Постанова

від 19.11.2019 по справі 440/406/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2019 р.Справа № 440/406/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Сіренко О.І.,

Суддів: Мінаєвої О.М. , Калиновського В.А. ,

за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.05.2019 року, головуючий суддя І інстанції: С.С. Сич, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 07.06.19 року по справі № 440/406/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісна Інжинірінгова Компанія"

до Головного управління ДФС у Полтавській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервісна Інжинірингова Компанія" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Полтавській області, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.01.2019 року №0000561401 та від 15.01.2019 №0000551401.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ "Сервісна Інжинірингова Компанія" не було допущено порушень податкового законодавства, зафіксованих актом перевірки, господарські операції ТОВ "Сервісна Інжинірингова Компанія" з контрагентами ТОВ "Техремсервіс" та ТОВ "ТІК "Автосоюз" мали реальний характер, оформлені належними первинними документами податкового та бухгалтерського обліку, оплачені та у повному обсязі відображені позивачем у бухгалтерському та у податковому обліках. Таким чином, посилаючись на викладені доводи вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

28 травня 2019 року рішенням Полтавського окружного адміністративного суду адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісна Інжинірингова Компанія" до Головного управління ДФС у Полтавській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 15 січня 2019 року №0000561401.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 15 січня 2019 року №0000551401.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісна Інжинірингова Компанія" витрати зі сплати судового збору в розмірі 19210 грн.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, оскільки вважає не підтвердженою реальність здійснення господарський операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ "Техремсервіс" та ТОВ "ТІК "Автосоюз" у перевіряємий період. Посилаючись на викладені доводи вважає вірними висновки акту перевірки та правомірно винесеними податкові повідомлення - рішення від 15.01.2019 року №0000561401 та №0000551401.

Позивач у надісланому відзиві на апеляційну скаргу, з викладених підстав, посилаючись на дотримання позивачем податкового законодавства та протиправність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представники позивача, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Представник відповідача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ "Сервісна Інжинірингова Компанія" (ідентифікаційний код 32761376) зареєстроване як юридична особа 16.12.2003, номер та дата запису в Єдиному державному реєстрі про включення відомостей про юридичну особу 1 480 120 0000 006095 від 26.01.2005. Позивач взятий на податковий облік 19.12.2003 та перебуває на податковому обліку в ГУ ДФС у Полтавській області, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (том 1 а.с. 44-51).

ТОВ "Сервісна Інжинірингова Компанія" зареєстроване платником податку на додану вартість з 01.02.3007, свідоцтво №200129435 (том 1 а.с. 42-43).

У строк з 26.11.2018 по 14.12.2018 посадовою особою ГУ ДФС у Полтавській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Сервісна Інжинірингова Компанія" податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2018, валютного - за період з 01.01.2016 по 30.09.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2016 по 30.09.2018, за результатами якої складено акт від 21.12.2018 №1706/16-31-14-01-10/32761376 (том 1 а.с. 72-132).

Відповідно до висновків акту перевірки від 21.12.2018 №1706/16-31-14-01-10/32761376 перевіркою встановлено порушення ТОВ "Сервісна Інжинірингова Компанія":

- П(С)БО п.7 Стандарту 15 "Дохід", П(С)БО 16 "Витрати", п. 44.1, п.44.2 ст. 44, пп.13.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 1145582 грн., в тому числі: півріччя 2016 - 95417 грн., 9 місяців 2016 - 173500 грн., 2016 рік - 249333 грн., 9 місяців 2017 - 822582 грн., 2017 рік - 896249 грн.;

- п.198.1, п.198.3 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 229116 грн., в тому числі: квітень 2016 - 4917 грн., травень 2016 - 8767 грн., червень 2016 - 5400 грн., липень 2016 - 7067 грн., вересень 2016 - 8550 грн., жовтень 2016 - 15167 грн., травень 2017 - 91023 грн., вересень 2017 - 73492 грн., жовтень 2017 року - 8783 грн., листопад 2017 - 5950 грн.

Не погодившись із висновками акту перевірки, позивач подав заперечення на вказаний акт від 28.12.2018 №93 (том 1 а.с. 133-140), за результатами розгляду яких ГУ ДФС у Полтавській області залишено висновки акту без змін, про що зазначено у листі від 10.01.2019 №1074/10/16-31-14-01-10 про надання відповіді на заперечення (том 1 а.с. 141-144).

15.01.2019 на підставі акту від 21.12.2018 №1706/16-31-14-01-10/32761376 ГУ ДФС у Полтавській області винесено наступні податкові повідомлення-рішення:

- №0000561401, яким ТОВ "Сервісна Інжинірингова Компанія" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" на загальну суму 286395 грн., в тому числі: 229116 грн. - за податковими зобов`язаннями та 57279 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (том 1 а.с. 38-39);

- №0000551401, яким ТОВ "Сервісна Інжинірингова Компанія" зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток: за декларацією №9269791031, зареєстрованою в контролюючому органі 09.02.2017, за 2016 рік - у розмірі 249333 грн.; за декларацією №9299536516, зареєстрованою в контролюючому органі 01.03.2018, за 2017 рік - у розмірі 896249 грн. (а.с. 40-41).

Позивач не погодився з вказаними вище податковими повідомленнями-рішеннями, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що реальність господарських операцій у перевіряємий період між позивачем ТОВ "Техремсервіс" та ТОВ "ТІК "Автосоюз" підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.Так, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач при винесенні вказаних податкових повідомлень - рішень діяв не в межах наданих повноважень та не у спосіб, передбачений Конституцією та Законами України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Виходячи з п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно з п.187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України).

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Вимоги до оформлення податкової накладної передбачено пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), згідно з яким платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг) платник повинен мати податкові накладні, первинні бухгалтерські документи, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначені для використання у власній господарській діяльності.

Крім того, колегія суддів зазначає, що вимоги щодо документального забезпечення записів у бухгалтерському обліку визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-Х1У та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів від 24.05.95р. №88 (зареєстровано в Мін`юсті України 05.06.95р. №168/704).

За змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тобто, відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підтвердженням здійснення господарської операції є належним чином оформлені первинні документи, що містять дані про зміст господарських операцій.

У відповідності до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Мінфіну України від 24.05.95р. №88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Згідно з п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

З огляду на вищезазначені норми, колегія суддів зазначає, що право на формування податкового кредиту з ПДВ безпосередньо пов`язане з господарською діяльністю платника податку.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Судом встановлено, що у перевіряємому періоді позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ "Техремсервіс" та ТОВ "ТІК "Автосоюз".

Щодо господарських операцій між позивачем (замовник) та ТОВ "Техремсервіс" (виконавець) встановлено, що укладено договір підряду від 16.05.2016 №345-Р (том 1 а.с. 216-218), за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується вчасно, якісно, власними силами та на свій ризик виконати у встановлений строк роботи по ремонту або виготовленню промислового обладнання, а замовник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі прийняти та оплатити виконані ремонтні роботи.

Відповідно до п. 1.2 цього договору відомості про роботу, що виконуються виконавцем, найменування обладнання, вимоги й умови виконання робіт, обсяги робіт вказуються в додатках до договору, що складається за формою, затвердженою у додатку "А" до цього договору, й узгоджується із замовником до початку виконання робіт та є невід`ємною частиною цього договору. Згідно з п. 3.1 вартість робіт визначається в додатку до цього договору, що складається до початку виконання робіт та є невід`ємною частиною цього договору. Загальна суму договору складається з суми вартості виконаних робіт, підтверджених актами прийому-передачі робіт за даним договором.

Пунктом 5.1 цього договору встановлено, що на підтвердження факту виконання виконавцем робіт, які передбачено цим договором, сторони підписують акт виконаних робіт, що надається виконавцем протягом трьох робочих днів з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі обладнання. Протягом п`яти робочих днів замовник зобов`язаний підписати наданий виконавцем акт виконаних робіт, або в цей же строк направити свої письмові заперечення.

До вказаного договору підряду від 16.05.2016 №345-Р складено додатки, копії яких наявні у матеріалах справи (том 1 а.с. 219, 220, 223, 228), у яких визначено строки, порядок розрахунків, найменування робіт та їх вартість.

Сторонами договору також складено та підписано кошторис послуг з капітального ремонту цементувального агрегату ЦА-320 на шасі а/м КрАЗ 250 УБН 16040 ш. НОМЕР_1 , 1992 р.в (том 1 а.с. 221-222), кошторис послуг з капітального ремонту цементувального агрегату ЦА-320 на шасі а/м КрАЗ 250 УБН 16040 ш. НОМЕР_1 , 1992 р.в (том 1 а.с. 214-215).

Також між позивачем (покупець) та ТОВ "Техремсервіс" (постачальник) укладено договір поставки від 01.04.2016 №2/2016 (том 1 а.с. 188-193), за умовами якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити товар. Найменування, кількість та асортимент товару вказані в специфікаціях, що додаються до договору і є його невід`ємними частинами.

Відповідно до пунктів 2.1, 3.1 цього договору ціна на товари, що поставляються за цим договором, вказані у відповідних Специфікаціях, що є невід`ємними частинами договору. Поставка товару здійснюється у строки та на умовах, визначених у відповідних Специфікаціях, що є невід`ємними частинами цього договору.

Згідно з п. 7.1 договору передання товару постачальником покупцеві за кількістю і якістю здійснюється повноважними представниками сторін на місці призначення поставки товару згідно з відповідною Специфікацією та оформляється актом приймання-передачі товару. Датою поставки є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі товару. До моменту поставки постачальник несе всі ризики втрати або ушкодження товару, а також всі витрати по відношенню до товару.

До вказаного договору поставки від 01.04.2016 №2/2016 складено специфікацію (том 1 а.с. 194).

ТОВ "Техремсервіс" виписано позивачу податкові накладні на загальну суму ПДВ 193210 грн. 80 коп., копії яких наявні у матеріалах справи (том 4 а.с. 37-54), на підставі яких позивачем включено до складу податкового кредиту відповідні суми податку на додану вартість.

Вказані податкові накладні зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру податкових накладних №428279 від від 20.05.2019 (том 4 а.с. 36-37).

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "Техремсервіс" зареєстроване платником податку на додану вартість з 01.12.2009 (том 3 а.с. 116).

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "Техремсервіс" зареєстроване як юридична особа 23.11.2009, та мало право на здійснення таких видів діяльності: 28.92 Виробництво машин і устаткування для добувної промисловості та будівництва; 46.63 Оптова торгівля машинами й устаткуванням для добувної промисловості та будівництва; 77.39 Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів. н.в.і.у.; 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у., 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення (том 3 а.с. 225-227).

Факт здійснення господарських операцій з ТОВ "Техремсервіс" у перевіряємому підтверджується:

- видатковими накладними від 20.04.2016 №10, від 27.05.2016 №14, від 30.06.2016 №15, від 06.07.2016 №18, від 08.07.2016 №19, від 15.07.2016 №20, від 30.09.2016 №38, від 30.09.2016 №39, від 28.10.2016 №53 (том 1 а.с. 195, 196, 199-204, 209);

- актами надання послуг від 24.05.2016 №13, від 16.06.2016 №16, від 08.09.2016 №31, від 22.09.2016 №42, від 22.09.2016 №43, від 20.10.2016 №58, від 04.09.2017 №67 та від 04.09.2017 №66 (том 1 а.с. 197, 198, 205-208, 210, 213);

- податковими накладними від 20.04.2016 №7, від 20.05.2016 №2, від 27.05.2016 №3, від 16.06.2016 №4, від 30.06.2016 №5, від 06.07.2016 №1, від 08.07.2016 №2, від 15.07.2016 №3, від 08.09.2016 №5, 22.09.2016 №15, від 22.09.2016 №16, від 28.09.2016 №22, від 28.09.2016 №21, від 20.10.2016 №11, від 28.10.2016 №16, від 19.05.2017 №3, від 04.09.2017 №1, від 04.09.2017 №2 (том 4 а.с. 37-54);

- актами приймання-передачі обладнання в ремонт та з ремонту від 23.05.2017, від 04.09.2017, від 20.05.2016, від 16.05.2016, від 20.10.2016, 02.10.2016 (том 1 а.с. 224-227, 232-233);

Крім того, факт здійснення господарських операцій з ТОВ "Техремсервіс" підтверджується наступними навними в матеріалх справи документами:

- комісійними актами про використання запасних частин в процесі ремонту (том 1 а.с. 234-238).

- комісійними актами видачі ТМЦ для використання в господарській діяльності (том 1 а.с. 235-242);

- актами приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об`єктів (том 1 а.с. 169-171);

- актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (том 1 а.с. 175).

Оплата вартості придбаних позивачем у ТОВ "Техремсервіс" товарів та робіт/послуг підтверджується наявними у справі платіжними дорученнями від 20.04.2016 №2041, від 20.05.2016 №2113, від 27.05.2016 №2117, від 16.06.2016 №2177, від 30.06.2016 №2192, від 06.07.2016 №2206, від 08.07.2016 №2214, від 15.07.2016 №2230, від 08.09.2016 №2317, від 22.09.2016 №2356, від 22.09.2016 №2358, від 28.09.2016 №2366, від 28.09.2016 №2367, від 20.10.2016 №2430, від 28.10.2016 №2457, від 19.05.2017 №2915, від 07.09.2017 №3115, від 07.09.2017 №3116 (том 3 а.с. 58-75).

Позивачем надано до суду копії оборотно-сальдової відомостей по рахунку 10391 з за жовтень 2016 року (том 1 а.с. 172), оборотно-сальдових відомостей по рахунку 1035 за вересень 2017 року та за вересень 2016 року , (том 1 а.с. 173, 176).

У акті перевірки від 21.12.2018 №1706/16-31-14-01-10/32761376 зафіксовано, що у бухгалтерському обліку вказані операції відображено кореспонденцією рахунків: Дт 15 "Капітальні інвестиції" КТ 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками", Дт 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" Кт 311 "Розрахунки в банку", Дт 64 "Розрахунок за податками і платежами" Кт 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками".

Запасні частини придбавалися ТОВ "Сервісна Інжинірингова Компанія" з метою поточного ремонту агрегату цементуючого гідророзривного АСF-700-С15ТН-65053-03 на базі шасі автомобіля КРАЗ 65053З, який з листопада 2013 року по теперішній час орендується позивачем у ПрАТ "Природні ресурси" у відповідності до акту приймання-передачі майна в оренду від 15.11.2013 та договору оренди майна від 15.11.2013 №15/11-13, за умовами якого саме орендар - ТОВ "Сервісна Інжинірингова Компанія" зобов`язаний за власний рахунок здійснювати сервісно-технічне обслуговування та планові ремонти агрегату (том 1 а.с. 180-187).

Бурова установка А-50М на базі автомобіля КРАЗ 250 державний номер НОМЕР_2 та елеватори обліковуються на балансі ТОВ "Сервісна Інжинірингова Компанія" у складі основних засобів з 2007 року, про що свідчить акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 30.04.2007 (том 1 а.с. 165).

На підтвердження перебування на балансі позивача з 2007 року цементувального агрегату ЦА 320 на базі автомобіля КРАЗ 250 державний номер НОМЕР_3 та превенторів ППТ 180*305, а також проведення їх ремонту у 2016 та 2017 роках, останнім до матеріалів справи було додано акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 30.04.2007, накази про проведення капітального ремонту від 11.10.2016 та від 11.03.2017, акти приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об`єктів (том 1 а.с. 166-171).

Необхідність проведення капітального ремонту ЦА 320 та превенторів ППТ 180*305 обґрунтована зносом основних вузлів, агрегатів обладнання.

У акті перевірки від 21.12.2018 №1706/16-31-14-01-10/32761376 відсутні будь-які зауваження щодо оформлення первинних бухгалтерських документів бухгалтерського обліку за результатами вказаних вище господарських операцій між ТОВ "Сервісна Інжинірингова Компанія" та ТОВ "Техремсервіс".

Додатково, на запит позивача ТОВ "Техремсервіс" надано позивачу пакет документів разом із супровідним листом вих. №2/2019 від 29.01.2019 (том 2 а.с. 1-98), у тому числі, копії податкових декларацій ТОВ "Техремсервіс" з податку на додану вартість, у яких останнім задекларовано податкові зобов`язання по операціям з платником податку - покупцем ТОВ "Сервісна Інжинірингова Компанія" (індивідуальний податковий код 327613720364), копії фінансових звітів суб`єкта малого підприємництва ТОВ "Техремсервіс", за змістом яких останнє у 2016 року та 2017 році мало основні засоби та оборотні активи, копії договору оренди нежитлового приміщення №07/2017 від 01.07.2017 та договору оренди №22/5 від 01.03.2015 на підтвердження наявності у контрагента приміщень для здійснення господарської діяльності, копії податкових накладних та видаткових накладних, на підтвердження придбання товарів та послуг, які використовувалися для ремонту за договором, укладеним з позивачем, копії податкових накладних на витратні матеріали. У листі ТОВ "Техремсервіс" вих. №2/2019 від 29.01.2019 також зазначено, що продаж різного обладнання згідно видаткових накладних відбувався за рахунок старих запасів підприємства (залишки із 2014 року).

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, ТОВ "Сервісна Інжинірингова Компанія" у перевіряємий період також мало господарські відносини із ТОВ "ТІК "Автосоюз".

Так, матеріалами справи підтверджено, що між позивачем (замовник) та ТОВ "ТІК "Автосоюз" (виконавець) укладено договір про надання послуг №14 від 01.08.2017 (том 2 а.с. 99-101), за умовами якого виконавець зобов`язується за завданням замовника надати послуги із залучення власної спеціальної автотранспортної техніки (надалі - спецітехніка), передбаченої додатком №1 до цього договору або у додаткових угодах до цього договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги.

Відповідно до п. 3.1 цього договору передача-приймання обсягів фактичних послуг здійснюється сторонами після їх завершення шляхом підписання акту приймання-передачі наданих послуг (надалі також - акт), складених на основі маршрутних листів. Дата акту приймання-передачі наданих послуг визначається як дата підписання акту стороною, яка останньою ставить підпис у відповідному акті.

Згідно з п. 3.2 договору замовник згідно кожного замовлення зобов`язується проводити розрахунки за надані послуги виконавцем протягом десяти банківських днів з моменту підписання сторонами акту. Належні виконавцю суми за надання послуг можуть оплачуватися замовником при поданні заявки (попередня оплата), при цьому проведена попередня оплата враховується при здійсненні кінцевих розрахунків.

Згідно додатку №1 до вказаного договору до видів послуг, що надаються відносяться: вантажні перевезення (1,5т, 3т, 5т, 10т, 20т, 25т), вантажні перевезення напівпричіпом MOL, вантажні перевезення напівпричіпомBroshuis, послуги автокрана (25т, 30т, 50т, 70т, 80т при роботі одного крановщика, 80т при роботі двох крановщиків), вилковий навантажувач, послуги маніпулятора, послуги автовишки, послуги бульдозера, послуги вантажної цистерни (4 м.куб., 8,5 м.куб., 26 м.куб.). У вказаному додатку №1 визначена вартість робіт (том 2 а.с. 102).

За умовами додаткової угоди від 01.09.2017 №1 до договору про надання послуг від 01.08.2017 №14 з 01.09.2017 доповнено види транспортних послуг, що надаються за договором, доповнені види, вказані в додатку №1 до цієї додаткової угоди (том 2 а.с. 103).

Згідно додатку №1 до додаткової угоди №1 ще одним видом послуг, що надається за договором, зазначено транспортні послуги автомобілем ГАЗ 33023, добова ставка 1700 грн. з ПДВ, ціна на 1 км пробігу з ПДВ (понад 6000 км) - 4,80 грн. (том 2 а.с. 104).

За умовами додаткової угоди від 01.03.2018 №2 до договору про надання послуг від 01.08.2017 №14 з 01.03.2018 доповнено види транспортних послуг, що надаються за договором. Розцінки вартості послуг визначено в додатку №1 до даної додаткової угоди (том 2 а.с. 106).

Згідно додатку №1 до додаткової угоди №2 до договору видами послуг, що надаються за договором визначено: вантажні перевезення до (1,5т, 3т, 5т, 10т, 20т, 22т) вантажні перевезення напівпричіпом MOL, вантажні перевезення напівпричіпомBroshuis, послуги автокрана (25т, 30т), послуги маніпулятора, послуги автовишки, послуги бульдозера, послуги вантажної цистерни (4 м.куб., 8,5 м.куб., 26 м.куб.) та їх ціну (том 2 а.с. 107).

"ТІК "Автосоюз" виписано позивачу податкові накладні на вантажні перевезення та на транспорті послуги на загальну суму ПДВ 35905 грн. 58 коп. (том 4 а.с. 20-34), на підставі яких позивачем включено до складу податкового кредиту відповідні суми податку на додану вартість.

Вказані податкові накладні зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру податкових накладних №428224 від 17.05.2019 (том 4 а.с. 19).

ТОВ "ТІК "Автосоюз" зареєстроване платником податку на додану вартість з 07.10.2016 (том 3 а.с. 117).

Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 06.09.2017 підтверджено, що ТОВ "ТІК "Автосоюз" зареєстроване як юридична особа 27.09.2016, та мало право на здійснення такого виду діяльності, зокрема, як 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (том 3 а.с. 222-224).

