Ухвала

від 19.11.2019 по справі 824/872/19-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

19 листопада 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/872/19-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Григораша В.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Кучерявої А.В.;

представника позивача Богачука О.В.;

представників відповідача Тельнова О.А., Римлянської Г.О.;

представника третьої особи не з`явився,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Новодністровської міської ради до Сокирянської районної ради Чернівецької області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Сокирянської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

29.07.2019 року до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов позов Новодністровської міської ради (позивач) до Сокирянської районної ради Чернівецької області (відповідач) з такими позовними вимогами:

визнати протиправним та скасувати рішення Сокирянської районної ради Чернівецької області від 24.01.2019 року №05/15-19.

Ухвалою суду від 31.07.2019 року відкрито провадження у справі та призначено її до підготовчого судового розгляду за правилами загального позовного провадження на 17.09.2019 року.

Підготовче судове засідання призначене на 17.09.2019 року відкладено на 08.10.2019 року, у зв`язку з перебуванням головуючого судді у відрядженні.

Ухвалою суду від 08.10.2019 року адміністративну справу №824/872/19-а залишено без руху у зв`язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду з даним позовом та встановлено десятиденний строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії ухвали.

01.11.2019 року, у встановлений судом строк, позивачем усунуто недоліки позовної заяви, на які вказувалось в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 08.10.2019 року.

Ухвалою суду від 04.11.2019 року призначено підготовче судове засідання на 19.11.2019 року.

В судовому засіданні 19.11.2019 року, суд поставив на обговорення питання про закриття провадження у справі у зв`язку з тим, що дану справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Представники позивача та відповідача в судовому засіданні заперечували проти закриття провадження у справі, у зв`язку з належністю її розгляду за правилами адміністративного судочинства, оскільки предметом оскарження у даній справі є рішення суб`єкта владних повноважень.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, проте подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Розглянувши питання щодо закриття провадження у справі, заслухавши думку представників сторін, перевіривши матеріали справи суд дійшов до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, з наступних підстав.

Судом встановлено наступні фактичні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

Рішенням 35 сесії VII скликання Ломачинецької сільської ради Сокирянського району Чернівецької області від 24.09.2018 року №325/35-2018 "Про добровільне приєднання до об`єднаної територіальної громади Новодністровської міської ради міста обласного значення Новодністровськ Чернівецької області", вирішено:

1. Добровільно приєднатися територіальній громаді Ломачинецької сільської ради Сокирянського району Чернівецької області (села Ломачинці) до об`єднаної територіальної громади Новодністровської міської ради міста обласного значення Новодністровськ Чернівецької області.

2. Визначити, що правонаступником всього майна, прав та обов`язків Ломачинецької сільської ради є Новодністровська міська рада об`єднаної територіальної громади (а.с. 7).

Рішенням 60 сесії VII скликання Новодністровської міської ради від 27.09.2018 року №255 "Про добровільне приєднання до об`єднаної територіальної громади Новодністровської міської ради міста обласного значення Новодністровськ Чернівецької області", вирішено

1. Добровільно приєднати територіальну громаду Ломачинецької сільської ради Сокирянського району Чернівецької області (села Ломачинці) до об`єднаної територіальної громади Новодністровської міської ради міста обласного значення Новодністровськ Чернівецької області.

2. Визначити, що правонаступником всього майна, прав та обов`язків Ломачинецької сільської ради є Новодністровська міська рада об`єднаної територіальної громади (а.с. 8).

Рішенням 60 сесії VII скликання Новодністровської міської ради від 27.09.2018 року №256 "Про утворення старостинського округу на території Новодністровської об`єднаної територіальної громади", вирішено:

1. Утворити на території Новодністровської міської ради об`єднаної територіальної громади в с. Ломачинці Ломачинецький старостинський округ №1 з метою забезпечення представництва старостою інтересів жителів с.Ломачинці.

2. Контроль за виконанням даного рішення покласти на міського голову та комісію з питань регламенту, законності та регуляторних актів (а.с. 9).

Рішенням 60 сесії VII скликання Новодністровської міської ради від 27.09.2018 року №257 "Про покладення виконання обов`язків старости", вирішено:

1. Покласти виконання обов`язків старости на Петрик Наталю Михайлівну (за її згодою), яка здійснювала повноваження Ломачинецького сільського голови до приєднання на період повноважень Новодністровської міської ради VII скликання.

2. Визначити, що в.о. старости ОСОБА_1 здійснює свої повноваження на території Ломачинецького старостинського округу №1 с.Ломачинці(а.с.10).

Рішенням 60 сесії VII скликання Новодністровської міської ради від 01.10.2018 року №277 "Про реорганізацію Ломачинецької сільської ради, як юридично особи, шляхом приєднання до Новодністровської міської ради", вирішено:

1. Припинити діяльність юридичної особи Ломачинецької сільської ради Сокирянського району Чернівецької області (код ЄДРПОУ 04417955, юридична адреса: 60235, с. Ломачинці, Сокирянського району Чернівецької області) у зв`язку з реорганізацією шляхом приєднання до Новодністровської міської ради (код ЄДРПОУ 05398510, юридична адреса: 60236, мікрорайон Діброва, м. Новодністровськ Чернівецької області) (а.с. 11-12).

Розпорядженням Чернівецької обласної державної адміністрації від 13.09.2018 року №921-р затверджено висновок на відповідність Конституції та законам України схвалених проектів рішень Новодністровської міської ради Чернівецької області та Ломачинецької сільської ради Сокирянського району Чернівецької області щодо добровільного приєднання територіальної громади.

Рішенням 39 сесії VII скликання Ломачинецької сільської ради від 31.12.2018 року №51/39-2018 "Про передачу на баланс відділу освіти молоді та спорту Сокирянської РДА ДНЗ Барвінок", вирішено:

1. Передати в оперативне управління відділу освіти, молоді та спорту Сокирянської РДА ДНЗ "Барвінок".

2. Затвердити угоду між Сокирянською сільською радою та Ломачинецькою сільською радою щодо фінансування ДНЗ "Барвінок" з районного бюджету з 01.01.2019 року, при цьому зауважити, що передача в оперативне управління закладу не тягне за собою передачу у власність будівлю ДНЗ "Барвінок" Ломачинецька сільська рада продовжує виконувати функції віднесені до її компетенції (а.с. 13).

Рішенням 15 сесії 7 скликання Сокирянської районної ради від 24.01.2019 року №05/15-19, вирішено:

1. Передати безоплатно з 01.01.2019 року в оперативне управління відділу освіти, молоді та спорту Сокирянської РДА ДНЗ "Барвінок".

2. Затвердити угоду між Сокирянською сільською радою та Ломачинецькою сільською радою щодо фінансування ДНЗ "Барвінок" з районного бюджету з 01.01.2019 року, при цьому зауважити, що передача в оперативне управління закладу не тягне за собою передачу у власність будівлю ДНЗ "Барвінок" Ломачинецька сільська рада продовжує виконувати функції віднесення до її компетенції (а.с. 14).

Вважаючи протиправним рішення Сокирянської районної ради Чернівецької області від 24.01.2019 року №05/15-19, позивач звернувся до суду з даним позовом про його скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - Суд) у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (заяви № 29458/04 та № 29465/04) від 20 липня 2006 року зазначено, що відповідно до прецедентної практики цього Суду термін "встановленим законом" у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, "що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом" (див. рішення у справі "Занд проти Австрії" (Zand v. Austria), заява № 7360/76). У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. Фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, "встановленим законом", національний суд, який не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, що не мала регулювання законом.

Отже, висловлювання "судом, встановленим законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Відповідно до частин другої та третьої ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 КАС України адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.

Разом із тим, спір у цій справі не відповідає ознакам та характеристикам публічно-правового спору з огляду на таке.

Суб`єктом владних повноважень згідно зі статтею 4 КАС України є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

У випадку, якщо суб`єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює владних управлінських функцій щодо іншого суб`єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції та, відповідно, не повинен вирішуватися адміністративним судом.

Отже, необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення цим суб`єктом публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або надання адміністративних послуг, при цьому ці управлінські функції чи адміністративні послуги суб`єкт здійснює саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

Таким чином, справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їхніх прав та обов`язків у правовідносинах, у яких один суб`єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб`єкта, а останній, відповідно, зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні публічно-владних управлінських функцій.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справи адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати у зв`язку з чим виник спір та на захист яких прав особа звернулася до суду.

Водночас, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Судом встановлено, що позивач звертаючись до Чернівецького окружного адміністративного суду просив визнати протиправним та скасувати рішення Сокирянської районної ради Чернівецької області від 24.01.2019 року №05/15-19, яким, на підставі статей 43, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування", статей 135, 137 Господарського кодексу України, передано безоплатно з 01.01.2019 року в оперативне управління відділу освіти, молоді та спорту Сокирянської РДА дошкільний навчальний заклад "Барвінок".

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказував, зокрема, на те, що Сокирянська районна державна адміністрація та Сокирянська районна рада Чернівецької області безпідставно ігнорують вимоги Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад" та не вживають відповідних заходів щодо передачі закладів освіти с.Ломачинці на баланс Новодністровської ОТГ. При цьому, представник позивача в підготовчому судовому засіданні вказував на те, що відповідач - Сокирянська районна рада Чернівецької області незаконно передала в оперативне управління відділу освіти, молоді та спорту Сокирянської РДА дошкільний навчальний заклад "Барвінок", оскільки відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань найменування установи "Барвінок" значиться: "Заклад дошкільної освіти "Барвінок" Ломачинецького старостинського округу №1 Новодністровської міської ради".

З матеріалів справи та з пояснень представника позивача слідує, що оскаржуваним рішенням відповідача фактично порушуються право Новодністровської міської ради щодо володіння, користування та розпорядження ДНЗ "Барвінок", посилаючись також на те, що Новодністровською міською радою в бюджеті було завчасно передбачено фінансування ДНЗ "Барвінок".

Частиною 5 статті 16 та частиною 1 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради. Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Отже, в силу наведених положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" заклади освіти, до якого також належать дошкільні навчальні заклади, можуть належати на праві власності відповідним радам відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Цивільні права та інтереси суд може захистити в спосіб визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд визнає незаконним і скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (пункт 10 частини 2 статті 16, частина 1 статті 21 Цивільного кодексу України).

Статтю 135 Господарського кодексу України визначено організаційно-установчі повноваження власника.

Відповідно до частини 1 статті 137 Господарського кодексу України правом оперативного управління у цьому Кодексі визнається речове право суб`єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом).

Право оперативного управління захищається законом відповідно до положень, встановлених для захисту права власності (ч. 3 ст. 137 Господарського кодексу України).

Відповідно до статей 316, 317 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Зі спірних правовідносин слідує, що спірні правовідносини виникли внаслідок прийняття Сокирянською районною радою спірного рішення про передачу в оперативне управління дошкільного навчального закладу "Барвінок" третій особі - Сокирянській районній державній адміністрації, чим порушено права Новодністровської міської ради на володіння, користування та розпорядження майном (майном закладу освіти), оскільки остання вважає що це майно належить їй.

Суд вважає, що відносини, які склалися між сторонами, виникли з приводу використання майна комунальної власності. У таких відносинах Рада здійснює правомочності власника комунального майна, тобто не реалізує в цій частині владних управлінських функцій.

За змістом положень статей 317, 327 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада й утворені нею органи місцевого самоврядування.

Спірним рішенням було передано в оперативне управління майно у розумінні Цивільного та Господарського кодексів України та відповідно, яке є об`єктом цивільних (господарських) правовідносин.

В основі спірних правовідносин лежать правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, тобто відносини, що склалися між відповідними суб`єктами щодо певного об`єкта комунальної власності, тому спір у цій справі не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Таким чином, оскільки порушення прав вбачається у наслідках, які спричинені рішенням суб`єкта владних повноважень, яке позивач вважає протиправним, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних (господарських) прав, мають майновий характер, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних (господарських) прав та інтересів.

А відтак, оскарження позивачем рішення суб`єкта владних повноважень, у даному випадку, не відноситься до юрисдикції адміністративного суду, оскільки існує спір про право, що виключає можливість розгляду цієї справи за правилами адміністративного судочинства. Такий спір має вирішуватися судами за правилами цивільного чи господарського судочинства.

В свою чергу, згідно ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Разом з цим, у відповідності до ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: 6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що оскільки вищевказані спірні правовідносини стосуються реалізації прав на майно, то вказану справу віднесено до юрисдикції господарського суду і підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, а її розгляд адміністративним судом призведе до вирішення справи "судом, не встановленим законом".

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно ч. 1 ст. 183 КАС України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 183 КАС України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про закриття провадження у справі.

Оскільки позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, то у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України наявні правові підстави для закриття провадження у справі.

Зважаючи на характер спірних правовідносин, суд роз`яснює позивачу його право на звернення за захистом порушених прав до Господарського суду, з урахуванням вимог, щодо територіальної підсудності встановленої ст.ст. 27-31 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 183, 238, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Провадження у адміністративній справі за позовом Новодністровської міської ради до Сокирянської районної ради Чернівецької області про визнання протиправним та скасування рішення Сокирянської районної ради Чернівецької області від 24.01.2019 року №05/15-19, - закрити.

Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).

Суддя В.О. Григораш

Ухвалу в повному обсязі складено 22 листопада 2019 року.