Постанова

від 20.11.2019 по справі 910/5204/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2019 р. Справа№ 910/5204/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Мартюк А.І.

Зубець Л.П.

при секретарі Рибчич А. В.

За участю представників:

від позивача: Балацький І.В. - адвокат

від відповідача: Дядюк Є.М. - адвокат

він інших учасників судового процесу: не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Хадар-С

на рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2019, повний текст якого складено 06.08.2019

у справі № 910/5204/19 (суддя Ковтун С.А.)

за позовом ОСОБА_1

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю Хадар-С

2. Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бойка Олега Володимировича

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів 1. ОСОБА_2

2. ОСОБА_3

3. ОСОБА_4

4. ОСОБА_5

про визнання недійсними рішень загальних зборів, статуту, визнання недійсними та скасування реєстраційних записів

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про:

- визнання недійсними рішень з питання № 2, питання № 9, питання № 10, питання № 11 порядку денного позачергових загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Хадар-С , яке оформлене протоколом № 1 від 19.11.2018;

- визнання недійсною нової редакції статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Хадар-С , затвердженої протоколом № 1 від 19.11.2018 загальних зборів учасників та зареєстрованої реєстратором;

- визнання недійсним та скасування реєстраційного запису 10701050014029697 від 28.12.2018, реєстраційного запису 10701070015029697 від 29.12.2018, реєстраційного запису 10701050016029697 від 29.12.2018 про проведення реєстраційних дій відносно Товариства з обмеженою відповідальністю Хадар-С , внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойком Олегом Володимировичем.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідачів витрати на правову допомогу в сумі 27 000,00 грн., додавши відповідну квитанцію до прибуткового касового ордеру № 1 від 26.03.2019.

В обґрунтування вимог щодо недійсності спірних рішень загальних зборів, які оформлені протоколом № 1 від 19.11.2018 (в частині питань №№ 2, 9, 10, 11) позивач зазначив про те, що:

- фактично 19.11.2018 збори, на яких він був присутній, відбулись з іншим порядком денним, до якого не були включені питання, за якими прийняті оспорювані рішення, а про наявність вказаних рішень позивач дізнався лише 28.12.2018 у приміщенні приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бойка Олега Володимировича, куди учасники з`явились для підписання протоколу, яким оформлені прийняті 19.11.2018 рішення;

- у зв`язку з відмовою позивача від підписання цих документів відповідачем 1 був сформований протокол, у який включені питання, що не вирішувались на зборах, та зазначено про відсутність позивача на зборах;

- внесенням зміни до порядку денного відповідачем 1 порушено приписи ст. 32 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю , яка вимагає згоди всіх учасників товариства для внесення змін до порядку денного;

- всупереч вимогам ч. 2 ст. 34 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю , зміни до статуту внесені учасниками, що мають 70% голосів, замість визначених законом 75% голосів (три чверті голосів всіх учасників товариства);

- не дотримано передбачену ст. 20 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю процедуру реалізації переважного права іншого учасника товариства на придбання частки, що продається третій особі, та кворуму (ч. 3 ст. 34 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю ) для прийняття рішення про перерозподіл часток між учасниками товариства.

Позовні вимоги до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бойка Олега Володимировича мотивовані тим, що він не мав права вчиняти реєстраційні дії.

Відповідач 1 проти задоволення позову заперечував, пославшись на те, що:

- позачергові загальні збори учасників Товариства від 19.11.2018 були скликані і проведені у відповідності із вимогами статуту Товариства в редакції від 2008 року (чинної на момент проведення загальних зборів) і діючого законодавства України. Так, у загальних зборах від 19.11.2018 приймали участь учасники, які володіють у сукупності частками у статутному капіталі товариства у розмірі 70 %, що підтверджує наявність кворуму і правомочність вказаних загальних зборів;

- позивача було належним чином повідомлено про спірні загальні збори, на які він прибув, однак навмисно не взяв безпосередню участь у їх роботі та не зареєструвався в них;

- відсутні докази і доводи порушення прав позивача оспорюваними рішеннями, оскільки розмір частки позивача не зазнав змін та на позивача не було покладено жодного додаткового обов`язку;

- неналежність формулювання позивачем позовних вимог в частині визнання недійсним рішення загальних зборів щодо відмови інших учасників від переважного права на набуття частки та надання згоди на відчуження третій особі - у зв`язку із відсутністю вимоги переведення на себе прав і обов`язків покупця пропорційно своєї частки, а також відсутність оплати позивачем на депозитний рахунок суми оспорюваного правочину пропорційно розміру своєї частки із відчуження частки учасника;

- рішення відповідають статуту Товариства, чинного на час їх проведення, і норми якого мають пріоритет над положеннями Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю ;

- нотаріально засвідчені заяви ОСОБА_6 і ОСОБА_7 від 01.04.2019 не є належними і допустимими доказами у даній справі, оскільки складені особами, які не були присутні на загальних зборах від 19.11.2018 ( ОСОБА_7 ), та містять завідомо неправдиві дані ( ОСОБА_6 і ОСОБА_7 ).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.07.2019, повний текст якого складено 06.08.2019, у справі № 910/5204/19 позов до відповідача 1 задоволено, в позові до відповідача 2 відмовлено.

Вказаним рішенням до стягнення з відповідача 1 на користь позивача також присуджено витрати на професійну правничу допомогу.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що:

- сторонами не заперечується, що спірні загальні збори відбулись 19.11.2018 за адресою: м. Київ вул. Кіквідзе, 17, і розпочались о 10:00 год. в кабінеті директора Товариства, та те, що на визначений час в кабінет директора Товариства прибули всі учасники Товариства, у тому числі і позивач;

- обставини, наведені позивачем про його участь у зборах 19.11.2018 і у голосуванні, та обставини, наведені відповідачем 1 про залишення позивачем місцезнаходження проведення загальних зборів, носять суб`єктивний характер, є цілком протилежними та виключають їх одночасне існування як свідчення об`єктивної істини;

- при аналізі наведених відповідачем 1 даних про те, що позивач участь у них (зборах) із документальною фіксацією як учасник Товариства - не прийняв, оскільки висловив незгоду із запропонованими іншими учасниками рішеннями - без пояснення причин , суд першої інстанції визнав їх суперечливими, оскільки: відповідач 1, заперечуючи присутність позивача на зборах в цілому, вказує про наявність незгоди позивача із пропозиціями інших учасників, тобто визнає факт присутності позивача принаймні на початку зборів (їх відкритті) та обговоренні деяких рішень; посилаючись на відмову позивача від документальної фіксації участі у зборах, відповідач 1 не надає доказів такої документальної фіксації інших учасників;

- водночас при перевірці обставин, що зазначені позивачем про його участь у зборах 19.11.2018, суд першої інстанції не знайшов таких внутрішніх суперечностей та неузгодженостей;

- заяви свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які підтверджують зазначені саме позивачем обставини, відповідають вимогам статті 88 ГПК України та підтверджують наведені позивачем обставини;

- оцінюючи заяви свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за критерієм достовірності, суд першої інстанції виходив з того, що: свідки дали свідчення будучи попередженими про кримінальну відповідальність за надання неправдивих показань (ст. 384 Кримінального кодексу України); свідок ОСОБА_6 , який у судовому засіданні був допитаний судом і підтвердив наведені ним у заяві свідка покази, також попереджався судом про кримінальну відповідальність за надання неправдивих показань (ст. 384 Кримінального кодексу України). При цьому, питання про звільнення директора Товариства ОСОБА_6 включено до порядку денного до проведення зборів, тобто не є тим питанням, достовірність відображення якого у спірному протоколі є предметом спору, що свідчить про те що, рішення у справі не вплине на факт звільнення ОСОБА_6 та, відповідно, не може свідчить про особисту зацікавленість свідка ОСОБА_6 у результатах вирішення цієї справи та викликати сумнів у об`єктивності його свідчень. Присутність ОСОБА_6 на зборах визнається Товариством, що зазначено у Протоколі. Суду не наведені обставини можливого зацікавлення свідка ОСОБА_7 у наслідках вирішення справи та такі, що б викликали сумнів у об`єктивності його свідчень. ОСОБА_7 працює головним інженером в Товаристві, а тому, враховуючи місце проведення загальних зборів - кабінет директора, його присутність під час проведення зборів у кабінеті директора не є неможливою;

- отже, інформація, наведена у Протоколі, щодо складу учасників загальних зборів 19.11.2018 та, відповідно, їх порядку денного в частині оспорюваних питань є такою, що не відповідає дійсності, оскільки ці питання не були включені до питань порядку денного і рішення з них не приймались, а відтак, позов в частині визнання таких рішень недійсними підлягає задоволенню;

- вимоги про визнання недійсною нової редакції статуту Товариства та вимоги про визнання недійсними та скасування відповідних реєстраційних записів, є похідними від вимоги про визнання недійсним рішень загальних зборів і також підлягають задоволенню.

Водночас суд першої інстанції зазначив про те, що відповідачем 1 за вимогами про визнання недійсними та скасування відповідних реєстраційних записів є саме Товариство як заявник, за ініціативою якого внесені зміни, обставин, які би свідчили про порушення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойком Олегом Володимировичем як державним реєстратором вимог закону при проведенні реєстраційних дій, суду не подано, позов до останнього задоволенню не підлягає.

Не погоджуючись з рішенням, 28.08.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю Хадар-С звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2019 у справі № 910/5204/19 в частині задоволення позовних вимог і відмовити у повному обсязі у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині до Товариства з обмеженою відповідальністю Хадар-С , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - про визнання недійсними рішень загальних зборів, статуту, визнання недійсними та скасування реєстраційних записів.

В апеляційній скарзі скаржник зазначив про те, що оскаржуване рішення є незаконними та таким, що прийнято з грубим порушенням (неправильним застосуванням норм процесуального права за неповним з`ясуванням судом першої інстанції обставин, що мають значення для об`єктивного вирішення даної справи, а правові висновки суду першої інстанції, викладені у рішенні суперечать усталеній правовій позиції Верхового Суду.

В обґрунтування вказаної позиції відповідач 1 послався на те, що:

- суд першої інстанції не надав оцінку тій обставині, що саме позивач не наполіг на складенні будь-якого документу за результатами свого прибуття за місцем проведення Загальних зборів та не надав будь-якого документального підтвердження своєї участі у вказаних зборах;

- суд першої інстанції помилково не врахував, що документальною фіксацією прибуття і участі учасників Товариства у загальних зборах є їх підписи у протоколі;

- судом першої інстанції не спростовано належними, допустимими та достовірними доказами необ`єктивності і неправдивості заяв свідків, на що робив наголос відповідач.

Також апелянт послався на ті ж самі обставини, що й під час розгляду справи в суді першої інстанції, а саме на те, що рішення відповідають статуту Товариства, чинного на час їх проведення, і норми якого мають пріоритет над положеннями Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю , та на те, що оспорюваними рішеннями не було порушено прав позивача.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.09.2019 справа № 910/5204/19 передана на розгляд колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Зубець Л.П., Мартюк А.І.

Ухвалою від 17 .09.2019 колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Мартюк А.І., Зубець Л.П.:

- Товариству з обмеженою відповідальністю Хадар-С поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2019 у справі № 910/5204/19;

- відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Хадар-С на рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2019 у справі № 910/5204/19;

- встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 07.10.2019;

- роз`яснено учасникам процесу, що відповідно до приписів ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1); заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2);

- зупинено дію оскаржуваного рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2019 у справі № 910/5204/19;

- призначено справу № 910/5204/19 до розгляду на 16.10.2019 о 12:40;

- сторони попереджено, що нез`явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою в розгляді апеляційної скарги.

07.10.2019 до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (направлений до суду (03.10.2019 - примітка суду), в якому позивач, з посиланням на те, що:

- ним надано всі докази того, що він приймав участь у загальних зборах, на яких було вирішено 8 питань порядку денного, а не 11 як зазначено в оспорюваному протоколі;

- твердження відповідача 1 про те, що спірні загальні збори були проведені у відповідності до норм Статуту у редакції 2008 року та норм чинного законодавства (щодо зміни порядку денного - примітка суду) не відповідають дійсності, оскільки положеннями Статуту відповідача 1 не визначена можливість та порядок внесення змін до порядку денного загальних зборів учасників, однак п. 13.11 Статуту визначено, що питання, не врегульовані цим Статуту, вирішуються у відповідності з чинним законодавством, в той час як зі змісту Закону України Про товариства з обмеженою відповідальністю слідує, що внесення змін до порядку денного можливе лише у двох випадках, а саме, у разі пропозиції учасника по включенню додаткових питань до порядку денного та повідомлення про це усіх інших учасників за 10 днів до проведення загальних зборів або у випадку надання згоди усіх учасників товариства на внесення таких питань до порядку денного, проте відповідачем 1 не здійснено належного повідомлення позивача про внесення змін до порядку денного спірних загальних зборів;

- голосування по другому питанню порядку денного (затвердження нової редакції Статуту - примітка суду) також відбулось всупереч положенням вимог ст. 34 Закону України Про товариства з обмеженою відповідальністю , оскільки положеннями Статуту відповідача 1 не визначено іншого механізму щодо прийняття нової редакції Статуту, в той час як з приписами Закону України Про товариства з обмеженою відповідальністю вказані зміни мають прийматись трьома четвертями голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань, тобто 75 % в той час як відповідне рішення прийнято 70 % учасників відповідача 1,

просив залишити рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2019 по справі № 910/5204/19 без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Калатай Н.Ф. у відпустці з 27.09.2019 по 01.11.2019 (Наказ № 370-В від 26.09.2019, Наказ № 372-В від 26.09.2019), судове засідання призначене на 16.10.2019 не відбулось, з огляду на що ухвалою від 04.11.2019 розгляд справи призначено на 20.11.2019 о 12:40.

Станом на 20.11.2019 до Північного апеляційного господарського суду інших відзивів на апеляційну скаргу та клопотань від учасників справи не надходило.

Відповідач 2 та треті особи представників в судове засідання не направили, про причин неявки суду не повідомили.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників учасників в судове засідання не визнана обов`язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представник від відповідача 2 та третіх осіб за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Під час розгляду справи представник відповідача 1 апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити, представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 1, з урахуванням правил ст. ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю Хадар-С (далі Товариство) зареєстровано Печерською районною державною адміністрацією 05.09.2007, запис № 10701020000029697, що підтверджується наявним в матеріалах справи Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 25.03.2019 (а.с. 103-109 т. 1).

Станом на листопад 2019 року учасниками Товариства були ОСОБА_2 (30% статутного капіталу), ОСОБА_3 (30% статутного капіталу), ОСОБА_4 (10% статутного капіталу), ОСОБА_1 (30% статутного капіталу), що підтверджується змістом діючого на момент проведення спірних загальних зборів Статуту Товариства, затвердженого загальними зборами учасників Товариства протокол від 18.07.2008 та зареєстрованого державним реєстратором 18.07.2008 запис № 10701050003029697 (далі Статут) (а.с. 89-102 т.1).

03.11.2018 на адресу позивача надійшов лист Товариства від 19.11.2018 (а.с. 43 т. 1) про проведення позачергових загальних зборів учасників Товариства, в якому Товариство повідомляло, що 19.11.2018 відбудуться позачергові загальні збори учасників Товариства із запропонованим порядком денним:

1. Про обрання голови загальних зборів.

2. Про затвердження статуту в новій редакції та визнання осіб, уповноважених від імені Товариства підписувати нову редакцію статуту Товариства та даний протокол.

3. Про створення наглядової ради Товариства.

4. Про визнання кількісного складу наглядової ради Товариства.

5. Про обрання членів наглядової ради Товариства.

6. Про звільнення директора Товариства ОСОБА_6 .

7. Про призначення директором Товариства ОСОБА_5 .

8. Про внесення до ЄДР відомостей про обмеження діяльності директора Товариства.

Вказаний лист долучений позивачем до позовної заяви.

Аналогічний за змістом лист долучений Товариством до Відзиву на позовну заяву (а.с. 150 т. 1), проте у наданій Товариством копії листа неможливо встановити дату виготовлення такого листа, в той час як зміст вказаного листа цілком відповідає змісту листа, наданого позивачем.

При цьому, з наданих позивачем доказів, а саме копії конверту, в якому вказаний лист надійшов на його адресу, та витягу з он-лайн сервісу Укрпошти Відстеження поштових пересилань (а.с. 189-191 т. 1) слідує, що вказаний лист (штихкодовий ідентифікатор № 0110309003403) був позивачу направлений 23.10.2018, а отриманий останнім 03.11.2018.

19.11.2018 відбулися збори учасників Товариства.

За твердженням позивача, вказані загальні збори були проведені з порядком денним, якій вказаний у вищезгаданому листі, а рішення, прийняті на них оформлені протоколом № 2 від 19.11.2018.

Позивач зазначає про те, що після закінчення зборів учасниками було прийнято рішення про зустріч 28.12.2018 у Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бойка Олега Володимировича (далі відповідач 2) для підписання протоколу та статуту.

Однак на зустрічі 28.12.2018 у відповідача 2 позивачу було надано для підписання протокол № 1, до якого включені інші питання порядку денного, ніж ті, які вирішувались на зборах, та зовсім іншу редакцію статуту, ніж та, яка була прийнята за спірних загальних зборах, з огляду на що позивач відмовився від їх підписання, а в січні 2019 року позивач дізнався, що 28.12.2018 відбулись реєстраційні дії на підставі Протоколу № 1 від 19.11.2018.

Зі змісту протоколу № 1 від 19.11.2018 (а.с. 62-68 т. 1) слідує, що:

- загальні збори учасників Товариства відбулися за присутності учасників: ОСОБА_2 (30%), ОСОБА_3 (30%) та ОСОБА_4 (10%), що володіють у сукупності 70 % відсотками статутного капіталу ТОВ Хадар-С ;

- запрошені та присутні: ОСОБА_6 , директор Товариства, та ОСОБА_5 як кандидат на посаду директора Товариства;

- порядок денний визначено такий:

1. Про обрання голови загальних зборів;

2. Про затвердження змін до статуту Товариства у зв`язку з приведенням його у відповідність із новим Законом шляхом викладення статуту в новій редакції та визначення осіб, які підпишуть нову редакцію статуту Товариства;

3. Про створення наглядової ради Товариства;

4. Про визначення кількісного складу наглядової ради Товариства;

5. Про обрання членів наглядової ради Товариства;

6. Про звільнення директора Товариства ОСОБА_6 ;

7. Про призначення директором Товариства ОСОБА_5 ;

8. Про внесення до ЄДР відомостей про обмеження діяльності директора Товариства;

9. Про надання згоди на відчуження ОСОБА_2 частини своєї частки в статутному капіталі Товариства третій особі ОСОБА_5 ;

10. Про затвердження нового розподілу часток учасників Товариства у зв`язку із відчуженням (даруванням) ОСОБА_2 частини своєї частки в статутному капіталі Товариства на користь ОСОБА_4 , а також відчуженням (продажем) ОСОБА_2 частини своєї частки в статутному капіталі Товариства на користь ОСОБА_5 ;

11. Про надання повноважень на вчинення всіх необхідних юридично значимих дій, спрямованих на державну реєстрацію статуту Товариства у новій редакції та змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Товариства.

- за результатами розгляду вказаних питань прийняті такі рішення.

1. Обрати головою загальних зборів учасників ОСОБА_3 .

2. Затвердити статут Товариства в новій редакції, яка була запропонована учасником Товариства ОСОБА_3 .

3. Зняти дане питання з порядку денного.

4. Зняти дане питання з порядку денного.

5. Зняти дане питання з порядку денного.

6. Звільнити директора Товариства ОСОБА_6 та запропонувати зайняти посаду заступника директора Товариства із виробничих питань.

7. Призначити директором Товариства ОСОБА_5 із 28.12.2018.

8. Визначено обмеження діяльності директора Товариства.

9. Надати одностайну згоду на розгляд цього питання на даних позачергових загальних зборах учасників. Підтвердити відмову всіх інших учасників Товариства від переважного права на набуття частини частки ОСОБА_2 та надати згоду на продаж частини належної йому частки розміром 20% його онуку ОСОБА_5 .

10. Одностайно надати згоду на розгляд такого питання загальними зборами учасників Товариства та прийняти з цього питання наступне рішення - у зв`язку із відчуженням (даруванням) ОСОБА_2 частини своєї частки у статутному капіталі Товариства розміром 10% статутного капіталу Товариства на користь іншого учасника - ОСОБА_4 , а також відчуженням (продажем) ОСОБА_2 іншої частини своєї частки у статутному капіталі Товариства розміром 20% статутного капіталу Товариства на користь ОСОБА_5 , затвердити новий розподіл часток учасників Товариства:

- ОСОБА_3 30%;

- ОСОБА_4 20%;

- ОСОБА_5 20%;

- ОСОБА_1 30%.

11. Одностайно надати згоду на розгляд такого питання загальними зборами учасників - уповноважити директора Товариства на реєстрацію змін до статуту і відомостей щодо Товариства в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

28.12.2018 приватним відповідачем 2 посвідчено у протоколі № 1 позачергових загальних зборів учасників Товариства від 19.11.2018 (далі Протокол) справжність підписів ОСОБА_3 (голови зборів), ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Також 28 12.2018 відповідачем 2 посвідчено справжність підписів вказаних вище осіб і у статуті Товариства, який затверджено рішенням загальних зборів учасників Товариства 19.11.2018.

З огляду на вказані рішення загальних зборів, оформлені Протоколом, відповідачем 2 внесено до Єдиного державного реєстру фізичних осіб-підприємців та громадських формувань такі записи:

- реєстраційний запис 10701050014029697 від 28.12.2018 державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; зміна складу або інформації про засновника ;

- реєстраційний запис 10701070015029697 від 29.12.2018 внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах; зміна додаткової інформації, зміна керівника юридичної особи ;

- реєстраційний запис 10701050016029697 від 29.12.2018 державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; інші зміни .

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач просить:

- визнати недійсними рішення з питання № 2, питання № 9, питання № 10, питання № 11 порядку денного позачергових загальних зборів учасників Товариства, які оформлені Протоколом;

- визнати недійсною нову редакції статуту Товариства, затверджену Протоколом та зареєстровану реєстратором;

- визнати недійсними та скасувати реєстраційні записи 10701050014029697 від 28.12.2018, 10701070015029697 від 29.12.2018, 10701050016029697 від 29.12.2018.

Суд першої інстанції вказані позовні вимоги до відповідача 1 задовольнив, у позові до відповідача 2 відмовив.

За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів зазначає, що, як вбачається з тексту апеляційної скарги у цій справі, рішення суду першої інстанції Товариством оскаржується лише в частині задоволених позовних вимог, а відтак, враховуючи, що рішення в частині відмови у позові до відповідача 2 не оскаржується, згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України в цій частині рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не переглядається.

Колегія суддів зазначає про те, що при апеляційному перегляді не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права щодо винесення судом першої інстанції рішення в частині відмови у задоволенні позову до відповідача 2.

У обґрунтування вимог щодо недійсності спірних рішень загальних зборів, які оформлено Протоколом (в частині питань №№ 2, 9, 10, 11), позивач зазначив про те, що:

- фактично 19.11.2018 збори, на яких він був присутній, відбулись з іншим порядком денним, до якого не були включені питання, за якими прийняті оспорювані рішення, а про наявність вказаних рішень позивач дізнався лише 28.12.2018 у приміщенні приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бойка Олега Володимировича, куди учасники з`явились для підписання протоколу, яким оформлені прийняті 19.11.2018 рішення;

- у зв`язку з відмовою позивача від підписання цих документів, відповідачем 1 був сформований Протокол, у який включені питання, що не вирішувались на зборах, та зазначено про відсутність позивача на зборах;

- внесенням зміни до порядку денного відповідачем 1 порушено приписи ст. 32 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю , яка вимагає згоди всіх учасників товариства для внесення змін до порядку денного;

- всупереч ст. 43 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю , зміни до статуту внесені учасниками, що мають 70% голосів, замість визначених законом 75% голосів;

- не дотримано передбачену ст. 20 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю процедуру реалізації переважного права іншого учасника товариства на придбання частки, що продається третій особі, та кворуму (ч. 3 ст. 34 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю ) для прийняття рішення про перерозподіл часток між учасниками товариства.

Щодо вказаних обставин колегія суддів зазначає таке.

Згідно зі ст. 93 Цивільного кодексу України, юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 113 ЦК України встановлено, що господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства.

Товариство за своєю організаційно-правовою формою відноситься до господарських товариств.

Відповідно до 11-1 Закону України Про господарські товариства , законодавство про господарські товариства ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, цього Закону, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законодавчих актів.

Товариство з обмеженою відповідальністю є одним із видів господарських товариств, правовий статус та діяльність якого з 17.06.2018 визначає Закон України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю (далі Закон).

Відповідно до ст. 97 ЦК України, управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до положень ст. 98 ЦК України, загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.

Згідно з п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами корпоративних спорів № 13 від 24.10.2008 суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову. Право на звернення до суду з позовом про визнання недійсними рішень органів управління товариства мають лише ті його акціонери (учасники), які були акціонерами (учасниками) на дату прийняття рішення, що оскаржується.

У спорі про визнання недійсними рішень зборів учасників товариства вирішальним є встановлення факту порушення відповідним рішенням прав та законних інтересів позивача як учасника товариства, тобто його корпоративних прав.

Згідно з ч. 1 ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Одним із основних прав учасника товариства є право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників (ст.ст. 5, 29 Закону).

Враховуючи, що станом на 19.11.2019 (дата проведення загальних зборів, рішення яких оскаржені позивачем) позивач був учасником Товариства, рішення, які прийняті на вказаних загальних зборах, зокрема, щодо затвердження нової редакції статуту, внесення змін щодо порядку денного в частині продажу та дарування частки учасника Товариства іншій особі та реєстрації відповідних змін, стосуються права позивача як учасника Товариства на участь в управлінні справами Товариства, тобто його корпоративних прав, і він має право на їх захист.

Вказаним спростовуються посилання Товариства на те, що оспорювані рішення не порушують права та законні інтереси позивача.

За приписами ч. 3 ст. 33 Закону, загальні збори учасників передбачають спільну присутність учасників товариства в одному місці для обговорення питань порядку денного або можуть проводитися у режимі відеоконференції, що дозволяє бачити та чути всіх учасників загальних зборів учасників одночасно.

З матеріалів справи слідує та сторонами не заперечується той факт, що 19.11.2018 за адресою: м. Київ вул. Кіквідзе, 17 відбулись загальні забори Товариства, які розпочались о 10:00 год. в кабінеті директора Товариства. Ці обставини визнаються сторонами і, відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України, не підлягають доказуванню.

Також як з пояснень позивача, так і з пояснень Товариства слідує, що на визначений час 19.11.2018 за адресою: м. Київ вул. Кіквідзе, 17 в кабінет директора Товариства прибули всі учасники Товариства, у тому числі і позивач.

При цьому, позивач зазначає, що він був присутній на вказаних загальних зборах з початку і до кінця, загальні збори відбулись з тим порядком денним, про який його було повідомлено, і він приймав участь у голосуванні, а Товариство - що позивач не був згоден з рішеннями, які приймались на вказаних загальних зборах з огляду на що він залишив місцезнаходження проведення загальних зборів.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, обставини, наведені позивачем та Товариством, носять суб`єктивний характер, оскільки сформовані сторонами як аргументи своїх вимог і заперечень, є цілком протилежними та виключають їх одночасне існування як свідчення об`єктивної істини.

Оскільки зборами є зібрання учасників, на яких вони обговорюють питання порядку денного та приймають колективні рішення з обговорюваних питань, при з`ясуванні достовірності змісту протоколу зборів як документу, що фіксує їх перебіг, обставини, що мають значення для справи, можуть бути підтверджені будь-якими доказами, що передбачені процесуальних законом.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності суперечностей у твердженнях Товариства та відсутності таких у позиції позивача.

Так, Товариство, зазначаючи про те, що позивач участь у них (зборах) із документальною фіксацією як учасник Товариства - не прийняв, оскільки висловив незгоду із запропонованими іншими учасниками рішеннями - без пояснення причин , тобто заперечуючи присутність позивача на зборах в цілому, водночас вказує про наявність незгоди позивача із пропозиціями інших учасників, тобто визнає факт присутності позивача принаймі на початку зборів (їх відкритті) та обговоренні деяких рішень, що має бути відображено у відповідному протоколі загальних зборів, який має фіксувати весь перебіг загальних зборів від моменту їх відкриття до моменту закриття. Крім того, посилаючись на відмову позивача від документальної фіксації участі у зборах, Товариство не надає доказів такої документальної фіксації щодо інших учасників. Документальна фіксація учасників зборів носить мету визначення кворуму і кількості присутніх, а тому здійснюється на початку зборів до обговорення питань їх порядку денного. З огляду на це, наступна суперечність наведених Товариством даних полягає у нелогічній послідовності подій: спершу обговорення рішень, а потім документальна фіксація учасників зборів.

Слід зазначити і про те, що обставини участі позивача у загальних зборах підтверджуються такими доказами, як показання свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Відповідно до ч. 1 ст. 87 ГПК України, показання свідків - це повідомлення про відомі обставини, які мають значення для справи.

Обмеження щодо використання показань свідків наведено у ч. 2 ст. 87 ГПК України, яка визначає неможливості встановлення обставин (фактів), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах, або наявності визначених законом обставин, що не можуть встановлюватись на підставі показань свідків.

Протокол є документом, що фіксує перебіг загальних зборів та прийняті рішення, складається у довільній формі, його зміст може бути предметом оскарження, а тому достовірність його даних може бути підтверджена чи спростована такими доказами, як показання свідків. З огляду на це, показання свідків, що стосуються перевірки дійсності змісту протоколу загальних зборів, відповідають критеріям належності, допустимості та достовірності доказів (ст.ст. 76, 77, 78 ГПК України).

За приписами ч. 1 ст. 88 ГПК України, показання свідків викладаються ним письмово у заяві свідка.

Вимоги до заяви свідка, наведені у частинах 2 та 3 статті 88 ГПК України, відповідно до яких у заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом.

Заяви свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відповідають вимогам статті 88 ГПК України.

Заява свідка ОСОБА_6 записана з його слів за допомогою загальноприйнятих технічних засобів 01.04.2019 у присутності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Васютенко А.М., у якій він виклав такі обставини:

Я, ОСОБА_6 , з 2010 року до 2019 року працював на посаді директора в Товаристві з обмеженою відповідальністю Хадар-С (ЄДРПОУ 35372755).

Я обізнаний про проведення позачергових Загальних Зборів Учасників ТОВ Хадар-С , які відбулися 19 листопада 2018 року, так як був на них присутній. З приводу цього, можу пояснити наступне:

19 листопада 2018 року за адресою м. Київ вул. Кіквідзе, 17 о 10:00 год. в кабінеті директора відбулися позачергові загальні збори учасників ТОВ Хадар-С , які були оформлені Протоколом № 2. На даних зборах були присутні всі учасники (в тому числі і ОСОБА_1 ), яким належать частки в сумі 100 % статутного капіталу. Крім того, на зборах також був присутній головний інженер ТОВ Хадар-С ОСОБА_7 . Порядок денний загальних Зборів Учасників складався з 8-ми питань, а саме:

1. Про обрання Голови Загальних зборів;

2. Про затвердження Статуту в новій редакції та визнання осіб, уповноважених від імені Товариства підписувати нову редакцію Статуту Товариства та даний протокол;

3. Про створення Наглядової ради Товариства;

4. Про визнання кількісного складу Наглядової ради Товариства;

5. Про обрання членів Наглядової ради Товариства;

6. Про звільнення директора Товариства ОСОБА_6 ;

7. Про призначення директором Товариства ОСОБА_5 .

8. Про внесення до ЄДР відомостей про обмеження діяльності директора Товариства.

За результатами проведення вищевказаних зборів було прийнято рішення про:

1. Обрати головою зборів ОСОБА_1 ;

2. Затвердити нову редакцію Статуту Товариства в запропонованій редакції та підписати нову редакцію Статуту усім учасникам Товариства;

3. Не створювати Наглядову раду Товариства;

4. Питання не розглядати;

5. Питання не розглядати;

6. Звільнити ОСОБА_6 з посади директора Товариства;

7. Призначити на посаду директора ОСОБА_5 ;

8. Доопрацювати восьме питання та розглянути його на наступних загальних зборах.

Після закінчення Зборів, учасниками було прийнято рішення про зустріч 28.12.2018 у Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бойко Олега Володимировича для підписання Протоколу та Статуту.

28.12.2018 року я також був присутній у Нотаріуса за адресою АДРЕСА_1 ., де всі учасники Товариства зібралися для підписання Протоколу та Статуту.

Коли ОСОБА_1 було надано для ознайомлення Протокол № 1 та Статут для підписання, він відмовився їх підписувати у зв`язку з тим, що дані документи викладені в іншій редакції. Так, в Протоколі було 11 питань Порядку денного, які не вирішувались на загальних зборах, а Статут був в іншій редакції, аніж було прийнято на Зборах.

Після цього я також ознайомився з зазначеними вище документами, та можу підтвердити, що документи були в іншій редакції, аніж було прийнято та погоджено на загальних зборах Учасників 19.11.2018.

Я, ОСОБА_6 , стверджую, що я обізнаний із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань, тобто з положеннями ст. 384 Кримінального кодексу України щодо покарання за Завідомо неправдиве показання свідка суду, та заявляю про свою готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. .

Заява свідка ОСОБА_7 записана з його слів за допомогою загальноприйнятих технічних засобів 05.04.2019 у присутності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Васютенко А.М., у якій він виклав обставини щодо проведення спірних загальних зборів та прийнятих на них рішень, аналогічні обставинам, які викладені позивачем та ОСОБА_6 (обставин щодо підписання протоколу та статуту у вказаній заяві свідка не викладено - примітка суду).

Оцінюючи заяви свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за критерієм достовірності, суд першої інстанції зазначив таке:

- достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 78 ГПК України), тобто достовірними є докази, внаслідок дослідження і перевірки яких встановлюється, що відомості, які вони містять, відповідають дійсності;

- достовірність є властивість доказу, яка характеризує його точність, правильність відображення обставин, що входять до предмета доказування. Перевірка достовірності доказу здійснюється у процесі його дослідження і він визнається достовірним, якщо за результатами перевірки та дослідження підтверджена правильність відомостей, які в ньому містяться;

- перевірка заяв свідків здійснюється шляхом: визначення доброякісності джерела походження доказів; перевірки наведених у зіставленні з іншими обставинами і доказами;

- свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 дали свідчення, будучи попередженими про кримінальну відповідальність за надання неправдивих показань (ст. 384 Кримінального кодексу України). Крім того, свідок ОСОБА_6 , який у судовому засіданні був допитаний судом і підтвердив наведені ним у заяві свідка покази, також попереджався судом про кримінальну відповідальність за надання неправдивих показань (ст. 384 Кримінального кодексу України);

- питання про звільнення директора Товариства ОСОБА_6 включено до порядку денного до проведення зборів, тобто не є тим питанням, достовірність відображення якого у Протоколі є предметом спору. Отже, рішення у справі не вплине на факт звільнення ОСОБА_6 , тому суд не знаходить обставин, які би свідчили про особисту зацікавленість свідка ОСОБА_6 у результатах вирішення цієї справи, та можуть викликати сумнів у об`єктивності його свідчень. Присутність ОСОБА_6 на зборах визнається Товариством, що зазначено у Протоколі;

- також суду не наведені обставини можливого зацікавлення свідка ОСОБА_7 у наслідках вирішення справи та такі, що б викликали сумнів у об`єктивності його свідчень. ОСОБА_7 працює головним інженером в Товаристві, а тому, враховуючи місце проведення загальних зборів - кабінет директора, його присутність під час проведення зборів у кабінеті директора не є неможливою.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що покази свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відповідають критерію доброякісності джерела походження доказів, а обставини, які у них наведені співпадають з обставинами, наведеними позивачем.

Водночас схожість текстів вказаних заяв є наслідком того, що їх технічний набір і виготовлення здійснено одним нотаріусом, а свідчення про відомі свідкам обставини є тотожними, а відтак, текстуальна схожість заяв свідків має виключно технічне пояснення і не викликає сумніву у її розумності чи логічності.

При цьому колегія суддів зауважує Товариству на тому, що саме він належними та допустимими доказами має довести ті обставини, на які він посилається в обґрунтування свої заперечень, зокрема щодо необ`єктивності і неправдивості заяв свідків, проте вказаного Товариством доведено не було.

З огляду на вказані обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про достовірність показів свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Отже, належними та допустимими доказами доведено, що позивач приймав участь у зборах 19.11.2018 і у голосуванні на загальних зборах, проте вказані загальні збори відбувались не з тим порядком денним, про який зазначено Товариством.

За таких обставин, інформація, наведена у Протоколі, щодо складу учасників загальних зборів 19.11.2018 та, відповідно, їх порядку денного в частині:

- питання 9 (надання згоди на відчуження ОСОБА_2 частини своєї частки в статутному капіталі Товариства третій особі ОСОБА_5 );

- питання 10 (затвердження нового розподілу часток учасників Товариства у зв`язку із відчуженням (даруванням) ОСОБА_2 частини своєї частки в статутному капіталі Товариства на користь ОСОБА_4 , а також відчуженням (продажем) ОСОБА_2 частини своєї частки в статутному капіталі Товариства на користь ОСОБА_5 );

- питання 11 (надання повноважень на вчинення всіх необхідних юридично значимих дій, спрямованих на державну реєстрацію статуту Товариства у новій редакції та змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Товариства),-

є такою, що не відповідає дійсності.

Колегія суддів зазначає й про таке.

Порядок скликання загальних зборів учасників товариства визначений ст. 32 Закону, згідно з якою:

- загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників (ч. 1);

- виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства (ч. 2);

- виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства (ч. 3);

- повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення (ч. 4);

- у повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін (ч. 5);

- виконавчий орган товариства приймає рішення про включення запропонованих питань до порядку денного загальних зборів учасників (ч. 6);

- пропозиції учасника або учасників товариства, які в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства, підлягають обов`язковому включенню до порядку денного загальних зборів учасників. У такому разі таке питання вважається автоматично включеним до порядку денного загальних зборів учасників (ч. 7);

- після надсилання повідомлення, передбаченого частиною третьою цієї статті, забороняється внесення змін до порядку денного загальних зборів учасників, крім включення нових питань відповідно до частини сьомої цієї статті (ч. 8);

- виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства про внесення змін до порядку денного не менше ніж за 10 днів до запланованої дати загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства, відповідно до частини четвертої цієї статті (ч. 9);

- до порядку денного можуть бути внесені будь-які зміни за згодою всіх учасників товариства. У такому разі положення частин восьмої і дев`ятої цієї статті не застосовуються (ч. 10);

- виконавчий орган товариства зобов`язаний надати учасникам товариства можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного на загальних зборах учасників. Виконавчий орган товариства забезпечує належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням товариства у робочий час, якщо інший порядок не передбачений статутом товариства (ч. 11).

Отже, внесення змін до порядку денного загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю можливе лише у двох випадках, а саме: у разі пропозиції учасника або учасників товариства, які в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства, по включенню додаткових питань до порядку денного та повідомлення про це усіх інших учасників за 10 днів до проведення загальних зборів, або у випадку надання згоди усіх учасників товариства на внесення таких питань до порядку денного.

З матеріалів справи слідує, що позивача було повідомлено про порядок денний, який складався саме з 8 пунктів, а докази його повідомлення у визначеному Законом порядку про внесення змін до порядку денного в матеріалах справи відсутні.

Щодо посилань Товариства на відсутність необхідності такого повідомлення в силу приписів п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону, яким встановлено, що протягом року з дня набрання чинності цим Законом положення статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, що не відповідають цьому Закону, є чинними в частині, що відповідає законодавству станом на день набрання чинності цим Законом, колегія суддів зазначає про те, що, оскільки положеннями Статуту Товариства не визначена можливість та порядок внесення змін до порядку денного загальних зборів учасників, а п. 13.11 Статуту визначено, що питання, не врегульовані цим Статуту, вирішуються у відповідності з чинним законодавством, до вказаних правовідносин застосуванню підлягають саме положення Закону.

Згідно з п. 2.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин :

- під час розгляду відповідних справ господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень;

- безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є, зокрема, прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (статті 59 та 60 Закону України Про господарські товариства , статті 41 та 42 Закону України Про акціонерні товариства , стаття 15 Закону України Про кооперацію );

- під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

У п. 2.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин встановлено, що:

- рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України;

- зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин;

- у зв`язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: - невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; - порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; - позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Крім того, відповідно до пункту 21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 Про практику розгляду судами корпоративних спорів рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтями 43, 61 Закону про господарські товариства. Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Зазначене кореспондується з п. 2.14. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин , згідно з яким рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання, встановленої статтею 61 Закону України Про господарські товариства , статтею 35 Закону України Про акціонерні товариства , статтею 15 Закону України Про кооперацію . Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

При цьому у п. 2.16. постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин № 4 від 25.02.2016 встановлено, що позивачеві не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами учасників (акціонерів, членів) рішень, оскільки вплив учасника (акціонера, члена) на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням, а відтак, посилання Товариства на те, що наявність чи відсутність позивача на спірних загальних зборах, з огляду на кількість голосуючих акції, власником яких є позивач, не могли вплинути на рішення прийняті зборами, і що права позивача порушені не були, колегією суддів до уваги не приймаються.

Враховуючи, що питання 9, 10, 11 фактично не були включені до порядку денного, рішення з вказаних питань за спірних загальних зборах також не могло бути прийнято.

При цьому колегія суддів зауважує Товариству на тому, що відповідно до п. 5 ч. 33 Закону рішення з питань, не включених до порядку денного загальних зборів учасників, приймається лише за умови, що у них беруть участь всі учасники товариства, які одностайно надали згоду на розгляд таких питань, а відтак, у голосуванні з питань, які не були включені до порядку денного (питання 9-11) мали приймати участь всі учасники Товариства, в тому числі і позивач.

З огляду на вказані обставини, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсними рішень з питання № 9, питання № 10, питання № 11 порядку денного позачергових загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Хадар-С , яке оформлене протоколом № 1 від 19.11.2018. Рішення суду першої інстанції в частині задоволення таких вимог залишається без змін.

Щодо вимог про визнання недійсним рішення з питання № 2, яким затверджено нову редакцію Статуту Товариства, колегія суддів зазначає про те, що, враховуючи, що вказана редакція Статуту прийнята з урахуванням змін до складу учасників Товариства, внесених вищезгаданими рішеннями № 9-11, задоволенню підлягають й вимоги про визнання недійсним рішення з питання № 2. Рішення суду першої інстанції в частині задоволення таких вимог залишається без змін.

Щодо позовних вимог про визнання недійсним нової редакції статуту Товариства, затвердженої протоколом № 1 від 19.11.2018, слід зазначити таке.

Згідно з п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами корпоративних спорів № 13 від 24.10.2008, підставами для визнання акта, в тому числі статуту, недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв`язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Згідно з п. 5.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин під час розгляду справ про визнання недійсними установчих документів господарським судам слід виходити з того, що статут є локальним нормативним актом, а не правочином, тому до нього не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину.

Визнати недійсним статут юридичної особи повністю або в частині можливо у випадку його невідповідності вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв`язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача (ч. 3 п. 5.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин ).

Враховуючи наявність підстав для визнання недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства щодо затвердження нової редакції Статуту Товариства, задоволенню підлягають й позовні вимоги про визнання вказаної редакції статуту. Рішення суду першої інстанції в частині задоволення цих вимог залишається без змін.

З огляду на задоволення позовних вимог про визнання недійсним рішень з питання № 2, питання № 9, питання № 10, питання № 11 порядку денного позачергових загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Хадар-С , яке оформлене протоколом № 1 від 19.11.2018, та нової редакції статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Хадар-С , затвердженої протоколом № 1 від 19.11.2018 загальних зборів учасників та зареєстрованої реєстратором, позовні вимоги про визнання недійсним та скасування реєстраційного запису 10701050014029697 від 28.12.2018, реєстраційного запису 10701070015029697 від 29.12.2018, реєстраційного запису 10701050016029697 від 29.12.2018, які є наслідком задоволення позовних вимог про визнання недійсним вищевказаних рішень та нової редакції статуту, також підлягають задоволенню. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Хадар-С задоволенню не підлягає, рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2019 у справі № 910/5204/19 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.

За таких обставин, судовий збір, у тому числі і за подачу апеляційної скарги, відповідно до приписів ст. 129 ГПК України покладається на відповідача 1.

Щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу колегія суддів зазначає таке.

У позовній заяві позивачем вказано про те, що він поніс витрати на правову допомогу в сумі 27 000,00 грн.

На підтвердження факту понесення таких витрат позивачем до позовної заяви додано копії договору про надання правової допомоги № 14-01-19 від 14.01.2019, укладеного з Адвокатським бюро Яр.Вал , ордеру серія КС № 557467 від 15.01.2019 та квитанції до прибуткового касового ордеру № 1 івід 26.03.2019 на суму 27 000,00 (а.с. 110-113 т. 1) .

Частина 1 ст. 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу, а також витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. (п. 1 та п. 4 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частини 1 та 2 ст. 126 ГПК України встановлює, що:

- витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави;

- за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України ).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Частина 4 ст. 126 ГПК України встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач 1 клопотання про зменшення витрат відповідача на правову допомогу не подав.

Надані позивачем документи в їх сукупності є достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для відшкодування за рахунок відповідача 1 витрат на професійну правничу допомогу в заявленому розмірі, оскільки цей розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

З огляду на вказані обставини, витрати позивача на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді першої інстанції підлягають стягненню з відповідача 1 в сумі 27 000,00 грн. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.

Керуючись ст. 267-270, 273, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Хадар-С на рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2019 у справі № 910/5204/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2019 у справі № 910/5204/19 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2019 у справі № 910/5204/19

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/5204/19.

Повний текст постанови складено: 25.11.2019

Головуючий суддя Н.Ф. Калатай

Судді А.І. Мартюк

Л.П. Зубець