Рішення

від 19.11.2019 по справі 909/1025/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.11.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1025/19

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , секретар судового засідання Масловський А. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова група "Майстер"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ. КОМ"

про стягнення заборгованості в сумі 241 322, 45 грн.

представники сторін не з"явилися.

встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова група "Майстер" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ. КОМ" про стягнення заборгованості в сумі 241322 грн 45 к.

Вирішення процесуальних питань.

27.09.2019 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду, відкрити провадження у справі, розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначити розгляд справи по суті на 22.10.2019 (ухвала від 27.09.2019).

22.10.2019 суд відклав розгляд справи на 19.11.2019.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак надіслав суду електронною поштою клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача (від 14.11.2019 вх.№19973/19).

Відповідач своїм конституційним правом на захист прав і охоронюваних законом інтересів не скористався, відзиву на позов не подав, явки в судове засідання уповноваженого представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив; про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, ухвалою від 22.10.2019 направленою відповідачу рекомендованою кореспонденцією та отриманою останнім 28.10.2019, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно ч.2 ст.42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об"єктивному встановленню всіх обставин справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення сторін належним чином про розгляд судової справи і забезпечення їх явки в судове засідання для реалізації ними права на судовий захист своїх прав та інтересів, а також беручи до уваги принципи змагальності та диспозитивності судового процесу, суд дійшов висновку, що є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 19.11.2019 суд ухвалив вступну та резолютивну частини рішення.

Позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав зобов"язання щодо оплати поставленого товару в розмірі 222887 грн 23 к. На підставі ст.625 Цивільного кодексу України за прострочення виконання грошового зобов"язання, позивач нарахував відповідачу 13447 грн 24 к. - інфляційних втрат та 4987 грн 98 к. - 3% річних.

Позиція відповідача.

Відповідач відзив на позов не подав.

Обставини справи. Оцінка доказів.

Предметом позову є вимога про стягнення заборгованості за поставлений товар.

Як вбачається з матеріалів справи в період з 14.05.2018 - 29.12.2018 позивач поставив відповідачу товар - будівельні матеріали в асортименті, загальною вартістю 993887 грн 23 к., що підтверджується рахунками на оплату, видатковими та податковими накладними, які досліджені судом та відповідають вимогам законодавства, є первинними документами, фіксують факт здійснення господарських операцій та факт встановлення договірних відносин, тому є всі підстави для покладення на відповідача обов"язку по проведенню розрахунків за отриманий товар на підставі приєднаних до матеріалів справи документів.

Відповідач в порушення зобов"язання отриманий товар оплатив частково на суму 771285 грн 77 к. (банківські виписки приєднані до матеріалів справи), внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 222887 грн 23 к.

З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача 17.04.2019 , 27.05.2019, 24.06.2019 направлялись претензії №76, 106, 121 з вимогами сплатити заборгованість за поставлений товар, докази направлення яких приєднані до матеріалів справи. Проте ці вимоги залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Оскільки станом на 23.09.2019 відповідачем заборгованість не погашена, позивач керуючись статтею 625 Цивільного кодексу України нарахував відповідачу 3% річних та інфляційні втрати і звернувся до суду за захистом порушеного права.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення.

Статтею 175 ГК України визначено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Приписами ч.1 ст.202, ч.1 ст.626 ЦК України, встановлено, що договором/правочином є домовленість двох або більше сторін/дія особи, спрямована на встановлення/набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В силу ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України (надалі за текстом - ГК України) господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів

Згідно частин першої та другої статті 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За своєю правовою природою угода, яка відбулася між позивачем та відповідачем є договором поставки.

Як передбачено ч.1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно приписів ч.2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов"язаний оплатити товар після його прийняття або товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи, що правовідносини між сторонами з приводу поставки товару існували на підставі видаткових накладних, то зобов"язання по оплаті товару виникало після прийняття товару.

Приписами ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до пункту 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 ст. 614 ЦК України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст.86 ГПК України).

Висновок суду.

Факт порушення відповідачем свого зобов`язання щодо оплати отриманого товару в сумі 222887 грн 23 к. підтверджується матеріалами справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 222887 грн 23 к. основного боргу обґрунтована та належить до задоволення.

Суд перевірив правильність нарахування позивачем 3% річних за період з 13.09.2018 - 17.09.2019, які згідно арифметичного розрахунку, проведеного судом за допомогою ІПС "Законодавство" перевищують суму 3% річних заявлених позивачем до стягнення, тому суд задовольняє вимоги щодо стягнення 3% річних в межах заявлених позовних вимог.

Також, суд перевірив правильність нарахування позивачем інфляційних втрат за період вересень 2018 року - травень 2019 року, які згідно арифметичного розрахунку, проведеного судом за допомогою ІПС "Законодавство" менші за суму інфляційних втрат заявлену позивачем до стягнення, тому суд задовольняє вимоги щодо стягнення інфляційних втрат в сумі 13440 грн 62 к. В решті нарахованих інфляційних втрат належить відмовити.

За таких обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача 222887 грн 23 к. - заборгованості, 13440 грн 62 к. - інфляційних втрат та 4987 грн 98 к. - 3% річних.

Судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 3619 грн 84 к., що підтверджується платіжним дорученням №7527 від 19 вересня 2019 року.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позову судовий збір в розмірі 3619 грн 74 к., суд покладає на відповідача. Судовий збір в розмірі 0 грн 10 к. - на позивача.

Керуючись ст. 8, 124 Конституції України, статтями 2, 86, 129, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова група "Майстер" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ. КОМ" про стягнення заборгованості в сумі 241322 грн 45 к. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ. КОМ", вул. Залізнична,15 А, м. Івано-Франківськ, 76018 (код 35517184) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова група "Майстер", вул. 19 км. Старокиївської дороги, 4, м. Одеса, 65025 (код 33658179) - 222887 (двісті двадцять дві тисячі вісімсот вісімдесят сім гривень) 23 к. - заборгованості, 13440 (тринадцять тисяч чотириста сорок гривень) 62 к. - інфляційних втрат, 4987 (чотири тисячі дев"ятсот вісімдесят сім гривень) 98 к. - 3% річних, а також 3619 (три тисячі шістсот дев"ятнадцять гривень) 74 к. - судового збору.

В частині позовних вимог про стягнення 6 (шість гривень) 62 к. інфляційних втрат - відмовити.

Судовий збір в розмірі 0 грн 10 к. покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строк, встановлений розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 22.11.2019

Суддя Т.В. Максимів