Рішення від 29.10.2019 по справі 300/1028/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2019 р. справа № 300/1028/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - Гундяка В.Д.

секретар судового засідання Бунич Т.В.,

за участю: представника позивача Савчука В.Р.,

представника відповідача Яремака Т.І.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КГД-БУД" до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

14.05.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "КГД-БУД" (надалі - позивач, ТОВ "КГД-БУД") звернулося з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (надалі - відповідач, ГУ ДФС в Івано-Франківській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.12.2018 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки ГУ ДФС в Івано-Франківській області про порушення позивачем податкового законодавства, викладені в акті від 16.11.2018 року не відповідають фактичним обставинам справи, а тому в зв`язку з цим визначення податкових зобов`язань з податку на додану вартість в сумі 223 141 грн., з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 163 729 грн. та зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 154 848 грн. суперечить нормам Податкового кодексу України.

Ухвалою суду від 17.05.2019 року позовну заяву залишено без руху, а позивачу наданий строк для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 10.06.2019 року відкрито провадження у даній справі та призначено справу до розгляду у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 31.07.2019 року підготовче провадження закрито і справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача у вступному слові позовні вимоги підтримав повністю з мотивів, наведених у позовній заяві та відповіді на відзив від 08.07.2019 року. Суду пояснив, що ГУ ДФС в Івано-Франківській області на підставі акту перевірки від 16.11.2018 року за №1166/09-19-14-01/31889827, всупереч фактичним обставинам справи, вимогам податкового та іншого законодавства України, протиправно прийняло оскаржувані податкові повідомлення-рішення, якими відповідачу визначені зобов`язання зі сплати податку на додану вартість в сумі 223 141 грн., податку на прибуток приватних підприємств в сумі 163 729 грн. та зменшено суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 154 848 грн. Вважає, що податковим органом висновок про безтоварність операцій з контрагентами товариства зроблено безпідставно, оскільки матеріали досудового розслідування у кримінальній справі, на його думку, не можуть безумовно свідчити про фіктивність господарських операцій. Крім того зазначив, що вся первинна документація, відповідні розрахункові, платіжні та інші документи оформлені згідно вимог ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та підтверджують реальність господарських операцій, відображених у податковому обліку підприємства. Пояснив, що платник податків не може нести відповідальності за порушення податкового законодавства, допущені його контрагентами, а відтак висновки податкового органу є протиправними та необґрунтованими. Звернув увагу суду, що відповідач не наділений правом визнавати правочини нікчемними, а контрагентів - фіктивними, а також, що склад податкового правопорушення не може доводитися податковою інформацією, яка має виключно інформаційне навантаження, та не заснована на аналізі первинних та інших документів. Таким чином вважає оскаржені податкові повідомлення-рішення протиправними, позов просив задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав, викладених у поданому відзиві на позов. Суду пояснив, що податковим органом під час проведення перевірки встановлено факти заниження податку на прибуток та податку на додану вартість і завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток. Вказав, що відповідно до акту перевірки, у бухгалтерському та податковому обліку ТОВ "КГД-БУД" відображено господарські операції з ТОВ Європроектгруп , ТОВ СВІМ та ФОП ОСОБА_1 . Однак встановлені податковим органом факти спростовують реальність здійснення даних господарських операцій з вищевказаними контрагентами та підтверджують участь цих підприємств у схемах ухилення від оподаткування. Зазначив, що обов`язковою умовою реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків не тільки первинних документів, а і фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв`язку між фактом придбання товарів і послуг з подальшою господарською діяльністю. З огляду на наведене вважає оскаржувані рішення законними, а тому просив суд в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Свідок ОСОБА_2 суду показала, що є директором ПП Прикарпатвторресурс . Пояснила, що співпрацювала з ФОП ОСОБА_1 , так як останній постачав підприємству цемент та будівельні матеріали. Крім того вказала, що ПП Прикарпатвторресурс орендувало нерухоме майно в ТОВ КГД-БУД і в 2-3 випадках здійснювало ремонт належного позивачу приміщення аква-парку, про що були складені акти виконаних робіт, однак повідомити точні дати цих робіт не може. Підтвердила, що показання, надані нею податковій поліції, повністю відповідають дійсним обставинам.

Свідок ОСОБА_1 суду показав, що є приватним підприємцем та мав господарські відносини з ТОВ КГД-БУД , зокрема здійснив близько 10 поставок цементу і будівельних матеріалів, орендував приміщення, власником яких є позивач. Перевезення здійснював орендованим транспортом, в деяких випадках позивач забирав цемент самовивозом від виробника. Вказав, що дійсно орендував лише приміщення площею 20 кв.м на ПАТ "Промприлад", однак придбаний у ПАТ Івано-Франківськцемент цемент за домовленістю зберігав не в приміщеннях, а на територіях ТОВ Агромаш і ПАТ Промприлад , при цьому охоронюваними службами даних товариств жодного фіксування транспотних засобів орендарів приміщень, в тому числі і автомобілів, якими перевозився цей товар, не здійснювалось. Крім того підтвердив, що в даний час відносно нього проводиться кримінальне провадження за ст.ст.205, 212 КК України.

Свідок ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, з урахуванням думки сторін суд вирішив здійснити розгляд справи без показань даного свідка.

Вислухавши представників позивача та відповідача, показання свідків, дослідивши наявні в матеріалах адміністративної справи письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних мотивів.

Судом встановлено, що на підставі наказу від 09.10.2018 року за № 1470 ГУ ДФС в Івано-Франківській області проведена планова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "КГД-БУД" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року.

За результатами перевірки податковим органом складений акт від 16.11.2018 року за №1166/09-19-14-01/31889827, згідно якого перевіркою встановлені наступні порушення:

п.44.1, п.44.2 ст. 44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135, п.137.1 ст.137 Податкового кодексу України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 318 від 31 грудня 1999 року, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся всього в сумі 157 345 грн. (ППР №0010601411 ), в тому числі за 2015 рік в сумі 131 411 грн., за 2016 рік в сумі 25 934 грн, та завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування за 2017 рік у сумі 1 154 848 грн. (ППР №0010621411);

2.п.188.1 ст. 188, п.192.1, п.192.3 ст.192, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4, п.201.6, п.201.7, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 485 163 грн., в т.ч. за січень 2015 в сумі 18 110 грн., за березень 2015 в сумі 26 133 грн, за квітень 2015 в сумі 18 707 грн., за травень 2015 в сумі 22 593 грн., за червень 2015 в сумі 86 624 грн., за липень 2015 в сумі 58 970 грн., за серпень 2015 в сумі 35 900грн., за вересень 2015 в сумі 30 386 грн., за жовтень 2015 в сумі 9 227 грн., за листопад 2015р. в сумі 37 949 грн., за грудень 2015 в сумі 8 822 грн., за грудень 2016 в сумі 7 982 грн., за лютий 2017 в сумі 5 451 грн., за березень 2017 в сумі 5 013 грн., за вересень 2017 в сумі 5 990 грн., за жовтень 2017 в сумі 8 261 грн., за листопад 2017 в сумі 7 181 грн., за грудень 2017 в сумі 91 864 грн.

На підставі акту перевірки 04.12.2018 року ГУ ДФС в Івано-Франківській області прийняті податкові повідомлення-рішення: за №0010601411, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств та до позивача застосовано штрафні санкції в загальній сумі 163 729 грн.; за №0010621411, яким визначено суму завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 1 154 848 грн.; за №0010611411, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 223 141 грн. (а.с. 14-63, т.1).

Згідно вимог ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства (далі- КАС) України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

За наслідками судового розгляду суд погоджується з правомірністю прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з огляду на нижчевикладене.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до наданих первинних документів та даних бухгалтерського обліку ТОВ КГД-Буд відображено придбання ТМЦ у ФОП ОСОБА_1 всього в сумі 585 371 грн., в тому числі ПДВ - 97 562 грн.

Так, згідно даних єдиного реєстру податкових накладних, ТОВ КГД-Буд задекларовано суму податкового кредиту по даному контрагенту всього в сумі 97 562 грн. в тому числі за червень 2015 в сумі 12 221 грн., за квітень 2016 в сумі 63 341 грн., за листопад 2015 в сумі 22 000 грн.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи та досліджених судом в якості письмових доказів копій видаткових накладних за №12/06 від 19.06.15 , №9/07 від 23.07.15 та №8/07 від 22.07.15, 6/11 від 25.11.2015, 7/11 від 26.11.2015, 8/11 від 27.11.2015 ФОП ОСОБА_1 позивачу відпущено 60,5 тон цементу (1 210 мішків цементу); вивезено 216,45 тон цементу (4 329 мішків, 144,3 піддона); вивезено листи гофровані, руберойд, бітум; відвантажено ще 100 тон цементу .

Однак суду, окрім цих видаткових накладних не надано жодних інших документів, зокрема товарно-транспортних накладних чи інших документів, які б свідчили про транспортування даного товару позивачу від ФОП ОСОБА_1 .

Зокрема надані суду копії договорів за №02/14 від 20.02.14 року та №12/15 від 01.12.2015 року свідчать виключно про надання позивачу ТОВ КГД послуг з перевезення.

Крім того, як під час проведення перевірки, так і під час судового розгляду, позивачем не було надано жодних документів про місце зберігання товару та складських документів про відпуск чи прийняття матеріалів .

Окрім того, на переконання суду, про безтоварність господарських операцій свідчить і відсутність у ФОП ОСОБА_1 складських приміщень, в яких було б можливим зберігання цементу у загальній кількості 300 тон. Так, у своїх показаннях свідок ОСОБА_1 вказав, що він орендував офісне приміщення в ПАТ Промприлад площею 24 м2, а будівельні матеріали зберігав на прилеглій території. Проте суд ставиться критично до вищевказаних показань свідка, так як зберігання цементу у такому об`ємі не в приміщенні, а на відкритій території, враховуючи особливості даного будівельного матеріалу та впливу на нього вологи і можливих опадів, що як наслідок, приводить його у непридатний для використання стан, є неможливим.

Разом з тим, як зазначив ОСОБА_1 , доказів перевезення будівельних матеріалів з ПАТ Івано-Франківськцемент , у якого він придбавав товар, не має, крім того фіксація руху автомобілів даними товариствами на ТОВ "Агромаш" та ПАТ Промприлад , на території яких начебто зберігалися товарно-матеріальні цінності, не здійснювалась.

Водночас, позивачем не надано і доказів підтвердження використання придбаних у даного контрагента товарів у своїй господарській діяльності. Так, до позову долучено акти списання від 30.07.15, 31.08.15 та 30.09.15 згідно із якими для заливки стяжки в нежитловому приміщенні площею 365.3 м.кв. використано 99,2 тони цементу, 36,1 м.куб. піску, 204.5 тон відсіву та щебню . Для мурування перестінок по вулиці Височана 18 а, згідно акту списання від 31.03.17 використано 14 тон цементу, 3 м.куб. піска та 33 тони відсіву і щебеню. Також згідно актів списання від 30.11.15 та 31.12.15 для капітального ремонту території аквапарку та складських приміщень по вул. Височана 18 а списано інші ТМЦ.

Всього надано актів на списання на суму 957 581,68 гривень.

Проте, оскільки жоден з цих актів не підтверджений будь-якими документами, які належить складати при виконанні будівельних робіт, відсутні будь-які дані щодо потреби, розрахунку, кошторису, виконавців робіт та, на переконання суду, неможливим є використання такого об`єму будівельних матеріалів на незначну площу нежитлового приміщення, то позивачем не підтверджено використання у своїй господарській діяльності товарно-матеріальних цінностей, придбаних у ФОП ОСОБА_1 .

Висновок податкового органу відносно безтоварності господарських операцій з TOB "Європросктгруп" підтверджується наступним.

Так, відповідно до наданих первинних документів та даних бухгалтерського обліку встановлено, що ТОВ КГД-Буд протягом 2015-2017 років відображено придбання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ "Європроектгруп" всього в сумі 209 189 грн.

Згідно даних єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що ТОВ КГД-Буд задекларовано суму податкового кредиту по вказаному контрагенту всього в сумі 34 864 грн., в т. ч. за грудень 2016 року в сумі 7 982 грн., за лютий 2017 року в сумі 5 451 грн., за вересень 2017 року в сумі 5 990 грн ., за жовтень 2017 року в сумі 8 261 грн . , за листопад 2017 року в сумі 7 180 грн.

Крім того суду надано видаткові накладні ТОВ "Європроектгруп за грудень 2016 року, лютий, вересень, жовтень, листопад 2017 року, податкові накладні та платіжні доручення.

В той же час , відповідно до актів списання за грудень 2016, березень, вересень, жовтень та грудень 2017 року, придбані у даного контрагента автозапчастини використані для ремонту та обслуговування когенераційної установки Vitobloc 402.

Однак як встановлено судом, даний товар функціонально може використовуватись виключно в автомобілях, наприклад фільтр повітряний С 33-920/5 (видаткова накладна від 31.12.16) використовується в автомобілях ІVECO.

Доказів можливості використання придбаних автозапчастин для когенераційної установки Vitobloc 402 позивачем суду надано не було.

Разом з тим суд звертає увагу на те, що деякі запчастини придбані для одного приладу у великій кількості протягом відносно короткого періоду часу. Так, з вересня по грудень 2019 року присадку ревалентну придбано позивачем у кількості 8 шт., а підсвічкові кільця - 24 шт., що поза розумним сумнівом не могло бути зумовлено реальними господарськими потребами.

Крім того ТОВ КГД-Буд не надано договорів про придбання товарів та документів на перевезення.

Знайшли своє підтвердження в судовому засіданні і висновки відповідача щодо господарських операцій позивача з TOB "СВІМ .

Так, судом встановлено, що відповідно до наданих первинних документів та даних бухгалтерського обліку ТОВ КГД-Буд протягом перевіряємого періоду відображено придбання ТМЦ у ТОВ "СВІМ" всього в сумі 209 189 грн, в т. ч. ПДВ- 34 864 грн.

Згідно даних єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що ТОВ КГД-Буд задекларовано суму податкового кредиту по даному контрагенту всього в сумі 43 374 грн., в т. ч. за квітень 2015 року в сумі 7 980 грн., за липень 2015 року в сумі 17 981 грн., за серпень 2015 року 3 246 грн . , за вересень 2015 року в сумі 9 154 грн. , за березень 2017 року в сумі 5 013 грн.

В той же час в судовому засіданні встановлено, що ТОВ СВІМ придбавались ТМЦ, в тому числі цемент, у ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "К.Д.В.", директором якого є ОСОБА_1 . Однак, оскільки основною метою підприємницької діяльності є отримання прибутку, то на переконання суду, економічно недоцільним є придбання товарів у товариства, яке отримує останні від прямого контрагента позивача.

Крім того, позивачем до позовної заяви надано акт введення в експлуатацію верстата стрічкового від 30.04.2015 року без зазначення обов`язкових реквізитів, на підставі чого здійснено таку дію, та акти списання ТМЦ від 30.05.15. 31.08.15, 29.09.15, 30.09.15 на поточний ремонт без підтверджуючих документів щодо здійснення такого ремонту.

Одночасно судом встановлено, що на час проведення перевірки у зв`язку з ненаданням позивачем усіх первинних документів, не встановлено ні вид транспорту, ні розміру відповідних витрат, також не надано пояснення та документального підтвердження прийому, складування та використання придбаних ТМЦ.

Таким чином за таких обставин показники бухгалтерської звітності не відповідають первинним документам та незважаючи на можливість протягом 10 днів після проведення перевірки надати такі документи, позивачем податковому органу останні надані не були.

Так, в ході перевірки ГУ ДФС в Івано-Франківській області надавався письмовий запит від 25.10.2018 року посадовим особам ТОВ КГД-БУД про надання пояснень та документального підтвердження залишків товарно-матеріальних цінностей на початок та кінець звітних періодів 2015-2017 років із зазначенням їх кількісних та вартісних показників, надання даних щодо проведених інвентаризацій протягом періоду з 01.01.2015 по 31.12.2017 року, та зобов`язано провести інвентаризацію під час проведення перевірки.

Посадовою особою ТОВ КГД-БУД (головним бухгалтером) до перевірки надано оборотно-сальдові відомості в розрізі 2015-2017 років, надано інформацію щодо залишків та руху товарно-матеріальних цінностей із зазначенням їх кількісних та вартісних показників на початок та кінець звітних періодів 2015-2017 років та інвентаризаційну відомість залишків станом на 07.11.2018 року.

В ході проведення перевірки встановлено розбіжність по залишках ТМЦ станом на 31.12.2017 року (цемент, металопрофіль, мелалочерепиця, арматура, плита OSB) та на момент проведення інвентаризації на суму 459 321,88 грн.

Згідно Єдиного реестру податкових накладних не встановлено продаж таких ТМЦ, а посадовими особами не надано пояснення щодо продажу чи списання даних ТМЦ.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до пп.133.1.1. п.133.1 ст.133 ПКУ платниками податку на прибуток підприємств є в тому числі суб`єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

При цьому нормою п.134.1 ст.134 ПКУ визначено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 ст.198 ПКУ визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

При цьому датою віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до п.198.2 ст.198 ПКУ вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно пункту 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог Кодексу.

Загальні вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку встановлені ст. 9 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні . Згідно з даною нормою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995р. за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно з пунктом 2.4 зазначеного Положення, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до пункту 2.15 та пункту 2.16 Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Як вбачається з системного аналізу даних норм та інших приписів податкового законодавства України, податкові наслідки будь-якої господарської операції, на відміну від цивільно-правових, повинні оцінюватись саме відповідно до їх економічного змісту, а не юридичної форми.

Пунктом 200.1 статті 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2 статті 200 ПК України).

Таким чином, витрати для цілей формування податку на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належними і допустимими первинними документами податкового і бухгалтерського обліку, які відображають реальність господарських операцій позивача з контрагентами, і є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11.12.2018 року по справі №813/3577/13-а зазначає, що податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, складенням яких мають опосередковуватись ті чи інші господарські операції. Однак, критерієм зменшення бази оподаткування податку на прибуток є можливість на підставі наявних документів зробити беззаперечний висновок про те, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання доходу. А відтак, на підтвердження витрат, понесених у зв`язку з оплатою спірних послуг позивач повинен був надати, зокрема, документи, що свідчать про фактичне виконання постачальниками конкретних видів послуг та про результат виконання кожної послуги окремо у вигляді звіту, висновку тощо.

Таким чином досліджені в даній справі первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, на переконання суду, не підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами. Зазначені документи складені без дотриманням вимог діючого на момент виникнення правовідносин законодавства і не в повній мірі містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які б узгоджувалися між собою.

Крім того у відповідності до п. 189.1 ст. 189 Податкового кодексу України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Пунктом 198.5 статті 198 визначено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в тому числі в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:

придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;

придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), дія цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Враховуючи вищезазначене ТОВ КГД-БУД в порушення п. 189.1 ст. 189, п. 198.5. ст. 198 Податкового кодексу України занижено податкові зобов`язання по податку на додану вартість всього в сумі 91 864,38 грн. ((178568+33609,90+13098,50+97755.20+54870.30 +69000+12420)*20%).

Разом з тим судом встановлено, що ТОВ КГД-Буд протягом перевіряємого періоду згідно відомості про нарахування амортизації здійснювало нарахування амортизації на основні засоби, зокрема приміщення ресторану Цунамі протягом 2015-2017, приміщення Льодової арени з квітня по вересень 2016-2017 роки на загальну суму 258 788 грн, в тому числі за 2015 рік на суму 50 450 грн, за 2016 рік на суму 104 169 грн, за 2017 рік на суму 104 169 грн. Також встановлено, що доходи від надання послуг ресторану Цунамі протягом 2015-2017 та приміщення Льодової арени з квітня по вересень 2016-2017 згідно даних бухгалтерського обліку не отримувались, тобто вказані об`єкти основних засобів не використовувались у господарській діяльності товариства за відповідні періоди.

У податковому обліку амортизації підлягають основні засоби, які призначені для використання в господарській діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 14.1.3 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України амортизація - систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об`єкта оподаткування встановлено п. 138.3 ст. 138 ПКУ.

Розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п.п.14.1.138 п.14.1 ст.14 розд. І ПКУ, підпунктами 138.3.2 - 138.3.4 п.138.3 ст.138 ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім виробничого методу (п.п.138.3.1 п.138.3 ст.138 ПКУ).

Згідно з п.23 П(С)БО 7 нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об`єкта, який встановлюється підприємством/установою (у розпорядчому акті) при визнанні цього об`єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

У п.9 розд.2 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 № 561. зазначено, що об`єкти основних засобів, що тимчасово не експлуатуються (капітальний ремонт, реконструкція та інше поліпшення і консервація об`єктів), виділяються в бухгалтерському обліку в окремі групи.

Зокрема, п. 27 П(С)БС) 7 встановлено, що нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об`єкта основних засобів, переведення його на реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання, консервацію. Нарахування амортизації поновлюється, починаючи з місяця, наступного за місяцем введення об`єкта в експлуатацію після реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації. Нарахування амортизації при застосуванні виробничого методу амортизації припиняється з дати, що настає за датою вибуття об`єкта основних засобів.

Тобто на період консервації, капітального ремонту, реконструкції та іншого поліпшення основних засобів відбувається припинення їх експлуатації.

Враховуючи зазначене, у податковому обліку амортизації підлягають основні засоби, які призначені для використання в господарській діяльності платника податку.

Таким чином, оскільки в судовому засіданні встановлено та визнано представником позивача в судовому засіданні, що приміщення ресторану Цунамі протягом 2015-2017 років, приміщення Льодової арени з квітня по вересень 2016-2017 років не функціонували, а відтак не використовувались у господарській діяльності товариства, що є основною умовою для нарахування амортизації, то ТОВ КГД-Буд завищено витрати на суми нарахованої амортизації на об`єкти основних засобів в сумі 258 788 грн.

Окрім того, судом встановлено, що згідно наданих до перевірки документів ТОВ КГД-БУД протягом періоду з 01.01.2015 по 31.12.2017 року здійснювало реалізацію послуг для суб`єктів господарської діяльності нижче їх собівартості, в результаті чого занизило базу оподаткування операцій з постачання послуг та відповідно податкові зобов`язання з податку на додану вартість.

Так, відповідно до договору оренди №1 від 30.12.2014 року ФОП ОСОБА_4 орендує у ТОВ КГД БУД приміщення готелю 248 м.кв. за адресою: АДРЕСА_2 строком до 31.12.2015 року, розмір орендної плати становить 2 976 грн. за місяць.

Згідно договору оренди №1 від 02.01.2014 року ФОП ОСОБА_5 орендує в ТОВ КГД БУД приміщення спортивно-оздоровчого комплексу Цунамі 5 170 м.кв. за адресою АДРЕСА_3 строком до 31.12.2015 року, розмір орендної плати 46 530 грн. за місяць.

Відповідно до статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні активи - це ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому; економічна вигода - потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів;

Операція продажу послуг за ціною нижче собівартості не призводить до збільшення власного капіталу суб`єкта підприємницької діяльності, є збитковою і такою, що суперечить меті підприємницької діяльності за відсутності обґрунтованих підстав для такого продажу.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Досягнення економічних і соціальних результатів, а також мети одержання прибутку, визначених частиною 2 статті 3 Господарського Кодексу України визначальними характеристиками підприємництва, передбачає розсудливість у визначенні розміру витрат при здійсненні господарської операції у їх співвідношенні з очікуваним доходом.

Згідно з наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року за №290 Про затвердження Положень (стандартів) бухгалтерського обліку , доходи - це збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов`язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче їх собівартості, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку' на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню:

газу, який постачається для потреб населення.

Відповідно до п. 6 розділу III Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014, № 966. із змінами і доповненнями, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов`язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Пунктом 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Основні методологічні засади формування бухгалтерського обліку грунтуються на затверджувані Міністерством фінансів України положеннях (стандарах) бухгалтерського обліку.

Так, відповідно до п. 6 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 Запаси , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 року № 246 (далі - П(С)БО 9), готова продукція, що виготовлена на підприємстві, в установі, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом, відноситься до запасів.

Придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства/установи за первісною вартістю (пункт 8 П(С)БО 9).

Первісною вартістю запасів, що виготовляються власними силами підприємства, визнається їхня виробнича собівартість, яка визначається за пунктом 10 П(С)БО 9.

Відповідно до п. 11 П(С)БО 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 318 від 31 грудня 1999 року, передбачено, що до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:

- прямі матеріальні витрати;

- прямі витрати на оплату праці;

- інші прямі витрати;

- змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Враховуючи викладене, база оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх виробничої собівартості, визначеної відповідно до П(С)БО 16.

Згідно даних оборотно-сальдових відомостей по рахунках бухгалтерського обліку 703 Дохід від наданих робіт, послуг , 791 Фінансовий результат операційної діяльності . 903 Собівартість реалізованих робіт, послуг , встановлено заниження бази оподаткування та податку на додану вартість при реалізації наданих послуг за цінами нижче їх собівартості на суму 153 998 грн.

Відносно твердження позивача, що наявність кримінальних проваджень не свідчать про безтоварність господарських операцій, суд зазначає наступне.

Так, як вбачається з акту перевірки та пояснень представника відповідача, наданих в судовому засіданні, податковим органом зроблено висновки про безтоварність даних операцій не на підставі наявності кримінального провадження.

Таким чином позовні вимоги ТОВ КГД-Буд є безпідставними та необгрунтованими, а відтак до задоволення не підлягають.

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати слід віднести на рахунок позивача.

На підставі пп.14.1.108 п.14.1 ст.14, п.123.1 ст.123, п.138.2 ст.138, п.139.1 ст.139, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, ст.ст.1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

в задоволенні позову відмовити.

Згідно ст.255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "КГД-БУД", код ЄДРПОУ 31889827, вул. Галицька, 58, с.Ямниця, Тисменицький район, Івано-Франківськ, 77422;

відповідач: Головне управління ДФС в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ 39394463, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018.

Рішення складене в повному обсязі 21.11.2019 року.

Суддя Гундяк В.Д.