Постанова

від 18.11.2019 по справі 904/3711/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2019 року м.Дніпро Справа № 904/3711/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кузнецова В.О.,

суддів: Вечірка І.О., Чус О.В.

секретар судового засідання Манчік О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Криворізької міської ради на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2018 (повне рішення складено 13.09.2019, суддя Золотарьова Я.С.) у справі

за позовом публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки №2017286 від 15.06.2017

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.

Публічне акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Криворізької міської ради і просить суд внести зміни до розділу 7 договору оренди земельної ділянки №2017286 від 15.06.2017 для обслуговування шахти Нова-Північна , яка знаходиться на вул.Зв`язку, 2с у Покровському районі м.Кривого Рогу, доповнивши його текстом в наступній редакції: Починаючи з 01.01.2018 річна оренда плата за земельну ділянку вноситься "Орендарем" в розмірі 17 399 грн. 25 коп. (сімнадцять тисяч триста дев`яносто дев`ять грн. 25 коп.) виключно у грошовій формі. Обчислення розміру орендної плати починаючи з 01.01.2018 здійснюється на підставі пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України у розмірі 15 відсотків податку, обчисленого відповідно до пункту 274.1. статті 274, пункту 288.5.1. статті 288 Податкового кодексу України та рішення Криворізької міської ради від 12.07.2017 № 1862 "Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2018 році". Розрахунок розміру орендної плати є додатком до даної додаткової угоди.".

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на відмову відповідача від підписання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки № 2017286 від 15.06.2017.

Необхідність внесення таких змін до спірного договору оренди, позивач обґрунтовує прийняттям Закону України від 07.12.2017 №2245-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році".

Вказаним законом статтю 284 Податкового кодексу України доповнено пунктом 284.4 наступного змісту - плата за землю за земельні ділянки, надані для залізниць у межах смуг відведення, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробку родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 цього Кодексу.

Виходячи зі змісту наведених змін до Податкового кодексу України, які набрали чинності з 01.01.2018, позивач вважає, що для гірничодобувних підприємств встановлено спеціальну ставку плати за землю, що на його думку зумовлює необхідність внесення відповідних змін до умов спірного договору оренди земельної ділянки.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2018, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06.02.2019, в задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" до Криворізької міської ради про внесення змін до договору оренди земельної ділянки №2017286 від 15.06.2017 відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.05.2019 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2018 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.02.2019 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2019 у даній справі позов задоволено повністю. Внесено зміни до розділу 7 договору оренди земельної ділянки №2017286 від 15.06.2017 для обслуговування шахти Нова-Північна , яка знаходиться на вул. Зв`язку, 2с у Покровському районі м. Кривого Рогу, доповнивши його текстом в наступній редакції: Починаючи з 01.01.2018 річна оренда плата за земельну ділянку вноситься "Орендарем" в розмірі 17 399 грн. 25 коп. (сімнадцять тисяч триста дев`яносто дев`ять грн. 25 коп.) виключно у грошовій формі. Обчислення розміру орендної плати починаючи з 01.01.2018 здійснюється на підставі пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України у розмірі 15 відсотків податку, обчисленого відповідно до пункту 274.1. статті 274, пункту 288.5.1. статті 288 Податкового кодексу України та рішення Криворізької міської ради від 12.07.2017 № 1862 "Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2018 році". Розрахунок розміру орендної плати є додатком до даної додаткової угоди". Стягнуто з Криворізької міської ради на користь публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" судовий збір за подання позову у розмірі 1 762,00 грн, судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2 643,00 грн та судовий збір за подання касаційного скарги у розмірі 3 524,00 грн.

Зазначене рішення мотивовано посиланням на те, що прийняті зміни до Податкового кодексу України в частині розрахунку плати за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин є підставою для внесення відповідних змін в умови укладеного між сторонами договору оренди землі з огляду на імперативність приписів вказаного Кодексу.

2.Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи учасників справи.

Не погодившись із згаданим рішенням, Криворізька міська рада подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2019 і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

2.1.Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Скаржник зазначає, що звернення до суду з апеляційною скаргою безпосередньо зумовлено необхідністю здійснення захисту прав та законних інтересів територіальної громади міста Кривого Рогу, оскільки безпідставні висновки суду першої інстанції щодо можливості застосування при визначенні розміру орендної плати п. 284.4 ст. 284 Податкового кодексу України мають наслідком зменшення надходжень до місцевого бюджету від плати за землю, яка повинна сплачуватися публічним акціонерним товариством Криворізький залізорудний комбінат , що в свою чергу вплине на виконання місцевого бюджету та призведе до розбалансування його показників.

Апелянт наголошує, що укладенню договору оренди земельної ділянки між Криворізькою міською радою та публічним акціонерним товариством Криворізький залізорудний комбінат передувала процедура погодження сторонами, на підставі норм діючого законодавства України та з дотриманням принципу свободи договору, його умов, у тому числі, й тих, що стосуються орендної плати із визначенням її розміру, індексації, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. А тому умова, запропоновані позивачем у додатковій угоді про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, є неприйнятними для відповідача, оскільки не узгоджуються з рішеннями Криворізької міської ради, суперечать вимогам законодавства й принципу свободи договору та порушують інтереси територіальної громади міста Кривого Рогу в частині недоотримання коштів до місцевого бюджету від сплати орендної плати.

Зважаючи на те, що позивач не є постійним землекористувачем спірної земельної ділянки комунальної власності, а є її орендарем. тобто є платником плати за землю у формі орендної плати, а не у формі земельного податку, то на нього, як на платника саме орендної плати, не розповсюджуються особливості оподаткування платою за землю, встановлені для платників земельного податку пунктом 284.4 статті 284 ПК України.

Натомість, суд першої інстанцій без наведення відповідного обґрунтування своїх висновків, посилаючись лише на імперативність приписів Податкового кодексу України, вказує на наявність достатніх підстав для внесення змін до договору оренди земельної ділянки, тим самим порушуючи імперативну норму ст. 288 ПК України, що в свою чергу обумовило невідповідність оскаржуваного судового рішення принципам законності та обґрунтованості.

При цьому, судом жодним чином не мотивовано, з яких підстав він дійшов висновку про можливість застосування до орендних правовідносин Криворізької міської ради та публічного акціонерного товариства Криворізький залізорудний комбінат , котрі регулюються імперативними приписами ст. 288 ПК України, положень п. 284.4 ст. 284 ПК України, котрими визначаються саме особливості оподаткування платою за землю у виді земельного податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 цього Кодексу .

Як вбачається з договору позивачу було надано в оренду земельну ділянку промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення для обслуговування шахти Нова-Північна , яка розташована на вул. Зв`язку, 2 с у Покровському районі м. Кривого Рогу.

В той час, пунктом 284.4. статті 284 ПК України встановлено плату за землю у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 цього Кодексу, не для будь-яких земельних ділянок, наданих гірничодобувним підприємствам, а лише за земельні ділянки, надані для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин.

2.2. Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі.

У відзиві на апеляційну скаргу публічне акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат" просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду без змін.

Позивач зазначає, що пунктом 5.2 ст.5 Податкового кодексу України встановлена пріоритетність норм Податкового кодексу України над нормами інших актів у разі їх суперечності.

Враховуючи зазначений принцип пріоритетності, обґрунтування відповідачем неприйнятості пропозицій позивача по зміні розміру орендної ставки, не узгоджується із рішенням відповідача від 12.07.2017 №1862, є безпідставним.

Верховний Суд вже неодноразово зазначав у своїх постановах, як у даній справі так і в аналогічних справа, де сторонами також є позивач та відповідач (справи №№904/3706/18, 904/38708/18, 904/2709/18, 904/3712/18), про необхідність застосування положень п.284.4 ст.284 Податкового кодексу України до орендних правовідносин.

Відповідач, заперечуючи проти факту використання позивачем земельної ділянки за договором оренди №2017286 від 15.06.2017 з метою видобування корисних копалин, не надає жодного доказу на підтвердження своєї позиції.

3. Апеляційне провадження.

3.1. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.10.2019 для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі головуючого судді Дарміна М.О., суддів Березкіної О.В., Іванова О.Г.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.10.2019 заяву колегії суддів у складі головуючого судді Дарміна М.О., суддів: Березкіної О.В., Іванова О.Г. про самовідвід задоволено. Справу №904/3711/18 передано для визначення складу суду, в порядку встановленому ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням керівника апарату суду від 21.10.2019 № 1971/19 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2019 для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі головуючого судді Кузнецова В.О., суддів Чус О.В., Вечірка І.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.10.2019 відкрито апеляційне провадження у справі, розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 14.11.2019.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.11.2019 розгляду справи відкладено до 18.11.2019, у зв`язку з відрядженням судді Вечірка І.О.

18.11.2019 учасники справи наданими їм процесуальним правом не скористалися та не забезпечили в судове засідання явку повноважних представників, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Суд апеляційної інстанції з метою дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги, враховуючи те, що участь в судовому засіданні є правом, а не обов`язком сторони, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін.

3.2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.

На підставі рішення Криворізької міської ради від 29.03.2017 №1556, між Криворізькою міською радою (далі - орендодавець) та ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" (далі - орендар) 15.06.2017 було укладено договір оренди земельної ділянки №2017286 від 15.06.2017.

Відповідно до пункту 1 договору, орендодавець на підставі рішення Криворізької міської ради від 29.03.2017 №1556 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення для обслуговування шахти "Нова-Північна", з кадастровим номером 1211000000:04:226:0010, яка розташована на вул. Зв`язку, 2с у Покровському районі м. Кривого Рогу.

В оренду передано земельну ділянку площею 0,8744 га (пункт 2 договору).

Згідно пункту 3 договору, на земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна: об`єкти основних засобів (електропідстанція ш.Нова-Північна, будівля вентиляційної установки ш. Нова-Північна, баштова надшахтна будівля ш. Нова-Північна, промислова дільниця ш. Нова-Північна), що обліковується на балансі ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат".

Пунктом 5 договору визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки становить 6 565 782,16 грн.

Відповідно до пункту 6 договору, його укладено до 23.05.2022.

Пунктом 7 договору передбачено, що на момент укладення договору оренди річна плата за землю вноситься орендарем в розмірі 62 637, 56 грн, виключно у грошовій формі за ставкою 0,9% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Згідно пункту 8 договору, розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки не є сталим і змінюється в зв`язку з проведення її щорічної індексації та на підставі інших вимог діючого законодавства. Орендар самостійно зобов`язується щорічно відповідно до інформації Центрального органу виконавчої влади, до реалізує державну політику в сфері земельних відносин, про коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, опублікованих в засобах масової інформації, здійснювати індексацію нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженою Кабінетом Міністрів формулою, що заповнюється під час укладання або зміни умов договору чи продовження його дії.

Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору.

Державною службою геології та надр України позивачу видано спеціальний дозвіл №2557 від 12.10.2001 за наказом від 24.02.2016 №69, за видом користування надрами: видобування залізної руди, мета користування надрами: продовження видобування залізних руд у полі шахти "Октябрська" Дніпропетровської області, розташованої у 13 км на північний схід від центру м.Кривий Ріг у Жовтневому районі. Строк дії спеціального дозволу до 12.10.2018.

Згідно з наказом Державної служби геології та надр України від 31.10.2018 №410 "Про продовження строку дії спеціальних дозволів на користування надрами" продовжено строк дії спеціального дозволу на користування надрами №2557 на 20 років.

Державною службою гірничого нагляду та промислової безпеки України 28.12.2011 публічному акціонерному товариству "Криворізький залізорудний комбінат" видано Акт про надання гірничого відводу з метою розробки родовища залізної руди в межах поля шахти "Октябрська". Гірничий відвід знаходиться в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області. Площа проекції гірничого відводу, показана на копії топографічного плану кутовими точками, становить 947,4 га. Термін чинності акта про надання гірничого відводу до 12.10.2018.

З топографічного плану вбачається, що межі спірної земельної ділянки, повністю входять до меж гірничого відводу поля шахти "Октябрська".

12.07.2017 Криворізькою міською радою було прийняте рішення № 1862 "Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2018 році", відповідно до якого, для земель промисловості за кодом 11.01 (для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами) з 01 січня 2018 року встановлено річний розмір орендної плати у вигляді 1% від нормативної грошової оцінки земель міста.

01.01.2018 набрав чинності Закон України від 07.12.2017 №2245-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році", відповідно до пункту 50 якого, статтю 284 Податкового кодексу України доповнено пунктом 284.4 такого змісту: "284.4 Плата за землю за земельні ділянки, надані для залізниць у межах смуг відведення, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 цього Кодексу".

З огляду на зазначені положення закону, позивач підготував проект додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки №2017286 від 15.06.2017, в якій запропонував викласти пункт 7 договору в наступній редакції: "Починаючи з 01.01.2018 річна орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем в розмірі 17 399, 25 грн виключно у грошовій формі. Обчислення розміру орендної плати починаючи з 01.01.2018 здійснюється на підставі пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до пункту 274.1 статті 274, пункту 288.5.1 статті 288 Податкового кодексу України та рішення Криворізької міської ради від 12.07.2017 №1862 "Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2018 році".

Розрахунок розміру орендної плати був додатком до даної додаткової угоди.

Зазначена додаткова угода була направлена позивачем на адресу відповідача супровідним листом №53-14/1155 від 02.05.2018.

Листом №6/18-1407 від 11.05.2018 відповідач розглянувши пропозицію позивача, відмовив у підписанні спірної додаткової угоди.

Державною службою гірничого нагляду та промислової безпеки України 26.12.2018 публічному акціонерному товариству "Криворізький залізорудний комбінат" видано акт про надання гірничого відводу з метою розробки родовища залізної руди в межах поля шахти "Октябрська". Гірничий відвід знаходиться в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області. Площа проекції гірничого відводу, показана на копії топографічного плану кутовими точками, становить 880,0 га. Термін чинності акта про надання гірничого відводу до 12.10.2038.

Відповідно до змісту пояснювальної записки, яка є складовою проекту гірничого відводу, шахта "Нова-Північна" є частиною єдиного комплексу шахти "Октябрська".

3.3. Оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та наданих заперечень, дослідивши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, оцінивши докази в їх сукупності та взаємозв`язку, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, враховуючи таке.

Положенням статті 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Предметом спору у даній справі є вимога позивача про внесення змін до договору оренди земельної ділянки №2017286 від 15.06.2017, у зв`язку з набранням чинності Закону України від 07.12.2017 №2245-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році".

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо зазначено про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ст. 6 Цивільного кодексу України).

За змістом частини другої ст.792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до змісту статей 759 та 762 Цивільного кодексу України, законом можуть бути передбачені особливості укладання та виконання договору найму (оренди), і договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном

Статтею 21 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно зі статтею 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією із суттєвих умов договору оренди.

За приписами ст.30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розглядається в судовому порядку.

Стаття 284 Податкового кодексу України регулює особливості оподаткування платою за землю. Поняття плати за землю наведено у підпункті 147 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, відповідно до якого платою за землю є обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Тобто поняття плати за землю має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою, з іншого - є однією із форм плати за землю як загальнодержавного податку на рівні із земельним податком.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" статтю 284 Податкового кодексу України доповнено пунктом 284.4, згідно з яким плата за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 цього Кодексу.

Отже, у пункті 284.4 статті 284 Податкового кодексу України визначено розмір плати за землю відповідної категорії у виді орендної плати, що має наслідком внесення змін у договірні відносини сторін щодо оренди земельних ділянок таких категорій.

При цьому імперативні положення Податкового кодексу України мають пріоритет у частині визначення розміру орендної плати (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №904/3714/18, від 27.08.2019 у справі № 904/3718/18).

Таким чином, з 01.01.2018 для гірничодобувних підприємств для видобування корисних копалин і розробки родовищ корисних копалин установлено спеціальну ставку плати за землю (відповідний висновок наведено також у постановах Верховного Суду від 16.07.2019 у справі № 904/3720/18 та від 11.09.2019 у справі № 904/5638/18).

Відповідно до статті 17 Кодексу України про надра, гірничим відводом є частина надр, надана користувачам для промислової розробки родовищ корисних копалин та цілей, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин. Користування надрами за межами гірничого відводу забороняється.

Згідно статті 14 Кодексу України про надра, надра надаються у користування для: геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення; видобування корисних копалин; будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод; створення геологічних територій та об`єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам`ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.); виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції; задоволення інших потреб.

Матеріали справи свідчать про те, що Державною службою геології та надр України видано спеціальний дозвіл № 2557 від 12 жовтня 2001 року за наказом від 24 лютого 2016 року № 69, за видом користування надрами: видобування залізної руди, мета користування надрами: продовження видобування залізних руд у полі шахти "Октябрська" Дніпропетровської області, розташованої у 13 км на північний схід від центру м. Кривий Ріг у Жовтневому районі. Строк дії спеціального дозволу до 12 жовтня 2018 року.

Згідно з наказом Державної служби геології та надр України від 31 жовтня 2018 року №410 "Про продовження строку дії спеціальних дозволів на користування надрами" продовжено строк дії спеціального дозволу на користування надрами № 2557 на 20 років.

Державною службою гірничого нагляду та промислової безпеки України 28 грудня 2011 року публічному акціонерному товариству "Криворізький залізорудний комбінат" видано акт про надання гірничого відводу з метою розробки родовища залізної руди в межах поля шахти "Октябрська".

Гірничий відвід знаходиться в м.Кривий Ріг Дніпропетровської області. Площа проекції гірничого відводу, показана на копії топографічного плану кутовими точками, становить 947,4 га. Термін чинності акта про надання гірничого відводу до 12 жовтня 2018 року.

Також, Державною службою гірничого нагляду та промислової безпеки України 26.12.2018 публічному акціонерному товариству "Криворізький залізорудний комбінат" видано акт про надання гірничого відводу з метою розробки родовища залізної руди в межах поля шахти "Октябрська".

Гірничий відвід знаходиться в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області. Площа проекції гірничого відводу, показана на копії топографічного плану кутовими точками, становить 880,0 га. Гірничий відвід знаходиться в м.Кривий Ріг Дніпропетровської області. Площа проекції гірничого відводу, показана на копії топографічного плану кутовими точками, становить 947,4 га. Термін чинності акта про надання гірничого відводу до 12 жовтня 2018 року.

З актів вбачається, що межі спірної земельної ділянки, повністю входять до меж гірничого відводу поля шахти " Октябрська ", що спростовує доводи відповідача.

Основною діяльністю позивача є добування залізної руди підземним способом (код КВЕД 07.10). З цією метою позивач орендує земельні ділянки, на яких розміщені об`єкти нерухомості, які безпосередньо задіяні в процесі видобування корисних копалин у вигляді залізної руди.

Таким чином, орендована земельна ділянка використовується позивачем саме з метою видобування корисних копалин і при цьому, у пункті 1 договору прямо вказано, що цільовим призначенням та метою використання земельної ділянки є саме обслуговування шахти "Нова-Північна".

При цьому, доказів, що спростовують використання спірної земельної ділянки з іншою метою, ніж за цільовим призначенням - видобування корисних копалин, колегією суддів не встановлено, а доказів на підтвердження протилежного апелянтом не надано.

Приймаючи до уваги викладені обставини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що прийняття змін до Податкового кодексу України у частині розрахунку плати за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин і розробки родовищ корисних копалин, є підставою для внесення відповідних змін до укладеного між сторонами договору оренди землі з огляду на імперативність положень цього Кодексу (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 08.08.2019 у справі № 904/3706/18, від 15.08.2019 у справі №904/3710/18, від 15.08.2019 у справі №904/3717/18, від 15.08.2019 у справі № 904/3721/18).

Наведене спростовує доводи скаржника про незаконність і необґрунтованість внесення таких змін до договору.

Суд апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи скаржника, що дія пункту 284.4 статті 284 ПК України, згідно з яким передбачено пільги щодо плати за землю відповідної категорії, не поширюється на орендарів земель комунальної власності, адже ці особи вносять плату за землю у формі орендної плати, а зазначені норми Податкового кодексу України стосуються платників земельного податку, якими є власники або постійні користувачі земельних ділянок, зважаючи на таке.

Положення статті 284 Податкового кодексу України регулюють особливості оподаткування платою за землю. Поняття плати за землю наведено у підпункті 147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Тобто плата за землю має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою, з іншого - однією із форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком.

Таким чином, положення пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України визначають розмір плати за землю відповідної категорії у виді орендної плати, що має наслідком внесення змін у договірні відносини сторін щодо оренди земельних ділянок визначених категорій. Імперативні положення ПК України мають пріоритет у частині визначення розміру орендної плати (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 13.09.2019 у справі № 904/3709/18, від 15.08.2019 у справі № 904/3710/18, від 15.08.2019 у справі № 904/3717/18, від 15.08.2019 у справі № 904/3721/18, від 16.07.2019 у справі № 904/3720/18, від 10.04.2019 у справі № 904/3714/18, від 27.08.2019 у справі № 904/3718/18).

У даному випадку запропоновані позивачем умови додаткової угоди до договору оренди повністю відповідають положенням пункту 274.1 статті 274, пункту 284.4 статті 284 і пункту 288.5 статті 288 ПК України.

Дослідивши розрахунок розміру орендної плати, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що він є правильним.

Посилання скаржника на висновки Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), викладені в рішеннях у справах "Ятрідіс проти Греції" від 25 березня 1999 року, "Трегубенко проти України" від 02 листопада 2004 року є недоречним, оскільки ці висновки стосуються сумісності заходу втручання, зокрема держави, у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у першій справі заявник звернувся до ЄСПЛ, вважаючи, що відмова органів державної влади повернути йому приміщення кінотеатру порушує право цієї особи на мирне володіння майном, а у другій справі заявник звернувся до ЄСПЛ, посилаючись на те, що в результаті скасування остаточного та обов`язкового рішення суду, винесеного на користь цієї особи, порушено право заявника на мирне володіння майном.

Безпідставними є твердження скаржника (із посиланням на рішення ЄСПЛ у справах "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації", "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України", "Суомінен проти Фінляндії", "Хаджинастасиу проти Греції") про необґрунтованість оскаржуваних судових рішень, оскільки із їх змісту вбачаються підстави, мотиви та обґрунтування, із яких виходив місцевий господарський суд, задовольняючи позов.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції.

3.4. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права під час ухвалення оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції не встановлено. В зв`язку з цим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції має бути залишене без змін.

3.5. Розподіл судових витрат.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст.ст.269,275,276,281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні апеляційної скарги Криворізької міської ради відмовити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2018 у справі №904/3711/18 залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Постанова складена у повному обсязі 25.11.2019.

Головуючий суддя В.О.Кузнецов

Суддя І.О.Вечірко

Суддя О.В.Чус