Ухвала

від 21.11.2019 по справі 902/254/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

"21" листопада 2019 р. Справа № 902/254/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Василишин А.Р.

судді Олексюк Г.Є.

судді Філіпова Т.Л.

при секретарі Першко А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Маяк" на рішення Господарського суду Вінницької області від 1 серпня 2019 року в справі 902/254/19 (суддя - Колбасов Ф.Ф.)

час та місце ухвалення: 1 серпня 2019 року; м. Вінниця, вул. Пирогова, 29; вступна і резолютивна частина проголошена о 11:30 год; повний текст рішення складено 6 серпня 2019 року

за позовом Керівника Калинівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі

Вінницької обласної ради

до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Маяк"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

Вінницьке обласне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство "Віноблагроліс"

про повернення земельної ділянки лісогосподарського призначення

за участю представників сторін:

від Прокуратури - Лис Н.В.;

від Позивача - не з`явився;

від Відповідача - не з`явився;

від Третьої особи - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2019 року керівник Калинівської місцевої прокуратури (надалі - Прокурор) в інтересах держави в особі Вінницької обласної ради (надалі - Позивач) звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовною заявою до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Маяк" (надалі - Відповідач) про повернення Позивачу земельної ділянки лісогосподарського призначення площею 243 Га, що знаходиться на території Глуховецької селищної ради Козятинського району Вінницької області за межами населеного пункту.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 28 березня 2019 року у справі №902/254/19 було залучено до участі в розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача - Вінницьке обласне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство "Віноблагроліс" (надалі - Третя особа).

Прокурором 16 липня 2019 року було подано заяву про уточнення позовних вимог, яка була прийнята місцевим господарським судом до розгляду, на підставі якої Прокурор просив суд зобов`язати Відповідача повернути Позивачу земельні ділянки лісогосподарського призначення загального площею 211 га (квартали 28 - 30), що знаходяться на території Глуховецької селищної ради Козятинського району Вінницької області за межами населеного пункту, а саме:

земельну ділянку лісогосподарського призначення площею 26 га, що межує з земельними ділянками з кадастровими номерами 0521455500:02:004:0062, 0521455500:02:004:0066, та земельну ділянку лісогосподарського призначення площею 34, 8 га, що межує з кварталом 29 та земельними ділянками з кадастровими номерами 0521455500:02:004:0066, 0521455500:02:004:0069, 0521455500:02:004:0047, 0521455500:02:004:0049 , 0521455500:02:004:0048 (квартал 28 загальною площею 60,8 га);

земельну ділянку лісогосподарського призначення площею 77,5 га (квартал 29), що межує з кварталом 28 та земельними ділянками з кадастровими номерами 0521455500:02:004:0038, 0521455500:02:004:0040, 0521455500:02:004:0043, 0521455500:02:003:0047;

земельну ділянку лісогосподарського призначення площею 72,7 га (квартал 30), що межує з земельними ділянками з кадастровими номерами 0521455500:02:003:0012, 0521455500:02:003:0019, 0521455500:02:003:0062, 0521486200:03:001:0002, 0521455500:02:003:0054, 0521455500:02:003:0007.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 1 серпня 2019 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Рішення мотивоване тим, що приймаючи рішення 13 сесії 4 скликання від 26 березня 2004 року "Про розгляд листа Козятинської РДА від 18.08.03 року №01-16-927 (про землі лісового фонду, які перебували у віданні селищної ради)", Глуховецька селищна рада діяла з перевищенням наданих їй Земельним кодексом України, Лісовим кодексом України та Законом України "Про місцеве самоврядування" повноважень, а відтак не мала правових підстав передавати спірні земельні ділянки лісогосподарського призначення Відповідачу, оскільки розпорядниками таких земель виступають обласні ради.

Суд вказав, що Позивач, як орган якому делеговано повноваження розпорядження землями лісового фонду, рішенням 16 сесії №252 від 15 вересня 2000 року, землі лісового фонду колишніх колективних сільськогосподарських підприємств передала Вінницькому обласному комунальному спеціалізованому лісогосподарському підприємству "Віноблкомунліс".

Як наголошено місцевим господарським судом, зазначене рішення Вінницьким обласним комунальним спеціалізованим лісогосподарським підприємством "Віноблагроліс" не виконано, не прийнято землі лісового фонду колишніх колективних сільськогосподарських підприємств, у строки, визначені рішенням.

З даного суд першої інстанції зробив висновок, що Позивач є єдиним законним органом, який здійснює права власника земель лісового фонду, що є предметом спору, а тому її право підлягає відновленню.

Що ж до підставності звернення Прокурора з даним позовом, то місцевим господарським судом було зазначено в оскаржуваному судовому рішенні, що необхідність звернення Прокурора з позовною заявою зумовлена потребою захистити інтереси держави, оскільки Позивач впродовж тривалого часу не забезпечив і не контролював фактичне виконання прийнятого ним рішення від 15 вересня 2000 року №252 "Про передачу земель лісового фонду колишніх колективних сільськогосподарських підприємств Вінницькому обласному комунальному спеціалізованому лісогосподарському підприємству "Віноблкомунліс".

Не погоджуючись з винесеним рішенням, Відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою в котрій просив рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову Прокурора.

Вважає, що судом першої інстанції невірно застосовано норми матеріального та процесуального права (а саме: стаття 23 Закону України «Про прокуратуру» , статті 53, 236 ГПК України), внаслідок чого зроблено висновки, які не відповідають обставинам справи. На переконання Відповідача, Прокурор не обгрунтував чому саме він звернувся з даним позовом, та не зазначив причини неможливості здійснення захистів інтересів держави Позивачем самостійно.

Крім того, апелянт зазначив, що на даний час є чинним Державний акт на право постійного користування даною земельною ділянкою від 19 березня 1998 року, виданий Глуховецькою селищною Радою народних депутатів, який є чинним та ніким не скасований.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26 вересня 2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відповідача на рішення Господарського суду Вінницької області від 1 серпня 2019 року. Запропоновано сторонам подати відзив на апеляційну скаргу Відповідача з доказами її надсилання Відповідачу.

На адресу Північно-західного апеляційного господарського суду 8 жовтня 2019 року надійшов відзив від Позивача, в котрому з підстав, висвітлених у даному відзиві, Позивач просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10 жовтня 2019 розгляд справи № 902/254/19 призначено на 21 листопада 2019 року об 14:00 год..

У зв`язку із відпусткою судді-члена колегії у справі № 902/254/19, розпорядженням керівника апарату Північно-західного апеляційного господарського суду від 21 листопада 2019 року за № 01-04/1040, було призначено заміну судді-члена колегії у даній справі на підставі службової записки головуючого судді по справі № 902/254/19.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21 листопада 2019 року справу № 903/242/19 прийнято до провадження колегією суддів Північно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючий Василишин А.Р., суддя Філіпова Т.Л., суддя Олексюк А.Є..

Водночас, на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду 21 листопада 2019 року надійшла заява від Відповідача, в котрій з підстав, наведеній в даній заяві, Відповідач просив відкласти розгляд справи на іншу дату.

В судове засідання від 21 листопада 2019 року представники Позивача, Відповідача та Третьої особи не з`явилися.

В судовому засіданні 21 листопада 2019 року було заслухано думку Прокурора щодо зупинення провадження у даній справі до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18, котрий покликався при вирішенні даного питання на розсуд суду.

Апеляційним господарським судом встановлено, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року справу № 912/2385/18 разом із касаційною скаргою Заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21 травня 2019 року передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Верховним Судом в ухвалі від 16 жовтня 2019 року в справі №912/2385/18 зазначено, що існує виключна правова проблема, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики щодо підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором.

На думку колегії суддів, закріплені законодавством умови та випадки, коли прокурор має право здійснювати представництво в суді законних інтересів держави ("якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень"), не можна назвати виключним випадком, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні, про що свідчить й неоднозначна та різна судова правозастосовча практика.

Верховним Судом в ухвалі від 16 жовтня 2019 року в справі №912/2385/18 зазначено, що існує також інше питання, що потребує правового висновку, щодо наслідків, якщо судом після відкриття провадження у справі за результатами розгляду справи буде встановлено відсутність підстав для представництва інтересів держави в суді (прокурор не обґрунтовував, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, недотримання прокурором процедури, що передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Так, відповідно до частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. Зокрема, відповідно до пункту 4 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Наслідки, визначені статтею 174 цього Кодексу, настають, якщо суд встановить відсутність підстави для звернення до відкриття провадження судом. Разом з тим, у Кодексі чітко не врегульовано, чи має суд право (обов`язок) перевіряти наявність (відсутність) таких підстав після відкриття і відповідно, які ж правові наслідки, якщо відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави встановлені судом після відкриття провадження у справі. Існування такої прогалини не сприяє забезпеченню єдності судової практики, тому її усунення матиме істотне значення для формування судової практики.

Аналіз судової практики щодо цього питання свідчить, що вона не є однаковою.

Таким чином, Верховним Судом зазначено, що у справі №912/2385/18 є також інші питання, які становить виключну правову проблему і мають бути вирішені Великою Палатою Верховного Суду. По-перше: чи свідчить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави про відсутність процесуальної дієздатності. По-друге: які правові наслідки, якщо суд після відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, встановить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з таким позовом.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що подібність правовідносин означає, зокрема, схожість суб`єктного складу учасників господарських відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, підстав позову, а також умов застосування правових норм.

Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.

Апеляційним господарським судом встановлено, що з позовом у даній справі звернувся Керівник Калинівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької обласної ради, посилаючись на те, що у спірних правовідносинах Позивачем протягом тривалого часу жодних заходів для повернення спірної земельної ділянки не вжито.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що у даній справі Прокурор підставно звернувся з даним позовом та обгрунтував в чому саме полягають порушення інтересів держави за захистом котрих він звернувся до суду та зазначив про бездіяльність Позивача з цього приводу протягом тривалого часу.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції зазначає, що у справі №902/254/19 досліджувалися обставини, аналогічні тим обставинам, що передав для вирішення Верховний Суд у справі №912/2385/18, які становить виключну правову проблему і мають бути вирішені Великою Палатою Верховного Суду.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 4 статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема єдністю судової практики.

Статтею 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" також передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Верховний Суд, серед іншого забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

За змістом пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Як встановлено вище в даній ухвалі апеляційного суду, Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2019 року в справі №912/2385/18 прийнято до розгляду справу № 912/2385/18 за касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21 травня 2019 року та призначено справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням її учасників на 24 березня 2020 року об 11 годині.

З метою дотримання єдності судової практики, принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, та принцип пропорційності, тобто, розумного балансу між приватними й публічними інтересами, суд апеляційної інстанції з власної ініціативи відповідно до положень статті 228 Господарського процесуального кодексу України, вважає можливим зупинити провадження у справі №902/254/19 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18 та оприлюднення повного тексту постанови.

Згідно з приписами пункту 11 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Керуючись статтями 228, 229, 234, 235, 270, 281-284 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Зупинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Маяк" на рішення Господарського суду Вінницької області від 1 серпня 2019 року в справі 902/254/19 до закінчення перегляду судового рішення у подібних правовідносинах в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду у справі №912/2385/18 за позовом Заступника керівника Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Устинівської районної державної адміністрації Кіровоградської області, Східного офісу Державної аудиторської служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-груп", Відділу освіти, молоді та спорту Устинівської районної державної адміністрації про визнання недійсними додаткових угод та стягнення грошових коштів та оприлюднення повного тексту постанови.

2. Зобов`язати учасників справи повідомити Північно-західний апеляційний господарський суд про результати вирішення Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18.

3. Копію даної ухвали надіслати учасникам справи.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду.

Повний текст ухвали виготовлено 21 листопада 2019 року.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Філіпова Т.Л.