Факт придбання у ТОВ "ТІК "Автосоюз" послуг з вантажних перевезень до 20т та транспортних послуг по обслуговуванню бригади на загальну суму 215433 грн. 52 коп., в тому числі ПДВ - 35905 грн. 58 коп., підтверджується: актами надання послуг від 15.09.2017 №ОУ-0000108, від 30.09.2017 №ОУ-0000122, від 17.10.2017 №ОУ-0000137, від 31.10.2017 №ОУ-0000182, від 15.11.2017 №ОУ-0000213, від 21.11.2017 №ОУ-0000258, від 06.09.2017 №ОУ-0000087, від 07.09.2017 №ОУ-0000096, від 07.09.2017 №ОУ-0000095; податковими накладними від 07.09.2017 №6, від 07.09.2017 №5, від 15.09.2017 №16, від 30.09.2017 №32, від 06.09.2017 №4, від 17.10.2017 №29, від 31.10.2017 №49, від 15.11.2017 №26, від 21.11.2017 №55; товарно-транспортними накладними від 06.09.2017 №06/09-17, від 06.09.2017 №06/09-1-17, від 05.09.2017 №05/09-2-17, від 05.09.2017 №05/09-1-17, від 05.09.2017 №05/09-17, від 04.09.2017 №04/09-2-17, від 04.09.2017 №04/09-1-17, від 04.09.2017 №04/09-17 (том 1 а.с. 159-164, том 2 а.с. 108-126, том 4 а.с. 20-34).

Оплата за придбані послуги проведена позивачем безготівково на загальну суму 215433 грн. 50 коп. у період з 28.09.2017 по 08.12.2017 року, що зафіксовано в акті перевірки від 21.12.2018 №1706/16-31-14-01-10/32761376 (том 1 а.с. 85).

З наявних у матеріалах справи копій документів, а саме: договору підряду від 04.09.2017 №04/09-2017, акту приймання-передачі виконаних робіт від 30.11.2017, актів приймання-передачі матеріалів, актів монтажу та інших документів (том 2 а.с. 127-194) слідує, що необхідність придбання автотранспортних послуг у ТОВ "ТІК "Автосоюз" зумовлена переїздом бригади КРС (обладнання та житлове містечко) для виконання робіт на свердловину №15 Луценківського ГКР, місце розташування - с. Луценки, Хорольський район, Полтавська область, замовник ПрАТ "Природні ресурси" після закінчення проведення робіт на свердловині №35 Макарцівського родовища, місце розташування - с. Глухово, Полтавський район, Полтавська область, замовник ТОВ "Східний геологічний союз". Придбання позивачем транспортних послуг автомобілем ГАЗ 33023 зумовлене відсутністю на балансі останнього вахтового автомобіля та необхідністю транспортування бригади робітників товариства для капітального ремонту свердловин №35 Макарцівського ГКР та свердловини №15 Луценківського ГКР.

Додатково на запит позивача ТОВ "ТІК "Автосоюз" надало позивачу пакет документів разом із листом вих. №1 від 09.01.2019 (том 2 а.с. 195-238, том 4 а.с. 55-56), зокрема, на підтвердження наявності транспортних засобів ТОВ "ТІК "Автосоюз" надано копії договорів найму (оренди) транспортних засобів, договору суборенди автотранспортного засобу, актів приймання-передачі транспортного засобу, актів надання послуг, актів здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг), податкових накладних, рахунків-фактур. На підтвердження наявності трудових ресурсів, необхідних для здійснення робіт з перевезень за договором, укладеним з позивачем, ТОВ "ТІК "Автосоюз" надано позивачу копії цивільно-правових договорів №5 від 01.09.2017 та № 4 від 01.09.2017, актів приймання-здачі виконаних (робіт) послуг, наказів на прийняття на посаду водіїв, повідомлень про прийняття працівника на роботу. Також на підтвердження можливості надання транспортних послуг позивачу вантажним автомобілем ГАЗ 33023 ТОВ "ТІК "Автосоюз" надано копії договору про надання транспортних послуг від 01.09.2017 та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №240 від 30.09.2017 (том 2 а.с. 224-225).

У наявних в матеріалах справи товарно-транспортних накладних в якості автомобільного перевізника вказано ТОВ "ТІК "Автосоюз", а в якості водіїв зазначено ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (том 2 а.с. 111- 126).

ТОВ "ТІК "Автосоюз" надано позивачу: копію цивільного правового договору №4 від 01.09.2017, укладеного між ТОВ "ТІК "Автосоюз" (замовник) з ОСОБА_3 (виконавець) (том 4 а.с. 55-56), за умовами якого виконавець зобов`язується надати замовнику такі послуги (виконати роботу): надання послуг водія на вантажний автомобіль DAF 95 ХF вантажний сідловий тягач - Е державний реєстраційний номер НОМЕР_4 з напівпричепом, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити дані послуги (роботи); копію акту приймання-здачі виконаних (робіт) послуг від 30.09.2017, складеного згідно вказаного цивільного правового договору №4 від 01.09.2017 (том 2 а.с. 216); копію цивільного правового договору №5 від 01.09.2017, укладеного між ТОВ "ТІК "Автосоюз" (замовник) з ОСОБА_1 (виконавець) (том 2 а.с. 213), за умовами якого виконавець зобов`язується надати замовнику такі послуги (виконати роботу): надання послуг водія на вантажний автомобіль DAF 95 ХF вантажний сідловий тягач - Е державний реєстраційний номер НОМЕР_5 з напівпричепом, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити дані послуги (роботи); копію акту приймання-здачі виконаних (робіт) послуг від 30.09.2017, складеного згідно вказаного цивільного правового договору №5 від 01.09.2017 (том 2 а.с. 214); копію наказу ТОВ "ТІК "Автосоюз" №5 від 31.05.2017 про прийняття на посаду водія автотранспортного засобу ОСОБА_2 з 01.06.2017 (том 2 а.с. 217) та копію повідомлення про прийняття працівника на роботу щодо ОСОБА_2 (том 2 а.с. 218).

Отже, вантажні перевезення у вересні 2017 року здійснювалися автомобільним перевізником ТОВ "ТІК "Автосоюз" із залученням водія ОСОБА_2 , який на той час перебував у трудових відносинах з ТОВ "ТІК "Автосоюз", та із залученням водіїв ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на підставі цивільно-правових договорів.

Колегія суддів вказує на те, що укладені між позивачем та контрагентами ТОВ "Техремсервіс" та ТОВ "ТІК "Автосоюз" договори містять положення щодо предмету, обов`язків та відповідальності сторін, строків дії договорів та ін., що свідчить про наявність наміру щодо настання реальних наслідків в момент укладення договорів, оскільки, укладаючи угоду, сторони домовлялися щодо істотних умов правочину.

Таким чином, вищезазначені договори колегія суддів вважає належним та допустимим доказом наявності між позивачем та контрагентами позивача факту вчинення правочинів в розумінні ст.202 Цивільного кодексу України.

Також, колегія суддів зазначає, що згідно ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Доказів повернення коштів до контрагентів позивача після їх перерахування, наявності у позивача та його контрагентів спільного інтересу щодо фіктивного отримання коштів за поставлений товар (що могло б мати місце у разі пов`язаності цих осіб), в матеріалах справи не міститься. За правилами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов`язань такого платника. Отже, наявність факту (і це не заперечується сторонами) про належну оплату товару визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентами позивача господарських операцій.

Так, для бухгалтерського обліку, що базується на безперервному документуванні всіх здійснюваних господарських операцій, первинні документи є документальними свідоцтвами, що підтверджують отримання товарно-матеріальних цінностей від постачальника. Такі документи у свою чергу є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських регістрів.

З наявних в матеріалах справи копій вищезазначених первинних документів вбачається, що останні оформлені у відповідності до вимог ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704), а податкові накладні - згідно з нормами п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України. Вищевказані документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 2.4 Положення № 88 спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак, є належними та допустимими доказами реальності вчинення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Техремсервіс" та ТОВ "ТІК "Автосоюз".

Так, норми п. 201.1, п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України встановлюють, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Як встановлено судом, позивачем у відповідності до вищезазначених норм були складені податкові накладні та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. В свою чергу, ці податкові накладні складені на підставі договорів та відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Жодних зауважень щодо правильності оформлення податкових накладних, які виписувалися позивачем, а також щодо належної реєстрації цих податкових накладних в ЄРПН, в акті перевірки не має та не висловлювалось у судовому засіданні представником відповідача.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що наявними у матеріалах справи копіями первинних документів повністю підтверджено факт отримання ТОВ "Сервісна Інжинірингова Компанія" товарів, робіт та послуг від вищезазначених контрагентів у перевіряємий період.

Так, колегія суддів вважає підтвердженим факт того, що господарські операції між позивачем та його контрагентами є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Колегія суддів вказує на те, що документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податкового обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надають тощо.

При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податку у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Доводи апелянта про безтоварний характер господарської операції із ТОВ "ТІК "Автосоюз" з огляду те, що надання автотранспортних послуг здійснювалося транспортними засобами, які одночасно використовувалися власником - іншим суб`єктом господарювання ПП "Автосоюз-Україна" із залученням до виконання даного виду послуг одних і тих самих водіїв, що перебувають в трудових відносинах з (пов`язаною особою) ПП "Автосоюз-Україна" та тих, що залучаються останнім за договорами ЦПХ, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вантажні перевезення у вересні 2017 року здійснювалися автомобільним перевізником ТОВ "ТІК "Автосоюз" із залученням водія ОСОБА_2 , який на той час перебував у трудових відносинах з ТОВ "ТІК "Автосоюз", та із залученням водіїв ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на підставі цивільно-правових договорів.

Отже, колегія суддів вказує на те, що господарські операції ТОВ "Сервісна Інжинірингова Компанія" з його контрагентами підтверджуються вже наведеними вище документами первинного бухгалтерського обліку, які підтверджують здійснення руху активів та зміни у власному капіталі та зобов`язаннях позивача.

Твердження апелянта про нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами з посиланням на те, що ТОВ "Техремсервіс" та ТОВ "ТІК "Автосоюз" не подавали певну податкову звітність наявну податкову інформацію, колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.

Так, податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від перебування його контрагента за юридичною адресою, дотримання ним податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставок, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені покупцем, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи. Проте, посадовими особами відповідача під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено.

Також, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" позивач та його контрагенти є окремими суб`єктами права, а таким чином за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником.

Позивач, як платник податків, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та сплату лише ним самим податку до бюджету відповідно до законодавства України. Він не може нести відповідальність за порушення контрагентами правил здійснення господарської діяльності та/або податкової дисципліни, як і не може нести відповідальність за неподання контрагентом первинних документів. У разі якщо контрагентом були допущені порушення норм податкового або іншого законодавства, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цього контрагента, а не сумлінного платника податків.

Таку ж правову позицію підтримано Верховним Судом у постановах, зокрема, від 24 січня 2018 року у справі №824/942/13, від 14 березня 2018 року у справі №803/1198/16.

Відповідно до статті 47 Податкового кодексу України складання податкової звітності покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів.

Колегія суддів вважає необхідним зазначити, що чинним законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб.

Також, на господарюючих суб`єктів не покладається обов`язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано доказів та не зазначено обставин, які б ставили під сумнів фактичне здійснення операцій між позивачем та його контрагентами. Крім того, не надано доказів, які б підтверджували, що зміст угод не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов`язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об`єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Матеріали даної справи не містять доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладанні і виконанні договорів, взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 9 КАС України не виявлено.

Враховуючи викладене, колегія суддів відхиляє наведені доводи відповідача, які ґрунтуються виключно на припущеннях,та вказує на реальність спірних господарських операцій між позивачем та ТОВ "Техремсервіс" та ТОВ "ТІК "Автосоюз", що повністю підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

В ході перевірки відповідачем не встановлено у позивача наміру отримати за договорами, укладеними з контрагентами іншого результату, ніж отримання прибутку.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рух активів у процесі здійснення господарських операцій, отримання економічної вигоди ТОВ "Сервісна Інжинірингова Компанія", наявність спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарських операцій, є свідченням про спричинення господарськими операціями реальних змін майнового стану платника податків. А відповідно свідчить про реальність (фактичність) операцій та засвідчення їх відповідними документами первинного та податкового обліку.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає спростованими наявними в матеріалах справи доказами доводи апелянта щодо не підтвердження реальності здійснення господарських операцій між позивачем та зазначеними контрагентами у перевіряємий період.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень - рішень від 15.01.2019 року №0000561401 та від 15.01.2019 №0000551401, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, з порушенням вимог ч.3 ст.2 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не надано належних доказів на обґрунтування правомірності винесення відносно ТОВ "Сервісна Інжинірингова Компанія" оскаржуваних податкових повідомлень.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість та безпідставність висновків акту перевірки та наявність підстав для скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.05.2019 року по справі № 440/406/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)О.І. Сіренко Судді (підпис) (підпис) О.М. Мінаєва В.А. Калиновський Повний текст постанови складено 21.11.2019 року