Рішення

від 11.11.2019 по справі 903/706/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 листопада 2019 р. Справа № 903/706/19

Господарський суд Волинської області у складі судді Слободян О.Г.,

за участю секретаря судового засідання Лівандовського Т.Г.,

представника позивача: адвоката Стернюка В.А.,

представників відповідача: адвоката Щербяка Н.В., керівника Домбровської В.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії "УГВ-Сервіс"

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Енко"

про стягнення 596836грн. 96коп.,

встановив: АТ "Укргазвидобування" в особі філії "УГВ-Сервіс" звернулося до суду з позовом до ПрАТ "Енко", в якому просить стягнути з відповідача 596836,96грн., з них: 399729грн. пені та 197107,96грн. штрафу за прострочення поставки товару. Також просить стягнути з відповідача 8952,55грн. витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо поставки товару згідно договору поставки (закупівля товару за власні кошти) від 12.07.2018р. Вказує, що весь товар (вагони) були поставлені відповідачем з простроченням, що підтверджується відповідними накладними на товар. Водночас, позивач здійснив оплату поставленого товару у повному обсязі, перерахувавши відповідачу авансові платежі у три етапи згідно договору. В зв`язку з порушенням відповідачем умов договору, йому нараховано 399729грн. пені та 197107,96грн. штрафу відповідно до 7.10 Договору.

Ухвалою суду від 11.09.2019р. відкрито провадження у справі та постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

21.10.2019р. на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№01-57/11629/19), в якому останній не заперечує щодо викладеного у позовній заяві. Вказує, що відповідач неодноразово попереджував позивача про затримку поставки товару та просив про відтермінування поставки. Жодних претензій за час затримки поставки відповідач не отримував. У зв`язку із скрутним матеріальним становищем та відсутністю збитків у позивача, на підставі ст.233 ГК України, просить суд зменшити розмір пені та штрафу на 65%.

Ухвалою суду від 21.10.2019р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.11.2019р.

08.11.2019р. до суду надійшла відповідь на відзив (вх.№01-57/12631/19), в якій представник позивача просить вимоги відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, залишити без задоволення. При цьому вказує, що відповідач, звертаючись з вимогою про зменшення розміру штрафних санкцій, не наводить жодного доказу поставки товару з порушенням графіку поставки з поважних причин. Відповідач свідомо, підписавши договір, погодив всі істотні умови договору, в тому числі строки поставки та штрафні санкції. Крім того, дані доходу за минулий квартал, наведені відповідачем, не відображають його реального майнового і фінансового стану.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову не заперечують, водночас, просять зменшити нараховані штрафні санкції на 65%, посилаючись на форс мажорні обставини.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.

12.07.2018р. між АТ "Укргазвидобування" в особі філії "УГВ-Сервіс" (Покупець) та ПАТ "Енко" (Постачальник) укладено договір поставки (закупівля товару за власні кошти) з додатками.

Вказаний Договір підписаний представниками постачальника та покупця та скріплений печатками сторін.

Згідно п.1.1 Договору Постачальник зобов`язується поставити Покупцеві товар, зазначений в специфікації/ях (товар), а Покупець - прийняти і оплатити такий Товар.

Загальна ціна Договору визначається загальною вартістю Товару, вказаного у Спеціфікації/ях до цього Договору (п.3.2 Договору).

Відповідно до п.4.1 Договору розрахунки проводяться шляхом оплати Покупцем після пред`явлення Постачальником рахунку на оплату та підписаного Сторонами акту приймання-передачі Товару або видаткової накладної, шляхом перерахування на рахунок Постачальника, на умовах, зазначених у Спеціфікації/-ях або з урахуванням умов, передбачених п.3.4 Договору.

Згідно п.п.5.1-5.3 Договору строк поставки, умови та місце поставки Товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в Специфікації/-ях до цього Договору. Датою поставки Товару (кожної партії Товару) є дата підписання уповноваженими представниками Сторін акту приймання-передачі Товару або видаткової накладної. Право власності на Товар переходить від Постачальника до Покупця з дати підписання Сторонами акту приймання-передачі Товару або видаткової накладної. Постачальник вказує у акті приймання-передачі Товару або видатковій накладній код УКТ ЗЕД Товару. За вимогою Покупця Постачальник письмово повідомляє Покупця і вантажоотримувача про готовність до відвантаження Товару шляхом направлення листа (для резидента).

Відповідно до п. 7.1. Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором Сторони несуть відповідальність передбачену законодавством України та цим Договором.

Пунктами 8.1-8.3 Договору погоджено, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання Договору та виникли "поза волею Сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо). Сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим Договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 7 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі. Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України або або іншим уповноваженим на це органом.

Згідно п. 10.1. Договору, Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скраплення печатками Сторін (за наявності), і діє до повного виконання Сторонами зобов`язань.

Як вбачається зі Специфікацій до Договору відповідач зобов`язувався поставити на адресу Філії УГВ-Сервіс АТ Укргазвидобування вагончики, пристосовані для проживання, адміністративних та побутових потреб працівників філії. Вартість всіх вагонів, передбачених договором, склала 2 815 828грн. (Додаток №1).

Додатком №2 до Договору був встановлений графік поставки товару. Зокрема, вагончики мали бути поставлені у наступні строки: три вагони житлові - протягом 60 календарних днів з дати укладання договору (тобто не пізніше 10.09.2018 р.), три вагони (майстра, їдальня, інструментальна-сторожка) - протягом 90 календарних днів з дати укладання договору (тобто не пізніше 10.10.2018 р.); чотири вагони (сушарка, офіс, душова-пральня) - протягом 120 календарних днів з дати укладання договору (тобто не пізніше 09.11.2018 р.)

