Постанова

від 12.11.2019 по справі 804/33/13-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2019 року

Київ

справа №804/33/13-а

адміністративне провадження №К/9901/3165/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Бившевої Л.І., суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В., розглянув у порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів (правонаступник - Офіс великих платників податків ДФС) на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.02.2013 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2014 у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Дніпропетровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів (правонаступник - Офіс великих платників податків ДПС) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

за участю:

секретаря судового засідання - Савченко А.А.,

представника позивача - Команова В.В.,

У С Т А Н О В И В:

ПАТ Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського подало до суду позов, в якому просить визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську від 31.08.2012 № 0001118812 про зменшення бюджетного відшкодування за травень 2012 року в сумі 10 635 878 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 5 317 939 грн та від 0001138812 про зменшення від`ємного значення з податку на додану вартість в сумі 15 012 634 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що контролюючий орган неправомірно зменшив від`ємне значення та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, задеклароване за травень 2012 року, на підставі висновків, які не свідчать про порушення позивачем норм закону. Податковий кодекс України не передбачає обов`язку та права платника податку (покупця) вимагати від іншого платника податку (продавця) відомостей щодо ведення ним податкового обліку, сплати податків до бюджету. Позивач як покупець виконав свої зобов`язання та сплатив податок на додану вартість контрагентам - платникам цього податку. Несплата контрагентом чи його контрагентами в ланцюгу постачання до бюджету податку на додану вартість, неподання податкової звітності тягне відповідальність та негативні наслідки для цих контрагентів, оскільки юридична відповідальність має індивідуальний характер. Окрім того, контролюючий орган без установлення факту повторного протягом 1095 днів визначення позивачу податкового зобов`язання з податку на додану вартість чи зменшення бюджетного відшкодування протиправно наклав на позивача штраф у розмірі 50 відсотків суми завищеного бюджетного відшкодування.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 05.02.2013 адміністративний позов задовольнив. Визнав протиправними та скасував зазначені податкові повідомлення-рішення.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 10.07.2014 залишив без змін постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.02.2013.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у позивач наявні всі необхідні первинні документи, на підставі яких він задекларував податковий кредит (договір, рахунки-фактури, податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, прибуткові ордери, сертифікати якості, платіжні доручення), а придбаний позивачем товар в подальшому був використаний у власній господарській діяльності, якою є, зокрема, виробництво чавуну, сталі та феросплавів. Податкові накладні відповідають вимогам закону щодо форми і порядку їх оформлення. Платник податків, якій придбав товари/послуги в особи, яка, на думку податкового органу, порушує вимоги податкового законодавства, не може бути притягнутий до відповідальності у разі якщо він здійснив реальну господарську діяльність та не знав про порушення правил ведення господарської діяльності та оподаткування своїм контрагентом. Висновки контролюючого органу про непідтвердження реального вчинення господарських операцій з контрагентами є необ`єктивними. В акті перевірки контролюючий орган не навів обставин, які б свідчили про порушення ним вимог Податкового кодексу України при формуванні податкового кредиту.

Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську міжрегіонального головного управління Міндоходів подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що суди порушили норми матеріального та процесуального права: підпункт 198.2, 198.6 статті 198, пункт 200.1 статті 200, підпункт а пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, статті 86, 138 Кодексу адміністративного судочинства України, виклали висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать нормам матеріального і процесуального права.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 29.08.2014 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Шипуліна Т.М.

Верховний Суд ухвалою від 18.10.2019 призначив справу до касаційного розгляду в судовому засіданні з повідомленням сторін на 12.11.2019 о 10.00.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 311 Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів реорганізована шляхом приєднання до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС.

Відповідно до постанови від 30.03.2016 № 247 Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС реорганізована шляхом приєднання до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

Враховуючи наведене, у відповідності до вимог статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції допускає заміну відповідача у справі - Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів її правонаступником - Офісом великих платників податків ДПС.

Суди попередніх інстанцій установили такі обставини.

СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську ДПС провела документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ПАТ Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського від`ємного значення та бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень 2012 року, за результатами якого склала акт документальної позапланової виїзної перевірки від 23.08.2012 № 329/15-05393043.

Підставою для зменшення за податковим повідомленням-рішенням від 31.08.2012 № 0001118812 бюджетного відшкодування за травень 2012 року в сумі 10 635 878 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 5 317 939 грн слугували висновки контролюючого органу, викладені в зазначеному акті, про порушення вимог пункту 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що полягало:

у неправомірному віднесенні до складу податкового кредиту за квітень 2012 року податку на додану вартість в сумі 5 779 505,83 грн за господарськими операціями з придбання товарів/послуг у постачальників - УКРГНТЦ Енергосталь , ТОВ Науково-технічний центр Ліга Дон . ТОВ Дніпродонмет , ПП Спецпоставка 2010 , ТОВ Прайм КТМ , ТОВ Славмел , ТОВ УПМК Компані , ТОВ Торговий Дім Дон Енерджи , ТОВ Укртехпоставка , які не задекларували податкові зобов`язання та не сплатили їх до бюджету, що суперечить інтересам держави і суспільства та має протиправні наслідки у вигляді ненадходження сум податків до державного бюджету;

у неправомірному віднесенні до складу податкового кредиту за квітень 2012 року податку на додану вартість в сумі 79 233,83 грн за господарськими операціями з придбання товару/послуг у постачальників - ПП Дніпр-Гл ПЛЮС , ВАТ Південний гірничо-збагачувальний комбінат , ПП Кайман-Плюс , які, за даними Системи автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів по ланцюгу постачання, мають не основний стан, а саме: прийнято рішення про припинення (ліквідацію, закриття); направлено повідомлення за формою ф.№ 18-опп; порушено провадження у справі про банкрутство, що призвело до того, що до податкових накладних внесені неправдиві дані щодо фактичного місцезнаходження та реальності проведення господарської операції;

у неправомірному віднесенні до складу податкового кредиту за квітень 2012 року податку на додану вартість в сумі 4 777 138,53 грн за господарськими операціями з придбання товарів/послуг у ТОВ Лемтранс , ТОВ Метінвест холдинг , стосовно яких порушено провадження у справі про банкрутство, підприємства мають ознаку сумнівні та транзитери , тому підтвердити реальність операцій неможливо.

Підставою для зменшення за податковим повідомленням-рішенням від 0001138812 від`ємного значення з податку на додану вартість в сумі 15 012 634 грн слугували висновки контролюючого органу про порушення вимог пункті 198.1, 198.2. 198.6, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, що полягало:

у неправомірному віднесенні до складу податкового кредиту податку на додану вартість в сумі 3 561 230,83 грн з придбання товару/послуг у постачальників - ТОВ Славмел , ТОВ УПМК-Компані , ТД Дон-Енержди , які за результатами вчинення господарських операцій не задекларували податкові зобов`язання та не сплатили відповідні суми до бюджету;

у неправомірному віднесенні до складу податкового кредиту податку на додану вартість в сумі 11 451 403,17 грн за господарськими операціями з придбання товару у ТОВ Метінвест холдинг , оскільки згідно з даними Системи автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів по другому ланцюгу постачання виявлені постачальники, щодо яких порушено провадження у стані про банкрутство, мають ознаку транзитерів .

Аналіз пунктів 198.2, 198.6 статті 198, пунктів 2001.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України свідчить, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податку в результаті придбання товарів/послуг з метою використання в господарській діяльності. При цьому операція з придбання товарів/послуг у постачальника повинна бути реальною, тобто призводити до фактичного руху активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю. Сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від`ємному значенні суми, у разі відсутності податкового боргу, така сума зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді розрахована сума має від`ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України. Залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

У податковому обліку понесені витрати на придбання товарів/послуг мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення.

До первинних документів бухгалтерського обліку, що підтверджують показники, відображені платником податків у податковій звітності, належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, які за змістом відповідають вимогам закону та які відображають реальні господарські операції. Податковий кредит з податку на додану вартість має бути обов`язково також підтверджений податковою накладною, виданою платником податку на додану вартість та зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних, що випливає з положень статті 201 Податкового кодексу України.

Суди попередніх інстанцій не встановили жодного з порушень зазначених норм закону, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту. Суди дослідили надані позивачем первинні документи (договір, рахунки-фактури, податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, прибуткові ордери, сертифікати якості, платіжні доручення), та за результатами їх оцінки дійшли висновків про підтвердження ними реального вчинення господарських операцій. Суди установили, що податкові накладні виписані юридичними особами, платниками податків на додану вартість та відповідають вимогам закону. Видами господарської діяльності позивача є, зокрема, виробництво чавуну, сталі та феросплавів. Придбаний товар позивач у подальшому використав у власній господарській діяльності.

Таким чином, суди попередніх інстанцій під час розгляду справи безпосередньо дослідили докази та поклали їх в основу судових рішень, всебічно з`ясували обставини у справі та надали оцінку аргументам учасників справи.

Доводи контролюючого органу про нереальне вчинення господарських операцій позивача з контрагентами є необґрунтованими, оскільки контролюючий орган не аналізував та не досліджував самі господарські операції та первинні документи.

Суд касаційної інстанції, з огляду на положення статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права і не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів на іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справ, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що суди не допустили неправильного їх застосування. Доводи, наведені в касаційній скарзі, є ідентичними доводам, якими контролюючий орган обґрунтовував свою позицію щодо правомірності оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення та є такими, що не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.

Керуючись статтями 344, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ :

Замінити відповідача у справі - Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів правонаступником - Офісом великих платників податків ДФС.

Замінити позивача у справі - Публічне акціонерне товариство Дніпропетровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського правонаступником - Публічним акціонерним товариством Дніпровський металургійний комбінат .

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.02.2013 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2014 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

В.В. Хохуляк ,

Судді Верховного Суду