Ухвала

від 21.11.2019 по справі 643/8483/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

21 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 643/8483/19

провадження №61-20549ск19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н.Ю. (суддя-доповідач), Осіяна О.М., Білоконь О. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Московського районного суду м. Харків від 30 травня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року у справі за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за договорами позики,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про стягнення грошових коштів за договорами позики на загальну суму 2 732 687,20 грн.

У травні 2019 року позивачем подано заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 30 травня 2019 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року, заяву ОСОБА_2 задоволено частково.

Накладено заборону на відчуження 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 , загальною площею: 63,2 м 2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1419741163101.

Накладено арешт на цінні папери приватного акціонерного товариства Трест Житлобуд-1 , форма випуску цінних паперів: іменні, форма існування цінних паперів: бездокументарна, міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів: UA 4000198592, кількість цінних паперів: 5 091 штука, серія цінних паперів: W7, номінальна вартість одного цінного паперу: 7 200 грн, загальною номінальною вартістю 366 552 грн, депозитарною установою є товариство з обмеженою відповідальністю ТЦП-2015 .

У листопаді 2019 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Московського районного суду м. Харків від 30 травня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення.

Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Із оскаржуваних судових рішень, доданих до скарги матеріалів убачається, що вона є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо їх незаконності.

Відповідно до статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Пунктом 1 частини першої статті 150 ЦПК України передбачено забезпечення позову шляхом накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Задовольняючи заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що наявні підстави для забезпечення позову, вірно врахувавши, що ОСОБА_1 як спадкоємець ОСОБА_3 не вживала заходів щодо отримання свідоцтва про право на спадщину та погашення заборгованості за договорами позики, та що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення або унеможливлення виконання рішення у разі задоволення позовних вимог.

Указане відповідає роз`ясненням, яке надано судам у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , відповідно до якого розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обгрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обгрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до частини першої статті 159 ЦПК України заявник має право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживались.

До того ж, відповідно до статті 158 ЦПК України заявник наділений правом подати клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

Касаційна скарга не містить обгрунтованих посилань на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а зводиться до незгоди заявника із пред`явленими до неї позовними вимогами та власного тлумачення норм цивільно-процесуального законодавства.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити, якщо суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п`ятою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 394 ЦПК України у справі з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права не викликає розумних сумнівів, а касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Московського районного суду м. Харків від 30 травня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року підлягає залишенню без задоволення.

Згідно з частиною п`ятою статті 394 ЦПК України, у разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, вирішення питання про відкриття провадження здійснюється постійною колегією суддів, до складу якої входить суддя-доповідач. Якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини другої, частинами четвертою, п`ятою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Московського районного суду м. Харків від 30 травня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року у справі за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за договорами позики.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Н. Ю. Сакара

О. М. Осіян

О. В. Білоконь