Ухвала

від 20.11.2019 по справі 826/14284/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/14284/16

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

20 листопада 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Єгорової Н.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АВЕ-плаза до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними дій,-

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2019 року позов задоволено повністю.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2019 року вперше подану ГУ ДФС у м. Києві апеляційну скаргу повернуто апелянту у зв`язку із неподанням документу про сплату судового збору.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2019 року вдурге подану ГУ ДФС у м. Києві апеляційну скаргу повернуто апелянту на підставі п. 1 ч. 4 ст. 298 КАС України.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ГУ ДФС у м. Києві втретє подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Крім того, апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовано посиланням на норми чинного законодавства.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. ст. 295, 296 КАС України, а саме - пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а також до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Крім того, приписи п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України визначають, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, повний текст оскаржуваного рішення було отримано ГУ ДФС у м. Києві не пізніше 11 грудня 2019 року, про що свідчить відбиток штампу реєстрації вхідної кореспонденції суду на копії першої сторінки вперше поданої апеляційної скарги (а.с. 180), отже, останнім днем подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції з урахуванням вихідних днів було 10 січня 2019 року. Проте апеляційну скаргу направлено до суду першої інстанції 07 листопада 2019 року, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.

При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі № 820/4420/18.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа Стаббігс на інші проти Великобританії , справа Девеер проти Бельгії , справа Креуз проти Польщі ).

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого апелянтом клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Крім іншого, приписи п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України визначають, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України Про судовий збір (далі - Закон).

Відповідно до положень ст. ст. 3 та 4 названого Закону судовий збір справляється за подання апеляційних скарг на рішення суду в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

З огляду на те, що предметом позову є визнання протиправними дій та зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити дії, позовні вимоги є вимогами немайнового характеру.

Зі змісту постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05 лютого 2016 року № 2 Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI Про судовий збір у редакції Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору вбачається, що, перевіряючи правильність сплати позивачем судового збору та визначаючи кількість вимог немайнового характеру, звернених до суду, необхідно враховувати, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України Про судовий збір в редакції, яка діяла на момент подання позову до суду першої інстанції, ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, фізичною особою-підприємцем, складала 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Положеннями ч. 1 зазначеної статті передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2016 року приписами Закону України Про Державний бюджет України на 2016 рік встановлено мінімальну заробітну плату в розмірі 1378,00 грн.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що відповідно до положень ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи, розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції складає 2 067,00 грн. (1 378,00 х 150%).

Однак, всупереч вимог КАС України, апелянтом до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Крім того, апелянтом заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтовано посиланням на норми чинного законодавства щодо можливості звільнення особи від його сплати.

Розглянувши заявлене клопотання, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Водночас, згідно ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регламентовано статтею 8 Закону України Про судовий збір , приписи якої не містять підстав та умов для звільнення суб`єктів владних повноважень від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення або розстрочення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що викладені ГУ ДФС у м. Києві у клопотанні про звільнення від сплати судового збору обставини не можуть бути підставою для його задоволення в силу положень ст. 8 Закону України Про судовий збір .

Згідно ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи, що апелянтом пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а клопотання про поновлення такого строку визнано необґрунтованим; до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору, а клопотання про звільнення від його сплати, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху та надання ГУ ДФС в м. Києві строку для усунення визначених у вказаній ухвалі недоліків шляхом:

- подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду із зазначенням інших поважних, на думку апелянта, причин для його поновлення;

- надання документу про доплату судового збору на суму 2 067,00 грн. на такі реквізити: отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - 34312206081055; код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 298, 321, 325 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення - відмовити.

У задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АВЕ-плаза до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними дій - залишити без руху.

Вказати, що апелянт протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших причин для його поновлення, які вважає поважними, а також усунути інші недоліки, викладені у вказаній ухвалі.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, а також не будуть усунуті інші недоліки апеляційної скарги суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.М. Єгорова