Постанова

від 05.02.2020 по справі 560/585/19

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/585/19

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Михайлов О.О.

Суддя-доповідач - Курко О. П.

05 лютого 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Яремчук Л.С,

представника позивача: Валігури О.О.,

представника відповідача: Кундиловської М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року (повний текст якого складено 22 листопада 2019 року у м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БАРЕЛЬ ЛТД" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

в березні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "БАРЕЛЬ ЛТД" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року позов задоволено, а саме: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 9 листопада 2018 року №0011591406; стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БАРЕЛЬ ЛТД" судовий збір у розмірі 2730 грн. 65 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Так, відповідачем зазначено, що товарно-транспортні накладні не містять інформації щодо ідентифікованої адреси місця завантаження автомобілів перевізника ПП "Нафтагруп" та відповідно ідентифікованої адреси місця розвантаження нафтопродуктів (в графах "Пункт навантаження" зазначено м.Глеваха, в графах "Пункт розвантаження" зазначено м.Хмельницький).

Відсутнє документальне підтвердження оформлення взаємовідносин товариства із ПП "Нафтагруп" на здійснення автомобільних перевезень, наявності заявок на здійснення перевезень, погодження маршрутів руху нафтопродуктів із органами Нацполіції, відсутні докази наявності у ТОВ "Барель ЛТД" нафтобаз, розташованих у м.Хмельницькому, де здійснювалось зберігання нафтопродукту - палива рідинного котельного (договорів оренди ємностей), документів, якими підтверджується походження (завод-виробник) та якість нафтопродукту, проведення операцій по завантаженню та зливу нафтопродукту у автоцистерни, оформлені відповідними актами, складськими документами, що стосуються внутрішнього руху нафтопродукту в розрізі ємності та виду нафтопродукту, інших первинних документів, що свідчать про здійснення операцій з придбання палива від ТОВ "Будлайн Інвест".

ТОВ "Барель ЛТД" не надано документів бухгалтерського обліку, які б свідчили про оприбуткування палива рідинного котельного, рух по складу палива котельного, придбаного саме від ТОВ "Будлайн Інвест", заливу в ємності та видачі зі складу палива рідинного, яке в подальшому реалізоване іншим покупцям.

ГУ ДФС у Хмельницькій області не використано висновок експерта від 29.09.2017 №7943/17204:17213/17-45, оскільки дослідженню підлягали висновки, відображені в акті ГУ ДФС у Хмельницькій області №0034/22-01-14-08/38996539 "Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Барель ЛТД" з питань дотримання вимог законодавства за період з 01.11.2013 по 31.03.2016, валютного та іншого законодавства за період з 01.11.2013 по 31.03.2016" (у спірному випадку досліджувався період взаємовідносин ТОВ "Барель ЛТД" із контрагентом ТОВ "Будлайн Інвест" з 01.04.2016 по 30.06.2016).

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечив наведені доводи апеляційної скарги, зазначивши про їх необґрунтованість та повне спростування в ході розгляду даної справи судом першої інстанції. Позивач вважає, що відповідачем не надано жодних доказів припинення ТОВ "Будлайн Інвест" (скасування державної реєстрації, виключення його з ЄДРПОУ) внесення недостовірної інформації до ЄДРПОУ, тощо, під час взаємовідносин із позивачем. На підтвердження отримання покупцем товару сторонами було оформлено видаткові накладні та відповідні товарно-транспортні накладні. Що стосується посилань відповідача на неправильне оформлення товарно-транспортних накладних, то сама по собі відсутність ТТН не є достатнім аргументом, який доводить нереальність господарської операції. Щодо посилань на відсутність сертифікатів якості товару, то позивач не є виробником відповідного товару та купляв його також не у виробника, тому товариство не може відповідати за наявність чи відсутність таких сертифікатів. Щодо посилань на неможливість встановити походження товару, то такі посилання не можуть братися до уваги, оскільки обов`язок доказування походження товару у даному випадку може бути покладений тільки на контрагента ТОВ "Барель ЛТД". Щодо недоліків в змісті товарно-транспортних накладних в графі "Відправник", то в межах спірних правовідносин позивач їх не складав, а отримував від контрагента. Щодо посилань на наявність актів перевірок контрагентів позивача, якими встановлено порушення з боку контрагентів вимог чинного податкового законодавства, та на наявність досудових розслідувань, в яких ТОВ "Барель ЛТД" не виступає стороною, то жодного вироку та/або рішення суду, що підтверджує вчинення злочину або кримінального правопорушення відповідачем не надано.

Також, ТОВ "Барель ЛТД" до відзиву на апеляційну скаргу було додано постанову про закриття кримінального провадження № 3201624000000036 від 30.09.2016 року.

В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити її, а рішення суду першої інстанції - скасувати.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Барель ЛТД" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій за період з 01.04.2016 року по 30.06.2016 з ТОВ "БУДЛАЙН ІНВЕСТ", за результатами якої складено акт №1553/22-01-14-07/38996539 від 17.10.2018.

Згідно з актом перевірки, від слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС України у Хмельницькій області надійшла службова записка від 02.04.2018 з інформацією щодо проведення досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32016240000000036 від 30.09.2016 за фактом ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ "Барель ЛТД" у значних розмірах, тобто вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України. Досудовим слідством встановлено, що службові особи ТОВ "Барель ЛТД" в період з 01.04.2016 по 30.06.2016 здійснили документальне оформлення придбання нафтопродуктів у ТОВ "Будлайн Інвест" (ПН 38238228). Директором ТОВ "Будлайн Інвест" в період з 01.04.2016 по 30.06.2016 року був ОСОБА_1 , який відповідно до протоколу допиту свідка від 10.04.2017 немає відношення до здійснення господарської діяльності ТОВ "Будлайн Інвест" та не здійснював підписання будь - яких документів. Відділом розслідування кримінальних проваджень СУФР ГУ ДФС у Хмельницькій області надані матеріали для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Перевіркою встановлено, що згідно з договором поставки №010414-ХМ від 01.04.2014 ТОВ "Будлайн Інвест" надалі - "постачальник", в особі генерального директора Акінєєва Сергія Івановича, який діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та ТОВ "БАРЕЛЬ ЛТД" надалі - "покупець", в особі директора Моравецького Юрія Ігоровича, який діє на підставі Статуту з другої сторони, уклали цей договір про наступне: постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти ПММ (світлі нафтопродукти: бензин та/або дизельне пальне) і сплатити їх вартість по ціні, затвердженій постачальником.

Якість товару відповідає державним стандартам України (ДСТУ) та/або технічним умовам (ТУ), що підтверджується паспортом якості та сертифікатом відповідності.

Постачальник передає товар покупцю на умовах Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів "ІНКОТЕРМС" в редакції 2010 року: EXW - нафтобаза постачальника. Адреса нафтобази вказується постачальником додатково; CPT - термінал покупця. Адреса терміналу вказується покупцем додатково.

Передача покупцю товару здійснюється в разі надання покупцем довіреності на отримання зазначеної кількості товару. Право власності на товар переходить до покупця з моменту передачі товару за видатковою накладною.

Проведення приймання товару по якості за вимогою покупця здійснюється незалежною інспекцією із складанням відповідного акта про відбір проб та акта експертизи за місцем поставки.

Розрахунок покупцем за товар здійснюється у національній валюті України - гривні, шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на розрахунковий (поточний) рахунок постачальника.

До перевірки СУФР ГУ ДФС у Хмельницькій області надано видаткові та податкові накладні, складені за період з 01.04.2016 по 30.06.2016 на суму ПДВ 121361,66 грн. ПДВ, включених до податкового кредиту.

Зазначені видаткові накладні скріплені підписом із зазначенням прізвища та ініціалів директора ТОВ "Будлайн Інвест" Нікіфорова Е.В. та печаткою товариства.

Надані для проведення перевірки товарно-транспортні накладні (водій згідно ТТН від 11.04.2016 та 20.04.2016 - ОСОБА_2 , згідно ТТН від 11.05.2016, 23.05.2016 - ОСОБА_3 ) оформлені ТОВ "Будлайн Інвест" на перевезення палива рідинного котельного без дотримання вимог підпункту 7.5.8 пункту 7.5 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 №281/171/578/155, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 за №805/15496, а саме, у наданих для проведення перевірки товарно-транспортних накладних на поставку палива рідинного котельного:

- не заповнено номер резервуара, з якого відпущено нафтопродукт оператором автоматизованої системи наливу,

- не заповнено метод визначення маси нафтопродукту (нафти), температурного режиму та маси нафтопродукту у кг.,

- не заповнено дати і час виїзду підприємства-вантажовідправника, дату і час прибуття до вантажоодержувача.

