Рішення

від 18.11.2019 по справі 1.380.2019.002849

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 1.380.2019.002849

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2019 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Мричко Н.І.,

за участі секретаря судового засідання Кулик С.В.,

представника позивача Семиренка П.Я.,

представника відповідачів Тарасович О.І.,

представників третьої особи Жбадинського В.О., Ящинського А.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Чарівна усмішка» до Виконавчого комітету Львівської міської ради, Львівської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Приватного підприємства «Мега - Тех» про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Чарівна усмішка» (надалі - ПП «Чарівна усмішка» , позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Виконавчого комітету Львівської міської ради (надалі - ВК ЛМР, відповідач 1), в якому позивач просив визнати протиправним і скасувати рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 03.12.2018 № 1314, яким погоджений детальний план території у районі вул. Волоської у м. Львові.

Ухвалою судді від 10.06.2019 вказану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Після усунення недоліків ПП « ОСОБА_1 » , суд постановив ухвалу від 19.06.2019, згідно з якою відкрив провадження у справі, призначив справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

25.06.2019 на адресу суду від ПП «Чарівна усмішка» надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог (арк. справи 96-99), згідно з якою позивач просив суд:

- визнати протиправним і скасувати рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 03.12.2018 № 1314, яким погоджений детальний план території у районі вул. Волоської у м. Львові;

- визнати протиправною і скасувати ухвалу Львівської міської ради від 20.12.2018 № 4441, якою затверджений детальний план території у районі вул. Волоської у м. Львові.

Згідно з ухвалою суду від 11.07.2019 до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Приватне підприємство «Мега-Тех» (надалі - ПП «Мега - Тех» , третя особа).

Ухвалою суду від 11.07.2019 прийнято заяву ПП «Чарівна усмішка» про збільшення розміру позовних вимог від 25.06.2019. Залучено до участі у справі як співвідповідача Львівську міську раду (далі - ЛМР, відповідач 2). Зобов`язано Львівську міську раду не пізніше ніж за сім днів до наступного підготовчого засідання опублікувати оголошення про розгляд справи за позовом Приватного підприємства «Чарівна усмішка» до Виконавчого комітету Львівської міської ради про визнання протиправним і скасування рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 03.12.2018 № 1314 «Про погодження детального плану території у районі вул. Волоської у м. Львові» та про визнання протиправною і скасування ухвали Львівської міської ради від 20.12.2018 № 4441 «Про затвердження детального плану території у районі вул. Волоської у м. Львові» , у виданні, в якому цей акт офіційно оприлюднений, із зазначенням вимог позивача щодо оскаржуваних актів, реквізитів нормативно-правових актів, дати, часу і місця проведення підготовчого засідання. Зобов`язано Львівську міську раду надати суду докази опублікування відповідного оголошення.

01.08.2019 від Відповідачів надійшов відзив на позовну заяву (арк. справи 148-155, том 1).

05.08.2019 від Третьої особи надійшли письмові пояснення (арк. справи 208-213, том 1).

22.08.2019 представник позивача подав відповідь на відзив відповідачів та пояснення третьої особи (арк. справи 229-235, том 1).

Ухвалою суду від 05.09.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

21.10.2019 представник позивача подав додаткові пояснення (арк. справи 31-32, том 2).

21.10.2019 на електронну адресу суду від ПП «Мега-Тех» надійшло клопотання про витребування доказів (вх. № 3369ел).

Ухвалою суду від 21.10.2019 відмовлено у задоволенні клопотання представника третьої особи ПП «Мега - Тех» про витребування доказів.

31.10.2019 від представника ПП «Мега-Тех» Жбадинського В.О. надійшла заява про розгляд справи колегіально у складі трьох судді.

Ухвалою суду від 31.10.2019 відмовлено у задоволенні клопотання представника ПП «Мега-Тех» про розгляд справи №1.380.2019.002849 колегіально у складі трьох суддів.

31.10.2019 від представника ПП «Мега-Тех» Жбадинського В.О. надійшла заява про відвід судді Мричко М.І.

Ухвалою суду від 31.10.2019 зупинено провадження у справі та передано справу №1.380.2019.002849 для визначення судді у порядку встановленому частиною 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) для вирішення питання про відвід.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду у складі судді Кузана Р.І. у задоволенні заяви представника ПП «Мега-Тех» Жбадинського В.О. про відвід судді Мричко Н.І. у справі № 1.380.2019.002849 відмовлено.

Ухвалою суду від 05.11.2019 поновлено провадження у справі.

18.11.2019 від представника ПП «Мега-Тех» Ящинського А.Л. надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою суду від 18.11.2019 відмовлено у задоволенні клопотання представника ПП «Мега - Тех» Ящинського А.Л. про зупинення провадження у справі.

18.11.2019 від представника ПП «Мега-Тех» Ящинського А.Л. надійшла заява про відвід судді Мричко М.І.

Ухвалою суду від 18.11.2019 заяву представника ПП «Мега - Тех» Ящинського А.Л. про відвід головуючої судді Мричко Н.І. від 18.11.2019 (вх. №42824 від 18.11.2019) залишено без розгляду.

При обґрунтуванні позовних вимог Позивач зазначає, що не погоджується з рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 03.12.2018 № 1314, яким погоджений детальний план території у районі вул. Волоської у м. Львові та з прийнятою Львівською міською радою ухвалою від 20.12.2018 року № 4441, якою затверджений вказаний детальний план території. Наголошує, що детальний план території у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території та розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції. Позивач звертає увагу, що згідно положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» , детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за відсутності затвердженого в установленому вказаним Законом порядку плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою. Внесення змін до детального плату території допускається за умови їх відповідності генеральному плану населеного пункту та плану зонування території. Крім того, Позивач звертає увагу, що жодним нормативним актом не передбачено затвердження детального плану території Львівською міською радою шляхом прийняття ухвали під час проведення сесії, натомість повноваження щодо затвердження детального плану території надані виконавчому комітету Львівської міської ради. Також позивач наголошує, що детальним планом охоплено територію площею 0,7847 га, яка включає ділянки № 1, 1а на вул АДРЕСА_1 13 на АДРЕСА_2 Шота Руставелі (п. 2.1. Розділу 2 «Містобудівні умови» ). Крім того положенням пункту 4.2. Детального плану закріплено використання земельних ділянок на проектованій території згідно даних земельного кадастру, зокрема й земельної ділянки позивача, де розміщений магазин на вул. АДРЕСА_3 , площею 0,026 га, цільове призначення - 03.07 (для будівництва та обслуговування будівель торгівлі). Згідно відповіді ДП Державний інститут проектування міст «Містопроект» № 346/12-1 від 18.04.2019 детальним планом на АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 передбачається розміщення підземного багаторівневого гаражу з громадським простором на даху в перспективі (на 2-3 чергу будівництва). Організація в`їзду-виїзду до пропонованого перспективного підземного паркінгу є можливою лише в місці розташування існуючого об`єкту торгівлі, який належить позивачу. Поряд з цим у відповіді Управління архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради (вих. 2401-1359 від 11.03.2019) зазначено, що відповідно до рішень детального плану території у районі АДРЕСА_5 . Волоської у м. Львові будівля, розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 4610136600:07:005:0014 визначена як дисгармонійна забудова, що не відповідають вимогам до організації простору в історичному ареалі, з огляду на що проектним планом пропонується її ліквідація в майбутньому. Отже позивач вважає, що оскаржуваними рішеннями відповідачів порушується його право на мирне володіння майном передбачене положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та приписами статті 41 Конституції України, пункту 2 частини 1 статті 3 та статті 321 Цивільного кодексу України. Враховуючи наведене, вважає вищевказані рішення протиправними та просить позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідачі - Виконавчий комітет Львівської міської ради та Львівська міська рада позову не визнали, подали відзив на позовну заяву (арк. справи 148-155, том 1). У відзиві зазначається про те, що Виконавчим комітетом Львівської міської ради 31.01.2017 прийнято рішення № 71 «Про розроблення детального плану території у районі вул. Волоської» . Метою розроблення детального плану території є визначення планувальної організації і функціонального призначення просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції. Наголошено, що рішення про розроблення детального плану певної території одночасно є рішенням про комплексну забудову цієї території. В даному випадку детальний план території розробляється на підставі рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 31.01.2017 № 71 «Про розроблення детального плану території у районі вул. Волоської» , яке є чинним, в судовому порядку не оскаржене, доказів протилежного позивачем не надано. Також у відзиві зазначено, що cтосовно території де розробляється детальний план території у районі вул. Волоської відсутній план зонування території (зонінг), що у свою чергу на підставі частини 8 статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» дає право міській раді приймати рішення про затвердження детального плану території, а не її виконавчому органу. Крім того, Відповідачі звернули увагу суду на те, що з 15.02.2018 по 12.03.2018 тривало громадське слухання щодо врахування громадських інтересів під час розроблення детального плану території в районі вул. Волоської у м. Львові, тобто проект розробленого детального плану території пройшов обов`язкову процедуру громадських слухань в порядку та у спосіб визначений статтею 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 555 «Про затвердження Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні» . Також у відзиві зазначено, що жодним пунктом детального плану території не передбачено організацію в`їзду - виїзду до пропонованого підземного паркінгу, яке нібито можливе лише в місці розташування існуючого об`єкту торгівлі, про що позивачем зазначено в позовній заяві. Навпаки детальний план території враховує наявність земельної ділянки приватної форми власності, де розміщений магазин на АДРЕСА_5 . Шота Руставелі, площею 0,026 га. Більше того, жодного посилання в детальному плані території про ліквідацію чи знесення магазину на вул. Шота Руставелі немає. Враховуючи наведене, Відповідачі вважають позовні вимоги позивача безпідставними та просили відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Третя особа - ПП «Мега - Тех» подала письмові заперечення на позовну заяву (арк. справи 208-213, том 1). Зазначила, що 31.01.2017 виконавчий комітет Львівської міської ради прийняв рішення № 71 «Про розроблення детального плану території у районі вул. Волоської» , яким дозволив розроблення детального плану території у районі вул. Волоської відповідно до державних будівельних та інших норм, стандартів і правил, генерального плану м. Львова та положень затвердженої містобудівної документації. Наголосила, що на даний час щодо території, де розробляється детальний план території у районі вул. Волоської у м. Львові, і яка знаходиться в Галицькому районі м. Львова, відсутній план зонування території (зонінг). З огляду на наведене, третя особа вважає, що детальний план території у районі вул. Волоської у м. Львові за відсутності затвердженого в установленому законом порядку плану зонування території Галицького району м. Львова підлягає затвердженню сесією міської ради. Механізм розроблення або внесення змін до містобудівної документації з планування території на державному рівні в частині схем планування окремих частин території України та містобудівної документації з планування території на регіональному і місцевому рівнях визначається порядком розроблення містобудівної документації, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.11.2011 № 290. Пунктом 4.9. Порядку визначено, що замовник розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні забезпечує проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів у проекті містобудівної документації на місцевому рівні в порядку затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 555 «Про затвердження Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні» . Третя особа зазначила, що з 15.02.2018 по 12.03.2018 тривало громадське слухання щодо врахування громадських інтересів під час розроблення детального плану території в районі вул. Волоської АДРЕСА_6 Львові. 26.02.2018 відбулося публічне представлення згаданої документації. Наголошено, що позивач мав можливість скористатися правом подання пропозицій до проекту детального плану території в районі вул. Волоської у м. Львові під час проходження громадських слухань, однак від ПП «Чарівна усмішка» жодних пропозицій не надходило, відсутні такі докази і в матеріалах справи. Окремо третя особа наголосила на тому, що відповідно до основних принципів планувально-просторової організації території в районі вул. Волоської, а також вуличної мережі та транспортного обслуговування, організації руху транспорту і пішоходів, розміщення гаражів і автостоянок, яке передбачено детальним планом території в районі вул. Волоської у м. Львові, в цілому не передбачено вилучення з користування інших юридичних чи фізичних осіб їхнього майна, яке перебуває у них на праві власності чи оренди. Також третя особа пояснила, що в будь-якому випадку нормами Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» встановлена майнова компенсація державою (органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування) за нерухоме майно, вилучене з приватної власності для суспільних потреб або з мотивів суспільної необхідності. Таким чином державою гарантовано надання фізичним особам та особам приватного права справедливої компенсації, чим забезпечено дотримання справедливого балансу у спосіб, сумісний з правом цих осіб на мирне володіння майном в розумінні першого речення статті 1 Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Враховуючи наведене, Третя особа вважає позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними.

Позивач надав відповідь на відзив відповідачів та письмові пояснення ПП «Мега-Тех» (арк. справи 229-235, том 1). Наголосив, що ухвалою Львівської міської ради від 25.01.2018 за № 2914 затверджені зміни до містобудівної документації «План зонування території м. Львова (зонінг)» . Тобто фактично затверджена нова редакція Плану зонування території м. Львова (зонінг). Таким чином, на думку позивача, покликання відповідача та третьої особи як на підставу своїх заперечень проти позову щодо відсутності на даний час затвердженого Плану зонування території Галицького району м. Львова, є безпідставними, оскільки станом на сьогодні діючими є положення «Плану зонування території м. Львова (зонінг)» у новій редакції затвердженій ухвалою Львівської міської ради від 25.01.2018 № 2914, відповідно до якого його положення поширюються на всю територію міста, включаючи райони міста, на які не затверджено плану зонування (в т.ч. його графічну частину). Позивач також відзначає, що згідно положення підпункту 6 частини 1 статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить підготовка і подання на затвердження ради відповідних місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, іншої містобудівної документації. Як видно з рішень ВК ЛМР від 31.01.2017 № 71, від 03.12.2018 № 1314 відповідальним за підготовку та подання на затвердження раді детального плану території у районі вул. Волоської у м. Львові є Управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування Львівської міської ради. Позивач вважає, що виконавчий комітет Львівської міської ради в даному випадку лише здійснював функції «формального» погодження дій структурних підрозділів Львівської міської ради щодо підготовки та подання на затвердження детального плану території у районі АДРЕСА_5 . Волоської у м. Львові. Враховуючи наведене, Позивач вважає, що дії Відповідачів в частині погодження і затвердження детального плану території у районі АДРЕСА_5 . Волоської у м. Львові вчинені з порушенням вимог діючого законодавства України та порушують законні права і охоронювані законом інтереси ПП «Чарівна усмішка» .

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідачів щодо позовних вимог заперечила. Просила відмовити у задоволенні позову повністю.

Представники третьої особи щодо позовних вимог заперечили. Просили відмовити у задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідачів та третьої особи, дослідивши матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив таке.

Судом встановив, що виконавчим комітетом Львівської міської ради 31.01.2017 прийнято рішення № 71 «Про розроблення детального плану території у районі вул. Волоської» .

Відповідно до вказаного рішення виконавчий комітет Львівської міської ради, розглянувши звернення ПП «Мега-Тех» від 19.10.2016, враховуючи ухвалу Львівської міської ради від 14.07.2016 № 877 «Про надання ПП «Мега - Тех» дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на вул. Волоській, 1, вул. Волоській, 1-а» , вирішив дозволити розроблення детального плану території у районі вул. Волоської відповідно до державних будівельних та інших норм, стандартів і правил, генерального плану м. Львова та положень затвердженої містобудівної документації (схема розміщення додається).

У відповідності із вказаним рішенням державним інститутом проектування міст «Містопроект» розроблений детальний план території у районі вул. Волоської в м. Львові. Замовником розроблення детального плану території у районі вул. Волоської в м. Львові виступило Управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування Львівської міської ради.

З матеріалів справи видно, що з 15.02.2018 по 12.03.2018 тривало громадське слухання щодо врахування громадських інтересів під час розроблення детального плану території в районі вул. Волоської в м. Львові.

Рішенням № 1314 від 03.12.2018 «Про погодження детального плану території у районі вул. Волоської» виконавчий комітет Львівської міської ради погодив детальний план території у районі вул. Волоської у складі з розробленою планувальною структурою забудови території, планом червоних ліній вулично-дорожньої мережі, схемою функціонального зонування території (планом зонування території) з визначенням містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок, пропозиціями з інженерного забезпечення та захисту території, заходами щодо дотримання санітарно-гігієнічних, протипожежних нормативів, вимог з ліквідації аварійних ситуацій та реалізації детального плану території.

Відповідно до пункту 2 цього рішення управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування зобов`язано подати міській раді на затвердження детальний план території у районі вул. Волоської.

В подальшому, ухвалою Львівської міської ради від 20.12.2018 року № 4441 «Про затвердження детального плану території у районі вул. Волоської» затверджено детальний план території у районі вул. Волоської у складі з розробленою планувальною структурою забудови території, планом червоних ліній вулично-дорожньої мережі, схемою функціонального зонування території (планом зонування території) з визначенням містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок, пропозиціями з інженерного забезпечення та захисту території, заходами щодо дотримання санітарно-гігієнічних, протипожежних нормативів, вимог з ліквідації аварійних ситуацій та реалізації детального плану території.

Згідно відповіді ДП Державний інститут проектування міст «Містопроект» № 346/12-1 від 18.04.2019 позивачу стало відомо, що детальним планом на АДРЕСА_7 Ш АДРЕСА_3 , 13 передбачається розміщення підземного багаторівневого гаражу з громадським простором на даху в перспективі (на 2-3 чергу будівництва). Організація в`їзду-виїзду до пропонованого перспективного підземного паркінгу є можливою лише в місці розташування існуючого об`єкту торгівлі, який належить позивачу.

Крім того, з відповіді Управління архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради (вих. 2401-1359 від 11.03.2019) позивач довідався, що відповідно до рішень детального плану території у районі АДРЕСА_5 . Волоської у м. Львові будівля, розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 4610136600:07:005:0014 визначена як дисгармонійна забудова, що не відповідають вимогам до організації простору в історичному ареалі, з огляду на що проектним планом пропонується її ліквідація в майбутньому.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями відповідачів та вважаючи їх такими, що порушують його право на мирне володіння своїм майном, позивач звернувся з позовом до суду.

При вирішенні спору, суд застосовує наступні норми права.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» .

Відповідно до статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» , органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 1 статті 51 цього Закону виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень.

У відповідності до частини 1 статті 52 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради може розглядати і вирішувати питання, віднесені цим Законом до відання виконавчих органів ради.

Водночас, згідно частини 3 статті 52 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільська, селищна, міська рада може прийняти рішення про розмежування повноважень між її виконавчим комітетом, відділами, управліннями, іншими виконавчими органами ради та сільським, селищним, міським головою в межах повноважень, наданих цим Законом виконавчим органам сільських, селищних, міських рад.

Нормативним актом, що визначає та розмежовує повноваження між виконавчим комітетом, департаментами, управліннями, відділами, іншими виконавчими органами ради у межах повноважень, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні« , іншими нормативними актами, а також актами Львівської міської ради та її виконавчих органів є Положення про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради, затверджене ухвалою Львівської міської ради від 14.07.2016 № 777.

Пунктом 28 розділу 2 Положення № 777 «Повноваження виконавчого комітету» визначено, що до повноважень виконавчого комітету Львівської міської ради відноситься надання дозволу та затвердження детальних планів територій, внесення змін до детальних планів територій у встановленому законодавством порядку, попередній розгляд планів зонування територій.

У свою чергу згідно з пп.1 п. 2.2. розділу VII Положення № 777 до повноважень управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування Львівської міської ради відноситься забезпечення розробки і подання міській раді на затвердження містобудівної документації (генерального плану м. Львова, плану зонування території, детальних планів та внесення змін до них) та інших містобудівних програм (на підставі затвердженого генерального плану м. Львова та затверджених планів зонування територій міста).

Аналізуючи наведене, суд зазначає, що нормами положення чітко розмежовано повноваження управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування та виконавчого комітету щодо правовідносин погоджувального характеру в містобудівній галузі.

Одночасно абзацом 2 вступу Положення про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради, визначено, що це Положення є нормативним актом, що визначає та розмежовує повноваження між виконавчим комітетом, департаментами, управліннями, відділами, іншими виконавчими органами ради у межах повноважень, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» , іншими нормативними актами, а також актами Львівської міської ради та її виконавчих органів. Це Положення є основою для підготовки та внесення змін до положень про виконавчі органи міської ради.

Таким чином, суд дійшов висновку що ані норми Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» , ані зміст Положення про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 14.07.2016 № 777, не відносять до повноважень виконавчого комітету Львівської міської ради вирішення питань щодо погодження розроблених детальних планів території.

Відповідно до підпункту 6 частини 1 статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить підготовка і подання на затвердження ради відповідних місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, іншої містобудівної документації.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» , який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Положенням статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що детальний план території містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток частини території.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

Отже, метою розроблення детального плану території є визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

Детальні плани території розробляються у відповідності до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та ДБН Б.1.1-14:2012. Склад та зміст детального плану території.

В межах населеного пункту детальний план визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Рішення про розроблення детального плану певної території одночасно є рішенням про комплексну забудову цієї території.

Підготовка і подання на затвердження ради відповідних місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, іншої містобудівної документації відноситься відповідно до підпункту 6 пункту «а» частини 1 статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Поряд з цим у відповідності до частини 8 статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за відсутності затвердженого в установленому цим Законом порядку плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою.

Судом встановлено, що територія розроблення детального плану території у районі вул. Волоської у м. Львові знаходиться АДРЕСА_8 Львова.

На даний час План зонування території Галицького району м. Львова Львівською міською радою не затверджений, оскільки перебуває в процесі розроблення.

Водночас, ухвалою Львівської міської ради від 25.01.2018 за № 2914 затверджені зміни до містобудівної документації «План зонування території м. Львова (зонінг)» . Тобто фактично затверджена нова редакція Плану зонування території м. Львова (зонінг).

Згідно пункту 1.1. вказаної ухвали затверджені зміни до містобудівної документації «План зонування території м. Львова (зонінг)» , а саме: Том 1. Частина 1. Базове зонування. Загальна пояснювальна записка, виклавши його у новій редакції згідно з додатком 1.

Додатком № 1 до ухвали Львівської міської ради від 25.01.2018 за № 2914 «План зонування території м. Львова (зонінг). Том 1. Частина 1. Базове зонування. Загальна пояснювальна записка. Нова редакція» серед іншого встановлено, що результатом запровадження зонінгу буде підвищення ефективності реалізації генплану, раціонального використання території міста в ринкових умовах з узгодженням приватних, громадських та державних інтересів, а також забезпечення інформованості потенційних інвесторів щодо можливостей реалізації їх намірів і прозорості управлінських рішень в сфері містобудування, що стимулюватиме інвестиційну активність фізичних та юридичних осіб.

Також зазначено, що регламенти, рекомендації та інша інформація, викладена в Том 1 частина 1. «Базове зонування. Загальна пояснювальна записка» поширюються на всю територію міста, включаючи райони міста, на які не затверджено плану зонування (в т.ч. його графічну частину).

Таким чином, виходячи зі змісту діючого Плану зонування (зонінгу) м. Львова, в редакції затвердженій ухвалою Львівської міської ради від 25.01.2018 № 2914, суд дійшов переконання, що орган місцевого самоврядування (Львівська міська рада) та його виконавчі органи під час здійснення функцій в сфері містобудування, повинні застосовувати положення чинної містобудівної документації, частиною якої і є Зонінг м. Львова, у тому числі під час розгляду питання про затвердження детального плану території щодо якої відсутній затверджений план зонування (зонінг) на районному рівні.

Наведене, на думку суду, спростовує твердження відповідачів і третьої особи про правомірність затвердження детального плану території в районі вул. Волоської у м. Львові саме сесією Львівської міської ради, а не її виконавчим органом (виконавчим комітетом).

Положенням статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено процедуру проведення громадських слухань.

Так, відповідно до частини 1 цієї статті громадському обговоренню підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.

Відповідно до частини 2 статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадського обговорення проектів такої документації забороняється.

Згідно пункту 4 цієї статті оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні, проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості замовнику містобудівної документації.

Частиною 5 статті 21 вказаного Закону передбачено, що пропозиції громадськості подаються у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, який не може становити менш як 30 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.

Пропозиції, подані після встановленого строку, не розглядаються.

Проведення громадських слухань у м. Львові регулюється Положенням про порядок проведення громадських слухань у м. Львові, яке є додатком до Статуту територіальної громади міста Львова.

Проведення громадських слухань, предметом обговорення яких є детальні плани територій, плани зонувань, генеральний план, або ж внесення змін до них відбувається відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» .

Відповідно до пункту 5.6.1. Положення про порядок проведення громадських слухань у м. Львові, що є додатком до Статуту територіальної громади м. Львова, затвердженого Ухвалою Львівської міської ради № 2667 від 07.12.2017, громадське слухання проектів генерального плану міста, детальних планів забудови та зонування територій здійснюються у відповідності та у спосіб визначений Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» та постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 №555 Про затвердження Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні. Громадське слухання з питань містобудування проводиться у форматі збору пропозицій впродовж визначеного терміну та публічних представлень проектів містобудівної документації. Термін, протягом якого проводиться збір пропозицій, не може бути меншим, ніж 14 днів.

Пунктом 5.6.2. цього Положення передбачено, що у рамках громадських слухань проектів містобудівної документації обов`язково проводиться не менше одного разу публічне представлення містобудівної документації з метою інформування жителів та інших зацікавлених сторін. Голосування та прийняття рішень на публічному представленні не передбачено.

Крім того, вказаним Положенням передбачено, що взяти участь у громадських слуханнях містобудівної документації можна через подачу пропозицій. Пропозиції мають бути обґрунтовані у межах відповідних законодавчих та нормативно-правових актів, будівельних норм, державних стандартів і правил та надаватися у строки, визначені для проведення процедури громадських слухань.

Пропозиції до проектів містобудівної документації на місцевому рівні мають право надавати: повнолітні дієздатні фізичні особи, які проживають на території, щодо якої розроблено відповідний проект містобудівної документації на місцевому рівні; юридичні особи, об`єкти нерухомого майна яких розташовані на території, для якої розроблено відповідний проект містобудівної документації на місцевому рівні; власники та користувачі земельних ділянок, розташованих на території, щодо якої розробляється містобудівна документація, та на суміжній з нею; представники органів самоорганізації населення, діяльність яких поширюється на відповідну територію; народні депутати України, депутати відповідних місцевих рад; пропозиції громадськості підлягають реєстрації органом місцевого самоврядування та розглядаються розробником і замовником проектів містобудівної документації у місячний строк. За результатами розгляду пропозицій заявнику надається відповідь про їх врахування або обґрунтована відмова.

Отже, згідно діючого законодавства громадські слухання містобудівної документації проводяться під час її розроблення.

Суд встановив, що Львівською міською радою у відповідності до норм діючого законодавства організовано та проведено з 15.02.2018 по 12.03.2018 громадські слухання під час розроблення детального плану території у районі вул. Волоської в м. Львові. Оголошення щодо проведення громадського слухання було розміщено на сайті Львівської міської ради у розділі «громадські слухання» та опубліковано у газеті «Львівська пошта» від 15.02.2018 № 16 (2025). З відповідною проектною документацією можна було ознайомитись на сайті Львівської міської ради та у відділі громадського партнерства управління «Секретаріат ради» Львівської міської ради, за адресою: м. Львів, пл. Ринок, 1.

За наслідками громадських слухань, державним підприємством Державний інститут проектування міст «Містопроект» при розробці детального плану було враховано ряд пропозицій, які надійшли від громадськості та внесено відповідні зміни в детальний план території. Окрім цього, матеріалами розгляду пропозицій, поданих в рамках громадського слухання щодо врахування громадських інтересів під час розроблення детального плану території в районі вул. Волоської у м. Львові, було опубліковано на офіційному сайті Львівської міської ради.

Як випливає з наданих учасниками судового процесу пояснень, позивач під час громадських слухань не скористався своїм правом подати пропозиції, зауваження чи заперечення під час розроблення детального плану території в районі вул. Волоської у м. Львові.

Наведене, на думку відповідачів і третьої особи свідчить про відсутність у позивача будь-яких заперечень і зауважень щодо запропонованого для громадського обговорення проекту детального плану території в районі вул. Волоської у м. Львові.

Однак, суд критично оцінює такі твердження відповідачів і третьої особи, оскільки сам лише факт неподання позивачем пропозицій, зауважень чи заперечень під час громадських слухань щодо проекту детального плану території в районі вул. Волоської АДРЕСА_9 м. Львові, жодним чином не свідчить про відсутність таких у позивача.

З матеріалів справи вбачається, що детальним планом охоплено територію площею 0, 7847 га, яка включає ділянки № 1, 1а на АДРЕСА_4 (п. 2.1. Розділу 2 «Містобудівні умови» ).

Крім того, положенням п. 4.2. Детального плану закріплено використання земельних ділянок на проектованій території згідно даних земельного кадастру, зокрема й земельної ділянки позивача, де розміщений магазин на АДРЕСА_3 , площею 0,026 га, цільове призначення - 03.07 (для будівництва та обслуговування будівель торгівлі).

Судом встановлено, що ПП «Чарівна усмішка» зазначена земельна ділянка (кадастровий номер 4610136600:07:005:0014) належить на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 12.05.2015 реєстровий № 950 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 618606646101). Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Крім того на вказаній земельній ділянці знаходиться належне позивачу нежитлове приміщення (торговий павільйон) площею 42,5 кв.м.

Як вбачається з відповіді наданої представнику позивача ДП «Державний інститут проектування міст «Містопроект» № 346/12-1 від 18.04.2019, детальним планом на АДРЕСА_4 передбачається розміщення підземного багаторівневого гаражу з громадським простором на даху в перспективі (на 2-3 чергу будівництва). Організація в`їзду-виїзду до пропонованого перспективного підземного паркінгу є можливою лише в місці розташування існуючого об`єкту торгівлі, який належить позивачу.

Поряд з цим у відповіді отриманої позивачем від Управління архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради (вих. 2401-1359 від 11.03.2019) зазначено, що відповідно до рішень детального плану території у районі АДРЕСА_5 . Волоської у м. Львові будівля, розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 4610136600:07:005:0014 визначена як дисгармонійна забудова, що не відповідає вимогам до організації простору в історичному ареалі, з огляду на що проектним планом в майбутньому пропонується її ліквідація.

За таких обставин суд не приймає до уваги твердження відповідачів, що жодним пунктом детального плану території не передбачено організацію в`їзду-виїзду до пропонованого підземного паркінгу, яке нібито можливе лише в місці розташування існуючого об`єкту торгівлі, оскільки таке спростовується наявними в матеріалах справи доказами.

Більше того, на переконання суду, передбачене детальним планом території розміщення підземного багаторівневого гаражу за рахунок використання належної позивачу земельної ділянки без отримання на те його згоди є неправомірним втручанням у його володіння майном, а тому порушує (обмежує) охоронюване законом право позивача вільно (на власний розсуд) користуватися таким майном.

Також суд критично оцінює та вважає недоречними покликання третьої особи на норму Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» , якою встановлена майнова компенсація державою (органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування) за нерухоме майно, вилучене з приватної власності для суспільних потреб або з мотивів суспільної необхідності.

Зокрема з матеріалів справи вбачається та не заперечується учасниками судового провадження, що ні детальним планом, ні жодним іншим актом органу місцевого самоврядування не передбачено вилучення з користування позивача належного йому на праві приватної власності майна (земельної ділянки та нежитлового приміщення).

Згідно з абзацом 7 статті 5 Закону України «Про основи містобудування» при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва.

Відповідно до статті 41 Конституції України та пункту 2 частини 1 статті 3, статті 321 Цивільного кодексу України ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом.

Враховуючи те, що відповідно 92 Конституції України правовий режим власності визначається виключно законами України, то інші нормативно-правові акти, які обмежують права власника і не мають ознак закону, не підлягають застосуванню.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 1314 від 03.12.2018 «Про погодження детального плану території у районі вул. Волоської» та ухвала Львівської міської ради від 20.12.2018 № 4441 «Про затвердження детального плану території у районі вул. Волоської» не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, порушують законне право позивача на мирне володіння належним йому майном та суперечать встановленим у справі обставинам.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваних рішень та наявність підстав для їх скасування.

Крім того, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (частина 2 статті 6 КАС України), яка згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Так, у справі «Наталія Михайленко проти України» , «Сєрков проти України» від 07.07.2011, «Трегубенко проти України» від 02.11.2004, « East/West Alliance Limited» проти України» від 2301.2014 та інші, в яких зокрема зазначено, що поняття «майно» , як і «власність» , має досить широке тлумачення й охоплює низку економічних інтересів (активів) - як матеріальних так і не матеріальних.

Можливість осіб користуватися певними будівлями та площами, їх мешкання в таких умовах є тим активом, що охоплюється поняттям «майно» у розумінні статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Втручання в право особи на мирне володіння майном в аспекті гарантій статті 1 Першого протоколу можливе, коли таке втручання є законним; переслідує «суспільний» , «публічний» інтерес; є пропорційним визначеним цілям.

Під критерієм «пропорційності» , Європейський суд з прав людини наводить розуміння, яке полягає в досягненні пропорції між елементами керованих і керуючих процесів, збалансованості інтересів людини з інтересами суспільства, держави; передбачає, що втручання в право власності буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання.

«Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар» .

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що при прийнятті відповідачами оскаржуваних рішень, порушено необхідний баланс між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення.

Предметом доказування відповідно до частини 2 статті 73 КАС України є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з частинами 2, 6 статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.

Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин 1, 2 статті 55 Конституції України.

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) від 01.12.2004 № 18-рп/2004, дано визначення поняттю «охоронюваний законом інтерес» , а саме, у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «право» (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Системний аналіз, який провів Конституційний Суд України, свідчить, що поняття «охоронюваний законом інтерес» у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права» має один і той же зміст.

Тобто, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України та конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Відповідно до позиції, викладеної Верховним Судом України у постанові від 24.01.2017 № 21-3309а16, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

На переконання суду, у цій справі оскаржувані рішення порушують права позивача, оскільки стосуються індивідуально виражених прав чи інтересів позивача щодо вільного (на власний розсуд) володіння належним йому майном.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене та зважаючи на встановлені обставини, суд вважає позовні вимоги Позивача обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.

У відповідності до частин 1 та 2 статті 265 КАС України, резолютивна частина рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили. Нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 03.12.2018 № 1314 «Про погодження детального плану території у районі вул. Волоської» .

Визнати протиправною та скасувати ухвалу Львівської міської ради від 20.12.2018 № 4441 «Про затвердження детального плану території у районі вул. Волоської» .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Львівської міської ради (місцезнаходження: 79008, м. Львів, пл. Ринок, 1, код ЄДРПОУ: 26256622) на користь Приватного підприємства «Чарівна усмішка» (місцезнаходження: 79070, м. Львів, вул. Довженка, 6, код ЄДРПОУ: 20852751) 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. сплаченого судового збору.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської міської ради (місцезнаходження: 79008, м. Львів, пл. Ринок, 1, код ЄДРПОУ: 04055896) на користь Приватного підприємства «Чарівна усмішка» (місцезнаходження: 79070, м. Львів, вул. Довженка, 6, код ЄДРПОУ: 20852751) 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. сплаченого судового збору.

Зобов`язати Львівську міську раду (місцезнаходження: 79008, м. Львів, пл. Ринок, 1, код ЄДРПОУ: 04055896) невідкладно після набрання рішенням законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено відповідно до статті 265 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 21.11.2019.

Суддя Мричко Н.І.