Рішення

від 18.11.2019 по справі 911/2127/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2019 р. м. Київ Справа № 911/2127/19

Розглянувши матеріали справи за позовом Приватного підприємства «СТАТУС-Д»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРШИЙ СТОЛИЧНИЙ ХЛІБОЗАВОД»

про стягнення 246 877,70 грн.

За участю секретаря судового засідання Беркут Я.О.

Суддя Т.П. Карпечкін

В засіданні приймали участь:

від позивача: Галич І.Л. (ордер СМ № 17 від 21.10.2019 року);

від відповідача: не з`явився.

обставини справи:

До Господарського суду Київської області звернулось Приватне підприємство «СТАТУС-Д» із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРШИЙ СТОЛИЧНИЙ ХЛІБОЗАВОД» про стягнення 252 547,62 грн. з яких 195 214,50 грн. заборгованості, 47 385,93 грн. пені, 4 011,23 грн. 3% річних та 5 935,96 грн. інфляційних за Договором про надання послуг № 18/10 від 18.10.2018 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.08.2019 року відкрито провадження у справі № 911/2127/19, справу призначено за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23.09.2019 року.

16.09.2019 року відповідачем подано відзив на позов, в якому останній проти позову заперечував, факт надання спірних послуг не спростовував, проте надав контррозрахунок пені та 3% річних. Окрім того, стверджував, що позивачем при нарахуванні пені порушено вимоги ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.09.2019 року у зв`язку з неявкою представників сторін та невиконанням сторонами вимог ухвали суду від 27.08.2019 року, підготовче засідання відкладалось на 21.10.2019 року.

18.10.2019 року позивачем подано відповідь на відзив, в якій останній спростовує твердження відповідача викладені у відзиві, та надає новий розрахунок пені з частковим врахуванням виявлених відповідачем недоліків, згідно з яким належна до стягнення сума пені, за твердженням позивача, складає 41 716,01 грн.

Таким чином, предметом розгляду даного спору є стягнення з відповідача 246 877,70 грн. з яких 195 214,50 грн. заборгованості, 41 716,01 грн. пені, 4 011,23 грн. 3% річних та 5 935,96 грн. інфляційних.

В судовому засіданні 21.10.2019 року позивач позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві, підтримав в повному обсязі, з врахуванням поданих 18.10.2018 року пояснень. Також зазначив і про те, що позивачем повідомлено про всі обставини справи, які йому відомі, та надані суду всі наявні в нього докази.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце підготовчого засідання, в судове засідання 21.10.2019 року не з`явився, про причини неможливості прибуття до суду не повідомив.

Враховуючи те, що судом під час підготовчого судового засідання вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 18.11.2019 року.

В судовому засіданні 18.11.2019 року позивач уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Відповідач в судове засідання 18.11.2019 року не з`явився.

Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв`язку з чим, в судовому засіданні 18.11.2019 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані докази, господарський суд,

встановив:

18.10.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЕРШИЙ СТОЛИЧНИЙ ХЛІБОЗАВОД» (далі - позивач, Виконавець) та Приватним підприємством «СТАТУС-Д» (далі - відповідач, Замовник) було укладено Договір № 18/10 про надання послуг, за умовами п. 1.1 якого Виконавець зобов`язується надавати послуги з прибирання промислового приміщення, а саме цеху виробництва, складського приміщення, додаткового приміщення АБК та фасаду (далі - Об`єкт), що знаходиться за адресою: Київська обл., Вишгородський район, с. Нові Петрівці (далі - послуги з миття), а Замовник зобов`язується забезпечити Виконавцю доступ до Об`єкту, своєчасно прийняти надані послуги з миття та оплатити їх.

Вартість послуг з прибиранням Об`єкту погоджується Сторонами і становить 42,50 грн. з урахуванням ПДВ за 1 кв. (п. 3.1 Договору).

Авансовий платіж до початку виконання робіт становить 40 000,00 грн. з урахуванням ПДВ для придбання матеріалів (п. 3.2 Договору).

Оплата за цим Договором здійснюється Замовником Виконавцю у наступному порядку: у безготівковій формі на підставі виставленого рахунку-фактури шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця протягом 5 банківських днів з дати складання відповідного Акту приймання-передачі наданих послуг (п. 3.3 Договору).

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками і діє до 31.12.2018 року включно (п. 9.1 Договору).

18.10.2018 року позивачем було виставлено відповідачу рахунок-фактуру № 342 на оплату послуг з миття на загальну суму 315 902,50 грн. (копія наявна в матеріалах справи).

На виконання п. 3.2 Договору, відповідачем 25.10.2018 року було перераховано позивачу авансовий платіж в розмірі 40 000,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку позивача, наявною в матеріалах справи.

Як зазначає позивач, на підставі Акту надання послуг № 12/12 від 12.12.2018 року, який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками, позивачем було надано відповідачу передбачені Договором послуги на загальну суму 315 902,50 грн. (копія наявна в матеріалах справи).

В подальшому згідно Акту надання послуг № 14/11 від 10.01.2019 року та Акту надання послуг № 15/12 від 10.01.2019 року, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками, позивачем 10.01.2019 року були надані відповідачу послуги на загальну суму 39 312,00 грн. по 19 656,00 грн. згідно кожного Акту.

10.01.2019 року позивачем було виставлено відповідачу відповідні рахунки-фактури № СФ-14/11 на суму 19 656,00 грн. та № СФ-15/12 на суму 19 656,00 грн. відповідно.

Таким чином, позивачем 12.12.2018 року та 10.01.2019 року згідно спірних Актів було надано відповідачу послуг на загальну суму 355 214,50 грн.

Враховуючи п. 3.3 Договору, відповідач повинен був оплати надані послуги згідно спірного Акту надання послуг № 12/12 від 12.12.2018 року до 19.12.2018 року включно, згідно спірних Актів надання послуг № 14/11 від 10.01.2019 року та № 15/12 від 10.01.2019 року до 17.01.2019 року включно.

Однак, відповідач своєчасно та в повному обсязі отримані послуги не оплатив, розрахувався частково 28.12.2018 року на суму 100 000,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку позивача, наявною в матеріалах справи, у зв`язку з чим за відповідачем згідно спірних Актів рахувалась заборгованість в загальній сумі 215 214,50 грн.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем було надіслано відповідачу вимоги від 07.02.2019 року та від 03.07.2019 року про оплату наявної заборгованості за надані послуги згідно спірного Договору, які відповідачем задоволені на суму 20 000,00 грн., про що свідчить здійснена останнім 26.03.2019 року часткова проплата, що підтверджується випискою по рахунку позивача, наявною в матеріалах справи, решта вимог на суму 195 214,50 грн. залишені без задоволення.

У зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з даним позовом і просив стягнути з відповідача 195 214,50 грн. основного боргу.

В ході розгляду спору, відповідачем було подано відзив на позов, в якому останній проти позову заперечував, факт надання спірних послуг не спростовував, проте надав контррозрахунок пені та 3% річних, у зв`язку з помилками в періодах нарахування, зокрема відповідач зазначає, що позивач помилково враховує дні часткових проплат при нарахуванні пені та 3% річних на суми без врахування цих проплат і на суми з врахуванням проплат, фактично збільшуючи кількість днів прострочення. Окрім того, стверджує, що позивачем при нарахуванні пені порушено вимоги ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Позивачем було подано відповідь на відзив, в якій останній спростовує твердження відповідача викладені у відзиві, надає новий розрахунок пені з частковим врахуванням виявлених відповідачем недоліків щодо дат часткових проплат, згідно з яким належна до стягнення сума пені за означений період, за твердженням позивача, складає 41 716,01 грн. Також, зазначає, що наданий ним розрахунок пені проведено у відповідності до вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, оскільки вказані нарахування здійснені з врахуванням усіх часткових проплат і на різні суми боргу, які існували на відповідні дати, період нарахування на кожну суму боргу не перевищував шести місяців з першого дня прострочення по кожному Акту окремо.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Укладений між сторонами Договір за правовою природою є договором про надання послуг, за яким, згідно ст. 901 Цивільного кодексу України, одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, за наслідками розгляду спору судом встановлено заборгованість відповідача в сумі 195 214,50 грн., яка відповідачем у поданому відзиві не заперечена та не спростована.

