Постанова

від 18.11.2019 по справі 160/8965/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 листопада 2019 року м. Дніпросправа № 160/8965/18

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.

суддів: Олефіренко Н.А., Чумака С.Ю.,

секретар судового засідання Лащенко Р.В.

за участі представника позивача Зубанова І.В.

представника відповідача Москалець Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Приватного підприємства Максимус на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.05.2019 р. (суддя Дєєв М.В., повне судове рішення складено 27.05.2019 р.) в справі № 160/8965/18 за позовом Приватного підприємства Максимус до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Максимус звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС) про визнання протиправними дій з проведення документальної невиїзної позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам із ТОВ Ремонтний центр Перос та ТОВ Дінкарт за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р., результати якої оформлено актом № 29740/04-36-14-20-09/32650687 від 11.06.2018 р., визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.07.2018 р. № 0016921420 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток в загальному розмірі 64631,25 грн., в тому числі за основним платежем - 51705 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 12926,25 грн., № 0016931420 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 71812,50 грн., в тому числі за основним платежем - 57450 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 14362,50 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.05.2019 р. в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення з підстав неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права, ухвалити нове рішення про задоволення позову. Доводи апелянта наступні:

1) порушення контролюючим органом процедури проведення позапланової невиїзної перевірки, а саме пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України, в частині не ознайомлення платника податків з наказом на проведення перевірки до початку проведення такої перевірки, оскільки перевірка розпочалась 29.05.2018 р., а наказ та повідомлення про проведенні перевірки вручено позивачу 15.06.2018 р., що є підставою для скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами такої перевірки;

2) неправильний висновок суду першої інстанції із посиланням на вироки відносно керівників контрагентів, що первинні документи є формально складеними, а господарські операції є нереальними, оскільки контролюючим органом не досліджувались первинні документи, фактично проведено камеральну перевірку, а не документальну;

3) відсутність на час проведення перевірки вироків у розпорядженні контролюючого органу;

4) вироки стосуються лише фізичних осіб, а не юридичних, з якими у позивача були господарські відносини, тому обставини, встановлені вироками, не мають значення для податкового спору та тому не стосуються предмету доказування;

5) судом першої інстанції не взято до уваги первинні документи, якими позивач підтверджує здійснення господарських операцій, судом першої інстанції не надавалась правова оцінка факту доведеності таких господарських операцій.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга має бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу №2685-п від 14.05.2018 року Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП Максимус та повідомлення від 15.05.2018 року №1078, виданих ГУ ДФС у Дніпропетровській області відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу, відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Ремонтний центр Перос та з ТОВ Дінкарт за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року, за результатами якої складено акт перевірки №29740/04-36-14-20-09/32650687 від 11.06.2018 року.

Згідно з висновками акту перевірки №29740/04-36-14-20-09/32650687 від 11.06.2018 року перевіркою встановлено такі порушення:

- пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України в частині заниження податку на прибуток на суму 51 705 грн., в т.ч. за 2016 рік у сумі 51705,00 грн.;

- п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України в частині заниження податку на додану вартість з урахуванням перенесення від`ємного значення у сумі 57 450,00 грн., в т.ч. у липні 2016 року на суму 32 449,00 грн., у листопаді 2016 року на суму 25 001,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки №29740/04-36-14-20-09/32650687 від 11.06.2018 року прийнято податкові повідомлення-рішення №0016921420 від 04.07.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 64 631,25 грн., та №0016931420 від 04.07.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 71 812,50 грн.

Встановивши, що копію наказу №2685-п від 14.05.2018 року Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП Максимус та повідомлення від 15.05.2018 року №1078 надіслано поштою 15.05.2018 року з повідомленням про вручення за юридичною адресою позивача: 49130, м. Дніпро, пр-т. Миру, 55, кв. 22 , приймаючи до уваги положення статті 42 Податкового кодексу України, відповідно до якої документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові, суд першої інстанції дійшов висновку, що контролюючим органом не порушено норми Податкового кодексу України щодо порядку призначення перевірки, а також письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки в порядку пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України.

Також судом першої інстанції встановлено, що в періоді, що перевірявся, позивач формував показники податкової звітності, виходячи, з господарських операцій з ТОВ Ремонтний центр Перос та ТОВ Дінкарт .

Для здійснення господарської діяльності та отримання відповідного прибутку ПП Максимус у 2016 році укладено договори з ТОВ Ремонтний центр Перос (стара назва - ТОВ Єврохоумс ) та з ТОВ Дінкарт (стара назва - ТОВ Інтех К ), на підтвердження реальності господарських операцій позивачем надано первинні документи.

Станом на час укладання договорів, виконання/надання послуг між позивачем та вказаними контрагентами, директором ТОВ Дінкарт була ОСОБА_1 , а керівником та головним бухгалтером ТОВ Ремонтний центр Перос - Жолудєва Олена Степанівна.

Підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень стали, зокрема, вирок Святошинського районного суду м. Києва від 22.08.2017 року у справі №759/11929/17, яким ОСОБА_1 визнано винною у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України, та вирок Святошинського районного суду м. Києва від 09.02.2017 року у справі 759/1750/17, яким ОСОБА_2 визнано винною у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України.

Вироками, які набрали законної сили, встановлено, що дії цих осіб, які полягали у пособництві у створенні суб`єктів підприємницької діяльності (ТОВ Інтех К Дінкарт , ТОВ Єврохоумс ) з метою прикриття незаконної діяльності, призвели до того, що невстановлені слідством особи, здійснили документальне оформлення, начебто проведених фінансово-господарських операцій від імені формально призначеного засновника та директора.

Враховуючи приведене, суд першої інстанції вважав, що надані до матеріалів справи позивачем первинні бухгалтерські документи не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами, які посвідчують факт постачання товарів, а тому віднесення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість спірних сум по взаємовідносинам з ТОВ Ремонтний центр Пером (стара назва - ТОВ Єврохоумс ) та з ТОВ Дінкарт (стара назва - ТОВ Інтех К ) є безпідставним, відповідно, дійшов висновку про правомірність збільшення позивачу сум грошового зобов`язання з податку на прибуток та податку на додану вартість спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Суд визнає такий висновок необґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що на підставі пп. 19№.1.1 п. 19№.1 ст. 19№, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України в.о. заступника начальника ГУ ДФС прийнято наказ № 2685-п від 14.05.2018 р. Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП Максимус , яким призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП Максимус з 29.05.2018 р. тривалістю 5 робочих днів з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Дінкарт (код ЄДРПОУ 40510296) та Ремонтний центр Перос (стара назва ТОВ Єврохоумс , код ЄДРПОУ 40509935) за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р. (а.с. 48 т.1).

На підставі наказу № 2685-п від 14.05.2018 р. оформлено повідомлення від 15.05.2018 р. № 1078 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки (а.с. 49 т.1).

Наказ та повідомлення направлені платнику податків 15.05.2018 р., проте отримано позивачем 15.06.2018 р., що підтверджується відомостями відстеження поштових відправлень Укрпошти (а.с. 51 т.1).

ГУ ДФС на підставі зазначених наказу та повідомлення проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП Максимус з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Ремонтний центр Перос (стара назва - ТОВ Єврохоумс , код ЄДРПОУ 40509935) та ТОВ Дінкарт (код ЄДРПОУ 40510296) за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р., за результатами якої складено акт № 29740/04-36-14-20-09/32650687 від 11.06.2018 р., яким встановлено порушення ПП Максимус пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 51705 грн., в тому числі за 2016 рік - 51705 грн.; п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість з урахуванням перенесення від`ємного значення в сумі 57450 грн., в тому числі у липні 2016 р. на суму 32449 грн., у листопад 2016 р. на суму 25001 грн. (а.с. 19-34 т.1).

ГУ ДФС 04.07.2018 р. на підставі вказаного акту перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0016921420 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток в загальному розмірі 64631,25 грн., в тому числі за основним платежем - 51705 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 12926,25 грн., № 0016931420 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 71812,50 грн., в тому числі за основним платежем - 57450 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 14362,50 грн.

Спірними є питання правомірності дій контролюючого органу з проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, а також податкових повідомлень-рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

Стосовно правомірності дій контролюючого органу із проведення документальної позапланової невиїзної перевірки суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 62 Податкового кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, яка застосовується судом і далі, одним із способів здійснення податкового контролю є проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За приписами підпункту 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки встановлені статтею 79 Податкового кодексу, відповідно до пункту 79.1 якої документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно з пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Таким чином, з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Такий висновок узгоджується із приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України, який встановлює, що платник податків має право бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.

Аналогічне правозастосування приведене Верховним Судом, зокрема, в постановах від 20.12.2018 р. в справі № 815/1851/15, від 07.02.2018 р. в справі № 821/1562/16.

Суд вказує, що лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних, може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо проведення невиїзної документальної перевірки.

Відтак, оскільки позивачем наказ № 2685-п від 14.05.2018 р. Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП Максимус , повідомлення від 15.05.2018 р. № 1078 направлено на адресу платника податків 15.05.2018 р. засобами поштового зв`язку, отримано платником податків 15.06.2018 р., а проведення перевірки розпочалось 29.05.2018 р., акт перевірки складено та підписано 11.06.2018 р., суд доходить до висновку, що контролюючим органом не дотримано приписів податкового законодавства, що регулює порядок призначення та проведення податкових перевірок, відповідно дії відповідача із проведення документальної невиїзної позапланової перевірки позивача є протиправним.

Суд визнає необґрунтованим висновок суду першої інстанції, що контролюючим органом виконано обов`язок, встановлений ч. 1 ст. 79 Податкового кодексу України, в частині направлення платнику податків копії наказу, а законодавець не висуває жодної вимоги про необхідність отримання платником податків наказу про проведення перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце її проведення саме виключно до початку перевірки.

Дійсно, пунктом 42.2 статті 42 Податкового кодексу України визначено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Разом з тим, абзацом 6 пункту 42.4 статті 42 Податкового кодексу встановлено, що у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Таким чином, оскільки на час початку проведення позапланової документальної невиїзної перевірки, а також на час підписання акту перевірки, у контролюючого органу не було відомості про вручення платнику податків наказу та повідомлення, відсутні підстави вважати, що направлені позивачу документи вважаються врученими.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих контролюючим органом за наслідками проведення податкової перевірки, суд зазначає наступне.

Пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу України встановлено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

В акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов`язань платника (пункт 86.10 статті 86 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Аналіз приведених норм права дає підстави для висновку, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для прийняття податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами, тому за відсутності проведеної перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція на прийняття податкового повідомлення-рішення.

Така компетенція не виникає в силу самого лише факту вчинення платником податків податкового правопорушення. Для визначення контролюючим органом грошових зобов`язань платникові податків шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення в зв`язку допущеними таким платником порушеннями необхідно дотриматися певних умов, а саме - спочатку провести податкову перевірку.

Приписами Податкового кодексу України з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів встановлені умови та порядок проведення перевірок. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої перевірки.

Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постановах від 27 січня 2015 року (справа № 21-425а14), від 16 лютого 2016 року (справа №826/12651/14) та у постанові Верховного Суду від 17 березня 2018 року (справа №1570/7146/12).

Таким чином, у випадку протиправності дій щодо проведення перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії має бути визнаним протиправним та скасовано.

Враховуючи те, що наказ про проведення перевірки та повідомлення про її проведення отримано позивачем 15.06.2018 р., тобто вже після проведення перевірки, яка розпочалася 29.05.2018 р., та складання відповідного акта (11.06.2018 р.), що не спростовано відповідачем, суд доходить до висновку, що визнання незаконними дій щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки є безумовною підставою для визнання незаконними і прийнятих за результатами такої перевірки податкових повідомлень-рішень.

Суд у спростування висновків суду першої інстанції щодо нереальності господарських операцій ПП Максимус з ТОВ Ремонтний центр Перос (попередні назви ТОВ Єврохоумс ) та ТОВ Дінкарт зазначає, що висновки контролюючого органу щодо нереальності господарських операцій підприємства є неприйнятними, оскільки неправомірні дії самого контролюючого органу, які виразились у неповідомленні позивача про проведення такої перевірки, позбавили права підприємство надавати документи та пояснення стосовно своєї господарської діяльності, а також унеможливили здійснити відповідачу дослідження первинної документації платника податку, що призвело до необґрунтованості висновків щодо встановлення податкових правопорушень.

Акт перевірки, отриманий в результаті документальної невиїзної перевірки, є неналежним доказом, виходячи із положень процесуального принципу допустимості доказів, закріплених статтею 74 КАС України, за якою суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом; обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі незаконної перевірки, не можуть вважатись правомірним та підлягають скасуванню.

При цьому суд застосовує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 16.01.2018 р. в справі № 826/442/13-а, відповідно до якої перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій податковим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України. Лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема, документальних позапланових невиїзних, може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

На користь позивача з бюджетних асигнувань відповідача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Максимус на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.05.2019 р. в справі № 160/8965/18 задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.05.2019 р. в справі № 160/8965/18 за позовом Приватного підприємства Максимус до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень скасувати.

Ухвалити в справі № 160/8965/18 нове судове рішення.

Позов Приватного підприємства Максимус до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства Максимус , за результатами якої складено акт № 29740/04-36-14-20-09 від 11.06.2018 р.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0016921420, прийняте Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області 04.07.2018 р., про збільшення Приватному підприємству Максимус суми грошового зобов`язання з податку на прибуток в загальному розмірі 64631,25 грн., в тому числі за основним платежем - 51705 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 12926,25 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0016931420, прийняте Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області 04.07.2018 р., про збільшення Приватному підприємству Максимус суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 71812,50 грн., в тому числі за основним платежем - 57450 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 14362,50 грн.

Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь Приватного підприємства Максимус судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 7759 (сім тисяч сімсот п`ятдесят дев`ять) грн. 64 грн.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття 18.11.2019 р. та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 19.11.2019 р.

Суддя-доповідач В.А. Шальєва

суддя Н.А. Олефіренко

суддя С.Ю. Чумак