Постанова

від 20.11.2019 по справі 200/6545/19-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2019 року справа №200/6545/19-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Блохіна А.А., Казначеєва Е.Г. секретаря судового засідання Тішевського В.В., за участю представника відповідача Кравченко О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2019 р. (повне судове рішення складено 23 серпня 2019 року у м. Слов`янськ) у справі № 200/6545/19-а (головуючий І інстанції суддя Лазарєв В.В.) за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 06 березня 2019 року № 0000624003, № 0000634003,

В С Т А Н О В И В:

20 травня 2019 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 06.03.2019 № 0000624003 про зобов`язання її сплатити штраф у сумі 71000, 00 грн.; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 06 березня 2019 року № 0000634003 про зобов`язання її сплатити штраф у сумі 510, 00 грн. (т. 1 а.с. 3-9).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2019 року у справі № 200/6545/19-а позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 06 березня 2019 року № 0000624003 про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафу у розмірі 71 000,00 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 06 березня 2019 року № 0000634003 про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафу у розмірі 510,00 грн.

Вирішено питання судових витрат (т. 2 а.с. 6-10).

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржене судове рішення та винести постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що позивач відмовилась від надання письмових пояснень та зауважень до акту перевірки та підписала акт у присутності посадових осіб відповідача. Тобто, фактично погодилась з наведеними в акті порушеннями.

Також, апелянт вказує, що ліцензія ОСОБА_2 була видана 17.05.2019 року, тобто вже після проведення перевірки. ОСОБА_1 не надавалась взагалі. Посилається на ст. 113 Податкового кодексу України.

29 жовтня 2019 року до суду надійшов від позивача відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача доводи своєї апеляційної скарги підтримав у повному обсязі. Позивач до судового засідання не з`явився. Про розгляд справи повідомлений належним чином.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, представника відповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 13.05.2013 р. за № 2 237 000 0000 001657, місце проживання: АДРЕСА_1 , про що свідчать відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т. 1 а.с. 29-30).

14 лютого 2019 року посадовими особами податкового органу проведена фактична перевірка з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, за результатами якої був складений акт перевірки № 0023/05/99/02/40/ НОМЕР_1 . Вказаний акт перевірки підписаний позивачем без зауважень (т. 1 а.с. 25-28).

За результатами перевірки відповідачем вказано на наступні порушення:

1) здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензії (продаж продавцем ОСОБА_3 14.02.19 однієї пляшки горілки пшеничної Мрія 0,5л, 40% вм. спирту, дата виробництва 13.12.2018 р. за ціною 35,00 грн. та продаж однієї пляшки пива Жигулівське світле 0,5л. 4,5% вм. спирту, дата виробництва 05.02.2018 р. за ціною 16,00 грн.);

2) здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності ліцензії (продаж продавцем ОСОБА_3 . 14.02.19 однієї пачки сигарет LМ Вluе, мрц на пачці 32,86 грн. дата виробництва 14.10.18 за роздрібною ціною 35,00 грн.);

3) здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торгівельну мережу тютюнових виробів (продаж продавцем ОСОБА_3 . 14.02.19 однієї пачки сигарет LМ Вluе, мрц на пачці 32,86 грн. дата виробництва 14.10.18 за роздрібною ціною 35,00 грн., яка є вищою від максимальної роздрібної ціни встановленої виробником у сумі 32,86 грн. збільшеної на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торгівельну мережу тютюнових виробів у сумі 5% - розрахунок 32,86*1,05=34,50 грн. < 35,00 грн.);

4) здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої (продаж продавцем ОСОБА_3 14.02.2019р. однієї пляшки горілки пшеничної Мрія 0,5л, 40% вм. спирту, дата виробництва 13.12.2018р. за ціною 35,00 грн., яка є нижчою від мрц встановлену з 02.10.2018р. на горілку 0,5л. 40% вм. спирту у сумі 89,40 грн.);

5) зберігання, реалізація алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка (на час перевірки в магазині зберігалася одна пляшка горілки Пшенична 0,5л. 40%, виробник ТОВ ХЛВЗ код ЄДРПОУ 31798944, на який була відсутня марка акцизного податку встановленого зразка: реалізація 14.02.2019 р. однієї пляшки горілки пшеничної Мрія 0.5л. 40% виробник ДП Укрспирт код ЄДРПОУ 37199618, яка маркована маркою акцизного податку АВ ЛГП 10АААВ № 887972 01/18 сума податку 25.392 грн., яка не видавалася виробнику зазначених алкогольних виробів);

6) ненадання у повному обсязі документів, що були предметом перевірки (до перевірки не було надано документів на придбання алкогольних напоїв та тютюнових виробів придбаних під час перевірки та зазначених у п.10 описової частини акту фактичної перевірки);

7) зафіксовано факт допуску ФОП ОСОБА_1 до праці з виконання обов`язків продавця магазину фізичної особи ОСОБА_3 без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням та без направлення до Головного управління ДФС у Донецькій області Бахмутське управління, повідомлення про прийняття працівника на роботу.

