УХВАЛА
01 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 826/14284/16
адміністративне провадження № К/9901/8224/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2019 у справі №826/14284/16 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АВЕ-Плаза до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними дій,
в с т а н о в и в:
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у м. Києві 20.03.2020 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Як вбачається зі змісту касаційної скарги відповідачем, у зв`язку з пропуском процесуального строку на касаційне оскарження ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2019 у справі №826/14284/16, порушено питання про його поновлення.
В той же час судом встановлено, що клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження Головним управління ДПС у м. Києві обґрунтовано виключно посиланням на правові положення Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), які регулюють процесуальні строки касаційного оскарження судових рішень без наведення жодних умотивованих підстав, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у строк визначений законом.
Ухвалою Верховного Суду від 06.04.2020 касаційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статей 330, 332 КАС України. Цією ж ухвалою заявнику надано строк на усунення виявлених судом недоліків тривалістю п`ять днів з моменту закінчення строку дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), протягом якого скаржник має усунути вказані недоліки та надати суду касаційної інстанції обґрунтовану заяву про поновлення строку касаційного оскарження з доданням належних доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з скаргою у строк, визначений законом та документ про сплату судового збору.
Вказану ухвалу Верховного Суду вручено заявнику 09.04.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
17.07.2020 набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) №731-IX від 18.06.2020, яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу та Кодексу адміністративного судочинства України.
Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №731-IX від 18.06.2020 встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу Х Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу ХІІ Прикінцеві положення Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) №540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Законодавцем встановлено обмеження строку встановленого відповідно до пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній з 02.04.2020 до 16.07.2020), зокрема для виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, який закінчуються через 20 днів після набрання чинності Закону №731-IX від 18.06.2020. Враховуючи, що Закон №731-IX від 18.06.2020 набрав чинності 17.07.2020, присічний строк виконання вимог ухвали від 06.04.2020 у справі №826/14284/16 є 06.08.2020.
Верховний Суд ухвалою від 21.07.2020 продовжив Головному управлінню ДПС у м. Києві строк на усунення недоліків касаційної скарги (зі встановленням строку для виконання вимог ухвали Верховного Суду від 06.04.2020 у справі №826/14284/16) до 06.08.2020 включно.
Вказану ухвалу Верховного Суду вручено представнику заявника 25.07.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху на адресу суду 05.08.2020 надійшла заява Головного управління ДПС у м. Києві про усунення недоліків касаційної скарги з доданням доказів сплати судового збору (платіжне доручення №3678 від 30.07.2020).
Розглянувши вказану заяву судом встановлено, що в обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження відповідач вказує, що саме об`єктивні причини, які не залежали від волі останнього (відсутність належного бюджетного фінансування), створили істотні перешкоди та труднощі щодо приведення касаційної скарги у відповідність вимогам статті 330 КАС України та реалізації відповідачу права на судовий захист. Також контролюючий орган вважає, що своєчасне подання касаційної скарги при первинному зверненні до суду та звернення сторони із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження при черговому зверненні є безумовними підставами для прийняття касаційної скарги з подальшим відкриттям провадження у справі. Контролюючий орган переконаний, що жодних зволікань у реалізації ним права на судовий захист у касаційному порядку суб`єктом владних повноважень допущено не було.
Разом з тим, наведені відповідачем у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані судом поважними, з огляду на наступне.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Разом з тим, зазначені відповідачем у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстави не відповідають наведеним вище критеріям і не можуть бути визнані судом поважними, оскільки не є такими, що не залежать від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надають їй права у будь-який необмежений після спливу цього строку час реалізовувати право на касаційне оскарження судових рішень.
Також, суд касаційної інстанції звертає увагу, що відповідачем на підтвердження доводів викладених у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження, не надано жодних доказів на підтвердження вчинення дій з метою усунення недоліків касаційної скарги, які стали підставою для її повернення скаржнику раніше, та неухильного виконання останнім покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов`язків щодо оформлення касаційної скарги у відповідності до вимог закону, зокрема статті 330 КАС України.
Особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
При вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого статтею 329 КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги/відмови у відкритті касаційного провадження за вперше поданою касаційною скаргою до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі.
Так, керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України Про доступ до судових рішень від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з`ясовано, що підставою для повернення раніше поданої відповідачем касаційної скарги (ухвала Верховного Суду від 24.01.2020) слугувало те, що при дослідженні касаційної скарги на предмет відповідності вимогам процесуального закону судом встановлено, що подана Головним управлінням ДПС у м. Києві касаційна скарга підписана особою, право якої на вчинення таких процесуальних дій не підтверджено у встановленому законом порядку.
Таким чином, посилання контролюючого органу на відсутність законних підстав для повернення судом раніше поданої ним касаційної скарги, відхиляються судом касаційної інстанції, оскільки за встановлених обставин, в діях останнього не вбачається наміру добросовісної реалізації належного суб`єкту владних повноважень права на касаційне оскарження. Зазначене свідчить виключно про формальний підхід скаржника до оформлення касаційної скарги.
Також у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження відповідачем не наведено жодних обґрунтованих доводів та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об`єктивних перешкод, які унеможливили реалізацію права на повторне звернення (після постановлення 24.01.2020 Верховним Судом ухвали про повернення касаційної скарги заявнику) до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в найкоротші строки. В поданні повторної касаційної скарги лише 20.03.2020 не вбачається наміру добросовісної реалізації належного особі права на касаційне оскарження судового рішення та забезпечення неухильного виконання вимог процесуального закону, зокрема стосовно строку подання касаційної скарги.
Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи вищезазначене, Верховний Суд не вбачає підстав для визнання, викладених відповідачем у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтею 333 КАС України, -
у х в а л и в:
Відмовити Головному управлінню ДПС у м. Києві у поновленні строку на касаційне оскарження ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2019 у справі №826/14284/16.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2019 у справі №826/14284/16 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АВЕ-Плаза до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними дій.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді І.Я. Олендер
І.А. Гончарова
Р.Ф. Ханова
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 01.09.2020 |
Оприлюднено | 04.09.2020 |
Номер документу | 91303612 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Олендер І.Я.
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Єгорова Наталія Миколаївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Єгорова Наталія Миколаївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Єгорова Наталія Миколаївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Беспалов Олександр Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Мельничук Володимир Петрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Мельничук Володимир Петрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні