Постанова

від 19.11.2019 по справі 826/12392/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа №826/12392/18 Суддя (судді) першої інстанції: Васильченко І.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів: Парінова А.Б., Собківа Я.М.

за участю секретаря Такаджі Л.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 липня 2019 року

у справі № 826/12392/18 (розглянуто у відкритому судовому засіданні)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІГА ІДЕЯ УКРАЇНА"

до відповідача Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20 квітня 2018 року

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2018 року до Окружного адміністративного суду міста звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю ТВІГА ІДЕЯ УКРАЇНА (надалі-позивач, ТОВ ТВІГА ІДЕЯ УКРАЇНА ) з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі відповідач/ГУ ДФС у м. Києві) в якому просить суд: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20 квітня 2018 року №0005161401 та №0005151401.

В обґрунтування позову зазначено, що ГУ ДФС у м. Києві на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки від 26 березня 2018 року № 174/26-15-14-01-05/39481791 щодо порушення позивачем приписів податкового, валютного законодавства, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, якими позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість та податку на прибуток, а також нараховані штрафні санкції.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 липня 2019 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ТВІГА ІДЕЯ УКРАЇНА задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 20 квітня 2018 року №0005161401 та №0005151401.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги обґрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням вимог матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду першої інстанції й прийняти нову постанову про відмовлення у задоволені позовних вимог, посилаючись на порушення судом при винесенні рішення норм процесуального та матеріального права.

Представник позивача у судове засідання з`явився, проти апеляційної скарги заперечував з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу та просив рішення першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду слід залишити без змін, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що співробітниками Головного управління ДФС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ ТВІГА ІДЕЯ УКРАЇНА з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2015 року по 30 вересня 2017 року, валютного за період з 01 січня 2015 року по 30 вересня 2017 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 07 листопада 2014 року по 30 вересня 2017 року.

За результатом перевірки контролюючим органом складено акт перевірки від 26 березня 2018 року № 174/26-15-14-01-05/39481791.

В акті перевірки контролюючим органом встановлено наступні порушення: пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 951691,00 грн, в тому числі: за 2015 рік на 35358,00 грн, за 2016 рік на 278149,00 грн, за 2017 рік на 638 184,00 грн; пп.185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, пп. 198.1, пп. 198.2, пп. 198.3 ст. 198.6, ст. 198, пп.200.1, п. 200.2 ст. 200, п. 201.1 п.201.2, п.201.6 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 367 359,00 грн., в тому числі: за вересень 2015 року на суму 4246 грн, за жовтень 2015 року на суму 23423 грн, за лютий 2016 року на суму 86703 грн, за березень 2016 року на суму 40245 грн, за травень 2016 року на суму 17975 грн, за червень 2016 року на суму 50505 грн, за липень 2016 року на суму 15086 грн, за серпень 2016 року на суму 12612 грн, за вересень 2016 року на суму 11898 грн, за жовтень 2016 року на суму 10783 грн, за листопад 2016 року на суму 42597 грн, за грудень 2016 року на суму 51286 грн; пп. 49.18.1, пп.54.3.1 п.54.3, ст. 54, п. 203.1 ст. 203 Кодексу, а саме Товариством подано до ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію по податку на додану вартість за вересень 2017 року з порушення термінів подання.

На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 20 квітня 2018 року:

- №0005161401, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1180774,00 грн., в тому числі за основним платежем у розмірі 951691,00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 229083,00 грн.;

- №0005151401, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 459199,00 грн., в тому числі за основним платежем у розмірі 367359,00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 91840,00 грн.

Позивач, вважаючи вищевказане податкові повідомлення-рішення протиправними, звернувся до суду із позовом за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано суду доказів щодо відсутності у контрагентів позивача матеріальних ресурсів, а відсутність основних фондів не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах..

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

В частині щодо податкового повідомлення-рішення №0005161401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на суму 1180774,00 грн, в тому числі 951961,00 грн. основного зобов`язання та 229083,00 грн. штрафних санкцій, в частині щодо порушень бухгалтерського обліку, суд зазначає наступне.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України основними видами діяльності за КВЕД-2010 Товариства з обмеженою відповідальністю ТВІГА ІДЕЯ УКРАЇНА (ЄДРПОУ 39481791) є: Код КВЕД 78.20 Діяльність агентств тимчасового працевлаштування; Код КВЕД 59.11 Виробництво кіно- та відеофільмів, телевізійних програм; Код КВЕД 70.21 Діяльність у сфері зв`язків із громадськістю; Код КВЕД 73.11 Рекламні агентства (основний); Код КВЕД 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки; Код КВЕД 74.10 Спеціалізована діяльність із дизайну.

Як вбачається з акту перевірки, контролюючим органом встановлено створення позивачем відеороликів (аудіовізуальних творів): 1) створення аудіовізуального твору - рекламного відеоролика для "Hansa" хронометражем 5 секунд, відповідно до договору від 05.01.2015 №0501, укладеного між ТОВ "ТВІГА ІДЕЯ УКРАЇНА" (Агентство) та ТОВ "Ханса Україна" (Клієнт); 2) створення рекламного відеоролику (тривалістю 15 сек.) для продукції, що випускається під ТМ Стоматидин, відповідно до договору від 22.06.2015 №22/06/15, укладеного між ТОВ "ТВІГА ІДЕЯ УКРАЇНА" (Агентство) та Представництво "Босналек" Д.Д.Сараєво" (Клієнт); 3) створення рекламного відеоролику з умовною назвою "Холодильники", 20 сек., для Білорусії та Казахстану, відповідно до договору від 18.04.2016 №18-04/2016, укладеного між ТОВ "ТВІГА ІДЕЯ УКРАЇНА" (Агентство) та ТОВ "АЙ КЬЮ МЕДІА" (Клієнт); 4) створення анімованого відеоролика для товарів і послуг "Atlant", відповідно до договору від 18.04.2016 №04-05/2016, укладеного між ТОВ "ТВІГА ІДЕЯ УКРАЇНА" (Агентство), та ТОВ "АЙ КЬЮ МЕДІА" (Клієнт); 5) створення рекламного відеоролику з назвою "Моє життя мої правила" для рекламування продукції, що випускається під ТМ "Millennium", відповідно до договору від 01.06.2017 № 01-06/2017, укладено між ТОВ "ТВІГА ІДЕЯ УКРАЇНА" (Агентство) та ТОВ "Малбі Фудс" (Клієнт).

Контролюючим органом зроблено висновок, що позивачем порушено вимоги Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 Нематеріальні активи , затвердженого наказом Міністерства фінансів України 18.10.99 №242.

Так, Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про нематеріальні активи і незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні активи та розкриття інформації про них у фінансовій звітності регулюються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи (надалі - П (С)БО 8), затвердженого наказом Міністерства фінансів України 18.10.99 №242.

Відповідно до положень П(С)БО 8, нематеріальний актив це немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований (пункт 4 П(С)БО 8).

Згідно пункту 5 П (С)БО 8 Бухгалтерський облік нематеріальних активів ведеться щодо кожного об`єкта за такими групами: права користування природними ресурсами (права користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище тощо); права користування майном (право користування земельною ділянкою відповідно до земельного законодавства, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо); права на комерційні позначення (права на торговельні марки (знаки для товарів і послуг), комерційні (фірмові) найменування тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті; права на об`єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин, компонування (топографії) інтегральних мікросхем, комерційні таємниці, у тому числі ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті; авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп`ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (бази даних), виконання, фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті та інші нематеріальні активи (право на провадження діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).

Пунктом 6 П (С)БО 8 визначено, що придбаний або отриманий нематеріальний актив відображається в балансі, якщо існує імовірність одержання майбутніх економічних вигод, пов`язаних з його використанням, та його вартість може бути достовірно визначена.

Відповідно до пункт 7 П (С)БО 8 нематеріальний актив, отриманий в результаті розробки, слід відображати в балансі за умов, якщо підприємство/установа має: намір, технічну можливість та ресурси для доведення нематеріального активу до стану, у якому він придатний для реалізації або використання; можливість отримання майбутніх економічних вигод від реалізації або використання нематеріального активу; інформацію для достовірного визначення витрат, пов`язаних з розробкою нематеріального активу.

Якщо нематеріальний актив не відповідає вказаним критеріям визнання, то витрати, пов`язані з його придбанням чи створенням, визнаються витратами того звітного періоду, протягом якого вони були здійснені без визнання таких витрат у майбутньому нематеріальним активом (пункт 8 П(С)БО 8).

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, що між позивачем (агентство), з однієї сторони, та ТОВ Ханса Україна (клієнт), з іншої сторони, укладено договір №0501 від 05 січня 2015 року (надалі - Договір №0501).

До вказаного договору було укладено додаткову угоду № 2 від 30 грудня 2016 року та додаток №40 від 25 квітня 2017 року.

Відповідно до умов додатку №40 до договору №0501 клієнт доручає, а агентство зобов`язується надати послуги зі створення 1 (одного) рекламного ролику тривалістю 5 сек. Для ТМ Hansa. Для надання послуг за цим додатком агентство має право залучати третіх осіб. Вартість послуг за додатком становить 187008,49 гривень, в т.ч., ПДВ 31168,00 гривень.

Згідно із п. 8 додатку №40 до вказаного договору по закінченню надання послуг за даним додатком, сторони підписують акт приймання-передачі наданих послуг у порядку, передбаченому договором. З моменту підписання Акту прийому-передачі за даним Додатком, Клієнту передаються виключні майнові авторські права на Твір, у тому числі, його фрагменти та складові та відзнятий матеріал. Клієнту передаються виключне право на використання матеріалів, а також виключне право на дозвіл або заборону використання матеріалів іншими способами, відповідно до ст. 15 ЗУ Про авторське право та суміжні права", без будь-яких обмежень за строками, територією та способами використання .

Аналогічні умови викладені також у розділі "6. Авторські і суміжні права" договору № 0501, укладеного між Позивачем, як Агентством, та ТОВ Ханса Україна .

В підтвердження виконання умов договору позивачем надано суду наступні документи: Акти: від 23 червня 2017 року № ОУ-0000098 та № ОУ-0000097, якими підтверджується належне надання послуг за додатком № 40 до договору № 0501 щодо створення рекламного ролику для ТМ Hansa; Акт прийому-передачі об`єктів інтелектуальної власності та прав на них від 23 червня 2017 року.

Для надання послуг за додатком № 40 Позивач залучив субпідрядника (субвиконавця) ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), з яким 15 травня 2017 року уклав договір № 15/05/17. За цим договором субпідрядник ФОП ОСОБА_1 здійснив відеозйомку з метою створення аудіовізуального твору рекламного відеоролику для "Hansa" хронометражем 5 сек. (пункт 1.1 договору № 15/05/17).

Вартість послуг, наданих ОСОБА_1 становить 123194,00 без ПДВ, як зазначено у пункті 5.1 договору № 15/05/17.

Два акти, що підтверджують належне надання послуг за договором № 15/05/17 підписано 23 червня 2017 року, а отже, підтверджують і передання виключних майнових авторських прав.

Щодо майнових авторських прав у договорі Позивача (як замовника) з ФОП ОСОБА_1 (як виконавцем), містяться наступні положення (пункт 2.1 договору № 15/05/17): "Сторони розуміють, що виключні майнові права інтелектуальної власності (авторські та суміжні) на виготовлений за цим Договором Ролик передаються Замовнику з моменту реального виготовлення Ролику, що засвідчується підписанням Акту прийому-передачі робіт відповідно до цього Договору.

З моменту підписання Акту прийому-передачі виконаних робіт за цим Договором до Замовника у повному обсязі переходять виключні майнові авторські та суміжні права на Ролик, виготовлений Виконавцем відповідно до умов цього Договору для використання без обмежень за способом, строком та територією використання, та/або його фрагменти чи складові, що входять до складу Ролика, у тому числі, на весь відзнятий матеріал впродовж зйомок.

В тому числі, Замовник має виключене право на: використання Ролика; дозвіл чи заборону використання Ролику третіми особами; вільне відтворення (пряме чи опосередковане) Ролика з будь-якою метою, а також публічне виконання, публічну демонстрацію та публічне сповіщення за допомогою будь-яких засобів (передачі у ефір за допомогою радіохвиль, лазерних променів, гама-променів тощо, у тому числі, з використанням супутників, передачу на відстань за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного підводного кабелю), в тому числі, поширення на території України чи з території України сигналу із супутника, що несе Ролик, розповсюдженим органом для якого цей сигнал із супутника не призначається; оприлюднення (повідомлення у будь-якій формі та будь-яким способом необмеженому колу осіб) та будь-яке повторне оприлюднення Ролика; подання Ролика до загального відома публіки таким чином, що її представником можуть здійснити доступ до Ролика з будь-якого місця і у будь-який час за власним вибором; переробку, адаптацію, аранжування та інші зміни Ролика (включаючи такі, що призводять до створення на основі Ролика інших творчо самостійних творів); фіксацію на матеріальному носії, копіювання та тиражування Ролика; включення Ролика як складової частини до інших творів, збірників творів тощо; розповсюдження оригіналів та примірників Ролика шляхом першого та наступних продажів, відчуження іншим способом або шляхом здавання в майновий найм чи у прокат та шляхом іншої передачі до першого та наступних продажів примірників Ролика; використання Ролика з метою реклами творів/робіт/послуг Замовника та/або третіх осіб; використання Ролика в анонсах та рекламі шляхом відтворення Ролика в цілому та/або будь-яких його частин та елементу реклами, в тому числі, в телевізійній Internet (включаючи банерну рекламу); зазначення або незазначення назви виконавця та імен осіб, що брали участь у створенні Ролика; на передання (делегування) переданих за цим Договором виключних майнових прав третім особам; виключне право на отримання свідоцтва на торговельну марку, патентів на промислові зразки, винаходи та на інші об`єкти права інтелектуальної власності, які так чи інакше стосуються Ролика або пов`язані з ним (в тому числі, але обмежуючись: виключне право на реєстрацію, отримання свідоцтва на торговельну марку, патентів на промислові зразки, винаходи на складові частини та/або елементи Ролика); виключне право на отримання доходів від використання Ролика; всі інші права, необхідні для повного володіння, користування та розповсюдження Ролика за цим Договором".

Таким чином, субпідрядник ФОП ОСОБА_1 на підставі договору з позивачем та підписаних актів передав останньому всі необхідні виключні майнові авторські права на твір, не залишивши собі жодного права на використання, а позивач, в свою чергу, передав всі виключні майнові авторські права на цей твір клієнту ТОВ "Ханса Україна".

Крім того, між позивачем (агентство), з однієї сторони, та Представництвом "Босналек" Д.Д. Сараєво" (клієнт), з іншої сторони, укладено договір № 22/06/15 від 22 червня 2015 року, додаток № 1 від 22 червня 2015 року та додаток № 2 від 13 липня 2015 року до вказаного договору.

Відповідно п. 1.1, п. 1.2 додатку №1 клієнт доручає, а агентство зобов`язується надати наступні послуги для ТМ Стоматидин: створення концепції рекламного відеоролику та його сценарію (включено до концепції); Організація виготовлення рекламного відеоролику хронометражем 15 сек." Вартість послуг за додатком № 1, визначена у пункті 6.3 додатку № 1, становить 100 068,57 гривень, в т.ч., ПДВ 16 678,10 гривень.

Пункт 6.4 додатку № 1 визначає, що "вартість прав інтелектуальної власності на об`єкти, створені в результаті надання послуг за даним Додатком включена у вартість послуг за даним Додатком".

Належне надання послуг зі створення твору та передання виключних майнових авторських прав на цей твір підтверджується: актами № ОУ-0000083 та № ОУ-0000084 від 15 липня 2015 року, підписаними Позивачем та Представництвом "Босналек" Д.Д. Сараєво", як клієнтом. Крім цих актів, Позивачем та Представництвом "Босналек" Д.Д. Сараєво" 15 липня 2015 року було підписано окремий "Акт прийому-передачі об`єктів інтелектуальної власності та прав на них до Додатку № 1 від 22 червня 2015 року до Договору № 22/06/15 від 22 червня 2015 року" . Таким окремим актом Позивач та замовник Представництво "Босналек" Д.Д. Сараєво" підтвердили факт того, що від дати підписання акту до замовника переходять виключні майнові та суміжні права на ролик, в тому числі, виключне право на використання ролика та право на виключне право заборону на використання ролика.

Пункт 10 додатку № 1 встановлює, що з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі наданих послуг до клієнта у повному обсязі переходять виключні майнові авторські та суміжні права на концепцію, сценарій та ролик.

Крім рекламного відеоролику за тим самим договором № 22/06/15, укладеним Позивачем з Представництвом "Босналек" Д.Д. Сараєво", як клієнтом, Позивач на підставі додатку № 2 від 13.07.2015, створив також інший твір ключове зображення рекламного матеріалу для спеціалістів сфери охорони здоров`я з умовною назвою "Стоматидин".

За пунктом 5 додатку № 2 вартість надання послуг становить 12000,00 гривень, в т.ч., ПДВ 2000,00 гривень.

Пункт 10 додатку № 2 визначає, що з моменту підписання Акту прийому-передачі за додатком, клієнту передаються виключні майнові авторські права на твір. Представництво "Босналек" Д.Д. Сараєво" отримує виключне право на використання твору, а також виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.

Відповідно до пунктів 6.3, 6.4, 6.7 та 6.4 Розділу "6. Авторські і суміжні права" договору № 22/06/15 усі виключні майнові права на Твори, створені Агентством без залучення підрядників, передаються Клієнту за умови їх повної оплати згідно відповідного Додатку. Клієнту передаються виключне право на використання таких Творів, а також виключне право на дозвіл або заборону їх використання іншими особами, відповідно до ст. 15 Закону України "Про авторське право та суміжні права" , для використання на території України без обмежень за строком і способом використання. Виключні майнові авторські та суміжні права на Твори, створені Агентством вважаються переданим в момент підписання Сторонами Акта прийому-передачі наданих послуг. Вартість зазначених прав на Твори входить до вартості послуг Агентства. Якщо відповідно до умов укладених Агентством договорів з підрядниками власниками авторських і суміжних прав на матеріали, що використовувалися при створенні або адаптації Творів, Агентство отримує авторські і/або суміжні права з обмеженнями щодо термінів, способів чи, території їх використання, Клієнт отримує від Агентства права з відповідними обмеженнями. Перелік таких обмежень погоджується Сторонами завчасно. Беручи до уваги те, що немайнові права інтелектуальної власності не підлягають відчуженню, Сторони погоджуються з тим, що як протягом терміну дії даного Договору, так і протягом необмеженого періоду після його припинення (незалежно від причин припинення) Агентство матиме право використовувати Твори (у тому числі ті, що містять знаки для творів і послуг Клієнта), наступними способами: використовувати Твори в портфоліо Агентства; здійснювати інші дії стосовно Творів, що ідентифікуються як "демонстраційний показ"; використовувати назву і/або логотипи і/або фірмові найменування Клієнта у списку своїх клієнтів/партнерів".

З аналізу змісту договору та додатків, судом першої інстанції правомірно зроблений висновок, що після підписання позивачем та Представництвом "Босналек" Д.Д. Сараєво" відповідних актів до додатків № 1 та № 2 позивач не мав жодних прав на використання творів, створених для Представництва "Босналек" Д.Д. Сараєво" за договором № 22/06/15 від 22.06.2015, оскільки авторські права належать останньому.

Для виконання умов вище вказаного договору позивачем було залучено субпідрядника (субвиконавця) ТОВ "Візард Пост" на підставі додатку № 1 від 22 червня 2015 року до договору № 22062015 від 22 червня 2015 року, укладеного з Позивачем, який передбачав виконання робіт щодо створення рекламного відеоролику тривалістю 15 секунд для ТМ Стоматидин.

Пункт 4 додатку № 1 визначає, що ТОВ "Візард Пост", як виконавець, передає (відчужує) позивачу, як замовнику, всі і будь-які виключні майнові авторські права і виключні майнові суміжні права на створений згідно додатку № 1 ролик, в тому числі, виключне право на використання ролику, виключне право на дозвіл або заборону використання ролику іншими особами в будь-якій формі і будь-яким способом. Крім того, позивач отримує всі права на ролик, зазначені у статтях 15, 39, 30Закону України "Про авторське право і суміжні права" будь-яким способом та без обмежень за строком та територією.

За пунктом 5 додатку № 1 майнові авторські і майнові суміжні права на створений твір переходять до Позивача, як замовника, ні підставі договору, додатку № 1 та підписаного сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт.

Між ТОВ "Візард Пост" та позивачем підписано акт № ОУ-0000165 від 15 липня 2015 року (копія міститься в матеріалах справи), отже, всі виключні майнові авторські права передані від ТОВ "Візард Пост" до позивача для наступного передання клієнту Представництву "Босналек" Д.Д. Сараєво".

Таким чином, субпідрядник (субвиконавець) ТОВ "Візард Пост" на підставі договору з позивачем та підписаного акту передав останньому всі необхідні виключні майнові авторські права на твір, не залишивши собі жодного права на використання, а позивач, в свою чергу, передав всі виключні майнові авторські права на цей твір клієнту Представництву "Босналек" Д.Д. Сараєво".

Так, між позивачем, з однієї сторони, та ТОВ АЙ КЬЮ МЕДІА , з іншої сторони, укладено договір №18-04/2016 від 18 квітня 2016 року та додаток №4 від 15 травня 2017 року до вказаного договору, яким передбачалося створення позивачем рекламного відеоролику з умовною назвою "Холодильники" (тривалістю 20 сек.).

За пунктом 1 додатку № 4 позивач здійснив адаптацію наданого клієнтом рекламного відеоролика "Холодильники", за результатом якої створювалися два рекламні відеоролики тривалістю 20 секунд. Вартість послуг за додатком № 4 становить 91434,00 гривень, в т.ч., ПДВ 15239,00 гривень (пункт 6).

Відповідно до пункту 9 додатку № 4 з моменту підписання акту прийому-передачі за додатком, клієнту, тобто, ТОВ "АЙ КЬЮ МЕДІА", передаються виключні майнові авторські права на ролики. Клієнту передаються виключне право на використання роликів, а також виключне право на дозвіл або заборону роликів іншими особами, відповідно до ст. 15Закону України "Про авторське і суміжні права" .

У відповідності до пунктів 6.3, 6.4, 6.7 розділу 6 "Авторські і суміжні права" договору № 18-04/2016, усі виключні майнові права на Твори, створені Агентством без залучення підрядників, передаються Клієнту за умови їх повної оплати згідно відповідного Додатку. Клієнту передаються виключне право на використання таких Творів, а також виключне право на дозвіл або заборону їх використання іншими особами, відповідно до ст. 15 Закону України "Про авторське право та суміжні права", для використання на території України без обмежень за строком і способом використання. Виключні майнові авторські та суміжні права на Твори, створені Агентством вважаються переданим в момент підписання Сторонами Акта прийому-передачі наданих послуг. Вартість зазначених прав на Твори входить до вартості послуг Агентства. Якщо відповідно до умов укладених Агентством договорів з підрядниками власниками авторських і суміжних прав на матеріали, що використовувалися при створенні або адаптації Творів, Агентство отримує авторські і/або суміжні права з обмеженнями щодо термінів, способів чи, території їх використання, Клієнт отримує від Агентства права з відповідними обмеженнями. Перелік таких обмежень погоджується Сторонами завчасно. Беручи до уваги те, що немайнові права інтелектуальної власності не підлягають відчуженню, Сторони погоджуються з тим, що як протягом терміну дії даного Договору, так і протягом необмеженого періоду після його припинення (незалежно від причин припинення) Агентство матиме право використовувати Твори (у тому числі ті, що містять знаки для творів і послуг Клієнта), наступними способами: використовувати Твори в портфоліо Агентства; представляти Твори на різних публічних заходах (фестивалях, конкурсах реклами тощо) як авторські роботи Агентства; розміщувати Твори на сайті Агентства в мережі Інтернет; здійснювати інші дії стосовно Творів, що ідентифікуються як "демонстраційний показ"; використовувати назву і/або логотипи і/або фірмові найменування Клієнта у списку своїх клієнтів/партнерів" .

З аналізу умов договору колегія суддів приходить до висновок, що після підписання Позивачем та ТОВ "АЙ КЬЮ МЕДІА" відповідного акту до додатку № 4 позивач не мав жодних прав на використання творів, створених для ТОВ "АЙ КЬЮ МЕДІА" за додатком № 4 від 15.05.2017 до договору № 18-04/2016 від 18.04.2016.

Позивач та ТОВ "АЙ КЬЮ МЕДІА" підписали акти, якими підтверджується не лише належне надання послуг зі створення творів, але й передання виключних майнових авторських прав на ці твори. Додається копія акту № ОУ-0000096 від 20.06.2017, підписаного Позивачем та ТОВ "АЙ КЬЮ МЕДІА", як клієнтом. Крім цього акту, Позивачем та ТОВ "АЙ КЬЮ МЕДІА" 20.06.2017 було підписано окремий "Акт прийому-передачі об`єктів інтелектуальної власності та прав на них до Додатку № 4 від 15 травня 2017 року до Договору № 18-04/2016 від 18 квітня 2016 року" (копія міститься в матеріалах справи). Таким окремим актом Позивач та замовник ТОВ "АЙ КЬЮ МЕДІА" підтвердили факт того, що від дати підписання акту до замовника переходять виключні майнові та суміжні права на ролик, в тому числі, виключне право на використання ролика та право на виключне право заборону на використання ролика.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що позивачем було залучено субпідрядника (субвиконавця) ТОВ "Візард Діджітал", який на підставі додатку № 1 від 15 травня 2017 року до договору № 15052017 від 15 травня 2017 року, укладеного з позивачем, виконував роботи щодо адаптації наданого позивачем рекламного відеоролику "Холодильники", за результатами якої створюються два рекламні відеоролики "Холодильники" тривалістю 20 секунд кожний.

Пункт 4 додатку № 1 визначає, що ТОВ "Візард Діджітал", як виконавець, передає (відчужує) позивачу, як замовнику, всі і будь-які виключні майнові авторські права і виключні майнові суміжні права на створений згідно додатку № 1 ролик, в тому числі, виключне право на використання ролику, виключне право на дозвіл або заборону використання ролику іншими особами в будь-якій формі і будь-яким способом. Крім того, позивач отримує всі права на ролик, зазначені у статтях 15, 39, 30 Закону України "Про авторське право і суміжні права" будь-яким способом та без обмежень за строком та територією.

За пунктом 5 додатку № 1 майнові авторські і майнові суміжні права на створені рекламні відеоролики переходять до позивача, як замовника, ні підставі договору, додатку № 1 та підписаного сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт.

Між ТОВ "Візард Діджітал" та позивачем підписано акт №ОУ-0000040 від 20 червня 2017 року, отже, всі виключні майнові авторські права передані від ТОВ "Візард Діджітал" до позивача для наступного передання клієнту позивача ТОВ "АЙ КЬЮ МЕДІА".

Отже, субпідрядник (субвиконавець) ТОВ "Візард Діджітал" на підставі договору з позивачем передав останньому всі необхідні виключні майнові авторські права на твір, не залишивши собі жодного права на використання, а позивач, в свою чергу, передав всі виключні майнові авторські права на цей твір клієнту ТОВ "АЙ КЬЮ МЕДІА".

Крім того, між позивачем з однієї сторони, та ТОВ "АЙ КЬЮ МЕДІА", з іншої сторони, укладено договір № 18-04/2016 від 18.04.2016 та додаток до цього договору № 2 від 18.04.2016, яким передбачалося створення анімованого відеоролику для товарів "Atlant". Вартість послуг за додатком № 2 становить 131155,20 гривень, в т.ч., ПДВ 21859,20 гривень (пункт 7 додатку № 2).

Відповідно до пункту 11 додатку № 2 з моменту підписання акту прийому-передачі за додатком, клієнту, тобто, ТОВ "АЙ КЬЮ МЕДІА", передаються виключні майнові авторські права на ролики. Клієнту передаються виключне право на використання роликів, а також виключне право на дозвіл або заборону роликів іншими особами, відповідно до ст. 15 ЗУ "Про авторське і суміжні права" .

У відповідності до пунктів 6.3, 6.4, 6.7 розділу 6 "Авторські і суміжні права" договору № 18-04/2016, усі виключні майнові права на Твори, створені Агентством без залучення підрядників, передаються Клієнту за умови їх повної оплати згідно відповідного Додатку. Клієнту передаються виключне право на використання таких Творів, а також виключне право на дозвіл або заборону їх використання іншими особами, відповідно до ст. 15 Закону України "Про авторське право та суміжні права" , для використання на території України без обмежень за строком і способом використання. Виключні майнові авторські та суміжні права на Твори, створені Агентством вважаються переданим в момент підписання Сторонами Акта прийому-передачі наданих послуг. Вартість зазначених прав на Твори входить до вартості послуг Агентства. Якщо відповідно до умов укладених Агентством договорів з підрядниками власниками авторських і суміжних прав на матеріали, що використовувалися при створенні або адаптації Творів, Агентство отримує авторські і/або суміжні права з обмеженнями щодо термінів, способів чи, території їх використання, Клієнт отримує від Агентства права з відповідними обмеженнями. Перелік таких обмежень погоджується Сторонами завчасно. Беручи до уваги те, що немайнові права інтелектуальної власності не підлягають відчуженню, Сторони погоджуються з тим, що як протягом терміну дії даного Договору, так і протягом необмеженого періоду після його припинення (незалежно від причин припинення) Агентство матиме право використовувати Твори (у тому числі ті, що містять знаки для творів і послуг Клієнта), наступними способами: використовувати Твори в портфоліо Агентства; представляти Твори на різних публічних заходах (фестивалях, конкурсах реклами тощо) як авторські роботи Агентства; розміщувати Твори на сайті Агентства в мережі Інтернет; здійснювати інші дії стосовно Творів, що ідентифікуються як "демонстраційний показ"; використовувати назву і/або логотипи і/або фірмові найменування Клієнта у списку своїх клієнтів/партнерів" .

З аналізу змісту договору та додатків колегія суддів прийшла до висновку, що після підписання позивачем та ТОВ "АЙ КЬЮ МЕДІА" відповідного акту до додатку № 2 позивач не має жодних прав на використання творів, створених для ТОВ "АЙ КЬЮ МЕДІА" за додатком № 2 від 18.04.2016 до договору № 18-04/2016 від 18 квітня 2016 року, оскільки останньому переходить виключне право на використання таких Творів, а також виключне право на дозвіл або заборону їх використання іншими особами, відповідно до ст. 15 Закону України "Про авторське право та суміжні права".

Позивач та ТОВ "АЙ КЬЮ МЕДІА" підписали акти, якими підтверджується не лише належне надання послуг зі створення творів, але й передання виключних майнових авторських прав на ці твори. Додається копія акту № ОУ-0000108 від 31.05.2016, підписаного позивачем та ТОВ "АЙ КЬЮ МЕДІА", як клієнтом. Крім цього акту, позивачем та ТОВ "АЙ КЬЮ МЕДІА" 30.05.2016 було підписано окремий "Акт прийому-передачі об`єктів інтелектуальної власності та прав на них до Додатку № 2 від 18 квітня 2017 року до Договору № 18-04/2016 від 18 квітня 2016 року" (копія міститься в матеріалах справи). Таким окремим актом позивач та замовник ТОВ "АЙ КЬЮ МЕДІА" підтвердили факт того, що від дати підписання акту до замовника переходять виключні майнові та суміжні права на ролик, в тому числі, виключне право на використання ролика та право на виключне право заборону на використання ролика.

Для виконання робіт зі створення рекламного відеоролику позивачем було також залучено субвиконавця ТОВ Візард Пост , який на підставі додатку № 3 від 04.05.2016 до договору № 22062015 від 22.06.2015, укладеного з позивачем, виконував роботи щодо розробки анімованого рекламного відеоролику для товарів "Atlant", відповідно до сценарію, наданого замовником (Позивачем).

Пункт 4 додатку № 3 визначає, що ТОВ "Візард Пост", як виконавець, передає (відчужує) Позивачу, як замовнику, всі і будь-які виключні майнові авторські права і виключні майнові суміжні права на створений згідно додатку № 1 ролик, в тому числі, виключне право на використання ролику, виключне право на дозвіл або заборону використання ролику іншими особами в будь-якій формі і будь-яким способом. Крім того, Позивач отримує всі права на ролик, зазначені у статтях 15, 39, 30 Закону України "Про авторське право і суміжні права" будь-яким способом та без обмежень за строком та територією.

За пунктом 5 додатку № 3 майнові авторські і майнові суміжні права на створені рекламні відеоролики переходять до Позивача, як замовника, ні підставі договору, додатку № 1 та підписаного сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт.

Сторонами підписано акт № ОУ-0000112 від 30.05.2016 року, отже, всі виключні майнові авторські права передані від ТОВ "Візард Пост" до Позивача для наступного передання клієнту Позивача ТОВ "АЙ КЬЮ МЕДІА".

Таким чином, субпідрядник (субвиконавець) ТОВ "Візард Пост" на підставі договору з позивачем передав останньому всі необхідні виключні майнові авторські права на твір, не залишивши собі жодного права на використання, а позивач, в свою чергу, передав всі виключні майнові авторські права на цей твір клієнту ТОВ "АЙ КЬЮ МЕДІА".

Крім того, між позивачем, з однієї сторони, та ТОВ "Малбі Фудс", з іншої сторони, укладено договір № 01-06/2017 від 01 червня 2017 та додаток №2 від 18 липня 2017 року до вказаного договору, у відповідності до умов, якого позивач зобов`язується створити рекламного відеоролику з назвою "Моє життя, мої правила".

Позивач відповідно до додатку № 2 взяв на себе зобов`язання надати послуги з організації виробництва аудіовізуального твору рекламного відеоролику з умовною назвою "Моє життя, мої правила" для рекламування продукції, що випускається під ТМ "Millennium".

Між сторонами 20 липня 2017 року підписано додаткову угоду до додатку № 2, якою змінили певні умови щодо творів, які мають бути створені, строків та сум платежів. Вартість послуг за додатком № 2 (пункт 8 в редакції додаткової угоди № 1 від 20.07.2017 до додатку № 2) складає 4346108,51 гривень, в т.ч., ПДВ 724351,42 гривень.

Відповідно до пункту 1.1 в редакції додаткової угоди № 1 від 20.07.2017 до додатку № 2 результатом надання послуг є один аудіовізуальний твір рекламний відеоролик з умовною назвою "Моє життя, мої правила" хронометражем 30 секунд та його короткі версії хронометражем 15 та 10 секунд (4 версії), а також 2 спонсорські заставки (одна динамічна та одна статична) хронометражем 10 секунд кожна, для рекламування продукції, що випускається під ТМ "Millennium".

Згідно пункту 11 додатку № 2 з моменту підписання акту прийому-передачі за додатком, клієнту, тобто, ТОВ "Малбі Фудс", передаються виключні майнові авторські права на твори, створені за додатком № 2. Зокрема, клієнту передаються виключне право на використання творів, а також виключне право на дозвіл або заборону використання творів іншими особами. Детальний невичерпний перелік виключних майнових авторський прав, які Позивач передав клієнту, наведено у підпунктах пункту 11 додатку № 2.

У відповідності до пунктів 6.3, 6.4, 6.7 розділу 6 "Авторські і суміжні права" договору № 01-06/2017, усі виключні майнові права на Твори, створені Агентством на виконання умов даного Договору без залучення підрядників, передаються Клієнту. Клієнту передаються виключне право на використання таких Творів, а також виключне право на дозвіл або заборону їх використання іншими особами, відповідно до ст. 15 Закону України "Про авторське право та суміжні права" , для використання на території України без обмежень за строком і способом використання. Виключні майнові авторські та суміжні права на Твори, створені Агентством вважаються переданим в момент підписання Сторонами Акта прийому-передачі наданих послуг. Вартість зазначених прав на Твори входить до вартості послуг Агентства. Якщо відповідно до умов укладених Агентством договорів з підрядниками власниками авторських і суміжних прав на матеріали, що використовувалися при створенні або адаптації Творів, Агентство отримує авторські і/або суміжні права з обмеженнями щодо термінів, способів чи, території їх використання, Клієнт отримує від Агентства права з відповідними обмеженнями. Перелік таких обмежень погоджується Сторонами завчасно. Сторони погоджуються з тим, що як протягом терміну дії даного Договору, так і протягом необмеженого періоду після його припинення (незалежно від причин припинення) Агентство матиме право використовувати Твори (у тому числі ті, що містять знаки для творів і послуг Клієнта), наступними способами: використовувати Твори в портфоліо Агентства; представляти Твори на різних публічних заходах (фестивалях, конкурсах реклами тощо) як авторські роботи Агентства; розміщувати Твори на сайті Агентства в мережі Інтернет; здійснювати інші дії стосовно Творів, що ідентифікуються як "демонстраційний показ"; використовувати назву і/або логотипи і/або фірмові найменування Клієнта у списку своїх клієнтів/партнерів" .

З аналізу змісту договору та додатків колегія суддів прийшла до висновку, що після підписання позивачем та ТОВ "Малбі Фудс" відповідного акту до додатку № 2, позивач не мав жодних прав на використання творів, створених для ТОВ "Малбі Фудс" за додатком № 2 до договору № 01-06/2017, оскільки останньому переходить виключне право на використання таких Творів, а також виключне право на дозвіл або заборону їх використання іншими особами, відповідно до ст. 15 Закону України "Про авторське право та суміжні права".

Позивач та ТОВ "Малбі Фудс" підписали акти, якими підтверджується не лише належне надання послуг зі створення творів, але й передання виключних майнових авторських прав на ці твори. Додаються копії актів № 0000139 від 23.08.2017 та № ОУ-0000157 від 20.09.2017, підписаного Позивачем та ТОВ "Малбі Фудз", як клієнтом. Крім цього акту, позивачем та ТОВ "Малбі Фудз" 21.09.2016 було підписано окремий "Акт прийому-передачі об`єктів інтелектуальної власності та прав на них до Додатку № 2 від 18 липня 2017 року до Договору № 01-06/2017 від 01 червня 2017 року" (копія міститься в матеріалах справи). Таким окремим актом позивач та замовник ТОВ "Малбі Фудс" підтвердили факт того, що від дати підписання акту до замовника переходять виключні майнові та суміжні права на ролик, в тому числі, виключне право на використання ролика та право на виключне право заборону на використання ролика.

Для виконання робіт за вказаним договором позивачем було залучено субпідрядника (субвиконавця) ТОВ "Мартіні Шот", який на підставі договору № 140717 від 18 липня 2017 року, укладеного з Позивачем, виконував роботи щодо виробництва рекламного відеоролику з умовною назвою "Моє життя, мої правила" хронометражем 30 секунд та його коротких версій хронометражем 15 та 10 секунд (4 версії), а також 2 спонсорських заставок (одна динамічна та одна статична) хронометражем 10 секунд кожна, для рекламування продукції, що випускається під ТМ "Millennium". До договору № 140717 підписано дві додаткові угоди, які відповідають змінам у договорі між позивачем та клієнтом ТОВ "Малбі Фудс".

Пункти 6.3-6.8 договору № 140717 визначають, що ТОВ "Мартіні Шот", як виконавець, передає (відчужує) Позивачу, як замовнику, всі і будь-які виключні майнові авторські права і виключні майнові суміжні права на створені згідно договору відеоролики, в тому числі, виключне право на використання ролику, виключне право на дозвіл або заборону використання ролику іншими особами в будь-якій формі і будь-яким способом. Крім того, Позивач отримує всі права на ролик, зазначені у статтях 15, 39, 30 Закону України "Про авторське право і суміжні права" будь-яким способом та без обмежень за строком та територією (крім обмежень щодо певних суміжних прав, як визначено у пункті 6.9 договору).

У відповідності до пунктів 6.3-6.8 договору майнові авторські і майнові суміжні права на створені рекламні відеоролики переходять до позивача, як замовника, на підставі договору та підписаного сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт.

Між ТОВ "Мартіні Шот" та позивачем підписано акт № 12 від 22.08.2017 (копія додається) та акт № 14 від 19.09.2017 (копія додається), отже, всі виключні майнові авторські права передані від ТОВ "Мартіні Шот" до позивача для наступного передання клієнту позивача ТОВ "Малбі Фудс".

Отже, субпідрядник (субвиконавець) ТОВ "Мартіні Шот" на підставі договору з позивачем передав останньому всі необхідні виключні майнові авторські права на твір, не залишивши собі жодного права на використання, а позивач, в свою чергу, передав всі виключні майнові авторські права на цей твір клієнту ТОВ "Малбі Фудс".

