КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
єдиний унікальний номер судової справи: 752/16767/19
номер апеляційного провадження: 22-ц/824/13771/19
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 листопада 2019 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді доповідача - Білич І.М.
суддів - Панченка М.М., Іванченка М.М.
при секретарі - Кемському В.В.
за участю: представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 22 серпня 2019 року, постановлену під головуванням судді Голосіївського районного суду міста Києва Шкірай М.І.
по цивільній справі № 752/16767/19 за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юдіна Максима Анатолійовича, треті особи: Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Бурхан -Крутоус Лілія Анатоліївна, ОСОБА_5, Товариство з обмеженою відповідальністю ВПР -2019 , Голосіївський районний відділ державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, про скасування рішення приватного нотаріуса.
в с т а н о в и л а :
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про скасування рішення приватного нотаріуса щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень ( індексний номер 47035988) згідно якого було зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 . Дане рішення на думку заявника є протиправним, таким, що порушує майнові права позивача та перешкоджає виконанню судового рішення щодо стягнення з ОСОБА_6 на його користь боргу у сумі 612 533,00 гривень та 493 953,33 гривні за об`єднаним зведеним провадженням № 55643997.
Також позивачем вказувалось на необхідність забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 . Так як зазначена вище квартира з лютого 2019 року зареєстрована на сайті Державного підприємства СЕТАМ під номером 332044 для реалізації з прилюдних торгів за стартовою ціною 8 224 000 гривень. У той же час приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області на підставі акту про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 14.05.2019 року та постанови про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 17.05.2019 року зазначена вище квартира була передана ОСОБА_6 у власність ОСОБА_5 в рахунок погашення боргу у розмірі 5 325 700 гривень. 24.05.2019 року приватним нотаріусом Юдіним М.А. право власності на квартиру
АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_5 12.07.2019 року між ОСОБА_5 та ТОВ ВПР -2019 укладено договір позики. Визнати який недійсним у судовому порядку ОСОБА_1 не може, оскільки він не є стороною цього договору. У разі невиконання ОСОБА_5 умов договору позики квартира може перейти у власність ТОВ ВПР - 2019 . З метою ефективного захисту майнових прав ОСОБА_1 та недопущення протиправних дій щодо реєстрації нерухомого майна ( квартири) за товариством, до закінчення розгляду справи по суті за його позовом ОСОБА_1 просив суд задовольнити його заяву про забезпечення позову.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 22 серпня 2019 року заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про забезпечення позову було залишено без задоволення.
Не погоджуючись з ухвалою суду представником позивача було подано апеляційну скаргу за результатами розгляду якої скаржник просив суд скасувати ухвалу, постановити нову за якою заяву про забезпечення позову задовольнити в повному обсязі.
Голосіївським районним відділом державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві в листопаді 2019 року було подано до апеляційного суду пояснення щодо апеляційної скарги, за якими відділ визнавав подану апеляційну скаргу та вказував на необхідність накладення арешту на квартиру, так як дії подружжя Вугман є незаконними та направлені виключно на уникнення виконання судового рішення.
У судовому засіданні представник позивача підтримав подану апеляційну скаргу та просив суд задовольнити її в повному обсязі.
Інші учасники справи про день і час розгляду справи повідомлялися належним чином у встановленому законом порядку в судове засідання не з`явилися, поважність причин своєї неявки суду не повідомили.
Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність в силу вимог ст. 372 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення осіб що з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем належним чином не обґрунтована заява про забезпечення позову в частині того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду або зробити неможливим його виконання у разі незабезпечення позову саме у запропонований спосіб та, як наслідок порушить права ОСОБА_1
Зазначаючи також при цьому, що на час розгляду заяви згідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна квартира, на яку просить накласти арешт позивач перебуває в іпотеці ТОВ ВПР -2019 на підстав договору іпотеки від
12.07.2019 року і містить заборону відчуження предмету іпотеки, а тому суд не вбачав підстав для забезпечення позову шляхом повторного накладення арешту на майно.
Проте, погодитися з такими висновками суду не можна. Так як, заява про забезпечення позову за своєю формою та змістом повністю відповідає вимогам ст.ст.151, 152 ЦПК України, також судом першої інстанції не враховано, що накладення арешту на нерухоме майно щодо якого вже існують тимчасові обмеження ( обтяження) не заборонені жодною правою нормою, а отже доводи щодо відсутності підстав для повторного накладення арешту на квартиру, наведені судом в оскаржуваній ухвалі не ґрунтуються на законі.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є; 1) неповне з`ясування обставин що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при постановленні ухвали про відмову у забезпеченні позову не були враховані обставини справи, надані докази у підтвердження заяви про забезпечення позову, допущено порушення норм процесуального права, тому ухвала підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів, щодо охорони матеріально - правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Суд застосовує заходи забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та ( або ) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи інших осіб.
Згідно позовної заяви вбачається, що позивач оспорює правомірність прийнятого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіним М.А. рішення від 24.05.2019 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 .
Отже, згідно позову приватний нотаріус є відповідачем по справі, однак майно відносно якого позивач просить вжити заходи забезпечення належить на праві власності третій особі по справі. Тому відсутні правові підстави для накладення арешту на квартиру.
Разом з тим, позивач не позбавлений можливості у порядку ст. 51 ЦПК України звернутися до суду першої інстанції з клопотанням про залучення до участі у справі співвідповідачів, уточнити позовні вимоги та здійснити інші процесуальні дії.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що заява представника позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру не підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 368, 374, 376, 381 -384, 387 ЦПК України, колегія суддів,-
п о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 22 серпня 2019 року скасувати та постановити нову за якою;
Представнику ОСОБА_1 - ОСОБА_3 відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 .
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 13 листопада 2019 року.
Суддя-доповідач:
Судді:
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.11.2019 |
Оприлюднено | 21.11.2019 |
Номер документу | 85774724 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Київський апеляційний суд
Білич Ірина Михайлівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні