РІШЕННЯ
Іменем України
12 листопада 2019 року м. Чернігів
Господарським судом Чернігівської області у складі судді Оленич Т. Г.
за участю секретаря судового засідання Хіловської І. Д.
розглянуто у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу №927/667/19
за позовом: Акціонерного товариства Укргазвидобування , місцезнаходження юридичної особи: вул. Кудрявська, 26/28, м. Київ, 04053
в особі: філії УГВ-Сервіс , юридична адреса: вул. Грабчака, 4А, м. Полтава, 36021; фактичне місцезнаходження: вул. Р. Кириченко, 11А, м. Полтава, 36039
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче комерційне підприємство Респект Плюс , місцезнаходження: вул. 1-го Травня, 53Б, м. Городня, Городнянський район, Чернігівська область, Україна, 15100
про стягнення 472475грн.10коп.,
у присутності представників сторін :
від позивача: Скорика В.І. - адвоката (довіреність №2-497д від 08.01.2019)
від відповідача: Водолагіна С.М. - адвоката (ордер на надання правової допомоги серії ЧН №044769 від 27.08.2019).
У судовому засіданні 12.11.2019 на підставі ч.1 ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивач звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом про стягнення з відповідача 290405грн.12коп. пені та 182070грн. штрафу.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань, що виникли на підставі договору поставки (закупівля товару за власні кошти) №УГВС 307/13-18 від 20.07.2018.
В обгрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що під час виконання укладеного між сторонами договору поставки (закупівля товару за власні кошти) №УГВС 307/13-18 від 20.07.2018 відповідачем допущено порушення встановлених строків поставки товару, зазначеного у специфікації до цього договору. Враховуючи, що умовами договору передбачено сплату постачальником покупцю штрафних санкцій за прострочення поставки товару, тому позивач просить стягнути з відповідача заявлені суми пені та штрафу.
Відповідач у відзиві №01/667 від 27.08.2019 проти позовних вимог заперечує, вважає їх необґрунтованими та такими, у задоволенні яких слід відмовити. Свої заперечення відповідач обґрунтовує тим, що у нього не виникло зобов`язань за договором №УГВС 307/13-18 від 20.07.2018, оскільки сторонами договору є Акціонерне товариство Укргазвидобування (покупець) та Товариство з обмеженою відповідальністю Виробниче комерційне підприємство Респект Плюс (постачальник). Тобто у відповідача за вказаним договором, як постачальника, виникло зобов`язання перед покупцем (АТ Укргазвидобування ), а не Філією УГВ-Сервіс АТ Укргазвидобування , яка є отримувачем вантажу за спірним договором. За твердженням відповідача, умовами договору не передбачено, що АТ Укргазвидобування уклало договір в інтересах Філії УГВ-Сервіс АТ Укргазвидобування та те, що постачальник буде нести відповідальність за несвоєчасну поставку продукції перед Філією. Також відповідач зазначає, що у нього не виникли будь-які зобов`язання перед позивачем, оскільки останнім не здійснено попередню оплату за поставку товару. Крім того, відповідачем заперечуються надані позивачем видаткові накладні, на підставі яких можна встановити строку поставки товару, оскільки такі накладні не підписані саме сторонами договору, а підписані представником Філії УГВ-Сервіс , яка не є стороною договору. До видаткових накладних не додано доказів того, що представник Філії УГВ-Сервіс АТ Укргазвидобування діяв в інтересах покупця (позивача). Також відповідач у відзиві зазначив, що договір поставки (закупівля товару за власні кошти) №УГВС 307/13-18 від 20.07.2019 є не недійсним, оскільки не підписаний уповноваженою особою з боку покупця, а довіреність №2-614д від 03.05.2018, яка видана Мохнію Ігорю Юрійовичу та додана до договору, не надає повноважень представнику АТ Укргазвидобування змінювати сторону у договорі і взагалі підписувати спірний договір. Відповідач заперечував проти повноважень представника АТ Укргазвидобування адвоката Скорика Валентина Івановича на підписання позовної заяви, оскільки довіреність №2-497д від 08.01.2018 видана за підписом голови правління АТ Укргазвидобування Прохоренка О.В., належних доказів на підтвердження повноважень якого до матеріалів справи не надано.
