Постанова

від 19.11.2019 по справі 824/1001/18-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/1001/18-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Григораш Віталій Олександрович

Суддя-доповідач - Охрімчук І.Г.

19 листопада 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Охрімчук І.Г.

суддів: Капустинського М.М. Смілянця Е. С. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Шпикуляк Ю.В.,

представника відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС України у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 липня 2019 року (повний текст рішення складено 22.07.2019 року, м. Чернівці) у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Бонус Актив" до Головного управління ДФС України у Чернівецькій області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство "Бонус Актив" (позивач) звернулось до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Чернівецькій області (відповідач) з такими позовними вимогами (з урахування заяви про уточнення позовних вимог від 30.10.2018 року):

- визнати протиправним дії (бездіяльності) Головного управління Державної фіскальної служби в Чернівецькій області щодо не реєстрації податкової накладної №2 від 31.07.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої приватним підприємством "Бонус Актив";

- зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби в Чернівецькій області зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 31.07.2018 року подану Приватним підприємством "Бонус Актив";

- стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби в Чернівецькій області на користь Приватного підприємства "Бону Актив" суму спричиненої матеріальної шкоди у розмірі 2166,67 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 08.08.2018 року подав для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 31.07.2018 року на суму 13000,00 грн. Проте, рішеннями комісії Головного управління Державної фіскальної служби в Чернівецькій області від 09.08.2018 року за № 876881/41738887 відмовлено у реєстрації вказаної накладної, оскільки при відкритті файлів формату pdf - відсутні будь-які дані для перегляду, про що його було повідомлено через систему "Медок". Із даними рішеннями позивач не погоджується, оскільки вважає, що жодних норм податкового законодавства ним не порушено, так як ним подано всі документи, що підтверджують реальність проведених господарських операцій.

З огляду на це, позивачем через електронну систему було відправлено скаргу на вказане рішення комісії із додатками документів, необхідних для підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній. Рішенням комісії з розгляду скарг від 20.08.2018 року скарга залишена без задоволення з підстав "надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття Комісією рішення про задоволення скарги". Крім того, вказував що внаслідок таких неправомірних дій органу ДФС йому було завдано шкоди на суму 2166,67 грн. у вигляді штрафу, який він сплатив на вимогу ТОВ "ЛІЛАК" за додатковим договором до договору поставки №1 БА від 01.07.2018 року за невчасну реєстрацію податкової накладної.

Враховуючи зазначене, позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання протиправними дій (бездіяльності) щодо не реєстрації податкової накладної, зобов`язання її зареєструвати та стягнення з відповідача завданої шкоди.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 01.11.2018 року відкрито провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено розгляд справи.

Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами, надав суду першої інстанції письмовий відзив, в якому проти позову заперечував. Вважає, що відмовляючи у реєстрації спірної накладної та у задоволенні скарги позивача на це рішення він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом. Зокрема зазначив, що його дії відповідають вимогам статей 74, 201 ПК України, Порядків затверджених постановою Кабінету міністрів України від 21.02.2018 року №117, які передбачають подання податкової накладної, доданих до неї документів виключно в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС. На думку відповідача, позивачем не надано документів, які підтверджують господарську операцію ПП "Бонус Актив" та ТОВ "ЛІЛАК", оскільки при відкритті файлів, які надісланні позивачем, дані для перегляду були відсутні, що і стало підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної. Скарга на вказане рішення до контролюючого органу вищого рівня подана не за належністю та з пропущенням строків її подання.

Враховуючи те, що свої дії позивач вважає правомірними, відсутній і сам факт завдання позивачу шкоди на заявлену ним суму. Відмова в реєстрації податкової накладної була наслідком ненадання позивачем в повному обсязі документів, що підтверджували реальність господарської операції. Крім того, між діями контролюючого органу щодо прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної і "збитками", які вимагає стягнути позивач відсутній причинно-наслідковий зв`язок. З огляду на викладене вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення повністю.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 22.07.2019 року адміністративний позов Приватного підприємства "Бонус Актив" до Головного управління ДФС у Чернівецькій області про визнання протиправними дій та бездіяльності, про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування шкоди - задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби в Чернівецькій області щодо не реєстрації податкової накладної №2 від 31.07.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої Приватним підприємством "Бонус Актив".

Зобов`язано Головне управління Державної фіскальної служби в Чернівецькій області зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 31.07.2018 року подану Приватним підприємством "Бонус Актив".

В частині позовних вимог про стягнення з Головного управління Державної фіскальної служби в Чернівецькій області на користь Приватного підприємства "Бону Актив" суми спричиненої матеріальної шкоди у розмірі 2166,67 грн - відмовлено.

Стягнуто на користь Приватного підприємства "Бонус Актив" судовий збір у сумі 1762,00 (тисяча сімсот шістдесят дві) гривні за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби в Чернівецькій області.

Повернуто Приватному підприємству "Бонус Актив" з Державного бюджету України зайво сплачений судовий збір у сумі 1762,00 (тисяча сімсот шістдесят дві) гривні.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 22.07.2019 року та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що на підтвердження реальності господарської операції позивач вислав документи, а саме: копію договору поставки №30/18-К від 27.07.2018 року, копія договору оренди нежитлових приміщень №2 від 25.07.2018 року, договір поставки №1 БА від 01.07.2018 року, повідомлення про надання пояснень щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено. При відкритті інших файлів дані для перегляду були відсутні. Водночас, зауважує, що наявність невідомих файлів формату pdf з назвою "договір", "товарна - транспортна накладна", "видаткова накладна", які неможливо відкрити, не свідчать про надсилання саме вказаних документів і не дає жодної змоги переглянути їх зміст.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2019 року відкрито апеляційне провадження, а ухвалою суду від 30.10.2019 року призначено до апеляційного розгляду.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 08.11.2019 року судове засідання призначено в режимі відеоконференції.

Позивач, скористався своїм правом та надіслав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в якому посилається на те, що відповідач безпідставно стверджує про те, що позивачем не було надано на розгляд комісії ДФС у Чернівецькій області в електронному вигляді документи, що підтверджують фактичну наявність господарських операцій. При цьому, відповідач сам підтверджує, що отримав від ПП "Бонус Актив" документи через засіб електронного зв`язку у електронному вигляді. Одночасно, зазначив, що ПП "Бонус Актив" діючи в рамках Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" крім електронної форми, також надало візуальну форму електронного документа на папері, що членами комісії ДФС і було обстежено при цьому, члени комісії задавали питання по суті господарської операції і до неї не було претензій. Проте, незважаючи на це, комісія не взяла до уваги фактично матеріальну доказану суть господарської операції, а прийняла формальне протиправне рішення. Враховуючи наведене, позивач вважає, що приватне підприємство "Бонус Актив" надало вичерпний перелік копій документів для підтвердження здіснення господарських операцій.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, прийшла до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Приватне підприємство "Бонус Актив" (код ЄДРПОУ 41738887, м. Чернівці, вул. Гагаріна, 13, 58000) зареєстроване як юридична особа та 01.01.2018 року взято на облік платника податків. Видами діяльності підприємства є, зокрема: 46.36 Оптова торгівля цукром шоколадом і кондитерськими виробами. (а.с.10-12). Відповідно до Договору поставки від 27.07.23018 року №30/18-к, укладеного між позивачем та ФОП ОСОБА_1 , останній зобов`язується поставити на склад позивача за адресою м. Чернівці, вул. Гагаріна, 13 товар, найменування якого, кількість, вартість та ціна вказується у видатковій накладній (а.с.15).

З видаткової накладної №РН-0003992 від 27.07.2018 року та товарно-транспортної накладної №РН-0003992 від 27.07.2018 року слідує, що ФОП ОСОБА_1 поставив позивачу 10000,00 кг цукру на загальну суму 102200,00 грн, якість якого підтверджується сертифікатом відповідності та декларацією виробника (а.с.16-19). В подальшому між позивачем та ТОВ "Лілак" укладено Договір поставки №1БА від 01.07.2018 року згідно з умовами якого позивач зобов`язаний відвантажити чи поставити на склад покупця товар, найменування якого, кількість, вартість та ціна вказується у видатковій накладній (а.с.20). Із рахунку на оплату №1 від 30.07.2018 року, платіжного доручення №3426 від 31.07.2018 року, видаткової накладної №2 від 01.08.2018 року вбачається що позивач відвантажив покупцю 1000 кг цукру на загальну суму 13000,00 грн в т.ч. ПДВ 2166,67 грн ( а.с.21-23). За результатами здійснення вказаної вище операції позивачем 31.07.2018 року виписана податкова накладна №2 на постачання цукру в кількості 1000 кг на загальну суму коштів - 13000,00 грн, в тому числі ПДВ - 2166,67 грн, отримувач (покупець) - ТОВ "Лілак" (т.1 а.с.24).

08.08.2018 року відповідачем через автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів" квитанцією повідомлено позивача, що відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 31.07.2018 року №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом пп.1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомлено, що показник "D"=0, "Р"=0 (а.с.26). Разом із цим, судом встановлено, що 08.08.2018 року позивачем направлено на адресу відповідача Повідомлення №2 щодо подачі пояснень про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК №2 від 31.07.2018 року, реєстрацію якої зупинено (а.с.58).

