ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
19.11.2019 Справа № 920/353/19 м. Суми
Господарський суд Сумської області у складі судді Яковенка В.В., за участю секретаря судового засідання Данілової Т.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Сумської області матеріали справи №920/353/19 в порядку загального позовного провадження
про стягнення 440000,00 грн. заборгованості, яка виникла у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки № 05/153-2018 від 25.05.2018, укладеного між сторонами,
представники учасників справи:
позивача: не з`явився,
відповідача: не з`явився
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором поставки № 05/153-2018 від 25.05.2018 в сумі 440000,00 грн., яка складається з вартості оплаченого та непоставленого товару, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 6600,00 грн.
Разом із позовною заявою позивачем подано до суду заяву № 1 від 04.04.2019 про забезпечення позову, в якій позивач просить суд вжити заходів по забезпеченню позову та накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "МОДЕРН" (вул. Воєводіна, буд. 4, корп. А-ІІ, кім. 27, м. Суми, 40007, ідентифікаційний код 31930545), що знаходяться на розрахунковому рахунку № НОМЕР_1 у ПАТ "СБЕРБАНК", МФО 320627, адреса Головного офісу банку: 01601, Україна, м. Київ, вул. Володимирська, 46.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 11.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 920/353/19 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
За результатами розгляду заяви позивача про забезпечення позову № 1 від 04.04.2019 судом постановлено відповідну ухвалу від 07.05.2019 у справі № 920/353/19, відповідно до якої задоволено вищезазначену заяву позивача № 1 від 04.04.2019 про забезпечення позову у справі № 920/353/19.
Ухвалою суду від 26.07.2019 провадження у справі № 920/353/19 поновлено, призначено підготовче засідання на 20.08.2019.
Ухвалою суду від 20.08.2019 у справі № 920/353/19 відкладено підготовче засідання на 17.09.2019 та встановлено відповідачу строк для надання відзиву до 10.09.2019.
Ухвалою суду від 17.09.2019 у справі № 920/353/19 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів до 24.10.2019, відкладено підготовче засідання на 15.10.2019 та встановлено позивачу строк для надання відповіді на відзив до 27.09.2019; відповідачу встановлено строк для надання заперечень на відповідь на відзив до 09.10.2019.
Ухвалою суду від 15.10.2019 у справі № 920/353/19 відкладено підготовче засідання на 22.10.2019.
13.09.2019 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки позивач не довів порушення відповідачем його прав, звернувшись до суду передчасно.
15.10.2019 до суду надійшли заперечення відповідача на відповідь на відзив, в яких відповідач просить відмовити в задоволенні позову в зв`язку з передчасним зверненням до суду з позовом, оскільки позивачем не доведено порушення відповідачем його прав.
21.10.2019 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог як у первинній так і у зміненій редакції позову.
22.10.2019 позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій просить суд задовольнити позовні вимоги, оскільки відповідач не надав жодних доказів на підтвердження факту підставного збереження отриманих від позивача грошових коштів.
11.10.2019 до суду надійшла заява № 61 від 09.10.2019 позивача про зміну підстав позову, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Ухвалою від 22.10.2019 у справі № 920/353/19 судом постановлено заяву позивача № 52 від 26.09.2019 задовольнити; залишити без розгляду відзив на позовну заяву (вх. № 7454 від 13.09.2019) та заперечення на відповідь на відзив (вх. № 8324 від 15.10.2019); відмовити у прийнятті заяви позивача про зміну підстав позову; закрити підготовче провадження у справі № 920/353/19; призначити справу № 920/353/19 до судового розгляду по суті на 24.10.2019, 14:30.
Ухвалою суду від 24.10.2019 відкладено розгляд справи по суті на 19.11.2019.
14.11.2019 до суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи у зв`язку з відрядженням адвоката Калачика В.В. за кордон для участі у бізнес-форумі та неможливістю залучення іншого представника на цій стадії розгляду справи.
Розглянувши клопотання позивача про відкладення розгляду справи, суд приходить до висновку, що у його задоволенні необхідно відмовити, оскільки позивач необгрунтував неможливість участі у розгляді справи іншого представника. Крім того справа розглядається у суді з квітня 2019 року.
Таким чином, позивач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом у межах наданих йому повноважень створені належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Стаття 181 ГК України передбачає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Згідно з ч. 2 ст. 184 ГК України укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 цього Кодексу.
