Постанова

від 10.09.2021 по справі 826/12392/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 826/12392/18

адміністративне провадження № К/9901/35204/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І.Я.,

суддів: Васильєвої І.А., Гончарової І.А.,

розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 липня 2019 року (Васильченко І.П.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року (судді: Земляна Г.В. (головуючий), Парінов А.Б., Собків Я.М.) у справі №826/12392/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТВІГА ІДЕЯ Україна до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю ТВІГА ІДЕЯ Україна (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у місті Києві (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 20.04.2018 №0005161401 та №0005151401.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення контролюючим органом прийнято безпідставно, оскільки висновки контролюючого органу про порушення Товариством вимог податкового законодавства є не обґрунтованими та базуються виключно на припущеннях, натомість у позивача наявні всі первинні документи, які свідчать про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 липня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року, позов Товариства задоволено, оскаржувані податкові повідомлення - рішення визнано протиправними та скасовано.

4. Рішення судів вмотивовано тим, що господарські операції позивача з контрагентами є реальними, що підтверджено первинними документами, придбаний товар використано у власній господарській діяльності, натомість висновки контролюючого органу ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені належними доказами.

Також суди дійшли висновку, що позивач передавши замовникам виключні права, позбавлений права на використання твору та отримання будь-яких вигод від такого використання твору, а тому позивачем правомірно не було включено вказані нематеріальні активи до обліку за нормами Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 Нематеріальні активи , затвердженого наказом Міністерства фінансів України 18.10.99 №242.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 липня 2019 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства.

6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 26.03.2018 № 174/26-15-14-01-05/39481791, оформленого за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2015 по 30.09.2017, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 07.11.2014 по 30.09.2017, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог, зокрема:

- пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 951691,00 грн, в тому числі: за 2015 рік на 35358,00 грн, за 2016 рік на 278149,00 грн, за 2017 рік на 638 184,00 грн;

- пп.185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, пп. 198.1, пп. 198.2, пп. 198.3 ст. 198.6, ст. 198, пп.200.1, п. 200.2 ст. 200, п. 201.1 п.201.2, п.201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 367 359,00 грн.

Висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що при створенні для контрагентів аудіовізуальних творів - рекламних відеороликів, Товариством порушено вимоги Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 Нематеріальні активи , затвердженого наказом Міністерства фінансів України 18.10.99 №242, оскільки на думку контролюючого орану, передача майнових прав автора (чи особи, яка має авторське право) повинна бути оформлена авторським договором, проте під час перевірки встановлено, що позивачем з замовниками на виробництво відеороликів авторських договорів укладено не було, а відтак витрати на розробку аудіовізуальних творів відносяться до складу створеного об`єкту нематеріального активу та зараховуються на баланс за первісною вартістю та підлягають амортизації за групою 5. Таким чином, позивач безпідставно відніс витрати у розмірі 3 702 909,00 грн на створення аудіовізуальних творів до складу витрат, що враховуються при визначенні фінансового результату до оподаткування.

Також контролюючий орган дійшов висновку, що господарські операції позивача з контрагентами ТОВ Ейнштейн ЛТД , ПП Протекс Груп , ПП Протекс Постач , ПП ТОП ФІШ , ТОВ Торгівельний альянс Меридіан , ТОВ Спецінвестленд , ТОВ НОМОС ОМАС , ПП Рітерн , ТОВ ПРОМЕНТО ЛТД , ПП Меверенд , ПП ПЕНЛАЙТ , ТОВ Фінанс Центр не мали реального характеру, оскільки такі не мають трудових та матеріальних ресурсів для проведення відповідних видів робіт та надання послуг, а також не звітують до контролюючих органів.

На підставі акту перевірки та вказаних висновків контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 20.04.2018:

- №0005161401, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1180774,00 грн, в тому числі за основним платежем у розмірі 951691,00 грн та за штрафними санкціями у розмірі 229083,00 грн;

- №0005151401, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 459199,00 грн, в тому числі за основним платежем у розмірі 367359,00 грн та за штрафними санкціями у розмірі 91840,00 грн.

Судами встановлено, що між позивачем та контрагентами укладено договори на:

1) створення аудіовізуального твору - рекламного відеоролика для Hansa хронометражем 5 секунд, відповідно до договору від 05.01.2015 №0501, укладеного між ТОВ ТВІГА ІДЕЯ Україна (Агенство) та ТОВ Ханса Україна (Клієнт);

Відповідно до п. 8 додатку №40 до вказаного договору по закінченню надання послуг за даним додатком, сторони підписують акт приймання-передачі наданих послуг у порядку, передбаченому договором. З моменту підписання Акту прийому-передачі за даним Додатком, Клієнту передаються виключні майнові авторські права на Твір, у тому числі, його фрагменти та складові та відзнятий матеріал. Клієнту передаються виключне право на використання матеріалів, а також виключне право на дозвіл або заборону використання матеріалів іншими способами, відповідно до ст. 15 ЗУ Про авторське право та суміжні права , без будь-яких обмежень за строками, територією та способами використання .

Аналогічні умови викладені також у розділі 6. Авторські і суміжні права договору №0501, укладеного між Позивачем, як Агентством, та ТОВ Ханса Україна .

Позивач та ТОВ Ханса Україна 23.06.2017 підписали два акти № ОУ-0000098 та № ОУ-0000097, якими підтверджується надання послуг за додатком № 40 до договору № 0501 щодо створення рекламного ролику для ТМ Hansa, також 23.06.2017 було підписано окремий Акт прийому-передачі об`єктів інтелектуальної власності та прав на них до Додатку № 40 від 25 квітня 2017 року до Договору № 0501 від 05 січня 2015 року .

Для надання послуг за додатком № 40 Позивач залучив субпідрядника (субвиконавця) - ФОП ОСОБА_1 , з яким 15.05.2017 уклав договір № 15/05/17. За цим договором субпідрядник ФОП ОСОБА_1 здійснив відеозйомку з метою створення аудіовізуального твору - рекламного відеоролику для "Hansa" хронометражем 5 сек. (пункт 1.1 договору № 15/05/17). Підписано акт від 23.06.2017 про надання послуг та акт передання виключних майнових авторських прав.

Щодо майнових авторських прав у договорі Позивача (як замовника) з ФОП ОСОБА_1 (як виконавцем), містяться наступні положення (пункт 2.1 договору № 15/05/17):

Сторони розуміють, що виключні майнові права інтелектуальної власності (авторські та суміжні) на виготовлений за цим Договором Ролик передаються Замовнику з моменту реального виготовлення Ролику, що засвідчується підписанням Акту прийому-передачі робіт відповідно до цього Договору.

З моменту підписання Акту прийому-передачі виконаних робіт за цим Договором до Замовника у повному обсязі переходять виключні майнові авторські та суміжні права на Ролик, виготовлений Виконавцем відповідно до умов цього Договору для використання без обмежень за способом, строком та територією використання, та/або його фрагменти чи складові, що входять до складу Ролика, у тому числі, на весь відзнятий матеріал впродовж зйомок.

В тому числі, Замовник має виключене право на: використання Ролика; дозвіл чи заборону використання Ролику третіми особами; вільне відтворення (пряме чи опосередковане) Ролика з будь-якою метою, а також публічне виконання, публічну демонстрацію та публічне сповіщення за допомогою будь-яких засобів (передачі у ефір за допомогою радіохвиль, лазерних променів, гама-променів тощо, у тому числі, з використанням супутників, передачу на відстань за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного підводного кабелю), в тому числі, поширення на території України чи з території України сигналу із супутника, що несе Ролик, розповсюдженим органом для якого цей сигнал із супутника не призначається; оприлюднення (повідомлення у будь-якій формі та будь-яким способом необмеженому колу осіб) та будь-яке повторне оприлюднення Ролика; подання Ролика до загального відома публіки таким чином, що її представником можуть здійснити доступ до Ролика з будь-якого місця і у будь-який час за власним вибором; переробку, адаптацію, аранжування та інші зміни Ролика (включаючи такі, що призводять до створення на основі Ролика інших творчо самостійних творів); фіксацію на матеріальному носії, копіювання та тиражування Ролика; включення Ролика як складової частини до інших творів, збірників творів тощо; розповсюдження оригіналів та примірників Ролика шляхом першого та наступних продажів, відчуження іншим способом або шляхом здавання в майновий найм чи у прокат та шляхом іншої передачі до першого та наступних продажів примірників Ролика ; використання Ролика з метою реклами творів/робіт/послуг Замовника та/або третіх осіб; використання Ролика в анонсах та рекламі шляхом відтворення Ролика в цілому та/або будь-яких його частин та елементу реклами, в тому числі, в телевізійній Internet (включаючи банерну рекламу); зазначення або незазначення назви виконавця та імен осіб, що брали участь у створенні Ролика; на передання (делегування) переданих за цим Договором виключних майнових прав третім особам; виключне право на отримання свідоцтва на торговельну марку, патентів на промислові зразки, винаходи та на інші об`єкти права інтелектуальної власності, які так чи інакше стосуються Ролика або пов`язані з ним (в тому числі, але обмежуючись: виключне право на реєстрацію, отримання свідоцтва на торговельну марку, патентів на промислові зразки, винаходи на складові частини та/або елементи Ролика); виключне право на отримання доходів від використання Ролика; всі інші права, необхідні для повного володіння, користування та розповсюдження Ролика за цим Договором ;

