Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
Номер провадження 2/229/560/2019
Справа № 229/2056/19
08 листопада 2019 року Дружківський міський суд Донецької області
у складі:
головуючого судді Лебеженка В.О.,
за участю секретаря
судового засідання Слободкіної Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м.Дружківка цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Олександропільської сільської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом,-
В С Т А Н О В И В:
До Дружківського міського суду Донецької області звернувся з позовною заявою ОСОБА_1 до Олександропільської сільської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом.
В обгрунтування позовних вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивача - ОСОБА_2 (далі - померлої. Після смерті померлої залишились дві земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,140 га у межах згідно з планом, що розташовані на території Розівської сільської ради (зараз Олександропільської), кадастрові номери 1425586500:04:000:0360, 1425586500:04:000:0361.
За життя, померлою заповіт складений не був.
Батько позивача, син померлої, ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Дідусь позивача, чоловік померлої, ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до частини другої статті 1223 Цивільного кодексу України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265цього Кодексу. Відповідно до частини першої статті 1261 у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Відповідно до частини 1 статті 1266 ЦКУ внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.З урахуванням зазначеного вище, Позивач належить до спадкоємців першої черги. Стаття 1270 Цивільного кодексу встановлює строк у шість місяців для прийняття спадщини. Частиною першою статті 1272 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
30.05.2006 позивачем було відкрито спадкову справу, номер у спадковому реєстрі 39855701, номер у нотаріуса 239, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 30.05.2006 № 5185752, тобто шестимісячний строк не було порушено. Батько Позивача помер раніше бабусі, тому ніхто інший не міг відкрити спадкову справу.Свідоцтво про право на спадщину за законом Позивач не отримувала.
24.07.2018 з метою отримання свідоцтва про право на спадщину, позивач, через свого представника за довіреністю, ОСОБА_5 , звернулась до Головного територіально управління юстиції у Донецькій області та 30.07.2018 отримала відповідь на своє звернення № С-363-1475 згідно до якої позивачу було відмовлено, оскільки Ясинуватська державна нотаріальна контора перереєстрована за адресою АДРЕСА_1 , але фактично держнотконтора не перемістилась та не здійснює свою нотаріальну діяльність; завідуюча держнотконтори звільнена за власним бажанням та, на теперішній час, немає осіб, які б бажали працювати в Ясинуватській держнотконторі; архів Ясинуватської державної нотаріальної контори знаходиться у Ясинуватій та доступ до нього на даний час неможливий у зв`язку із захоплення представниками незаконних озброєних формувань; зазначено, що відповідно до наказу Міністерства юстиції України № 953/5-р від 17.06.2014 було тимчасово припинено доступ користувачів до Єдиних та Державних реєстрів інформаційної системи Міністерства юстиції, а саме: Державного реєстру обтяжень рухомого майна, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Спадкового реєстру, Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів, Єдиного реєстру довіреностей, Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення на території тимчасово неконтрольованій, у тому числі і у місті Ясинувата, до закінчення антитерористичної операції на сході України.
В зв`язку з чим, позивач змушена звернутися до суду за захистом своїх прав.
Просить суд, визнати за нею право власності у порядку спадкування за законом на земельні ділянки площею 3,140 га у межах згідно з планом, що розташовані на території Розівської сільської ради (зараз Олександропільської), кадастрові номери 1425586500:04:000:0360, 1425586500:04:000:0361.
Ухвалою суду від 12 квітня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано строку для усунення недоліків зазначених в ухвалі суду (а.с.20).
02 травня 2019 року на адресу суду надійшла заява представника позивача на виконання ухвали суду від 12 квітня 2019 року щодо усунення недоліків позовної заяви (а.с.22).
Ухвалою суду від 13 травня 2019 року відкрито провадежння у данній справі та визначено розгляд справи проводити в загальному порядку позовного провадження (а.с.23).
Ухвалою суду від 17 липня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.30).
В судове засідання позивач та його представник не з`явилися. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Надали суду заяву про розгляд справи у їх відсутність.
Відповідач в судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду невідомі, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оцінивши усі докази, зібрані в справі у їх сукупності, виходячи з обставин, встановлених під час судового розгляду справи, враховуючи норми діючого законодавства, яким врегульовані встановлені судом правовідносини, керуючись принципом верховенства права суд дійшов до таких висновків.
Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд відповідно до ст. 13 ЦПК України, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , у м.Донецьк, Донецької області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , актовий запис №21 від 03 грудня 2005 року (а.с.11).
Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку, встановлено, що ОСОБА_2 за життя була власником земельної ділянки загальною площею 3.140 га., кадастровий номер: 1425586500:04:000:0360 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,900 га., кадастровий номер: 1425586500:04:000:0361 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,240 га., що розташована на території Розівської сільської ради, Ясинуватського району, Донецької області (а.с.16).
Відповідно до постанови Верховної ради України Про перейменування окремих населених пунктів та районів №1377 від 19 травня 2016 року, село Розівка Ясинуватського району на село Олександропіль.
Таким чином, після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно у вигляді земельної ділянки загальною площею 3.140 га., що розташована на території Розівської (нині Олександропільської) сільської ради, Ясинуватського району, Донецької області.
Свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 , підтверджується, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_4 , який був чоловіком померлої ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб № НОМЕР_3 від 28 лютого 1954 року (а.с.12,15).
Відповідно до свідоцтво про смерть серія НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_3 , який був сином померлої ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_5 (а.с.13,15).
Позивач ОСОБА_1 є донькою померлого ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_6 та свідоцтвом про укладення шлюбу серія НОМЕР_7 (а.с.14).
Отже, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є онукою померлої ОСОБА_2 .
У відповідності до ст. 1216 ЦК України, спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1218 ЦК України, передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно до ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч.1 ст.1266 ЦК України, внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Частиною 1 ст. 1225 ЦК України, передбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до ст.81 ч.1 п. г ЗК України, громадяни України набувають право власності на земельні ділянки також на підставі прийняття спадщини.
Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Таким чином, позивач є спадкоємцем за правом представлення і відповідно до ч.1 ст. 1266 ЦК України спадкоємець для прийняття спадщини мала подати в нотаріальну контору заяву про прийняття спадщини. 30 травня 2016 року, позивач звернулася з заявою про прийняття спадщини до Ясинуватської державної нотаріальної контори після смерті ОСОБА_2 , однак свідоцтво про право на спадщину за законом не отримала (а.с.17).
У судовому засіданні встановлено, 24.07.2018 з метою отримання свідоцтва про право на спадщину, позивач, через свого представника за довіреністю, ОСОБА_5 , звернулась до Головного територіально управління юстиції у Донецькій області та 30.07.2018 отримала відповідь на своє звернення № С-363-1475 згідно до якої позивачу було відмовлено, оскільки Ясинуватська державна нотаріальна контора перереєстрована за адресою АДРЕСА_1 , але фактично держнотконтора не перемістилась та не здійснює свою нотаріальну діяльність; завідуюча держнотконтори звільнена за власним бажанням та, на теперішній час, немає осіб, які б бажали працювати в Ясинуватській держнотконторі; архів Ясинуватської державної нотаріальної контори знаходиться у Ясинуватій та доступ до нього на даний час неможливий у зв`язку із захоплення представниками незаконних озброєних формувань; зазначено, що відповідно до наказу Міністерства юстиції України № 953/5-р від 17.06.2014 було тимчасово припинено доступ користувачів до Єдиних та Державних реєстрів інформаційної системи Міністерства юстиції, а саме: Державного реєстру обтяжень рухомого майна, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Спадкового реєстру, Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів, Єдиного реєстру довіреностей, Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення на території тимчасово неконтрольованій, у тому числі і у місті Ясинувата, до закінчення антитерористичної операції на сході України.
В свою чергу, позивач виконала усі умови, передбачені законом, для прийняття спадщини і отримання свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Але вона позбавлена права отримати свідоцтво про право на спадщину у встановленому законом порядку через причини, які від неї не залежать.
Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
В Конституції України закріплені основні правові принципи регулювання відносин власності, головним з яких є принцип рівного визнання й захисту рівним чином усіх форм власності (ст. ст. 13, 14, 41).
Відповідно до статті 41 Конституції України, частини першої статті 319, частини першої статті 321 ЦК України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст. 392 ЦК України, в разі відсутності документів на право власності власник може вимагати визнання права власності в судовому порядку.
Якщо спадкоємець не має змоги оформити спадщину відповідно до вимог законодавства у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів або у зв`язку із наявністю в них неточностей, питання визначення належності цього майна має вирішуватись у судовому порядку.
Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Так, згідно із ст. ст. 41, 55 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Права людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до ст. 17 Закону України від 23.02.2006 року № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Як зазначено в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі Будченко проти України , найважливішою вимогою статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання органу влади у мирне володіння майном має бути законним .
За встановлених обставин, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для визнання за позивачем права власності на спадкове майно, а позовна заява підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 10-13, 76-81, 89, 247, 258-259, 263-265, 268, 273, 280-282 ЦПК України,
У Х В А Л И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Олександропільської сільської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_8 , право власності на земельні ділянки: загальною площею 3,140 га.: кадастровий номер: 1425586500:04:000:0360 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,900 га., кадастровий номер: 1425586500:04:000:0361 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,240 га., що розташовані на території Розівської (нині Олександропільської) сільської ради, Ясинуватського району, Донецької області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте Дружківським міським судом Донецької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду через Дружківський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Вступну та резолютивну частини рішення складено в нарадчій кімнаті 08 листопада 2019 року.
Повний текст рішення суду складено 18 листопада 2019 року.
Суддя: В.О.Лебеженко
Суд | Дружківський міський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 08.11.2019 |
Оприлюднено | 21.11.2019 |
Номер документу | 85779711 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Дружківський міський суд Донецької області
Лебеженко В. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні