Ухвала

від 19.11.2019 по справі 193/1772/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/8085/19 Справа № 193/1772/18 Суддя у 1-й інстанції - Шумська О. В. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

20 листопада 2019 року м.Кривий Ріг

Справа № 193/1772/18

Дніпровський апеляційний суд у складі судді Зубакової В.П., розглянувши матеріали апеляційної скарги позивача Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 14 травня 2019 року у цивільній справі за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, нанесених державі,-

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 14 травня 2019 року позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, нанесених державі визнано неподаною та повернуто заявнику.

10 липня 2019 року позивач Військової частини НОМЕР_1 звернувся до суду із апеляційною скаргою на ухвалу Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 14 травня 2019 року.

Згідно ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновленияй у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПк України.

Згідно ч. 2 ст. 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або незалученою до участі у ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обовзки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин неперборної сили.

Як вбачається з матеріалів справи, повна ухвала Софіївського районногосудуДніпропетровськоїобласті від14травня2019року складенаудень їїпостановлення,атому п`ятнадцятиденнийстрокна поданняапеляційноїскаргина ухвалусуду закінчується 29 травня 2019 року.

Копія ухвали суду отримана позивачем Військовою частиною НОМЕР_1 29 травня 2019 року (а.с.28),узв`язкуз чимостанніймаєправо на безумовне поновлення пропущеного процесуального строку у порядку ч. 2 ст. 354 ЦПК України, за наявності відповідного клопотання, у випадку подання апеляційної скарги у строк до 15 червня 2019 року.

В разі подання апеляційної скарги після зазначеного строку, апелянт має навести істотні, об`єктивні та непереборні обставини, які перешкоджали останньому оскаржити судове рішення у визначені нормами ЦПК України процесуальні строки.

Апеляційну скаргу позивача Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 14 травня 2019 року направлено до суду засобами поштового зв`язку 10 липня 2019 року (а.с. 44), тобто після закінчення строків, установлених ч.ч. 1-2 ст. 354 ЦПК України, у зв`язку з чим пропущений процесуальний строку може бути поновлений судом виключно за наявності поважних причин.

Звертаючись до суду із апеляційною скаргою на ухвалу Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 14 травня 2019 року та заявляючи клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження цього судового рішення, позивач зазначив, що строк пропущено у зв`язку з відрядженням старшого лейтенанта ОСОБА_2 , помічника командира частини з правової роботи начальника групи, у шпиталь до військової частини НОМЕР_2 м.Дніпро, на підтвердження чого суду надано копію наказу №164 від 27.05.2019 року.

Розглянувши клопотання, суд дійшов висновку, що воно задоволеннюнепідлягає, у зв`язку з чим ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 02 жовтня 2019 року апеляційну скаргу позивача Військовоїчастини НОМЕР_1 наухвалуСофіївського районногосудуДніпропетровськоїобласті від14травня2019року залишено без руху для звернення до апеляційного суду з заявою про поновлення пропущеного процесуального строку, для чого надано строк для усунення названих вище недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху (а.с. 51).

Копія ухвали Дніпровського апеляційного суду від 02 жовтня 2019 року отримана позивачем 09 жовтня 2019 року (а.с. 54), а тому перебіг десятиденного строку для виконання вимог цієї ухвали суду для Військовоїчастини НОМЕР_1 розпочинається 10 жовтня 2019 року та закінчується 21 жовтня 2019 року.

Позивачем Військовою частиною НОМЕР_1 , на виконання вимог ухвали Дніпровського апеляційногосуду від 02жовтня 2019року, направлено до суду апеляційної інстанції засобами поштового зв`язку нову заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 14 травня 2019 року, яка здана до поштового відділення 29 жовтня 2019 року (а.с. 67-68), тобто у встановлені судом строки недоліки апеляційної карги не усунуто та клопотання про подовження таких строків позивачем не заявлено.

При цьому, для забезпечення всебічного, повного та справедливого вирішення питання, судом проаналізовано надані позивачем докази, які, на переконання представника Військовою частиною НОМЕР_1 , об`єктивно перешкоджали йому оскаржити ухвалу Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 14 травня 2019 року у встанволені Законмо строки та встановлено наступне.

Так, копія оскаржуваної ухвали суду отримана позивачем Військовою частиною НОМЕР_1 29 травня 2019 року (а.с.28) та апеляційна скарга направлена до суду апеляційної інстанції 10 липня 2019 року (а.с. 44).

Заявляючи клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення, позивач зазначив, що строк пропущено у зв`язку з відрядженнями старшого лейтенанта ОСОБА_2 , помічника командира частини з правової роботи начальника юридичної групи, на підтвердження чого суду надано копії наказів №164 від 27.05.2019 року, №196 від 24.06.2019 року, № 199 від 27.06.2019 року, №208 від 06.07.2019 року, №212 від 10.07.2019 року та №211 від 09.07.2019 року (а.с. 60-65).

З аналізу вищевказаних наказів Військової частини НОМЕР_1 слідує, що старший лейтенант ОСОБА_2 , помічник командира частини з правової роботи начальник юридичної групи перебувала у відрядженнях у період з 27 травня 2019 року по 20 червня 2019 року, з 28 червня 2019 року по 07 липня 2019 року, з 09 липня 2019 року по 10 липня 2019 року, тобто у період з 20 червня 2019 року по 28 червня 2019 року, а також 08 липня 2019 року, остання перебувала на робочому місці та мала об`єктивну можливість підготувати апеляційну скаргу.

Більш того, Військова частина НОМЕР_1 є юридичною особою, яка може мати в штаті багато працівників та доказів відсутності в штаті іншого юриста суду не надано. Навпаки, з наданих суду копій наказів слідує, що у Військовій частині НОМЕР_1 є частина з правової роботи та юридична група, що свідчить про наявність кількох юристів, а томуперебуванняодного працівникау відрядженні неможе бути поважною причиною пропускустрокуна апеляційне оскарження, оскільки відсутність інших працівників, що мали можливість підмінити останнього,непідтверджено жодним доказом.

Отже, перебуваннявідповідального працівникау відрядженні (на лікуванні, у відпусті тощо) неє непереборною обставиною, яканезалежить від волі заінтересованої особи щодо виконання процесуальних дій в межах встановленого законом проміжку часу.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. При цьому, Європейський суд з прав людини зазначив, що немає порушення права на доступ доправосуддя, якщо заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані".

Отже,позивачем пропущено строки,визначені ЦПКУкраїни, для поданняапеляційної скарги нарішення судупершої інстанціїта неподано заявупро поновленнястроку наапеляційне оскарженняцього судовогорішення,з наведеннямповажних таоб`єктивних обставин,які перешкоджали оскаржитисудове рішенняв апеляційномупорядку вмежах цихстроків.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Зазначені обставини є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження по справі за поданою апеляційною скаргою на ухвалу Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 14 травня 2019 року.

Керуючись ст. 358 ЦПК України, -

У X В А Л И В:

Відмовити позивачу Військовій частині НОМЕР_1 у відкритті апеляційного провадження по поданій ним апеляційній скарзі на ухвалу Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 14 травня 2019 року у цивільній справі за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, нанесених державі.

Апеляційну скаргу та додані до неї матеріали повернути особі, що її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному поряду безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Суддя: