Рішення

від 20.11.2019 по справі 160/10301/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2019 року Справа № 160/10301/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Віхрової В.С.

при секретарі судового засідання Масенка Г.Є.

за участю:

представника позивача Бейгул А.Г.

представника відповідача Подварченко А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРЕНІТІ ГРУП» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

22.10.2019 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРЕНІТІ ГРУП» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, з наступними позовними вимогами (з урахуванням уточнень):

- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про внесення ТОВ «СЕРЕНІТІ ГРУП» до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області виключити ТОВ «СЕРЕНІТІ ГРУП» (код ЄДРПОУ 34059429) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оформлене Проколом №33 від 19.09.2019 р.

В обґрунтуванні позовних позивач вказує, що податковим органом протиправно було включено підприємство до переліку ризикових та зупинило у зв`язку із цим реєстрацію податкових накладних. При цьому, суб`єкт владних повноважень не зазначив підстави, які послугували прийняттю такого Рішення та не повідомив їх за письмовим запитом позивача, надісланим 18.10.2019 р. З огляду на неможливість подання копії відповідного рішення Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області, позивач при поданні позову вказував на необхідності його витребування від ГУ ДПС у Дніпропетровській області. Позивач зазначає, що Рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації щодо внесення підприємства до переліку ризикових платників є протиправним та перешкоджає здійсненню нормальної господарської діяльності з огляду на те, що всі податкові накладні, які позивач реєструє в ЄРПН, автоматично зупиняються і це створює додаткові перешкоди в здійсненні господарських операцій (а саме необхідність постійно витрачати додатковий час, трудові та матеріальні ресурси на підготовку пояснень та копій документів з метою розблокування податкових накладних), а також руйнує ділову репутацію підприємства перед контрагентами. У зв`язку із наведеним, позивач вважає, що наявні усі підстави для скасування оскаржуваного Рішення.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа №160/10301/19 передана до розгляду судді Віхровій В.С.

Згідно з ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС Україна) за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 261 КАС України відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 262 КАС розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.10.2019 р. відкрито спрощене провадження з повідомленням (викликом) учасників справи у судове засідання на 20.11.2019 р. о 09:30 год.

01.11.2019 р. через канцелярію суду надійшла заява про уточнення позовних вимог. До заяви долучені додаткові докази по справі.

У судове засідання 20.11.2019 р. прибули уповноважені представники сторін.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, згідно якої відповідач просить у задоволенні позовну відмовити з огляду на наступне. ТОВ СЕРЕНІТІ ГРУП за Рішенням Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації включено до переліку ризикових платників податку, як такого, що відповідає критеріям ризиковості (Протокол від 19.09.2019 р. №33). ТОВ СЕРЕНІТІ ГРУП здійснює придбання великої кількості ТМЦ (пшениця м`яка, насіння ріпаку), що потребують застосування особливих умов для їх транспортування та зберігання. Окрім зазначеного, податковий орган вказує, що вимога позивача про зобов`язання виключення з критеріїв ризиковості таким вимогам не відповідає, так як дії контролюючого органу не створюють жодних правових наслідків, у зв`язку із чим, на думку відповідача, є неналежним способом захисту позивача. З огляду на викладене просив у задоволені позову відмовити.

Представником позивача надано відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якої наголошує на своїй правовій позиції та вважає, що доводи, які викладені у відзиві не відповідають дійсності та суперечать законодавству.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕРЕНІТІ ГРУП" (код ЄДРПОУ 34059429) є юридичною особою, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи 27.01.2006 року, номер запису - 1 224 102 0000 023171. Взято на облік контролюючим органом ДФС 27.06.2006 р.

З 01.06.2019 р. є платником податку на додану вартість.

Видами діяльності ТОВ СЕРЕНІТІ ГРУП , що визначені в Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є:

Код КВЕД 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур;

Код КВЕД 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у.;

Код КВЕД 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами;

Код КВЕД 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту;

Код КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (основний);

Код КВЕД 77.21 Прокат товарів для спорту та відпочинку; Код КВЕД 77.31 Надання в оренду сільськогосподарських машин і устатковання;

Код КВЕД 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами;

Код КВЕД 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами;

Код КВЕД 46.77 Оптова торгівля відходами та брухтом;

Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля;

Код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт;

Код КВЕД 52.10 Складське господарство;

Код КВЕД 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту;

Код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна;

Код КВЕД 38.32 Відновлення відсортованих відходів.

На виконання ст. 187 та ст. 201 Податкового кодексу України, 01.08.2019 року ТОВ СЕРЕНІТІ ГРУП було виписано та направлено на реєстрацію до ЄРПН податкову накладну №4 від 13.09.2019 р. по взаємовідносинам з поставки насіння ріпаку ТОВ АДМ ЮКРЕЙН згідно Договору поставки насіння ріпаку 1 класу українського походження врожаю 2019 року (видаткова накладна № 35 від 13.09.2019 року).

