Рішення

від 19.11.2019 по справі 907/289/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.11.2019 м. Ужгород Справа № 907/289/19

Господарський суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Ушак І.Г.

при секретарі судового засідання Лазар С.Л.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Солочинської сільської ради Свалявського району, с. Солочин, Свалявський район

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю ІХАС ,с. Солочин, Свалявський район

про стягнення 90990,34 грн. (з урахуваннням зменшення позовних вимог),

представники:

позивача - Машкаринець Н.І., адвокат

відповідача - не з`явився

Солочинська сільська рада Свалявського району звернулась до суду з даним позовом у зв`язку з невиконанням відповідачем договірних зобов`язань по сплаті орендних платежів за користування земельною ділянкою за період з червня 2018р. по травень 2019р.

У ході судового розгляду представником позивача було зменшено позовні вимоги, оскільки відповідачем була здійснена часткова оплата заборгованості в сумі 50000,00 грн. , відтак предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача суми 90990,34 грн, що включає заборгованість з орендної плати в сумі 76715,94 грн., пеню в сумі 6767,49 грн., інфляційні втрати в сумі 5846,46 грн. та 3 % відсотки річних в сумі 1660,45 грн.

Представник позивача у ході судового розгляду справи позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягає на їх задоволенні, посилаючись на їх обгрунтованість долученими до матеріалів справи документами.

Відповідач відзиву на позов не надав та не забезпечив участі уповноваженого представника у судовому розгляді справи. Кореспонденція суду у даній справі (ухвали суду від 20.05.2019 р.25.06.2019 р.,16.07.2019р.13.09.2019р.29.10.2019р.) надіслана відповідачу за адресою вказаною в позовній заяві - Свалявський район, с . Солочин, будинок 213 А, 89321 - та яка за відкритими даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є його офіційним місцезнаходженням, повернута без вручення адресату із зазначенням установою зв`язку причин - неправильно зазначена (відсутня) адреса одержувача , інші причини . Водночас, судом було повідомлено відповідача у даній справі про дату, час та місце судового розгляду справи шляхом офіційного оприлюднення оголошення у справі на офіційному веб-сайті судової влади України у порядку ст. 122 ГПК України; з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи (ч. 4 ст. 122 ГПК України).

Отже, оскільки вважається, що відповідач належно повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, однак не скористався своїм правом прийняти участь у засіданні суду, подати відзив на позов, суд вправі згідно ст. 178 ГПК України вирішити спір за наявними матеріалами.

Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши у ході судового розгляду справи пояснення представника позивача встановив наступне.

Сторони у справі - позивач та відповідач - перебували у договірних відносинах відповідно до укладеного 13.05.2005р. договору оренди № 2754 (з послідуючими змінами та доповненнями від 14.10.2005 року) щодо земельної ділянки площею 2,7892 га, яка знаходиться на території територіальної громади с.Солочин (с. Солочин, урочище Полянки , Свалявський район, Закарпатська область) наданій в строкове платне користування із яких 1,6491 га - для будівництва туристичного комплексу,1,14 га - для рекреаційних цілей - організації зони відпочинку) (п.1 Договору)

Вказаний договір був укладений на підставі рішення Солочинської сільської ради Свалявського району Закарпатської області від 16.09.2004 р. 26 сесії 2 скликання Про затвердження матеріалів відведення земельної ділянки ТЗОВ Іхас в ур. Полянки строком на 49 років.

Договором та внесеними до нього змінами і доповненнями, які підписано сторонами, нотаріально посвідчено і в установленому порядку зареєстровано у Книзі записів державної реестрації договорів оренди землі встановлено істотні умови договору, зокрема, орендну плату в розмірі 5502,83 грн., яка вноситься орендарем щомісячно у грошовій формі ( п. 9, 11, 12 договору). При цьому обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Орендна плата вноситься на розрахунковий рахунок орендодавця, щомісячно до 10 числа поточного місяця на підставі договору.

Договором встановлено відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договору, зокрема, орендаря - у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення (п. 42).

Як встановлено у ході судового розгляду справи, орендар свої зобов`язання із внесення орендної плати за землю здійснює несистематично та не в повному обсязі, в результаті чого за період з червня 2018 по травень 2019 р. виникла його заборгованість на суму 76715,94 грн. (з урахуваннням часткової оплати відповідачем заборгованості після відкриття провадження у даній справі).

Наведене підтверджено матеріалами справи, не спростовано відповідачем у ході судового розгляду.

Вирішуючи даний спір суд виходить з наступного.

Суб`єкти господарювання, якими є сторони у даній справі, повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Статтею 792 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про оренду землі", відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За змістом статті 1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 цього Закону передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону (стаття 206 Земельного кодексу України).

Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (статті 11, 626 Цивільного кодексу України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (стаття 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин справи та на підставі наведених приписів чинного законодавства позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по орендній платі на суму 76715,94 грн. підлягають задоволенню.

Щодо вимог в іншій частині позову про стягнення пені, інфляційних втрат та 3 % відсотків річних за прострочення виконання договірних зобов`язань, то суд виходить з наступного.

За змістом ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ч. 2 ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність ( ч. 2 ст. 218 ГК України).

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За приписами ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано ( ч. 6 ст. 232 ГК України).

За приписами ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За наведених фактичних обставин справи, оскільки позивачем доведено належними та допустимими доказами обставини, що слугують підставою позовних вимог, такі не спростовані відповідачем, та з огляду на наведені приписи чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, на умови договору щодо відповідальності сторін за порушення договірних зобов`язань, суд, перевіривши надані розрахунки позивача (містяться в матерілах справи) дійшов висновку про правомірність вимог останнього в частині стягнення з відповідача нарахованих з 11.11.18 по 02.05.19 - 6767,49 грн. пені, 5 846,46 грн інфляційних втрат та 1 660,45 грн 3 % відсотків річних .

За змістом ст. 129 ГПК України судовий збір сплачений при поданні позову належить відшкодувати за рахунок відповідача

Керуючись ст. ст. 73, 74, 86, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

СУД УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ІХАС (89321, Закарпатська область, Свалявський район, с. Солочин, 213 А, код ЄДРПОУ 32271013) на користь Солочинської сільської ради Свалявського району Закарпатської області ( 89321, Закарпатська область, Свалявський район, с. Солочин 241, код ЄДРПОУ 32271013) заборгованість на загальну суму 90 990,34 грн. (дев`яносто тисяч дев`ятсот дев`яносто грн. 34 коп.), що включає заборгованість по орендній платі 76 715,94 грн , пеню в сумі 6 767,49 грн., інфляційниі втрати в сумі 5 846,46 грн. , 3 % відсотків річних в сумі 1 660,45 грн. та у відшкодування сплаченого судового збору суму 2115,00 грн. (дві тисячі сто п`ятнадцять грн. грн. 00 коп).

Відповідно до приписів ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст рішення складено 20.03.2019р.

Суддя Ушак І.Г.