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої, що саме замовники вказаних аудіовізуальних творів (нематеріальних актів) отримували виключні майнові права на вказані твори, і саме замовники були єдиною особою, яка мала право на використання творів та право надавати дозволи на використання творів. Ця обставина і зумовлювала те, що позивач не міг мати майбутніх економічних вигод від використання вказаних твору. А отже, позивач, передавши замовникам виключні права, позбавлявся права на використання твору та отримання будь-яких вигод від такого використання твору.

З аналізу матеріалів справи та норм права колегія судів приходить до висновку, що позивачем правомірно не було включено вказані нематеріальні активи до обліку за П (С) БО 8.

Також, колегія суддів погоджується, що судом першої інстанції критично ставиться до висновків контролюючого органу щодо порушення позивачем пп. 139.3, п. 139.1, п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, оскільки станом на дати перевіряємого періоду, а також станом на дату прийняття спірного податкового повідомлення-рішення відсутні порушення податкового законодавства позивачем.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0005161401 в частині реальності господарських операцій позивача з контрагентами, та податкового повідомлення-рішення №0005151401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 459199,00 грн., в тому числі 367359,00 грн. основного платежу та 91840,00 грн. штрафних санкцій, колегією суддів встановлено наступне.

Під час перевірки контролюючим органом зроблено висновки щодо порушення Товариством з обмеженою відповідальністю ТВІГА ІДЕЯ Україна приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентамии ТОВ Ейнштейн ЛТД , ПП Протекс Груп , ПП Протекс Постач , ПП ТОП ФІШ , ТОВ Торгівельний альянс Меридіан , ТОВ Спецінвестленд , ТОВ НОМОС ОМАС , ПП Рітерн , ТОВ ПРОМЕНТО ЛТД , ПП Меверенд , ПП ПЕНЛАЙТ , ТОВ Фінанс Центр , у період за вересень-жовтень 2015 року, та лютий-грудень 2016 року.

Так, між позивачем (замовник), з однієї сторони та ТОВ "Ейнштейн ЛТД" (виконавець), з іншої сторони, укладено договір № 17/08-01 від 01 вересня 2015 року.

Відповідно до умов вищезазначеного договору виконавець зобов`язується виконувати наступні роботи/надавати послуги: створення та адаптація рекламних матеріалів: створення і розробка сценаріїв та сюжетів рекламних кампаній; створення матеріалів: дизайн, ескізи художнього оформлення рекламних матеріалів, створення рекламних сюжетів, малюнків, слайдів, інших творів, створення рекламних, дизайн та художнє оформлення упаковок, а також інших творчих розробок і творів для їх використання в рекламі; дизайн, художнє оформлення, адаптація другорядних рекламних матеріалів: POS-матеріалів, плакати (постери), буклети, брошури, сувенірні рекламні матеріали, цінники тощо; послуги щодо організації та проведення заходів рекламного характеру, у тому числі заходів по зв`язкам з громадськістю: розробка стратегій проведення заходів (акцій, конференцій, дегустацій і т.п.), розробка сценаріїв проведення заходів, організація проведення заходів, у тому числі організація залучення кваліфікованого персоналу, доставки необхідних для проведення заходів матеріалів у місця проведення заходів; надання звітів про проведення заходів; інші рекламні послуги.

Між сторонами укладено додатки №1 від 01 вересня 2015 року, №2 від 01 вересня 2015 року, №3 від 01 жовтня 2015 року, №4 від 01 жовтня 2015 року, якими було внесено відповідні зміни щодо предмету договору, умов та строків його виконання, вартості послуг та порядку їх оплати.

В підтвердження виконання умов договору позивачем надано суду наступні документи: акти виконаних робіт від 30 вересня 2015 року, від 31 жовтня 2015 року; звітом та фото-звітом; податкові накладні: № 424 від 28 вересня 2015 року, № 425 від 28 вересня 2015 року, № 627 від 26 жовтня 2015 року, № 626 від 26 жовтня 2015 року; банківські виписки від 26 жовтня 2015 року, 28 жовтня 2015 року, які досліджено та копії залучено судом першої інстанції до матеріалів справи.

Крім того, між позивачем (замовник), з однієї сторони, та ПП Протекс Груп (виконавець), з іншої сторони, укладено договір №01/02-1601 від 01 лютого 2016 року.

Відповідно до умов вказаного договору виконавець зобов`язується виконувати наступні роботи/надавати послуги: створення та адаптація рекламних матеріалів: створення і розробка сценаріїв та сюжетів рекламних кампаній; створення матеріалів: дизайн, ескізи художнього оформлення рекламних матеріалів, створення рекламних сюжетів, малюнків, слайдів, інших творів; послуги щодо організації виробництва рекламних матеріалів у кінцевому вигляді: вибір підрядників на виконання робіт, авторський нагляд за проведенням перед друкарської підготовки/підготовчих робіт, або самостійне проведення перед друкарської підготовки, тощо; послуги щодо організації та проведення заходів рекламного характеру, у тому числі заходів по зв`язкам з громадськістю; інші рекламні послуги.

До вищезазначеного договору укладено додатки №1 від 01.02.2016, №2 від 03.02.2016, №3 від 03.02.2016, №4 від 03.02.2016, якими було внесено відповідні зміни щодо предмету договору, умов та строків його виконання, вартості послуг та порядку їх оплати.

В підтвердження виконання умов договору позивачем надано наступні документи: акт виконаних робіт від 29 лютого 2016 року; звітами та фото-звітом; податкові накладні №143 від 29 лютого 2016 року, №48 від 19 лютого 2016 року, № 46 від 19 лютого 2016 року, №47 від 19 лютого 2016 року; банківські виписки від 19 лютого 2016 року, 04 березня 2016 року, 09 березня 2016 року, 14 березня 2016 року, які судом першої інстанції досліджено та копії залучено до матеріалів справи.

Між позивачем (замовник), з однієї сторони, та ТОВ Протекс Постач (виконавець), з іншої сторони, укладено договір №2301-0216 від 23 лютого 2016 року.

Відповідно до умов вказаного договору виконавець зобов`язується виконувати наступні роботи/послуги: створення та адаптація рекламних матеріалів: створення і розробка сценаріїв та сюжетів рекламних кампаній; створення матеріалів: дизайн, ескізи художнього оформлення рекламних матеріалів, створення рекламних сюжетів, малюнків, слайдів, інших творів; послуги щодо організації та проведення заходів рекламного характеру, у тому числі заходів по зв`язкам з громадськістю: інші рекламні послуги.

До вказаного договору було укладено додатки №1 від 29.02.2016, №2 від 29.02.2016, №3 від 01.03.2016, №4 від 16.03.2016, якими було внесено відповідні зміни щодо предмету договору, умов та строків його виконання, вартості послуг та порядку їх оплати.

В підтвердження виконання умов договору позивачем надано наступні документи: акт виконаних робіт від 25 березня 2016 року, 29 березня 2016 року; звіти та фото-звіти; податкові накладні №153 від 25 березня 2016 року, №154 від 25 березня 2016 року, № 194 від 29 березня 2016 року, №152 від 25 березня 2016 року; банківські виписки від 30 березня 2016 року, 05 квітня 2016 року, які судом першої інстанції досліджено та копії залучено до матеріалів справи.

Також, між позивачем (замовник), з однієї сторони, та ПП ТОП ФІШ (виконавець), з іншої сторони, укладено договір №140402 від 14 квітня 2016 року.

Відповідно до умов вказаного договору виконавець зобов`язується виконати наступні роботи/надавати послуги: створення та адаптація рекламних матеріалів: створення і розробка сценаріїв та сюжетів рекламних кампаній; створення матеріалів: дизайн, ескізи художнього оформлення рекламних матеріалів, створення рекламних сюжетів, малюнків, слайдів, інших творів; створення веб-ресурсів. Під веб-ресурсами розуміємо наступні електронні системи: інтернет-сайти, банери, системами адміністрування, мобільні додатки тощо; інші рекламні послуги.

До вищезазначеного договору укладено додатки №1 від 14 квітня 2016 року, №2 від 28 квітня 2016 року, якими внесено відповідні зміни щодо предмету договору, умов та строків його виконання, вартості послуг та порядку їх оплати.

В підтвердження виконання умов договору позивачем надано наступні документи: актом виконаних робіт від 31 травня 2016 року; звітами та фото-звітом; податкові накладні №43 від 31 травня 2016 року, №45 від 31 травня 2016 року; банківська виписка від 06 червня 2016 року, які судом першої інстанції досліджено та копії залучено до матеріалів справи.

Так, між позивачем (замовник), з однієї сторони, та ТОВ Торгівельний Альянс Меридіан (виконавець), з іншої сторони, укладено договір №2705-05 від 27 травня 2016 року.

Відповідно до умов вказаного договору виконавець зобов`язується виконати наступні роботи/надавати послуги: створення та адаптація рекламних матеріалів: створення і розробка сценаріїв та сюжетів рекламних кампаній; створення матеріалів: дизайн, ескізи художнього оформлення рекламних матеріалів, створення рекламних сюжетів, малюнків, слайдів, інших творів; послуги щодо організації та проведення заходів рекламного характеру, у тому числі заходів по зв`язкам з громадськістю; інші рекламні послуги.

До вищезазначеного договору укладено додатки №1 від 27 травня 2016 року, №2 від 27 травня 2016 року, №3 від 27 травня 2016 року, №4 від 30 травня 2016 року, №5 від 30 червня 2016 року, №6 від 01 липня 2016 року, якими було внесено відповідні зміни щодо предмету договору, умов та строків його виконання, вартості послуг та порядку їх оплати.

В підтвердження виконання умов договору позивачем надано наступні документи: актами виконаних робіт від 30 червня 2016 року, 22 липня 2016 року, 29 липня 2016 року, 31 липня 2016 року; звітами та фото-звітамм; податкові накладні №357 від 29 червня 2016 року, №379 від 30 червня 2016 року, №374 від 30 червня 2016 року, №637 від 22 липня 2016 року, №811 від 28 липня 2016 року, №810 від 28 липня 2016 року; банківськими виписками від 29 червня 2016 року, 01 липня 2016 року, 22 липня 2016 року, 28 липня 2016 року, які судом першої інстанції досліджено та копії залучено до матеріалів справи.

Також, між позивачем (замовник), з однієї сторони, та ТОВ СПЕЦІНВЕСТЛЕНД (виконавець), з іншої сторони, укладено договір №190803/2016 від 19 серпня 2016 року.

Відповідно до умов вказаного договору виконавець зобов`язується виконати наступні роботи/надавати послуги: створення та адаптація рекламних матеріалів: створення і розробка сценаріїв та сюжетів рекламних кампаній; створення матеріалів: дизайн, ескізи художнього оформлення рекламних матеріалів, створення рекламних сюжетів, малюнків, слайдів, інших творів; послуги щодо організації виробництва рекламних матеріалів у кінцевому вигляді: вибір підрядників на виконання робіт; авторський нагляд за проведенням перед друкарської підготовки/підготовчих робіт, або самостійне проведення перед друкарської підготовки тощо; послуги щодо організації та проведення заходів рекламного характеру, у тому числі заходів по зв`язкам з громадськістю; інші рекламні послуги.

До вищезазначеного договору було укладено додаток №2 від 19 серпня 2016 року, та додаток №1, якими було внесено відповідні зміни щодо предмету договору, умов та строків його виконання, вартості послуг та порядку їх оплати. При цьому, під час проведення перевірки позивачем з`ясувалося, що вказаний додаток №1 було втрачено, та оскільки пройшов тривалий час від дати його укладання, відновити його не можливо.

В підтвердження виконання умов договору позивачем надано наступні документи: актом виконаних робіт 31 серпня 2016 року; податкові накладні №460 від 31 серпня 2016 року та №461 від 31 серпня 2016 року; банківською випискою від 22 вересня 2016 року, які судом першої інстанції досліджено та копії залучено до матеріалів справи.

Крім того, між позивачем (замовник), з однієї сторони, та ТОВ НОМОС ОМОС (виконавець), з іншої сторони, укладено договір №3009/2016 від 30 вересня 2016 року.

Відповідно до умов вказаного договору виконавець зобов`язується надавати послуги з організації та проведення рекламного заходу клієнта Замовника під умовною назвою Неперсоніфіковане розповсюдження продукції Ромол - консультацій невизначеного кола споживачів щодо продукції клієнта замовника, що реалізується під знаком для товарів та послуг Ромол . Відповідно до п.2.2. виконавець зобов`язується: організувати підбір третіх осіб для проведення Заходу, які забезпечують не персоніфіковане розповсюдження продукції; підготувати інструкції для персоналу; провести інструктаж персоналу, щодо порядку роботи, згідно вимог замовника, організувати наявність витратних матеріалів для проведення заходу; організувати доставку рекламно-інформаційних матеріалів для подальшого неперсоніфікованого розповсюдження до місця проведення заходу.

В підтвердження виконання умов договору позивачем надано наступні документи: актом виконаних робіт від 21 жовтня 2016 року; податковою накладною №227 від 21 жовтня 2016 року; банківською випискою від 25 жовтня 2016 року, які судом першої інстанції досліджено та копії залучено до матеріалів справи.

Між позивачем (замовник), з однієї сторони, та ПП Рітерн (виконавець), з іншої сторони, укладено договір №3011/2016-02 від 30 листопада 2016 року.

Відповідно до умов вказаного договору виконавець зобов`язується надавати послуги з організації та контролю за проведенням рекламного заходу клієнта Замовника серед невизначеного кола споживачів, а саме: організація і контролю за проведенням маркетингового проекту під умовною Не персоніфіковане розповсюдження продукції Чудо . Відповідно до п.2.2. виконавець зобов`язується: організувати підбір третіх осіб для проведення Заходу, які забезпечують не персоніфіковане розповсюдження продукції; підготувати інструкції для персоналу; провести інструктаж персоналу, щодо порядку роботи, згідно вимог замовника тощо.

В підтвердження виконання умов договору позивачем надано наступні документи: актом виконаних робіт від 23 грудня 2016 року; податковою накладною №41 від 23 грудня 2016 року; банківською випискою від 23 грудня 2016 року, які судом першої інстанції досліджено та копії залучено до матеріалів справи.

Крім того, між позивачем (замовник), з однієї сторони та ТОВ ПРОМЕНТО ЛТД (виконавець), з іншої сторони, укладено договір №301101/2016 від 30 листопада 2016 року.

Відповідно до умов договору виконавець зобов`язується надати послуги з організації та контролю за проведення рекламного заходу клієнта замовника серед невизначеного кола споживачів, а саме: організація та контролю за проведенням маркетингового проекту під умовною назвою Неперсоніфіковане розповсюдження продукції Чудо . Відповідно до п.2.2. виконавець зобов`язується: організувати підбір третіх осіб для проведення Заходу, які забезпечують не персоніфіковане розповсюдження продукції; підготувати інструкції для персоналу; провести інструктаж персоналу, щодо порядку роботи, згідно вимог замовника; організувати неперсоніфіковане розповсюдження рекламно-інформаційних матеріалів, наданих замовником, у місцях проведення заходу.

В підтвердження виконання умов договору позивачем надано наступні документи: актом виконаних робіт від 21 грудня 2016 року; податковою накладною №595 від 21 грудня 2016 року; банківською випискою від 22 грудня 2016 року, які судом першої інстанції досліджено та копії залучено до матеріалів справи.

Так, між позивачем (замовник), з однієї сторони, та ПП Меверенд (виконавець), з іншої сторони, укладено договір №3011/2016-01 від 30 листопада 2016 року.

Відповідно до умов договору виконавець зобов`язується надати послуги з організації та контролю за проектом із популяризації продукції клієнта замовника, що реалізується під знаком для товарів та послуг Словяночка серед невизначеного кола споживачів, шляхом проведення рекламної акції під умовною назвою Не персоніфіковане розповсюдження продукції Словяночка . Відповідно до п.2.2. договору виконавець зобов`язується: організувати підбір третіх осіб для проведення Заходу, які забезпечують неперсоніфіковане розповсюдження продукції; підготувати інструкції для персоналу; провести інструктаж персоналу, щодо порядку роботи, згідно вимог замовника; організувати неперсоніфіковане розповсюдження продукції ТМ Словяночка , серед невизначеного кола осіб згідно адресної програми акції, що визначена сторонами в Доповненні №1 до даного додатку, із зазначенням міста проведення адресної програми, торгової мережі, розташування, графіком проведення.

В підтвердження виконання умов договору позивачем надано наступні документи: актом виконаних робіт від 21 грудня 2016 року; податковою накладною №28 від 21 грудня 2016 року; банківською випискою від 22 грудня 2016 року, які судом першої інстанції досліджено та копії залучено до матеріалів справи.

Так, між позивачем (замовник), з однієї сторони, та ПП ПЕНЛАЙТ (виконавець), з іншої сторони, укладено договір №251009/2016 від 25 жовтня 2016 року.

Відповідно до умов договору виконавець зобов`язується надати послуги з організації та проведенням маркетингового проекту клієнта замовника із популяризації продукції клієнта замовника, що реалізується під знаком для товарів та послуг Чудо серед невизначеного кола споживачів, шляхом проведення рекламної акції під умовною назвою Неперсоніфіковане розповсюдження продукції Чудо . Відповідно до п.2.2. договору виконавець зобов`язується: організувати підбір третіх осіб для проведення заходу; підготувати інструкції для роботи персоналу, який забезпечує проведення заходу; забезпечити неперсоніфіковане розповсюдження рекламно-інформаційних матеріалів, у місцях проведення заходу.

В підтвердження виконання умов договору позивачем надано наступні документи: актом виконаних робіт від 30 листопада 2016 року; податковою накладною №80 від 30 листопада 2016 року; банківською випискою від 05 грудня 2016 року, які судом першої інстанції досліджено та копії залучено до матеріалів справи.

Між позивачем (замовник), з однієї сторони, та ПП ПЕНЛАЙТ (виконавець), з іншої сторони, укладено договір №251008/2016 від 25 жовтня 2016 року.

Відповідно до умов договору виконавець зобов`язується надати послуги з організації виготовлення рекламних матеріалів промо форми для рекламного проекту клієнта замовника з умовною назвою thisispivbar . Відповідно до п. 2.1 договору виконавець зобов`язується: розробити концепцію форми; розробити дизайн форми; підібрати підрядника для виготовлення форми; контролювати виготовлення форми обраним підрядником.

В підтвердження виконання умов договору позивачем надано наступні документи: акт виконаних робіт від 30 листопада 2016 року; податковою накладною №105 від 30 жовтня 2016 року; банківською випискою від 05 грудня 2016 року, які судом першої інстанції досліджено та копії залучено до матеріалів справи.

Крім того, між позивачем (замовник), з однієї сторони, та ТОВ Фінанс Центр (виконавець), з іншої сторони, укладено договір №1508/2016 від 15 серпня 2016 року.

Відповідно до умов вказаного договору виконавець зобов`язується надавати послуги з розповсюдження інформації (реклами) про продукцію, що випускається/реалізується клієнтами замовника з метою формування інтересу та споживчого попиту на продукцію, формування обізнаності споживачів про продукцію, збільшення обсягів реалізації продукції на території України, а замовник зобов`язується приймати та оплачувати послуги виконавця у відповідності до умов цього договору.

До вищезазначеного договору було укладено додаток №1 від 15.08.2016, яким визначено, що виконавець зобов`язується надати послуги з популяризації товару клієнту замовника, що випускається під знаком для товарів та послуг Ромол серед невизначеного кола споживачів шляхом проведення консультації споживачів під умовною назвою Неперсоніфіковане розповсюдження продукції Ромол .

Так, до вказаного договору було укладено додаток №2 від 21.09.2016, яким визначено, що виконавець зобов`язується надати послуги з організації серії рекламних проектів клієнта замовника святкування День міста .

В підтвердження виконання умов договору позивачем надано наступні документи: актом виконаних робіт від 30 вересня 2016 року; податковою накладною №119 від 30 вересня 2016 року; банківською випискою від 06 жовтня 2016 року; звіти про проведення рекламних акцій, які були виконані на вимогу клієнтів-замовників реклами позивача, які судом першої інстанції досліджено та копії залучено до матеріалів справи.

Колегію суддів досліджено матеріали справи та встановлено, що в вищезазначених документах зазначено, які послуги отримувалися, всі рядки заповнені належним чином, що в свою чергу свідчить по здійснення господарських взаємовідносинах в межах їх господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними первинними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. Позивачем вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань та фінансових ресурсів.

Приписами пунктом 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що господарською діяльністю є діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (14.1.36.); доходами є загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами (14.1.56.); постачанням товарів є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (14.1.191.); розумною економічною причиною (ділова мета) є причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (14.1.231.).

Приписами абзацу 1 пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (підпункт 139.1.9 пункт 139.1 статті 139 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

У відповідності до пункту 185.1. статті 185, пункту 187.1. статті 187, пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Пунктами 201.1., 201.4., 201.6. статті 201 Податкового кодексу України встановлено, платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один із способів, визначених п. 201.1. ст. 201 ПК України; податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця; податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до пунктом 200.1. статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.1. ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пунктів 198.2., 198.3., 198.6. статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 Кодексу).

З аналізу наведених законодавчих приписів вбачається, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування податком на прибуток, є факт придбання товарів (послуг) з метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Так, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Одним із основних принципів, на яких ґрунтується бухгалтерський облік та фінансова звітність, відповідно до статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", є принцип превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як зазначено у частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з пунктом 1.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704 (далі - "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку"), записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів.

Відповідно до пункту 2.1 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платниками податків вносяться відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

В матеріалах справи в повному об`ємі наявні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між Позивачем та вказаними Контрагентами. Зазначені документи, складені за результатами проведених операцій та з дотриманням вимог статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , статті 44, статті 201 Податкового кодексу України, пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704) і містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою.

Таким чином, фактичні обставини об`єктивно засвідчують правомірність формування позивачем податкового кредиту та віднесення відповідних сум до складу витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Отже, висновки відповідача, які ґрунтуються лише на податковій інформації та звітності контрагента позивача, а не аналізу суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірного договорів за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

Контролюючи органи не наділені повноваженнями на перевірку економічної доцільності рішень, що приймаються суб`єктами господарювання, які у сфері господарської діяльності наділені самостійністю та широкою дискрецією (зокрема, при виборі контрагентів, вирішенні питання щодо необхідності залучення третіх осіб до виконання своїх господарських зобов`язань тощо).

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка передбачає економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Також, контролюючим органом не подано доказів на підтвердження недобросовісності позивача, як платника податку на додану вартість або можливої фіктивності його постачальника, як-от: пояснень посадової особи щодо її непричетності до фінансово-господарської діяльності очолюваного суб`єкта господарювання, судових рішень, вироків, не наведено доводів щодо здійснення Позивачем операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Відповідно до приписів статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2018 року по справі №826/16134/14 (адміністративне провадження №К/9901/9387/18).

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку. Отже, господарська операція пов`язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 08 серпня 2018 року по справі №816/3144/13-а (№К/9901/507/18).

Окрім того, в законодавстві відсутня норма, яка б зобов`язувала підприємство перевіряти наявність таких ресурсів у контрагента та формувати податковий кредит лише за їх наявності.

При цьому, аргументи відповідача ґрунтуються на інформації з АІС "Податковий блок", однак, така інформація не є належним та допустимим доказом у справі, а висновки про відсутність у контрагентів Позивача умов для здійснення фінансово-господарської діяльності зроблені на підставі службової інформації, що є недостатньою для визнання господарських операцій з Позивачем нереальними (безтоварними).

Крім того, жодних належних та допустимих доказів щодо відсутності у контрагентів позивача матеріальних ресурсів відповідачем суду не надано, а відсутність основних фондів не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20 квітня 2018 року №0005161401 та №0005151401.

Колегія суддів звертає увагу, що зміст апеляційної скарги є ідентичним відзиву на адміністративний позов та акту перевірки, а отже, доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження під час розгляду апеляційної скарги.

При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв`язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись 34, 242, 243, 246, 308, 311, 316, 321,322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві - залишити без задоволення .

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 липня 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів із дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду у порядку ст.329-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови буде складено протягом п`яти днів з моменту його проголошення.

Головуючий суддя: Г.В. Земляна

Судді: А.Б. Парінов

Я.М. Собків

Повний текст постанови складено 20 листопада 2019 року.