За висновками акту перевірки відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 06.03.2019 року № 0000624003, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну на суму 71 000,00 грн., в тому числі: 17 000,00грн. - здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявної ліцензії; 17 000,00 грн. здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявної ліцензії; 10 000,00 грн. - здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами за ціни, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торгівельну мережу тютюнових виробів; 10 000,00 грн. - здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої КМУ; 17 000,00 грн. - зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка (т. 1 а.с. 21, 22).

Також 06.03.2019 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000634003, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення податкового законодавства в частині незабезпечення зберігання первинних документів протягом установлених ст. 44 Податкового кодексу України строків їх зберігання, на суму 510,00 грн. (т. 1 а.с. 22).

Спірним у даній справі є правомірність прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень від 06 березня 2019 року № 0000624003, № 0000634003.

При вирішенні справи суд виходить з наступного.

За приписами пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичних перевірок контролюючими органами передбачений статтею 80 Кодексу.

Правилами п. 80.1 ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;

80.2.2. у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

80.2.3. письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;

80.2.4. неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;

80.2.5. у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

80.2.6. у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3;

80.2.7. у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

80.5. Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

За унормуванням п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку.

Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

За змістом п. 86.5 ст. 86 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.

Закон "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" (далі - Закон № 481) визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України.

Дія цього Закону не поширюється на роздрібну торгівлю винами столовими, крім випадків, передбачених цим Законом, а також на виробництво вин виноградних і плодово-ягідних, напоїв медових, наливок і настоянок, виготовлених громадянами в домашніх умовах для власного споживання.

У відповідності до абз. 25 ст. 1 Закону № 481 ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Частиною 14 ст. 15 Закону № 481 визначено, що суб`єкт господарювання, який отримав ліцензію на виробництво алкогольних напоїв (вин виноградних, вин плодово-ягідних або напоїв медових) та виробляє їх з виноматеріалів (виноградних, плодово-ягідних, медових) виключно власного виробництва (не придбаних), має право здійснювати оптову торгівлю зазначеними алкогольними напоями без отримання окремої ліцензії на таку оптову торгівлю. Також ст. 11 Закону № 481 передбачено маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством (абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону № 481).

Згідно пп.14.1.106 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України максимальні роздрібні ціни - ціни, встановлені на підакцизні товари (продукцію з урахуванням усіх видів податків (зборів). Акцизний податок з реалізованих суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включається до максимальної роздрібної ціни.

Максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) встановлюються виробниками або імпортерами товарів (продукції) шляхом декларування таких цін у порядку, встановленому цим Кодексом. Продаж суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, на які встановлюються максимальні роздрібні ціни, не може здійснюватися за цінами, вищими за максимальні роздрібні ціни, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Згідно пп.14.1.107 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об`ємних одиниць (п.226.6 ст.226 Податкового кодексу України).

Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, місяць і рік випуску марки.

Згідно з пунктом 226.9 вказаної статті вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Аналогічні приписи містяться у п.20 Положення про виготовлення зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251.

За визначенням п.226.11 ст.226 Податкового кодексу України ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України немаркованих в установленому порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняються.

Порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи призводить до притягнення громадян до відповідальності згідно з чинним законодавством (ч. 1 ст. 17 Закону № 481).

Абзацом 19 частини 2 статті 17 Закону № 481 передбачено, що у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

Абзацом 17 ч. 2 статті 17 Закону № 481 визначено, що у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.

Абзацом 5 ч. 2 статті 17 Закону № 481 передбачено, що у разі оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом) - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.

Частиною 12 ст. 18 Закону № 481 надано право Кабінету Міністрів України встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої.

Постановою Кабінету Міністрів України за № 957 від 30.10.08 р. Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв встановлені розміри мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв.

Механізм застосування фінансових санкцій визначено Порядком застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів , затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 року № 790 (далі - Порядок).

За п. 5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону № 481/95-ВР, підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є:

- акт перевірки додержання суб`єктом господарювання встановлених законодавством вимог, обов`язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства;

- результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб`єкта господарювання, пов`язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

- матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб`єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

В акті фактичної перевірки, зокрема, зазначено, що продавцем ОСОБА_3 здійснено продаж однієї пляшки горілки пшеничної Мрія 0,5л, 40% вм. спирту, дата виробництва 13.12.2018р. за ціною 35,00 грн. та продаж однієї пляшки пива Жигулівське світле 0,5л. 4,5% вм. спирту, дата виробництва 05.02.2018р. за ціно. 16,00 грн., а також продаж однієї пачки сигарет LМ Вluе, мрц на пачці 32,86 грн. дата виробництва 14.10.18 за роздрібною ціною 35,00 грн.

