Рішення

від 21.11.2019 по справі 826/7491/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 листопада 2019 року № 826/7491/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до третя особаТовариства з обмеженою відповідальністю "АВІ ЛЮКС", Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 про представники учасників справи: застосування заходів реагування позивача - не з`явився; відповідача - не з`явився; від 3-ї особи ? Жура О.М. ; 3-тя особа - ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (надалі - позивач або ГУ ДСНС) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВІ ЛЮКС" (надалі - відповідач або Товариство, або ТОВ "АВІ ЛЮКС"), в якому просить суд:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщення Товариства з обмеженою відповідальністю "АВІ ЛЮКС" за адресою: м. Київ, вул. Волинська, 48/50 до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки;

- обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві;

- контроль за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб`єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що відповідачем порушено вимоги законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки.

18.05.2018 ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва позовну заяву залишено без руху.

Позивачем було усунено недоліки у встановлений судом строк.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.06.2018 (суддя Пащенко К.С.) відкрито спрощене провадження в адміністративній справі у порядку письмового провадження без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.02.2019, з урахуванням ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.02.2019 призначено справу до розгляду у порядку загального позовного провадження у підготовче судове засідання на 21.03.2019.

У судовому засіданні 21.03.2019 оголошено перерву до 18.04.2019.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.03.2019 судом залучено фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 до участі у справі № 826/7491/18 у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору (надалі - третя особа або ФОП ОСОБА_1 ).

18.04.2019 розгляд справи відкладено на 30.05.2019.

30.05.2019 у судовому засіданні оголошено перерву до 27.06.2019.

27.06.2019 у судовому засіданні оголошено перерву до 17.07.2019.

17.07.2019 у судовому засіданні оголошено перерву до 30.07.2019.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.07.2019 судом витребувано у ТОВ "АВІ ЛЮКС" належним чином завірену копію Акту здачі-приймання об`єкту за договором оренди б/н від 11.03.2016, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "АВІ ЛЮКС" щодо складських приміщень за адресою: м. Київ , вул. Волинська, 48 / 50 ; зобов`язано ТОВ "АВІ ЛЮКС" надати вказані матеріали суду у п`ятиденний строк з дня вручення даної ухвали.

У судовому засіданні 30.07.2019 були присутні третя особа та її представник, представники позивача та відповідача у судове засідання не прибули, про причини неявки суд не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлені належним чином. Судом оголошено ухвалу про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до розгляду.

Також, третьою особою та її представником до суду подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав.

Згідно з частиною шостою статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи наведене, судом ухвалено розглядати справу в порядку письмового провадження на підставі ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Відповідно до Кодексу цивільного захисту України, Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , Закону України Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2017 року № 1104 Про затвердження переліку органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , наказу МВС України від 02.11.2015 № 1337, ГУ ДСНС України у м. Києві видано наказ від 20.03.2018 № 168 Про проведення позапланових перевірок .

Згідно вказаного наказу, провідному інспектору відділу ЗНС Солом`янського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві Березану А.М. доручено в період з 27.03.2018 по 28.03.2018 провести позапланову перевірку приміщення та території Товариства, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Волинська, 48/50 , на предмет виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки вимог законодавства у сфері пожежної безпеки від 02.08.2016.

На підставі означеного наказу ГУ ДСНС України у м. Києві видано посвідчення від 22.03.2018 № 412 на проведення перевірки "АВІ ЛЮКС", що знаходиться за відзначеною адресою.

28.09.2018 провідним інспектором вручено директору Товариства Журі О.М. посвідчення на проведення перевірки від 23.08.2018 № 2419.

За наслідками перевірки складено акт № 24, у відповідності до якого встановлено, що під час здійснення перевірки встановлено, що об`єкт перевірки - приміщення та територія Товариства експлуатується з порушенням правил та норм пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю і здоров`ю людей, а саме:

- з метою проведення заходів із запобігання виникненню пожеж та організації їх гасіння на підприємстві не створено добровільну пожежну охорону;

- посадовими особами та працівниками не проведено навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому ПКМУ № 444 (орендарі ТОВ "Нью Лайф", ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 );

- для приміщень складського призначення не визначено категорію щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки та клас зон, та не позначено на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні (орендарі ТОВ "Нью Лайф", ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 );

- не відремонтовані та не пофарбовані стаціонарні зовнішні пожежні сходи;

- стіни на шляхах евакуації оздоблені матеріалом з невизначеним показником щодо коефіцієнта займистості, димоутворювальної здатності та токсичності згідно з п. 7.3.3. ДБН В.1.1-7-2016;

- будівля не забезпечена адресним вказівником (назва вулиці, номер будинку), встановленим на фасаді будівлі або інших видних місцях і освітлюваними у темний час доби;

- електричні розетки (вимикачі) встановлені на горючій основі без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, який би виступав за габарити апарата не менше ніж на 0,01 м;

- допускається експлуатація в складському приміщенні (орендар ФОП ОСОБА_3 ) світильників без захисних ковпаків (розсіювачів);

- не всі приміщення обладнані системою автоматичної пожежної сигналізації з виводом сигналу від приймально-контрольного приладу на пульт централізованого пожежного спостерігання в порушенні п. 14.2. Таблиці А.1 Додатку А ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту" (конторське приміщення орендаря ФОП ОСОБА_4 );

- приміщення будівлі не обладнано автоматичною системою пожежогасіння в порушенні п. 14.2 Таблиці А.1 Додатку А ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту";

- приміщення будівлі не обладнані системою оповіщення про пожежу 2-ого типу в порушенні п. 19 Таблиці А.1 Додатку А ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту";

- не наданий акт перевірки відповідності змонтованих систем протипожежного захисту вимогам проектної документації та її працездатності в порушенні п. 7.3 та додатку И ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту";

- в складському приміщенні (орендар ФОП ОСОБА_4 ) не передбачено влаштування внутрішнього протипожежного водопроводу в порушенні п. 8.1, п. 7 Таблиці 8 ДБН В.2.5-64:2012 "Внутрішній водопровід та каналізація";

- пожежні кран-комплекти не укомплектовані пожежним стволом однакового діаметра з рукавом (орендарі ТОВ "Нью Лайф", ФОП ОСОБА_3 );

- не всі пожежні кран-комплекти розміщені у вбудованих або навісних шафках, які мають отвори для провітрювання і пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкриття (орендарі ТОВ "Нью Лайф", ФОП ОСОБА_3 );

- пожежні кран-комплекти не перевірені на працездатність шляхом пуску води;

- доступ до пожежних кран-комплектів у складському приміщенні (орендарі ТОВ "Нью Лайф", ФОП ОСОБА_3 ) заблоковано матеріальними цінностями;

- пожежні щити на території не укомплектовані необхідною кількістю засобів пожежогасіння (вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2Ч2 м - 1 шт., гаки - 3 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт.);

- в складському приміщенні (орендар ФО-П ОСОБА_3 ) допускається зберігання продукції навалом;

- в складських приміщеннях (орендарі ТОВ "Нью Лайф", ФОП ОСОБА_3 ) ширина проходів між штабелями менше 1 метру та між стінами та штабелями менше 0,8 м.;

- в складських приміщеннях (орендарі ТОВ "Нью Лайф", ФОП ОСОБА_3 ) ширина проходів та місця штабельного зберігання не позначені обмежувальними лініями, нанесеними на підлозі, які добре видно;

- допускається спільне зберігання в одній секції з товарами і матеріалами автомобільної гуми (орендар ФОП ОСОБА_3 );

- здійснюється використання приміщень орендарями без поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки та позитивного висновку за результатами оцінки (експертизи) протипожежного стану приміщень;

- не розроблена інструкція реагування на надзвичайні ситуації відповідно п. 28 "Положення про єдину державну систему цивільного захисту" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.01.2014 № 11;

- посадовими особами не організовано навчання персоналу діям у разі виникнення аварійних ситуацій та аварій.

Результати перевірки ТОВ "Аві Люкс" оформлено актом від 28.03.2018 № 24 (в подальшому - Акт № 24), який цього ж дня вручений директору Товариства Журі О.М. , якого за наслідками перевірки притягнуто до адміністративної відповідальності (протокол КИ № 096427/10 від 28.03.2018).

В обґрунтування підстав позову ГУ ДСНС України у м. Києві зазначає, що Товариством порушено вимоги законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, у зв`язку з чим до відповідача необхідно застосувати заходи реагування спрямовані на недопущення завдання шкоди життю і здоров`ю людей.

Поряд із цим, слід примітити, що під час перебування справи на розгляді у суді, третя особа, враховуючи обставини проведених позивачем перевірок, подала до суду клопотання про приєднання документів до матеріалів справи, які, на думку третьої особи, підтверджують здійснення останнім, з метою забезпечення пожежної безпеки та експлуатації приміщення за адресою: м. Київ, вул. Волинська, 48 /50 , заходів та робіт. Крім того, третя особа звертає увагу, що внаслідок проведених заходів, у тому числі, щодо належної експлуатації приміщень орендарями, Державною службою України з надзвичайних ситуацій зареєстрована декларація відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки на приміщення.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05.04.2007 № 877-V Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі - Закон № 877-V).

Відповідно до ст. 1 цього Закону (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом. Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема: пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю); орієнтованості державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

Державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом (ч. 1 ст. 4 . Закон № 877-V).

Частиною 4 статті 4 Закону № 877-V встановлено, що виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю);повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа. Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

За ч. 1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання; забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту; розміщення інформації про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії; організація та здійснення під час виникнення надзвичайних ситуацій евакуаційних заходів щодо працівників та майна суб`єкта господарювання; створення об`єктових формувань цивільного захисту відповідно до цього Кодексу та інших законодавчих актів, необхідної для їх функціонування матеріально-технічної бази і забезпечення готовності таких формувань до дій за призначенням; створення диспетчерських служб відповідно до цього Кодексу та інших законів, необхідних для забезпечення безпеки об`єктів підвищеної небезпеки; проведення оцінки ризиків виникнення надзвичайних ситуацій на об`єктах суб`єкта господарювання, здійснення заходів щодо не перевищення прийнятних рівнів таких ризиків; здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки; декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки: розроблення планів локалізації та ліквідації наслідків аварій на об`єктах підвищеної небезпеки; проведення об`єктових тренувань і навчань з питань цивільного захисту; забезпечення аварійно-рятувального обслуговування суб`єктів господарювання, відповідно до вимог статті 133 цього Кодексу; здійснення за власні кошти заходів цивільного захисту, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій; забезпечення безперешкодного доступу посадових осіб органів державного нагляду, працівників аварійно-рятувальних служб, з якими укладені угоди про аварійно-рятувальне обслуговування суб`єктів господарювання, для проведення обстежень на відповідність протиаварійних заходів планам локалізації і ліквідації наслідків аварій на об`єктах підвищеної небезпеки та потенційно небезпечних об`єктах, сил цивільного захисту - для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт у разі виникнення надзвичайних ситуацій; забезпечення дотримання вимог законодавства щодо створення, зберігання, тримання, використання та реконструкції захисних споруд цивільного захисту; здійснення обліку захисних споруд цивільного захисту, які перебувають на балансі (утриманні); дотримання протиепідемічного, протиепізоотичного та протиепіфітотичного режиму; створення і використання матеріальних резервів для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій; розроблення заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання; розроблення і затвердження інструкцій та видання наказів з питань пожежної безпеки, здійснення постійного контролю за їх виконанням; забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки; утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням; здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики; своєчасне інформування відповідних органів та підрозділів цивільного захисту про несправність протипожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а також про закриття доріг і проїздів на відповідній території; виконання інших завдань і заходів у сфері цивільного захисту, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Разом з тим судом встановлено, що об`єкт перевірки, розташований за адресою: м. Київ, вул. Волинська, 48/50 , відповідачем орендувався у ФОП ОСОБА_1 . відповідно до Договору оренди б/н від 11.03.2016 (надалі - Договір оренди).

Відповідно до листа № 01-12/16 від 01.12.2016 ТОВ "АВІ ЛЮКС" повідомило третю особу про намір припинити дію Договору оренди та запропонувало підписати Акт здачі-приймання об`єкту оренди не пізніше 03.01.2017.

Відповідно до Акту здачі-приймання від 03.01.2017, ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "АВІ ЛЮКС", в особі директора Жури О.М., сторони підтвердили, що згідно умов Розділу 8 Договору оренди, в зв`язку із його розірванням ТОВ "АВІ ЛЮКС" здає, а ФОП ОСОБА_1 приймає нерухоме майно - нежиле приміщення за адресою: м. Київ, вул. Волинська, 48/50 , загальною площею 300 (триста) кв. м. Підписанням цього акту сторони підтверджують, що приміщення повністю звільнене і ніяких взаємних претензій у зв`язку із поверненням зазначеного нерухомого майна не мають.

Отже, на момент проведення позивачем позапланової перевірки 28.03.2018 ТОВ "АВІ ЛЮКС", вказане Товариство за адресою: м. Київ, вул. Волинська, 48/50, не здійснювало ніякої господарської діяльності.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що відповідачем не допущено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, оскільки на момент проведення позапланової перевірки на об`єкті за адресою: м. Київ, вул. Волинська, 48/50 , здійснювалась господарська діяльність ФОП ОСОБА_1 .

Водночас суд надає оцінку фактам, які встановлені у Акті перевірки № 24.

На підставі п. 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

У відповідності до ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно з ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

У разі застосування санкцій за порушення вимог законодавства, зокрема, якщо законом передбачаються мінімальні та максимальні розміри санкцій, враховується принцип пропорційності порушення і покарання. Санкція, що застосовується до суб`єкта господарювання при першому порушенні, не може бути вищою за мінімальну санкцію, передбачену відповідним законом (ч. 2 ст. 12 Закону № 877-V).

В силу положень ч. 6 ст. 7 Закону № 877-V, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та до батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - летальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається суб`єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Відповідно до ст. 7 Закону № 877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Аналізуючи зазначені норми, суд зазначає, що звернення територіальних органів ДСНС України до адміністративного суду з позовом про застосування відповідних заходів реагування виникає виключно у випадку, коли виявлені за результатами перевірки суб`єкта господарювання порушення вимог законодавства в сфері техногенної та пожежної безпеки створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, та за умови існування таких порушень на момент прийняття рішення адміністративним судом.

За ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Отже, позивач має довести, що виявлені ним порушення, дійсно створюють загрозу життю та здоров`ю людей, позаяк такі обставини (порушення) Законом № 877-V прямо не передбачені у вигляді вичерпного переліку.

З огляду на це, у кожному окремому випадку суб`єкт владних повноважень має визначати, чи створюють виявлені порушення дійсну реальну загрозу життю та здоров`ю людей у взаємозв`язку із встановленими обставинами, що мають значення для вирішення цього питання, та належним чином вмотивувати таке своє рішення.

Оскільки обов`язок доведення позовних вимог законом покладено на позивача, то саме органи пожежного нагляду (суб`єкт владних повноважень) мають обґрунтувати необхідність застосування запитуваного заходу реагування, а суд дослідити вказані докази та надати їм відповідну правову оцінку.

Як убачається з матеріалів справи, під час здійснення перевірки позивачем встановлено, що приміщення Товариства, за адресою: м. Київ, вул. Волинська, 48/ 50 , експлуатується з порушеннями правил та норм пожежної і техногенної безпеки, чим створює загрозу життю та здоров`ю людей, які працюють, перебувають на об`єкті, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі.

Відповідно до листа № 26-18220/261 від 30.11.2018 Державної служби України з надзвичайних ситуацій, останнім надіслано третій особі зареєстровану в установленому порядку декларацію відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки на нежитлові приміщення загальною площею 1 668, 2 кв. м. за адресою : м. Київ, вул. Волинська , 48 / 50.

Суд примічає, що зі змісту декларації вбачається, що приміщення експлуатуються відповідно до норм та правил пожежної безпеки в Україні.

Крім того, з матеріалів справи слідує про отримання ОСОБА_1 посвідчення про проходження навчання та перевірки знань з питань пожежної безпеки; були укладені наступні договори: договір № 02/07 від 02.07.2018 на виготовлення та погодження робочого проекту в органах ДСНС України, виконанню монтажних та пусконалагоджувальних робіт системи пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу в приміщеннях нежилого будинку (літера Б) , розташованої по вул. Волинська, 48/50 в Солом`янському районі м. Києва ; договір 02/07-1 від 02.07.2018 на виконання монтажних робіт по укомплектуванню пожежних кран-комплектів (в кількості 2-х штук) внутрішнього протипожежного водопроводу протипожежним інвентарем (шафа навісна, рукав пожежний, ствол пожежний, вогнегасник ВП-5) в приміщеннях нежилого будинку (літера Б) , розташованої по вул. Волинська, 48/50 в Солом`янському районі м. Києва; договір № 02/07-2 від 02.07.2018 на виконання монтажних робіт по укомплектуванню відкритого пожежного щита (в кількості 1 штука) протипожежним інвентарем (вогнегасник порошковий ВП-5, вогнегасник вуглекислотний ВВК-3, два конусних відра, багор, Лом, лопата і сокира) в приміщеннях нежилого будинку (літера Б) , розташованої по вул. Волинська, 48/50 в Солом`янському районі м. Києва; надано акт перевірки внутрішнього протипожежного водогону від 15.04.2018.

В контексті проведеної позивачем позапланової перевірки, з урахуванням наявних у справі доказів, варто акцентувати, що на момент розгляду судом цієї справи третьою особою усунуто більшість виявлених порушень та вжито ряд заходів, спрямованих на усунення тих, які залишились.

За викладених обставин, суд зазначає про необхідність встановлення рівноваги між здійсненням контролю за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки і використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано.

Вимога знаходження справедливої рівноваги означає, що завжди має бути розумна пропорційність між використовуваними засобами і метою, яка ними достягається.

Принцип пропорційності спрямований на забезпечення у правовому регулюванні розумного балансу приватних і публічних інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються; дозволяє досягти розумного співвідношення між цілями державного впливу та засобами їх досягнення.

Принцип пропорційності являє собою загальний, універсальний принцип права, який вимагає співрозмірного обмеження прав та свобод людини для досягнення публічних цілей.

На думку суду, третьою особою надано докази на підтвердження того, що нею дійсно вживаються усі можливі заходи, спрямовані на усунення виявлених порушень, попередження, зупинення та припинення можливих надзвичайних ситуацій, а також того, що застосування заходів реагування, про які просить позивач, не сприятиме усуненню тих порушень, які на момент ухвалення цього рішення залишились не усунутими.

В той же час, позивачем не надано суду документів, які б свідчили про те, що не усунуті на момент розгляду справи порушення створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей, а усунення цих порушень не може бути досягнуто в інший спосіб.

Таким чином, враховуючи принцип пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи, суд вважає твердження позивача щодо наявності правових підстав для застосування до відповідача заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень, невмотивованими.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини Щокін проти України (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про закон , стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі Шпачек s.r.о. проти Чеської Республіки (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі Бейелер проти Італії (Beyeler v. Italy № 33202/96).

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 20.05.2019 (справа № 417/3668/17).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень, і як наслідок, похідні вимоги щодо обов`язку забезпечення виконання судового рішення та контролю за його виконанням, є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для їх розподілу, у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 6, 7, 9, 19, 139, 194, 229, 242, 243, 246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволені адміністративного позову № 65/1/2552 від 10.05.2018 Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві - відмовити повністю.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко