Рішення
від 12.11.2019 по справі 911/1712/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2019 р. м. Київ Справа № 911/1712/19

Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, за участю секретаря судового засідання О.О.Стаднік, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА, м. Київ

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю МІДО-ІНТЕРНЕШНЛ , м. Донецьк

2) Товариства з обмеженою відповідальністю НОРКОВА ФЕРМА ВІКІНГ , Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Велика Каратуль

3) Акціонерного товариства ТАСКОМБАНК , м. Київ

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

1) Публічне акціонерне товариство Банк Форум , м. Київ

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів:

2) Приватний нотаріус Переяслав-Хмельницького районного нотаріального округу Київської області Мусієнко Марина Миколаївна, Київська область, м. Переяслав-Хмельницький

про визнання недійсними договорів, застосування наслідків недійсності правочину та скасування рішення і записів державного реєстратора

представники:

від позивача - Д .В.Мошенець

від вiдповiдача 1 - не з`явився

від вiдповiдача 2 - Л.О.Довгаленко

від вiдповiдача 3 - О.А.Кондрасій

від третьої особи 1 - не з`явився

від третьої особи 2 - не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ВЕСТА б/н від 09.06.2019 року (вх. №1779/19 від 09.07.2019 року) до Товариства з обмеженою відповідальністю МІДО-ІНТЕРНЕШНЛ , 2) Товариства з обмеженою відповідальністю НОРКОВА ФЕРМА ВІКІНГ , 3) Акціонерного товариства ТАСКОМБАНК , треті особи 1) Публічне акціонерне товариство Банк Форум , 2) Приватний нотаріус Переяслав-Хмельницького районного нотаріального округу Київської області Мусієнко Марина Миколаївна про визнання недійсними договорів, застосування наслідків недійсності правочину та скасування рішення і записів державного реєстратора.

Ухвалою суду від 12.07.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/1712/19 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 30.07.2019 року.

До суду від третьої особи 2 надійшла заява №291/01-16 від 22.07.2019 року (вх. №14549/19 від 25.07.2019 року) на виконання вимог ухвали суду від 12.07.2019 року. Крім того, приватний нотаріус Переяслав-Хмельницького районного нотаріального округу Київської області Мусієнко М.М. просила суд провести підготовче засідання без її участі.

До суду від відповідача 2 - ТОВ НОРКОВА ФЕРМА ВІКІНГ надійшов відзив на позовну заяву №26-с від 26.07.19 року (вх. №14810/19 від 30.07.2019 року), в якому відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування поданого відзиву відповідач 2 зазначив, що на момент укладення спірного Договору купівлі-продажу, нотаріус провів всі визначені законом необхідні дії щодо перевірки повноважень осіб, які діяли від імені сторін, перевірив та отримав витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, перевірив заборон щодо спірного майна та встановив їх відсутність щодо предмета Договору. На момент укладення спірного договору купівлі-продажу майна сторони не мали обмежень щодо розпорядження майном. Укладаючи спірний договір купівлі-продажу відповідач 1 та відповідач 2 мали на меті створення правових наслідків, які передбачені цим видом правочину та зареєстрували в Державному реєстрі прав на нерухоме майно право власності.

До суду від відповідача 3 - АТ ТАСКОМБАНК надійшов відзив на позовну заяву б/н від 26.07.2019 року (вх. №14848/19 від 30.07.2019 року), в якому відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Заперечуючи проти позову відповідач 3 зазначив, що факт винесення державним виконавцем постанови про накладення арешту на активи відповідача 1 та відповідача 2 після відкриття виконавчого провадження та після укладення оспорюваних договорів не обмежує право власника на розпорядження власним майном до винесення постанови про арешт майна. На думку відповідача 3, укладаючи 28.07.2016 року спірні договором відповідач 1 та відповідач 2 реалізували право на розпорядження власним майном, а посвідчення таких договорів нотаріусом свідчить про перевірку законності переходу прав та обов`язків за посвідченими договорами.

Відповідач 1, місцезнаходженням якого є 83045, м. Донецьк, вул. Нарпітовська, 10, у судове засідання 30.07.2019 року не з`явився, хоча про дату, час і місце підготовчого засідання був повідомлений належним чином шляхом розміщення інформації на сторінці суду (у розділі Новини та події суду ) офіційного веб-порталу Судова влада в Україні в мережі Інтернет. Відзив на позов відповідач не надав.

Відповідно до Указу Президента України від 14 листопада 2014 року №875/2014 Про рішення ради національної безпеки і оборони України від 04 листопада 2014 року Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях та розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року №1085-р (зі змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМУ №128-р від 18.02.2015) Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження , УДППЗ Укрпошта не здійснюється пересилання пошти у Донецькій області до/з міст обласного значення, зокрема, м. Донецьк.

Третя особа 1, належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, у судове засідання 30.07.2019 року не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила, вимоги ухвали суду від 12.07.2019 року не виконала.

Представниками сторін у судовому засіданні 30.07.2019 року подано клопотання про продовження строку підготовчого провадження у справі №911/1712/19 на тридцять днів.

Ухвалою суду від 30.07.2019 року продовжено строк підготовчого засідання у справі №911/1712/19 на тридцять днів та відкладено розгляд справи на 24.09.2019 року.

До суду від позивача надійшла відповідь №194/01-1 від 18.09.2019 року (вх. №17896/19 від 19.09.2019 року) на відзив АТ ТАСКОМБАНК .

До суду від позивача надійшла відповідь №195/01-1 від 18.09.2019 року (вх. №17899/19 від 19.09.2019 року) на відзив ТОВ НОРКОВА ФЕРМА ВІКІНГ .

До суду від позивача надійшло клопотання №192/01-1 від 18.09.2019 року (вх. №17897/19 від 19.09.2019 року) про витребування доказів відповідно до ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

До суду від позивача надійшло клопотання №193/01-1 від 18.09.2019 року (вх. №17898/19 від 19.09.2019 року) про зміну найменування позивача, так як відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань станом на 24.09.2019 року вбачається, що 07.08.2019 року внесено зміни повного найменування та скороченого найменування юридичної особи позивача, а саме: змінено назву у найменуванні з Товариства з обмеженою відповідальністю ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ВЕСТА на Товариство з обмеженою відповідальністю ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА (04080, м. Київ, вул. О.Терьохіна, буд 8 а, оф. 111, код 41264766).

Відповідач 1, місцезнаходженням якого є 83045, м. Донецьк, вул. Нарпітовська, 10, у судове засідання 24.09.2019 року не з`явився, хоча про дату, час і місце підготовчого засідання був повідомлений належним чином шляхом розміщення інформації на сторінці суду (у розділі Новини та події суду ) офіційного веб-порталу Судова влада в Україні в мережі Інтернет. Відзив на позов відповідач не надав.

Треті особи 1, 2 належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, у судове засідання 24.09.2019 року не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою суду від 24.09.2019 року змінено назву позивача з Товариства з обмеженою відповідальністю ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ВЕСТА на Товариство з обмеженою відповідальністю ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА ; задоволено клопотання позивача №192/01-1 від 18.09.2019 року (вх. №17897/19 від 19.09.2019 року) про витребування доказів відповідно до ст. 81 Господарського процесуального кодексу України; відкладено підготовче засідання на 15.10.2019 року.

До суду від відповідача 2 надійшов лист №10 від 10.10.2019 року (вх. №19446/19 від 11.10.2019 року) на виконання вимог ухвали суду від 24.09.2019 року.

До суду від третьої особи 2 - Приватного нотаріуса Переяслав-Хмельницького районного нотаріального округу Київської області Мусієнко Марини Миколаївни надійшов лист №390-01-16 від 08.10.2019 року (вх. №19466/19 від 11.10.2019 року) на виконання вимог ухвали суду від 24.09.2019 року та додана до нього копія іпотечного договору від 28.07.2016 року, укладеного між ТОВ Норкова ферма Вікінг та АТ Таскомбанк , який посвідчено приватним нотаріусом 28.07.2016 року та зареєстровано в реєстрі за №329.

Відповідач 1, місцезнаходженням якого є 83045, м. Донецьк, вул. Нарпітовська, 10, у судове засідання 15.10.2019 року не з`явився, хоча про дату, час і місце підготовчого засідання був повідомлений належним чином шляхом розміщення інформації на сторінці суду (у розділі Новини та події суду ) офіційного веб-порталу Судова влада в Україні в мережі Інтернет. Відзив на позов відповідач не надав.

Треті особи 1, 2, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, у судове засідання 15.10.2019 року не з`явились.

Представник позивача у судовому засіданні 15.10.2019 року заявив клопотання б/н від 15.10.2019 року (вх. №19673/19 від 15.10.2019 року) про витребування доказів та клопотання б/н від 15.10.2019 року (вх. №19674/19 від 15.10.2019 року) про виклик та допит свідка у судовому засіданні.

Представник відповідача 2 у судовому засіданні 15.10.2019 року заперечив проти заявленого клопотання представника позивача про виклик та допит свідка у судовому засіданні.

Представник відповідача 3 у судовому засіданні 15.10.2019 року надав документи (вх. №19519/19 від 15.10.2019 року), витребувані ухвалою суду від 24.09.2019 року.

Розглянувши у судовому засіданні 15.10.2019 року клопотання представника позивача про виклик та допит свідка у судовому засіданні, суд не вбачає підстав для його задоволення, у зв`язку з недотриманням процесуальної форми поданого клопотання та обмеженими процесуальними строками розгляду справи.

Ухвалою суду від 15.10.2019 року задоволено клопотання позивача б/н від 15.10.2019 року (вх. №19673/19 від 15.10.2019 року) про витребування доказів, закрито підготовче провадження у справі №911/1712/19 та призначено розгляд справи по суті на 12.11.2019 року.

До суду від Переяслав-Хмельницької РДА Київської області на виконання вимог ухвали суду надіслано лист №06.01-19/1887 від 09.10.2019 року з матеріалами реєстраційної справи щодо державної реєстрації речових прав за Договором купівлі-продажу нерухомого майна та повідомлено, що сканкопії іпотеки на підставі іпотечного договору в реєстрі відсутні. При цьому, оглянувши вказаний лист, судом встановлено, що до нього додано лише копію Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 28.07.2016 року.

На виконання вимог ухвали суду від 24.09.2019 року до суду 15.10.2019 року (вх. №19531/19 від 15.10.2019 року) надійшла відповідь Головного управління ДПС у Донецькій області №12728/10/05-99-54-10 від 11.10.2019 року.

На виконання вимог ухвали суду від 24.09.2019 року до суду 15.10.2019 року (вх. №19567/19 від 15.10.2019 року) надійшла відповідь №160/10-36-08-07 від 11.10.2019 року.

До суду від позивача надійшло клопотання №287/02-1-1 від 30.10.2019 року (вх. №20756/19 від 01.11.2019 року) про повернення до розгляду справи у підготовчому провадженні. Подане клопотання обґрунтоване тим, що судом не отримано всіх витребуваних доказів, що позбавляє суд можливості встановити обставини та дослідити докази, необхідні для повного та всебічного вирішення спору.

До суду від Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Міністерства юстиції України надійшла відповідь №4129/03.1-28 від 31.10.2019 року (вх. №20975/19 від 05.11.2019 року) на виконання ухвали суду. Вказаним листом повідомлено, що за результатами перевірки відділами державної реєстрації актів цивільного стану Донецької області актового запису про смерть відносно громадянина ОСОБА_2 не виявлено. Перевірку наявності актового запису цивільного стану проведено з 2012 року по теперішній час. Водночас, повідомлено про наявність у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян актового запису про смерть №621, складеного 08.08.2019 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Павлоградському, Юріївському районах та місту Павлограду Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2., ІНФОРМАЦІЯ_1.

До суду від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Голубничої О.В. на виконання вимог ухвали суду надійшла відповідь №30 від 07.11.2019 року (вх. №21480/19 від 11.11.2019 року) та копія іпотечного договору від 28.07.2016 року, укладеного між ПАТ Таскомбанк та ТОВ Мідо-Інтернешнл , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голубничою О.В. 28.07.2016 року та зареєстровано в реєстрі за №1465.

До суду від Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України на виконання вимог ухвали суду надійшла відповідь №14/4240 від 01.11.2019 року (вх. №21771/19 від 14.11.2019 року) згідно якої повідомлено про неможливість виконання ухвали суду від 15.10.2019 року.

До суду від Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях на виконання вимог ухвали суду надійшла відповідь №78/6/2839 від 11.11.2019 року (вх. №21862/19 від 15.11.2019 року) згідно якої повідомлено про неможливість виконання ухвали суду від 15.10.2019 року.

Відповідач 1, місцезнаходженням якого є 83045, м. Донецьк, вул. Нарпітовська, 10, у судове засідання 12.11.2019 року не з`явився, хоча про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином шляхом розміщення інформації на сторінці суду (у розділі Новини та події суду ) офіційного веб-порталу Судова влада в Україні в мережі Інтернет. Відзив на позов відповідач не надав.

Треті особи 1, 2, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, у судове засідання 12.11.2019 року не з`явились.

Представником позивача у судовому засіданні 12.11.2019 року подано письмові пояснення №296/02-1-1 від 11.11.2019 року (вх. №22194/19 від 12.11.2019 року).

Розглянувши у судовому засіданні 12.11.2019 року клопотання позивача №287/02-1-1 від 30.10.2019 року (вх. №20756/19 від 01.11.2019 року) про повернення до розгляду справи у підготовчому провадженні судом протокольною ухвалою відмовлено у задоволенні такого клопотання.

Представник позивача у судовому засіданні 12.11.2019 року позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача 1, 2 у судовому засіданні 12.11.2019 року проти позову заперечили з підстав, викладених у відзивах на позовну заяву та просили суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Судом встановлено, що місцезнаходженням відповідача 1 - ТОВ Мідо-Інтернешнл згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1005541616 є: 83045, Донецька обл., місто Донецьк, вул. Нарпітовська, буд. 10.

Враховуючи вищезазначені обставини, судом інформацію про розгляд справи №911/1712/19 було розміщено на офіційному веб-порталі Господарського суду Київської області в мережі Інтернет (www.ko.arbitr.gov.ua) в розділі "Новини та події суду". За таких обставин, суд вважає, що відповідач 1 та треті особи належним чином та завчасно повідомлялись про розгляд справи, а також керуючись ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, яка зобов`язує учасників справи сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо повідомлення відповідача 1 та третіх осіб про розгляд справи за відсутності повноважних представників відповідача 1 та третіх осіб.

Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об`єктивного розгляду спору по суті у судовому засіданні 12.11.2019 року, відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Лама та Публічним акціонерним товариством Банк Форум (третя особа у справі) 27.09.2006 року укладено Кредитний договір №0005/06/19-KL солідарним фінансовим поручителем якого виступило Товариство з обмеженою відповідальністю Мідо-Інтернешнл , відповідно до п. 1.1 якого банком надано позичальнику кредитні кошти у формі кредитної лінії для поповнення обігових коштів з максимальним лімітом заборгованості в сумі 1000000,00 доларів США (а.с. 53-54, том 1). Внаслідок невиконання зобов`язань за вказаним кредитним договором боржником та поручителем, Публічне акціонерне товариство Банк Форум звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення заборгованості з боржника та поручителя.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 12.05.2015 року у справі №908/4848/14 (а.с.80-84, том 1) вирішено стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю ЛАМА (код ЄДРПОУ 31906606) та Товариства з обмеженою відповідальністю МІДО-ІНТЕРНЕШНЛ (код ЄДРПОУ 31377571) на користь Публічного акціонерного товариства БАНК ФОРУМ (код ЄДРПОУ 21574573) 800000,00 доларів США заборгованості за Кредитним договором №0005/06/19-KL від 27.03.2006 року, що за офіційним курсом валют станом на 06.03.2015 року складає 18317636,00 грн., 111900,00 доларів США заборгованості за нарахованими процентами, що за офіційним курсом валют станом на 06.03.2015 року складає 2562179,34 грн., 1909127,68 грн. пені та витрати по сплаті судового збору.

На виконання зазначеного рішення, Господарським судом Запорізької області 27.07.2015 року видано відповідні накази.

Також, між Товариством з обмеженою відповідальністю Міла (код ЄДРПОУ 32109341) та Публічним акціонерним товариством Банк Форум (третя особа у справі) 29.03.2007 року укладено Кредитний договір №77/07/00-КLI, солідарним фінансовим поручителем якого виступило Товариство з обмеженою відповідальністю Мідо-Інтернешнл (відповідач 1 у справі), відповідно до п. 1.1 якого банк надає позичальнику кредитні кошти у формі кредитної лінії для поповнення обігових коштів з максимальним лімітом заборгованості в сумі 3000000,00 доларів США (а.с. 60-62, том 1).

Внаслідок невиконання зобов`язань за вказаним Кредитним договором боржником та поручителем, Публічне акціонерне товариство Банк Форум звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення заборгованості.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.05.2015 року у справі №910/13305/14 (а.с. 66-74, том 1) вирішено стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Міла (код ЄДРПОУ 32109341) та Товариства з обмеженою відповідальністю Мідо-Інтернешнл (код ЄДРПОУ 31377571) на користь Публічного акціонерного товариства Банк Форум (код ЄДРПОУ 21574573) 3482158,58 доларів США основного боргу за кредитом, що у гривневому еквіваленті становить 41232619,30 грн., 171061,03 доларів США заборгованості по відсоткам за користування кредитом в розмірі, що у гривневому еквіваленті становить 2025552,30 грн., 2262074,02 грн. пені, 5000,00 грн. штрафу та витрати по сплаті судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду України від 15.09.2015 року (а.с. 75-79, том 1) рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2015 року у справі №910/13305/14 скасовано в частині стягнення штрафу 5000,00 грн., в іншій частині рішення залишено без змін.

02.10.2015 року на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2015 року видано відповідні накази.

Відповідно до постанови Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 27.04.2016 року (а.с. 25-26, том 2) відкрито виконавче провадження №ВП50906742 з примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва від 02.10.2015 року №910/13305/14. Також, постановою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 27.04.2016 року (а.с. 27, том 2) накладено арешт на все майно в межах суми звернення стягнення - 45520245,62 грн., що належить боржнику - ТОВ Міла .

21.02.2019 року Фондом гарантування вкладів фізичних осіб проведено аукціон з продажу активів ПАТ Банк Форум (ідентифікатор доступу до аукціону UA-EA-2019-01-31-000046-b) за лотом №F35GL40580, на якому, зокрема, але не виключно, було реалізовано право вимоги за Кредитним договором №77/07/00-KLI від 29.03.2007 року та Кредитним договором №0005/06/19-KL від 27.09.2006 року. Переможцем аукціону визначено ТОВ Фінансова компанія Веста (код ЄДРПОУ 41264766) (назву юридичної особи змінено на ТОВ Фінансова компанія Інвестохіллс Веста ).

За результатами вказаного аукціону, оформленого протоколом №UA-EA-2019-01-31-000046-b від 21.02.2019 року (а.с. 40-41, том 1), 04.04.2019 року між ПАТ Банк Форум та ТОВ Фінансова компанія Веста укладено Договір про відступлення прав вимоги №0002/19/16 (далі - Договір про відступлення прав вимоги) (а.с. 42-49, том 1), зокрема, але не виключно, за Кредитним договором №77/07/00-KLI від 29.03.2007 року та Кредитним договором №0005/06/19-KL від 27.09.2006 року, згідно яких ТОВ Фінансова компанія Веста набуло усіх прав кредитора за вищезазначеними договорами.

Згідно п. 1 Договору про відступлення прав вимоги, за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників, заставодавців, іпотекодавців та поручителів, зазначених у додатку №1, додатку №2, додатку №3, додатку №4 та акті №1 приймання-передачі документації до цього договору, надалі за текстом боржники, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за кредитними договорами, договорами поруки, договорами застави та договорами іпотеки (іпотечними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно додатку №1, додатку №2, додатку № 3, додатку № 4 та акту №1 приймання-передачі документації до цього договору, надалі за текстом - Основні договори , надалі за текстом - права вимоги. Новий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором. Сторони домовились, що відступлення банком новому кредитору прав вимоги за договорами іпотеки, договорами застави, що були укладені в забезпечення виконання зобов`язань боржників за основними договорами та були посвідчені нотаріально, відбувається за окремими договорами, які укладаються між сторонами одночасно із укладенням цього договору та підлягають нотаріальному посвідченню. Право вимоги по договорах іпотеки переходить незалежно від того, чи відбулося стягнення за цими договорами. Якщо таке стягнення відбулося, новий кредитор має право на переведення прав стягувача.

Відповідно до п. 2 Договору про відступлення прав вимоги, сторони погодили, що за цим договором новий кредитор в день укладення цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього договору, набуває усі права кредитора за основними договорами, включаючи (але не обмежуючись): право вимагати належного виконання боржниками зобов`язань за основними договорами, сплати боржниками грошових коштів, сплати процентів вказаних у додатку № 1 до цього договору та сплати штрафних санкцій у розмірах розрахованих відповідно до вимог чинного законодавства України, передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань. Розмір заборгованості станом на 04.04.2019 за Правами вимоги, які переходять до нового кредитора, вказаний у додатку №1 до цього договору. Права кредитора за основними договорами переходять до нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків боржників, що надане банку відповідно до умов основних договорів. Сторони домовились, що права вимоги включають всі права вимоги за кредитними договорами, договорами забезпечення, а також всі похідні вимоги з цих договорів або такі, що випливають з них, в тому числі, але не виключно: вимоги по нарахуванню та стягненню процентів, неустойки, штрафів, індексу інфляції, трьох відсотків річних та/або збитків, вимоги про застосування наслідків недійсності правочинів, вимоги по отриманню коштів від реалізації заставного та іншого майна боржників, вимоги, які випливають з розірвання та/або визнання недійсним договорів, права, що випливають із судових справ, в тому числі справ про банкрутство, виконавчих проваджень, в тому числі щодо майна, яке не було реалізоване на торгах та передане стягувачу в погашення боргу, мирових угод, договорів з арбітражними керуючими, охоронними організаціями, права кредиторів, права участі в колегіальних органах, в тому числі в комітеті кредиторів тощо.

Сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за основними договорами, відповідно до цього договору новий кредитор, до моменту укладання цього договору, сплачує банку грошові кошти у сумі 13439205,72 грн., надалі за текстом ціна відступлення, на підставі протоколу електронних торгів №UА-ЕА-2019-01-31-000076-b від 21.02.2019 року, складеного за результатами відкритих торгів (аукціону) загальна сума протоколу 125073805,27 грн., переможцем яких став новий кредитор (п. 4 Договору про відступлення прав вимоги).

За умовами п. 5 Договору про відступлення прав вимоги, наявні у банку документи, що підтверджують права вимоги до боржників, а також реєстр прав вимог у електронному вигляді передаються банком новому кредитору не пізніше 3 (трьох днів) в день укладення цього договору.

На підтвердження набуття права вимоги сторони підписали Додаток №1 реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами; Додаток №3 реєстр до договору №0002/19/16 про відступлення прав вимоги від 04.04.2019 року за договорами поруки.

У п. 13 Додатку №1 до Договору визначено, що новий кредитор (ТОВ Фінансова компанія Веста ) набув право вимоги за Кредитним договором №77/07/00-KLI від 29.03.2007 року, а у п. 42 Додатку №3 до Договору визначено, що новий кредитор набув право вимоги за Договором поруки від 21.04.2011 року, укладеним між банком та ТОВ МІДО-ІНТЕРНЕШНЛ , в забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором №77/07/00-KLI від 29.07.2007 року.

Також, у п. 10 Додатку №1 до Договору визначено, що новий кредитор (ТОВ Фінансова компанія Веста ) набув право вимоги за Кредитним договором №0005/06/19-КL від 27.03.2006 року, а у п. 24 Додатку №3 до Договору визначено, що новий кредитор набув право вимоги за Договором поруки від 21.04.2011 року, укладеним між банком та ТОВ МІДО-ІНТЕРНЕШНЛ , яке є поручителем ТОВ ЛАМА .

Також в матеріалах справи наявні платіжні доручення №121 від 01.03.2019 року, №144 від 20.03.2019 року, №145 від 20.03.2019 року на суму 125073805,27 грн. на підтвердження здійснення оплати коштів згідно протоколу №UА-ЕА-2019-01-31-000076-b від 21.02.2019 року.

Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ст. 513 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.07.2019 року у справі №910/13305/14 (а.с. 19-21, том 2) замінено стягувача Публічне акціонерне товариство Банк Форум його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Веста у виконавчому провадженні щодо примусового виконання рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2015 року у справі №910/13305/14.

Також, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.06.2019 року у справі №908/4848/14 (а.с. 22-24, том 2) замінено стягувача Публічне акціонерне товариство Банк Форум його правонаступником - Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Веста в наказі Господарського суду Запорізької області від 27.07.2015 року у справі №908/4848/14.

Як зазначає позивач у позовній заяві, ним було виявлено протиправне відчуження нерухомого майна відповідачем 1 - ТОВ Мідо-Інтернешнл з метою уникнення зобов`язань за Кредитними договорами, що підтверджується інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, які додано до позову (а.с. 105-110, том 1).

Зокрема, після отримання документації за Договором про відступлення прав вимоги позивачу стало відомо, що 28.07.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю МІДО-ІНТЕРНЕШНЛ (відповідач 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю Норкова Ферма Вікінг (відповідач 2) укладено Договір купівлі-продажу нерухомого майна (комплекс, норкова ферма з поголів`ям основного стада 30000 самок, загальною площею 34926,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ), посвідчений приватним нотаріусом Переяслав-Хмельницького районного нотаріального округу Київської області Мусієнко М.М. 28.07.2016 року та зареєстрований за номером 328 (а.с. 189-190, том 1).

28.07.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю НОРКОВА ФЕРМА ВІКІНГ (відповідач 2) та Акціонерним товариством ТАСКОМБАНК (відповідач 3) укладено іпотечний договір (предмет іпотеки - нерухоме майно, комплекс, норкова ферма з поголів`ям основного стада 30000 самок, загальною площею 34926,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ) зареєстрований приватним нотаріусом Переяслав-Хмельницького районного нотаріального округу Київської області Мусієнко М.М. 28.07.2016 року за номером 329 (а.с. 219-224, том 2).

28.07.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Норкова ферма Вікінг (відповідач 2) та фізичною особою ОСОБА_3 укладено договір оренди б/н від 28.07.2016 року земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 46,8816 га, кадастровий номер 3223380400:04:006:0028, на якій знаходиться спірне майно - норкова ферма.

На думку позивача, зазначені дії призвели до ухилення відповідачем 1 від арешту та звернення стягнення на спірне майно в межах виконавчого провадження, що унеможливило в подальшому його реалізацію з публічних торгів та погашення заборгованості.

Також, позивач вважає, що відчуження спірного майна відбулося між пов`язаними особами, що на думку позивача, свідчить про фіктивність правочину, з метою уникнення виконання зобов`язань перед банком, а наразі перед ТОВ Фінансова компанія Інвестохіллс Веста , про що свідчать наступні обставини.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 08.06.2015 року у справі №242/1192/15-ц (а.с. 88-89, том 1) встановлено преюдиційні факти, а саме, що ТОВ Норкова ферма Вікінг (відповідач 2) є фінансовим поручителем за договором поруки №РХ039031.27560.003 від 25.03.2014 року перед ПАТ ВБР за виконання ТОВ Мідо-Інтернешнл (відповідач 1) зобов`язань за кредитним договором №ККРОD.1238.018 від 25.03.2014 року, згідно якого ТОВ Мідо-Інтернешнл та ТОВ Норкова ферма Вікінг виступають як солідарні боржники.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.06.2016 року справі №826/8914/16 (а.с. 90-91, том 1) відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ПАТ Комерційний банк Південкомбанк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства Комерційний банк Південкомбанк Штогріної І.В. до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, треті особи: ТОВ Мідо-Інтернешнл та ТОВ Норкова ферма Вікінг про визнання протиправними дій державних виконавців відділу державної виконавчої служби Департаменту щодо накладення арешту на майно, яке перебуває у заставі у позивача, належить ТОВ Мідо-Інтернешнл та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (далі - нерухоме майно), визнання протиправними та скасування постанов від 02 вересня 2015 року ВП №48609573, від 03 листопада 2015 року та від 04 листопада 2015 року ВП №48851701 в частині накладення арешту на нерухоме майно, зобов`язання відповідача вчинити передбачені нормами чинного законодавства дії та прийняти постанови про скасування арештів нерухомого майна.

05.11.2018 року відбулося засідання комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (а.с. 97-104, том 1), на якому представником відповідача 2 - ТОВ Норкова ферма ВІКІНГ виступив ОСОБА_4 , який згідно Договору поруки від 30.03.2009 року, укладеним між АКБ Форум та ОСОБА_4 (а.с. 65, том 1) є фінансовим поручителем ТОВ Міла за зобов`язанням за Кредитним договором №77/07/00-KLI від 29.03.2007 року перед ПАТ Банк Форум , право вимоги за яким набув позивач - ТОВ Фінансова компанія Інвестохіллс Веста

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 25.07.2016 року у справі №242/976/15-ц залишено в силі рішення Селидівського міського суду Донецької області від 01.12.2015 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 03.02.2016 року, вирішено стягнути з ОСОБА_4 (РНКОПП НОМЕР_1 ; паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Ворошилівським РВ УМВС України в м. Донецьк; місце реєстрації: АДРЕСА_3 ) на користь ПАТ Банк Форум (ЄДРПОУ 21574573; бульвар Верховної Ради, 7 м. Київ, 02100) заборгованість по кредитному договору №77/07/00-KLI від 29.03.2007 року у розмірі 3947026,72 доларів США та 10272982,40 грн.; стягнути з ОСОБА_4 (РНКОПП НОМЕР_1 ; паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Ворошилівським РВ УМВС України в м. Донецьк; місце реєстрації: АДРЕСА_3 ), на користь держави судовий збір у розмірі 3654,00 грн.

Отже, викладені обставини стосовно фізичної особи ОСОБА_4 підтверджують пов`язаність між ТОВ Норкова ферма ВІКІНГ та ТОВ МІДО-ІНТЕРНЕШНЛ .

28.07.2016 року між відповідачем 2 - ТОВ Норкова ферма ВІКІНГ та фізичною особою ОСОБА_3 укладено Договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 46,8816 га, кадастровий номер 3223380400:04:006:0028, на якій знаходиться спірний об`єкт нерухомого майна - норкова ферма. ОСОБА_3 є сином ОСОБА_5 , який, як і відповідач 2 - ТОВ МІДО-ІНТЕРНЕШНЛ , був фінансовим поручителем ТОВ Лама перед ПАТ Банк Форум , право вимоги до яких набув позивач - ТОВ Фінансова компанія Інвестохіллс Веста . Також, ОСОБА_5 є засновником боржників - ТОВ Лама та ТОВ Мідо-Інтернешнл (відповідач 2).

В ухвалі Печерського районного суду міста Києва від 19.09.2018 року у справі №757/45284/18-к (а.с. 94-95, том 1) в межах кримінального провадження ЄРДР №12015040220000368 від 01.04.2015 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч.ч. 3, 5 ст. 191, ч.ч. 1, 2 ст. 205, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 364-1 КК України, встановлено факт пов`язаності відповідача 2 та відповідача 3. У вказаній ухвалі зокрема зазначено, що під час досудового розслідування встановлено, що ТОВ Норкова ферма Вікінг згідно Договору №106К-02Ю від 13.12.2013 року одержало в ПАТ КБ Південкомбанк кредит в сумі 11383750 доларів США з цільовим призначенням - поповнення обігових коштів. Проте, всупереч цільовому призначенню кредитних коштів, в грудні 2013 року їх перераховано ТОВ Мідо-Інтернешнл , яке є засновником ТОВ НФ Вікінг , під виглядом різних операцій, яке, в свою чергу, дані кошти використало для погашення власного кредиту №241К-02Ю від 15.02.2011 року, одержаного в ПАТ КБ Південкомбанк . Згідно листа ПАТ КБ Південкомбанк №830 від 11.07.2018 року, матеріали кредитної справи №241К-02Ю по договору від 15.02.2011 року, укладеному між ПАТ КБ Південкомбанк та ТОВ Мідо-Інтернешнл (ЄДРПОУ 31377571), згідно акту прийому-передачі від 19.01.2016 року передано до архіву Національного банку України. З метою повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх обставин вчинення кримінального правопорушення, встановлення осіб, які можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення, а також кінцевих вигодонабувачів, прокурор просив надати дозвіл на тимчасовий доступ до кредитної справи №241К-02Ю по договору від 15.02.2011 року, укладеному між ПАТ КБ Південкомбанк та ТОВ Мідо-Інтернешнл , які містять охоронювану законом таємницю, з можливістю вилучення їх копій, що знаходяться у володінні Національного банку України (ЄДРПОУ 0032106; адреса: м. Київ, вул. Інститутська, буд. 9).

Вищевикладене, як зазначає позивач свідчить, що відповідач 1- ТОВ Мідо-Інтершнешнл та відповідач 2 - ТОВ НОРКОВА ФЕРМА ВІКІНГ мають спільні кредитні зобов`язання перед ПАТ ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ та ПАТ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК ПІВДЕНКОМБАНК . Таким чином, вбачається, що відповідач 1 та відповідач 2 є пов`язаними юридичними особами, а укладення спірного договору щодо відчуження майна, на яке можливо звернути стягнення мало на меті уникнення зобов`язань ТОВ МІДО-ІНТЕРНЕШНЛ перед кредитором - ПАТ Банк Форум , а наразі перед новим кредитором - ТОВ Фінансова компанія Інвестохіллс Веста . Вказані дії ТОВ МІДО- ІНТЕРНЕШНЛ та ТОВ Норкова ферма ВІКІНГ мають ознаки фіктивності, а сторони, при укладенні зазначених договорів, не мали на меті отримання реальних наслідків правочину.

Заперечуючи проти позову відповідач 2 зазначив, що на момент укладення спірного Договору купівлі-продажу, нотаріус провів дії щодо перевірки повноважень осіб, які діяли від імені сторін, перевірив та отримав витяги з Державного реєстру речових прав, заборон та їх відсутність щодо предмета Договору. На момент укладення спірного договору купівлі-продажу майна сторони не мали обмежень щодо розпорядження майном. Укладаючи спірний договір купівлі-продажу відповідач 1 та відповідач 2 мали на меті створення правових наслідків, які передбачені цим видом правочину та зареєстрували в Державному реєстрі прав на нерухоме майно право власності. На думку відповідача 2, позивачем не доведено фактів порушення його майнових прав та інтересів для звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним, стороною якого позивач не являється.

Заперечуючи проти позову відповідач 3 зазначив, що факт винесення державним виконавцем постанови про накладення арешту на активи відповідача 1 та відповідача 2 після відкриття виконавчого провадження та після укладення оспорюваних договорів не обмежує право власника на розпорядження власним майном до винесення постанови про арешт майна. На думку відповідача 3, укладаючи договори від 28.07.2016 року відповідач 1 та відповідач 2 реалізували право на розпорядження власним майном, а посвідчення таких договорів нотаріусом свідчить про перевірку законності переходу прав та обов`язків за посвідченими договорами. Відповідач 3 також зазначив, що позивачем не надано доказів наявності в оспорюваних договорах ознак фіктивності.

Судом встановлено, що на підставі наказу Господарського суду м. Києва від 02.10.2015 року №910/13305/14 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бялим М.Г. 27.04.2016 року було відкрито виконавче провадження ВП №50906742 про солідарне стягнення з ТОВ Міла та ТОВ Мідо-Інтернешнл на користь ПАТ Банк Форум суму основної заборгованості по кредиту в розмірі 3482158,58 доларів США, що у гривневому еквіваленті становить 41232619,30 грн., суму заборгованості по відсоткам за користування кредитом в розмірі 171061,03 доларів США, що у гривневому еквіваленті становить 2025552,30 грн., суму пені у розмірі 2262074,02 грн., суму штрафу у розмірі 5000,00 грн.

27.04.2016 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бялим М.Г. винесено постанову про арешт майна боржника - ТОВ Мідо-Інтернешнл у межах суми звернення стягнення 45520245,62 грн. та оголошення заборони на відчуження майна.

Наведені вище обставини в розумінні ч. 1 ст. 75 ГПК України визнаються учасниками справи. Крім того, відповідач 1 та позивач у даній справі були обізнані про рішення Господарського суду м. Києва від 26.05.2015 року у справі №910/13305/15 та наявність постанови ВП №50906742 від 27.04.2016 року про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду м. Києва від 02.10.2015 року №910/13305/14.

В подальшому, 28.07.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю МІДО-ІНТЕРНЕШНЛ (відповідач 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю Норкова Ферма Вікінг (відповідач 2) укладено Договір купівлі-продажу нерухомого майна, що є предметом правочину, який оскаржується (комплекс, норкова ферма з поголів`ям основного стада 30000 самок, загальною площею 34926,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ) посвідчений приватним нотаріусом Переяслав-Хмельницького районного нотаріального округу Київської області Мусієнко М.М. 28.07.2016 року та зареєстрований за номером 328.

На підставі зазначеного Договору купівлі-продажу приватним нотаріусом Переяслав-Хмельницького районного нотаріального округу Київської області Мусієнко М.М. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 28.07.2016 року внесено запис про право власності №15637271 за ТОВ Норкова Ферма Вікінг на об`єкт нерухомого майна - комплекс, норкова ферма з поголів`ям основного стада 30000 самок загальною площею 34926,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2.

Також, 28.07.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю НОРКОВА ФЕРМА ВІКІНГ (відповідач 2) та Акціонерним товариством ТАСКОМБАНК (відповідач 3) укладено іпотечний договір (предмет іпотеки - нерухоме майно, комплекс, норкова ферма з поголів`ям основного стада 30000 самок, загальною площею 34926,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що є предметом правочину який оскаржується) зареєстрований приватним нотаріусом Переяслав-Хмельницького районного нотаріального округу Київської області Мусієнко М.М. 28.07.2016 року за номером 329. Згідно п. 1.1 зазначеного іпотечного договору, іпотекодавець (ТОВ Норкова ферма Вікінг ) в забезпечення виконання зобов`язань, що випливають з Кредитного договору №Т20.11.2013 К 1095 від 25.07.2016 року, а також усіх договорів про внесення змін та доповнень до нього , які укладені та/або можуть бути укладені в майбутньому, в тому числі, про збільшення суми основного боргу та/або процентів, сум комісії (далі - Кредитний договір), що укладений між іпотекодержателем та іпотекодавцем, передає іпотекодержателю в іпотеку нерухоме майно, зазначене в п. 1.2 цього Договору (комплекс, норкова ферма з поголів`ям основного стада 30000 самок, загальною площею 34926,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №22801132233, а іпотекодержатель приймає його в іпотеку та набуває право одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки за цим Договором перед кредиторами іпотекодавця.

На підставі зазначеного Іпотечного договору приватним нотаріусом Переяслав-Хмельницького районного нотаріального округу Київської області Мусієнко М.М. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 28.07.2016 року внесено запис про державну реєстрацію іпотеки, номер запису про іпотеку: 15638063 (Іпотекодержатель: ПАТ Таскомбанк , Іпотекодавець: ТОВ Норкова Ферма Вікінг та внесено запис про державну реєстрацію обтяжень, номер запису про обтяження: 15638020 (вид обтяження: заборона на нерухоме майно, обтяжувач: ПАТ Таскомбанк , особа, майно/права якої обтяжуються: ТОВ Норкова ферма Вікінг ).

У зв`язку із неможливістю виконати рішення суду в рамках виконавчого провадження №50906742, відкритого на примусове виконання рішення Господарського суду м. Києва від 26.05.2015 року у справі №910/13305/14 ТОВ Фінансова компанія Веста звернулось з позовом про визнання недійсним Договору купівлі-продажу від 28.07.2016 року, застосування наслідків недійсності правочину до Договору купівлі-продажу від 28.07.2016 року, визнання недійсним іпотечного договору від 28.07.2016 року, застосування наслідків недійсності правочину до Іпотечного договору від 28.07.2016 року, скасування записів державного реєстратора та поновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень запису про право власності за ТОВ Мідо-Інтернешнл .

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

У відповідності до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

При цьому, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 1 Закону України Про виконавче провадження , виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Стаття 129-1 Конституції України містить норму згідно якої Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 1 - ТОВ Мідо-Інтернешнл будучи обізнаним про рішення Господарського суду м. Києва від 26.05.2015 року у справі №910/13305/14 і постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2015 року, будучи повідомлений про відкриття 27.04.2016 року виконавчого провадження №50906742, здійснив відчуження нерухомого майна, а саме: комплекс, норкова ферма з поголів`ям основного стада 30000 самок, загальною площею 34926,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У відповідності до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент в -шкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Частиною 1 ст. 236 Цивільного кодексу України визначено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Як слідує з правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України у справі №6-1873цс16 від 19.10.2016 року, основними ознаками фіктивного правочину є: 1) введення в оману (до або в момент укладення угоди) іншого учасника або третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; 2) свідомий намір невиконання зобов`язань договору; 3) приховування справжніх намірів учасників правочину. Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням частин першої та п`ятої статті 203 ЦК України, що за правилами статті 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до статті 234 ЦК України.

Таким чином, Верховний Суд України визначив три самостійних одна від одної обставини за наявності яких договір є фіктивним, а саме: введення в оману, свідомий намір не виконати зобов`язання та приховування справжніх намірів.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Статтею 691 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Тобто, однією з головних умов договору купівлі-продажу є оплата вартості майна після його одержання.

Оспорюваний позивачем у даній справі Договір купівлі-продажу нерухомого майна - комплекс, норкова ферма з поголів`ям основного стада 30000 самок, загальною площею 34926,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №22801132233 було укладено 28.07.2016 року.

Згідно п. 3 оскаржуваного Договору купівлі-продажу, продаж зазначеного об`єкта провадиться за 60347331,70 грн., в тому числі ПДВ 10057888,62 грн. покупцем перераховані на розрахунковий рахунок продавця до підписання цього договору без примусу будь-кого із сторін, так і з боку третіх осіб, а також збігу будь-яких обставин. Сторони підписавши цей договір, тим самим підтверджують факт повного розрахунку за відчужувану нерухомість.

Ухвалою суду від 24.09.2019 року у відповідача 2 - ТОВ Норкова ферма Вікінг на підставі ст. 81 ГПК України витребувано докази оплати за Договором купівлі-продажу нерухомого майна від 28.07.2016 року; у Головного управління ДФС України у Київській області інформацію щодо сплати ТОВ МІДО-ІНТЕРНЕШНЛ та ТОВ НОРКОВА ФЕРМА ВІКІНГ усіх обов`язкових податків та зборів у зв`язку із укладенням договору купівлі-продажу нерухомого майна та інформацію щодо декларування доходів від продажу майна Товариством з обмеженою відповідальністю МІДО-ІНТЕРНЕШНЛ ; у Головного управління ДФС України у Донецькій області інформацію щодо сплати ТОВ МІДО-ІНТЕРНЕШНЛ та ТОВ НОРКОВА ФЕРМА ВІКІНГ усіх обов`язкових податків та зборів у зв`язку із укладенням договору купівлі-продажу нерухомого майна та інформацію щодо декларування доходів від продажу майна ТОВ МІДО-ІНТЕРНЕШНЛ ; у відповідача 3 - Акціонерного товариства ТАСКОМБАНК належним чином завірену копію документу (платіжне доручення, квитанція тощо) щодо здійснення ТОВ НОРКОВА ФЕРМА ВІКІНГ оплати у сумі 60347331,70 грн. за договором купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного між ТОВ МІДО-ІНТЕРНЕШНЛ та ТОВ НОРКОВА ФЕРМА ВІКІНГ та інформацію щодо декларування доходів від продажу майна Товариством з обмеженою відповідальністю МІДО-ІНТЕРНЕШНЛ .

Відповідач 3 вимоги ухвали суду не виконав, доказів оплати за Договором купівлі-продажу не надав та не підтвердив факту проведення розрахунку за оскаржуваним договором.

На виконання вимог ухвали суду від 24.09.2019 року до суду 11.10.2019 року від відповідача 2 надійшов супровідний лист №10 від 10.10.2019 року (вх. №19446/19 від 11.10.2019 року) з копією Договору про зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.07.2016 року, укладеним між ТОВ Мідо-Інтернешнл та ТОВ Норкова ферма Вікінг та копією платіжного доручення №696 від 28.07.2016 року про сплату 603473,32 грн. за продаж нерухомого майна. Згідно п.п. 1, 2, 3, 4 вказаного Договору, за договором купівлі - продажу майна, укладений 28.07.2016 року, та зареєстрований в реєстрі за №328 приватним нотаріусом Переяслав-Хмельницького районного нотаріального округу Київської області Мусієнко М.М. (далі - Договір №1) стороною 1 (ТОВ Мідо-Інтернешнл ) було продано майно стороні 2 (ТОВ Норкова ферма Вікінг ) на загальну суму 60347331,00 грн. у т. ч. ПДВ - 10057888,62 грн. Отже, сторона 1 є кредитором, а сторона 2 є боржником щодо виконання грошового зобов`язання за Договором №1 у сумі 60347331,00 грн. За Договором поруки №04П/77/1457/ЮР від 06.10.2015 року (далі - Договір №2) стороною 2 сплачено суму боргу сторони 1, яка виникла перед банком в розмірі 66000000,00 грн. Отже, сторона 2 є кредитором, а сторона 1 є боржником щодо виконання грошового зобов`язання за Договором №2 у сумі 66000000,00 грн. Сторона 1 та сторона 2, маючи одна до одної зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, дійшли згоди про залік таких зустрічних однорідних вимог, що випливають з Договору №1 та Договору №2. Керуючись ст. 601 Цивільного кодексу України, сторони дійшли згоди зарахувати зустрічні однорідні вимоги за зобов`язаннями, зазначеними в пунктах 1 та 2 на день виконання цього договору в сумі 60347331,00 грн. у т. ч. ПДВ - 10057888,62 грн.

Крім того, на виконання вимог ухвали суду від 24.09.2019 року до господарського суду 15.10.2019 року (вх. №19531/19 від 15.10.2019 року) надійшла відповідь Головного управління ДПС у Донецькій області №12728/10/05-99-54-10 від 11.10.2019 року, в якій повідомлено, що станом на 11.10.2019 року на податковому обліку Головного управління ДПС у Донецькій області, Маріупольське управління, Північна ДПІ (Ленінський район м. Донецьк) перебуває підприємство - ТОВ Мідо-Інтернешнл (код ЄДРПОУ 31377571), за період з 01.01.2016 року по 11.10.2019 року кошти від ТОВ Мідо-Інтернешнл в рахунок сплати податків, зборів і платежів не надходили. Підприємство ТОВ Норкова ферма Вікінг (код ЄДРПОУ 36969979) не перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Донецькій області.

Також, на виконання вимог ухвали суду від 24.09.2019 року до господарського суду 15.10.2019 року (вх. №19567/19 від 15.10.2019 року) надійшла відповідь №160/10-36-08-07 від 11.10.2019 року, в якій повідомлено, що згідно Єдиного реєстру податкових накладних інформація щодо Договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного між ТОВ Мідо-Інтернешнл та ТОВ Норкова ферма Вікінг за період з 28.07.2016 року по теперішній час відсутня. Інформація щодо декларування та сплати обов`язкових податків та зборів за результатами вчинення вказаного правочину ТОВ Мідо-Інтернешнл (код ЄДРПОУ 31377571) відсутня, оскільки даний платник перебуває за основним місцем обліку в ГУ ДПС у Донецькій області.

Із зазначеного вбачається, що кожною зі сторін оскаржуваного правочину, зокрема, покупцем не виконано свого обов`язку, передбаченого ст. ст. 691, 692 Цивільного кодексу України щодо оплати чи вчинення за свій рахунок дій, необхідних для здійснення платежу, а продавцем не вчинено жодних дій щодо витребування у покупця коштів за проданий об`єкт нерухомості.

Згідно ч. 2 ст. 1087 Цивільного кодексу України, розрахунки між юридичними особами, а також розрахунки за участю фізичних осіб, пов`язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, провадяться в безготівковій формі. Розрахунки між цими особами можуть провадитися також готівкою, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 1088 Цивільного кодексу України, при здійсненні безготівкових розрахунків допускаються розрахунки із застосуванням платіжних доручень, акредитивів, розрахункових чеків (чеків), розрахунки за інкасо, а також інші розрахунки, передбачені законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту. Сторони у договорі мають право обрати будь-який вид безготівкових розрахунків на свій розсуд.

Відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (як в редакції постанови НБУ 15.12.2004 р. №637, так і в редакції постанови НБУ 29.12.2017 р. №148), суб`єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами між собою - у розмірі до 10000 (десяти тисяч) гривень включно.

Таким чином, жодного із передбачених нормами Цивільного кодексу України та Положенням доказу сплати за спірний об`єкт нерухомості відповідачами суду не надано.

У відповідності до ч. 1 ст. 601 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Згідно ч. 1 ст. 602 Цивільного кодексу України, не допускається зарахування зустрічних вимог: 1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю; 2) про стягнення аліментів; 3) щодо довічного утримання (догляду); 4) у разі спливу позовної давності; 4 1 ) за зобов`язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом; 5) в інших випадках, встановлених договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Податкового кодексу України.

Згідно з пп. "а" і "б" п. 185.1 ст. 185 розділу V Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України. Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 розділу V Податкового кодексу України, не є об`єктом оподаткування ПДВ операції з відступлення права вимоги, переведення боргу, торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов`язаннями (вимогами), за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об`єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи.

Водночас згідно з пунктами 201.1 і 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений ПКУ термін. При цьому податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, платник податку - постачальник товарів/послуг на дату отримання авансового платежу від покупця за такі товари/послуги зобов`язаний визначити податкові зобов`язання з ПДВ та скласти податкову накладну і зареєструвати її в ЄРПН.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно із пунктом 198.2 статті 198 розділу V ПКУ датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що зобов`язання за Договором поруки та Договором купівлі-продажу нерухомого майна не є однорідними, а отже, не підлягають зарахуванню, в той же час, зарахування зустрічних вимог між сторонами за зобов`язаннями з ПДВ, згідно чинного законодавства, неможливе.

В матеріалах справи відсутні докази перерахування ТОВ Норкова ферма Вікінг грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ Мідо-Інтернешнл у розмірі 60347331,70 грн., що свідчить про невиконання зобов`язань за Договором купівлі-продажу від 28.07.2016 року, як і відсутні докази сплати ТОВ Норкова ферма Вікінг ПДВ у розмірі 10057888, 62 грн.

Таким чином, судом досліджено можливі передбачені законом види розрахунків між сторонами оскаржуваного правочину, однак, докази на підтвердження хоча б одного із можливих варіантів в матеріалах відсутні, а тому, суд дійшов висновку щодо свідомого наміру сторін оскаржуваного правочину не виконати зобов`язання.

У п. 2.1 п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними від 29.05.2013 року №11 (далі - Постанова Пленуму), роз`яснено, що визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не доповідає оспорюваний правочин.

У п. 2.15. Постанови Пленуму роз`яснено, що якщо судом буде встановлено, що набувач знав або повинен був знати про наявність перешкод до вчинення правочину, зокрема те, що продавець майна не мав права його відчужувати, це може свідчити про недобросовісність набувача й бути підставою для задоволення позову про витребування у нього цього майна.

Як передбачено п. 3.11. Постанови Пленуму, фіктивний правочин (стаття 234 ЦК України), є недійсним незалежно від мети його укладення, оскільки сторони не мають на увазі настання правових наслідків, що породжуються відповідним правочином. Таким може бути визнаний будь-який правочин, в тому числі нотаріально посвідчений. Якщо сторонами не вчинено ніяких дій на виконання фіктивного правочину, господарський суд приймає рішення лише про визнання фіктивного правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі коли на виконання правочину було передано якесь майно, такий правочин не може розцінюватися як фіктивний. Саме лише невчинення сторонами тих чи інших дій на виконання правочину не означає його фіктивності. Визнання фіктивного правочину недійсним потребує встановлення господарським судом умислу його сторін. З урахуванням того, що фіктивний правочин не спрямований на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків, він не створює цивільно-правових наслідків незалежно від того, чи він був визнаний судом недійсним. У розгляді відповідних справ суд має враховувати, що ознака фіктивності має бути притаманна діям усіх сторін правочину. Якщо хоча б одна з них намагалася досягти правового результату, то даний правочин не може визнаватися фіктивним. Позивач, який вимагає визнання правочину недійсним, повинен довести, що всі учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент його вчинення.

Судом враховано правову позицію Верховного Суду викладену в постанові від 27.02.2018 року у справі №910/9195/17, зокрема, що у разі коли на виконання правочину було передано якесь майно, такий правочин не може розцінюватися як фіктивний.

Проте, суд акцентує увагу на всі інші твердження Верховного Суду в цій же постанові в наступній частині: "Саме лише невчинення сторонами тих чи інших дій на виконання правочину не означає його фіктивності. Визнання фіктивного правочину недійсним потребує встановлення господарським судом умислу його сторін. З урахуванням того, що фіктивний правочин не спрямований на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків, він не створює цивільно-правових наслідків незалежно від того, чи він був визнаний судом недійсним. У розгляді відповідних справ суд має враховувати, що ознака фіктивності має бути притаманна діям усіх сторін правочину. Якщо хоча б одна з них намагалася досягти правового результату, то даний правочин не може визнаватися фіктивним. Позивач, який вимагає визнання правочину недійсним, повинен довести, що всі учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент його вчинення".

Отже, при встановленні факту фіктивності правочину позивач повинен довести, а суд встановити умисел сторін, чи були здійснені будь-які дії чи намагання сторін спрямовані на досягнення правового результату.

Поняття "умислу" виходить за межі цивільного та господарського законодавства, тому суд об`єктивно звертає увагу на наступні тлумачення вказаного поняття.

Умисел - це таке психічне ставлення до діяння і його наслідків, при якому особа усвідомлювала характер своєї дії, передбачала її наслідки і бажала їх настання (ч. 2 ст. 24 Кримінального кодексу України).

Тобто, в розрізі даної судової справи та оскаржуваного правочину, слідує наступний висновок, що відповідачі усвідомлювали характер своїх дій (передавали один одному шляхом купівлі-продажу об`єкт нерухомості), передбачали наслідки дій (залишення без майна боржника) та бажали настання таких наслідків (ТОВ Норкова ферма Вікінг не оплачує договірну ціну за отримане майно, а ТОВ Мідо-Інтернешнл фактично не матиме ні коштів, ні майна для задоволення вимог кредитора).

Суд засвідчує, що саме по собі посвідчення нотаріусом договору купівлі-продажу майна є лише однією частиною оскаржуваного двостороннього правочину, проте не завершує його в цілому.

Для завершення правочину сторонам слід було здійснити оплату по договору в спосіб, визначений чинним законодавством, причому якби хоч одна зі сторін намагалась досягти правового результату в частині оплати за правочином, то суд в дійсності вважав би підставними твердження відповідачів щодо бажання настання реальних правових результатів по вчиненому правочину. Проте, таких дій відповідачі у даній справі не здійснили і вчинення таких дій після відповідної вказівки суду в даному рішенні свідчитиме про явне намагання сторони виправити допущену помилку аби виправдати неправомірність своїх дій.

Тому, висновок суду щодо фіктивності правочину в цілому, при дослідженні всіх в сукупності доказів є обґрунтованим.

Крім того, суд звертає увагу, що згідно судової практики Верховного Суду України, викладеної в постановах від 09.08.2017р. у справі №359/1654/15-ц, від 18.01.2017 року у справі №554/410/15-ц, від 01.02.2017 у справі №175/1274/15-ц сторона у справі в подібних правовідносинах була обізнана про судове рішення про стягнення з нього заборгованості на користь іншої сторони, отже, могла передбачити негативні наслідки для себе у випадку виконання судового рішення шляхом звернення стягнення на це нерухоме майно. Встановивши ці обставини, судам необхідно перевірити, чи передбачали сторони реальне настання правових наслідків, обумовлених спірними правочинами; чи направлені дії сторін договорів на фіктивний перехід права власності на нерухоме майно з метою приховати це майно від виконання в майбутньому за його рахунок судового рішення про стягнення грошових коштів, зокрема чи продовжувала сторона фактично володіти та користуватися цим майном.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що на момент вчинення оскаржуваного правочину (Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 28.07.2016 року) не будучи зареєстрований у відповідному державному реєстрі арешт, встановлений постановою державного виконавця від 27.04.2016 року, не може слугувати підставою для висновку про відсутність таких обмежень і про те, що відповідач 1 має право вільно розпоряджатися нерухомим майном.

Наявність відкритого виконавчого провадження, наявність факту повідомлення про відкриття такого виконавчого провадження та наявність постанови про арешт майна свідчить про те, що ТОВ Мідо-Інтернешнл здійснило відчуження нерухомого майна згідно оскаржуваного правочину будучи обізнаним про процедуру примусового виконання рішення суду, усвідомлюючи, що відчуження унеможливить виконання рішення суду.

З огляду на п. 5, 15 Постанови Верховну Суду України від 06.11.2009 року №9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , вказівка в ч. 3 ст. 215 ЦК України на те, що правочин може бути визнаний судом недійсним не лише за позовом однієї із сторін договору, а й за позовом заінтересованої особи, стосується тих випадків, коли заінтересована особа домагається відновлення порушеного договором її права, не вимагаючи повернення їй переданого на виконання цього договору майна, а вимагаючи повернути сторони договору до первісного стану.

Аналізуючи позовні вимоги, суд приходить до висновку, що позивач не вимагає повернення йому переданого на виконання цього договору майна, а вимагає повернути сторони договору до первісного стану, з метою реального виконання рішення суду у справі №910/13305/14.

Згідно позиції, викладеної в п.2.5.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року №11 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними , де прописано, що необхідно з урахуванням приписів статті 215 ЦК України та статті 207 ГК України розмежовувати види недійсності правочинів, а саме: нікчемні правочини, недійсність яких встановлена законом (наприклад, частина перша статті 220, частина друга статті 228 ЦК України, частина друга статті 207 ГК України, стаття 13 Закону України "Про створення вільної економічної зони "Крим" та особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України"), і оспорювані, які можуть бути визнані недійсними лише в судовому порядку за позовом однієї з сторін, іншої заінтересованої особи, прокурора (зокрема, частина перша статті 227, частина перша статті 229, частина перша статті 230, частина перша статті 232 ЦК України, частина перша статті 207 ГК України).

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Цивільно-правовий договір (господарський договір) не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення про стягнення боргу, що набрало законної сили.

Боржник, проти якого розпочато судове провадження про стягнення боргу, та пов`язані особи, які укладають договір купівлі-продажу, діють очевидно недобросовісно та зловживають правами стосовно кредитора. Оскільки уклали договір купівлі-продажу, який порушує майнові інтереси кредитора і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Тому, правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.

Водночас, Верховний Суд України у постанові у справі №6-2552 від 18.01.2017 року зазначив, що: "Згідно із частинами другою та третьою статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Загальним правовим наслідком недійсності правочину (стаття 216 ЦК України) є реституція, яка застосовується як належний спосіб захисту цивільного права та інтересу за наявності відносин, які виникли у зв`язку із вчиненням особами нікчемного правочину та внаслідок визнання його недійсним. При цьому правом оспорювати правочин і вимагати проведення реституції ЦК України наділяє не лише сторону (сторони) правочину, але й інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи їх статус як заінтересовані особи (статті 215, 216 ЦК України).

У постанові від 25.05.2016 року у справі №6-605-цс16 Верховний Суд України висловив наступну правову позицію, де зазначав, що з огляду на правила статей 15, 16 ЦК України, а також статей 1, 2-4, 14, 215 ЦПК України кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов`язковий елемент конкретного суб`єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб`єктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб. Таким чином, оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не має права власності чи речового права на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним (частина третя статті 215 ЦК України), спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Відтак, суд приходить висновку, що позивач прагне досягти того, щоб предмет правочину який перебував у власності ТОВ Мідо-Інтернешнл був повернутий до первинного правового становища, оскільки, від цього залежить подальша можливість законної реалізації позивачем свого права на отримання присудженого згідно рішення суду, а отже, права позивача в дійсності є порушеними та піддягають судовому захисту.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховним Судом у постанові від 27.03.2019 року у справі №903/439/18 викладено наступну правову позицію стосовно визнання недійсним правочину.

Як наслідок не виключається визнання договору недійсним, направленого на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства та недопустимості зловживання правом.

Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони, вчиняючи його, знають, що він не буде виконаним. Для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. Вчиняючи фіктивний правочин, сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків, які встановлені законом для цього виду правочину.

Отже, основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) іншого учасника або третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; виховування справжніх намірів учасників правочину.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності до ч. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Судом встановлено, що спірний Договір купівлі-продажу може розцінюватися судом як правочин, який не був спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків. Встановлені судом у даній справі обставини свідчать про умисел обох сторін правочину приховати справжні наміри учасників правочину, а саме, виведення нерухомості з власності відповідача 1 та подальша передача майна в іпотеку відповідачу 3 з метою уникнути виконання відповідачем 1 рішення суду у справі №910/13305/14.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно; обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Сукупний правовий аналіз наведених норм свідчить про те, що реєстрація права власності на нерухоме майно є лише офіційним визнанням права власності з боку держави. Сама собою державна реєстрація права власності за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права власності, але створює спростовувану презумпцію права власності такої особи.

Тому, у випадку визнання недійсними договорів та застосування наслідків недійсності таких правочинів, тягне за собою як наслідок скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно за набувачем та поновлення державної реєстрації за відчужувачем.

Тому, позовні вимоги щодо визнання недійсними договорів, застосування наслідків недійсності правочинів є взаємопов`язаними вимогами, а скасування державної реєстрації та поновлення державної реєстрації є похідними від основних позовних вимог.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 14.06.2016 року у справі №21-41а16, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.04.2018 року у справі №11-96апп18, від 22.08.2018 року у справі №14-275цс19, від 30.01.2019 року у справі №755/10947/17.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції, чинній на момент укладення спірних правочинів), державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема, укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Оскільки, оспорювані правочини - Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 28.07.2016 року та Іпотечний договір від 28.07.2016 року є недійсними, а тому, відсутні підстави для реєстрації у встановленому законодавством України порядку за відповідачами права власності на нерухоме майно. У зв`язку із недійсністю оспорюваних правочинів - Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 28.07.2016 року та Іпотечного договору від 28.07.2016 року, на підставі яких державним реєстратором приймались рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та вносились відповідні записи про право власності та іпотеку на спірне нерухоме майно, а тому, вказані рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та записи державного реєстратора підлягають скасуванню.

Таким чином, позовні вимоги про скасування рішень та записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, необхідно зауважити, що спір про скасування рішень та записів щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим та повинен вирішуватись за правилами господарського судочинства з огляду на суб`єктний склад сторін, що відповідає висновкам, наведеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 року у справі №823/2042/16.

Усі інші твердження та заперечення відповідачів 2 та 3 не спростовують вищевикладених висновків суду.

Крім того, суд звертає увагу сторін, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвеція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, №4241/03, від 28.10.2010).

Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, оскільки позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи а відповідачами 2 та 3 належними та допустимими доказами не спростовані, а тому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідачів 1 та 2 пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 73, 74, 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "МІДО-ІНТЕРНЕШНЛ", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "НОРКОВА ФЕРМА "ВІКІНГ", 3) Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" за участю третіх осіб: 1) Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" 2) Приватного нотаріуса Переяслав-Хмельницького районного нотаріального округу Київської області Мусієнко Марини Миколаївни про визнання недійсними договорів, застосування наслідків недійсності правочину та скасування рішення і записів державного реєстратора задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним Договір купівлі-продажу нерухомого майна (комплекс, норкова ферма з поголів`ям основного стада 30000 самок, загальною площею 34926,8 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2) реєстровий номер 328, виданий 28.07.2016 року приватним нотаріусом Переяслав-Хмельницького районного нотаріального округу Київської області Мусієнко Мариною Миколаївною, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю МІДО-ІНТЕРНЕШНЛ (код ЄДРПОУ 31377571, місцезнаходження: 83045, м. Донецьк, вулиця Нарпітовська, будинок 10) та Товариством з обмеженою відповідальністю НОРКОВА ФЕРМА ВІКІНГ (код ЄДРПОУ 36969979, місцезнаходження: 08440, АДРЕСА_2).

3. Застосувати наслідки недійсності правочину до Договору купівлі-продажу нерухомого майна (комплекс, норкова ферма з поголів`ям основного стада 30000 самок, загальною площею 34926,8 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2) реєстровий номер 328, виданий 28.07.2016 року приватним нотаріусом Переяслав-Хмельницького районного нотаріального округу Київської області Мусієнко Мариною Миколаївною, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю МІДО-ІНТЕРНЕШНЛ (код ЄДРПОУ 31377571, місцезнаходження: 83045, м. Донецьк, вулиця Нарпітовська, будинок 10) та Товариством з обмеженою відповідальністю НОРКОВА ФЕРМА ВІКІНГ (код ЄДРПОУ 36969979, місцезнаходження: 08440, АДРЕСА_2).

4. Визнати недійсним іпотечний Договір (предмет іпотеки - нерухоме майно, комплекс, норкова ферма з поголів`ям основного стада 30000 самок, загальною площею 34926,8 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2) реєстровий номер 329, виданий 28.07.2016 року приватним нотаріусом Переяслав-Хмельницького районного нотаріального округу Київської області Мусієнко Мариною Миколаївною, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю НОРКОВА ФЕРМА ВІКІНГ (код ЄДРПОУ 36969979, місцезнаходження: 08440, АДРЕСА_2) та Акціонерним товариством ТАСКОМБАНК (код ЄДРПОУ 09806443, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 30).

5. Застосувати наслідки недійсності правочину до іпотечного Договору (предмет іпотеки - нерухоме майно, комплекс, норкова ферма з поголів`ям основного стада 30000 самок, загальною площею 34926,8 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2) реєстровий номер 329, виданий 28.07.2016 року приватним нотаріусом Переяслав-Хмельницького районного нотаріального округу Київської області Мусієнко Мариною Миколаївною, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю НОРКОВА ФЕРМА ВІКІНГ (код ЄДРПОУ 36969979, місцезнаходження: 08440, АДРЕСА_2) та Акціонерним товариством ТАСКОМБАНК (код ЄДРПОУ 09806443, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 30).

6. Скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Переяслав-Хмельницького районного нотаріального округу Київської області Мусієнко Марини Миколаївни про державну реєстрацію права власності, індексний номер 30687391 від 28.07.2016 року про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме: комплекс, норкова ферма з поголів`ям основного стада 30000 самок, загальною площею 34926,8 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 22801132233 за Товариством з обмеженою відповідальністю НОРКОВА ФЕРМА ВІКІНГ (код ЄДРПОУ 36969979, місцезнаходження: 08440, АДРЕСА_2).

7. Скасувати запис державного реєстратора - приватного нотаріуса Переяслав-Хмельницького районного нотаріального округу Київської області Мусієнко Марини Миколаївни про державну реєстрацію права власності, індексний номер 30688294 від 28.07.2016 року на нерухоме майно, а саме: комплекс, норкова ферма з поголів`ям основного стада 30000 самок, загальною площею 34926,8 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 22801132233 за Товариством з обмеженою відповідальністю НОРКОВА ФЕРМА ВІКІНГ (код ЄДРПОУ 36969979, місцезнаходження: 08440, АДРЕСА_2).

8. Скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Переяслав-Хмельницького районного нотаріального округу Київської області Мусієнко Марини Миколаївни про державну реєстрацію іпотеки, індексний номер 30688294 від 28.07.2016 року про державну реєстрацію іпотеки, внесеного на підставі іпотечного Договору (предмет іпотеки - нерухоме майно, комплекс, норкова ферма з поголів`ям основного стада 30000 самок, загальною площею 34926,8 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2) реєстровий номер 329, виданий 28.07.2016 року приватним нотаріусом Переяслав-Хмельницького районного нотаріального округу Київської області Мусієнко М.М., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю НОРКОВА ФЕРМА ВІКІНГ (код ЄДРПОУ 36969979, місцезнаходження: 08440, АДРЕСА_2) та Акціонерним товариством ТАСКОМБАНК (код ЄДРПОУ 09806443, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 30).

9. Скасувати запис державного реєстратора - приватного нотаріуса Переяслав-Хмельницького районного нотаріального округу Київської області Мусієнко Марини Миколаївни про державну реєстрацію іпотеки індексний номер 15638063 від 28.07.2016 року, внесеного на підставі іпотечного Договору (предмет іпотеки - нерухоме майно, комплекс, норкова ферма з поголів`ям основного стада 30000 самок, загальною площею 34926,8 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ), реєстровий номер 329, виданий 28.07.2016 року приватним нотаріусом Переяслав-Хмельницького районного нотаріального округу Київської області Мусієнко М.М., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю НОРКОВА ФЕРМА ВІКІНГ (код ЄДРПОУ 36969979, місцезнаходження: 08440, АДРЕСА_2) та Акціонерним товариством ТАСКОМБАНК (код ЄДРПОУ 09806443, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 30).

10. Скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Переяслав-Хмельницького районного нотаріального округу Київської області Мусієнко Марини Миколаївни про державну реєстрацію обтяження (вид обтяження: заборона на нерухоме майно) індексний номер 30688251 від 28.07.2016 року, внесеного на підставі іпотечного Договору (предмет іпотеки - нерухоме майно, комплекс, норкова ферма з поголів`ям основного стада 30000 самок, загальною площею 34926,8 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2) реєстровий номер 329, виданий 28.07.2016 року приватним нотаріусом Переяслав-Хмельницького районного нотаріального округу Київської області Мусієнко М.М., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю НОРКОВА ФЕРМА ВІКІНГ (особа, права якої обтяжуються, код ЄДРПОУ 36969979, місцезнаходження: 08440, АДРЕСА_2) та Акціонерним товариством ТАСКОМБАНК (обтяжувач, код ЄДРПОУ 09806443, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 30).

11. Скасувати запис державного реєстратора - приватного нотаріуса Переяслав-Хмельницького районного нотаріального округу Київської області Мусієнко Марини Миколаївни про державну реєстрацію обтяження індексний номер 15638020 від 28.07.2016 року, внесеного на підставі іпотечного Договору (предмет іпотеки - нерухоме майно, комплекс, норкова ферма з поголів`ям основного стада 30000 самок, загальною площею 34926,8 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2) реєстровий номер 329, виданий 28.07.2016 року приватним нотаріусом Переяслав-Хмельницького районного нотаріального округу Київської області Мусієнко М.М., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю НОРКОВА ФЕРМА ВІКІНГ (код ЄДРПОУ 36969979, місцезнаходження: 08440, АДРЕСА_2) та Акціонерним товариством ТАСКОМБАНК (код ЄДРПОУ 09806443, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 30).

12. Поновити у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за Товариством з обмеженою відповідальністю Мідо-Інтернешнл (код ЄДРПОУ 31377571, місцезнаходження: 83045, м. Донецьк, вулиця Нарпітовська, будинок 10) запис про право власності на нерухоме майно від 16.11.2012 року, а саме: комплекс, норкова ферма з поголів`ям основного стада 30000 самок, загальною площею 6938,80 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна 38212242.

13. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Мідо-Інтернешнл (83045, Донецька область, м. Донецьк, Ленінський район, вул. Нарпітовська, буд. 10, код ЄДРПОУ 31377571) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" (04080, м. Київ, вул. Олексія Терьохіна, буд. 8А, офіс 111, код ЄДРПОУ 41264766) 10565 (десять тисяч п`ятсот шістдесят п`ять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

14. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Норкова Ферма Вікінг (АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ 36969979) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" (04080, м. Київ, вул. Олексія Терьохіна, буд. 8А, офіс 111, код ЄДРПОУ 41264766) 10565 (десять тисяч п`ятсот шістдесят п`ять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

15. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 25.11.2019 року.

Суддя Д.Г. Заєць


Суд	Господарський суд Київської області
Дата ухвалення рішення	12.11.2019
Оприлюднено	25.11.2019
Номер документу	85839597
Судочинство	Господарське

Заєць Д.Г.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 12.11.2019 по справі 911/1712/19ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —911/1712/19

Рішення від 12.11.2019

Рішення
від 12.11.2019 по справі 911/1712/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