На підтвердження вказаних обставин відповідачем надано фото, на яких зображено відповідна пачка сигарет, пляшка пива та пляшка горілки (а.с. 50-63).

Ч.1 ст. 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

З доданих до акту перевірки фотографій алкоголю та сигарет, копії яких наявні в матеріалах справи, неможливо ідентифікувати де і коли були зроблені ці фотографії та чи на них дійсно були сфотографовані саме товари, що були придбані представниками відповідача під час проведення перевірки саме у магазині позивача. Крім того, неможливо встановити ціни, за якими було реалізовано відповідний товар.

Щодо вищевказаних обставин існує правова позиція, що викладена у постановах Верховного Суду від 31 серпня 2018 року у справі № 805/869/16-а, від 14 серпня 2018 року у справі № 805/3294/17-а та від 20 червня 2018 року у справі № 805/2682/16-а.

Також суд апеляційної інстанції зазначає, що постановою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 14.06.2019 року провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КУпАП закрито у зв`язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення (т. 1 а.с. 192).

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані відповідачем копії фотографій не можуть бути прийняті судом як належний доказ продажу та зберігання під час перевірки товарів.

Посилання апелянта, як на підставу визнання позивачем порушення на те, що останнім підписано акт перевірки без зауважень суд вважає безпідставними, оскільки позивач скористався наданим йому правом звернення до суду з цим позовом, що доводить про його незгоду із встановленими відповідачем порушеннями.

З огляду на викладене, та враховуючи відсутність доказів щодо реалізації алкогольних напої та тютюнових виробів, в тому числі за невідповідними цінами, позивача протиправно притягнуто до відповідальності в цій частині.

Що стосується застосування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензії, незабезпечення позивачем зберігання первинних документів, суд зазначає наступне.

Під час розгляду справи судом встановлено, що за адресою, де проводилася фактична перевірка АДРЕСА_1 , здійснює господарську діяльність фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , про що свідчать: договір найму нежитлового приміщення; первинні бухгалтерські документи; ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами за вказаною адресою. Посилання апелянта на отримання ліцензій ОСОБА_4 17.05.2019 року не є беззаперечним доказом порушення позивачем норм законодавства, зазначених в акті від 14.02.2019 року (т. 1 а.с. 16-17, 195, 196, 197-210, 246-251) .

ГУ ДФС у Донецькій області не надано суду жодного належного та допустимого доказу, які б свідчили про здійснення господарської діяльності за вказаною адресою саме позивачем.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. І відповідачем не надано доказів того, що приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення він діяв правомірно.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено правомірності своїх рішень про притягнення до відповідальності ФОП ОСОБА_1 .

Окрім того суд апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.

Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів , затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 790.

За змістом пункту 3 вказаного Порядку до суб`єктів підприємницької діяльності, винних у вчиненні порушень, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірах, передбачених статтею 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів .

Положеннями пункту 6 цього ж Порядку передбачено, що рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів , приймаються, зокрема, керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу державної податкової служби відповідно до їх компетенції, визначеної законодавством. Порядок і строки розгляду матеріалів, які є підставою для застосування фінансових санкцій, та прийняття рішення щодо їх застосування встановлюються зазначеними органами відповідно до їх компетенції.

Згідно з пунктом 8 Порядку, рішення про застосування фінансових санкцій до суб`єкта господарювання за порушення норм Закону складається за формою згідно з додатком до цього Порядку, а саме рішення про застосування фінансових санкцій .

Водночас, контролюючий орган всупереч вимогам Порядку замість рішення про застосування фінансових санкцій до суб`єкта господарювання за порушення норм Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів прийняв податкове повідомлення-рішення, що свідчить про недотримання відповідачем відповідного механізму застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів .

Дійсно, позивач ОСОБА_1 є власником нежилого приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , але за цією адресою вона не здійснює господарську діяльність, це приміщення знаходиться в оренді у ФОП ОСОБА_2 .

Представник апелянта пояснила при апеляційному розгляді, що податковий орган не мав можливості перевірити хто саме за цією адресою здійснює господарську діяльність, що не може бути прийнято як аргумент для проведення перевірки.

З урахуванням вищенаведеного, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення від 06 березня 2019 року № 0000624003, № 0000634003 про застосування до позивача штрафних санкцій, підлягають скасуванню, а позовні вимоги задоволенню.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2019 р. - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2019 р. у справі № 200/6545/19-а - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21 листопада 2019 року.

Головуючий суддя Г.М. Міронова

Судді А.А. Блохін

Е.Г. Казначеєв