Постанова

від 19.11.2019 по справі 388/613/19

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 листопада 2019 року м. Кропивницький

справа № 388/613/19

провадження № 22-ц/4809/1624/19

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючий - Дьомич Л.М. (суддя - доповідач),

судді - Дуковський О.Л., Мурашко С.І.,

за участю секретаря судового засідання Сорокіної Н.В.,

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ;

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Кредо Агро Мікс ,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Кредо Агро Мікс про розірвання договору та стягнення коштів за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Долинського районного суду Кіровоградської області від 18 вересня 2019 року (судя Степанов С.В.).

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Долинського районного суду Кіровоградської області від 18 вересня 2019 року провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Кредо Агро Мікс про розірвання договору та стягнення коштів закрито; позивачу роз`яснено, що спори фізичних осіб - підприємців чи юридичних осіб розглядаються господарськими судами.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку. Згідно з поданою апеляційною скаргою просить ухвалу Долинського районного суду Кіровоградської області від 18 вересня 2019 року у даній справі, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивач звернулась до суду з позовною заявою як фізична особа; правочин, про розірвання якого та стягнення коштів за яким, пред`явлено позов, укладено фізичною особою ОСОБА_3 та юридичною особою - Товариством з обмеженою відповідальністю Кредо Агро Мікс ; специфікація № 1 до договору поставки від 05 лютого 2019 року № 1208 була виписана на ОСОБА_4 як на фізичну особу. Враховуючи наведене, суд дійшов помилкового висновку, що при укладенні спірного договору позивач виступає у якості фізичної особи - підприємця. Стверджує, що спірний договір укладений позивачем задля власних особистих потреб, які не мають нічого спільного з веденням підприємницької діяльності. Таким чином, підстави для закриття провадження у справі згідно з п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України у суду першої інстанції були відсутні.

Згідно з ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 11 жовтня 2019 року відкрито апеляційне провадження у справі.

25 жовтня 2019 року апеляційним судом закінчено підготовчі дії, справу призначено до розгляду в Кропивницькому апеляційному суді, про що постановлено відповідну ухвалу та повідомлено учасників справи.

Своїм правом на участь у засіданні суду апеляційної інстанції сторони не скористались.

При цьому, отримання судової повістки скаржником підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 73).

Інформація про отримання відповідачем судових повісток апеляційного суду в матеріалах справи відсутня.

Як унормовано ч. 10 ст. 128 ЦПК України , судова повістка юридичній особі направляється за її місцезнаходженням.

Поштова кореспонденція направлялась апеляційним судом на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: вул АДРЕСА_1 Крутий Узвіз, буд. 6/2, літера А, м. Київ, 01004.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" , витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - документ у паперовій або електронній формі, що сформований програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за зазначеним заявником критерієм пошуку та містить відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.

Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру (ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" ).

Статтею 93 ЦК України передбачено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Відповідно до п. 10. ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" , місцезнаходження юридичної особи належить до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Як унормовано ч.ч. 1, 2, 4 ст. 10 вказаного Закону , якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

Таким чином, відомості про місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю Кредо Агро Мікс , які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, є офіційним та достовірним підтвердженням зазначеної інформації.

Враховуючи наведене вище, неотримання відповідачем кореспонденції, якою апеляційний суд з дотриманням вимог процесуального закону, надіслав судову повістку за належною адресою є обставиною, яка зумовлена не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходить на її адресу. На підставі викладеного, відповідач несе ризики такої своєї поведінки, що цілком залежала від його волі.

Інші, крім поштової адреси, засоби зв`язку з відповідачем апеляційному суду не відомі.

Відповідачем відзив на апеляційну скаргу не подано.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши оскаржувану ухвалу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за наступного.

Апеляційним судом встановлено, що ухвалою Долинського районного суду Кіровоградської області від 18 вересня 2019 року провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Кредо Агро Мікс про розірвання договору та стягнення коштів закрито на підставі п.1ч.1 ст. 255 ЦПК України. Позивачу роз`яснено, що спори фізичних осіб - підприємців чи юридичних осіб розглядаються господарськими судами.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пред`явлено вимоги про стягнення заборгованості за договором поставки, укладеного між ОСОБА_3 до Товариством з обмеженою відповідальністю Кредо Агро Мікс .

Судом було встановлено, що позивач є фізичною особою - підприємцем, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с. 46-51).

Встановивши викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що вказана категорія справ підсудна господарським судам та не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому провадження у справі підлягає закриттю.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що зазначене судове рішення постановлене з порушенням норм процесуального права.

Так, як встановлено апеляційним судом, підставою пред`явленого позову є невиконання відповідачем умов договору поставки від 5 лютого 2019 року № 1208, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Кредо Агро Мікс як Постачальником та ОСОБА_3 як Покупцем.

При цьому, зі змісту договору поставки вбачається, що позивач є покупцем саме як фізична особа, а не як суб`єкт господарювання.

Крім того, рахунок-фактура від 5 лютого 2019 року № РФ-00002288, виставлений Товариством з обмеженою відповідальністю Кредо Агро Мікс на оплату товару ОСОБА_3 не містить посилання на її статус фізичної особи - підприємця (а.с. 11); специфікація до договору поставки оформлена на позивача саме як на фізичну особу (а.с. 15); до відповідача з претензіями та до органів Національної поліції із заявою про наявність в діях відповідача ознак кримінального правопорушення ОСОБА_1 зверталась саме як фізична особа (а.с. 16-25).

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, з цивільних правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (ч. 1 ст. 19).

За змістом ст. 48 ЦПК України, сторонами у цивільному процесі (позивачем і відповідачем) можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Як зазначалось вище, предметом спору у даній справі є стягнення попередньої оплати за договором поставки та розірвання цього договору.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст. 712 ЦК України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України). Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ч. 1 ст. 656 ЦК України).

Отже, суб`єктом підприємницької діяльності за договором поставки має бути продавець (постачальник). Вимоги наявності такого статусу для покупця немає. Покупець має право використовувати товар, отриманий за договором поставки, у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням.

Згідно з ч. 1 ст 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом (ч. 2 ст. 50 ЦК України).

Фізична особа, яка в установленому законом порядку набула статус підприємця, не втрачає свого статусу фізичної особи. Наявність статусу підприємця не свідчить про те, що з моменту державної реєстрації фізичної особи-підприємця така особа виступає як підприємець у всіх правовідносинах.

Таку позицію висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14 березня 2018 року у справі № 2-7615/10.

Як встановлено колегією суддів з наявних у справі матеріалів, договір поставки укладений позивачем як фізичною особою, а не як суб`єктом підприємницької діяльності.

Докази, які б спростовували викладене, матеріали справи не містять.

Відтак, апеляційний суд вважає необґрунтованим та передчасним висновок суду першої інстанції про необхідність розгляду спору за правилами господарського судочинства.

При цьому, апеляційним судом враховано правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 05 червня 2018 року у справі № 522/7909/16-ц.

Як визначено у ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Однак, за викладених обставин, оскаржувана ухвала зазначеним вимогам не відповідає.

Відповідно до положень ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи наведене, встановлені апеляційним судом невідповідність висновків, викладених у оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції, обставинам справи, а також порушення судом першої інстанції норм процесуального права не можуть бути виправлені або усунуті на стадії апеляційного розгляду справи інакше як шляхом скасування ухвали суду першої інстанції, як такої, що перешкоджає подальшому провадженню у справі та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 353, 367 , 368, 369, 374 , 379 , 381 , 382, 383, 384 ЦПК України , Кропивницький апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Долинського районного суду Кіровоградської області від 18 вересня 2019 року скасувати як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Справу № 388/613/19 за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Кредо Агро Мікс про розірвання договору та стягнення коштів направити до Долинського районного суду Кіровоградської області для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено 21 листопада 2019 року.

Головуючий суддя Л. М. Дьомич

Судді О. Л. Дуковський

С. І. Мурашко