У зв`язку з простроченням відповідачем строків оплати наданих послуг позивач згідно уточнених позовних вимог просить стягнути з відповідача 41 716,01 грн. пені на підставі 5.5 Договору за загальний період з 20.12.2018 року по 18.07.2019 року, 4 011,23 грн. 3% річних та 5 935,96 грн. інфляційних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України за загальний період з 20.12.2018 року по 15.08.2019 року.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Відповідно до ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

При порушенні Замовником термінів оплати наданих послуг з миття Замовник виплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від несвоєчасно оплаченої суми за кожен день прострочення платежу (п. 5.5 Договору).

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проаналізувавши надані сторонами розрахунки, суд вважає слушними зауваження відповідача в частині періодів нарахування та дат часткових проплат, які частково виправлені позивачем. Також, суд погоджується з твердженнями позивача щодо відповідності розрахунку позивача вимогам ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, та зазначає, що пеня, яка нарахована позивачем на різні суми боргу за періоди кожен з яких не перевищує шести місяців, відповідає вимогам законодавства України.

Однак, судом виявлено помилки в наданих сторонами розрахунках, зокрема арифметичні помилки та помилки в періодах нарахування.

Відтак, судом було здійснено правильний розрахунок позову за заявлений позивачем період, згідно з яким з відповідача підлягає стягненню 41 542,52 грн. пені та 3 964,96 грн. 3% річних. Інфляційні підлягають в заявленому розмірі в сумі 5 935,96 грн.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги (уточнені) підлягають частковому задоволенню в сумі 246 657,60 грн. з яких 195 214,50 грн. основного боргу, 41 542,52 грн. пені, 3 964,96 грн. 3% річних, 5 935,96 грн. інфляційних. В решті позов задоволенню не підлягає.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до статей 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог (уточнених) в сумі 3 699,86 грн.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи зменшенням позивачем позовних вимог на суму в розмірі 5 669,92 грн., на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", суд дійшов висновку про повернення позивачу Приватному підприємству «СТАТУС-Д» з державного бюджету України 85,05 грн. судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення № 452 від 16.08.2019 року.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного підприємства «СТАТУС-Д» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРШИЙ СТОЛИЧНИЙ ХЛІБОЗАВОД» про стягнення 246 877,70 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРШИЙ СТОЛИЧНИЙ ХЛІБОЗАВОД» (07354, Київська обл., Вишгородський район, с. Нові Петрівці, вул. Соборна, буд. 85, ідентифікаційний код 31484879) на користь Приватного підприємства «СТАТУС-Д» (41300, Сумська обл., м. Кролевець, вул. Поштова, буд. 3, кв. 1, ідентифікаційний код 35149083) 195 214 (сто дев`яносто п`ять тисяч двісті чотирнадцять) грн. 50 коп. заборгованості, 41 542 (сорок одна тисяча п`ятсот сорок два) грн. 52 коп. пені, 3 964 (три тисячі дев`ятсот шістдесят чотири) грн. 62 коп. 3% річних, 5 935 (п`ять тисяч дев`ятсот тридцять п`ять) грн. 96 коп. інфляційних та 3 699 (три тисячі шістсот дев`яносто дев`ять) грн. 86 коп. судового збору.

3. Повернути Приватному підприємству «СТАТУС-Д» (41300, Сумська обл., м. Кролевець, вул. Поштова, буд. 3, кв. 1, ідентифікаційний код 35149083) з державного бюджету України судовий збір в сумі 85 (вісімдесят п`ять) грн. 05 коп. сплачений відповідно до платіжного доручення № 452 від 16.08.2019 року.

4. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

5. В решті позову Приватного підприємства «СТАТУС-Д» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРШИЙ СТОЛИЧНИЙ ХЛІБОЗАВОД» про стягнення 220,10 грн. відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256-257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 20.11.2019 р.

Суддя Т.П. Карпечкін