Постанова

від 07.11.2019 по справі 904/1189/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2019 року м.Дніпро Справа № 904/1189/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Дарміна М.О., Антоніка С.Г.

при секретарі судового засідання : Логвіненко І.Г.

представники сторін:

від позивача: Жмарьова О.М., виписка з ЄДР б/н від 11.07.2019 р., представник;

від відповідача: Карлаш І.А., ордер серія ДП № 036554 від 07.11.2019 р., адвокат;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нордекс-Групп" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2019 року, ухвалене суддею Мілєвою І.В., повний текст якого складений 26.07.2019, у справі №904/1189/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нордекс-Групп", м. Дніпро

до Фізичної особи-підприємця Давиденко Володимира Івановича, м. Дніпро

про стягнення 89 234,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нордекс-Групп" (далі Позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Давиденко Володимира Івановича (далі Відповідач) про стягнення 89 234,00 грн., з яких: 75 246,38 грн. - вартість ушкодженого вантажу та допоміжних витрат, 5 899,62 грн. - винагорода експедитора, 8 088,00 грн. - штраф за затримку вантажу.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом № 07/03/18-Р від 07.03.2018 в частині своєчасної доставки вантажу та ушкодження товару.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2019 у справі №904/1189/19 позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Давиденко Володимира Івановича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нордекс-Групп" 2 696,00 грн. - штраф за затримку доставки вантажу, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 58,01 грн.

В решті позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Нордекс-Групп", в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування всіх обставин справи, неналежне дослідження доказів у справі та ненадання їм правової оцінки, без дотримання принципу змагальності та рівноправності сторін при розгляді справи, просить рішення суду від 23.07.2019 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що у зв`язку з тим, що перевізник не дотримався температурного режиму під час перевезення вантажу, температура брикетів при розвантаженні складала від 29 до 42 градусів, про що фермерським господарством було складено 26 липня 2018 акт про виявлення неякісного товару у кількості 1024 брикети, або 94,8% від усього вантажу. Акт підписали головний технолог ОСОБА_7, технолог ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (незацікавлена особа). Водій ОСОБА_4 , що доставив ушкоджений вантаж, від підпису відмовився.

Відповідачем не надано жодних доказів того, що під час перевезення було дотримано режим мінус сім градусів Цельсія, як от записи відповідних реєстраторів температури тощо, фіксування водієм температури вантажу в процесі перевезення та під час розвантаження.

Апелянт вважає, що однією з причин зіпсування вантажу було запізнення відповідача в пункт розвантаження та припускає, що транспортний засіб відповідача був несправний та вже після завантаження затримався на території України для поточного ремонту.

Не погоджується з тим, що матеріальну відповідальність за збитки було покладено на вантажоодержувача, який не дотримався при прийнятті вантажу деяких вимог підзаконного документу СРСР 52-річної давнини, яка є недійсною на території Російської Федерації, в той час, як судом проігноровано положення Конвенції, Цивільного та Господарського кодексів України.

Наголошує на тому, що відповідно до ст. 924 ЦК України законодавець покладає на перевізника обов`язок доводити наявність обставин, що звільняють його від відповідальності за незбереження вантажу.

У відзиві на апеляційну скаргу, Відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, зазначає про законність та обґрунтованість рішення, ухваленого судом відповідно до норм матеріального права, на підставі повно і всебічно досліджених фактичних обставин, з наданням оцінки всім аргументам та доказам учасників справи. Вважає, що Позивач не довів належними та допустимими доказами той факт, що міцелій грибів був дійсно зіпсований, іншими словами не довів факту заподіяння шкоди, що виключає можливість задоволення позову в такій категорії справ.

Зауважує на тому, що акт про виявлення неякісного товару від 26.07.2018 не є доказом того, що поставлений товар дійсно був неякісним, оскільки, як вбачається з Акту, неякісним товаром є брикети з компостом в кількості 1024 шт. Разом з тим, як вбачається з СМR, мала місце поставка міцелію грибів шампіньйонів, а не компосту. З огляду на зазначене, документу, який би підтверджував неякісність саме міцелію грибів немає.

Також, в Акті не зазначена вага брикетів, а тому стверджувати скільки саме було неякісного товару неможливо, адже брикет не є якоюсь стандартною величиною. Зазначене додатково свідчить про недопустимість Акту, як доказу.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.09.2019 (суддя - доповідач Іванов О.Г.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нордекс-Групп" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2019 залишено без руху, у зв`язку з пропуском апелянтом строку на апеляційне оскарження рішення суду та поданням скарги без клопотання про відновлення строку.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.09.2019 відновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Нордекс-Групп" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2019 у справі №904/1189/19; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 21.10.2019.

В судовому засіданні 21.10.2019 оголошено перерву до 07.11.2019.

В судовому засіданні 07.11.2019 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

12.03.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нордекс-Групп" (експедитор) та Селянським (фермерським) господарством, в особі голови Селянського (фермерського) господарства Буксової Юлії (замовник), було укладено договір транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні № 12/03/18 (далі - договір експедирування-1).

Експедитор зобов`язується від свого імені і за рахунок замовника здійснювати організацію доставки вантажів в міжнародних повідомленнях, залучаючи для здійснення перевезень третю сторону на підставі договору, укладеного між експедитором і третьою стороною (п. 1.1. договору експедирування-1).

Організовуючи перевезення вантажів, сторони керуються цим договором і Конвенцією про договір міжнародного перевезення вантажів (КДПВ), ООН, Женева 1956 р. (п. 1.2. договору експедирування-1).

Під кожне конкретне перевезення замовник надає експедитору заявку, в якій визначається найменування і кількість вантажу, маршрут перевезення, плановану дату надання вантажу відправником, тип транспортного засобу, дані про відправника вантажу і вантажоодержувача і іншу необхідну інформацію, що стосується організації перевезення. Заявка подається електронною поштою або факсом від 1-2 днів до 2 тижнів до початку навантаження і готовності вантажу до перевезення (п. 1.3. договору експедирування-1).

Плата за послуги транспортного експедирування на кожне перевезення фіксується в заявці. Взаєморозрахунки за даним договором проводяться в рублях. Загальна сума договору не може перевищувати 2 500 000 рублів (п. 4.1. договору експедирування-1).

Для виконання послуг замовник перераховує експедитору суму, зазначену в транспортній заявці, з урахуванням умов оплати, передбачених п. 4.1. договору. Сума включає в себе вартість послуг з перевезення і вартість послуг експедирування, розмір яких відбивається в двосторонньому акті (п. 4.2. договору експедирування-1).

У разі якщо сторони визначать в заявці на перевезення вантажу, що оплата повинна бути проведена після здійснення перевезення, підставою для оплати є копії рахунку-фактури, СМR, акт виконаних робіт. Оплата здійснюється протягом (5) п`яти банківських днів з моменту направлення документів, якщо в заявці не вказано інше (п. 4.4. договору експедирування-1).

Експедитор несе відповідальність за вантаж, прийнятий до перевезення в розмірі його вартості до моменту його передачі вантажоодержувачу, зазначеному в заявці (п. 5.7. договору експедирування-1).

Цей договір вступає в силу з моменту його укладення і діє до 31.12.2018, а в частині виконання сторонами зобов`язань - до повного їх виконання (п. 8.1. договору експедирування-1).

20.07.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю "Нордекс-Групп" та Селянським (фермерським) господарством, в особі голови Селянського (фермерського) господарства Буксовою Юлією було підписано Заявку № 20/07/18 до договору транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні (а.с. 25), відповідно до якої: маршрут перевезення: с. Литвинець (Україна) - м. Рязань (Росія); дата і час навантаження: 20.07.2018; найменування вантажу: міцелій; вага вантажу, тип і обсяг авто, вид завантаження: Реф, 20т.; вантажовідправник/адреса навантаження, контактна особа, телефон: с. Литвинець, Черкаська обл.; пункт митного оформлення: м Черкаси; прикордонний перехід: Троєбортне - Бачівськ; пункт митного очищення: СТЗ "Р-Термінал" Адреса: Рязань, 390047, район Східний промвузол, 21; вантажоодержувач/адреса вивантаження, контактна особа, телефон: м. Рязань (Росія); сума і порядок розрахунків: безготівковий розрахунок 79000 (сімдесят дев`ять тисяч) російських рублів. Оплата згідно рахунку, в день вивантаження авто; нормативний простій: 48 годин на завантаженні/замитнення, 48 годин - на розмитненні/розвантаження; марка і номер автомобіля ПІБ водія, тел: ОСОБА_5 , Вольво НОМЕР_6 / НОМЕР_2 .

07.03.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нордекс-Групп" (експедитор) та Фізичною особою-підприємцем Давиденко Володимиром Івановичем (виконавець) було укладено договір транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом № 07/03/18-Р (далі - договір експедирування-2).

Експедитор, діючи від свого імені і за рахунок коштів замовника, залучає третю сторону - перевізника для доставки вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні. Перевізник доставляє заявлені експедитором вантажі, а експедитор оплачує послуги перевізника з коштів замовника на узгоджених нижче умовах. Організовуючи перевезення вантажів, сторони керуються цим договором, Конвенцією про договір міжнародного перевезення вантажів (КДПВ), ООН, Женева 1956 р., Іншими нормативними документами (розділ "Предмет договору" договору експедирування-2).

Експедитор зобов`язаний надавати виконавцю оригінал або факс-копію транспортної заявки, що є невід`ємною частиною договору (не менше, ніж за 48 год. до дати завантаження) на здійснення міжнародних перевезень вантажу в довільній формі із зазначенням наступної інформації: маршрут; назва вантажу; вага і обсяг вантажу (на один автомобіль) митне оформлення; кількість автомобілів; дата і час завантаження; термін доставки; адреса завантаження; вантажовідправник; контактна особа при навантаженні і його телефон; вантажоодержувач; адреса вивантаження; контактна особа при вивантаженні і його телефон; прикордонний перехід; вартість послуг в грн., умови оплати; додаткові умови (вантаж в складі збірного - при необхідності, інше) (п. 1.1. договору експедирування-2).

Виконавець зобов`язаний нести відповідальність перед експедитором і замовником за пошкодження, втрату або крадіжку вантажу в рамках чинного законодавства України, конвенції ООН (КДПВ) (п. 2.7. договору експедирування-2).

Вартість послуг по кожному перевезенню визначається сторонами в заявці. Експедитор здійснює оплату транспортних послуг виконавцю в терміни, вказані в заявці (п. 3.1. договору експедирування-2).

Підтвердженням надання послуг з перевезення вантажу є: Акт виконаних робіт та копія CMR з відміткою вантажоодержувача (п. 3.2. договору експедирування-2).

Оплата здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування на розрахунковий рахунок перевізника тільки після отримання оригіналу рахунку, копії CMR, оригіналу акта виконаних робіт і оригіналів інших документів, що підтверджують перевезення, з урахуванням умов п. 3.1. договору, якщо інше не зазначено в заявці (п. 3.3. договору експедирування-2).

У разі невиконання або неналежного виконання умов цього договору сторони несуть матеріальну відповідальність відповідно до цього договору (п. 4.1. договору експедирування-2).

Цей договір набирає чинності з моменту його укладення і є дійсним до 31.12.2019 (п. 7.1. договору експедирування-2).

По закінченню терміну дії договору, він пролонгується на наступний календарний рік, якщо жодна зі сторін не повідомила про розірвання в письмовій формі за 30 днів до закінчення дії договору (п. 7.6. договору експедирування-2).

18.07.2018 сторони підписали заявку на транспортне експедирування вантажу автомобільним транспортом у міжнародному сполученні № 18.07.18-П (а.с. 21), відповідно до якої: маршрут перевезення: с. Литвинець (Україна) - м Рязань (Росія); дата і час навантаження: 20.07.2018; термін доставки: 23.07.2018; найменування и параметри вантажу: сировина, температурний режим строго (мінус) -7; тип і обсяг авто реф, 20т.; вантажовідправник/адреса навантаження, контактна особа: с. Литвинець, Черкаська обл.; пункт митного оформлення (замитнення): м Черкаси; прикордонний перехід: Троєбортне - Бачівськ; пункт митного оформлення (розмитнення) : СВХ "Р-Термінал" адреса: Рязань, 390047, район Східний промвузол, 21; вантажоодержувач/адреса вивантаження, конт. особа при розвантаженні: м. Рязань (Росія); сума і порядок розрахунків: безготівковий розрахунок 27 500 грн. передоплата 50% і за оригіналами документів протягом 3 днів 50%; нормативний простій: 48г - 48г; особливі умови: перевізник оформляє супутні документи: забезпечення і транзитна декларація по території Росії; марка і номер автомобіля ПІБ водія, тел: ОСОБА_4 авто volvo НОМЕР_3 / НОМЕР_4 .

Позивач зазначає, що 20 липня в автомобіль, що належить перевізнику, Вольво, д.н.з. НОМЕР_5 , причіп НОМЕР_2 , було завантажено міцелій грибів шампіньйонів у брикетах у кількості 1080 шт. Вантажоодержувачем та власником вказаного вантажу є Селянське (фермерське) господарство.

Вантаж було перевезено відповідно до міжнародної вантажної накладної А № 558039 (а.с. 20) та видано одержувачу 26.07.2018, що підтверджується відповідною відміткою у вказаній міжнародній вантажній накладній А № 558039 (графа 24).

Також Товариство з обмеженою відповідальністю "Нордекс-Групп" та Селянське (фермерське) господарство, в особі голови Селянського (фермерського) господарства Буксової Юлії підписали та скріпили печатками Акт приймання-передачі виконаних робіт №44 від 26.07.2018 (а.с. 65), відповідно до якого експедитор надав замовнику транспортно-експедиторські послуги за договором транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні № 12/03/18 від 12.03.2018 в повному обсязі, сторони претензій один до одного не мають.

Як зазначає позивач, затримка з доставкою склала 3 дні, а саме 26.07.2019 замість 23.07.2018.

Позивач стверджує, що у зв`язку з тим, що перевізник не дотримався температурного режиму під час перевезення вантажу, температура брикетів при розвантаженні складала від 29 до 42 градусів, фермерським господарством 26.07.2018 було складено Акт про виявлення неякісного товару (а.с. 44) у кількості 1024 брикети, або 94,8 % від усього вантажу.

30.07.2018 ушкоджені брикети було утилізовано, про що фермерським господарством було складено Акт утилізації неякісної продукції (а.с. 45).

У зв`язку з ушкодженням вантажу Фермерське господарство направило позивачу претензію № 3107/02 від 31.07.2018 (а.с. 30), в якій було вказано, що вартість ушкодженого товару складає 1638,4 євро, вартість перевезення 79000 рублів, митні витрати складають 43 656,52 рублів, 15 000 рублів було сплачено митному брокеру, 5 000 рублів було сплачено за послуги складу тимчасового зберігання.

Крім претензії на адресу позивача фермерське господарство направило: акт про виявлення неякісного товару, акт утилізації, копію листа № 27 від постачальника міцелію ТОВ "Пономар" про необхідність утилізації товару (а.с. 35), копію митної декларації форма МД 2 (а.с. 36-37), копію фітосанітарного сертифіката (а.с. 42), копію сертифіката якості компосту № 96 від 20.07.2018 (а.с. 41), копію інвойсу № 9 від 10.07.2018 постачальника компосту (а.с. 38), копію додатку № 9 від 10.07.2018 до контракту (а.с. 40), копію вагової специфікації (а.с. 39), документ про оплату послуг митного брокера (а.с. 52), документи про оплату послуг складу тимчасового зберігання (а.с. 61), копію договору про надання послуг тимчасового зберігання (а.с. 53-57), докази сплати митного збору (а.с. 62-63), копію декларації на товари (а.с. 46), копію договору про надання інформаційно-консультаційних послуг № 9/БК від 03.05.2018 (а.с. 48-50).

Позивач направив відповідачу претензію № 2 від 03.08.2018 (а.с. 68), в якій просив відшкодувати завдані збитки та сплатити штраф.

У відповідь на вказану претензію відповідач листом від 20.08.2018 (а.с. 71) просив надати докази фактичного перерахування відправнику або одержувачу вантажу грошових сум за затримку в перевезенні й псуванні вантажу; розрахунок за кожним видом спричиненої шкоди у національній валюті України із зазначенням валютного курсу на конкретну дату розрахунку.

Позивач зазначає, що 04.01.2019 направив на адресу перевізника необхідні документи та повторну претензію від 02.01.2019 (а.с. 74) з вимогою відшкодувати вартість ушкодженого вантажу і витрати на митне оформлення та зберігання ушкодженого вантажу.

Відправлення, за даними сайту "Укрпошти" (а.с. 81), прибуло до обслуговуючого відділення 08.01.2019, однак лист було повернуто поштою на адресу заявника в зв`язку із закінченням терміну зберігання.

Відповідно до п. 4.7. договору експедирування-2 у випадку пошкодження, втрати або загибелі вантажу з вини виконавця - останній, несе повну матеріальну відповідальність перед власником вантажу і експедитором в сумі пошкодженого вантажу за ціною, вказаною в інвойсі, що супроводжує вантаж, а також відшкодовує вартість його митного очищення.

Враховуючи викладене, позивач вважає, що відшкодуванню підлягають: плата за перевезення, мито, а також інші платежі, пов`язані з перевезенням вантажу, цілком - у випадку втрати всього вантажу, й у пропорції, що відповідає розміру збитку, при частковій втраті; інший збиток відшкодуванню не підлягає. Отже, при ушкодженні 94,8% вантажу додаткові витрати підлягають відшкодуванню на 94,8%.

Позивач зазначає, що між ним та Фермерським господарством було досягнуто домовленості, що Фермерське господарство сплатить позивачу повну суму фрахту 79 000 рублів, а позивач відшкодує 256 980 рублів.

30.11.2018 відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті № 3400 від 29.11.2018 (а.с. 67) позивач сплатив Фермерському господарству 256 980 рублів.

Плату за транспортно-експедиторські послуги у розмірі 79 000 рублів Фермерське господарство сплатило позивачу відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті від 06.09.2018 (а.с. 66).

Таким чином, остаточна сума збитків, відшкодованих експедитором власнику вантажу, складає 177 980 рублів (256 980-79 000), що станом на 22.03.2019 за курсом 0,42278 складає 75 246,38 грн.

Позивач зазначає, що плата за спірне перевезення, включаючи винагороду експедитора, складала 79 000 рублів, а плата перевізнику складала 27 500 гривень. Внаслідок неналежного виконання перевізником зобов`язань із збереження вантажу експедитор втратив експедиторську винагороду у розмірі 5 899,62 грн. (79 000 х 0,42278 - 27 500).

Відповідно до п. 4.6. договору експедирування-2 за несвоєчасну доставку вантажу виконавець виплачує експедитору штраф в розмірі 100 доларів США за кожну почату добу запізнення, а також відшкодовує завдані збитки, якщо в заявці не вказано інше.

Позивач зазначає, що передача спірного вантажу одержувачу відбулася із запізненням на три доби. Курс долара станом на 22.03.2019 становить 26,96 грн. за один долар. Таким чином, за запізнення на три доби ФОП Давиденко має сплатити Товариству 8 088 грн.

Також позивач повідомив суд, що сплатив перевізнику 5% від суми фрахту пропорційно частці вантажу, який не був ушкоджений.

Враховуючи викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача 89 234,00 грн., з яких: 75 246,38 грн. - вартість ушкодженого вантажу та допоміжних витрат, 5 899,62 грн. - винагорода експедитора, 8 088,00 грн. - штраф за затримку вантажу.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця Давиденко Володимира Івановича 75 246,38 грн. вартості ушкодженого вантажу та допоміжних витрат, господарський суд виходив з того, що позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та недоведеними, оскільки Акт про виявлення неякісного товару та Акт утилізації неякісного товару, що складені одноособово Селянським (фермерським) господарством, в особі голови Селянського (фермерського) господарства Буксової Юлії не є належними, достатніми та достовірними доказами, які підтверджують факт псування спірного міцелію під час його перевезення відповідачем у зв`язку із недотриманням ним встановлених норм для такого перевезення та, враховуючи той факт, що міжнародна вантажна накладна А № 558039 та Акт приймання-передачі виконаних робіт № 44 від 26.07.2018 підписані Селянським (фермерським) господарством, в особі голови Селянського (фермерського) господарства Буксової Юлії без жодних зауважень чи заперечень, в тому числі, щодо псування міцелію чи наявності сильного запаху аміаку, тощо; господарський суд дійшов висновку, що відповідно до ч. 1 ст. 30 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів стан вантажу був належним чином перевірений та факт отримання Селянським (фермерським) господарством вантажу є первинним доказом того, що він отримав вантаж у такому стані, який описано у вантажній накладній, тобто в належному стані, придатному для використання за призначенням.

Частково задовольняючи позовні вимоги про стягнення штрафу за прострочення доставки вантажу, господарський суд виходив із того, що кінцевий строк доставки товару, з урахуванням 48 годин нормативного простою - 25.07.2018. Таким чином, враховуючи те, що товар був доставлений вантажоодержувачу 26.07.2018, прострочення зобов`язання з доставки вантажу становить 1 день, відповідно, штраф за затримку доставки вантажу становить 2 696,00 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог з наступних мотивів.

За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо) (ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України).

Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами (ч. 3 ст. 929 Цивільного кодексу України).

Експедитор має право залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб (ч. 1 ст. 932 Цивільного кодексу України).

У разі залучення експедитором до виконання своїх обов`язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору (ч. 2 ст. 932 Цивільного кодексу України).

Перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них (ст. 908 Цивільного кодексу України).

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України).

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі (ч. 2 ст. 909 Цивільного кодексу України).

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України).

Перевізник зобов`язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк (ч. 1 ст. 919 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами) (ст. 920 Цивільного кодексу України).

У разі прострочення доставки вантажу перевізник зобов`язаний відшкодувати другій стороні збитки, завдані порушенням строку перевезення, якщо інші форми відповідальності не встановлені договором, транспортними кодексами (статутами) (ст. 923 Цивільного кодексу України).

Перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (ч. 2 ст. 924 Цивільного кодексу України).

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

До будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін, застосовується Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, вчинена в м. Женеві 19.05.1956 (далі - Конвенція), до якої Україна приєдналась 01.08.2006 (ч. 1 ст. 1 Конвенції).

Перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за будь-яку затримку доставки (ч. 1 ст. 17 Конвенції).

Однак, перевізник звільняється від відповідальності, якщо втрата вантажу, його ушкодження чи затримка його доставки стались внаслідок дій або недогляду позивача, внаслідок інструкцій позивача, не викликаних діями або недоглядом з боку перевізника, внаслідок дефекту вантажу чи внаслідок обставин, уникнути яких перевізник не міг і наслідки яких він не міг відвернути (ч. 2 ст. 17 Конвенції).

Тягар доказу того, що втрата вантажу, його ушкодження чи затримка доставки викликані обставинами, зазначеними в пункті 2 статті 17, лежить на перевізнику (ч. 1 ст. 18 Конвенції).

Вважається, що мало місце прострочення доставки, якщо вантаж не був доставлений в узгоджений термін або, якщо вантаж не був доставлений в узгоджений термін, фактична тривалість перевезення з урахуванням обставин справи, і зокрема, у випадку часткового завантаження транспортного засобу, часу, необхідного при звичайних умовах для комплектації вантажів для повного завантаження, перебільшує час, який був би необхідний сумлінному перевізнику (ст. 19 Конвенції).

Якщо, відповідно до положень цієї Конвенції, перевізник зобов`язаний компенсувати повну або часткову втрату вантажу, така компенсація розраховується на підставі вартості вантажу в місці і під час прийняття його для перевезення (ч. 1 ст. 23 Конвенції).

Вартість вантажу визначається на підставі біржового котирування чи, за відсутності такого, на підставі поточної ринкової ціни, чи, за відсутності біржового котирування або поточної ринкової ціни, на підставі звичайної вартості товару такого ж роду і якості (ч. 2 ст. 23 Конвенції).

Крім того, підлягають відшкодуванню: плата за перевезення, мито, а також інші платежі, пов`язані з перевезенням вантажу, цілком у випадку втрати всього вантажу й у пропорції, що відповідає розміру збитку, при частковій втраті; інший збиток відшкодуванню не підлягає (ч. 4 ст. 23 Конвенції).

У випадку прострочення доставки, якщо позивач доведе, що прострочення завдало збитку, перевізник компенсує такий збиток, який не може перевищувати плату за перевезення (ч. 5 ст. 23 Конвенції).

Виходячи з вищенаведених умов Договору, норм чинного законодавства України та норм Конвенції слід дійти висновку, що перевізник несе відповідальність за втрату або пошкодження вантажу з моменту його прийняття до перевезення та до моменту його передачі вантажоодержувачу, який у випадку невідповідності вантажу умовам, зазначеним у вантажній накладній, має належним чином засвідчити цей факт та своєчасно заявити про це перевізнику, а у випадку не виконання цих умов вже лише факт отримання ним вантажу є доказом того, що він отримав вантаж у належному стані.

Проте, в матеріалах справі відсутні належні та допустимі докази встановлення факту невідповідності вантажу умовам перевезення та вимогам до якості.

Основним аргументом апеляційної скарги є твердження про те, що тягар доказування відсутності вини у заподіянні шкоди покладений саме на Відповідача.

Між тим, Позивач перш за все повинен довести сам факт заподіяння шкоди. Лише в цьому випадку можна застосовувати таку міру відповідальності як відшкодування шкоди або стягнення збитків, адже в протилежному випадку відсутній предмет спору.

При цьому, якщо вина заподіювача шкоди презюмується, то наявність самої шкоди - ні. Це треба доводити належними та допустимими доказами саме позивачу.

Як підтверджено матеріалами справи, вантаж було перевезено відповідно до міжнародної вантажної накладної (CMR) А № 558039 (а.с. 20) та видано одержувачу 26.07.2018, що підтверджується відповідною відміткою у вказаній міжнародній вантажній накладній А № 558039 (графа 24).

А саме, - в графі 24 (нижній правий кут CMR А № 558039 стоїть підпис та печатка СФГ ІП Буксова Ю. про одержання товару 26.07.2018. При цьому жодних зауважень щодо комплектності, стану товару, дотримання температурного режиму перевезення, псування міцелію чи наявності сильного запаху аміаку, тощо в CMR не зазначено.

Тобто, голова Селянського (фермерського) господарства Буксова Юлія прийняла товар без будь-яких зауважень, про що поставила власний підпис та печатку.

Також, в матеріалах справи міститься підписаний Товариством з обмеженою відповідальністю "Нордекс-Групп" та Селянським (фермерським) господарством, в особі голови Селянського (фермерського) господарства Буксової Юлії та скріплений їх печатками Акт приймання-передачі виконаних робіт № 44 від 26.07.2018 (а.с. 65), відповідно до якого експедитор надав замовнику транспортно-експедиторські послуги за договором транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні № 12/03/18 від 12.03.2018 в повному обсязі, сторони претензій один до одного не мають.

Вказаний Акт приймання-передачі виконаних робіт № 44 від 26.07.2018 підписаний сторонами також без жодних зауважень чи заперечень, в тому числі, щодо псування міцелію чи наявності сильного запаху аміаку, тощо.

Відповідно до п. 3.2. договору експедирування-2 підтвердженням надання послуг з перевезення вантажу є: Акт виконаних робіт та копія CMR з відміткою вантажоодержувача.

Якщо одержувач приймає вантаж без належної перевірки його стану разом з перевізником або не робить заяви перевізнику, яка вказує на загальний характер втрат або пошкоджень , щонайпізніше в момент прийняття вантажу у випадку, коли втрата або пошкодження є очевидними , і не пізніше семи днів від дня отримання вантажу, виключаючи недільні та святкові дні, у випадку, коли втрата або пошкодження не є очевидними, то факт отримання ним вантажу є первинним доказом того, що він отримав вантаж у такому стані, який описано у вантажній накладній. У випадку втрати або пошкодження, які не є очевидними, відповідна заява повинна бути зроблена у письмовій формі (ч. 1 ст. 30 Конвенції).

Якщо стан вантажу був належним чином перевірений одержувачем та перевізником, докази, що суперечать результатам цієї перевірки, допускаються тільки у випадку, коли втрата або пошкодження не є очевидними і за умови, що одержувач належним чином зробив перевізнику заяву у письмовій формі протягом семи днів від дня перевірки, виключаючи недільні та святкові дні (ч. 2 ст. 30 Конвенції).

Селянське (фермерське) господарство, в особі голови Селянського (фермерського) господарства Буксової Юлії наголошує на тому, що псування вантажу є очевидним.

Як вірно вказано місцевим господарським судом в оскаржуваному рішенні, належним та допустимим доказом у справі щодо виконання перевізником зобов`язання з перевезення товару у відповідності до умов Договору є міжнародна товарно-транспортна накладна А № 558039, яка у графі 24 містить підпис та штамп одержувача про прийняття товару без будь-яких зауважень.

Колегія суддів констатує, що відповідно до ч. 1 ст. 30 Конвенції заява вантажоодержувача, яка вказує на загальний характер втрат або пошкоджень вантажу, повинна бути зроблена саме перевізнику, тобто ФОП Давиденко В.І.

В той же час, направлення Фермерським господарством (вантажоодержувачем) Позивачу (експедитору) претензії № 3107/02 від 31.07.2018 (а.с. 30), а також направлення Позивачем Відповідачу (перевізнику) претензії № 2 від 03.08.2018 (а.с. 68), в якій просив відшкодувати завдані збитки та сплатити штраф, не може замінювати собою заяву вантажоодержувача перевізнику, здійснену у відповідності до вимог ст. 30 Конвенції, оскільки, як вже вище зазначалось, у відповідності до договору перевезення, який оформлено у вигляді міжнародної товарно-транспортної накладної CMR А № 558039, вантажоодержувачем за цим договором є Селянське (фермерське) господарство Буксової Юлії, а перевізником - ФОП Давиденко В.І.

Отже, вантажоодержувачем не було зроблено заяви перевізнику про недоліки вантажу, ані в момент його прийняття, тобто 26.07.2018, що і мало бути здійснено, виходячи з недоліків товару, на які вказує позивач та, які є очевидними, ані у семиденний строк від дня отримання вантажу.

Виходячи з приписів ст. 30 Конвенції, вищенаведених обставин справи, а саме, - не доведення скаржником факту пошкодження товару внаслідок неналежного виконання перевізником своїх зобов`язань та не доведення факту своєчасного заявлення одержувача вантажу саме перевізнику про пошкодження товару, колегія суддів вважає, що наявність підпису та штампу одержувача - Селянського (фермерського) господарства Буксової Юлії у міжнародній товарно-транспортній накладній CMR А № 558039 без будь-яких зауважень з боку вантажоодержувача підтверджує прийняття цього товару вантажоодержувачем та відповідність перевезення товару умовам Договору.

Таким чином, враховуючи той факт, що міжнародна вантажна накладна А № 558039 та Акт приймання-передачі виконаних робіт № 44 від 26.07.2018 підписані Селянським (фермерським) господарством, в особі голови Селянського (фермерського) господарства Буксової Юлії без жодних зауважень чи заперечень, в тому числі щодо псування міцелію чи наявності сильного запаху аміаку, тощо, господарський суд дійшов правильного висновку, що відповідно до ч. 1 ст. 30 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів стан вантажу був належним чином перевірений та факт отримання Селянським (фермерським) господарством вантажу є первинним доказом того, що він отримав вантаж у такому стані, який описано у вантажній накладній , тобто в належному стані, придатному для використання за призначенням.

Вищенаведений висновок зроблено господарським судом з посиланням саме на Конвенцію про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, чим спростовуються доводи заявника апеляційної скарги про ігнорування господарським судом даного міжнародного нормативного акту.

Безпідставними є і доводи скаржника щодо необхідності застосування до спірних правовідносин ч. 1 ст. 18 Конвенції, оскільки згідно цієї норми на перевізнику лежить тягар доказування того, що ушкодження вантажу викликане обставинами, зазначеними в пункті 2 ст. 17 Конвенції.

Між тим, заперечення перевізника проти позову не стосуються випадків, передбачених п. 2 ст. 17 Конвенції, а зводяться до прийняття вантажоодержувачем товару без зауважень та не заявлення ним у встановлений строк відповідних претензій.

Постановою Держарбітражу при Раді міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7 затверджено "Інструкцію про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю" (далі - Інструкція).

Ця Інструкція застосовується у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, Основними і Особливими умовами поставки або іншими обов`язковими для сторін правилами не встановлено інший порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю і комплектності, а також тари під продукцією чи товарами (п. 1. Інструкції).

Відповідно до п. 3 Інструкції при прийомі вантажу від органів транспорту підприємство-одержувач відповідно до діючих на транспорті правил перевезень вантажів зобов`язано перевірити, чи забезпечено збереження вантажу при перевезенні, зокрема:

а) перевірити у випадках, передбачених в зазначених правилах, наявність на транспортних засобах (вагоні, цистерні, баржі, трюмі судна, автофургоні і т. п.) або на контейнері пломб відправника або пункту відправлення (станції, пристані, порту), справність пломб , відбитки на них, стан вагона, інших транспортних засобів або контейнера, наявність захисного маркування вантажу і справність тари;

б) перевірити відповідність найменування вантажу і транспортного маркування на ньому даним, зазначеним у транспортному документі;

в) перевірити, чи були дотримані встановлені правила перевезення, що забезпечують запобігання вантажу від пошкодження і псування (укладання вантажу, температурний режим, льдоснабженіе і ін.), терміни доставки, а також зробити огляд вантажу.

У разі отримання від органу транспорту вантажу без перевірки кількості місць, ваги і стану його одержувач в порядку, встановленому правилами оформлення видачі вантажів, зобов`язаний вимагати від органів транспорту, щоб на транспортному документі була зроблена відповідна відмітка.

Приймання продукції за якістю і комплектності проводиться на складі одержувача в такі строки: при іногородній поставці - не пізніше 20 днів, а швидкопсувної продукції - не пізніше 24 год. після видачі продукції органом транспорту чи надходження її на склад одержувача при доставці продукції постачальником чи при вивезенні продукції одержувачем (пп. а п. 6 Інструкції).

Відповідно до матеріалів справи спірний товар, а саме, - міцелій грибів в брикетах, має статус швидкопсувної продукції, про що свідчить відповідна відмітка у міжнародній вантажній накладній А № 558039 (в графі 9), тому відповідно до пп. "а" п. 6 Інструкції приймання продукції за якістю в даному випадку повинно проводитись не пізніше 24 год. після видачі продукції.

Відповідно до п. 9. Інструкції прихованими недоліками визнаються такі недоліки, які не могли бути виявлені при звичайній для даного виду продукції перевірці й виявлені лише в процесі обробки, підготовки до монтажу, в процесі монтажу, випробування, використання і зберігання продукції.

В Акті про виявлення неякісного товару (а.с. 44) зазначено, що при проведенні зовнішнього огляду товару, був присутній сильний запах аміаку, який свідчить про перегрів компосту.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що зіпсований (як стверджує позивач) перевізником товар не має ознак прихованих недоліків.

Приймання вважається вчиненим своєчасно, якщо перевірка якості й комплектності продукції закінчена у встановлений термін (п. 10 Інструкції).

При виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, що надійшла, тари або упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам) договору або даним, зазначеним у маркуванні й супровідних документах, що засвідчують якість продукції (п. 14 цієї Інструкції), одержувач призупиняє подальшу прийомку продукції і складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийманні дефектів. Одержувач зобов`язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості або некомплектної продукції в умовах, що запобігають погіршення її якості і змішанні з іншою однорідною продукцією. Одержувач також зобов`язаний викликати для участі в продовженні приймання продукції і складання двостороннього акта представника іногороднього виготовлювача (відправника), якщо це передбачено в Основних і Особливих умовах поставки, інших обов`язкових правилах або договорі (п. 16. Інструкції).

Відповідно до п. 20. Інструкції при неявці представника виготовлювача (відправника) на виклик одержувача (покупця) в установлений термін і у випадках, коли виклик представника іногороднього виготовлювача (відправника) не є обов`язковим, перевірка якості продукції проводиться представником відповідної галузевої інспекції за якістю продукції, а перевірка якості товарів - експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції за якістю.

При відсутності відповідної інспекції за якістю або бюро товарних експертиз в місці знаходження одержувача (покупця), при відмові їх виділити представника або неявці його за викликом одержувача (покупця) перевірка проводиться:

а) за участю компетентного представника іншого підприємства (організації), виділеного керівником або заступником керівника цього підприємства (організації), або

б) за участю компетентного представника громадськості підприємства-одержувача, призначеного керівником або заступником керівника підприємства з числа осіб, затверджених рішенням фабричного, заводського або місцевого комітету профспілки цього підприємства, або

в) односторонньо підприємством-одержувачем, якщо виготовлювач (відправник) дав згоду на односторонню приймання продукції.

Керівники підприємств і організацій або їх заступники на прохання підприємства-одержувача виділяють йому представників для участі в прийманні продукції за якістю і комплектності (п. 21 Інструкції).

Для участі в прийманні продукції повинні виділятися особи, компетентні (за родом роботи, за освітою, з досвіду трудової діяльності) в питаннях визначення якості та комплектності по прийманню продукції. Матеріально відповідальні і підлеглі їм особи, а також особи, які здійснюють облік, зберігання, приймання та відпуск матеріальних цінностей, як представники громадськості підприємств-одержувачів виділятися не повинні. Зокрема, не можуть виділятися в якості представників громадськості підприємства-одержувача керівники підприємств та їх заступники (і в тих випадках, коли вони не є матеріально відповідальними особами), працівники відділу технічного контролю, бухгалтера, товарознавці, пов`язані з обліком, зберіганням, відпуском і прийманням матеріальних цінностей, працівники юридичної служби цих підприємств, претензіоністи (п. 22 Інструкції).

З огляду на викладене, у разі неявки представника постачальника за викликом, або у разі відмови представника перевізника брати участь у прийманні товару, перевірка якості продукції повинна проводитись за участю представника відповідної галузевої інспекції за якістю продукції, а перевірка якості товарів - експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції за якістю. Складання Актів передбачених Інструкцією, також повинно відбуватися за участю представників відповідної галузевої інспекції за якістю продукції чи експерта бюро товарних експертиз або представника відповідної інспекції за якістю.

В той же час, Позивачем не надано доказів проведення Селянським (фермерським) господарством, в особі голови Селянського (фермерського) господарства Буксової Юлії експертного дослідження міцелію щодо встановлення факту його псування, виявлення причин такого псування, тощо.

Позивач наголошує на тому, що Акт про виявлення неякісного товару складався в присутності незацікавленої особи ОСОБА_3 .

Однак, вказаний акт не містить інформації щодо посади, місця роботи, ані жодної іншої інформації, яка б вказувала на компетентність цієї особи (за родом роботи, за освітою, з досвіду трудової діяльності) в питаннях визначення якості міцелію.

Також відповідно до п. 23 Інструкції представнику, уповноваженому для участі в прийманні продукції за якістю і комплектності, видається належно оформлене і завірене печаткою підприємства разове посвідчення за підписом керівника підприємства (організації) або його заступника. У посвідченні на право участі в прийманні продукції за якістю і комплектності вказується: дата видачі посвідчення та його номер; прізвище, ім`я та по-батькові, місце роботи і посада особи, якій видано посвідчення; найменування підприємства, якому виділяється представник; на участь в прийманні якої саме продукції уповноважений представник. Якщо для участі в прийманні продукції виділяється представник громадськості (п. 20, підп. "Б", цієї Інструкції), то в посвідченні вказується також дата і номер рішення заводського, фабричного або місцевого комітету, яким підприємству виділений даний представник. Посвідчення видається на право участі у прийманні конкретної партії продукції. Видача посвідчення на будь-який період (декаду, місяць і ін.) не допускається. Для приймання продукції у вихідні або святкові дні посвідчення може бути видано в останній передвихідний або передсвятковий день на кожен день окремо без зазначення конкретної партії продукції. Посвідчення, видане з порушенням норм цієї Інструкції, є недійсним.

Жодні докази, які б свідчили про те, що ОСОБА_3 є представником, уповноваженим для участі в прийманні продукції за якістю чи повноважним представником громадськості, в тому числі разового посвідчення за підписом керівника підприємства Фермерського господарства, тощо, в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи вищевикладене, Акт про виявлення неякісного товару та Акт утилізації неякісного товару, що складені одноособово Селянським (фермерським) господарством, в особі голови Селянського (фермерського) господарства Буксової Юлії не є належними, достатніми та достовірними доказами, які підтверджують факт псування спірного міцелію під час його перевезення відповідачем у зв`язку із недотриманням ним встановлених норм для такого перевезення.

Відповідно до п. 29. Інструкції за результатами приймання продукції за якістю і комплектності з участю представників, зазначених в пп. 19 і 20 цієї Інструкції, складається акт про фактичну якість і комплектність отриманої продукції.

Акт повинен бути складений в день закінчення приймання продукції за якістю і комплектністю. Акт, який встановлює неналежну якість або некомплектність продукції, складений за участю представників, зазначених в п. 20, підп. "А", "б" і "в", затверджується керівником підприємства-одержувача або його заступником не пізніше триденного терміну після складання акта (п. 32. Інструкції).

Докази складання Акту про фактичну якість і комплектність отриманої продукції, складених за участю представника постачальника, перевізника чи представників відповідної галузевої інспекції за якістю продукції чи експерта бюро товарних експертиз або представника відповідної інспекції за якістю, в матеріалах справи відсутні.

Докази проведення Селянським (фермерським) господарством експертизи щодо перевірки якості товару чи з`ясування причин його псування експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції за якістю сторонами до суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, оскільки Селянським (фермерським) господарством, в особі голови Селянського (фермерського) господарства Буксової Юлії Акт про виявлення неякісного товару та Акт утилізації неякісного товару складено одноособово та не дотримано зазначені вище вимоги Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої Постановою Держарбітражу при Раді міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7, а також враховуючи те, що Селянським (фермерським) господарством, в особі голови Селянського (фермерського) господарства Буксової Юлії не проводилось експертне дослідження міцелію, щодо встановлення факту його псування та встановлення причин такого псування, факт псування спірного міцелію під час його перевезення відповідачем у зв`язку із недотриманням ним встановлених норм для такого перевезення позивачем не доведено.

Доводи Позивача про те, що Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затверджена Постановою Держарбітражу при Раді міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7 не є чинною на території Російської Федерації, не відповідають дійсності, оскільки відповідно до п. 2 Постанови ВС РСФСР від 12.12.1991 №2014-1 "Про ратифікацію Угоди про створення Співдружності Незалежних Держав" з метою створення умов, необхідних для реалізації статті 11 названої Угоди, встановлено, що на території РСФСР до прийняття відповідних законодавчих актів РСФСР норми колишнього Союзу РСР застосовуються в частині, що не суперечать Конституції РСФСР, законодавству РСФСР та діючій Угоді.

Таким чином, Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якісно, є діючою на території Російської Федерації, а тому її положення мали бути застосовані для фіксування належними доказами факту постачання неякісного товару Відповідачем.

Доводи заявника апеляційної скарги про те, що однією з причин зіпсування вантажу було запізнення відповідача в пункт розвантаження та припущення, що транспортний засіб відповідача був несправний та вже після завантаження затримався на території України для поточного ремонту, є лише припущеннями останнього та не підтверджені жодними доказами.

Таким чином, оскільки Акт про виявлення неякісного товару та Акт утилізації неякісного товару, що складені одноособово Селянським (фермерським) господарством, в особі голови Селянського (фермерського) господарства Буксової Юлії не є належними, достатніми та достовірними доказами, які підтверджують факт псування спірного міцелію під час його перевезення відповідачем у зв`язку із недотриманням ним встановлених норм для такого перевезення та враховуючи той факт, що міжнародна вантажна накладна А № 558039 та Акт приймання-передачі виконаних робіт № 44 від 26.07.2018 підписані Селянським (фермерським) господарством, в особі голови Селянського (фермерського) господарства Буксової Юлії без жодних зауважень чи заперечень, в тому числі щодо псування міцелію чи наявності сильного запаху аміаку, тощо, господарський суд дійшов правильного висновку, що відповідно до ч. 1 ст. 30 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів стан вантажу був належним чином перевірений та факт отримання Селянським (фермерським) господарством вантажу є первинним доказом того, що він отримав вантаж у такому стані, який описано у вантажній накладній, тобто в належному стані, придатному для використання за призначенням.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення з Фізичної особи-підприємця Давиденко Володимира Івановича 75 246,38 грн. вартості ушкодженого вантажу та допоміжних витрат, а також 5 899,62 грн. винагороди експедитора є необґрунтованими, недоведеними, а отже таким, що не підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про стягнення з Фізичної особи-підприємця Давиденко Володимира Івановича 8 088,00 грн. штрафу за затримку вантажу колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 4.6. договору експедирування-2 за несвоєчасну доставку вантажу виконавець виплачує експедитору штраф в розмірі 100 доларів США за кожну почату добу запізнення, а також відшкодовує завдані збитки, якщо в заявці не вказано інше.

Позивач зазначає, що передача спірного вантажу одержувачу відбулася із запізненням на три доби. Курс долара станом на 22.03.2019 становить 26,96 грн. за один долар. Таким чином, за запізнення на три доби ФОП Давиденко має сплатити штраф у розмірі 8 088 грн.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ст.549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.ч.4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Договором передбачено стягнення штрафу за прострочення виконання зобов`язання.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до заявки на транспортне експедирування вантажу автомобільним транспортом у міжнародному сполученні від 18.07.2018 № 18.07.18-П до договору транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом №07/03/18-Р від 07.03.2018, укладеного між позивачем та відповідачем, строк доставки - 23.07.2018, нормативний простій - 48 год.

Відповідно до п. 1.4. договору експедирування-2 експедитор зобов`язується забезпечити нормативний термін простою автомобіля, як під завантаженням і митним оформленням, так і під вивантаженням і митним очищенням - не більше 48 год, за винятком вихідних і святкових днів - в тих випадках, якщо автомобіль поданий менш ніж за 36 год. до початку таких.

Враховуючи викладене, кінцевий строк доставки товару, з урахуванням 48 годин нормативного простою - 25.07.2018.

Таким чином, враховуючи те, що товар був доставлений вантажоодержувачу 26.07.2018, прострочення зобов`язання з доставки вантажу становить 1 день, відповідно, штраф за затримку доставки вантажу за 1 день становить 2 696,00 грн., які і було стягнуто господарським судом.

З огляду на усе вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що Позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Нордекс-Групп", не доведено належними та допустимими доказами заподіяння йому збитків, протиправної поведінки Відповідача та відповідно причинного зв`язку між збитками та протиправною поведінкою Відповідача, а тому місцевий господарський суд вірно застосувавши норми ст.ст. 73, 74, 76 ГПК України, ст. 22 ЦК України, ст.ст. 224, 225 ГК України дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції при вирішенні даної справи правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини сторін, прийняв законне та обґрунтоване рішення, тому у відповідності до ст. 276 ГПК України в задоволенні скарги слід відмовити, а оскаржуване судове рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282, 283 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нордекс-Групп", м. Дніпро на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2019 у справі №904/1189/19 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2019 у справі №904/1189/19 - залишити без змін.

Судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Нордекс-Групп", м. Дніпро за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду лише у випадках, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано суддями Івановим О.Г., Дарміним М.О. 15.11.2019, суддею Антоніком С.Г.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя М.О. Дармін

Суддя С.Г. Антонік