2) створення рекламного відеоролику (тривалістю 15 сек.) для продукції, що випускається під ТМ Стоматидин, відповідно до договору від 22.06.2015 №22/06/15, укладеного між ТОВ ТВІГА ІДЕЯ Україна (Агенство) та Представництво Босналек Д.Д.Сараєво (Клієнт).

Пункт 6.4 додатку № 1 вказаного договору визначає, що вартість прав інтелектуальної власності на об`єкти, створені в результаті надання послуг за даним Додатком включена у вартість послуг за даним Додатком .

Надання послуг зі створення твору та передання виключних майнових авторських прав на цей твір підтверджується двома актами № ОУ-0000083 та № ОУ-0000084 від 15.07.2015, підписаними Позивачем та Представництвом Босналек" Д.Д. Сараєво , як клієнтом. Такрож 15.07.2015 було підписано окремий Акт прийому-передачі об`єктів інтелектуальної власності та прав на них до Додатку № 1 від 22 червня 2015 року до Договору № 22/06/15 від 22 червня 2015 року .

Пункт 10 додатку № 1 встановлює, що з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі наданих послуг до клієнта у повному обсязі переходять виключні майнові авторські та суміжні права на концепцію, сценарій та ролик.

Крім рекламного відеоролику за тим самим договором № 22/06/15, укладеним Позивачем з Представництвом "Босналек" Д.Д. Сараєво", як клієнтом, Позивач на підставі додатку № 2 від 13.07.2015, створив також інший твір - ключове зображення рекламного матеріалу для спеціалістів сфери охорони здоров`я з умовною назвою "Стоматидин".

Пункт 10 додатку № 2 визначає, що з моменту підписання Акту прийому-передачі за додатком, клієнту передаються виключні майнові авторські права на твір. Представництво "Босналек" Д.Д. Сараєво" отримує виключне право на використання твору, а також виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.

Розділ 6. Авторські і суміжні права договору № 22/06/15, укладеного між Позивачем, як Агентством, та Представництвом "Босналек" Д.Д. Сараєво", як Клієнтом визначено, що усі виключні майнові права на Твори, створені Агентством без залучення підрядників, передаються Клієнту за умови їх повної оплати згідно відповідного Додатку. Клієнту передаються виключне право на використання таких Творів, а також виключне право на дозвіл або заборону їх використання іншими особами, відповідно до ст. 15 Закону України "Про авторське право та суміжні права", для використання на території України без обмежень за строком і способом використання. Виключні майнові авторські та суміжні права на Твори, створені Агентством вважаються переданим в момент підписання Сторонами Акта прийому-передачі наданих послуг. Вартість зазначених прав на Твори входить до вартості послуг Агентства (п.6.3).

Для виконання умов вище вказаного договору позивачем було залучено субпідрядника (субвиконавця) ТОВ Візард Пост на підставі додатку № 1 від 22.06.2015 до договору № 22062015 від 22.06.2015, укладеного з Позивачем, який передбачав виконання робіт щодо створення рекламного відеоролику тривалістю 15 секунд для ТМ Стоматидин.

Пункт 4 додатку № 1 визначає, що ТОВ "Візард Пост", як виконавець, передає (відчужує) позивачу, як замовнику, всі і будь-які виключні майнові авторські права і виключні майнові суміжні права на створений згідно додатку № 1 ролик, в тому числі, виключне право на використання ролику, виключне право на дозвіл або заборону використання ролику іншими особами в будь-якій формі і будь-яким способом. Крім того, позивач отримує всі права на ролик, зазначені у статтях 15, 39, 30 ЗУ "Про авторське право і суміжні права" будь-яким способом та без обмежень за строком та територією.

За пунктом 5 додатку № 1 майнові авторські і майнові суміжні права на створений твір переходять до Позивача, як замовника, ні підставі договору, додатку № 1 та підписаного сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт.

Між ТОВ "Візард Пост" та позивачем підписано акт № ОУ-0000165 від 15.07.2015 (копія додається);

3) створення рекламного відеоролику з умовною назвою "Холодильники", 20 сек., для Білорусії та Казахстану, відповідно до договору від 18.04.2016 №18-04/2016, укладеного між ТОВ ТВІГА ІДЕЯ Україна (Агенство) та ТОВ АЙ КЬЮ МЕДІА (Клієнт).

Відповідно до пункту 9 додатку № 4 з моменту підписання акту прийому-передачі за додатком, клієнту, передаються виключні майнові авторські права на ролики. Клієнту передаються виключне право на використання роликів, а також виключне право на дозвіл або заборону роликів іншими особами, відповідно до ст. 15 ЗУ Про авторське і суміжні права .

Розділ 6. Авторські і суміжні права" договору № 18-04/2016, укладеного між Позивачем, як Агентством, та ТОВ "АЙ КЬЮ МЕДІА , як Клієнтом, визначено, що усі виключні майнові права на Твори, створені Агентством без залучення підрядників, передаються Клієнту за умови їх повної оплати згідно відповідного Додатку. Клієнту передаються виключне право на використання таких Творів, а також виключне право на дозвіл або заборону їх використання іншими особами, відповідно до ст. 15 Закону України Про авторське право та суміжні права , для використання на території України без обмежень за строком і способом використання. Виключні майнові авторські та суміжні права на Твори, створені Агентством вважаються переданим в момент підписання Сторонами Акта прийому-передачі наданих послуг. Вартість зазначених прав на Твори входить до вартості послуг Агентства. (п.6.3).

Позивач та ТОВ АЙ КЬЮ МЕДІА підписано акт № ОУ-0000096 від 20.06.2017 та окремий акт прийому-передачі об`єктів інтелектуальної власності та прав на них до Додатку № 4 від 15 травня 2017 року до Договору № 18-04/2016 від 18 квітня 2016 року.

Для виконання вказаного договору позивачем було залучено субпідрядника (субвиконавця) ТОВ Візард Діджітал , який на підставі додатку № 1 від 15.05.2017 до договору № 15052017 від 15.05.2017, укладеного з позивачем, виконував роботи щодо адаптації наданого позивачем рекламного відеоролику "Холодильники", за результатами якої створюються два рекламні відеоролики "Холодильники" тривалістю 20 секунд кожний.

Пункт 4 додатку № 1 визначає, що ТОВ Візард Діджітал , як виконавець, передає (відчужує) позивачу, як замовнику, всі і будь-які виключні майнові авторські права і виключні майнові суміжні права на створений згідно додатку № 1 ролик, в тому числі, виключне право на використання ролику, виключне право на дозвіл або заборону використання ролику іншими особами в будь-якій формі і будь-яким способом. Крім того, позивач отримує всі права на ролик, зазначені у статтях 15, 39, 30 ЗУ Про авторське право і суміжні права будь-яким способом та без обмежень за строком та територією.

За пунктом 5 додатку № 1 майнові авторські і майнові суміжні права на створені рекламні відеоролики переходять до позивача, як замовника, ні підставі договору, додатку № 1 та підписаного сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт.

Між ТОВ Візард Діджітал та позивачем підписано акт № ОУ-0000040 від 20.06.2017;

4) створення анімованого відеоролика для товарів і послуг "Atlant", відповідно до договору від 18.04.2016 №04-05/2016, укладеного між ТОВ ТВІГА ІДЕЯ Україна (Агенство), та ТОВ АЙ КЬЮ МЕДІА (Клієнт).

Відповідно до пункту 11 додатку № 2 з моменту підписання акту прийому-передачі за додатком, клієнту передаються виключні майнові авторські права на ролики. Клієнту передаються виключне право на використання роликів, а також виключне право на дозвіл або заборону роликів іншими особами, відповідно до ст. 15 ЗУ Про авторське і суміжні права .

Розділ 6. Авторські і суміжні права" договору № 18-04/2016, укладеного між Позивачем та ТОВ АЙ КЬЮ МЕДІА передбачає, що усі виключні майнові права на Твори, створені Агентством без залучення підрядників, передаються Клієнту за умови їх повної оплати згідно відповідного Додатку. Клієнту передаються виключне право на використання таких Творів, а також виключне право на дозвіл або заборону їх використання іншими особами, відповідно до ст. 15 Закону України "Про авторське право та суміжні права", для використання на території України без обмежень за строком і способом використання. Виключні майнові авторські та суміжні права на Твори, створені Агентством вважаються переданим в момент підписання Сторонами Акта прийому-передачі наданих послуг. Вартість зазначених прав на Твори входить до вартості послуг Агентства (п.6.3).

Між позивачем та ТОВ АЙ КЬЮ МЕДІА підписано акт № ОУ-0000108 про надання послуг зі створення творів та Акт прийому-передачі об`єктів інтелектуальної власності та прав на них до Додатку № 2 від 18 квітня 2017 року до Договору № 18-04/2016 від 18 квітня 2016 року.

Для виконання робіт зі створення рекламного відеоролику позивачем було також залучено субвиконавця ТОВ Візард Пост , який на підставі додатку № 3 від 04.05.2016 до договору № 22062015 від 22.06.2015, укладеного з позивачем, виконував роботи щодо розробки анімованого рекламного відеоролику для товарів "Atlant", відповідно до сценарію, наданого замовником (Позивачем).

Пункт 4 додатку № 3 визначає, що ТОВ Візард Пост , як виконавець, передає (відчужує) Позивачу, як замовнику, всі і будь-які виключні майнові авторські права і виключні майнові суміжні права на створений згідно додатку № 1 ролик, в тому числі, виключне право на використання ролику, виключне право на дозвіл або заборону використання ролику іншими особами в будь-якій формі і будь-яким способом. Крім того, Позивач отримує всі права на ролик, зазначені у статтях 15, 39, 30 ЗУ Про авторське право і суміжні права будь-яким способом та без обмежень за строком та територією.

За пунктом 5 додатку № 3 майнові авторські і майнові суміжні права на створені рекламні відеоролики переходять до Позивача, як замовника, ні підставі договору, додатку № 1 та підписаного сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт.

Між ТОВ Візард Пост та позивачем підписано акт № ОУ-0000112 від 30.05.2016 (копія додається);

5) створення рекламного відеоролику з назвою "Моє життя мої правила" для рекламування продукції, що випускається під ТМ "Millennium", відповідно до договору від 01.06.2017 № 01-06/2017, укладено між ТОВ ТВІГА ІДЕЯ Україна (Агенство) та ТОВ Малбі Фудс (Клієнт).

Відповідно до пункту 11 додатку № 2 з моменту підписання акту прийому-передачі за додатком, клієнту, тобто, ТОВ "Малбі Фудс", передаються виключні майнові авторські права на твори, створені за додатком № 2. Зокрема, клієнту передаються виключне право на використання творів, а також виключне право на дозвіл або заборону використання творів іншими особами. Детальний невичерпний перелік виключних майнових авторський прав, які Позивач передав клієнту, наведено у підпунктах пункту 11 додатку № 2.

Розділ 6. Авторські і суміжні права договору № 01-06/2017, укладеного між Позивачем та ТОВ Малбі Фудс , передбачає, що усі виключні майнові права на Твори, створені Агентством на виконання умов даного Договору без залучення підрядників, передаються Клієнту. Клієнту передаються виключне право на використання таких Творів, а також виключне право на дозвіл або заборону їх використання іншими особами, відповідно до ст. 15 Закону України "Про авторське право та суміжні права", для використання на території України без обмежень за строком і способом використання. Виключні майнові авторські та суміжні права на Твори, створені Агентством вважаються переданим в момент підписання Сторонами Акта прийому-передачі наданих послуг. Вартість зазначених прав на Твори входить до вартості послуг Агентства. (п.6.3).

Позивач та ТОВ Малбі Фудс підписали акти № 0000139 від 23.08.2017 та № ОУ-0000157 від 20.09.2017 та Акт прийому-передачі об`єктів інтелектуальної власності та прав на них до Додатку № 2 від 18 липня 2017 року до Договору № 01-06/2017 від 01 червня 2017 року від 21.09.2016.

Для виконання робіт за вказаним договором позивачем було залучено субпідрядника (субвиконавця) ТОВ "Мартіні Шот", який на підставі договору № 140717 від 18.07.2017, укладеного з позивачем, виконував роботи щодо виробництва рекламного відеоролику з умовною назвою "Моє життя, мої правила" хронометражем 30 секунд та його коротких версій хронометражем 15 та 10 секунд (4 версії), а також 2 спонсорських заставок (одна динамічна та одна статична) хронометражем 10 секунд кожна, для рекламування продукції, що випускається під ТМ "Millennium". До договору № 140717 підписано дві додаткові угоди, які відповідають змінам у договорі між позивачем та клієнтом - ТОВ "Малбі Фудс".

Пункти 6.3-6.8 договору № 140717 визначають, що ТОВ Мартіні Шот , як виконавець, передає (відчужує) Позивачу, як замовнику, всі і будь-які виключні майнові авторські права і виключні майнові суміжні права на створені згідно договору відеоролики, в тому числі, виключне право на використання ролику, виключне право на дозвіл або заборону використання ролику іншими особами в будь-якій формі і будь-яким способом. Крім того, Позивач отримує всі права на ролик, зазначені у статтях 15, 39, 30 ЗУ Про авторське право і суміжні права будь-яким способом та без обмежень за строком та територією (крім обмежень щодо певних суміжних прав, як визначено у пункті 6.9 договору).

За пунктами 6.3-6.8 договору майнові авторські і майнові суміжні права на створені рекламні відеоролики переходять до позивача, як замовника, на підставі договору та підписаного сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт.

Між ТОВ Мартіні Шот та позивачем підписано акт № 12 від 22.08.2017 та акт № 14 від 19.09.2017.

Також судами встановлено, що між позивачем та контрагентами ТОВ Ейнштейн ЛТД , ПП Протекс Груп , ПП Протекс Постач , ПП ТОП ФІШ , ТОВ Торгівельний альянс Меридіан , ТОВ Спецінвестленд , ТОВ НОМОС ОМАС , ПП Рітерн , ТОВ ПРОМЕНТО ЛТД , ПП Меверенд , ПП ПЕНЛАЙТ , ТОВ Фінанс Центр було укладено договори про надання робіт/надання послуг.

На підтвердження реальності господарських операцій за вказаним договором позивач надав копії наступних документів: договори, додатки до договорів, акти виконаних робіт, податкові накладні, банківські виписки, звіти, фото-звіти, звіти про проведення рекламних акцій.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги відповідач вказує на те, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували доводів контролюючого органу щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій позивача з контрагентами, зокрема касаційна скарга вмотивована наступними доводами: відсутні трудові та матеріальні ресурси у контрагентів, незвітування контрагентів до контролюючих органів. Також контролюючий орган вказує, що передача майнових прав автора повинна бути оформлена авторським договором, проте позивачем з замовниками на виробництво відеороликів авторських договорів укладено не було. За позицією скаржника, суди першої та апеляційної інстанцій надали неправильну оцінку доводам контролюючого органу, які були викладені як в акті перевірки, так і зазначались протягом розгляду справи.

9. Товариством відзиву на касаційну скаргу контролюючого органу надано не було.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Пункт 44.1 статті 44.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

10.2. Підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134.

Об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

10.3. Пункт 198.1 статті 198.

До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

10.4. Пункт 198.3 статті 198.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

10.5. Пункт 198.6 статті 198.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

11. Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні :

11.1. Стаття 1.

11.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

11.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

11.2. Частина 1 статті 9.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

11.3. Частина 2 статті 9.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис" або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

12. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , затверджене наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73.

12.1. Частина 3 розділу 1.

Витрати - витрати - зменшення економічних вигод у вигляді зменшення активів або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Доходи - доходи - збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов`язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Фінансова звітність - звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

12.2. Частина 1 розділу 2.

Фінансова звітність складається з: балансу (звіту про фінансовий стан) (далі - баланс), звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) (далі - звіт про фінансові результати), звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до фінансової звітності.

12.3. Частина 8 розділу 2.

У звіті про фінансові результати розкривається інформація про доходи, витрати, прибутки і збитки, інший сукупний дохід та сукупний дохід підприємства за звітний період.

13. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 Нематеріальні активи , затверджений наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 №242.

13.1. Пункт 4.

Нематеріальний актив - немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований.

13.2. Пункт 5.

Бухгалтерський облік нематеріальних активів ведеться щодо кожного об`єкта за такими групами: права користування природними ресурсами (право користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище тощо); права користування майном (право користування земельною ділянкою відповідно до земельного законодавства, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо); права на комерційні позначення (права на торговельні марки (знаки для товарів і послуг), комерційні (фірмові) найменування тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті; права на об`єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин, компонування (топографії) інтегральних мікросхем, комерційні таємниці, у тому числі ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті; авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп`ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (бази даних), виконання, фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті; інші нематеріальні активи (право на провадження діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).

13.3. Пункт 6.

Придбаний або отриманий нематеріальний актив відображається в балансі, якщо існує імовірність одержання майбутніх економічних вигод, пов`язаних з його використанням, та його вартість може бути достовірно визначена.

13.4. Пункт 7.

Нематеріальний актив, отриманий в результаті розробки, слід відображати в балансі за умов, якщо підприємство/установа має: намір, технічну можливість та ресурси для доведення нематеріального активу до стану, у якому він придатний для реалізації або використання; можливість отримання майбутніх економічних вигод від реалізації або використання нематеріального активу; інформацію для достовірного визначення витрат, пов`язаних з розробкою нематеріального активу.

13.5. Пункт 8.

Якщо нематеріальний актив не відповідає вказаним критеріям визнання, то витрати, пов`язані з його придбанням чи створенням, визнаються витратами того звітного періоду, протягом якого вони були здійснені без визнання таких витрат у майбутньому нематеріальним активом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

15. При вирішенні податкових спорів Суд враховує презумпцію добросовісності платника податків за якою передбачається економічна виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Згідно доктрини реальності господарської операції, яка застосовується у судовій практиці Верховного Суду, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів.

Нормами Податкового кодексу України презюмується вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов`язкова ознака господарської операції.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Таким чином, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, і такий рух має бути підтверджений первинними документами.

16. Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування витрат чи податкового кредиту, а тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

17. Нематеріальний актив, отриманий в результаті розробки, слід відображати в балансі за умов, якщо підприємство/установа має можливість отримання майбутніх економічних вигод від реалізації або використання нематеріального активу.

Якщо нематеріальний актив не відповідає вказаним критеріям визнання, то витрати, пов`язані з його придбанням чи створенням, визнаються витратами того звітного періоду, протягом якого вони були здійснені без визнання таких витрат у майбутньому нематеріальним активом.

18. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на час вирішення спору судами) обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

Проте у разі надання контролюючим органом доказів, які свідчать, що документи, на підставі яких платник податків сформував дані податкового обліку, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

19. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

20. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в акті перевірки, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди першої та апеляційної інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи.

У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій було надано належну оцінку доказам у їх сукупності з дотриманням норм статей 72-78, 90 Кодексу адміністративного судочинства України та іншим обставинам, що спростовують позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо формування об`єкту оподаткування податком на прибуток.

Так, судом досліджено первинні документи, які згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, є підставою для податкового обліку та які містять відомості, що у повній мірі відображають суть господарських операцій та підтверджують їх фактичне здійснення.

21. Доводи контролюючого органу про нереальність проведених позивачем господарських операцій з контрагентами ТОВ Ейнштейн ЛТД , ПП Протекс Груп , ПП Протекс Постач , ПП ТОП ФІШ , ТОВ Торгівельний альянс Меридіан , ТОВ Спецінвестленд , ТОВ НОМОС ОМАС , ПП Рітерн , ТОВ ПРОМЕНТО ЛТД , ПП Меверенд , ПП ПЕНЛАЙТ , ТОВ Фінанс Центр судами попередніх інстанцій обґрунтовано не взято до уваги, оскільки такі висновки не підтверджені доказами, які б відповідали критеріям належності, допустимості та достовірності.

Контролюючим органом всупереч вимог Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на момент розгляду справи судами) не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для проведення господарської діяльності з надання робіт (послуг) обумовлених укладеними договорами з позивачем, як не було доведено та надано відповідних доказів, які б свідчили про наявність фактів, які встановлені судами, однак не були враховані під час прийняття рішень, та свідчили про протиправну поведінку контрагентів та про обізнаність платника податків щодо такої та злагодженості дій між ними.

Крім того, колегія суддів зазначає, що висновки про відсутність у контрагентів трудових та матеріально - технічних ресурсів контролюючим органом зроблено виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації наявної в базі даних ДФС, проте така податкова інформація, носить виключно інформативний характер. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган.

Посилання контролюючого органу на не подання контрагентами податкової звітності також не є критерієм та підставою для визнання господарських операцій такими, що не мають реальних правових наслідків, оскільки такі господарські операції підтверджуються долученими Товариством до матеріалів справи належним чином оформленими копіями первинних документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Вказані документи містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, містять необхідні реквізити, для надання їм юридичної сили, доказовості та підтверджують фактичне їх здійснення.

Колегія суддів зазначає, що контролюючим органом, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені первинними документами, а також не надано жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в таких документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Таким чином, суди дійшли обґрунтованого висновку, що позивачем правомірно сформовано податкових кредит за господарськими операціями з контрагентами ТОВ Ейнштейн ЛТД , ПП Протекс Груп , ПП Протекс Постач , ПП ТОП ФІШ , ТОВ Торгівельний альянс Меридіан , ТОВ Спецінвестленд , ТОВ НОМОС ОМАС , ПП Рітерн , ТОВ ПРОМЕНТО ЛТД , ПП Меверенд , ПП ПЕНЛАЙТ , ТОВ Фінанс Центр .

22. Колегія суддів також погоджується і з висновками судів попередніх інстанцій про безпідставність визначення позивачу грошового зобов`язання з податку на прибуток за наслідками господарських операцій з контрагентами ТОВ Ханса Україна , Представництво Босналек Д.Д.Сараєво , ТОВ АЙ КЬЮ МЕДІА , ТОВ АЙ КЬЮ МЕДІА та ТОВ Малбі Фудс .

Як встановлено судами, у всіх підписаних позивачем договорах з вказаними контрагентами передбачено, що від дати підписання акту прийому-передачі, акту прийому-передачі об`єктів інтелектуальної власності та прав на них до замовників (контрагентів) переходять виключні майнові та суміжні права на відповідні твори (відеоролики), в тому числі, виключне право на використання ролика та право на виключне право заборону на використання ролика.

Відповідні умови щодо передання виключних майнових авторських та суміжних прав на твори (відеоролики) передбачено і за умовами договорів підписаних позивачем з субпідрядниками (субвиконавцями), залученими Товариством на створення відповідних аудіовізуальних творів.

Таким чином, субпідрядники на підставі договорів з позивачем та підписаних актів передали позивачу всі необхідні виключні майнові авторські права на твір, не залишаючи при цьому собі права на використання, а позивач, в свою чергу, передав всі виключні майнові авторські права на такі аудіовізуальних творів клієнтам ТОВ Ханса Україна , Представництво Босналек Д.Д.Сараєво , ТОВ АЙ КЬЮ МЕДІА , ТОВ АЙ КЬЮ МЕДІА та ТОВ Малбі Фудс .

Отже з урахуванням того, що саме замовники аудіовізуальних творів (нематеріальних актів) отримували виключні майнові права на вказані твори, і саме замовники були єдиними особами, які мали право на використання творів та право надавати дозволи на використання таких творів, колегія суддів вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій, що позивач, передавши замовникам виключні права, позбавлений права на використання твору та отримання будь-яких вигод від такого використання твору, а відтак не може мати майбутніх економічних вигод від використання аудіовізуальних творів (нематеріальних актів). Вказане свідчить про відсутність у позивача підстав для відображення аудіовізуальних творів (нематеріальних актів) в балансі згідно вимог пунктів 6 та 7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 Нематеріальні активи , затверджений наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 №242.

Таким чином, позивач правомірно відніс витрати у розмірі 3 702 909,00 грн на створення аудіовізуальних творів до складу витрат, що враховуються при визначенні фінансового результату до оподаткування.

Касаційна скарга контролюючого органу вказаних висновків не спростовує.

Посилання контролюючого органу на те, що передача майнових прав автора (чи особи, яка має авторське право) повинна бути оформлена окремим авторським договором, проте позивачем з замовниками на виробництво відеороликів авторських договорів укладено не було, суди обґрунтовано не взяли до уваги, оскільки умови щодо передачі майнових прав були передбачені умовами договорів про виконання робіт, що підписані позивачем з контрагентами, окремим розділом Авторські і суміжні права .

Не підписання позивачем з контрагентами окремих авторських договорів не спростовує факту передачі майнових прав від позивача до клієнтів, а відповідно і відсутності у позивача підстав для віднесення витрат на розробку аудіовізуальних творів до складу створеного об`єкту нематеріального активу та зарахування таких на баланс за первісною вартістю.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

23. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 липня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року слід залишити без задоволення.

24. Відповідно до п. 1 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

25. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 липня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року у справі № 826/12392/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіІ.Я.Олендер І.А. Васильєва І.А. Гончарова