Рішення

від 19.11.2019 по справі 514/1955/18

ТАРУТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Тарутинський районний суд Одеської області

Справа №514/1955/18

Провадження по справі № 2/514/115/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2019 року смт Тарутине

Тарутинський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Кравченко П.А.

при секретарі Чолак Я.П.,

розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Тарутине цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ганнівської сільської ради Тарутинського району Одеської області, Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області про встановлення факту, що має юридичне значення, та визнання права в порядку спадкування за законом на завершення процедури приватизації та проведення державної реєстрації земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

З уточненою позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до Ганнівської сільської ради Тарутинського району Одеської області, Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області про встановлення факту, що має юридичне значення, та визнання права в порядку спадкування за законом на завершення процедури приватизації та проведення державної реєстрації земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 . Після смерті батька залишилась спадщина, яка складалась з земельної частки (паю) із земель КСП Іскра , розташованої на території Ганнівської сільської ради Тарутинського району Одеської області, яка належала померлому згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД №0320108 у землі, яка перебувала у колективної власності КСП Іскра , виданого 26 вересня 1997 року на підставі рішення Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області від 22 вересня 1997 року за №322/97 та зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку за №135. ОСОБА_2 заповіту не склав. Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем майна за законом після смерті батька ОСОБА_2 , фактично прийняв спадщину у зв`язку з тим, що по день смерті спадкодавця проживав і був зареєстрований разом з батьком в будинку за адресою: с. Новоселівка, Тарутинського району Одеської області. Крім того, зазначив, що його батько працював в КСП ім. Іскра . На час приватизації земель колективної власності він був членом КСП на підставі чого отримав сертифікат на право на земельну частку (пай) із земель колективної власності. Проте, не встиг завершити процедуру приватизації та отримати необхідні документи, що посвідчують право власності на вищевказану земельну ділянку.

При зверненні до Тарутинської районної державної нотаріальної контори Одеської області з заявою про видачу свідоцтва про право власності на спадкове майно за законом, позивачу було відмовлено, у зв`язку з тим, що він не надав до нотаріальної контори документ, що посвідчує право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 5,3922 га, яка розташована на території Ганнівської сільської ради Тарутинського району Одеської області (за межами населеного пункту), надану для ведення товарного сільськогосподарського призначення. Розпорядження Тарутинської РДА № 301/а-2015 року від 28.09.2016 року було підставою для реєстрації права власності на вказану земельну ділянку. В зв`язку з цими обставинами він вимушений звернутись до суду.

Ухвалою суду від 26 грудня 2018 року розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження.

В судове засідання позивач не з`явився, повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_3 не з`явилась, до суду надано заяву про розгляд справи за її відсутності. На заявлених позовних вимогах наполягає.

Представник відповідача Ганнівської сільської ради Тарутинського району Одеської області - сільський голова у судове засідання не з`явився. На адресу суду від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Представник Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області в судове засідання не з`явився. На адресу суду від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного висновку.

Частини 1 та пункт 5 частини 2 ст.293 КПК України встановлюють, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд має право встановити факт належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження особи або в паспорті.

Крім того, відповідно до роз`яснень, викладених у п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення при розгляді справ про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД №0320108 від 26 вересня 1997 року на підставі рішення Тарутинської райдержадміністрації від 22 вересня 1997 року № 322/97 належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП Іскра розміром 6,95 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). Сертифікат зареєстровано 29.09.1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 135 (а.с.16).

Згідно даного сертифікату прізвище ім`я по батькові зазначено ОСОБА_4 , тоді як з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 28 вересня 2015року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Тарутинського районного управління юстиції в Одеській області, прізвище ім`я по батькові записано ОСОБА_2 (а.с. 9).

За життя ОСОБА_2 замовив технічну документацію щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельну частку (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Ганнівської сільської ради Тарутинського району Одеської області площею 5,3922 га, що підтверджується копією витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.13-15).

Згідно розпорядження голови Тарутинської районної державної адміністрації №301/А-2015 від 28.09.2015 року вирішено затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_2 площею 5,3922 га рілля на території Ганнівської сільської ради Тарутинського району Одеської області (за межами населеного пункту) та виділити в натурі (на місцевості) земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_2 площею 5,3922 га рілля кадастровий № 5124782800:01:001:0360 на території Ганнівської сільської ради Тарутинського району Одеської області (за межами населеного пункту), передати у приватну власність земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (за межами населеного пункту) на території Ганнівської сільської ради Тарутинського району Одеської області площею 5,3922 га рілля ОСОБА_2 (а.с.12).

Суд вважає встановленим факт належності ОСОБА_2 . Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2 , виданого 26 вересня 1997 року на підставі рішення Тарутинської районної державної адміністрації від 22 вересня 1997 року №322/97.

При зверненні до Тарутинської районної державної нотаріальної контори Одеської області з заявою про видачу свідоцтва про право власності на спадкове майно за законом, позивачу було відмовлено, у зв`язку з тим, що він не надав до нотаріальної контори документ, що посвідчує право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 5,3922 га, яка розташована на території Ганнівської сільської ради Тарутинського району Одеської області (за межами населеного пункту), надану для ведення товарного сільськогосподарського призначення. Розпорядження Тарутинської РДА № 301/а-2015 року від 28.09.2016 року було підставою для реєстрації права власності на вказану земельну ділянку. Крім того, зазначив, що його батько працював в КСП ім. Іскра . На час приватизації земель колективної власності він був членом КСП на підставі чого отримав сертифікат на право на земельну частку (пай) із земель колективної власності (а.с.10-11).

Позивач звернувся до Тарутинської районної державної адміністрації про надання дозволу в порядку спадкування завершити приватизацію земельної ділянки площею 5,3922 га (кадастровий номер 5124782800:01:001:0360), яка призначається для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Ганнівської сільської ради Тарутинського району Одеської області (за межами населеного пункту), після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та надати право на здійснення реєстрації права власності на дану земельну ділянку і отримання витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на вищевказану ділянку на його ім`я, але позивачу було рекомендовано звернутись до суду.

Відповідно до ст.1 Указу Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям", паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства. Паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними (с. 2 Указу).

Відповідно до ч. 9, 10 ЗК України 1990 року (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), кожний член колективного сільськогосподарського підприємства,сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 23 ЗК України 1990 року (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян.

Аналіз наведених норм вказує на те, що право на земельну частку (пай) колективного сільськогосподарського підприємства особа набуває за наявності трьох умов: перебування в членах колективного сільськогосподарського підприємства, отримання цим підприємством державного акта на право колективної власності на землю; включення особи до списку, доданого до цього акта.

Таким чином, для набуття права на земельну частку (пай) колективного сільськогосподарського підприємства особа повинна бути членом такого колективного сільськогосподарського підприємства та мати необхідний обсяг правоздатності на день видачі колективному сільськогосподарському підприємству державного акта на право колективної власності на землю і, відповідно, для спадкування такого права, воно має існувати у спадкодавця на день відкриття спадщини.

Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 ЦК України, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов`язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень

Виходячи з того, що ОСОБА_2 набув права на земельну частку (пай), що підтверджується сертифікатом на земельну ділянку (пай) виданого 26 вересня 1997 року, позивач не позбавлений права отримати спадщину після смерті батька ОСОБА_2 , надавши до нотаріальної контори документи, що посвідчують право власності за спадкодавцем.

Разом з тим діючим законодавством не передбачено право спадкоємця успадковувати право завершення приватизації спадкодавця за життя, після відкриття спадщини, у зв`язку з чим, вимоги позивача щодо визнання права в порядку спадкування за законом на завершення процедури приватизації та проведення державної реєстрації земельної ділянки, задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10, 13, 89, 263-265, 273 ЦПК України, ст.ст. 25, 1218 ЦК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Ганнівської сільської ради Тарутинського району Одеської області, Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області про встановлення факту, що має юридичне значення, та визнання права в порядку спадкування за законом на завершення процедури приватизації та проведення державної реєстрації земельної ділянки - задовольнити частково.

Встановити факт належності правовстановлюючого документа, а саме Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2 , виданого 26 вересня 1997 року на підставі рішення Тарутинської районної державної адміністрації від 22 вересня 1997 року №322/97 та зареєстрованого 29 вересня 1997 року в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №135 на ім`я ОСОБА_4 належить ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В задоволенні решти позовних вимог, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 19.11.2019 року.

Суддя П.А. Кравченко