У позові зазначено, що між ТОВ Укртрейдресурси (позивач) та ТОВ Модерн (відповідач) було укладено договір № 05/153-2018 від 25.05.2018, відповідно умов якого відповідач, як продавець зобов`язаний поставити на адресу позивача короба (гофрокороб для фасування та перевезення товарів). На підставі наданого на адресу позивача рахунку № 153 від 25.05.2018 ТОВ Укртрейдресурси 05.06.2018 сплатило на користь відповідача грошові кошти у розмірі 440000,00 грн. з урахуванням ПДВ.
Як зазначає позивач, відповідач після отримання грошових коштів не здійснив постачання оплаченого товару, не зареєстрував податкові накладні, як вимагає Податковий кодекс України.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на укладений між сторонами договір та наданий відповідачем рахунок, проте відповідач факт укладення такого договору заперечує.
З метою повного та всебічного розгляду спору, ухвалою суду від 20.08.2019 постановлено витребувати у позивача оригінал рахунку на оплату № 153 від 25.05.2018.
Проте цей документ позивач не надав, зазначивши про те, що відповідачем оригінал рахунку не надавався, а було надіслано фото вищевказаного рахунку за допомогою мобільного додатку Telegram.
Згідно з абз. 2 ч. 6 ст. 91 ГПК України якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
У позовній заяві позивач зазначив, що надати суду копію договору не має можливості, оскільки відповідачем не повернуто підписаний договір № 05/153-2018 від 25.05.2018.
Відповідно до ч. 5 ст. 91 ГПК України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Суд вважає за необхідне зазначити, що копія рахунку № 153 від 25.05.2018 була засвідчена Згідно оригіналу ТОВ Укртрейдресурси , проте сам позивач у відповіді № 43 від 30.08.2019 на ухвалу вказує, що оригінал рахунку № 153 від 25.05.2018 на оплату відповідачем не надавався.
Судом встановлено, що як при поданні позову, так і в процесі розгляду справи, позивачем не надано договору № 05/153-2018 від 25.05.2018, що означає відсутність юридичних підстав для породження правовідносин для сторін, в тому числі підстав для поставки відповідачем товару.
Не є доказом рахунок на оплату, який додано позивачем в підтвердження позовних вимог, оскільки рахунок є розрахунково-платіжним документом, який передбачає тільки виставлення певних сум до оплати за надані (фактично надані) послуги. Крім того рахунки складаються одноособово та не передбачають наявність підпису представника контрагента.
Частинами 2, 3 ст. 80 ГПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка проявляється в тому, що кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. За загальним правилом обов`язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи викладені обставини, беручи до уваги наявні в матеріалах справи документи та пояснення сторін, господарський суд, оцінюючи подані сторонами докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов до висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими, позбавлені фактичного та правового обґрунтування, а також такі, що не відповідають, як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства, у зв`язку з чим прийшов висновку, що право чи інтерес позивача не порушені, тому відмовляє в позові з підстав необґрунтованості позовних вимог.
Згідно з частинами 9, 10 ст. 145 ГПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Враховуючи, що суд ухвалює рішення про відмову у задоволенні позову, підлягають скасуванню застосовані ухвалою суду від 07.05.2019 у цій справі заходи забезпечення позову.
Судові витрати, що складаються із сплаченого позивачем судового збору за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову, суд покладає на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 145, 178, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,
ВИРІШИВ:
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою господарського суду Сумської області від 07.05.2019 у справі 920/353/19, у вигляді накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "МОДЕРН" (вул. Воєводіна, буд. 4, корп. А-ІІ, кім. 27, м. Суми, 40007, ідентифікаційний код 31930545) в сумі 440000,00 грн., що знаходяться на розрахунковому рахунку № НОМЕР_1 у ПАТ "СБЕРБАНК", МФО 320627, адреса Головного офісу банку: 01601, Україна, м. Київ, вул. Володимирська, 46 - скасувати.
Згідно зі статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Повне судове рішення складено 21.11.2019.
Суддя В.В. Яковенко
Суд | Господарський суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 19.11.2019 |
Оприлюднено | 21.11.2019 |
Номер документу | 85778660 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Сумської області
Яковенко Василь Володимирович
Господарське
Господарський суд Сумської області
Яковенко Василь Володимирович
Господарське
Господарський суд Сумської області
Яковенко Василь Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні