018 прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №00000321404, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у сумі 826494 грн, у тому числі за податковими зобов`язаннями у розмірі 550949 грн і за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 275475 грн (т.1 а.с.12);

- №00000301404, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 1729835 грн, у тому числі за податковими зобов`язаннями у розмірі 1153223 грн і за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 576612 грн (т.1 а.с.10);

- №00000311404, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 1180277 грн: червень 2018 року - 148714 грн, липень 2018 року - 380262 грн, серпень 2018 року - 651301 грн (т.1 а.с.11).

За результатами адміністративного оскарження податкові повідомлення-рішення залишені без змін (т.1 а.с.15-18).

Не погодившись з податковими повідомленнями-рішенями, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено реальність господарських відносин з контрагентом, підтверджено використання товару у власній господарській діяльності та правомірність відображення наслідків вказаних відносин у податковому обліку; натомість відповідачем не доведений безтоварний характер господарських операцій, безпідставність формування позивачем податкового кредиту з ПДВ, податку на прибуток, в зв`язку з чим контролюючим органом неправомірно збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість, зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість та збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток, що в свою чергу свідчить про протиправність податкових повідомлень-рішень.

Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

У відповідності до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пункт 44.1 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У відповідності до ч.1 ст.3 Господарського кодексу під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно з п.п. 14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Таким чином, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту.

Відповідно до п.п. 44.1, 44.2 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідач пов`язує порушення позивачем податкового законодавства внаслідок господарських операцій з ТОВ "Арвін Плюс".

Згідно з матеріалами справи, основним видом діяльності ТОВ "Спецсталь-Груп" є оптова торгівля металами та металевими рудами.

28 травня 2018 року ТОВ "Арвін Плюс" (Постачальник) та ТОВ "Спецсталь-Груп" (Покупець) укладено договір поставки №28052018-1, за умовами якого Постачальник зобов`язується поставити, а покупець оплатити та прийняти товар, детальний опис та характеристика, кількість, вартість якого вказані в Специфікаціях. Поставка визначена за умовами FCA (Інкотермс 2010) - склад Продавця м. Кіровоград, вул. Генерала Родімцева, 87В (т. 1 а.с. 67-69).

Відповідно до специфікацій:

- № 1 від 01.06.2018 постачається 1,06 т електродів графітованих ф300 мм в комплекті з ніпелями на загальну суму 200976 грн, у т.ч. ПДВ 33496 грн (т. 1 а.с. 70);

- № 2 від 04.06.2018 постачається 3,8 т марганцю металевого Мн-95 на загальну суму 291840 грн, у т.ч. ПДВ 48640 грн (т. 1 а.с. 71);

- № 3 від 05.06.2018 постачається 20 т феромарганцю ФМнД-78 на загальну суму 840000 грн у т. ч. ПДВ 140000 грн (т. 1 а.с. 72);

- № 4 від 06.06.2018 постачається 40 т феросилікомарганця Мн С17 на загальну суму 1632000 грн, у т.ч. ПДВ 272000 грн (т. 1 а.с. 73);

- № 5 від 18.06.2018 постачається 2,286 т феросиліція ФС-65 на загальну суму 96012 грн, у т.ч. ПДВ 16002 грн (т. 1 а.с. 74);

- № 6 від 02.07.2018 постачається 190 т чавуна переробного ПЛ1-ПЛ2 на загальну суму 2394000 грн, у т.ч. ПДВ 399000 (т. 1 а.с. 75);

- №7 від 16.07.2018 постачається 40 т чавуна переробного ПЛ1-ПЛ2, 1,5 т феромарганцю ФМН-88, 4 т феромарганцю ФМнД-78, 10 т феросилікомарганця Мн С17, 1,084 т електродів графітованих ф300 мм в комплекті з ніпелями на загальну суму 1390029,60 грн, у т.ч. ПДВ 231671,60 грн (т. 1 а.с. 76);

- № 8 від 15 серпня 2018 постачається 0,707 т ферохрому ФХ-025, 0,220 феросиліцію ФС-45, 16,1 т феросиліцію ФС-65, 18,750 т феромарганцю ФМнД-78 (т. 2 а.с. 158).

Транспортування вказаного товару здійснено на договірних умовах ФОП ОСОБА_1 (автомобіль Камаз 55102, причіп ГКБ 8527), що підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними, договором про надання транспортних послуг, додатковими угодами до цього договору, актами надання послуг (т.1 а.с.78, 80, 82, 84, 86, 88, 90, 92, 94, 96, 98, 100, 102, 104, 106, 108, 110, 112, 114, 116, 118, 120, 122, 124, 126, 128, 130, 132, 134, 136, 138, 140, 142, 144, 146, 148, 150, 152, 154, т. 2 а.с. 45-95).

Аналіз вказаних документів, свідчить, що поставка товару відбувалася в договірних обсягах та в обумовлені сторонами строки.

Вказаний товар оприбутковано позивачем відповідно до видаткових накладних (т.1 а.с.77, 79, 81, 83, 85, 87, 89, 91, 93, 95, 97, 99, 101, 103, 105, 107, 109, 111, 113, 115, 117, 119, 121, 123, 125, 127, 129, 131, 133, 135, 137, 139, 141, 143, 145, 147, 149, 151, 153).

Оплату вартості придбаного товару здійснено в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями (т.1 а.с.155-173).

ТОВ "Спецсталь-Груп" до податкового кредиту в червні, липні та серпні 2018 року віднесено суму ПДВ в розмірі 1411848,80 грн за податковими накладними, виданими ТОВ "Арвін Плюс", з придбання товарів (феромарганцю ФМнД-78, електродів графітованих ф300 мм в комплекті з ніпелями, марганцю металевого Мн-95, феросилікомарганцю МнС17, феросиліція ФС-65 та ФС-45, чавуна переробного ПЛ1-ПЛ2, феромарганцю ФМН-88, ферохрома ФХ-025).

Відповідно до копій видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, довіреностей, згаданий товар постачався позивачем ТОВ Торговий дім Біол , Ростенергомаш , Промтехсварка , Красилівський ливарний завод , Торговий дім Автокраз , Завод Промлит , Смілянський ливарний завод , Руслан-Комплект , Завод олександрійська ливарна компанія , НВЦ Інвесткон , Запорізький сталеливарний завод , АТЦ-Сервіс , Дністер-М , Наша майстерня , ТД Укрнасоссервіс , Енмаліт , Мелітопольсикй завод турбокомпресорів , Полтавський завод кварцового скла , ПАТ Гельмязівське РТП , Полтавський ГЗК , Уманьфермаш , Металит , ДП Дніпродзержинський сталеливарний завод , Завод обважнених бурильних та ведучих труб , АТ Полтавський турбомеханічний завод (т. 1 а.с.183-250, т. 2 а.с. 1-23).

Наполягаючи на правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, контролюючий орган вказує, що податковою адресою ТОВ "Арвін Плюс" є Кіровоградська область, м. Знам`янка, вул. Калинова, 134, а складом відвантаження товару - Кіровоград, вул. Генерала Родімцева, 87В, разом з цим у ТОВ "Арвін Плюс" відсутні власні або орендовані приміщення, в тому числі за місцем розташування складу відвантаження; у червні-серпні 2018 року працювало в товаристві 3 особи; товариство не декларувало послуг транспортування, зберігання товарів, опалення, водо-, теплопостачання, зв`язку, придбання канцелярських засобів тощо.

Крім того, відповідач вказує, що проведеним аналізом зареєстрованих податкових накладних, встановлено, що задекларовані ТОВ "Арвін Плюс" товарно-матеріальні цінності, що поставлені на адресу ТОВ "Спецсталь-Груп" декларуються, як придбані ТОВ "Арвін Плюс" у ТОВ Мідієнт Компані , ТОВ Мадрайт та ТОВ Аланто групп , проте останніми, з часу їх реєстрації, не декларується як придбані.

Суд апеляційної інстанції враховує, що порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції відхиляє вказані доводи відповідача, оскільки вони не засвідчують неспроможність контрагента позивача виконати поставку товару в договірних обсягах та строках, з урахуванням встановлених обставин перевезення товару за рахунок позивача.

Крім того, посилання відповідача на матеріали кримінального провадження №42017000000003630 від 13.11.2017 в якості доказів участі ТОВ Мідієнт Компані (контрагента ТОВ "Арвін Плюс") в незаконних схемах формування податкового кредиту, судом апеляційної інстанції оцінюється критично, оскільки відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Разом з цим, жодного з документів, передбачених ч. 6 ст. 78 КАС України, щодо згаданих кримінальних проваджень, відповідачем не надано.

Також, суд апеляційної інстанції враховує, що до суду першої інстанції та під час апеляційного провадження у справі, відповідачем не вказано на обставини притягнення службових осіб позивача чи його контрагента до кримінальної відповідальності, вироків не надано.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що доводи відповідача про не підтвердження реальності господарських операцій у зв`язку з посиланням на аналіз податкової звітності ТОВ "Арвін Плюс" та аналіз Єдиного реєстру податкових накладних по ланцюгу постачання є необґрунтованими, оскільки чинне законодавство не ставить право платника податків на формування податкових вигод у залежність від змісту податкової звітності його контрагентів та номенклатури придбаного/проданого товару третіми особами.

На підставі встановлених обставин та відповідних доказів, оцінка яким була надана з дотриманням норм процесуального законодавства, суд першої інстанції дійшов юридично правильного висновку про те, що господарські операції між позивачем та контрагентом документально підтверджені та фактично здійснені, оскільки позивач має та надав суду відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності з іншими доказами свідчать про факт вчинення господарських операцій, натомість доводи контролюючого органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Враховуючи наявність господарської мети при укладанні договору, надання первинних документів, які свідчать про виконання правочинів та використання їх результатів у господарській діяльності, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо дотримання позивачем податкової дисципліни.

Отже, доводи відповідача стосовно непроведення господарських операцій є такими, що суперечать письмовим доказам наявним в матеріалах справи.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.308, ст. 310, ст. 315, ст. 316, ст.. 321, ст. 325 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31.07.2019 в адміністративній справі № 340/635/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Постанова в повному обсязі складена 20.11.2019 року.

Головуючий - суддя О.О. Круговий

суддя Т.С. Прокопчук

суддя А.В. Шлай