Ухвала

від 21.11.2019 по справі 826/10765/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 листопада 2019 року

Київ

справа №826/10765/18

адміністративне провадження №К/9901/31364/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Блажівської Н.Є., Гусака М.Б.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.10.2019 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №826/10765/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Гарант-Тім до Головного управління ДФС у м. Києві, Державної фіскальної служби України про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії ,

ВСТАНОВИВ:

13.11.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ГУ ДФС) на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.10.2019 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДФС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.04.2019.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційним судом установлено, що ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2019 вперше подану апеляційну скаргу повернуто скаржнику на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України у зв`язку з тим, що вона була підписана особою, яка не підтвердила свої повноваження щодо підписання такої апеляційної скарги. 07.08.2019 ГУ ДФС вдруге подало апеляційну скаргу. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.08.2019 у задоволенні клопотання ГУ ДФС про звільнення від сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу у цій справі залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, шляхом надання оригіналу квитанції про оплату судового збору, а також заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням інших обґрунтованих причин для такого поновлення. Підставою для залишення апеляційної скарги без руху стало зокрема те, що апеляційну скаргу подано після спливу строку встановленого для її подання та наведені скаржником підстави для його поновлення визнані судом неповажними, з огляду на наступне.

У клопотанні про поновлення строку відповідачем зазначено, що пропуск строку пов`язаний з поверненням вперше поданої апеляційної скарги, що є об`єктивною причиною пропуску такого строку та дає підстави для його поновлення.

Апеляційний суд дійшов висновку, що своєчасне звернення до суду з вперше поданою апеляційною скаргою та повернення цієї скарги судом скаржнику не може бути поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження та не впливає на перебіг даного строку. Крім того, звертаючись до суду з апеляційною скаргою вдруге, ГУ ДФС так і не було сплачено судовий збір. У зв`язку з наведеним, суд запропонував скаржнику у десятиденний строк з моменту вручення цієї ухвали звернутись до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, із зазначенням причин зволікання з боку скаржника щодо наступного звернення до суду з цією апеляційною скаргою у найкоротший термін враховуючи і той факт, що усунення суб`єктивних причин, які стали підставою для повернення попередньо поданої скарги не вимагало багато часу.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.10.2019 на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції ГУ ДФС подало клопотання, в якому просило поновити строк апеляційного оскарження з тих самих підстав, що вже були визнанні судом неповажними та продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору, оскільки податковий орган не має можливості виконати вимоги ухвали суду у визначений строк.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд виходив з того, що поважними визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. В той же час, таких доводів апелянтом не наведено.

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що не погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки повідомлені ним підстави для поновлення строку є поважними, а судом не враховано, що ГУ ДФС не має можливості сплатити судовий збір. Зазначає, що з метою реалізації права на апеляційне оскарження до повторно поданої апеляційної скарги було додано довіреність, що посвідчує право представника підписувати апеляційну скаргу. Таким чином, повторне звернення відбулося у найкоротший строк, в межах тридцятиденного строк з моменту отримання ухвали про повернення апеляційної скарги. Звертає увагу на конституційне закріплення права на апеляційне і касаційне оскарження судового рішення.

Проте, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду, оскільки відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційним судом прийнято правильне рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження обґрунтовано визнано неповажними та на пропозицію суду апелянт не навів інших поважних підстав для цього.

Поряд суд касаційної інстанції зазначає, що неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб, а так само відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивними причинами, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такими причинами є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, який діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних чи фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо забезпечення неухильного виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту, ва також сплати судового збору.

Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 333 КАС України, у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 133, 169, 295, 299, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.10.2019 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №826/10765/18.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

Н.Є. Блажівська

М.Б. Гусак ,

Судді Верховного Суду