Рішення

від 19.11.2019 по справі 908/2582/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 34/90/19-28/149/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2019 Справа № 908/2582/19

м.Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федорової Олени Владиславівни при секретарі Рикун А.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Українська комерційна нерухомість" (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 160)

до відповідача публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (69035, місто Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14)

про стягнення грошових коштів

Представники сторін:

від позивача: Гапоненко В.В. наказ №7-к від 10.07.2018, директор;

від відповідача: Фуклєва А.В., довіреність №433 від 10.09.2019, адвокат.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська комерційна нерухомість" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом № 60 від 17.09.2019 (вх. №2763/08-07/19) про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" суми попередньої оплати за непоставлену електричну енергію у розмірі 297438,90 грн.

Позов заявлено на підставі ст. ст. 525, 526, 527, 530, 693 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 275, 276 Господарського кодексу України.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.09.2019 справу № 908/2582/19 передано на розгляд судді Науменку А.О.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 23.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2582/19, присвоєно справі номер провадження 34/90/19. Постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Судове засідання призначено на 21.10.2019 о 10 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 21.10.2019 суддею Науменком А.О., в порядку ст. ст. 33, 35, 38 ГПК України, заявлено самовідвід.

Розпорядженням керівника апарату суду від 21.10.2019 № П-571/19, на підставі ухвали судді-доповідача у справі Науменка А.О. від 21.10.2019, відповідно до пунктів 2.3.3, 2.3.47, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено потворний автоматизований розподіл судової справи №908/2582/19.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2019 справу №908/2582/19 (номер провадження 34/90/19) передано на розгляд судді Федоровій О.В.

Ухвалою суду від 22.10.2019 прийнято справу №908/2582/19 до розгляду та відкрито провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 34/90/19-28/149/19, на підставі ст. 250 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи. Судове засідання призначено на 19.11.2019, явку сторін визнано обов`язковою.

22.10.2019 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву №2003-юр від 18.09.2019

В позовній заяві позивач посилався на укладення між ним та відповідачем договору про постачання електричної енергії №9309 від 26.04.2011. Позивач, враховуючи умови договору, здійснював попередню оплату за електроенергію, яку він використовуватиме в майбутньому. За підсумками 2018 року позивачем сплачено грошових коштів за користування електричною енергією в загальній сукупності у більшому розмірі ніж фактично використано протягом року. У зв`язку з чим, переплата склала 297.438,90 грн., про що суду надані рахунок №9309/12а від 31.12.2018, відповідно до якого до сплати за грудень 2018 вартість спожитої електроенергії складає -297.438,90 грн. та Акт звірки взаємних розрахунків від 07.02.2019 підписаний обома сторонами. З 01.01.2019 ПАТ "Запоріжжяобленерго" розпочало провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії на території Запорізької області на підставі ліцензії з розподілу електричної енергії, що видана згідно постанови НКРЕКП від 13.11.2018 № 1415. При цьому, ліцензія відповідача на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом з цього ж часу анульована. Таким чином, з 01.01.2019 ПАТ "Запоріжжяобленерго" не є електропостачальником та не може згідно вимог закону здійснювати діяльність з постачання електричної енергії, у зв`язку з чим між сторонами були припинені договірні правовідносини на підставі договору №9309 від 26.04.2011. З метою повернення попередньої оплати позивачем були спрямовані на адресу ПАТ "Запоріжжяобленерго" лист №11 від 08.02.2019, потім вимогу №18 від 20.03.2019. У зв`язку з відсутністю дії з боку відповідача щодо повернення грошової суми в добровільному порядку, позивач звернувся з позовом до суду.

У відзиві на позов №2003-юр від 18.09.2019, який отримано судом 22.10.2019, відповідач зазначив, що з 01.01.2019 ПАТ "Запоріжжяобленерго" не є постачальником електричної енергії, а є оператором системи розподілу електричної енергії, відповідно з цього часу не може згідно вимог закону здійснювати діяльність з постачання електричної енергії. У зв`язку із цим, станом на 01.01.2019 виникла кредиторська заборгованість ПАТ "Запоріжжяобленерго" перед споживачами електричної енергії (юридичними та фізичними особами), що здійснювали відповідачу (як постачальнику) попередню оплату за електричну енергію в розмірі більшому за обсяги спожитої електричної енергії, в т.ч. і перед позивачем. Відповідач зазначив, що звертався до банка з вимогами про повернення коштів, які надходили від споживачів на поточні рахунки із спеціальним режимом використання відповідача і являлись попередньою оплатою за електричну енергію. Проте, ПАТ "Державний ощадний банк України" безпідставно повертав без виконання платіжні доручення відповідача, які спрямовані на повернення коштів споживачам. При цьому відповідач відзначив, що постановою НКРЕКП від 11.12.2018 №1833 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПАТ "Запоріжжяобленерго", яка набрала чинності з 01.01.2019, не передбачено такого напрямку використання коштів, як повернення переплати (кредиторської заборгованості) юридичним та фізичним особам. Зазначав про наявність наміру укласти мирову угоду, проект якої доданий до відзиву на позов. У зв`язку з чим просив надати сторона додатковий час для проведення переговорів з приводу укладення мирової угоди у справі. Звертав увагу суду, що ПАТ "Запоріжжяобленерго" є підприємством державного сектору економіки та включено до Переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, який затверджено постановою Кабінету міністрів України від 04.03.2015 №83. Розпорядженням КМУ від 16.01.2019 №36-р ПАТ "Запоріжжяобленерго" включено до переліку об`єктів великої приватизації державної власності. На підставі п. 12 ч. 1 ст. 34 ЗУ "Про виконавче провадження" зупиняє вчинення виконавчих дій ц разі включення державних підприємств або пакетів акцій (часток) господарських товариств до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації. Тому, надання судом розстрочки виконання судового рішення дає можливість відповідачу добровільно сплатити заборгованість відповідно до графіку розстрочки, який буде встановлено судом, оскільки здійснити оплату у повному обсязі одразу після винесення рішення відповідач не зможе з огляду на критичний фінансовий стан, а також з огляду на те, що виконавче провадження щодо стягнення заборгованості за даним рішенням суду підлягає зупиненню на підставі ЗУ "Про виконавче провадження". З урахуванням викладеного, з посиланням на ст. 239 ГПК України, у разі задоволення позову просив розстрочити виконання рішення суду на 12 місяців.

19.11.2019 на адресу суду відповідача надійшло клопотання №2156-юр від 18.11.2019 про доручення доказів часткової оплати (повернення переплати) споживачу за спожиту електроенергію за договором про постачання електричної енергії №9309 від 26.04.2011 у сумі 33.048,77 грн. що підтверджується платіжними дорученнями № 31893 від 04.10.2019 та №33050 від 24.10.2019.

Судом перевірені повноваження присутніх в судовому засіданні представників сторін. З`ясовано про обізнаність уповноважених представників про права та обов`язки учасників судового процесу. Відводів складу суду не заявлено.

Розгляд справи відповідно до вимог ст. 222 ГПК України здійснювався за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Фіксування судового процесу за допомогою відеозаписувального технічного засобу судом не здійснювалось у зв`язку з відсутністю у суду такої технічної можливості.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, що викладені у позові. Підтвердив факт часткового повернення відповідачем суми попередньої оплати у розмірі 33.048,77 грн. Відхилив пропозицію відповідача щодо укладання мирової угоди. Щодо заяви про розстрочення виконання судового рішення позивач висловив свої заперечення, оскільки наявний факт невиконання відповідачем зобов`язань; надані відповідачем докази на підтвердження його неплатоспроможності не можуть братися до уваги, тому що грошові кошти, які підлягають сплаті позивачу не є власністю відповідача, а тому вони не могли ним використовуватися на виконання інших зобов`язань, а отже ці кошти неправомірно були витрачені відповідачем.

Представник відповідача підтримав свою правову позицію, що викладена у відзиві №2003-юр від 18.09.2019. Просив у позові відмовити. А у разі задоволення позову надати розстрочку виконання рішення суду на 12 місяців.

В судовому засіданні 19.11.2019 суд визнав наявні документи достатніми для об`єктивного та всебічного розгляду спору, внаслідок чого, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом оголошено, що повний текст рішення буде складений протягом п`яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення та надісланий на адреси сторін.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" (постачальник електричної енергії, відповідач у справі) та товариство з обмеженою відповідальністю "Українська комерційна нерухомість" (споживач, позивач у справі) 26.04.2011 уклали договір про постачання електричної енергії № 9309 (надалі - Договір), відповідно до умов якого постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу", а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точки продажу електричної енергії визначаються додатком № 2 "Точки продажу електричної енергії споживачу" (розділ 1 Договору).

Згідно з п. 2.3.4 Договору споживач зобов`язується оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатка № 4 "Порядок розрахунків за активну електричну енергію" та додатка № 5 "Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії".

Відповідно до п. 7.4 договору розрахунки за електроенергію здійснювалися згідно з додатком №4 "Порядок розрахунків за активну електричну енергію" з урахуванням умов додатка №7 "Порядок визначення вартості мінімального обсягу електричної енергії в точці обліку". Розрахунки за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії обумовлювалися додатком №6 "Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії".

Пунктом 9.4 договору встановлено, що цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і укладається на термін до 31 грудня 2011 року. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії. Умови, а також термін дії договору, можуть бути переглянуті в будь-який момент за узгодженням сторін.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору відповідачем було виставлено рахунок №9309/1пп від 03.12.2018 на попередню оплату за електроенергію, яка буде використана споживачем у січні 2019 року на суму 187.388,21 грн.

Позивач перерахував на користь відповідача обумовлену суму попередньої оплати за електроенергію за січень 2019 у розмірі 187.388,21 грн., про що свідчить платіжне доручення № 165 від 12.12.2018.

Згідно рахунку № 9309/12а від 31.12.2018 за грудень відповідачем нараховано позивачу 191.256,30 грн. Також, в рахунку № 9309/12а від 31.12.2018 відповідачем зазначено сальдо на користь споживача, яке станом на 01.01.2019 дорівнювало 297.438,90грн.

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 13.11.2018 прийнято постанову № 1415 "Про видачу ПАТ "Запоріжжяобленерго" ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом".

Відповідно до п. 1 вказаної постанови, НКРЕКП видано ПАТ "Запоріжжяобленерго" (код ЄДРПОУ 00130926) ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності, а саме: на території Запорізької області в межах розташування системи розподілу електричної енергії, що перебуває у власності ПАТ "Запоріжжяобленерго", та електричних мереж інших власників, які приєднані до мереж ліцензіата (з якими укладені відповідні договори згідно з законодавством).

У пункті 2 постанови НКРЕКП вказано: анулювати ПАТ "Запоріжжяобленерго" (код ЄДРПОУ 00130926) з 01 січня 2019 року ліцензію на право провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, видану відповідно до постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 04 вересня 1996 року № 73, та ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, видану відповідно до постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 04 вересня 1996 року № 74, на підставі пункту 13 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії".

Таким чином, з 01.01.2019 ПАТ "Запоріжжяобленерго" не є електропостачальником та не може згідно вимог закону здійснювати діяльність з постачання електричної енергії.

У зв`язку із зміною постачальника електроенергії позивач звертався з спочатку з листом №11 від 08.02.2019, потім з вимогою №18 від 20.03.2019 щодо повернення переплати за Договором № 9309 від 26.04.2011, в якій просив відповідача повернути надмірно сплачені грошові кошти за користування електричною енергією у розмірі 297.438,90 грн. згідно рахунку №9309/12а від 31.12.2018 та акту звірки розрахунків від 07.02.2019. Вимога отримана відповідачем 25.03.2019, про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення.

У відповіді на вимогу відповідач зазначив про вчинення ним ряду дій для спонукання АТ "Ощадбанк" повернути отримані від споживачів грошові кошти в якості попередньої оплати. Проте, банк повернув ПАТ "Запоріжжяобленерго" платіжні доручення без виконання з посиланням на лист-роз`яснення НКРЕКП.

Вимога позивача залишена відповідачем без задоволення.

Згідно з підписаним сторонами та скріпленим печатками підприємств актом звірки взаєморозрахунків від 07.02.2019 за договором № 9309 від 26.04.2011 існує заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 297.438,90 грн.

Залишок коштів попередньої оплати за договором № 9309 від 26.04.2011 відповідачем у добровільному порядку не повернуто, що стало підставою звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги щодо стягнення попередньої оплати такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.

Господарські взаємовідносини сторін врегульовано договором про постачання електричної енергії № 8293 від 12.06.2007.

Згідно з ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами 6 та 7 статті 276 ГК України закріплено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Закон України "Про ринок електричної енергії", який набрав чинності 11.06.2017, визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природнє середовище.

У відповідності до ст. ст. 8, 45 вказаного Закону господарська діяльність з виробництва, передачі, розподілу електричної енергії, постачання електричної енергії споживачу, трейдерська діяльність, здійснення функцій оператора ринку та гарантованого покупця провадиться на ринку електричної енергії за умови отримання відповідної ліцензії.

З 01.01.2019 ПАТ "Запоріжжяобленерго" розпочало провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії на території Запорізької області на підставі ліцензії з розподілу електричної енергії, що видана згідно постанови НКРЕКП від 13.11.2018 № 1415. Ліцензія позивача на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом з цього ж часу анульована.

Таким чином, з 01.01.2019 ПАТ "Запоріжжяобленерго" не є енергопостачальником та не може згідно вимог закону здійснювати діяльність з постачання електричної енергії.

Вищевикладене свідчить, що ПАТ "Запоріжжяобленерго" на теперішній час не має можливості виконувати свої зобов`язання за договором про постачання електричної енергії № 9309 від 26.04.2011 по постачанню у 2019 році електричної енергії.

Суд приймає до уваги, що підписаним сторонами та скріпленим печатками підприємств актом звірки взаєморозрахунків зафіксовано, що за позивачем за період з січня 2018 року по грудень 2018 року рахується переплата за Договором № 9309 від 26.04.2011 в сумі 297.438,90грн.

В розумінні ст. ст. 9, 10 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" вказаний акт є зведеним обліковим документом, який відображає загальну суму заборгованості та фіксує стан розрахунків між сторонами.

Отже, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо, однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу. Відповідний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18.

Наведені вище фактичні обставини справи свідчать, що станом на 01.01.2019 у ПАТ "Запоріжжяобленерго" виникла кредиторська заборгованість перед позивачем у справі, як споживачем електричної енергії, в розмірі 297.438,90 грн. попередньої оплати за електричну енергію, обсяги якої не були спожиті.

Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. (ч. 2 ст. 714 ЦК України)

За приписами ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом.

Відповідач належних та допустимих доказів повернення позивачу 297.438,90 грн. попередньої оплати за електричну енергію, обсяги якої не були спожиті, суду не надав.

У відзиві на позов відповідач не заперечив того факту, що станом на 01.01.2019 у ПАТ "Запоріжжяобленерго" виникла кредиторська заборгованість перед споживачами електричної енергії (в тому числі і перед позивачем у даній справі) по попередній оплаті за електричну енергію в розмірі більшому за обсяги спожитої електричної енергії.

Отже, виходячи з наведеного, правові підстави для утримання відповідачем попередньої оплати відсутні. Праву покупця вимагати повернення суми попередньої оплати кореспондує обов`язок продавця повернути попередню оплату.

Доводи відповідача про те, що постановою НКРЕКП від 11.12.2018 № 1833 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПАТ "Запоріжжяобленерго" не передбачено такого напрямку використання коштів, як повернення переплати (кредиторської заборгованості) юридичним та фізичним особам, не спростовують встановленого факту наявності переплати та відсутності підстав для утримання коштів.

19.11.2019 суду надані докази часткового повернення відповідачем попередньої оплати за вказаним правочином у розмірі 33.048,77 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин суд, враховуючи добровільне повернення відповідачем попередньої оплати, ухвалив закрити провадження у справі в частині стягнення 33.048,77 грн. боргу.

Стосовно решти позовних вимог щодо стягнення попередньої оплати яка здійсненна позивачем в рамках договору №9309 від 26.04.2011 на суму 264.390,13 грн. суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність цих вимог.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Відповідач позовні вимоги не спростував, доказів, які могли б свідчити про виконання ним обов`язку щодо повернення позивачу надмірно сплачених за договором коштів або відсутності надмірно сплачених позивачем коштів в рамках договору №9309 від 26.04.2011 за вказаний у позові період не надав.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з ПАТ "Запоріжжяобленерго" 264.390,13 грн. надмірно сплачених ТОВ "Українська комерційна нерухомість" коштів за договором про постачання електричної енергії № 9309 від 26.04.2011.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Стосовно клопотання відповідача щодо розстрочення виконання судового рішення на чотири календарних місяця, суд зазначає наступне:

Статтями 7, 13 ГПК України закріплено, що правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 239 ГПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Частинами 1, 4 ст. 331 ГПК України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

При вирішенні питання про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення, суд виходить з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. При цьому, при прийнятті рішення про надання розстрочки та відстрочки суд має враховувати, що відстрочка або розстрочка виконання рішення допускається лише у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання розстрочки виконання судового рішення, має бути підтверджена відповідними засобами доказування, а до заяви повинні бути додані докази щодо неможливості чи ускладнення виконання рішення.

Відповідачем до матеріалів справи на підтвердження скрутного фінансового стану долучено наступні документи: довідки за підписом директора з економіки та фінансів ПАТ "Запоріжжяобленерго" Галета О.Л. від 26.07.2019 № 001-08/98, від 25.09.2019 № 003-46/16166, від 25.09.2019 № 003-46/16165 "Кредиторська заборгованість станом на 31.08.2019", довідка щодо мінімально необхідних платежів ПАТ "Запоріжжяобленерго" в межах передбачених затвердженою структурою тарифів на послуги з розподілу електричної енергії з 01.08.2019, довідка про дебіторську заборгованість від 26.07.2019 №003-46/101, довідка щодо дефіциту обігових коштів від 27.09.2019 від 001-09/20289, кредиторська заборгованість станом на 01.09.2019 за роботи, послуги, ТМЦ тощо від 27.09.2019 №003-09/16331.довідки про залишки на поточних рахунках №003-09/16332, №003-09/16333, №003-09/16334, №003-06/16335, №003-09/16336, №003-09/16337 від 27.09.2019, баланс (звіт про фінансовий стан) 31.12.18, звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2018 рік.

Наведені відповідачем доводи та подані докази визнані судом такими, що свідчать про винятковість обставин, достатніх та необхідних для розстрочення виконання рішення суду у розумінні ст.ст. 73, 74, 76, 77 ГПК України.

Проаналізувавши доводи відповідача щодо розстрочення виконання судового рішення по справі та надані в обґрунтування вказаного клопотання докази, зважаючи на часткове погашення суми заборгованості в ході розгляду справи, а також враховуючи ті аргументи, які викладені відповідачем на підтвердження скрутного фінансового становища станом на момент прийняття рішення, суд констатує існування об`єктивних обставин, які ускладнюють виконання рішення.

Судом враховано вищенаведені обставини, надано оцінку на предмет реальної можливості виконання судового рішення при наданні розстрочки, враховано, що розстрочка виконання рішення не порушить баланс інтересів сторін, а саме, досягнення мети виконання судового рішення при максимальному дотриманні співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора.

За таких обставин, суд вважає за можливе скористатися наданим ч. 1 ст. 239 Господарського процесуального кодексу України правом та частково задовольнити клопотання відповідача, надавши розстрочку виконання рішення в частині стягнення боргу (попередньої оплати) строком на 6 місяців із щомісячною сплатою рівними частинами по 44.065,02 грн., а в останній місяць 44.065,03 грн., починаючи з листопада 2019 року по квітень 2020 року (включно).

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, а саме: з відповідача (ПАТ "Запоріжжяобленерго") на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі: 3.965,85 грн. (264.390,13 грн. (задоволена сума) х 1,5% (від ціни позову) = 3.965,85 грн.).

Судовий збір в частині позовних вимог, провадження за якими закрито, а саме в розмірі: 33.048,77 грн. (закрито)/297.438,90 грн. (заявлено) х 4.461,58 грн. (сплачений судовий збір за розгляд заявлених позовних вимог) = 495,73 грн. підлягає поверненню позивачу ухвалою суду відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" у разі звернення позивача до суду з відповідним клопотанням.

Керуючись ст. ст. 126, 129, 231, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Українська комерційна нерухомість" до відповідача публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" про стягнення 297.438,90 грн. задовольнити частково.

2. Закрити провадження у справі в частині стягнення 33.048,77 грн. (тридцять три тисячі сорок вісім грн. 77 коп.) попередньої оплати.

3 . Стягнути з публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (69035, місто Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14, ідентифікаційний код 00130926) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Українська комерційна нерухомість" (69005, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 160, ідентифікаційний код 33242664) 264.390,13 грн. (двісті шістдесят чотири тисячі триста дев`яносто грн. 13 коп.) попередньої оплати за договором №9309 про постачання електричної енергії від 26.04.2011, розстрочивши виконання рішення на шість місяців, починаючи з листопада 2019 року, зі сплатою:

- 44.065,02 грн. (сорок чотири тисячі шістдесят п`ять грн. 02 коп.) до 29.11.2019;

- 44.065,02 грн. (сорок чотири тисячі шістдесят п`ять грн. 02 коп.) до 31.12.2019;

- 44.065,02 грн. (сорок чотири тисячі шістдесят п`ять грн. 02 коп.) до 31.01.2020;

- 44.065,02 грн. (сорок чотири тисячі шістдесят п`ять грн. 02 коп.) до 28.02.2020;

- 44.065,02 грн. (сорок чотири тисячі шістдесят п`ять грн. 02 коп.) до 31.03.2020;

- 44.065,03 грн. (сорок чотири тисячі шістдесят п`ять грн. 03 коп.) до 30.04.2020. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (69035, місто Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14, ідентифікаційний код 00130926) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Українська комерційна нерухомість" (69005, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 160, ідентифікаційний код 33242664) 3.965,85 грн. (три тисячі дев`ятсот шістдесят п`ять грн. 85 коп.) судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Судовий збір в розмірі 495,73 грн. (чотириста дев`яносто п`ять грн. 73 коп.) повернути ТОВ "Українська комерційна нерухомість" (ідентифікаційний код 33242664) ухвалою суду в разі звернення його до суду з відповідним клопотанням.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 25 листопада 2019 року.

Суддя О.В. Федорова