Постанова

від 21.11.2019 по справі 566/296/19

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2019 року

м. Рівне

Справа № 566/296/19

Провадження № 22-ц/4815/1197/19

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача - Шимківа С.С.,

суддів: - Боймиструка С.В., Гордійчук С.О.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ТОВ "Копі-Центр",

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Копі-Центр" на рішення Млинівського районного суду Рівненської області від 12 червня 2019 року (ухвалене у складі судді Лободзінського А.С., повний текст рішення суду складено 13 червня 2019 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Копі-Центр" про стягнення заборгованості по заробітній платі та стягнення компенсації за затримку при звільненні , -

в с т а н о в и в :

25 лютого 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ "Копі-Центр" про стягнення заборгованості по заробітній платі та стягнення компенсації за затримку при звільненні.

Позовна заява мотивована тим, що з 15 жовтня 2018 року по 11 січня 2019 року він працював у ТОВ "Копі-Центр" на посаді менеджера з персоналу з посадовим окладом у 4500 грн на місяць.

Під час перебування у трудових відносинах з ТОВ "Копі-Центр" йому була нарахована але не виплачена заробітна плата у розмірі 10251 грн 34 коп.

У день звільнення, 11 січня 2019 року, ТОВ "Копі-Центр" не здійснило виплату належних йому коштів, чим порушило вимоги ч. 1 ст. 116 КЗпП України.

Просив суд, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, стягнути з ТОВ "Копі-Центр" на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку на загальну суму 16 454 грн 92 коп.

Рішенням Млинівського районного суду Рівненської області від 12 червня 2019 року позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Копі-Центр" про стягнення заборгованості по заробітній платі та стягнення компенсації за затримку при звільненні задоволено частково.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Копі-Центр" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 12.01.2019 року по 22.04.2019 року в сумі 11241,48 грн.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення суду мотивовано тим, що остаточний розрахунок при звільненні на загальну суму 10251,34 грн із позивачем було проведено лише 22.04.2019 року, а тому, на підставі ст. 117 КЗпП України, до стягнення з відповідача підлягає середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, за період з 12.01.2019 року по 22.04.2019 року у розмірі 11241,48 грн.

25 липня 2019 року ТОВ "Копі-Центр" подано апеляційну скаргу, у якій, покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду, в частині задоволених вимог, та ухвалити у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні таких позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не надав правової оцінки бездіяльності позивача, яка виявилася у неотриманні належних йому сум при звільненні.

Місцевим судом неправомірно проведено розгляд справи без участі відповідача.

Судом не було допитано свідків шляхом направлення відповідного доручення суду за місцем проживання свідків, про обставини звільнення позивача та причини неотримання остаточного розрахунку при звільненні.

У день звільнення позивача йому було нараховано заробітну плату, в тому числі компенсацію за невикористану відпустку, але останній, отримавши трудову книжку, не підписав та не повернув відповідачу документи на отримання заробітної плати, як і не отримав належні йому кошти, що підтверджується актом від 11.01.2019 року.

23 вересня 2019 року представником ОСОБА_1 - адвокатом Чижовим Д.А. подано відзив на апеляційну скаргу, у якій покликається на правомірність рішення суду.

Вказує, що ТОВ "Копі-Центр", в силу положень ст.ст. 83, 116 КЗпП України , мав обов`язок, а не право, провести розрахунок з працівником, в день проведення звільнення, та існувала реальна можливість здійснити такий розрахунок з позивачем, у тому числі, шляхом грошового переказу, аналогічно тому, який було здійснено після отримання копії позовної заяви 22.04.2019 року.

Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржуване рішення без змін.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін.

Судом встановлено, що з 16 жовтня 2018 року по 11 січня 2019 року ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ТОВ "Копі-Центр".

Згідно наказу № 2-к від 10 січня 2019 року з 11 січня 2019 року ОСОБА_1 звільнено з роботи на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України за угодою сторін (а.с. 9).

На момент звільнення ОСОБА_1 належало до виплати 10251,34 грн, однак вказані кошти, у день звільнення, останньому виплачено не було.

Як вбачається із довідки директора ТОВ "Копі-Центр" від 02.05.2019 року № 02/05-2 ТОВ "Копі-Центр" 22 квітня 2019 року перерахувало ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати у розмірі 10251,34 грн, поштовим переказом № НОМЕР_1 на його адресу: АДРЕСА_1 (а.с. 39).

Таким чином, встановлено, що у день звільнення ОСОБА_1 існувала заборгованість з виплати заробітної плати.

За змістом ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, встановлені ст. 116 КЗпП України.

Згідно ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Передбачений частиною 1 статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові усіх сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

На підставі вказаних положень трудового законодавства, місцевим судом правомірно стягнуто з ТОВ "Копі-Центр" на користь ОСОБА_1 його середній заробіток за весь час затримки розрахунку, за період з 12.01.2019 року по 22.04.2019 року у розмірі 11241,48 грн (69 робочих днів ? 162,92 грн), що правильно обраховано судом, відповідно до Постанови КМУ від 08 лютого 1995 року № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати".

Доводи апеляційної скарги стосовно відсутності вини роботодавця у несвоєчасній виплаті заборгованості по заробітній платі, у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 відмовився від її одержання, не підтверджено за допомогою належних та допустимих доказів.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Наявні у матеріалах справи відомості на виплату готівки № ВЗП-000004 за січень 2019 року, № ВЗП-000003 за грудень 2018 року, № ВЗП-000002 за листопад 2018 року, № ВЗП-000001 за жовтень 2018 року (а.с. 15-18) не відповідають вимогам Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, що затверджене Постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148, щодо заповнення таких касових документів, у випадку не отримання працівниками відповідних коштів.

Пунктом 31 вищевказаного Положення, встановлено, що, у випадку, якщо виплату коштів пов`язаних з оплатою праці не проведено, касир зобов`язаний у видатковій відомості навпроти прізвища осіб, яким не здійснено виплату, поставити відбиток штампа або зробити напис "Депоновано".

Вищевказаної відмітки про депонування коштів, як і інших обов`язкових реквізитів до відомостей на виплату готівки, вказані документи не містять, а тому не можуть бути доказами, на підтвердження вчинення роботодавцем дій, щодо виплати ОСОБА_1 заробітної плати.

Акт від 11.01.2019 року про відмову ОСОБА_1 від отримання належних йому грошових коштів у день звільнення, складений ТОВ "Копі-Центр" в односторонньому порядку, без підпису працівника, що викликає сумніви в його достовірності.

Жодних належних та допустимих доказів на підтвердження відмови ОСОБА_1 від отримання заборгованості по заробітній платі відповідачем не надано, а судом не встановлено.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.

Підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає, оскільки ці доводи правильності зробленого судом першої інстанції висновку не спростовують.

Керуючись ст.ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Копі-Центр" залишити без задоволення, а рішення Млинівського районного суду Рівненської області від 12 червня 2019 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду.

Суддя-доповідач С.С. Шимків

Судді: С.В. Боймиструк

С.О. Гордійчук