Рішення

від 18.11.2019 по справі 560/585/19

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/585/19

РІШЕННЯ

іменем України

18 листопада 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Михайлова О.О.

за участю:секретаря судового засідання Постовіт С.В., представника позивача - Валігури О.О. представників відповідача - Кундиловської М.М., Коваля В.М. розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "БАРЕЛЬ ЛТД" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БАРЕЛЬ ЛТД" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Хмельницькій області, в якій просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.11.2018 №0011591406, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів на суму 121362 грн., штрафу в розмірі 60681 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що за змістом акта перевірки, правочини з ТОВ "БУДЛАЙН ІНВЕСТ" фактично не здійснювались. Однак відповідачем не надано жодних доказів припинення ТОВ "Будлайн Інвест" (скасування державної реєстрації, виключення його з ЄДРПОУ) внесення недостовірної інформації до ЄДРПОУ, тощо, під час взаємовідносин із позивачем. На підтвердження отримання покупцем товару сторонами було оформлено видаткові накладні та відповідні товарно-транспортні накладні. Що стосується посилань відповідача на неправильне оформлення товарно-транспортних накладних, то сама по собі відсутність ТТН не є достатнім аргументом, який доводить нереальність господарської операції. Щодо посилань на відсутність сертифікатів якості товару, то позивач не є виробником відповідного товару та купляв його також не у виробника, тому товариство не може відповідати за наявність чи відсутність таких сертифікатів. Щодо посилань на неможливість встановити походження товару, то такі посилання не можуть братися до уваги, оскільки обов`язок доказування походження товару у даному випадку може бути покладений тільки на контрагента ТОВ "Барель ЛТД". Щодо недоліків в змісті товарно-транспортних накладних в графі "Відправник", то в межах спірних правовідносин позивач їх не складав, а отримував від контрагента. Щодо посилань на наявність актів перевірок контрагентів позивача, якими встановлено порушення з боку контрагентів вимог чинного податкового законодавства, та на наявність досудових розслідувань, в яких ТОВ "Барель ЛТД" не виступає стороною, то жодного вироку та/або рішення суду, що підтверджує вчинення злочину або кримінального правопорушення відповідачем не надано.

Також зауважує, що посилання на протоколи допиту свідків можуть виступати в якості доказів у адміністративній справі виключно за умови допиту такого свідку в рамках даної адміністративної справи. Будь-якої адміністративної справи стосовно обставин викладених в акті не існує, відповідно такі протоколи не можуть бути застосовані в якості доказів, які можна застосовувати під час перевірки за період з 01.04.2016 по 30.06.2016 року.

ГУ ДФС у Хмельницькій області надано до акта перевірки висновки за результатами почеркознавчих експертиз, проведених у кримінальному провадженні №32016240000000036. Наведене свідчить про те, що долучені ГУ ДФС у Хмельницькій області висновки експерта складені всупереч порядку, передбаченому ст. 101, 104 КАС України, оскільки замовником висновку експерта не виступали сторони, які зазначені в акті перевірки.

В акті перевірки ГУ ДФС у Хмельницькій області робиться висновок щодо недотримання ТОВ "БАРЕЛЬ ЛТД" умов інструкції № 281/171/578/155 від 20.05.2008, при цьому не надаючи аналізу самій інструкції, формі та виду купівлі та поставки ПММ з боку ТОВ "БАРЕЛЬ ЛТД", роблячи при цьому висновки щодо безпідставного оформлення таких документів, як актів форми -НП, журналу форми 6-НП, тощо.

При цьому відповідач не використав в якості доказу висновок експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи № 7943/17204-17213/17-45 від 29.09.2017.

Ухвалою суду від 6 березня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.

21.03.2019 ГУ ДФС у Хмельницькій області подано до суду відзив на позов, згідно з яким просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає про допит в якості свідка ОСОБА_1 - директора та головного бухгалтера контрагента ТОВ "Будлайн Інвест", яким заперечено факт реєстрації, складання бухгалтерської та фінансової звітності, здійснення фінансово-господарської діяльності, оформлення та підписання будь-яких бухгалтерських документів.

Товарно-транспортні накладні не містять інформації щодо ідентифікованої адреси місця завантаження автомобілів перевізника ПП "Нафтагруп" та відповідно ідентифікованої адреси місця розвантаження нафтопродуктів (в графах "Пункт навантаження" зазначено м.Глеваха, в графах "Пункт розвантаження" зазначено м.Хмельницький).

Відсутнє документальне підтвердження оформлення взаємовідносин товариства із ПП "Нафтагруп" на здійснення автомобільних перевезень, наявності заявок на здійснення перевезень, погодження маршрутів руху нафтопродуктів із органами Нацполіції, відсутні докази наявності у ТОВ "Барель ЛТД" нафтобаз, розташованих у м.Хмельницькому, де здійснювалось зберігання нафтопродукту - палива рідинного котельного (договорів оренди ємностей), документів, якими підтверджується походження (завод-виробник) та якість нафтопродукту, проведення операцій по завантаженню та зливу нафтопродукту у автоцистерни, оформлені відповідними актами, складськими документами, що стосуються внутрішнього руху нафтопродукту в розрізі ємності та виду нафтопродукту, інших первинних документів, що свідчать про здійснення операцій з придбання палива від ТОВ "Будлайн Інвест".

ТОВ "Барель ЛТД" до позовної заяви не надано документів бухгалтерського обліку, які б свідчили про оприбуткування палива рідинного котельного, рух по складу палива котельного, придбаного саме від ТОВ "Будлайн Інвест", заливу в ємності та видачі зі складу палива рідинного, яке в подальшому реалізоване іншим покупцям.

ГУ ДФС у Хмельницькій області не використано висновок експерта від 29.09.2017 №7943/17204:17213/17-45, оскільки дослідженню підлягали висновки, відображені в акті ГУ ДФС у Хмельницькій області №0034/22-01-14-08/38996539 "Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Барель ЛТД" з питань дотримання вимог законодавства за період з 01.11.2013 по 31.03.2016, валютного та іншого законодавства за період з 01.11.2013 по 31.03.2016" (у спірному випадку досліджувався період взаємовідносин ТОВ "Барель ЛТД" із контрагентом ТОВ „Будлайн Інвест» з 01.04.2016 по 30.06.2016).

Ухвалою від 07.10.2019 замінено відповідача - Головне управління ДФС України у Хмельницькій області на його правонаступника - Головне управління ДПС України у Хмельницькій області.

21.10.2019 ГУ ДПС у Хмельницькій області подано до суду відзив на позов, згідно якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, зокрема, що до документального забезпечення господарських операцій з нафтопродуктами існують додаткові вимоги, дотримання яких є обов`язковим. Така правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 12.03.2019 у справі №803/3408/15. Проте позивачем не надано документи, які б свідчили про отримання нафтопродуктів саме від ТОВ "Будлайн Інвест" відповідно до вимог Інструкції від 20.05.2008 №281/171/578/155 (зокрема, згідно п.5.2.6, 5.2.12). В той же час, якщо суб`єкт господарювання займається діяльністю, що відповідає КВЕД: 46.71 - оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, дотримання вимог Інструкції є обов`язковим. Зазначене підтверджується і висновками, зробленими Верховним Судом в постанові від 05.03.2019 у справі №820/10211/15.

При цьому, висновком експерта Хмельницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру №1.1-0002:18 від 18.01.2018 року встановлено, що підписи у первинних документах, виписаних ТОВ Будлайн Інвест на адресу ТОВ Барель ЛТД , а саме: видаткові накладні №РН-0000003 від 11.04.2016, РН-0000004 від 20.04.2016, РН- 0000006 від 11.05.2016, РН-0000007 від 11.05.2016, РН-0000008 від 23.05.2016, РН- 0000009 від 23.05.2016 виконані не посадовою особою ОСОБА_2 В., а іншою особою; висновком експерта Хмельницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру №1.1-0001:18 від 12.01.2018 встановлено, що підписи у первинних документах, виписаних на підтвердження операцій з транспортування нафтопродуктів від ТОВ "Будлайн Інвест" на адресу ТОВ Барель ЛТД , а саме: товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (нафти) №РЗ від 11.04.2016, №4 від 20.04.2016, №6 від 11.05.2016, №7 від 11.05.2016, №8 від 23.05.2016, №9 від 23.05.2016 виконані не посадовою особою ОСОБА_1 , а іншою особою.

Документального підтвердження наявності власних складських приміщень (спеціально обладнаних резервуарів для зберігання нафтопродуктів) на території м.Хмельнииького, або оренди (укладених договорів оренди із суб`єктами господарювання) спеціально обладнаних складських приміщень (резервуарів для зберігання нафтопродуктів на території м.Хмельницького) ТОВ "Барель ЛТД" не надано.

30.10.2019 судом отримано відповідь на відзив, в якій вказує ті ж доводи, що викладені у позовній заяві.

В судовому засіданні 26.09.2019 були допитані в якості свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

Свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 дали суду покази, що у 2016 році вони працювали у ТОВ "Барель ЛТД" та оформлювали правовідносини з ТОВ "Будлайн Інвест".

Свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_8 вказали, що у 2016 році працювали у ПП "Нафтагруп", яка здійснювала транспортування нафтопродукти від ТОВ "Будлайн Інвест" для ТОВ "Барель ЛТД".

Свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_6 зазначили, що вони працювали у ТОВ "Траса" та ТОВ "Будіндустрія" відповідно. Протягом 2016 року ТОВ "Барель ЛТД" постачало для зазначених підприємств пічне паливо.

В судовому засіданні 24.10.2019 допитано в якості свідка ОСОБА_9 , який дав суду свідчення, що працює у ТОВ "Аграна Фрут Україна" на посаді інженера-теплотехніка та протягом 2016 року зазначене підприємство дійсно купувало паливо у ТОВ "Барель ЛТД".

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представники відповідача в задоволенні позовних вимог просили відмовити.

Заслухавши учасників судового розгляду, з`ясувавши обставини, на які вони покликаються як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши докази, суд прийшов до таких висновків.

Судом встановлені наступні обставини справи.

Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Барель ЛТД" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій за період з 01.04.2016 року по 30.06.2016 з ТОВ "БУДЛАЙН ІНВЕСТ", за результатами якої складено акт №1553/22-01-14-07/38996539 від 17.10.2018.

Згідно з актом перевірки, від слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС України у Хмельницькій області надійшла службова записка від 02.04.2018 з інформацією щодо проведення досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32016240000000036 від 30.09.2016 за фактом ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ "Барель ЛТД" у значних розмірах, тобто вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України. Досудовим слідством встановлено, що службові особи ТОВ "Барель ЛТД" в період з 01.04.2016 по 30.06.2016 здійснили документальне оформлення придбання нафтопродуктів у ТОВ "Будлайн Інвест" (ПН 38238228). Директором ТОВ "Будлайн Інвест" в період з 01.04.2016 по 30.06.2016 року був ОСОБА_1 , який відповідно до протоколу допиту свідка від 10.04.2017 немає відношення до здійснення господарської діяльності ТОВ "Будлайн Інвест" та не здійснював підписання будь - яких документів. Відділом розслідування кримінальних проваджень СУФР ГУ ДФС у Хмельницькій області надані матеріали для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Перевіркою встановлено, що згідно з договором поставки №010414-ХМ від 01.04.2014 ТОВ "Будлайн Інвест" надалі - "постачальник", в особі генерального директора Акінєєва Сергія Івановича, який діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та ТОВ "БАРЕЛЬ ЛТД" надалі - "покупець", в особі директора Моравецького Юрія Ігоровича, який діє на підставі Статуту з другої сторони, уклали цей договір про наступне: постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти ПММ (світлі нафтопродукти: бензин та/або дизельне пальне) і сплатити їх вартість по ціні, затвердженій постачальником.

Якість товару відповідає державним стандартам України (ДСТУ) та/або технічним умовам (ТУ), що підтверджується паспортом якості та сертифікатом відповідності.

Постачальник передає товар покупцю на умовах Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів "ІНКОТЕРМС" в редакції 2010 року: EXW - нафтобаза постачальника. Адреса нафтобази вказується постачальником додатково; CPT - термінал покупця. Адреса терміналу вказується покупцем додатково.

Передача покупцю товару здійснюється в разі надання покупцем довіреності на отримання зазначеної кількості товару. Право власності на товар переходить до покупця з моменту передачі товару за видатковою накладною.

Проведення приймання товару по якості за вимогою покупця здійснюється незалежною інспекцією із складанням відповідного акта про відбір проб та акта експертизи за місцем поставки.

Розрахунок покупцем за товар здійснюється у національній валюті України - гривні, шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на розрахунковий (поточний) рахунок постачальника.

До перевірки СУФР ГУ ДФС у Хмельницькій області надано видаткові та податкові накладні, складені за період з 01.04.2016 по 30.06.2016 на суму ПДВ 121361,66 грн. ПДВ, включених до податкового кредиту.

Зазначені видаткові накладні скріплені підписом із зазначенням прізвища та ініціалів директора ТОВ "Будлайн Інвест" Нікіфорова Е.В. та печаткою товариства.

Надані для проведення перевірки товарно-транспортні накладні (водій згідно ТТН від 11.04.2016 та 20.04.2016 - ОСОБА_10 , згідно ТТН від 11.05.2016, 23.05.2016 - ОСОБА_11 ) оформлені ТОВ "Будлайн Інвест" на перевезення палива рідинного котельного без дотримання вимог підпункту 7.5.8 пункту 7.5 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 №281/171/578/155, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 за №805/15496, а саме, у наданих для проведення перевірки товарно-транспортних накладних на поставку палива рідинного котельного:

- не заповнено номер резервуара, з якого відпущено нафтопродукт оператором автоматизованої системи наливу,

- не заповнено метод визначення маси нафтопродукту (нафти), температурного режиму та маси нафтопродукту у кг.,

- не заповнено дати і час виїзду підприємства-вантажовідправника, дату і час прибуття до вантажоодержувача.

Згідно з протоколами допиту свідків (водіїв: ОСОБА_5 та ОСОБА_12 ) від 14.12.2017 року та 20.12.2017 року, які надавали послуги з автоперевезеиия палива рідинного котельного від ТОВ "Будлайн Інвест" на адресу ТОВ "Барель ЛТД" встановлено:

- водій ОСОБА_5 , працівник ПП "Нафтогруп Транс" підтвердив здійснення ним автоперевезення товару згідно ТТН №6 та №7 від 11.05.2016 року, №8 та №9 від 23.05.2016 року, але не підтвердив факту навантаження товару саме ТОВ "Будлайн Інвест". Особа, відповідальна за відпуск нафтопродуктів згідно ТТН йому не відома.

- водій ОСОБА_12 , працівник ТОВ "Бест Оіл", не здійснював автоперевезення від ТОВ "Будлайн Інвест" на податкову адресу ТОВ "Барель ЛТД". Надані для ознайомлення ТТН ОСОБА_12 не підписувались.

Також, для проведення перевірки ТОВ "Барель ЛТД" не надано документального підтвердження обліку нафти і нафтопродуктів у фізичних величинах (за об`ємом, масою), який ведеться безпосередньо матеріально відповідальними особами, та здійснення кількісно-грошового обліку бухгалтерською службою ТОВ "Барель ЛТД" нафтопродуктів, придбаних безпосередньо від постачальника - ТОВ "Будлайн Інвест", а саме:

- актів приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою №5-НП;

- журнал обліку надходження нафти і нафтопродуктів за формою №6-НП;

- регістри бухгалтерського обліку (аналізи рахунків, оборотно-сальдові відомості по рахунках, обороти по рахунках) по квартально (якщо такі рахунки ведуться на підприємстві, то в розрізі субрахунків);

- актів інвентаризації нафти та нафтопродуктів за формою №24-НП;

- сертифікати відповідності на придбані нафтопродукти;

- звіти про використання коштів, виданих під звіт на купівлю товару;

- касові книги за перевіряємий період

Як наслідок, ТОВ "Барель ЛТД" порушено вимоги пункту 14.3 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів . Також перевіркою встановлено порушення пунктів 14.4, 15.2 Інструкції.

До перевірки ТОВ "Барель ЛТД" не надано сертифікатів відповідності підприємства- виробника, паспортів якості на товар та будь-яких інших документів, що засвідчують передачу відповідного товару від ТOB Будлайн Інвест до ТОВ Барель ЛТД .

Згідно протоколу допиту свідка в рамках кримінального провадження від 30.09.2016 року №32016240000000036 директора та головного бухгалтера ТОВ "Будлайн Інвест" Нікіфорова Е.В., вказаною особою, зокрема, зазначено наступне: "Таке підприємство як ТОВ "Будлайн Інвест" мені не відоме та чую про нього вперше. Дане підприємство я не реєстрував та не перереєстровував на своє ім`я, діяльність від імені підприємства не здійснював, податкову та фінансову звітність не складав та не подавав до контролюючих органів .

Згідно з висновком судового експерта сектору технічних досліджень документів та почерку Хмельницького НДЕКЦ МВС України Мельника Д.М. встановлено, що підпис від імені ОСОБА_1 у наданих для експертного дослідження первинних бухгалтерських документах ТОВ "Барель ЛТД":

- у товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) №3 від 11.04.2016 року, №4 від 20.04.2016 року, №6 від 11.05.2016 року, №7 від 11.05.2016 року, №8 та №9 від 23.05.2016 року в графі "Відпустив", виконано не ОСОБА_1 , а іншою особою;

- у видатковій накладній №РН-0000003 від 11.04.2016 року, №РН-0000004 від 20.04.2016 року, №РН-0000006 та №РН-0000007 від 11.05.2016 року, №РН-0000008 та №РН-0000009 від 23.05.2016 року в графі "Від постачальника Директор ОСОБА_1 ", виконано не ОСОБА_13 , а іншою особою.

Позивачем подано до ГУ ДФС у Хмельницькій області заперечення на акт перевірки за №5 від 26.10.2018 (з додатковими документами: видатковими та податковими накладними, картками рахунку 281, платіжними дорученнями, торгово-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів, актом взаємозвірки з ПП "Нафтагруп", листами). ГУ ДФС у Хмельницькій області листом від 07.11.2018 № 28460/10/22-01-14-07-10 від "Про розгляд заперечення до акту перевірки" повідомило позивача, що додатково додані до заперечення документи не спростовують висновки, викладені в акті документальної позапланової невиїзної перевірки від 17.10.2018 №1553/22-01-14-07/38996539. Висновки, викладені в акті перевірки, є правомірними та відповідають вимогам Податкового кодексу України.

На підставі акта перевірки ГУ ДФС у Хмельницькій області прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.11.2018 за №0011591406, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів на суму 121362 грн. та нараховано штраф в розмірі 60681 грн.

Позивачем подано скаргу на зазначене податкове повідомлення-рішення за №6 від 21.11.2018 до ДФС України, однак рішенням ДФС України від 28.12.2018 за №42272/6/99-99-11-04-01-25 залишено без змін податкове - повідомлення рішення ГУ ДФС у Хмельницькій області від 09.11.2018 № 0011591406, а скаргу - без задоволення.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 9 листопада 2018 року №0011591406 протиправним, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 затверджене Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності .

Частиною 3 розділу 1 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності визначено, що витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Відповідно до частини 1 розділу 2 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", фінансова звітність складається з: балансу (звіту про фінансовий стан) (далі - баланс), звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) (далі - звіт про фінансові результати), звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до фінансової звітності.

У Звіті про фінансові результати розкривається інформація про доходи, витрати, прибутки і збитки, інший сукупний дохід та сукупний дохід підприємства за звітний період (Частина 8 розділу 2 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності").

Суд зазначає, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування об`єкту оподаткування податком на прибуток наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток.

Норми податкового законодавства не визначають місце знаходження платника податку (контрагента) та його звітування до контролюючих органів як критерій правового статусу платника податків (позивача).

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

Проте у разі надання контролюючим органом доказів, які і свідчать, що платником податків не було відображено у податковому обліку та задекларовано отриманий прибуток, або документи, на підставі яких платник податків задекларував свої податкові зобов`язання, у тому числі сформував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Судом досліджено первинні документи, які згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, є підставою для податкового обліку та які містять відомості які у повній мірі відображають суть господарських операцій та підтверджують їх фактичне здійснення.

Суд не бере до уваги посилання контролюючого органу на протоколи допиту свідків, у яких заперечується будь-яка їх причетність до діяльності господарюючих суб`єктів, оскільки, по-перше, в зазначеному кримінальному провадженні відсутній вирок, а по - друге, відомості, отримані в ході оперативно-розшукових заходів чи досудового слідства, не є доказами при доведенні фактів допущення порушень вимог податкового законодавства платником податків.

Вищевикладене також узгоджується з правовою позицією, що викладена у постанові Верховного Суду від 03 вересня 2019 року по справі №826/15850/17.

Крім того, суд зауважує, що згідно з листом ГУ ДФС у Хмельницькій області від 29.10.2019 за №34627/10/22-01-23-03 28.10.2019 у кримінальному провадженні №32016240000000036 від 30.09.2016 прийнято рішення про закриття кримінального провадження за фактом вчинення службовими особами кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України.