Умовами Специфікації №1 (додаток №1 ) передбачені умови та строки оплати: 1-й етап: 50% попередня оплата від вартості першої партії Товару - протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати підписання Договору за умови пред`явлення рахунку; 50% - по факту поставки протягом 30 (тридцяти) календарних днів; 2-й етап: 50% попередня оплата від вартості другої партії Товару через 30 (тридцять) календарних днів від сплати авансового платежу за першу партію Товару за умови пред`явлення рахунку та акту готовності першої партії Товару; 50% - по факту поставки протягом 30 (тридцяти) календарних днів; 3-й етап: 50% попередня оплата від вартості третьої партії Товару через 30 (тридцять) календарних днів від сплати авансового платежу за другу партію Товару за умови пред`явлення рахунку, акту приймання-передачі першої партії Товару та акту готовності другої партії Товару; 50% - по факту поставки протягом 30 (тридцяти) календарних днів.

На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 за №83 Про затвердження переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, позивач - ПАТ Укргазвидобування входить до переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави.

На виконання умов договору, позивач в три етапи перерахував відповідачу 2815828грн., що підтверджується платіжними дорученнями про оплату.

Проте, відповідач у порушення умов Договору, поставку оплаченого товару здійснив з простроченням термінів поставки, про що свідчать накладні на поставку товару.

Наймену вання товаруКіль кість товару, поставле ного з простро чен-нямВартість товару (грн.), в т.ч. ПДВГ раничний строк поставкиДата фактичної поставкиКількість днів простро- чення поставкиНомер та дата накладної на поставку товару Вагон житловий 2 542 640, 00 10.09.2018 р. 22.12.2018 р. 102 дні№ 115 від 22.12.2018 Вагон житловий 1 271 320, 00 10.09.2018 р. 08.02.2019 р. 150 днів№ 19 від 08.02.2019 Вагон майстра 1 268 708, 00 10.10.2018 р. 08.02.2019 р. 120 днів№ 19 від 08.02.2019 Вагон- їдальня 1 293 760, 00 10.10.2018р. 20.03.2019 р. 160 днів№ 29 від 20.03.2019 Вагон інструмен- тальний- сторожка 1 240 480, 00 10.10.2018 р. 20.03.2019 р. 160 днів№ 29 від 20.03.2019 Вагон-сушарка 2 556 800, 00 09.11.2018 р. 05.04.2019 р. 146 днів№ 38 від 05.04.2019 Вагон-офіс 1 209 880, 00 09.11.2018 р. 22.04.2019 р. 163 дні№ 46 від 22.04.2019 Вагон душова- пральня 1 432 240, 00 09.11.2018 р. 22.04.2019 р. 163 дні№ 46 від 22.04.2019

Отже, товар, оплачений позивачем, відповідачем був поставлений з порушенням строків поставки, що не заперечується відповідачем.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В силу ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч.1, 7 ст.193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною другою статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 2 ст. 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов`язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Пунктом 7.10 Договору передбачено, що у разі невиконання Постачальником взятих на себе зобов`язань з поставки Товару у строки, зазначені у Графіку поставки товару до даного Договору, останній сплачує Покупцю у розмірі 0,1% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого Товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф в розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого Товару.

Суд, здійснивши перевірку нарахування пені та штрафу, дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення пені у сумі 143134,67грн за період прострочення з 21.08.2018 по 29.01.2019 та 98042,20грн штрафу у розмірі 7% від вартості вагонів, поставлених з простроченням понад 30 календарних днів, є підставними та підлягають до стягнення.

Відповідач, на підставі ст.233 ГК України та посилаючись на звернення до позивача про відтермінування поставики товару, можливу загрозу банкрутства, та значну суму штрафних санкцій, просить суд зменшити розмір нарахованих штрафних санкцій санкцій на 65%. На підтвердження наведеного надав фінансовий звіт станом на 30.06.2019р. за 1 півріччя 2019р.

Відповідно до ст.233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступень виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначного прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Доводи відповідача щодо зменшення розміру штрафних санкцій не заслуговують на увагу суду. Як вбачається з листів, наданих відповідачем, про прохання відтермінування поставки, такі листи буди надіслані позивачу після прострочення та здійснення поставки товару. Крім того, доказів надіслання листів позивачу та їх отримання, відповідачем не надано суду. Терміни поставки товару по договору були значними та перевищували 160 днів. Сума штрафних санкцій не є значною у порівнянні з розміром перерахованого відповідачем авансу за товар, що становить 2815828грн. Крім того, доказів загрози банкрутства підприємства, інших доказів наявності форс-мажорних обставин, які б свідчили про неможливість виконати умови договору у визначений строк, відповідачем суду не надано. Дані доходу за І півріччя 2019р. відповідача не можуть відображати реальний фінансовий та майновий стан ПрАТ "Енко". Крім того, наявність збитків у позивача судом не досліджувалось, оскільки це не є предметом спору.

Враховуючи, викладене, клопотання відповідача щодо зменшення розміру штрафних санкцій слід залишити без задоволення.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Враховуючи зазначене та керуючись ст.ст. 129, 202, 233, 236-238, 240, 252 ГПК України, господарський суд, -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Енко" (43020, Волинська обл., м.Луцьк, вул.Електроапаратна, 3, код ЄДРПОУ 13367676) на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) в особі філії "УГВ-Сервіс (36021, м.Полтава, вул.Грабчака, 4А, код ЄДРПОУ 40444061) 596836грн. 96коп. (з них: 399729грн. пені та 197107грн. 96коп. штрафу), а також 8952грн. 55коп. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 21.11.2019р.

Суддя О. Г. Слободян