Згідно з протоколами допиту свідків (водіїв: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ) від 14.12.2017 року та 20.12.2017 року, які надавали послуги з автоперевезення палива рідинного котельного від ТОВ "Будлайн Інвест" на адресу ТОВ "Барель ЛТД" встановлено:

- водій ОСОБА_4 , працівник ПП "Нафтогруп Транс" підтвердив здійснення ним автоперевезення товару згідно ТТН №6 та №7 від 11.05.2016 року, №8 та №9 від 23.05.2016 року, але не підтвердив факту навантаження товару саме ТОВ "Будлайн Інвест". Особа, відповідальна за відпуск нафтопродуктів згідно ТТН йому не відома.

- водій ОСОБА_5 , працівник ТОВ "Бест Оіл", не здійснював автоперевезення від ТОВ "Будлайн Інвест" на податкову адресу ТОВ "Барель ЛТД". Надані для ознайомлення ТТН ОСОБА_5 не підписувались.

Також, для проведення перевірки ТОВ "Барель ЛТД" не надано документального підтвердження обліку нафти і нафтопродуктів у фізичних величинах (за об`ємом, масою), який ведеться безпосередньо матеріально відповідальними особами, та здійснення кількісно-грошового обліку бухгалтерською службою ТОВ "Барель ЛТД" нафтопродуктів, придбаних безпосередньо від постачальника - ТОВ "Будлайн Інвест", а саме:

- актів приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою №5-НП;

- журнал обліку надходження нафти і нафтопродуктів за формою №6-НП;

- регістри бухгалтерського обліку (аналізи рахунків, оборотно-сальдові відомості по рахунках, обороти по рахунках) по квартально (якщо такі рахунки ведуться на підприємстві, то в розрізі субрахунків);

- актів інвентаризації нафти та нафтопродуктів за формою №24-НП;

- сертифікати відповідності на придбані нафтопродукти;

- звіти про використання коштів, виданих під звіт на купівлю товару;

- касові книги за перевіряємий період.

Як наслідок, ТОВ "Барель ЛТД" порушено вимоги пункту 14.3 "Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів". Також перевіркою встановлено порушення пунктів 14.4, 15.2 Інструкції.

До перевірки ТОВ "Барель ЛТД" не надано сертифікатів відповідності підприємства- виробника, паспортів якості на товар та будь-яких інших документів, що засвідчують передачу відповідного товару від ТOB "Будлайн Інвест" до ТОВ "Барель ЛТД".

Згідно протоколу допиту свідка в рамках кримінального провадження від 30.09.2016 року №32016240000000036 директора та головного бухгалтера ТОВ "Будлайн Інвест" Нікіфорова Е.В., вказаною особою, зокрема, зазначено наступне: "Таке підприємство як ТОВ "Будлайн Інвест" мені не відоме та чую про нього вперше. Дане підприємство я не реєстрував та не перереєстровував на своє ім`я, діяльність від імені підприємства не здійснював, податкову та фінансову звітність не складав та не подавав до контролюючих органів".

Згідно з висновком судового експерта сектору технічних досліджень документів та почерку Хмельницького НДЕКЦ МВС України Мельника Д.М. встановлено, що підпис від імені ОСОБА_1 у наданих для експертного дослідження первинних бухгалтерських документах ТОВ "Барель ЛТД":

- у товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) №3 від 11.04.2016 року, №4 від 20.04.2016 року, №6 від 11.05.2016 року, №7 від 11.05.2016 року, №8 та №9 від 23.05.2016 року в графі "Відпустив", виконано не ОСОБА_1 , а іншою особою;

- у видатковій накладній №РН-0000003 від 11.04.2016 року, №РН-0000004 від 20.04.2016 року, №РН-0000006 та №РН-0000007 від 11.05.2016 року, №РН-0000008 та №РН-0000009 від 23.05.2016 року в графі "Від постачальника Директор ОСОБА_1 ", виконано не ОСОБА_6 , а іншою особою.

Позивачем подано до ГУ ДФС у Хмельницькій області заперечення на акт перевірки за №5 від 26.10.2018 (з додатковими документами: видатковими та податковими накладними, картками рахунку 281, платіжними дорученнями, торгово-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів, актом взаємозвірки з ПП "Нафтагруп", листами). ГУ ДФС у Хмельницькій області листом від 07.11.2018 № 28460/10/22-01-14-07-10 від "Про розгляд заперечення до акту перевірки" повідомило позивача, що додатково додані до заперечення документи не спростовують висновки, викладені в акті документальної позапланової невиїзної перевірки від 17.10.2018 №1553/22-01-14-07/38996539. Висновки, викладені в акті перевірки, є правомірними та відповідають вимогам Податкового кодексу України.

На підставі акта перевірки ГУ ДФС у Хмельницькій області прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.11.2018 за №0011591406, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів на суму 121362 грн. та нараховано штраф в розмірі 60681 грн.

Позивачем подано скаргу на зазначене податкове повідомлення-рішення за №6 від 21.11.2018 до ДФС України, однак рішенням ДФС України від 28.12.2018 за №42272/6/99-99-11-04-01-25 залишено без змін податкове - повідомлення рішення ГУ ДФС у Хмельницькій області від 09.11.2018 № 0011591406, а скаргу - без задоволення.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 9 листопада 2018 року №0011591406 протиправним, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не наведено будь-яких доводів та не надано жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність здійснених позивачем господарських операцій, які свідчили б про невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Так, наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 затверджене Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності".

Частиною 3 розділу 1 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" визначено, що витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно частини 1 розділу 2 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", фінансова звітність складається з: балансу (звіту про фінансовий стан) (далі - баланс), звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) (далі - звіт про фінансові результати), звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до фінансової звітності.

У Звіті про фінансові результати розкривається інформація про доходи, витрати, прибутки і збитки, інший сукупний дохід та сукупний дохід підприємства за звітний період (Частина 8 розділу 2 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності").

Суд зазначає, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування об`єкту оподаткування податком на прибуток наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток.

Норми податкового законодавства не визначають місце знаходження платника податку (контрагента) та його звітування до контролюючих органів як критерій правового статусу платника податків (позивача).

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

Проте у разі надання контролюючим органом доказів, які і свідчать, що платником податків не було відображено у податковому обліку та задекларовано отриманий прибуток, або документи, на підставі яких платник податків задекларував свої податкові зобов`язання, у тому числі сформував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції було досліджено первинні документи, які згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, є підставою для податкового обліку та які містять відомості які у повній мірі відображають суть господарських операцій та підтверджують їх фактичне здійснення.

Стосовно посилання апелянта на відсутність деяких реквізитів у ТТН, то судова колегія звертає увагу, що ТТН не можна вважати первинним документом, який підтверджує факт придбання товарів, оскільки вона є документом, що засвідчує факт перевезення. При цьому, ТТН не є документом первинного бухгалтерського обліку, що підтверджує обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

При цьому, суд звертає увагу на висновки Верховного Суду викладені у постанові від 11.09.2018 у справі №804/4787/16, де вказано, що відсутність товарно-транспортних накладних не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій. Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат та податкового кредиту платника податків. При цьому, документи обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

У постанові від 27.11.2018 у справі №805/3360/17-а Верховний Суд вказав, що відсутність транспортних документів на перевезення товарно-матеріальних цінностей з наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами купівлі-продажу чи поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, а отже відсутність у позивача товарно-транспортних накладних не може бути самостійним доказом безтоварності господарських операцій проведених з контрагентами. Разом з цим, передання товару позивачеві та, відповідно, набуття права власності на нього, підтверджується належно оформленими видатковими накладними, які наявні в матеріалах справи.

Відносно відсутності сертифікатів якості товарів суд зазначає, що сертифікати якості товарів не відносяться до первинних документів бухгалтерського обліку, не приймають участі у формуванні доходів і витрат та не є підставою для нарахування та сплати платником інших податків.

Оцінка судом обставин справи базується на наданих доказах, їх належності та переконливості, в поєднанні з принципами КАС України.

Позивачем на підтвердження реальності господарських операцій надано до перевірки належно оформлені первинні документи, з яких можливо встановити суть та зміст господарських операцій, та які підтверджують фактичне отримання позивачем товару та використання для безпосередньої господарської діяльності підприємства, що були предметом вищезазначених договорів, обсяги товарів та їх безготівкову оплату.

Суд вважає безпідставними доводи відповідача стосовно помилок в ТТН. Зазначені помилки є суто технічними і жодним чином не впливають на показники податкового обліку сторін, формування податкового кредиту та валових витрат.

Посилання апелянта на те, що згідно позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 12.03.2019 року у справі № 803/3408/15, позивач зобов`язаний дотримуватись вимог Інструкції від 20.05.2008 р. № 281/171/578/155, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки якщо суб`єкт господарювання не займається діяльністю, що відповідає КВЕД: 50.50.0 торгівля; 60.24.0, 60.30, 61.10, 61.20.2 - транспортування; 63.12 - зберігання, дотримання вимог даної Інструкції не є обов`язковим.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05.03.2019 року у справі № 820/10211/15.

Також суд не бере до уваги посилання контролюючого органу на протоколи допиту свідків, у яких заперечується будь-яка їх причетність до діяльності господарюючих суб`єктів, оскільки, по-перше, в зазначеному кримінальному провадженні відсутній вирок, а по - друге, відомості, отримані в ході оперативно-розшукових заходів чи досудового слідства, не є доказами при доведенні фактів допущення порушень вимог податкового законодавства платником податків.

Вищевикладене також узгоджується з правовою позицією, що викладена у постанові Верховного Суду від 03 вересня 2019 року по справі №826/15850/17.

Окрім того, апеляційним судом враховується, що ТОВ "Барель ЛТД" до відзиву на апеляційну скаргу було додано постанову про закриття кримінального провадження №3201624000000036 від 30.09.2016 року.

Вказана постанова була отримана позивачем після оголошення рішення суду першої інстанції.

Судова колегія звертає увагу відповідача, що даний доказ підтверджує факт закриття кримінального провадження №3201624000000036 від 30.09.2016 року, обґрунтовує причину закриття і дає оцінку матеріалам, які застосовувались відповідачем для складання акту перевірки № 1553/22-01-14-07 від 17.10.2018 року.

Апеляційний суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на відсутність за місцезнаходженням контрагента позивача, оскільки відповідачем не надано жодних доказів припинення ТОВ "Будлайн Інвест" (скасування державної реєстрації, виключення його з ЄДРПОУ) внесення недостовірної інформації до ЄДРПОУ, тощо, під час взаємовідносин із позивачем.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішення має бути прийняте з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Враховуючи, що контролюючим органом не надано належного правового обґрунтування щодо нереальності вчинення позивачем господарських операцій, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про безпідставність доводів відповідача стосовно протиправності формування позивачем податкового кредиту по цих операціях, оскільки право позивача на такий кредит підтверджується податковими накладними та сукупністю інших наданих до перевірки первинними документами.

За умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його контрагентів для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського Суду з прав людини.

В п. 50 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним.

У рішеннях від 09 січня 2007 року у справі "Інтерсплав проти України", від 22 січня 2009 року у справі "Булвес" АД проти Болгарії", від 10 березня 2010 року у справі "Бізнес Супорт Центр проти Болгарії" Європейського Суду з прав людини наголосив, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Крім того, статтею 61 Конституції України регламентовано принцип індивідуальної відповідальності і жодною нормою чинного законодавства не визначено прямої залежності між правомірністю формування платником податків показників його податкової звітності та діями його контрагента та/або відповідних посадових осіб і для формування показників податкової звітності необхідним є лише встановлення факту здійснення господарської операції та підтвердження її відповідними первинними бухгалтерськими документами.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 17.11.2015р. у справі № 2а-14377/12/2670.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції, що відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 9 листопада 2018 року №0011591406, а тому його необхідно визнати протиправними та скасувати.

Оцінюючи позицію апелянта, колегія суддів вважає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, у апеляційній скарзі не зазначено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 06 лютого 2020 року.

Головуючий Курко О. П. Судді Біла Л.М. Гонтарук В. М.