Щодо відсутності деяких реквізитів у ТТН, суд зауважує, що ТТН не можна вважати первинним документом, що підтверджує факт придбання товарів, оскільки вона є документом, що засвідчує факт перевезення. При цьому, ТТН не є документом первинного бухгалтерського обліку, що підтверджує обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

При цьому, суд звертає увагу на висновки Верховного Суду викладені у постанові від 11.09.2018 у справі №804/4787/16, де вказано, що відсутність товарно-транспортних накладних не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій. Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат та податкового кредиту платника податків. При цьому, документи обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

У постанові від 27.11.2018 у справі №805/3360/17-а Верховний Суд вказав, що відсутність транспортних документів на перевезення товарно-матеріальних цінностей з наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами купівлі-продажу чи поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, а отже відсутність у позивача товарно-транспортних накладних не може бути самостійним доказом безтоварності господарських операцій проведених з контрагентами. Разом з цим, передання товару позивачеві та, відповідно, набуття права власності на нього, підтверджується належно оформленими видатковими накладними, які наявні в матеріалах справи.

Відносно відсутності сертифікатів якості товарів суд зазначає, що сертифікати якості товарів не відносяться до первинних документів бухгалтерського обліку, не приймають участі у формуванні доходів і витрат та не є підставою для нарахування та сплати платником інших податків.

Оцінка судом обставин справи базується на наданих доказах, їх належності та переконливості, в поєднанні з принципами КАС України.

Позивачем на підтвердження реальності господарських операцій надано до перевірки належно оформлені первинні документи, з яких можливо встановити суть та зміст господарських операцій, та які підтверджують фактичне отримання позивачем товару та використання для безпосередньої господарської діяльності підприємства, що були предметом вищезазначених договорів, обсяги товарів та їх безготівкову оплату.

Суд вважає безпідставними доводи відповідача стосовно помилок в ТТН. Зазначені помилки є суто технічними і жодним чином не впливають на показники податкового обліку сторін, формування податкового кредиту та валових витрат.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішення має бути прийняте з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Судом не встановлено, а відповідачем не доведено, що позивач як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з цими підприємствами було одержання позивачем податкової вигоди, як то вказує відповідач. Господарська діяльність суб`єкта господарювання не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, які на момент господарських операцій між позивачем та контрагентами, були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Враховуючи, що контролюючим органом не надано належного правового обґрунтування щодо нереальності вчинення позивачем господарських операцій, суд приходить до висновку про безпідставність доводів відповідача стосовно протиправності формування позивачем податкового кредиту по цих операціях, оскільки право позивача на такий кредит підтверджується податковими накладними та сукупністю інших наданих до перевірки первинними документами.

За умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його контрагентів для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського Суду з прав людини.

В п. 50 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним.

У рішеннях від 09 січня 2007 року у справі "Інтерсплав проти України", від 22 січня 2009 року у справі "Булвес" АД проти Болгарії", від 10 березня 2010 року у справі "Бізнес Супорт Центр проти Болгарії" Європейського Суду з прав людини наголосив, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Крім того, статтею 61 Конституції України регламентовано принцип індивідуальної відповідальності і жодною нормою чинного законодавства не визначено прямої залежності між правомірністю формування платником податків показників його податкової звітності та діями його контрагента та/або відповідних посадових осіб і для формування показників податкової звітності необхідним є лише встановлення факту здійснення господарської операції та підтвердження її відповідними первинними бухгалтерськими документами.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 17.11.2015р. у справі № 2а-14377/12/2670.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Рішенням Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2016 року у справі № К/800/3837/16 звернуто увагу на необхідність дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України", відповідно до якої, суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумними сумнівом". Так, наведені інспекцією аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем та контрагентом, факт чого підтверджується належними та допустимими доказами. Чинним законодавством України на сторону господарських операцій - покупця товару (робіт, послуг), який є платником податків, не покладено обов`язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії постачальників товару (послуг) зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат та податкового кредиту.

Відповідачем не наведено будь-яких доводів та не надано жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність здійснених позивачем господарських операцій, які свідчили б про невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування податкового кредиту.

Оцінивши досліджені під час судового розгляду справи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 9 листопада 2018 року №0011591406, а тому його необхідно визнати протиправними та скасувати.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "БАРЕЛЬ ЛТД" в повному обсязі, з врахуванням положень ч. 1 ст. 139 КАС України, на користь позивача необхідно стягнути 2730 грн 65 коп. судових витрат, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "БАРЕЛЬ ЛТД" - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 9 листопада 2018 року №0011591406.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БАРЕЛЬ ЛТД" судовий збір у розмірі 2730 (дві тисячі сімсот тридцять) грн. 65 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 22 листопада 2019 року

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "БАРЕЛЬ ЛТД" (вул. Шестакова, 13, с. Олешин, Хмельницький район, Хмельницька область, 31312 , код ЄДРПОУ - 38996539) Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м.Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 43142957)

Головуючий суддя О.О. Михайлов