Рішення

від 12.11.2019 по справі 25/397

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.11.2019Справа № 25/397 За позовом Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Ельвіра-2000 , м. Київ

за участю Прокуратури Голосіївського району міста Києва, м. Київ

про стягнення 62 403 901,12 грн, -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Фіщук В.С. (представник за довіреністю №178/26-15-10-06-17 від 15.01.2019 року);

від відповідача: не з`явились;

від прокуратури: не з`явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва (позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельвіра-2000" (відповідач) заборгованості перед бюджетом в розмірі 5 458 604,34 грн у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем (як поручителем) Угоди про реструктурування від 31.12.2003 №130-04/164.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2007 матеріали справи №25/397 прийнято до провадження суддею Морозовим С.М. та порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 17.09.2007 року.

В засіданні 17.09.2007 року судом ухвалено відкласти розгляд справи до 04.10.2007 року

04.10.2007 до суду надійшла заява Прокуратури Голосіївського району міста Києва про вступ у справу з метою захисту інтересів держави.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2007 провадження у даній справі припинено у зв`язку з ліквідацією відповідача.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2007 ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.10.2007 скасовано, матеріали справи повернуто до суду для подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2008 справу призначено до розгляду на 21.02.2008 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2008 провадження у справі №25/397 зупинено до вирішення та набрання законної сили судовим рішенням за результатами розгляду справи №43/271-б за заявою Приватного підприємства "Інтеркомп`ютер" до ТОВ "Ельвіра 2000" про визнання боржника банкрутом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2018 у зв`язку з набранням чинності нової редакції Господарського процесуального кодексу України, поновлено провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 18.12.2018.

В підготовчому засіданні 18.12.2018 було оголошено перерву до 05.02.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2019 в порядку статей 120-121 ГПК України сторін було повідомлено про те, що підготовче засідання призначене на 05.02.2019 не відбудеться у зв`язку перебуванням судді Морозова С.М. у відпустці. Наступне засідання у справі призначено на 26.02.2019.

В підготовчих засіданнях 26.02.2019, 26.03.2019 та 23.04.2019 судом оголошувались перерви до 26.03.2019, до 23.04.2019 та до 04.06.2019 відповідно.

23.04.2019 до суду від позивача надійшла заява про заміну неналежного позивача у даній справі на Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2019 в порядку статей 120-121 ГПК України сторін було повідомлено про те, що підготовче засідання призначене на 04.06.2019 не відбудеться у зв`язку перебуванням судді Морозова С.М. у відпустці. Наступне засідання у справі призначено на 09.07.2019.

04.07.2019 до суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог до 62 403 901,12 грн.

В підготовчому засіданні 09.07.2019 було здійснено заміну позивача у справі з Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва на Головне управління Державної фіскальної служби міста Києва, про що оголошено відповідну ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання та відкладено підготовче засідання до 24.09.2019.

В підготовчому засіданні 24.09.2019 прийнято до розгляду збільшені позовні вимоги позивача, про що оголошено відповідну ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання та оголошено перерву до 01.10.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2019 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 12.11.2019.

В судовому засіданні 12.11.2019 представник позивача просив позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідач, за весь час перебування справи в провадженні суду, правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався.

В судовому засіданні 12.11.2019 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У засіданнях здійснювалась фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

31.12.2003 року, керуючись Постановою Кабінету міністрів України Про укладення угод про реструктурування простроченої заборгованості станом на 1 січня 2003 року заборгованості юридичних осіб за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками від 17.07.2003 року за №1070, між Міністерством фінансів України (Мінфін), Українською аграрною біржею (боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Ельвіра-2000 (поручитель) було укладено Угоду про реструктурування №130-04/164 (надалі - Угода).

Пунктом 1. Угоди встановлено, що Мінфін реструктурує прострочену заборгованість станом на 1 січня 2003 року перед державою в сумі 1 045 116,74 доларів США за кредитами, наданими боржнику на умовах кредитної угоди від 24.07.1997 року №18/03-149, укладеної між Укрексімбанком від імені Кабінету Міністрів України та боржником, та кредитної угоди від 23.07.97, укладеної між боржником та банком Societe General, New York Branch (надалі - Кредитні угоди), а боржник погашає цю заборгованість у строки та на умовах, що визначені в угодах.

Боржник: 1) надає банкам, що його обслуговують, розпорядження на списання коштів з його рахунків на користь Мінфіну в розмірі суми простроченої заборгованості боржника за цією угодою на вимогу Мінфіну; 2) підтверджує право Мінфіну в разі невиконання та/або неналежного виконання ним зобов`язань за цією угодою задовольняти вимоги Мінфіну шляхом списання коштів з його рахунків на користь Мінфіну. (п. 2. Угоди).

Поручитель у порядку та на умовах, визначених цією угодою, зобов`язується солідарно з боржником у повному обсязі відповідати перед Мінфіном за виконання боржником зобов`язань, що виникли з цієї угоди. (п. 3. Угоди).

Відповідно до підпункту 1 пункту 5 Угоди Мінфін має право у разі невиконання боржником умов цієї угоди понад 90 днів оголосити суми заборгованості та/або відсотків такими, що підлягають достроковому поверненню боржником в повному обсязі разом із сумою нарахованої пені.

Підпунктом 5 пункту 6 Угоди боржник зобов`язується у разі оголошення Мінфіном відповідно до підпункту 1 пункту 5 цієї угоди суми заборгованості та8/або відсотків такими, що підлягають достроковому поверненню боржником, в тижневий строк після одержання такого повідомлення Мінфіну погасити заборгованість та сплатити відсотки в повному обсязі разом із сумою нарахованої пені.

У відповідності до п. 8 Угоди поручитель зобов`язується за письмовою вимогою Мінфіну сплатити за зобов`язаннями боржника, визначеними цією угодою, включаючи пеню, протягом трьох банківських днів з дати отримання зазначеної вимоги.

Пунктом 9 Угоди визначено графік платежів в період з 22.10.2003 року по 31.10.2010 року по 74 651,20 доларів США щомісячно, окрім останнього платежу, який складає 74 651,14 доларів США.

Ця Угода набирає чинності одночасно з набранням чинності договором застави (майнової поруки), який укладається банком-агентом від імені держави із заставодавцем (майновим поручителем) щодо забезпечення виконання зобов`язань боржника за цією угодою, та діє до повного виконання зобов`язань за цією угодою. (п. 18 Угоди).

27.05.2004 року між Відкритим акціонерним товариство Державний експортно-імпортний банк України (банк-агент) за дорученням Кабінету Міністрів України, представленим Міністерством Фінансів України (заставодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю Ельвіра-2000 (заставодавець) укладено Договір застави №130-04/164/015 (надалі - Договір застави), відповідно до п. 1.1. якого заставою за цим Договором забезпечуються всі вимоги заставодержателя, що випливають із Угоди про реструктурування, відповідно до якої заставодержатель, при виконанні боржником та певних її умов, реструктурує прострочену станом на 01.01.2003 заборгованість перед державою у сумі 1 045 116,74 грн доларів США за кредитами, наданими боржнику на умовах Кредитної угоди від 24.07.1997 №18/03-149, укладеної між заставодержателем та боржником, та Кредитної угоди від 23.07.1997, укладеної між боржником та банком Societe General, New York Branch , а боржник погашає прострочену заборгованість не пізніше 31.10.2010 року на умовах, визначених в Угоді про реструктурування.

В забезпечення виконання зобов`язань боржника та за Угодою про реструктурування заставодавець заставляє наступне майно (надалі - предмет застави): лазерний верстат з числовим програмним управлінням на газовому лазері марки ЛТ 16 400/500 1997 року випуску, вертикально-фрезерний верстат з числовим програмним управлінням марки СМ 600 Ф4 1997 року випуску та вертикально-фрезерний верстат з числовим програмним управлінням марки СМ 600 Ф4 1997 року випуску. Загальна заставна вартість предмету застави цього Договору з урахуванням ПДВ складає 3 629 016,00 грн. (п. 1.2. Договору застави).

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання повноважними на те представниками сторін і залишається чинним до повного виконання сторонами зобов`язань за цим Договором та виконання заставодавцем своїх зобов`язань за Угодою про реструктурування. (п. 6.3. Договору застави).

До ДПА України з листом від 12.01.2005 року за №31-05610-103-18/392 звернулось Міністерство фінансів України з проханням щодо стягнення простроченої реструктуризованої суми заборгованості у зв`язку з невиконанням боржником та поручителем своїх зобов`язань.

Управління державного казначейства у м. Києві звернулось до ДПА у м. Києві з листом №08-12/2/4820 від 17.12.2004 року про стягнення коштів за кредитами, отриманими від іноземних банків під гарантії уряду.

Державною податковою адміністрацією у м. Києві складено подання №1 від 16.12.2004 року для застосування до ТОВ Ельвіра-2000 безспірного списання суми 1 045 116,74 доларів США або 5 547 061,61 грн за курсом НБУ станом на 01.10.2004 року.

16.12.2004 року Державною податковою адміністрацією у м. Києві складено подання №2 для застосування до ТОВ Ельвіра-2000 безспірного списання відсотків у сумі 31 654,15 доларів США або 168 007,57 грн за курсом НБУ станом на 01.10.2004 року.

Позивач зазначає, що за відповідачем рахується заборгованість згідно подань №1 та №2 від 16.12.2004 року основного боргу в сумі 1 045 116,74 доларів США, відсотків в сумі 31 654,15 доларів США та штрафу в сумі 4 140,86 доларів США.

Під час перебування справи в провадженні суду позивачем подано уточнення (збільшення) позовних вимог.

Так, Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві відповідно до ст. 17 Бюджетного кодексу України, пунктів 10, 15 Питання обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993- 1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості затвердженою постановою Кабінету міністрів України від 02.03.2011 №174 та п. 3 постанови Кабінету міністрів України від 17.07.2003 №1070 Про укладення угод про реструктурування простроченої станом на 01.01.2003 року заборгованості юридичних осіб за кредитами залученими державою або під державні гарантії та бюджетними позичками надіслало на адресу ГУ ДФС у м. Києві подання від 26.03.2019 №70, 71, 72 оформлені на прострочену заборгованість ТОВ Ельвіра - 2000 , а саме:

- подання №70 від 26.03.2019 щодо стягнення простроченої заборгованості (сплата основного боргу з простроченої реструктурованої заборгованості за іноземним кредитом, залученим Українською аграрною біржею під гарантії у рамках кредитної лінії США згідно угоди про реструктурування від 31.12.2003 №130-04/164), станом на 01.03.2019 у сумі 28 210 589, 52 грн, що дорівнює 1 045 116, 74 доларам США;

- подання №71 від 26.03.2019 щодо стягнення простроченої заборгованості (сплата відсотків з простроченої реструктурованої заборгованості за іноземним кредитом, залученим Українською аграрною біржею під гарантії у рамках кредитної лінії США згідно угоди про реструктурування від 31.12.2003 №130-04/164), станом на 01.03.2019 у сумі 854 433,00 грн, що дорівнює 31 654,15 доларам США;

- подання №72 від 26.03.2019 щодо стягнення простроченої заборгованості (сплата пені, нарахованої за невиконання зобов`язань з простроченої реструктурованої заборгованості за іноземним кредитом, залученим Українською аграрною біржею під гарантії у рамках кредитної лінії США згідно угоди про реструктурування від 31.12.2003 №130-04/164), станом на 01.03.2019 у сумі 33 338 878,60 грн.

Отже, загальна сума простроченої заборгованості, як зазначає позивач, Товариства з обмеженою відповідальністю Ельвіра-2000 становить 62 403 901,12 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 1054 параграфу 2 глави 71 Цивільного Кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно частини першої статті 1049 параграфу 1 глави 71 Цивільного Кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно частини 4 статті 17 Бюджетного кодексу України юридичні особи у разі за невиконання зобов`язань щодо погашення та обслуговування наданих на умовах повернення кредитів, залучених державою або під державні гарантії несуть відповідальність у порядку, передбаченому законом для стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна боржників.

При співвідношенні частини 2 преамбули Закону України „Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.200 року №2181 та частини 4 статті 17 Бюджетного кодексу України слід виходити з того, що Бюджетний кодекс України прийнятий згідно Закону України від 21.06.2001 року №2542-111 тобто, пізніше ніж Закон України від 21.12.2000 року.

На підставі цього при розгляді справ про стягнення заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії застосовуються положення Закону України „Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в межах, що не суперечать Бюджетному кодексу України.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 4 статті 17 Бюджетного кодексу України визначено, що у разі невиконання юридичними особами своїх зобов`язань щодо погашення та обслуговування наданих на умовах повернення кредитів, залучених державою або під державні гарантії, інших гарантованих державою зобов`язань, та стягнення заборгованості перед Державним бюджетом України з наданих підприємствам і організаціям позичок із державного бюджету, позичок, наданих за рахунок коштів, залучених державою або під державні гарантії, плати за користування цими позичками органи стягнення застосовують механізм стягнення цієї заборгованості у порядку, передбаченому законом для стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна боржників.

Окрім того, згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до п. 30 ст. 2 Бюджетного кодексу України до органів стягнення відносяться податкові, митні та інші державні органи, яким відповідно до закону надано право стягнення до бюджету податків, зборів (обов`язкових платежів) та інших надходжень.

Згідно п. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Постановою Кабінету Міністрів від 14.02.1995р. №1002 „Про порядок відшкодування збитків державного бюджету, що виникли внаслідок настання гарантійних випадків за іноземними кредитами, одержаними юридичними особами України під гарантії Уряду України" із змінами та доповненнями, а саме п. 2 передбачено, що органи державної податкової служби у разі невідшкодування у місячний термін позичальником іноземного кредиту, одержаного під гарантії Уряду України, витрат державного бюджету, що виникли у зв`язку з покриттям гарантом заборгованості за цим кредитом, забезпечують за поданням відповідних фінансових органів за місцем знаходження позичальника стягнення з нього у безспірному порядку повної суми нездійснених у строк платежів з урахуванням пені.

На підставі вищезазначеної Постанови КМУ, Міністерством фінансів України було прийнято наказ №88 від 30.04.2003 року „Про затвердження Порядку зарахування до державного бюджету сум, стягнутих у безспірному порядку з юридичних осіб України - позичальників для погашення заборгованості за іноземними кредитами, одержаними під гарантії Уряду України", який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.05.1996 року №247/1272.

Відповідно до п. 2 даного Порядку у разі невідшкодування позичальником витрат державного бюджету у місячний термін державної податкової інспекції відповідно до подання за формою (додаток №2) територіальних органів Державного казначейства, оформлених відповідно до інформації Головного управління Державного казначейства, стягують з боржника у безспірному порядку повну суму нездійснених у строк платежів з урахуванням пені.

Згідно стаття 17 Бюджетного кодексу України, Кабінет Міністрів України в особі Міністра фінансів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим в особі Міністра фінансів Автономної Республіки Крим та міські ради в особі керівників їх виконавчих органів можуть надавати гарантії щодо виконання боргових зобов`язань суб`єктам виключно у межах повноважень, встановлених відповідно законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет. Гарантії надаються лише на умовах платності, строковості, майнового забезпечення та зустрічних гарантій, отриманих від інших суб`єктів. Платежі, пов`язані з виконанням гарантійних зобов`язань, належать до платежів по боргу.

Відповідно до ст. 1 Бюджетного кодексу України, вказаним кодексом регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів та розгляду звітів про їх виконання, а також контролю за виконанням Державного бюджету України та місцевих бюджетів.

Відповідно до ч. 2 ст. 1071 ЦК України без згоди юридичних осіб та фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності списання (стягнення) коштів, що знаходяться на їх рахунках у банках, не допускається, за винятком випадків, установлених законами України, а також за рішенням суду та господарського суду.

Заборгованість та пеня відповідача перед державним бюджетом в розмірі суми, пред`явленої до стягування, підтверджується Головним управлінням Державного казначейства України в м. Києві та Міністерством фінансів України.

За приписами ст. ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачами належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростовано, водночас позивачем не доведено суду наявності правових підстав для покладення на відповідача-2 відповідальності у вигляді 3% річних та інфляційних втрат, понад суми, визнаної судом обґрунтованою.

Враховуючи викладене, податковим органам надано право звернення до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості по кредитам що надавались під гарантії Уряду України. За таких обставин, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору в розмірі 672 350,00 грн, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ельвіра-2000 (ідентифікаційний код 31026469, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул.

Горького, буд. 104) на користь Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (ідентифікаційний код 39439980, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19) суму боргу в розмірі 62 403 901,12 грн (шістдесят два мільйона чотириста три тисячі дев`ятсот одну гривню 12 копійок) та судовий збір в розмірі 672 350,00 грн (шістсот сімдесят дві тисячі триста п`ятдесят гривень 00 копійок).

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 257 та п. 17.5. розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 22.11.2019 року.

Суддя С.М. Морозов