09.08.2018 року Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному Реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення №876881/41738887 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 31.07.2018 року (а.с.63). Крім того, рішенням Комісії з розгляду скарг від 20.08.2018 року №25623/41738887/2 скаргу позивача на рішення Комісії №876881/41738887 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 31.07.2018 року залишено без задоволення, а саме рішення без змін. Підставою прийняття такого рішення вказано надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття Комісією рішення про задоволення скарги (а.с.29). В подальшому, 30.08.2018 року позивачем подано вимогу про розблокування податкових накладних згідно рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК або відмову в такій реєстрації від 09.08.2018 року №876881/41738887, №876894/41738887, яку відповідачем залишено без розгляду з тих підстав, що вона подана не за належністю та з порушенням терміну подання (а.с. 30-32).

Вважаючи протиправним дії (бездіяльності) Головного управління Державної фіскальної служби в Чернівецькій області щодо не реєстрації податкової накладної №2 від 31.07.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних позивач звернувся до суду із цим позовом.

Задовольняючи адміністративний позов частково, суд першої інстанції керувався тим, що чинним законодавством не передбачена відповідальність платника податків за справність чи не справність технічних засобів (програмного забезпечення) контролюючого органу. Суд дійшов висновку, що надання позивачем на підтвердження здійснення господарських операцій повідомлення про надання пояснень та копій документів податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, та надання вказаних вище первинних документів безпосередньо до суду спростовує доводи відповідача, надані в обґрунтування правомірності його дій, та підтверджує здійснення позивачем господарської операцій. На думку суду, факт зупинення і відмови в реєстрації податкової накладної не спростовує, а ні факту здійснення платником податків господарської операції, а ні факту наявності дати виникнення саме першої події, що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування. Таким чином, відповідач не мав правових підстав для відмови в реєстрації податкової накладної №2 від 31.07.2018 року.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями в редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - ПК України).

Відповідно до п. п. а, б п.185.1 ст.185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Згідно п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.188.1 ст.188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної.

При цьому, згідно п.201.10. ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Колегія суддів зазначає, що податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Разом з тим, податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Між тим, Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Вирішуючи питання щодо правомірності прийнятого судом першої інстанції рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" від 29.12.2010 року затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних № 1246 (далі - Порядок № 1246).

Відповідно до п.2 Порядку №1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно п.12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку №1246 визначено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Згідно з п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України .

Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 21.02.2018 року №117 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Порядок №117).

Колегія суддів зважає на те, що відповідно до п.12 Порядку №117 зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з п. 13 Порядку №117 зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/ послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій (ї) ризиковості платника податку та/або критерій (ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 14 Порядку №117 зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних передбачено, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Відповідно до п.15 Порядку №117 зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Відтак, виходячи із системного аналізу вказаної вище норми вбачається, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної повинно бути зазначено порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; конкретно визначено критерій(ї) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, також пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, 13.06.2017 року Міністерством фінансів України прийнято наказ "Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" №567, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 року за №753/30621.

Згідно п. 1 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр) здійснюється ДФС шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування цим Критеріям (далі - Моніторинг).

Відповідно до п. 2 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних моніторинг здійснюється ДФС на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником податку за формою згідно з додатком до цих Критеріїв, яка відображає специфіку господарської діяльності платника податку окремо за кожним видом економічної діяльності, якщо така інформація врахована комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія ДФС).

Пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60% - від 0,02 до 0,03; більше 50% - від 0,015 до 0,02; більше 40% - від 0,01 до 0,015, більше 30% - від 0,005 до 0,01, більше 20% - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб`єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктів 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

Таким чином, законодавцем визначено два критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а тому у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної повинно бути конкретно визначено критерій (ї) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем на виконання вказаних вимог ПК України та Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних були надані документи та пояснення, якими підтверджується реальність здійснення операцій по відмовленій і реєстрації податковій накладній.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п.15 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно п.18 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. При цьому, згідно п.19 указаного вище Порядку Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Пунктами 20-22 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі. Тобто, законодавцем визначено, що рішення комісії повинно містити конкретну підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

З матеріалів справи встановлено, що 09.08.2018 року Комісією Державної фіскальної служби, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному Реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення №876881/41738887 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 31.07.2018 року.

Колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що таке рішення не містить жодних підстав для його прийняття, які визначені чинним законодавством.

Окрім того, оскаржуване рішення містять тільки загальну інформацію про надання платником податків копій документів, які складені з порушенням законодавства, а в графі додаткова інформація зазначено: При відкритті файлів: Розрахунок та акт приймання-передачі нежитлового приміщення №1 від 25.07.18. pdf, ВН №2 від 01.08.18 р. ТОВ "Лілак" pdf, Рахунок №1 від 30.07.18 ТОВ "Лілак" pdf, ТТН№3992 від 27.07.18 р. ФОП Кокшаров pdf, Платіжне доручення №3426 від 31.07.18 р. ТОВ "Лілак" pdf, Декларація виробника на цукор №737 від 04.05.18 pdf, Сертифікат відповідності на цукор pdf- відсутні будь-які дані для перегляду.

Суд апеляційної інстанції також не погоджується з висновками контролюючого органу, так як формат поданих позивачем документів відповідав необхідним критеріям сканування та подачі документів формату "PDF".

Варто відмітити, що із долучених до відзиву на позовну заяву скріншотів з ІС Податковий блок вбачається, що позивачем направлялись через електронний кабінет платника податків на підтвердження здійснення господарських операцій наступні документи: договір поставки від 27.07.23018 року №30/18-к, товарно-транспортну накладну №РН-0003992 від 27.07.2018, договір поставки №1БА від 01.07.2018 року, рахунок на оплату №1 від 30.07.2018 року, платіжне доручення №3426 від 31.07.2018 року, видаткову накладну №2 від 01.08.2018 року, сертифікат відповідності і декларацію виробника, повідомлення щодо подачі документів про підтвердження здійснення операції. (т.1 а.с.56-58).

Зазначене вище підтверджує відправлення (надання) позивачем всіх документів, які підтверджують здійснення господарських операцій. Відтак, посилання відповідача на неможливість відкриття відправлених файлів у форматі "PDF" не свідчить про їх не надсилання, та відповідно не підтвердження позивачем здійснення вказаних операцій. Між тим, колегія суддів зазначає, що чинним законодавством не передбачена відповідальність платника податків за справність чи не справність технічних засобів (програмного забезпечення) контролюючого органу.

Необхідно зазначити, що судом апеляційної інстанції також досліджені додані позивачем до матеріалів справи, що підтверджують здійснення господарських операцій повідомлення про надання пояснень та копій документів податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, а також первинні документи, а саме: Договір поставки від 27.07.23018 року №30/18-к, товарно-транспортну накладну №РН-0003992 від 27.07.2018, Договір поставки №1БА від 01.07.2018 року, рахунок на оплату №1 від 30.07.2018 року, платіжне доручення №3426 від 31.07.2018 року, видаткову накладну №2 від 01.08.2018 року, сертифікат відповідності і декларацію виробника.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується, що надання позивачем на підтвердження здійснення господарських операцій повідомлення про надання пояснень та копій документів податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, та надання вказаних вище первинних документів безпосередньо до суду спростовує доводи відповідача, надані в обґрунтування правомірності його дій, та підтверджує здійснення позивачем господарської операцій. Таким чином, суд першої інтстанції вірно встановив, що господарська операція за результатами якої складено податкову накладну №2 від 31.07.2018 року носить реальний характер.

В даному випадку, суд першої інстанції вірно визначив, що факт зупинення і відмови в реєстрації податкової накладної не спростовує, а ні факту здійснення платником податків господарської операції, а ні факту наявності дати виникнення саме першої події, що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування. Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що відповідач не мав правових підстав для відмови в реєстрації податкової накладної №2 від 31.07.2018 року. Відмова у реєстрації податкової накладної №2 від 31.07.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних вчинена не у спосіб визначений законом, а тому є протиправною.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача зареєструвати податкову накладну №2 від 31.07.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, судова колегія зазначає таке.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.245 КАС України, у разі задоволення позову, суд може прийняти рішення про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій.

Крім того, ч.2 ст.5 КАС України визначено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З аналізу вказаних норм у їх логічному взаємозв`язку видно, що адміністративне судочинство спрямоване на ефективний захист прав, свобод та інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин способами, які не суперечать законодавству.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року за № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних.

Пунктом 19 Порядку №1246 встановлено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

В свою чергу, пунктом 20 цього Порядку встановлено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду. Таким чином, нормами ПК України чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Враховуючи те, що встановлена протиправність оскаржуваних дій відповідача, а також те, що вказаними діями порушено права позивача, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вимога позивача зобов`язати відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 31.07.2018 року подану приватним підприємством "Бонус Актив" також підлягає задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача шкоди, завданої його протиправними діями, судова колегія зазначає, що рішення суду першої інстанції в цій частині не оскаржується, тому не є предметом апеляційного розгляду.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

В даному випадку, відсутні підстави для розподілу судових витрат за наслідками розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 50 рішення по справі Щокін проти України Європейський суд з прав людини вказує, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Позбавлення власності можливе тільки на умовах, передбачених законом .

У пункті 53 Рішення по справі "Федорченко та Лозенко проти України" (заява №387/03), Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумними сумнівом"; тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку, відповідачем в порушення ч. 2 ст. 77 КАС не доведено правомірність своїх дій щодо не реєстрації податкової накладної №2 від 31.07.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої Приватним підприємством "Бонус Актив", тому його позовні вимоги підлягали частковому задоволенню.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи і висновки по справі щодо наявності підстав для скасування оскаржуваних рішень є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС України у Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 липня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 20 листопада 2019 року.

Головуючий Охрімчук І.Г. Судді Капустинський М.М. Смілянець Е. С.