У поданому відзиві відповідач просить суд залишити позов без розгляду на підставі ч.1 п.8 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, посилаючись на недоведення позивачем наявності у відповідача будь-яких цивільно-правових зобов?язань перед Філією УГВ-Сервіс . В підготовчому засіданні, яке проводилось 04.09.2019, представник відповідача на розгляді цього клопотання не наполягав, та просив залишити без розгляду вказане клопотання. В з в`язку з цим судом клопотання відповідача про залишення позову без розгляду не розглядалось та не вирішувалось.
30 серпня 2019 року від відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання від 29.08.2019 №02/667 про залучення доказів до матеріалів справи.
Судом в підготовчому засіданні, яке відбулось 04.09.2019, постановлено протокольну ухвалу про залучення доказів до матеріалів справи та залишення їх без розгляду в зв`язку з порушенням встановленого законом строку на подання доказів та відсутністю відповідного клопотання про поновлення вказаного строку.
04 вересня 2019 позивачем через канцелярію суду подано відповідь на відзив від 02.09.2019 №08-6464, у якій позивач заперечує проти позиції відповідача, викладеної у відзиві, та зазначає, що в преамбулі спірного договору зазначено, що договір був укладений від імені юридичної особи - АТ Укргазвидобування , підписаний директором Філії на підставі довіреності, що видана юридичною особою, в якій передбачено право директора Філії укладати договори. Крім того, зазначений договір був укладений на підставі проведеної тендерної процедури закупівлі товарів, за результатами якої директору Філії УГВ-Сервіс Мохнію І.Ю ОСОБА_1 листом АТ Укргазвидобування від 19.06.2018 №29/570 надано вказівку не пізніше 20.07.2018 укласти з ТОВ ВКП Респект Плюс відповідний договір поставки. На виконання цієї вказівки 19.07.2019 і був укладений спірний договір. Позивач наголошує на тому, що договір був укладений в інтересах Філії УГВ-Сервіс . При цьому інтереси як Філії, так і АТ Укргазвидобування є тотожними, оскільки Філія є невід`ємною складовою частиною юридичної особи. Стосовно повноважень в.о.голови правління АТ Укргазвидобування позивач зазначає, що відповідно до п.11.19.10 статуту АТ Укргазвидобування передбачено одноосібне право голови правління АТ Укргазвидобування видавати довіреності на вчинення правочинів від імені АТ Укргазвидобування . Крім того, п. 11.18. статуту передбачено, що у разі тимчасової відсутності голови правління його обов`язки покладаються на одного з членів правління згідно з наказом, виданим головою правління, або рішенням загальних зборів. Щодо заперечень відповідача стосовно повноважень адвоката Скорика В.І. на подання і підписання позовної заяви, позивач зазначає, що довіреність №2-497д видавалась 08.01.2019, коли посаду голови правління займав саме Прохоренко О.В., що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 08.01.2019.
В підготовчому засіданні, яке відбулось 04.09.2019, за заявою відповідача щодо наміру подати заперечення на відповідь позивача на відзив судом оголошено перерву у підготовчому засіданні до 15.10.2019 до 11год.15хв. та встановлено відповідачу процесуальний строк для подання заперечень на відповідь позивача на відзив - протягом 10 (десяти) днів з моменту отримання відповіді на відзив.
10 вересня 2019 року на адресу Господарського суду Чернігівської області від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив від 09.09.2019 №03/667. У вказаних запереченнях відповідач підтримує позицію, викладену у відзиві на позовну заяву.
Подані учасниками справи додаткові письмові пояснення з певних питань, які виникли під час підготовчого провадження, а саме від 17.09.2019 №08-6705, від 27.09.2019 №04/667, від 08.10.2019 №08-7014, від 29.10.2019 №08-7308, від 21.10.2019 №05/667 залучені судом до матеріалів справи на підставі ч.4 ст.161 Господарського процесуального кодексу України.
Протокольною ухвалою суду від 15.10.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.
Протокольною ухвалою від 06 листопада 2019 року судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.11.2019 об 11год.30хв.
У судове засідання 12.11.2019 з розгляду справи по суті прибули повноважні представники сторін у даній справі.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши в ході розгляду справи по суті пояснення та доводи позивача, з`ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх доказами, суд ВСТАНОВИВ:
20 липня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Виробниче комерційне підприємство Респект Плюс (відповідач у справі, постачальник за договором) та Акціонерним товариством Укргазвидобування (позивач у справі, покупець за договором) укладено договір поставки (закупівля товару за власні кошти) №УГВС308/13-18 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов`язується поставити покупцеві товар, зазначений в специфікації/-ях (далі - товар), що додається/-ються до договору і є його невід`ємною/-ними частиною/-ами, а покупець - прийняти і оплатити такий товар.
Найменування/асортимент товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару та загальна вартість товару вказується у специфікації/-ях (далі - специфікація/-її) (п. 1.2. договору).
Відповідно до п.3.1. договору вартість товару вказується в специфікації/-ях в гривнях з урахуванням ПДВ (для резидента) або в іноземній валюті (для нерезидента).
Пунктами 3.2., 3.3. договору сторони передбачили, що загальна ціна договору визначається загальною вартістю товару, вказаного в специфікації/-ях до цього договору. Ціна за одиницю товару та загальна ціна договору може бути змінена (за умови, якщо договором передбачена оплата за товар протягом 30 календарних днів або більше по факту поставки - стандартні умови оплати) при застосуванні пункту 3.4. договору.
В п.4.1. договору сторони визначили, що розрахунки проводяться шляхом оплати покупцем після пред`явлення постачальником рахунку на оплату та підписаного сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної, шляхом перерахування на рахунок постачальника, на умовах зазначених у специфікації/-ях або з урахуванням умов, передбачених п.3.4. цього договору.
У п.5.1 договору містяться умови щодо визначення в специфікації/-ях до цього договору строків поставки, умов та місця поставки товару, інформації про вантажовідправників і вантажоотримувачів.
Згідно з п.5.2. договору датою поставки товару (кожної партії товару) є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі товару або видаткової накладної. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної. Постачальник вказує у акті приймання-передачі товару або видатковій накладній код УКТ ЗЕД товару.
Пунктом 5.11. договору встановлено відповідальність постачальника за правильність та повноту оформлення товаросупровідних документів і наслідки, пов`язані із затримками при постачанні товару.
Відповідно до п. 6.1.1,6.1.2 договору покупець зобов?язувався своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар. Приймати поставлений товар, у разі відсутності зауважень, згідно з актом приймання-передачі товару або видатковою накладною.
Постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором та графіком поставки (п.п.6.3.1. п.6.3. договору).
Відповідно до п. 10.1. договору цей договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін (за наявності), і діє до повного виконання сторонами зобов`язань.
Як вбачається з наданої до матеріалів справи позивачем копії примірника договору поставки (закупівля товару за власні кошти) №УГВС 307/13-18 від 20.07.2018, договір підписаний представниками сторін та скріплений відбитками печаток.
В преамбулі договору зазначено, що участь в його укладенні приймали: зі сторони постачальника (відповідача у справі) - директор Волощук В.І., а зі сторони покупця (позивача у справі) - директор філії УГВ-Сервіс Мохній І.Ю., який діяв на підставі довіреності №2-614 від 03.05.2018.
Згідно з довіреністю від 03.05.2018 №2-614д, яка видана Публічним акціонерним товариством Укргазвидобування на ім`я директора Філії УГВ-Сервіс Мохнія І.Ю., останній уповноважений на представництво інтересів Товариства в органах державної влади та управління, в інших державних органах, підприємствах, установах, організаціях, незалежно від форм власності, на підписання документів, які стосуються господарської діяльності філії. Окремо в довіреності визначено, що директор Філії має право укладати, змінювати та розривати інші договори, які підлягають попередньому погодженню з Товариством відповідно до розпорядчих документів Товариства, за умови отримання відповідного погодження Товариства. Довіреність підписана в.о.голови Правління С.Г.Федоренко, який діяв на підставі наказу Голови правління АТ від 27.04.2018 №300.
Позивачем разом із відповіддю на відзив подано до матеріалів справи копію листа №29/570 від19.06.2018, на підставі оцінки якого суд доходить висновку, що директору Філії УГВ-Сервіс доручалось укласти в строк з 22.06.2018 по 20.07.2018 угоду з ТОВ ВКП Респект Плюс , яка є переможцем процедури закупівель 18-Т-257 лот №2.
Відповідно до п.п.1.1 п.1 Статуту Акціонерного товариства Укргазвидобування , затвердженого рішенням акціонера Публічного акціонерного товариства Укргазвидобування від 21.05.2018 №237, Акціонерне товариство Укргазвидобування засновано Національною акціонерною компанією Нафтогаз України відповідно до рішення установчих зборів від 25.12.2012 на виконання наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 18.07.2012 №529 Про реорганізацію Дочірньої компанії Укргазвидобування Національної акціонерної компанії Нафтогаз України та за погодженням Кабінету Міністрів України відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.06.2012 №360-р Про реорганізацію дочірніх компаній Національної акціонерної компанії Нафтогаз України (а.с. 67-74).
Згідно із Положенням про Філію УГВ-Сервіс (додаток 7 до рішення акціонера ПАТ Укргазвидобування від 20.07.2018 №257), затвердженого рішенням акціонера ПАТ Укргазвидобування від 20.07.2018 №257 Публічного акціонерного товариства Укргазвидобування Філія є відокремленим підрозділом Акціонерного товариства Укргазвидобування (п. 1.1 Положення) та не є юридичною особою (п. 1.2 Положення) (а.с.59-66).
За змістом ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Сторонами не надано до справи доказів, які б свідчили про оскарження договору у встановленому законом порядку та про визнання його недійсним.
Отже, договір поставки (закупівля товару за власні кошти) №УГВС308/13-18 від 20.07.2018 підписаний представником позивача в межах наданих йому повноважень, в зв`язку з чим заперечення відповідача щодо недійсності цього договору спростовуються матеріалами справи, а тому судом відхиляються.
Що стосується заперечень відповідача щодо наявності на договорі відбитку печатки відокремленого підрозділу УГВ-Сервіс , а не юридичної особи, суд зазначає про таке:
Відповідно до ч.2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Таким чином, Законом передбачено, що для дотримання письмової форми договору достатньо лише підпису уповноваженої особи, а відтак заперечення відповідача стосовно відбитку печатки на договорі не грунтуються на приписах чинного законодавства.
20 липня 2018 року сторонами договору складено та підписано специфікацію №1, що є додатком №1 до договору (а.с.26-45), в якій наведено найменування товару: вагон житловий в кількості 3 шт., вагон майстра в кількості 1 шт., вагон-їдальня в кількості 1 шт., вагон - сушарка в кількості 2 шт., вагон-офіс в кількості 1 шт., вагон душова-пральня в кількості 1 шт., вагон інструментальний сторожка в кількості 1 шт, а також вимоги щодо комплектації вагонів.
Загальна вартість товару, що поставляється за специфікацією №1, складає 2601000грн.00коп., у т.ч.ПДВ - 433500грн.00коп.
Умови поставки товару: DDP - склад покупця: Україна, Полтавська область, Машівський район, с. Базилівщина, вул. Миру, 1, склад Філії УГВ-Сервіс . Адреса може уточнюватись додатково (п. 2 специфікації).
Відповідно до п.4 специфікації №1 від 20.07.2018 сторонами передбачені умови та строки оплати:
1-й етап: 50% попередня оплата від вартості першої партії товару - протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати підписання договору за умови пред`явлення рахунку; 50% - по факту поставки протягом 30 (тридцяти) календарних днів;
2-й етап: 50% попередня оплата від вартості другої партії товару через 30 (тридцять) календарних днів від сплати авансового платежу за першу партію товару за умови пред`явлення рахунку та акту готовності першої партії товару; 50% - по факту поставки протягом 30 (тридцяти) календарних днів;
3-й етап: 50% попередня оплата від вартості третьої партії товару через 30 (тридцять) календарних днів від сплати авансового платежу за другу партію товару за умови пред`явлення рахунку, акту приймання-передачі першої партії товару та готовності другої партії товару; 50% - по факту поставки протягом 30 (тридцяти) календарних днів.
Відповідно до графіку поставки товару від 20.07.2018, що є додатком № 2 до договору (а.с.46), сторонами визначені строки поставки товару:
- вагон житловий у кількості 3 шт. - протягом 60 календарних днів з дати укладення договору;
- вагон майстра у кількості 1 шт., вагон-їдальня у кількості 1 шт., вагон інструментальний, сторожка у кількості 1 шт. - протягом 90 календарних днів з дати укладення договору;
- вагон- сушарка у кількості 2 шт., вагон-офіс у кількості 1 шт., вагон душова-пральня у кількості 1 шт. - протягом 120 календарних днів з дати укладення договору.
Враховуючи, що договір та додатки до нього підписані уповноваженими представниками сторін, тому в силу п.10.1. договір набрав чинності та є обов`язковим до виконання.
Аналіз змісту та суб`єктного складу договору свідчить, що у зв`язку з його укладенням між сторонами виникли правовідносини поставки, які регулюються нормами §1 глави 30 Господарського кодексу України та §3 глави 54 Цивільного кодексу України.
За змістом ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.
Відповідно до ч.6 ст.265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
В силу ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Аналіз договору поставки свідчить, що в ньому відсутні будь-які застереження щодо застосування до правовідносин, які виникли між сторонами у зв?язку з його укладенням, положень про купівлю-продаж, а тому судом при вирішенні даного спору застосовуються також норми чинного законодавства, які регулюють відносини купівлі-продажу.
Як свідчать матеріали справи, позивачем в період з 16.08.2018 по 11.07.2019 сплачено відповідачу 2601000грн. як оплату за товар, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень №45122 від 16.08.2018 на суму 453515грн.40коп., №101112 від 17.01.2019 на суму 453515грн.40коп., №114623 від 21.02.2019 на суму 293366грн.40коп., №122633 від 13.03.2019 на суму 133998грн.00коп., №141496 від 23.04.2019 на суму 164127грн.60коп., №141497 від 23.04.2019 на суму 200822грн.40коп., №161243 від 13.06.2019 на суму 359367грн.60коп., №173367 від 11.07.2019 на суму 542287грн.20коп. (а.с.51,169-172).
Відповідачем факт сплати позивачем повної вартості товару не заперечується.
Водночас відповідачем зазначалось, що позивач не виконав свої зобов`язання по сплаті у встановлені строки попередньої оплати, внаслідок чого виникло прострочення виконання зобов`язання по поставці товару.
Як встановлено судом вище, сторонами у специфікації до договору визначено умову щодо оплати товару, зокрема, шляхом сплати позивачем 50% від вартості кожної партії товару як попередньої оплати. При цьому, аналіз умов викладених в п.4 специфікації №1 до договору свідчить, що здійсненню платежу в розмірі 50% вартості товару має передувати надання відповідачем рахунку на оплату, а по другому та третьому етапах - разом з рахунком на оплату позивач мав надати акт готовності попередньої партії товари.
Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України на сторони покладений обов`язок доведення обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів пред`явлення позивачу рахунків на оплату 50% вартості товару по кожному етапу поставки та доказів отримання таких рахунків позивачем, а також не надано суду доказів надання відповідачу актів готовності кожної із партії товару.
Відповідно до ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Отже, заперечення відповідача щодо порушення позивачем строків сплати попередньої оплати судом до уваги не приймаються.
Відповідно до ст.251, 252 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк може бути визначений актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.
Згідно із ст.253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
При цьому в силу ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Відповідно до ч.1 ст.255 Цивільного кодексу України якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.
В силу приписів ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Виходячи із графіку поставки товару, який є додатком №2 до договору, та враховуючи правила обчислення строків, встановлені ст.253, 254 Цивільного кодексу України, суд доходить висновку, що відповідач був зобов`язаний поставити товар у такі строки:
- вагони житлові у кількості 3 шт. - до 18.09.2018;
- вагон-майстра у кількості 1 шт., вагон-їдальню у кількості 1 шт., вагон інструментальний, сторожку в кількості 1 шт. - до 18.10.2018;
- вагон-сушарку в кількості 2 шт., вагон-офіс у кількості 1 шт., вагон душову-пральню в кількості 1 шт. - до 19.11.2018, оскільки останній день строку - 17.11.2018 - припадає на вихідний день - суботу.
Відповідно до ч.1, 2 ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
На виконання договору поставки (закупівля товару за власні кошти) №УГВС 307/13-18 від 20.07.2018 відповідачем передано позивачу товар, а саме: вагон-житловий (3шт.) - по видатковій накладній №41 від 28.11.2018 на суму 907030грн.80коп.; вагон майстра (1 шт.) - по видатковій накладній №49 від 21.12.2018 на суму 293366грн.40коп.; вагон інструментальний сторожка (1 шт.) - по видатковій накладній №8 від 30.01.2019 на суму 133998грн.00коп.; вагон-їдальня (1 шт.) - по видатковій накладній №14 від 14.03.2019 на суму 200822грн.40коп.; вагон-офіс (1 шт.) - по видатковій накладній №15 від 14.03.2019 на суму 164127грн.60 коп.; вагон душова-пральня (1 шт.) - по видатковій накладній №21 від 19.04.2019 на суму 359367грн.60коп.; вагон-сушарка (2 шт.) - по видатковій накладній №25 від 06.05.2019 на суму 542287грн.20коп. (а.с.52-58).
Загальна вартість переданого по вказаним видатковим накладним товару становить 2601000грн.00коп.
Факт отримання товару визнається позивачем в позовній заяві, а тому в силу приписів ч.1 ст.75 Господарського процесуального кодексу України вказана обставина не підлягає доказуванню, оскільки у суду відсутні підстави для сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
За змістом п.5.2. договору датою поставки товару (кожної партії товару) є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі товару або видаткової накладної.
Оскільки видаткові накладні №41 від 28.11.2018 на суму 907030грн.80коп.; №49 від 21.12.2018 на суму 293366грн.40коп.; №8 від 30.01.2019 на суму 133998грн.00коп.; №14 від 14.03.2019 на суму 200822грн.40коп.; №15 від 14.03.2019 на суму 164127грн.60 коп.; №21 від 19.04.2019 на суму 359367грн.60коп.; №25 від 06.05.2019 на суму 542287грн.20коп. підписані представником позивача, вказана обставина а також момент (дата) їх підписання не заперечується жодною стороною, тому суд доходить висновку, що передача товару відбулась з порушенням строків, встановлених в графіку поставки товару, який є додатком №2 до договору.
Відтак, відповідачем порушено умови договору в частині своєчасної поставки товару, що свідчить про неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов?язань за договором поставки (закупівля товару за власні кошти) №УГВС308/13-18 (далі - договір) від 20.07.2018.
Суд не приймає доводи відповідача про те, що затримка поставки відбулась з вини позивача у зв`язку із затримкою здійснення оплати, оскільки, як встановлено вище, відповідач не довів належними засобами доказування пред`явлення ним рахунків на здійснення попередньої оплати та актів готовності кожної партії товару.
Відповідно до п.7.1. договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим договором.
За змістом п.7.10. договору у разі невиконання постачальником взятих на себе зобов`язань з поставки товару у строки, зазначені у графіку поставки товару до даного договору, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару.
Вказана умова договору відповідає приписам ч.2 ст.231 Господарського кодексу України.
З посиланням на вищезазначену умову договору позивач просить стягнути з відповідача 290405грн.12коп. пені, яка обчислена окремо за кожною видатковою накладною за загальний період з 19.09.2018 до 05.05.2019.
Крім того, позивачем нараховано 7% штрафу за прострочку поставки товару понад 30 днів, що становить 182070грн.00коп.
Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з ч.1,2 ст.217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Таким чином, видами штрафних санкцій у сфері господарювання є штраф та пеня.
Відповідно до ч.4 ст.231 Господарського кодексу України розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено безпосередньо ч.2 ст.231 Господарського кодексу України.
Отже, враховуючи, що встановлений в договорі розмір штрафних санкцій за порушення господарського зобов`язання відповідає розміру таких санкцій, визначених у законі, а матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем строків поставки, тобто факт вчинення відповідачем порушення господарського зобов`язання, тому суд доходить висновку про правомірність застосування позивачем до відповідача вищевказаних мір відповідальності.
Здійснивши перевірку надано позивачем розрахунку пені, судом встановлено, що при її обчисленні позивачем дотримано положення ч.6 ст.232 Господарського кодексу України.
Водночас при перевірці розрахунку пені судом встановлено, що при визначенні початку прострочення строку поставки за видатковими накладними №15 від 14.03.2019, №21 від 19.04.2019, №25 від 06.05.2019 позивачем не враховано приписи ч.5 ст.245 Цивільного кодексу України. Так, оскільки за графіком поставки третьої партії товару 120-й календарний день з дати укладання договору припадає на 17.11.2019 (субота), тому першим днем прострочки є 20.11.2018 - вівторок. Таким чином, першим днем, з якого потрібно обчислювати пеню за вказаними видатковими накладними є 20.11.2018.
Отже, загальна сума належної до стягнення пені за всіма накладними становить 288273грн.34коп.
Враховуючи, що факт прострочення відповідачем виконання зобов`язання щодо поставки товару підтверджується матеріалами справи, тому вимога позивача про стягнення пені є правомірною. Разом з тим, з огляду на допущену позивачем помилку у розрахунку пені, суд доходить висновку, що цю вимогу належить задовольнити частково в сумі 288273грн.34коп.
У решті вимог про стягнення пені у сумі 2131грн.78коп. слід відмовити за необгрунтованістю.
Здійснивши перевірку правильності обчислення позивачем штрафу, судом встановлено, що розрахунок здійснений з урахуванням умов договору та фактичних обставин і є арифметично вірним.
Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов`язання щодо кожної партії товару більше ніж на 30 днів, що підтверджується матеріалами справи, а тому вимоги позивача про стягнення штрафу за прострочення виконання зобов`язання є правомірними та їх належить задовольнити в повному обсязі.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги належить задовольнити частково і з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 288273грн.34коп. пені та 182070грн.00коп. штрафу.
Згідно із ч.1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв?язку із задоволенням позовних вимог частково, сплачений позивачем судовий збір також підлягає частковому відшкодуванню йому за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в сумі 7055грн.15коп.
Керуючись ст. 14, 74, 129, 233, 237, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги Акціонерного товариства Укргазвидобування (місцезнаходження юридичної особи: вул. Кудрявська, 26/28, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 30019775) в особі філії УГВ-Сервіс (юридична адреса: вул. Грабчака, 4А, м. Полтава, 36021; фактичне місцезнаходження: вул. Р. Кириченко, 11А, м. Полтава, 36039, ідентифікаційний код філії:40444061) до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче комерційне підприємство Респект Плюс (вул. 1-го Травня, 53Б, м. Городня, Городнянський район, Чернігівська область, Україна, 15100, ідентифікаційний код 41104916) про стягнення 472475грн.10коп. задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче комерційне підприємство Респект Плюс (вул. 1-го Травня, 53Б, м. Городня, Городнянський район, Чернігівська область, Україна, 15100, ідентифікаційний код 41104916) на користь Акціонерного товариства Укргазвидобування (місцезнаходження юридичної особи: вул. Кудрявська, 26/28, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 30019775) в особі філії УГВ-Сервіс (юридична адреса: вул. Грабчака, 4А, м. Полтава, 36021; фактичне місцезнаходження: вул. Р. Кириченко, 11А, м. Полтава, 36039, ідентифікаційний код філії:40444061) 288273грн.34коп. пені , 182070грн.00коп. штрафу та 7055грн.15коп. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Укргазвидобування (місцезнаходження юридичної особи: вул. Кудрявська, 26/28, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 30019775) в особі філії УГВ-Сервіс (юридична адреса: вул. Грабчака, 4А, м. Полтава, 36021; фактичне місцезнаходження: вул. Р. Кириченко, 11А, м. Полтава, 36039, ідентифікаційний код філії:40444061) до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче комерційне підприємство Респект Плюс (вул. 1-го Травня, 53Б, м. Городня, Городнянський район, Чернігівська область, Україна, 15100, ідентифікаційний код 41104916) в частині стягнення 2131грн.78коп. пені відмовити.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повне рішення складено 22 листопада 2019 року.
Суддя Т. Г. Оленич
Суд | Господарський суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 12.11.2019 |
Оприлюднено | 22.11.2019 |
Номер документу | 85807993 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Чернігівської області
Оленич Т.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні