Постанова

від 11.11.2019 по справі 405/8513/18

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 листопада 2019 року м. Кропивницький

справа № 405/8513/18

провадження № 22-ц/4809/1468/19

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді: Черненка В.В.

суддів: Авраменко Т.М., Суровицької Л.В.

секретар Гончар В.В.

учасники справи:

ОСОБА_1

представник міської ради м. Кропивницького - Бардиш Є.М.

представник ліквідаційної комісії - Васильєва О.К.

справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 10.07.2019, суддя Шевченко І.М., по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до міської ради м. Кропивницького, ліквідаційної комісії Кіровоградського кібернетико-технічного коледжу, Кіровоградського кібернетико-технічного коледжу, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача управління освіти міської ради м. Кропивницького про оплату праці,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася у суд із позовом до міської ради м. Кропивницького, ліквідаційної комісії Кіровоградського кібернетико-технічного коледжу, Кіровоградського кібернетико-технічного коледжу про оплату праці.

На обґрунтування позовних вимог зазначила, що 02.09.2013 року була прийнята на посаду викладача Кіровоградського кібернетико-технічного коледжу згідно наказу № 21-К.

31.01.2018 року на підставі наказу № 2-к звільнена із займаної посади у зв`язку із закінченням терміну дії контракту.

ОСОБА_1 зазначила, що виплата всіх належних сум у день звільнення, в порушення ч.1 ст. 116 КЗпП України, проведена не була.

В порушення статті 30 Закону України Про оплату праці , а також статті 110 КЗпП, їй також не були повідомлені загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат, розміри і підстави відрахувань із заробітної плати, а також сума заробітної плати, що належить до виплати.

На виконання п.2 рішення міської ради м. Кропивницького від 21.11.2017 року № 1223, управління освіти Міської ради було зобов`язане розробити та затвердити кошторис Кіровоградського кібернетико-технічного коледжу на 2018 рік та профінансувати заборгованість із заробітної плати, відпускних з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення педагогічним працівникам, з нарахуванням на дані виплати.

На виконання п.3 пп.3 п.5 того ж рішення, голова ліквідаційної комісії ОСОБА_2 був зобов`язаний забезпечити виплату заборгованості працівникам коледжу.

Згідно статті 112 ЦК України ліквідаційна комісія коледжу повинна була у першу чергу задовольнити вимоги працівників, пов`язані з трудовими відносинами.

01.02.2018 року з приміткою Стипендія на її зарплатну картку зараховано 20 790,50 грн., 14.02.2018 року з приміткою Зарплата КІРОВОГР КІБЕРНЕТИКО зараховано додатково 38 801,62 грн. Загалом зараховано 59 592,12 грн. У порушення п. а статті 30 Закону Про оплату праці , розшифровку сум 20 790,50 грн. та 38 801,62 грн. за видами виплат її повідомлено не було, внаслідок чого вона не могла знати, які види оплати та у яких обсягах включено у ці суми.

Зазначає, що через систематичне порушення прав та інтересів 03.04.2019 року нею направлена заява на ім`я голови ліквідаційної комісії ОСОБА_2 , а її копію - заступнику міського голови Дзюбі Н.Є. У заяві вказала, що точний обсяг заборгованості досі не відомий, тому вимагала надати інформацію щодо своєї заробітної плати з 02.09.2013 року по 31.01.2018 року у відповідності до статті 30 Закону Про оплату праці , а саме: загальну суму заробітної плати з розшифровкою за видами виплат за кожен місяць; розмір і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати; суму заробітної плати, що належить до виплати.

У відповідь вона отримала довідку від 17.05.2018 року № 60/л.к., а також Розрахункові листи на 17 аркушах, де вказано, що заборгованість станом на 31.01.2018 р. складала 59 592,12 грн., у тому числі: за 2016 рік - 11 517,22 грн., за 2017 рік - 23 573,78 грн., за 2018 рік - 24 501,12 грн.

Таким чином, голова ліквідаційної комісії, як особа, відповідальна за виплату заборгованості, засвідчив остаточний розрахунок з нею в обсязі 59 592,12 грн., у тому числі, і що за 2017 рік виплачена заборгованість в обсязі 23 573,78 грн.

Зазначає також, що має довідку від 24.01.2018 року № 16, яку одержала від роботодавця.

У даній довідці роботодавець засвідчив, що заборгованість перед нею за 2017 рік станом на 29.12.2017 року складає 33 994,33 грн. Довідка на офіційному бланку підписана директором коледжу ОСОБА_2 та головним бухгалтером ОСОБА_3 .С.

У період грудень 2017 року - січень 2018 року виплати на її зарплатну карту не надходили, а тому, заборгованість за 2017 року відповідно зменшитися не могла.

Зазначила , що зобов`язання взяті роботодавцем по сплаті заборгованості за 2017 рік, засвідчує лише довідка від 24.01.2018 року № 16.

Довідка від 17.05.2018 року № 60/л.к є необґрунтованою.

14.02.2019 року їй не доплачено: 10 420,55 грн.( 33 994,33 - 23 573,78) і ця сума є сумою заборгованості по заробітній платі.

Згідно з довідкою від 24.01.2018 року № 16, а також довідкою від 17.05.2018 року № 60/л.к. та розшифровками до довідки від 17.05.2018 року, заборгованість перед нею по заробітній платі за 2013 рік не існувала і не виплачувалась, але вона володіє листом Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області від 10.10.2018 року № 881/Т/11-28-13-04-13 в якому повідомляється, що розглянуто її звернення на Урядову гарячу лінію від 26.09.2018 року (вх.. ТА-316 від 27.09.2018) щодо можливих порушень податкового законодавства та законодавства про працю у Кіровоградському кібернетико-технічному коледжі.

05.10.2018 року коледж подав Звіт про суми нарахованої заробітної доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів. Форма № Д4 (місячна) за вересень 2018 року.

У вказаному звіті зазначено нарахування ОСОБА_1 , заробітної плати з типом нарахування 2 - сума заробітної плати (доходу) грошового забезпечення, нарахована у попередніх звітних періодах на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку страхувальником самостійно донараховано суму єдиного внеску .

Заробітну плату нараховано за вересень 2013 року в обсязі 3 532,66 грн. та за жовтень 2013 року в обсязі 3 532,66 грн., загалом нараховано в обсязі 7 065,32 грн. Вказана заборгованість їй не виплачена.

Що стосується допомоги на оздоровлення позивач вказує, що вказана допомога у коледжі не виплачувалась починаючи з 2013-2014 навчального року, що вказує п.2 рішення міської ради від 21.11.2017 року № 1223 Про фінансувати заборгованість заробітної плати, відпускних з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення педагогічним працівникам .

Щодо виплати компенсації втрати частин доходів через несвоєчасну їх виплату, зазначає, що з довідки від 24.01.2018 року вбачається , що 5 виплат на суму 11 517,22 грн. було затримано довше, ніж на 15 місяців - заборгованості 2016-го року.

Відповідно до ст. 2 Закону № 2050 Про компенсацію громадянам з тати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати , компенсація виплачується в разі затримки на один і більше місяців.

Щодо заборгованості з індексації грошових доходів зазначає, що у порушення законодавства у коледжі індексацію не нараховували лютого 2017 року. За період з вересня 2013 року по січень 2017 року накопичено певну заборгованість, але у Розрахункових листах присутні нарахування індексації лише з лютого 2017 року на суму 6 379,89 грн.

Так як голова ліквідаційної комісії не надає документи та перешкоджає можливість перевірки зроблених ним нарахувань, позивач надала свій розрахунок та зазначає, що допомога на оздоровлення складає 10 292,71 грн., компенсація втрати чинних доходів через несвоєчасну їх виплату - 5 045,14 грн., індексація грошових доходів - 1 785,06 грн. 14.02.2019 року ці зобов`язання по сплаті заборгованість безпідставно зменшено головою ліквідаційної комісії , а тому відповідно до розрахунку по вказаним позиціям не доплачено 34 608,78 грн.

Позивач зазначив, що причинами не нарахування та невиплати вказаних коштів були не лише незаконні дії з боку директора коледжу та голови ліквідаційної комісії Токарева О.Ю., але і бездіяльність та невиконання обов`язків контролю з боку Міської ради міста Кропивницького.

