Ухвала

від 22.11.2019 по справі 340/501/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 листопада 2019 року

Київ

справа №340/501/19

адміністративне провадження №К/9901/28023/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Єресько Л.О.,

суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,

перевіривши касаційну скаргу Державної судової адміністрації України на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2019 року у справі №340/501/19 за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, третя особа: Апеляційний суд Кіровоградської бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Державної судової адміністрації України (далі - відповідач, ДСА України) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року ОСОБА_1 задоволено.

Не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2019 року відмовлено в задоволенні клопотання Державної судової адміністрації України про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року у справі №340/501/19. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної судової адміністрації України на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року у справі №340/501/19.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції Державна судова адміністрація України звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою.

У поданій касаційній скарзі скаржник, з посиланням на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу.

Ухвалою Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року касаційну скаргу залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам статті 330 КАС України.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення представником за довіреністю отримано ухвалу Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року - 23 жовтня 2019 року.

21 жовтня 2019 року від скаржника на виконання ухвали про залишення без руху надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано копію платіжного доручення № 658 від 11 жовтня 2019 року про сплату судового збору в сумі 1921,00 грн.

01 листопада 2019 року від скаржника на виконання ухвали про залишення без руху надійшла заява про поновлення строку на касаційне оскарження.

У зв`язку із перебуванням головуючого судді у відпустці в період з 04 листопада 2019 року по 21 листопада 2019 року, питання про відкриття провадження за даною касаційною скаргою, з урахуванням заяви про усунення недоліків, вирішується колегією суддів в перший робочий день по виходу головуючого судді з відпустки.

Вирішуючи клопотання скаржника в частині поновлення строків на касаційне оскарження, колегія суддів виходить з наступного.

Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, повязані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом в ухвалах від 17 квітня 2018 року у справі № 9901/473/18, від 11 березня 2019 року у справі № 9901/95/19, від 08 квітня 2019 року у справі № 9901/138/19 та від 03 червня 2019 року у справі № 640/3940/19.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" (№ 3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

Водночас навіть наявність об`єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (справа Олександр Шевченко проти України , пункт 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи, що може бути зумовлено скасуванням рішення або визнанням незаконної дії (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.

В обґрунтування заяви про поновлення строку на касаційне оскарження скаржник зазначає, що оскаржувану ухвалу отримано 02 вересня 2019 року, що підтверджується копією поштового конверту в якому направлялося рішення суду апеляційної інстанції. Також вказує, що представник, якого уповноважено представляти інтереси скаржника у даній справі перебував на лікарняному. Посилаються на велике навантаження в період з 01 січня 2019 року по 30 вересня 2019 року відділу претензійно-позовної роботи юридичного управління ДСА України в зв`язку з надходженням великої кількості виконавчих документів.

Водночас, оскільки зазначена заява не містить обґрунтувань об`єктивної неможливості звернення до суду касаційної інстанції у встановлені КАС України строки, то відповідно наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження, не можуть бути визнані судом поважними.

Пунктом 4 частини 1 статті 333 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Керуючись пунктом 4 частини 1 статті 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної судової адміністрації України на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2019 року у справі №340/501/19 за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, третя особа: Апеляційний суд Кіровоградської бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.О. Єресько

А.Г. Загороднюк

В.М. Соколов

Судді Верховного Суду