Постанова

від 20.11.2019 по справі 320/5488/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/5488/18 Суддя (судді) першої інстанції: Кушнова А.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Пилипенко О.Є., Собківа Я.М.

за участю секретаря судового засідання Білоус А.С.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 травня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Проксин Плюс до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Проксин Плюс (далі - позивач, ТОВ Проксин Плюс ) з позовом до Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Київській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.06.2018 №0028595201 та №0028615201.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є протиправним, оскільки грошові зобов`язання за останніми не були узгодженими.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31.05.2019 р. позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 25.06.2018 № 0028595201 та № 0028615201.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки не враховано інформацію, відповідно до якої станом на 12.10.2017 р. у позивача виник податковий борг по сплаті за податковим повідомленням-рішенням від 14.07.2017 р. № 0003051201 в сумі 30 680,91 грн., а, отже, сплата грошових зобов`язань здійснювалась платником за черговістю надходження в рахунок погашення податкового боргу по зазначеному податковому повідомленню-рішенню.

Позивачем відзиву у встановлений судом строк подано не було, що не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311, ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та, перевіривши дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ Проксин Плюс 14.02.2005 р. зареєстровано в якості юридичної особи, про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 11.03.2015.

11.03.2005 р. позивачу було видано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №13640972.

Судом встановлено, що посадовою особою ГУ ДФС у Київській області, на підставі п. 54.3 ст. 54, пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, п. 76.5 ст. 76 Податкового кодексу України, та з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності, своєчасності подання податкової звітності, сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість, своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН ТОВ Проксин Плюс , за результатами якої складено акт від 06.06.2018 р. №828/10-36-52-01/33341238 (далі - акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення ТОВ Проксин Плюс правил сплати (перерахування) податків, а саме:

- по податковому повідомленню-рішенню від 14.07.2017 №0003051201, узгоджена сума - 30681,58 грн., граничний термін сплати - 14.10.2017, фактично сплачено - 24.11.2017, погашена сума податкового боргу - 1133 грн., кількість днів затримки - 43, сума штрафної санкції - 226,60 грн.;

- по податковій декларації з податку на додану вартість від 17.11.2017 №9243163450, узгоджена сума - 1133 грн., граничний термін сплати - 30.11.2017, фактично сплачено - 26.01.2018, погашена сума податкового боргу - 1133 грн., кількість днів затримки - 57, сума штрафної санкції - 226,60 грн.;

- по податковому повідомленню-рішенню від 14.07.2017 №0003051201, узгоджена сума - 30681,58 грн., граничний термін сплати - 14.10.2017, фактично сплачено - 26.01.2018, погашена сума податкового боргу - 629,90 грн., кількість днів затримки - 106, сума штрафної санкції - 125,98 грн.;

- по податковій декларації з податку на додану вартість від 19.12.2017 №9271160225, узгоджена сума - 28204 грн., граничний термін сплати - 30.12.2017, фактично сплачено - 23.04.2018, погашена сума податкового боргу - 1878 грн., кількість днів затримки - 114, сума штрафної санкції - 375,60 грн.;

- по податковій декларації з податку на додану вартість від 19.12.2017 №9271160225, узгоджена сума - 28204 грн., граничний термін сплати - 30.12.2017, фактично сплачено - 26.01.2018, погашена сума податкового боргу - 4423,80 грн., кількість днів затримки - 27, сума штрафної санкції 442,38 грн.;

- по податковому повідомленню-рішенню від 14.07.2017 №0003051201, узгоджена сума - 30681,58 грн., граничний термін сплати - 14.10.2017, фактично сплачено - 27.12.2017, погашена сума податкового боргу - 28204 грн., кількість днів затримки - 76, сума штрафної санкції - 5640,80 грн.;

- по податковій декларації з податку на додану вартість від 19.12.2017 №9271160225, узгоджена сума - 28204 грн., граничний термін сплати - 30.12.2017, фактично сплачено - 23.02.2018, погашена сума податкового боргу - 3999 грн., кількість днів затримки - 55, сума штрафної санкції - 799,80 грн.;

- по податковій декларації з податку на додану вартість від 19.12.2017 №9271160225, узгоджена сума - 28204 грн., граничний термін сплати - 30.12.2017, фактично сплачено - 24.05.2018, погашена сума податкового боргу - 3587 грн., кількість днів затримки - 145, сума штрафної санкції - 717,40 грн.;

- по податковому повідомленню-рішенню від 14.07.2017 №0003051201, узгоджена сума - 30681,58 грн., граничний термін сплати - 14.10.2017, фактично сплачено - 26.10.2017, погашена сума податкового боргу - 714 грн., кількість днів затримки - 14, сума штрафної санкції - 71,40 грн.;

- по податковій декларації з податку на додану вартість від 19.12.2017 №9271160225, узгоджена сума - 28204 грн., граничний термін сплати - 30.12.2017, фактично сплачено - 26.03.2018, погашена сума податкового боргу - 1766 грн., кількість днів затримки - 86, сума штрафної санкції - 353,20 грн.;

- по податковій декларації з податку на додану вартість від 18.10.2017 №9216085688 узгоджена сума - 714 грн., граничний термін сплати - 30.10.2017, фактично сплачено - 26.01.2018, погашена сума податкового боргу - 714 грн., кількість днів затримки - 88, сума штрафної санкції - 142,80 грн.

Загальна сума нарахованих штрафних санкцій за актом перевірки складає 9122,56 грн.

На підставі висновків акту перевірки та відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, 25.06.2018 ГУ ДФС у Київській області були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0028595201, яким за затримку на 27, 14 календарних днів сплати грошового зобов`язання в сумі 5137,80 грн. зобов`язано позивача сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 513,78 грн.;

- № 0028615201, яким за затримку на 145, 88, 55, 57, 43, 106, 114, 76, 86 календарних днів сплати грошового зобов`язання в сумі 43 043,90 грн. зобов`язано позивача сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 8 608,78 грн.

Не погоджуючись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з вимогою про їх скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 05.02.2018 у справі №810/3706/17 набрало законної сили 01.08.2018 р. Позивачем, у встановлений Податковим кодексом України десятиденний строк з моменту отримання податкового повідомлення-рішення від 14.07.2017 р. № 0003051201, розпочато процедуру його оскарження, сума податкового зобов`язання, визначена цим податковим повідомленням-рішенням, в частині, в якій відмовлено у задоволенні позову, є узгодженою лише з 01.08.2018 р. (день набрання законної сили судовим рішенням).

Тому зарахування сплачених позивачем коштів в оплату податкових зобов`язань за податковими деклараціями з податку на додану вартість від 17.11.2017 р. №9243163450, від 19.12.2017 р. № 9271160225, від 18.10.2017 р. №9216085688 в рахунок погашення податкового боргу за податковим повідомленням-рішенням від 14.07.2017 №0003051201, яке було неузгодженим до 01.08.2018, є неправомірним.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, виходячи із наступного.

У відповідності до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VІ (далі - ПК України; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 ПК України).

Згідно з пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів , що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Положеннями пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України визначено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до п. 54.5 ст. 54 ПК України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з пп. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Порядок узгодження грошових зобов`язань, визначених контролюючим органом, врегульовано статтею 56 ПК України.

Так, згідно з п. 56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Приписами п. 56.18 ст. 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Отже, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Тобто, платник податків повинен або ініціювати процедуру оскарження рішення контролюючого органу в адміністративному або судовому порядку протягом 10-ти календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, або у цей же строк сплатити визначену контролюючим органом суму грошового зобов`язання. У разі, якщо платник податків не сплатить визначену контролюючим органом суму податкового зобов`язання або ж не ініціює процедуру оскарження такого рішення контролюючого органу, на 11-й календарний день, наступний за днем отримання податкового повідомлення-рішення, сума, визначена контролюючим органом, вважається узгодженою.

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України).

Відповідно до п. 87.9 ст. 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Отже, зарахування коштів платника податків, сплачених в оплату самостійно визначених або нарахованих контролюючим органом податкових зобов`язань, в погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення є обов`язком контролюючого органу.

Штрафні санкції при порушенні правил сплати узгодженої суми грошового зобов`язання застосовуються у відсотковому відношенні до погашеної суми податкового боргу.

Судом першої інстанції встановлено, що спірні податкові повідомлення-рішення були прийняті посадовими особами контролюючого органу на підставі висновків, зазначених в акті перевірки, відповідно до яких позивачем несвоєчасно сплачено узгоджені суми податкових зобов`язань, які були задекларовані ним у поданих податкових деклараціях з податку на додану вартість від 17.11.2017 №9243163450, від 19.12.2017 №9271160225, від 18.10.2017 №9216085688 та визначені згідно податкового повідомлення-рішення від 14.07.2017 №0003051201.

Судом встановлено, що позивачем було подано до контролюючого органу наступні податкові декларації з податку на додану вартість:

- за вересень 2017 року від 18.10.2017 № 9216085688, якою позивачем самостійно визначено податкове зобов`язання у сумі 714 грн. (а.с. 92-94);

- за жовтень 2017 року від 17.11.2017 № 9243163450, якою позивачем самостійно визначено податкове зобов`язання у сумі 1 133 грн. (а.с. 95-97);

- за листопад 2017 року від 19.12.2017 № 9271160225, якою позивачем самостійно визначено податкове зобов`язання у сумі 28 204 грн. (а.с. 98-99).

Граничним строком сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість, самостійно визначених позивачем у вищезазначених податкових деклараціях, є 30.10.2017, 30.11.2017 та 02.01.2018 (у зв`язку з вихідними днями з 30.12.2017 по 01.01.2018) відповідно.

Суд першої інстанції зазначив, що сплачені позивачем до 30.12.2017 кошти в оплату вищезазначених податкових декларацій були зараховані контролюючим органом в погашення грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 30 681,58 грн., за податковим повідомленням-рішенням від 14.07.2017 №0003051201.

Так, податковим повідомленням-рішенням ГУ ДФС у Київській області від 14.07.2017 № 0003051201 було визначено ТОВ "Проксин Плюс" штрафні санкції з податку на додану вартість у розмірі 30 681,58 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення позивач отримав 02.08.2017, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0740020830232.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач 09.08.2017 звернувся зі скаргою до ДФС України, надіславши її рекомендованим поштовим відправленням 09.08.2017.

Рішенням ДФС України від 10.10.2017 №22692/6/99-99-11-03-01-25 про результати розгляду скарги, податкове повідомлення рішення від 14.07.2017 №0003051201 залишено без змін, а скарга - без задоволення.

Це рішення позивач отримав 27.10.2017, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0405337001262.

01.11.2017 р. ТОВ Проксин Плюс звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області від 14.07.2017 №0003051201, про що свідчить відбиток штампу суду про отримання позовної заяви.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05.02.2018 у справі №810/3706/17 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 14.07.2017 №0003051201 у частині визначення ТОВ "Проксин Плюс" штрафу у розмірі 30 000, 00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідачем було оскаржено вищевказане судове рішення в апеляційному порядку.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2018 р. у справі №810/3706/17 апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області залишено без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 05.02.2018 р. - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 325 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Київського окружного адміністративного суду від 05.02.2018 у справі №810/3706/17 набрало законної сили 01.08.2018 р.

Враховуючи, що позивачем, у встановлений Податковим кодексом України десятиденний строк з моменту отримання податкового повідомлення-рішення від 14.07.2017 р. №0003051201, розпочато процедуру його оскарження, сума податкового зобов`язання, визначена цим податковим повідомленням-рішенням, в частині, в якій відмовлено у задоволенні позову, є узгодженою лише 01.08.2018 р. (день набрання законної сили судовим рішенням).

Тому вірним є висновок суду першої інстанції, що зарахування сплачених позивачем коштів в оплату податкових зобов`язань за податковими деклараціями з податку на додану вартість від 17.11.2017 № 9243163450, від 19.12.2017 № 9271160225, від 18.10.2017 № 9216085688 в рахунок погашення податкового боргу за податковим повідомленням-рішенням від 14.07.2017 р. № 0003051201, яке було неузгодженим до 01.08.2018, є неправомірним.

При цьому суд першої інстанції зазначив, що на електронному рахунку позивача в системі електронного адміністрування ПДВ були наявні кошти для своєчасної оплати податкових декларацій з податку на додану вартість від 17.11.2017 №9243163450, від 19.12.2017 №9271160225, від 18.10.2017 №9216085688.

При цьому, відомості щодо списання коштів в оплату декларацій з ПДВ згідно з роздруківкою електронного кабінету платника від 17.11.2017 № 9243163450, від 19.12.2017 № 9271160225, від 18.10.2017 № 9216085688 свідчать, що всі зазначені декларації були оплачені в межах граничного строку для сплати податкового зобов`язання, а електронний рахунок поповнювався своєчасно, про що свідчать надані суду копії платіжних доручень.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що контролюючим органом неправомірно нараховано Товариству з обмеженою відповідальністю Проксин Плюс штрафні санкції в розмірі 513,78 грн. та 8608,78 грн., відповідно прийняті ГУ ДФС у Київській області податкові повідомлення-рішення від 25.06.2018 №0028595201 та №0028615201 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України залишити апеляційну скаргу без задоволення, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати понесені апелянтом відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 244, 250, 257, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 травня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.М. Кузьмишина

Судді: О.Є. Пилипенко

Я.М. Собків