Реалізовану продукцію було придбано у ПП КОМПАНІЯ АГРОЛЮКС за договором поставки № 51 від 12 вересня 2019 року.

Згідно квитанцій №1 до накладних, реєстрації останніх була зупинена відповідно до п.201.16 ст. 201 ПК України. В якості підстави зупинення вказано: ПН/РК відповідає пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Підприємству запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

В ході судового розгляду справи було встановлено, що Рішенням Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, яке оформлено Протоколом №33 від 19.09.2019 р. ТОВ СЕРЕНІТІ ГРУП внесено до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Зі змісту Протоколу №33 від 19.09.2019 р. вбачається, що таке рішення було прийнято Комісією за результатами розгляду фінансово-господарської діяльності суб`єктів господарювання та схем роботи підприємств, врахувавши інформацію відповідного структурного підрозділу, отриману в межах Алгоритму дій, щодо віднесення (внесення) до відповідного переліку (бази даних ІС Податковий блок ), як такого, що відповідає критеріям ризиковості.

Досліджуючи дане рішення на предмет його відповідності закону, суд виходить з наступного.

У п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України зазначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з положеннями п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Суд зазначає, що у відповідності до п.201.10 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов`язком постачальника товарів чи послуг.

Цьому обов`язку кореспондує обов`язок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняти та зареєструвати надану платником податку-продавцем податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як зазначено у п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого 21.02.2018 постановою Кабінету Міністрів України №117, цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а також права та обов`язки її членів.

Згідно з п.2 Порядку Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Як зазначено у п.3 Порядку Комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого 21.02.2018 постановою Кабінету Міністрів України №117, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

На виконання п.10 Порядку Державна фіскальна служба України наказом від 21.03.2018 №144 затвердила Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків.

У вказаному Порядку зазначено, що усі платники податків, що подають на реєстрацію податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України. Керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, забезпечують розгляд питань на засіданні Комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків згідно з п.1.6 Критеріїв.

Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", та оформлюється протоколом. До протоколу засідання Комісій обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п.1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією. За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення/виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" як платників з ознаками ризиковості.

У разі відповідності платника податків показникам, що визначені пп.1.1-1.5 Критеріїв, таких платників податків включають до переліку ризикових платників податків відповідальні особи, яких включено до складу Комісії, протягом робочого дня на підставі даних Облікової картки (додаток 1) та згідно з Алгоритмом дій співробітників оперативних підрозділів при формуванні Облікової картки та внесенні інформації до переліку ризикових платників податків (додаток 2). У разі відповідності платника податків показнику оцінки ступеня ризиків, визначеному п.1.6 Критеріїв, - включення до переліку здійснюється за рішенням Комісій. Якщо суб`єкт господарювання, якого включено до переліку ризикових платників податків, у подальшому здійснює фінансово-господарську діяльність без ознак ризиковості, передбачених пп.1.1-1.5 Критеріїв, такого платника податків за поданням структурних підрозділів ГУ ДФС виключають з переліку ризикових платників податків, а у разі невідповідності показникам оцінки ступеня ризиків, визначеним п.1.6 Критеріїв, - після прийняття рішення Комісії. Введення інформації щодо включення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків за результатами засідання Комісії здійснюється в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" з використанням ЕЦП голови Комісії. Голова Комісії під персональну відповідальність забезпечує своєчасне введення інформації у перелік ризикових платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" згідно з п.1.6 Критеріїв".

У листі Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 р. №959/99-99-07-18 (пункт 1.6.), перелічені критерії, за умови відповідності яким, платник податків може бути віднесений до ризикових, та вказано, що головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1- 1.5 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації. У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Згідно з наданими Міністерством юстиції України в листі від 31.05.2012 № 5476-0-33-12/10.1 роз`яснень листи - це службова кореспонденція, вони не є нормативно-правовими актами, можуть носити лише роз`яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не повинні містити нових правових норм, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. Такі правові норми мають бути викладені виключно у нормативно-правовому акті, затвердженому відповідним розпорядчим документом уповноваженого відповідно до законодавства суб`єкта нормотворення, погодженому із заінтересованими органами та зареєстрованому в органах юстиції в порядку, встановленому законодавством про державну реєстрацію нормативно-правових актів. У разі встановлення листами нових правових норм вони підлягають відкликанню з місць застосування органом, що їх видав, та скасуванню.

Разом з цим, відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Інформація, наявна в інформаційно-аналітичних базах щодо ризиковості контрагентів позивача (Інформаційна довідка), не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів, вона не є може слугувати доказом в розумінні процесуального Закону та носить виключно інформативний характер. Питання дотримання податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських відносин між підприємствами можуть бути встановлені лише під час проведення документальних перевірок відповідно до п.п.75.1.2. п. 75.1 т. 75 Податкового кодексу України. Відомості щодо таких перевірок відсутні.

Процес зіставлення даних податкової звітності у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого фіскальний орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов`язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Однак, зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення фіскальним органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються контролюючим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку.

За таких обставин, відповідно до норм податкового законодавства, висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку може бути зроблений контролюючим органом лише за результатами перевірки такого платника у порядку, визначеному главою 8 Податкового кодексу України. Відтак документування результатів перевірки платника податків фіскальний орган здійснює виключно у формі акта (якщо за результатами перевірки встановлені порушення) або довідки (якщо за наслідками перевірки порушень не встановлено).

Іншого порядку документування контролюючими органами результатів своєї діяльності щодо здійснення податкового контролю чинним законодавством не передбачено.

Частиною 5 статті 19 Господарського кодексу України встановлено, що незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб`єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю та нагляду забороняються.

Як було встановлено судом, Комісія ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, за наслідками засідання 19.09.2019 р. прийняла рішення про віднесення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, яке оформила Протоколом №33.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно з п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Оскільки Рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю СЕРЕНІТІ ГРУП до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оформлене Протоколом від 19.09.2019 р. №33, створює негативні наслідки для позивача, на переконання суду, в контексті п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України воно є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке суду належить перевірити на відповідність п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 КАС України.

Згідно даних ІС Податковий блок податковим органом встановлено, що ТОВ СЕРЕНІТІ ГРУП здійснює придбання великої кількості ТМЦ, що потребують особливих умов їх транспортування та зберігання; у ТОВ СЕРЕНІТІ ГРУП відсутні складські приміщення, основні фонди, трудові ресурси для ведення діяльності.

У судовому засіданні 20.11.2019 р. надано схему руху сум ПДВ ТОВ СЕРЕНІТІ ГРУП з 01.04.2019 р. - 29.08.2019 р., згідно якої сума кредиту становить 2928,64 тис.грн., сума зобов`язання склала - 2876,97 тис.грн.

При цьому, суд зазначає, що придбаний товар за номенклатурою повністю відповідає реалізованому на адресу контрагентів, які вказані в схемі.

З наведеної податковим органом схеми, пересорту товару не вбачається.

Листом Державної фіскальної служби України №1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019 року (пункт 1.6.), перелічені критерії, за умови відповідності яким, платник податків може бути віднесений до ризикових, та вказано, що Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1-1.5 цих Критеріїв. У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Інформація про внесення/виключення платника податку до/з переліку ризикових платників податків, відповідно до пунктів 1.1 - 1.6 цих Критеріїв, стає доступною платнику в Електронному кабінеті.

Також, в Листі ДФС України №1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019 р., зокрема, зазначено: платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: ... 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16Л.З пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній / розрахунку коригування.

Інформація про внесення/виключення платника податку до/з переліку ризикових платників податків, відповідно до пунктів 1.1 - 1.6 цих Критеріїв, стає доступною платнику в Електронному кабінеті.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність інформації, яка б свідчила про проведення позивачем ризикових операцій та віднесення його до будь-якого з наведених вище Критеріїв.

Згідно положень ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Під час розгляду справи відповідачем суду не надані жодні докази які б підтверджували правомірність включення позивача до переліку ризикових підприємств.

Окрім того, відповідно до абзацу 4 Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків до протоколу засідання Комісій обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п. 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією.

Будь-яких документів, які визначені абз. 4 Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків відповідачем суду не надано.

Верховний Суд у постанові від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 вказав, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Також у зазначеній постанові Верховний Суд вказав, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

На підставі викладеного суд доходить висновку про те, що Рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про внесення ТОВ СЕРЕНІТІ ГРУП до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оформлене Протоколом від 19.09.2019 року №33, не відповідає вимогам п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесено необґрунтовано, з перевищенням повноважень, а також без урахування усіх обставин, що мають значення для правильного прийняття рішення, у зв`язку із чим наявні підстави для його скасування.

Решта доводів сторін висновків суду по суті спору не спростовують.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

За таких обставин, на переконання суду належним та ефективним способом відновлення порушеного права позивача, враховуючи висновки суду про протиправність оскаржуваного Рішення Комісії, буде саме зобов`язання відповідача виключити підприємство з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Таке рішення суду матиме наслідком дотримання судом основних принципів здійснення судочинства.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі РуїсТоріха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Приписами ч. 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведених обставин у сукупності, встановивши дійсні обставини справи у взаємозв`язку із системним аналізом положень чинного законодавства України і матеріалів справи, позовна заява підлягає задоволенню у повному обсязі.

В порядку розподілу судових витрат, з огляду на положення ч.1 ст.139 КАС України, документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3842,00 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 6, 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРЕНІТІ ГРУП» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про внесення ТОВ «СЕРЕНІТІ ГРУП» до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості;

Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області виключити ТОВ «СЕРЕНІТІ ГРУП» (код ЄДРПОУ 34059429) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оформлене Проколом №33 від 19.09.2019 р.

Стягнути на користь ТОВ «СЕРЕНІТІ ГРУП» (код ЄДРПОУ 34059429) документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3842,00 грн. за рахунок бюджетний асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 22 листопада 2019 року.

Суддя В.С. Віхрова