Просила суд стягнути з Кіровоградського кібернетико-технічного коледжу та міської ради міста Кропивницького на її користь солідарно борг по заробітній платі в розмірі 10 420,55 грн., стягнути податок на доходи фізичних осіб в розмірі 18% у сумі 1 875,70 грн. та військовий збір в розмірі 1,5% у сумі 156,31 грн., стягнути Кіровоградського кібернетико-технічного коледжу та Міської ради міста Кропивницького на її користь солідарно борг по заробітній платі в розмірі 7 065,32 грн., відповідно стягнути податок на доходи фізичних осіб в розмірі 18% у сумі 1 271,76 грн. та військовий збір в розмірі 1,5% у сумі 105,98 грн., стягнути з Кіровоградського кібернетико-технічного коледжу та міської ради міста Кропивницького на її користь солідарно борг з виплати допомоги на оздоровлення в розмірі 10 292,71 грн., стягнути з Кіровоградського кібернетико-технічного коледжу та міської ради міста Кропивницького на її користь солідарно компенсацію за затримку виплати заборгованості в розмірі 5 045,14 грн., стягнути з Кіровоградського кібернетико-технічного коледжу та міської ради міста Кропивницького на її користь солідарно індексацію грошових доходів в розмірі 1 785,06 грн.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 21.02.2019 року до участі в справі залучено в якості третьої особи управління освіти міської ради міста Кропивницького.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 10.07.2019 у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції у зв`язку з порушенням норм процесуального та матеріального права. Зазначено зокрема, що у рішенні суду відсутнє визначення чи порушені права та інтереси позивача. Крім того суд першої інстанції не встановив дійсні обставини по справі , зокрема в частині виплати заробітної плати позивачу при ліквідації навчального закладу.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 28.08.2019 по справі відкрито апеляційне провадження.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 16.09.2019 справу призначено до розгляду.

До суду надано відзив на апеляційну скаргу від Міської ради м. Кропивницького , в якому заперечується проти задоволення апеляційної скарги та зазначається , що між позивачем та Міською радою м. Кропивницького не існує будь-яких зобов`язань, сторони не перебували у трудових відносинах, Кіровоградський кібернетико-технічний коледж не ліквідований та проводить самостійно господарську діяльність, а тому у Міської ради м. Кропивницького не виникає обов`язку перед позивачем щодо виплати сум, належних їй при звільненні. Крім того, солідарна відповідальність у трудових спорах за вимогами позивача не передбачена.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно ст.367 ЦПК України, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції встановив, що позивач з 02.09.2013 року працювала в Кіровоградському кібернетико-технічному коледжі на посаді викладача згідно з наказом № 21-к від 02.09.2013 року.

31.01.2018 року ОСОБА_1 звільнена із займаної посади у зв`язку із закінченням строку дії контракту на підставі п.2 ст. 36 КЗпП України з виплатою грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за період роботи з 01.09.2015 року по 31.08.2016 року, в кількості 40 календарних днів, з 01.09.2016 року по 31.08.2017 року в кількості 28 календарних днів та з 01.09.2017 року по 31.01.2018 року в кількості 28 календарних днів відповідно до наказу № 2-к від 31.01.2018 року (а.с.150 т. 1).

Суд першої інстанції зазначив, що Кіровоградський кібернетико-технічний коледж діє на підставі Статуту, що затверджений рішенням Кіровоградської міської ради від 21.09.2010 року № 3869, яким визначено, що коледж відноситься до вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації. Коледж фінансується за рахунок власних надходжень, тобто коштів, триманих від надання освітніх послуг та інших джерел, не заборонених законодавством.

Так, як коледж є комунальним закладом, розпорядником бюджетних коштів, взяття фінансових зобов`язань коледжем, проводиться відповідно до вимог Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби, що затверджений наказом Мінфіну України від 02.03.2012 № 309.

Даний Порядок визначає, що за спеціальним фондом бюджету розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні фінансові зобов`язання виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету (відкритих асигнувань (виділених коштів), залишків коштів на спеціальних реєстраційних рахунках розпорядників бюджетних коштів (в частині власних надходжень) та бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами (планами використання бюджетних коштів).

Питання виплати заробітної плати працівникам даного навчального закладу вирішувалось виключно керівником закладу, в межах коштів спеціального фонду, а саме : доходів коледжу від оплати за навчання студентів. Міська рада міста Кропивницького є засновником даного навчального закладу, управління освіти Міської ради міста Кропивницького є органом через який здійснюється фінансування бюджетних коштів, як розпорядником вищого рівня, але не є стороною трудового договору.

Суд першої інстанції зазначив, що при звільненні ОСОБА_1 з займаної посади їй були нараховані кошти в сумі 59 592,12 грн..

Враховуючи оплату через ПАТ КБ Приватбанк на картковий рахунок позивача 01.02.2019 року було перераховано суми 20 790,00 грн. та 14.02.2019 року -38 801,62 грн.

Судом встановлено, що 21.11.2017 року Кіровоградською міською радою прийнято рішення № 1223 про ліквідацію Кіровоградського кібернетико-технічного коледжу.

Пунктом 7 зазначеного рішення визначено строк заявлення вимог кредиторів до Кіровоградського кібернетико-технічного коледжу, що ліквідується, - два місяці з дня публікації повідомлення про припинення (а.с 36 т.1).

Створено склад ліквідаційної комісії.

Начальник відділу освіти Костенко Л.Д. визначена заступником голови ліквідаційної комісії (а.с. 37 т.1).

Суд першої інстанції зазначив, що згідно наданих позивачем довідок, а саме: довідка від 24.01.2018 року за № 16 заборгованість по заробітній платі викладачу ОСОБА_1 станом на 29.12.2017 року складає 45 51,55 грн., згідно довідки від 17.05.2018 року за № 60/л.к заборгованість по заробітній платі працівнику ОСОБА_1 станом на 31.01.2018 року складає 59 592,12 грн. (а.с 8, 9 т.1).

Відповідно до роздруківки ПАТ КБ Приватбанк , позивач в лютому 2018 року отримала кошти в сумі 59 592,12 грн.

Суд першої інстанції зазначив, що як вбачається із довідки Управління Державної казначейської служби України у м. Кропивницькому від 17.12.2018 року № 04-08/2758 станом на 14.12.2018 року кошти на рахунках ККТК відсутні (а.с 57).

Відсутність коштів та майна ККТК підтверджується наданим представником відповідача балансом станом на 01.07.2019 року.

Посилаючись на частини 1,3,4,7,8 статті 111, статтю 112 ЦК України суд першої інстанції дійшов висновку що підстави для задоволення позову відсутні, оскільки ОСОБА_1 не зверталась про внесення її до реєстру кредиторів Кіровоградського кібернетико-технічного коледжу. З позовом до суду звернулась лише в листопаді 2019 року.

Проте погодитись з висновками суду першої інстанції в повному обсязі неможливо з наступних підстав.

З урахуванням вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтею 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним нормам процесуального права.

Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 81 ЦПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доводи викладені в апеляційній скарзі знайшли своє часткове підтвердження.

Справа розглядалась судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

З матеріалів справи вбачається, що позивач з 02.09.2013 року працювала в Кіровоградському кібернетико-технічному коледжі на посаді викладача.

31.01.2018 року ОСОБА_1 звільнена із займаної посади у зв`язку із закінченням строку дії контракту на підставі п.2 ст. 36 КЗпП України з виплатою грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за період роботи з 01.09.2015 року по 31.08.2016 року, в кількості 40 календарних днів, з 01.09.2016 року по 31.08.2017 року в кількості 28 календарних днів та з 01.09.2017 року по 31.01.2018 року в кількості 28 календарних днів відповідно до наказу № 2-к від 31.01.2018 року (а.с.150 т 1).

З матеріалів справи вбачається, що в день звільнення з ОСОБА_1 не було проведено повний розрахунок.

1.02.2018 частково в рахунок сум які підлягали виплаті при звільнені позивачу було переведено на картковий розрахунок - 20790,50 грн., а 14.02.2018 р перераховано 38801,62 грн.

Загальна сума яка була перерахована позивачу становить -59592.12грн.

Вбачається, що відповідно до довідки №16 від 24.01.2018 р. підписаної директором ККТК ОСОБА_4 , головним бухгалтером О.С. Беспалою станом на 29.12.2017 р заборгованість по заробітній платі викладачу ОСОБА_1 складає 45511,55 грн з яких за 2016 р-11517,22, за 2017р.-33994,33 грн.

Відповідно до довідки №60 від 17.05.2018 станом на 31.01.2018 р.згідно розрахунковим листам заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 складає 59592,12 з яких за 2016 рік -11517,22 грн., 2017 рік-23573,78, за 2018 рік -24501, 12. грн.

Встановлені обставини свідчать, що різниця заборгованості відповідно до зазначених довідок за 2017 рік становить 10420,55 грн., що також підтверджується розрахунком позивача.

Відповідачі по справі відповідно до статті 81 ЦПК України не спростували належними та допустимими доказами розбіжності та встановлену різницю між сумами зазначеними у довідках від№16 від 24.01.2018 р, та №60 від 17.05.2018 у невиплачені заробітній платі.

Згідно ст. 1 Закону України Про оплату праці , заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до положень статей 4, 5, 13, 20 Закону України Про оплату праці , джерелом коштів а оплату праці працівників госпрозрахункових підприємств є частина доходу та інші кошти, одержані внаслідок їх господарської діяльності. Для установ і організацій, що фінансуються з бюджету, - це кошти, які виділяються відповідних бюджетів, грантів, а також частина доходу, одержаного внаслідок господарської діяльності та з інших джерел. Суб`єктами організації оплати праці є: органи державної влади та місцевого самоврядування; роботодавці, організації роботодавців, об`єднання організацій роботодавців або їх представницькі органи; професійні спілки, об`єднання професійних гілок або їх представницькі органи; працівники.

Оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань.

Оплата праці за контрактом визначається за угодою сторін на підставі чинного законодавства, умов колективного договору і пов`язана з виконанням умов контракту.

Статтею 94 КЗпП України визначено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до вимог ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Роботодавець в день звільнення з роботи позивача не здійснив виплату всіх сум, що належить йому від установи.

Приймаючи до уваги встановлені обставини суд апеляційної інстанції дійшов висновку , що позов в частині стягнення заборгованості по заробітній платі в розмірі 10420,55 грн підлягає задоволенню.

Доводи суду першої інстанції, що підстави для задоволення позову відсутні, оскільки ОСОБА_1 не зверталась про внесення її до реєстру кредиторів Кіровоградського кібернетико-технічного коледжу є помилковими , оскільки в даному випадку правовідносини між робітником і роботодавцем при звільнені регулюються нормами трудового законодавства, зокрема ст.116 КЗпП України , а не нормами цивільно кодексу на які посилався суд першої інстанції.

Позовні вимоги про стягнення боргу по заробітній платі в розмірі 7 065,32 грн. за вересень, жовтень 2013 рік не підлягають задоволенню оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження зазначених позовних вимог.

Висновки суду не можуть ґрунтуватись на припущеннях.

В частині позовних вимог про несплату единого внеску у 2013 році , матеріалами справи підтверджено, що зазначена заборгованість погашена за кошти міської ради м. Кропивницький.

Позовні вимоги про стягнення боргу з виплати допомоги на оздоровлення за період з 2013 по 2017 рік в розмірі 10 292,71 грн є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

Виплати на оздоровлення не входять в структуру - заробітня плата, а відносяться до категорії матеріальна допомога.

Відповідно до пункту 1 статті 57 Закону України Про освіту , держава забезпечує педагогічним і науково- педагогічним працівникам допомогу на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу при надані щорічної відпустки.

Виплата допомоги проводиться працівникам при надані чергових відпусток згідно з графіком їх надання. У випадках виплати компенсації за невикористану відпустку допомога на оздоровлення не виплачується .

З матеріалів справи вбачається , що при звільнені позивачу була нараховано грошова компенсація за невикористану щорічну основну відпустку за період роботи з 01.09.2015 року по 31.08.2016 року, в кількості 40 календарних днів, з 01.09.2016 року по 31.08.2017 року в кількості 28 календарних днів та з 01.09.2017 року по 31.01.2018 року в кількості 28 календарних днів відповідно до наказу № 2-к від 31.01.2018 року.

Відповідно до статті 233 КЗпП України , працівник може звернутись з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня , коли він дізнався або повинен був дізнатись про порушення свого права.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 достеменно знала що їй не виплачувалась матеріальна допомога за період 2013-2017 роки однак до суду з позовом звернулась у листопаді 2018 році тобто з пропуском строку визначеного статтею 233 КЗпП України.

Поважних причин у зв`язку з пропуском зазначено строку позивачем не наведено.

Суд апеляційної інстанції приймаючи до уваги встановлені обставини дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до міської ради м.Кропивницький, ліквідаційної комісії Кіровоградського кібернетико-технічного коледжу про оплату праці, відмовити, оскільки Міська рада м.Кропивницький, ліквідаційна комісія Кіровоградського кібернетико-технічного коледжу не є належними відповідачами, так як не є роботодавцями позивача і ніяких обов`язків виходячи із трудових відносин перед позивачем не несуть .

Належним відповідачем по справі є Кіровоградський кібернетико-технічний коледж оскільки навчальний заклад несе відповідальність самостійно за невиплату своєму робітникові заробітної плати при звільнені.

Кіровоградський кібернетико-технічний коледж відповідно до матеріалів справи з Єдиного державного реєстру юридичних осіб не виключений.

Крім того, діючим трудовим законодавством, солідарна відповідальність у трудових спорах не передбачена.

Позовні вимоги в частині стягнення компенсації за затримку виплати заборгованості в розмірі 5045,14 та індексації грошових доходів в розмірі 1785,06 грн не підлягають задоволенню оскільки позивачем не надані належні та допустимі докази які б давали можливість зробити правовий висновок відносно даних позовних вимог.

Таким чином у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення солідарно з Кіровоградського кібернетико-технічного коледжу, міської ради м. Кропивницького податку на доходи фізичних осіб в розмірі 18% у сумі 1 875,70 грн., військового збору в розмірі 1,5% у сумі 156,31 грн., боргу по заробітній платі в розмірі 7 065,32 грн., податку на доходи фізичних осіб в розмірі 18% у сумі 1 271,76 грн. та військового збору в розмірі 1,5% у сумі 105,98 грн., боргу з виплати допомоги на оздоровлення в розмірі 10 292,71 грн., компенсації за затримку виплати заборгованості в розмірі 5 045,14 грн., індексації грошових доходів в розмірі 1 785,06 грн.- відмовити.

Приймаючи до уваги встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки суд першої інстанції при розгляді справи допустив порушення норм процесуального права, відповідно п.4 статті 376 ЦПК України зазначені обставини є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення , яким позов підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 10.07.2019, скасувати. Ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до міської ради м. Кропивницького, ліквідаційної комісії Кіровоградського кібернетико-технічного коледжу, Кіровоградського кібернетико-технічного коледжу, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача управління освіти Міської ради м. Кропивницького про оплату праці, задовольнити частково.

Стягнути із Кіровоградського кібернетико-технічного коледжу, на користь ОСОБА_1 борг по заробітній платі в розмірі 10 420,55 грн. (десять тисяч чотириста двадцять гривень п`ятдесят п`ять копійок).

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення солідарно з Кіровоградського кібернетико-технічного коледжу, міської ради м. Кропивницького податку на доходи фізичних осіб в розмірі 18% у сумі 1 875,70 грн., військового збору в розмірі 1,5% у сумі 156,31 грн., боргу по заробітній платі в розмірі 7 065,32 грн., податку на доходи фізичних осіб в розмірі 18% у сумі 1 271,76 грн. та військового збору в розмірі 1,5% у сумі 105,98 грн., боргу з виплати допомоги на оздоровлення в розмірі 10 292,71 грн., компенсації за затримку виплати заборгованості в розмірі 5 045,14 грн., індексації грошових доходів в розмірі 1 785,06 грн., відмовити.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до міської ради м. Кропивницького, ліквідаційної комісії Кіровоградського кібернетико-технічного коледжу про оплату праці, відмовити.

Стягнути із Кіровоградського кібернетико-технічного коледжу, на користь держави судовий збір за подання позову та апеляційної скарги пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 1057(одна тисяча п`ятдесят сім) грн. 20 коп.

Текст постанови складено 21.11.2019 року.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених ст..389 ЦПК України.

Головуючий:

Судді: