ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 49089 м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, (веб адреса сторінки на офіційному веб -порталі судової влади України в мережі Інтернет - http://adm.dp.court.gov.ua)
04 листопада 2019 року Справа № 160/7592/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Жукової Є.О.,
при секретарі судового засідання Рубані А.М.,
за участю:
представника позивача Сергєєвої М.Ш.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод упаковки" (вул. Янтарна, буд.75В, м. Дніпро, 49108) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49000) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.07.2019 року №0000471202 на загальну суму 28 305 грн., -
ВСТАНОВИВ:
07.08.2018 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод упаковки" (вул. Янтарна, буд.75В, м. Дніпро, 49108) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49000) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.07.2019 року №0000471202 на загальну суму 28 305 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано наступним.
Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод упаковки" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податкуи на додану вартість на поточний рахунок платника податку за лютий 2019 р.
За результатами камеральної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод упаковки", контролюючим органом складено акт від 14.06.2019 р. № 33033 Про результати камеральної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод упаковки" (код 23650373) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за квітень 2019 р. .
На підставі висновків, викладених в акті перевірки від 14.06.2019 р. № 33033, контролюючим органом було сформовано податкове повідомлення-рішення, а саме: від 16.07.2019 року №0000471202 на загальну суму 28 305 грн.
Позивач висновки вищевказаного акту перевірки вважає неправомірними та незаконними, а тому відповідно і зазначене вище податкове повідомлення-рішення таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.08.2019 р. у справі № 160/7592/19 провадження у справі було відкрито та справа призначена до розгляду в порядку підготовчого провадження за правилами загального позовного провадження.
В судове засідання, призначене на 04.11.2019 р. з`явився повноважний представник позивача, відповідач до зали судового засідання свого представника не направив, відомості про вручення судової повістки в матеріалах справи наявні, причини неявки невідомі.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила суд задовольнити позов в повному обсязі за викладених у ньому підстав.
Суд зазначає, що 28.08.2019 р., через канцелярію Дніпропетровського окружного адміністративного суду, повноважним представником відповідача було подано відзив на позовну заяву від 28.08.2019 р. вх.№48171/19, в тексті якого зазначено наступне.
ТОВ "ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД УПАКОВКИ" з питання достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за квітень 2019 року у сумі 28305,0 грн. (податкова декларація з податку на додану вартість від 20.05.2019 р. №9104106329).
Відповідно до ІС Податковий блок податковою адресою позивача є: Україна, 49108 Дніпропетровська обл. м. Дніпро, вул. ЯНТАРНА буд. 75 В.
Причина виникнення від`ємного значення: Вироби з пластмаси для транспортування та пакування товарів з полімерів етилену пакет з печаткою, ширина 110 мм, висота 185 мм, (Supraten). Країна виробництва UА. Торговельна марка "НОВІС". Виробник ООО "ТОРГОВЫЙ ДОМ "НОВІС"; інші плити, листи, плівки, стрічки та пластини з пластмаси, непористі, неармовані, нешаруваті, без підкладки та не поєднані подібним способом з іншими матеріалами, з полімерів етилену, завтовшки не більш як 0,125 мм: полотно з печаткою. До Молдови.
Представник відповідача у поданому відзиві від 28.08.2019 р. зазначає, що основним постачальником на митній території України є ТОВ "ТОРГОВЕЛЬНИЙ БУДИНОК "НОВІС", 38300039, на обліку у Лівобережному
управлінні ГУ ДФС у Дніпропетровській області, вид діяльності: 22.21 -ВИРОБНИЦТВО ПЛИТ, ЛИСТІВ, ТРУБ І ПРОФІЛІВ ІЗ ПЛАСТМАС, товар: Полотно П/Е (102*25), код УКТЗЕД - 3920.
ТОВ "ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД УПАКОВКИ" у березні 2019 року до податкового кредиту включено суму ПДВ 28129,7 грн. (згідно додатку 5 до декларації з ПДВ за березень 2019 року). Податкові зобов`язання по операціях на території України, що оподатковуються за основною ставкою за березень-квітень 2019 року не здійснювались.
Перевіркою визначення правомірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку по декларації з ПДВ за квітень 2019 року встановлено наступне.
Основним видом діяльності ТОВ "ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД УПАКОВКИ" є -виробництво плит, листів, труб і профілів із пластмас.
Згідно Балансу (Фінансовий стан суб`єкта малого підприємництва) наданого ТОВ "ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД УПАКОВКИ" станом на 31.12.2018 року, а саме: по бух. рахунку 10 (Основні засоби) - 0,0 тис.грн. у платника відсутні власні основні; засоби (складські приміщення). - по бух.рахунку 14 (Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) у платника збиток складає - 16,9 тис.грн. Середня кількість працівників - 1 особа.
Згідно наявних даних баз ДФС встановлено, що внесок в статутний фонд товариства складає лише 1 000,00 грн.
Відповідно до Фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва станом на 31 грудня 2018 року по ТОВ "ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД УПАКОВКИ" поточна кредиторська заборгованість за інші поточні зобов`язання обліковується у сумі 29,1 тис. грн.
Тобто, інформація з фінансової (податкової) звітності свідчить про наявність поточної кредиторської заборгованості, що позбавляє контролюючий орган підтвердити проведення фактичної сплати ПДВ постачальникам, у тому числі сум ПДВ, які формували податковий кредит платника, та як наслідок вплинули на формування бюджетного відшкодування, що є однією з обов`язкових умов при отримані права на бюджетне відшкодування відповідно до абз. б пункту 200.4 статті 200 ПК України.
Інформація щодо наявності власних об`єктів оподаткування відсутня, так як платником не подавалось до податкового органу Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність за формою №20-ОПП, передбачено до подання контролюючому органу згідно з Порядком обліку платників податків і зборів , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (у редакції наказу Мінфіну від 22.04.2014 № 462).
При цьому, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, відомості щодо об`єктів нерухомого майна по ТОВ "ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД УПАКОВКИ" відсутні.
Згідно даних ЄРПН ТОВ "ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД УПАКОВКИ" відсутнє придбання послуг по оренді складського приміщення, а також виробничих витрат на утримання складських приміщень або іншого нерухомого майна (енергоносіїв, тощо).
Приймаючи до уваги вид діяльності ТОВ "ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД УПАКОВКИ - виробництво плит, листів, труб і профілів із пластмас, виходячи з аналізу виписаних та отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, товариством проводилися операції з придбання товарів/послуг, які зокрема відносяться до операцій торгової діяльності, потребує дослідженню питання щодо місця проведення діяльності, фактичного місця зберігання залишків ТМЦ, умов оренди приміщень, де здійснюється діяльність товариства та проведення інвентаризації основних засобів щодо фактичного використання в межах господарської діяльності - їх зв`язок із господарською діяльністю в частині подальшої мети їх використання у власній господарській діяльності та наявності достатньо кількості трудових ресурсів.
При цьому, представник відповідача зазначає, що камеральною перевіркою ТОВ "ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД УПАКОВКИ встановлено, відсутність підтвердження наявності власних або орендованих об`єктів нерухомого майна, понесених витрат на утримання об`єктів, відсутність чисельності працівників для здійснення господарської діяльності, передбаченої видом діяльності підприємства, та потребує дослідженню питання щодо місця проведення діяльності, фактичної сплати за придбані товар/послуги, умови їх зберігання, зокрема, придбаних у минулих звітних періодах, та проведення інвентаризації наявності основних засобів і фактичного використання в межах господарської діяльності - їх зв`язок із господарською діяльністю в частині подальшої мети їх використання у власній господарській діяльності та наявності достатньо кількості трудових ресурсів.
Також встановлено, що причиною виникнення від`ємного значення за період березень 2019 року є операції з вивезення товарів за межі митної території України, які згідно з чинним законодавством оподатковуються податком за ставкою 0 товар: інші плити, листи, плівки, стрічки та пластини з пластмаси, непористі, неармовані, нешаруваті, без підкладки та не поєднані подібним способом з іншими матеріалами, з полімерів етилену (код УКТЗЕД - 3920104000), вироби з пластмаси для транспортування та пакування товарів з полімерів етилену пакет з печаткою, ширина 110 мм, висота 185 мм,(Supraten) - 5950 шт. Країна виробництва UА. Торговельна марка "НОВІС". Виробник ООО "ТОРГОВЫЙ ДОМ "НОВІС" (код УКТЗЕД - 3923210000) до Молдови.
Основним постачальником екпортованого товару є ТОВ "ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК "НОВІС", (код 38300039) вид діяльності: виробництво плит, листів, труб і профілів із пластмас, який також здійснює операції вивезення товарів за межі митної території України за 0 ставкою. Аналізом наявних баз даних встановлено, що ТОВ "ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК "НОВІС у березні 2019 року здійснював експорт товару: Інші плити, листи, плівки, стрічки та пластини з пластмаси, непористі, неармовані, нешаруваті, без підкладки та не поєднані подібним способом з іншими матеріалами, з полімерів етилену (код УКТЗЕД -3920104000) та вироби з пластмаси для транспортування та пакування товарівз полімерів етилену пакет 110x185 - 4908 шт., пакет з печаткою 110 х 185мм,(Supraten) - 5128 шт. Країна виробництва UА. Торговельна марка "НОВІС". Виробник ООО "ТОРГОВЫЙ ДОМ "НОВІС" (код УКТЗЕД - 3923210000) до Молдови.
Тобто, підприємство - постачальник (ТОВ "ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК "НОВІС", код 38300039) самостійно, без укладання проміжних угод із залученням ТОВ "ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД УПАКОВКИ" (код за ЄДРПОУ 23650373), здійснює експортні операції власної продукції за межи митних кордонів України до країни Молдови.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, відомості щодо об`єктів нерухомого майна по ТОВ "ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК "НОВІС" також відсутні.
Слід зазначити, що ТОВ "ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД УПАКОВКИ при придбанні ТМЦ виступає посередником . Отже, основна мета таких операції є податкова вигода у вигляді відшкодування з державного бюджету податку на додану вартість без здійснення фактичної господарської діяльності.
Зазначені вище факти, як зазначає представник відповідача, свідчать, що єдиною метою укладених угод між підприємствами ТОВ "ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД УПАКОВКИ" (код за ЄДРПОУ 23650373) з ТОВ "ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК "НОВІС (код ЄДРПОУ 38300039) є штучне створення податкового кредиту з ПДВ. Вказані умови суперечать меті господарської діяльності підприємства та створюють обставини, за яких ТОВ "ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД УПАКОВКИ" (код за ЄДРПОУ 23650373) мало намір одержати економічний ефект в езультаті підприємницької та іншої економічної діяльності у вигляді одержання відшкодування ПДВ з бюджету.
На підставі викладеного вище, представником відповідача зроблено висновок, що, при визначенні податкових наслідків господарських операцій ТОВ "ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД УПАКОВКИ" ділова мета зазначених операцій є невиправданою, оскільки є перевага податкової мети (отримання відшкодування з державного бюджету податку на додану вартість) над комерційною метою.
Як підсумок, економічним ефектом господарської діяльності підприємства ТОВ "ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД УПАКОВКИ" є накопичення податкового кредиту та повернення коштів з Державного бюджету.
З урахуванням вищезазначеного, повноважний представник відповідача просив суд у задоволенні пред`явлених позовних вимог відмовити у повному обсязі.
09.09.2019 р. повноважним представником позивача, на адресу суду, було подано відповідь на відзив, в тексті якої зазначено наступне.
Відповідач посилається на фінансовий звіт суб`єкта підприємницької діяльності станом на 31.12.2018 року відповідно до якого по ТОВ "ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД УПАКОВКИ" обліковується кредиторська заборгованість за інші поточні зобов`язання у сумі 29,1 тис.
Таким чином, вказуючи на відсутність обов`язкової умови для відшкодування податку на додану вартість - оплата податку, фактично сплаченого отримувачем товарів у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів (абз.2 п.200.4 ст. 200 ПК України).
Позивач надає докази в підтвердження відсутності заборгованості перед постачальником товарів - ТОВ ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК НОВІС станом на 30.04.2019 р., а саме: акт звірки за період січень 2019 р. - квітень2019 р., платіжні доручення, а саме: № 21 від 22.01.2019 р.; № 23 від 25.01.2019 р.; №49 від 28.02.2019 р.; №52 від 14.03.2019 р.; №63 від 28.03.2019 р.; №75 від 11.04.2019 р.
З огляду на повну оплату поставленого товару, у складі вартості товару позивачем сплачено податок на додану вартість постачальнику - ТОВ ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК НОВІС , а отже позивачем виконано обов`язкову умову відшкодування суми податку, визначену відповідно до пп. 200.1, абз.2 п. 200.4 ст. 200 ПК України, відтак позивачем правомірно заявлено до відшкодування суму у розмірі 28 305,0 грн. у податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2019 року.
Стосовно позиції відповідача, викладеній у відзиві на позовну заяву, а саме, що ПК України не встановлені обмеження щодо дослідження тільки першої ланки постачання та підтвердження права на бюджетне відшкодування за його результатами у разі, якщо постачальником виступає посередник, позивач не погоджується, та зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст. 6, ст.19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не переобачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.п. 21.1.1 п. 21.1. ст. 21 ПК України, посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.
На підставі зазначених вище норм як Конституції України, так і ПК України, представник позивача зазначає, що у разі, коли Конституцією та чинними законами України значені підстави та (або) повноваження, та (або) спосіб дій органів державної влади, то вони мають право вчиняти такі дії, а у разі, коли Конституцією та чинними законами України визначені підстави, повноваження, та спосіб дій органів державної влади, то останні не мають права відступати від встановлених норм.
Щодо аналізу постачальника товарів - ТОВ ТОРГІВЕЛЬНИИ БУДИНОК НОВІС , представник позивача зазначає наступне.
Дії позивача та ТОВ ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК НОВІС , вчинені на виконання умов договору поставки, направленні саме на створення наслідків, які обумовлені правовою природою договорів такого виду. Вказаний вище договір між позивачем та ТОВ ТОРГІВЕЛЬНИИ БУДИНОК НОВІС не містить ознак фіктивності (вчинених без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цими правочинами).
Щодо зазначення відповідача про відсутність ділової мети по вказаним господарським операціям, представник позивача зазначає, що платник здійснює фінансово-господарську діяльність на власний ризик, а тому вправі самостійно оцінювати її ефективність та доцільність.
Водночас, представник позивача зазначає, що наведені відповідачем обставини щодо відсутності у ТОВ ТОРГІВЕЛЬНИИ БУДИНОК НОВІС реальної можливості здійснити поставку власного виробленого товару, в установленому порядку, відповідно до норм ст. 77 КАС України, не доведені.
04.11.2019 р. повноважним представником позивача було подано письмові пояснення по справі, в тексті яких зазначено наступне.
Щодо дослідження взаємовідносин ТОВ ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД УПАКОВКИ та ТОВ Торгівельний будинок Новіс , представник позивача зазначає наступне.
ТОВ ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД УПАКОВКИ проявив належну обачність у виборі контрагента шляхом перевірки у відкритих електронних реєстрах інформації щодо правосуб`єктності контрагента, відсутності податкового боргу, судових справ господарського судочинства, а також аналізом правовстановлюючих документів ТОВ Торгівельний будинок Новіс .
30.11.2018 р. між ТОВ ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД УПАКОВКИ та ТОВ Торгівельний будинок Новіс укладено договір поставки №114.
Відповідно до умов зазначеного вище договору №114, а саме: п. 2.1 визначено, що, підставою для поставки кожної партії товару є узгоджене замовлення покупця.
Замовлення покупця узгоджувалось шляхом направлення постачальником покупцю відповідного підтвердження заявки (поштою, факсом, електронною поштою) або усно або шляхом виконання постачальником дій, які свідчать про узгодження заявки (відвантаження товару).
Представник позивача зазначає, що на виконання п. 2.1 договору №114, між сторонами договору є узгоджені замовлення покупця № 767 від 14.03.2019 р., № 803 від 18.03.2019 р., додаток № 1.
Умови поставки відповідно до пл. в) п. 2.2 договору поставки EXW зі складу постачальника: м. Дніпро, вул. Журналістів, 9А.
За вказаною адресою ТОВ Торгівельний будинок Новіс орендує приміщення вдповідно до договору майнового субнайму №01 -09/12 від 29.08.2018 р. додаток № № 2, 3,4, 5.
Термін поставки EXW (EХ Works (... named place)) Франко завод (... назва місця) Термін Франко завод означає, то продавець виконав свої зобов`язання щодо поставки, коли він надасть товар у розпорядження покупця па площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі і т.п.). Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту.
ТОВ ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД УПАКОВКИ здійснює поставку (експорт) пакетів поліетиленових для пакування харчових продуктів і товарів промислової групи в асортименті для подальшої реалізації до Молдови, компанії ОRIZONТ S.А. після проведення передпродажної підготовки, додаток 6. В періоді березень 2019 р. ТОВ ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД УПАКОВКИ здійснювало експорт вказаної продукції виробництва ТОВ Торгівельний будинок Поніс .
Разом з товаром ТОВ ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД УПАКОВКИ надавало на адресу покупця - компанії ОRIZONТ S.А., Молдова, документи, що засвідчують якість та походження товарів, зокрема, сертифікати, копії яких додаються, оформлення яких здійснювалось ТОВ ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД УПАКОВКИ . Щодо предмету камеральної перевірки, представник позивача з посиланням на п.75.1 ст.75 ПК України, ст. ст. 77, 78 ПК України зазначає, що, відповідач, здійснюючи дослідження з питань походження грошових коштів платника податків, на які останній здійснював господарські операції, можливості проведення інвентаризації щодо наявності придбаних товарно-матеріальних цінностей та наявність складських приміщень для їх зберігання, які має Товариство з обмеженою відповідальністю Дніпровський завод упаковки (код ЄДРПОУ 23650373), визначення виробничої потужності для здійснення господарської діяльності, відсутність численності працівників для здійснення господарської діяльності, відсутність витрат на експлуатацію та утримання складських або виробничих приміщень, відсутність податкових зобов`язань по операціях на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, та на яку визначається сума бюджетного відшкодування, як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового періоду) та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду, вийшов за межі предмету камеральної перевірки.
В судовому засіданні судом було поставлено на розгляд питання щодо можливості переходу до розгляду справи по суті за доказами, які наявні у матеріалах справи.
Повноважний представник позивача не заперечував щодо переходу до розгляду справи по суті.
У зв`язку з неявкою в судове засідання повноважного представника відповідача, суд зазначає, що думка останнього, щодо переходу до розгляду справи по суті суду невідома.
Таким чином, враховуючи зазначене вище, суд закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду зазначеної справи по суті, застосувавши принцип процесуальної економії та у відповідності до ст.ст.192 - 211, 217, 224 - 228 КАС України безпосередньо 04.11.2019 року.
Дослідивши в судовому засіданні докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю Дніпровський завод упаковки є юридичною особою, що підтверджується відповідними відомостями, які містяться в матеріалах справи.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод упаковки" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за лютий 2019 р.
За результатами камеральної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод упаковки", контролюючим органом складено акт від 14.06.2019 р. № 33033 Про результати камеральної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод упаковки" (код 23650373) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за квітень 2019 р. .
Перевірка проводилась з 21.05.2019 р. по 14.06.2019 р.
В акті від 14.06.2019 р. №33033 контролюючим органом зроблено висновок про порушення п.200.4 б , ст.200 ПК України, у зв`язку з чим у підприємства відсутнє право на отримання бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість на рахунок платника у банку по декларації за квітень 2019 р. у сумі 28305,0 грн.
На підставі висновків, викладених в акті перевірки від 14.06.2019 р. № 33033, контролюючим органом було сформовано податкове повідомлення-рішення, а саме: від 16.07.2019 року №0000471202 на загальну суму 28 305 грн.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали наступні обставини.
Як встановлено під час судового розгляду справи, між ТОВ Торгівельний будинок Новіс та ТОВ ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД УПАКОВКИ та укладено договір поставки від 30.11.2018 р. №114, відповідно до умов якого ТОВ Торгівельний будинок Новіс зобов`язувалось втготовити, поставити і передати товар у власність ТОВ ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД УПАКОВКИ , а ТОВ ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД УПАКОВКИ зобов`язувався прийняти його у власність і оплатити його на умовах, визначених у цьому договорі. Найменування товару: поліетиленова продукція.
В підтвердження виконання умов зазначеного вище договору поставки від 30.11.2018 р. №114 позивачем було надано копії первинних документів, а саме: платіжні доручення: №52 від 14.03.2019 р. в сумі 18500 грн.; №63 від 28.03.2019 р. в сумі 25000,00 грн.; №75 від 11.04.2019 р. в сумі 125 278,20 грн.; рахунки на оплату: №767 від 14.03.2019 р.; №803 від 18.03.2019 р.; видаткові накладні: №818 від 25.03.2019 р.; №819 від 25.03.2019 р.; товарно-транспортні накладні: №Р 818 від 25.03.2019 р.; №Р 819 від 25.03.2019 р.; податкові накладні: №151 від 14.03.2019 р.; №451 від 25.03.2019 р.; №452 від 25.03.2019 р.; розрахунок коригування №453 від 25.03.2019 р. до податкової накладної №151 від 14.03.2019 р.; видаткові накладні: №818, 819 від 25.03.2019 р.
Правовідносини сторін, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо визначення вичерпного переліку податків і зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час здійснення податковою контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються нормами Конституції України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР, Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, тощо.
Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Статтями 61, 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Відповідно до ст. ст. 6, 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до п.1 ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Оцінивши надані сторонами у справі докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, відповідно до ст.86 КАС України, та надавши відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника в світлі висновку, викладеного в пункті 25 Рішення Європейського Суду з прав людини Проніна проти України (заява №63566/00, Страсбург 18 липня 2006 року), суд приходить до висновку про можливість винесення законного і об`єктивного рішення у справі з урахуванням всіх обставин, наведених вище.
При цьому, суд зауважує, що п.1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обовязку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
Стаття 2 КАС України зазначає, що основними завданнями (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне зясування всіх обставин у справі; 5) обовязковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ч.3 ст.2 КАС України, є принцип верховенства права, який відповідно до ст.6 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ст. ст.8, 9 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом, а розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За змістом частин 4 ст. 9 КАС України, суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; зясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд прийшов до висновку, що поданих сторонами доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.
Відповідно до п.п.14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до ст.21 ПК України визначені обов`язки контролюючих органів, серед яких обов`язок дотримуватись Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати поршень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.
Статтею 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов`язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Пункт 37.3 статті 37 Податкового кодексу України визначає, що підставами для припинення податкового обов`язку, крім його виконання, є: ліквідація юридичної особи; смерть фізичної особи, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою; втрата особою ознак платника податку, які визначені цим Кодексом; скасування податкового обов`язку у передбачений законодавством спосіб.
Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.
Відповідно до п.55.1. ст.55 ПК України, податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства. Процедура адміністративного оскарження рішень органів державної податкової служби є дворівневою.
Контролюючими органами вищого рівня є Державна податкова адміністрація України - для державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які у свою чергу є контролюючими органами вищого рівня для державних податкових інспекцій (п.55.2 ст.55 ПК України).
Порядок оскарження рішень контролюючих органів визначений у ст.56 ПК України, п. 56.1 якої визначає, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п.56.2 ст.56 ПК України).
Згідно з п. 56.18. ст.56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання у будь-який момент після отримання такого рішення.
Відповідно до п.58.1 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов`язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов`язань платника податків; суму грошового зобов`язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення результатів господарської діяльності або від`ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов`язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов`язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.
До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов`язання та штрафних (фінансових) санкцій.
Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов`язання визначається центральним контролюючим органом.
Відповідно до п.п. 61.1. ст. 61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Способи здійснення податкового контролю перелічені у ст.62 ПК України, до них відноситься, зокрема, відповідно до п.62.1.3. ПК України здійснення податкового контролю шляхом проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Відповідно до п.200.4 б ст.200 ПК України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.
Відповідно до ст.9 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця. Права і обов`язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку. Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період
реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів оброблення інформації підприємство зобов`язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших
учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами. Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи. Копії первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку можуть бути вилучені у підприємства лише за рішенням відповідних органів, прийнятим у межах їх повноважень, передбачених законами. Обов`язковим є складання реєстру документів, що вилучаються у порядку, встановленому законодавством. Вилучення оригіналів таких документів та регістрів забороняється, крім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.
Здійснивши системний аналіз наведених вище норм чинного законодавства України та надаючи оцінку доводам сторін, як викладених в заявленій позовній заяві та відзиві до неї, так і в поясненнях, наданих в судовому засіданні, суд виходить з наступного.
Суд критично ставиться до позиції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, яка викладена в акті перевірки від 14.06.2019 р. №3303, на підставі якого винесено оскаржуване податкове-повідомлення-рішення від 16.07.2019 року №0000471202 на загальну суму 28 305 грн., оскільки висновки, які зазначені контролюючим органом органом, не відповідають дійсним обставинам справи, зроблені без належного дослідження усіх наявних доказів у справі, що було виявлено під час судової стадії дослідження доказів та безпідставність яких підтверджується відповідними первинними документами, копії яких містяться в матеріалах справи.
Суд зауважує, що, викладаючи зазначені припущення у формі висновків в акті перевірки від 14.06.2019 р. №33033, відповідач жодними належними доказами в розумінні ст.73 КАС України не довів в судовому засіданні викладених у вказаному вище акті перевірки обставин, що мали наслідком виникнення зазначених припущень у відповідача, та потягли за собою винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідачем.
Як вбачається з матеріалів справи, судом при розгляді зазначеної справи були дослідженні оригінали та долучені до матеріалів справи копії зазначених вище первинних документів бухгалтерського обліку, які підтверджують дійсність та товарність господарських операцій позивача із зазначеним вище контрагентом, а саме: ТОВ Торгівельний будинок Новіс .
Вимоги до змісту первинного облікового документу встановлені ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , згідно з якою такий документ повинен містити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Як вбачається з матеріалів справи, первинні документи відповідно до переліку, зазначеного вище, долучені до матеріалів справи, містять усі передбачені Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні реквізити, та, виходячи зі змісту акту перевірки від 14.06.2019 р. №33033, відповідачем не оскаржується їх наявність, та не зазначається про їх дефектність.
Крім того, суд надаючи належну оцінку спірним правовідносинам при розгляді даної справи, зазначає наступне.
При розгляді даної справи, враховуючи висновки відповідача, викладені в акті перевірки від 14.06.2019 р. №33033, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення від 16.07.2019 року №0000471202 на загальну суму 28 305 грн., позивачем під час судового розгляду справи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з вищезазначеним контрагентом було надано первинні бухгалтерські документи, копія яких містяться в матеріалах справи, а саме: платіжні доручення: №52 від 14.03.2019 р. в сумі 18500 грн.; №63 від 28.03.2019 р. в сумі 25000,00 грн.; №75 від 11.04.2019 р. в сумі 125 278,20 грн.; рахунки на оплату: №767 від 14.03.2019 р.; №803 від 18.03.2019 р.; видаткові накладні: №818 від 25.03.2019 р.; №819 від 25.03.2019 р.; товарно-транспортні накладні: №Р 818 від 25.03.2019 р.; №Р 819 від 25.03.2019 р.; податкові накладні: №151 від 14.03.2019 р.; №451 від 25.03.2019 р.; №452 від 25.03.2019 р.; розрахунок коригування №453 від 25.03.2019 р. до податкової накладної №151 від 14.03.2019 р.; видаткові накладні: №818, 819 від 25.03.2019 р.
Детальний аналіз сукупності всіх наданих до суду документів, які наявні в матеріалах справи ставить під сумнів висновок контролюючого органу щодо нереального характеру правочинів, укладених між позивачем та його контрагентом - ТОВ Торгівельний будинок Новіс .
При цьому, суд зазначає, що доводи представника відповідача, стосовно того, що відомості щодо об`єктів нерухомого майна по ТОВ Торгівельний будинок Новіс відсутні спростовуються наступним.
В підтвердження виконання вимог договору поставки від 30.11.2018 р. №114, між позивачем та ТОВ Торгівельний будинок Новіс укладені узгоджені замовлення покупця,копії яих містяться в матеріалах справи, а саме: № 767 від 14.03.2019 р., № 803 від 18.03.2019 р., додаток № 1.
Щодо зазначення в пп. в п. 2.2 договору поставки від 30.11.2018 р. №114 зазначена адреса ТОВ Торгівельний будинок Новіс , далі мовою оригіналу - EXW зі складу постачальника: м. Дніпро, вул. Журналістів, 9А .
За вказаною адресою ТОВ Торгівельний будинок Новіс орендує приміщення вдповідно до договору майнового субнайму №01 -09/12 від 29.08.2018 р. додаток № № 2, 3,4, 5, копії яких містяться в матеріалх справи.
ТОВ ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД УПАКОВКИ здійснює поставку (експорт) пакетів поліетиленових для пакування харчових продуктів і товарів промислової групи в асортименті для подальшої реалізації до Молдови, компанії ОRIZONТ S.А. після проведення передпродажної підготовки, додаток 6. В періоді березень 2019 р. ТОВ ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД УПАКОВКИ здійснювало експорт вказаної продукції виробництва ТОВ Торгівельний будинок Поніс .
Разом з товаром ТОВ ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД УПАКОВКИ надавало на адресу покупця - компанії ОRIZONТ S.А., Молдова, документи, що засвідчують якість та походження товарів, зокрема, сертифікати, копії яких містяться в матеріалах справи, та оформлення яких здійснювалось ТОВ ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД УПАКОВКИ .
Крім того, оцінюючи доводи відповідача щодо встановлення контролюючим органом відсутності інформації про власні чи орендовані контрагентом - постачальником основні фонди (в т.ч. про відсутність достатньої кількості трудових ресурсів), транспортні засоби, необхідні для перевезення товару, наявні власні чи орендовані складські приміщення, необхідні для зберігання товарно-матеріальних цінностей, суд зауважує, що сам факт наявності наведеної вище інформації будь-якими належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 73 - 76 КАС України відповідачем обгрунтовано не було, що, враховуючи факт бездіяльності відповідача стосовно недотримання контролюючим органом обов`язку доведення тих обставин, на яких грунтуються його заперечення, який прямо суперечить ч.1 ст.77 КАС України, повністю нівелює в даному контексті як саме визначення податкової інформації, наведене в ст.ст. 71 - 72 ПК України, так і порядок збору, отримання, обробки та використання податкової інформації, передбачені ст. ст.73 - 74 КАС України.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про незаконність та необґрунтованість висновків відповідача, зазначених в акті перевірки від 14.06.2019 р. №33033, хибність зайнятої ним позиції та невідповідність її чинному законодавству України.
При цьому, оскільки відповідачем в порядку, передбаченому ч.2 ст.77 КАС України не доведено правомірності позиції, викладеної в акті перевірки від 14.06.2019 р. №33033, що стала підставою для винесення податкового повідомлення-рішення від 16.07.2019 року №0000471202 на загальну суму 28 305 грн., суд приходить до висновку про необґрунтованість тверджень відповідача щодо порушення позивачем норм податкового законодавства України.
Представник контролюючого органу не надав суду будь-яких письмових пояснень з посиланням на чинне законодавство України, які б передбачали наявність повноважень контролюючого органу на встановлення факту нікчемності (фіктивності) правочинів або визнання їх такими, що не відповідають закону, в тому числі вимогам ст.ст. 203, 215. 228, 662, 655, 656 ЦК України в актах перевірок суб`єктів господарювання.
Частинами 1 та 5 ст.203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частина 2 ст.215 ЦК України передбачає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Згідно з ч.5 ст.216 ЦК України вимогу про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути висунуто будь - якою зацікавленою особою.
До кола таких зацікавлених осіб контролюючі органи не відносяться, оскільки ст.1 ЦК України визначає, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини, що ґрунтуються на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій обособленості їх учасників. А до майнових відносин, що ґрунтуються на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони іншій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.
Зі змісту ст.215 ЦК України вбачається, що нікчемним правочином визнається лише той правочин, недійсність якого встановлена законом, зокрема, ст.228 ЦК України визначено, що правочин, який порушує публічний порядок, тобто такий який був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, є нікчемним, а відтак визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
За змістом ч.3 ст.228 ЦК України правочин, при здійсненні якого недодержуються вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, може бути визнаний недійсним судом.
Правочинами, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об`єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об`єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об`єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.
Також суд зауважує, що при розгляді зазначеної справи особлива увага була приділена саме з`ясуванню підстав, що передували винесенню оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 16.07.2019 року №0000471202 на загальну суму 28 305 грн., у тому числі і з`ясуванню підстав проведення камеральної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод упаковки".
Відтак суд зазначає, що відповідачем - Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, у відповідності до норм ст.73, 74 КАС України, під час судового розгляду справи, не було доведено правомірності підстав формування оскарженого позивачем податкового повідомлення-рішення від 16.07.2019 року №0000471202 на загальну суму 28 305 грн., всупереч положенням ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Натомість, позивачем з урахуванням належних письмових доказів в розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, як доданих до позовної заяви, так і наданих в судовому засіданні та долучених до матеріалів справи, детально наведених вище, спростовані доводи відповідача відповідно до наданих як пояснень, так і відзиву останнім в порядку ст.77 КАС України.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необ`єктивность та недостовірність висновків Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, викладених у акті перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод упаковки" від 16.07.2019 року №0000471202 на загальну суму 28 305 грн.
Таким чином, встановивши в судовому засіданні та підтвердивши доказами, наявними в матеріалах справи, факт прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 16.07.2019 року №0000471202 на загальну суму 28 305 грн. необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття зазначених рішень; недобросовісно; нерозсудливо; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, що мають наслідком порушення прав та законних інтересів позивача в публічно-правових відносинах з боку відповідача - суб`єкта владних повноважень, суд вважає, що належним засобом щодо поновлення такого порушеного права буде визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 16.07.2019 року №0000471202 на загальну суму 28 305 грн.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Відповідно до ч. 8 ст. 6 Закону України Про судовий збір розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.
Відповідно до платіжного дорученя від 06.08.2019 р. №173 позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1 921,00 грн., який у повному розмірі зараховано до Державного бюджету.
Враховуючи задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод упаковки" (вул. Янтарна, буд.75В, м. Дніпро, 49108) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49000) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.07.2019 року №0000471202 на загальну суму 28 305 грн., суд вважає за необхідне відшкодувати Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод упаковки" суму, сплачену у якості судового збору за подання даної позовної заяви з Державного бюджету України в сумі 1 921,00 грн. (одна тисяча сто дев`яносто одна грн., 00 коп.).
Керуючись ст. ст. 242-244, 246, 250, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод упаковки" (вул. Янтарна, буд.75В, м. Дніпро, 49108) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49000) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.07.2019 року №0000471202 на загальну суму 28 305 грн., - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 16.07.2019 р. №0000471202, яким виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період квітень 2019 р. та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку в сумі 28 305,00 грн. по декларації за квітень 2019 р.
Стягнути судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод упаковки" з оплати судового збору у розмірі 1 921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн., 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 13 листопада 2019 року.
Суддя Є.О. Жукова
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 04.11.2019 |
Оприлюднено | 25.11.2019 |
Номер документу | 85799302 |
Судочинство | Адміністративне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні