Рішення

від 18.11.2019 по справі 913/551/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

18 листопада 2019 року Справа № 913/551/19

Провадження №19/913/551/19

Розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Родень - М" (юридична адреса: вул. Благовісна, 299, кв. 132, м. Черкаси, 18002; адреса для листування: вул. Канівська, 7, кв. 66, м. Черкаси, 18035)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Східхімпромбуд" (вул. Шосе Будівельників, 11 Б, кв. 47, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400)

про стягнення 91515 грн 00 коп.

Суддя Господарського суду Луганської області Косенко Т.В.

Секретар судового засідання - Сокрута Н.М.

У засіданні брали участь:

від позивача - представник не прибув;

від відповідача - представник не прибув

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Родень - М" звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Східхімпромбуд" про стягнення заборгованості у розмірі 91515 грн 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами виникли господарські правовідносини на підставі договору №10/10/01 від 10.10.2012, на виконання якого позивачем на рахунок відповідача були перераховані кошти в сумі 93000 грн 00 коп., з призначенням платежу: "за нітроамофоску зг. рах. №128 від 10.10.12, у т.ч. ПДВ 20 % 15500.00". В подальшому кошти в сумі 1485 грн 00 коп. були перераховані відповідачем на рахунок позивача з призначенням платежу: "повернення переплати за нітроамофоску зг. рах. №128 від 10.10.2012". Внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 91515 грн 00 коп.

Ухвалою суду від 07.10.2019 відкрито провадження у справі та судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 29.10.2019.

Ухвалою суду від 29.10.2019 оголошено перерву в судовому засіданні до 18.11.2019.

Представники сторін у судове засідання 18.11.2019 не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового слухання, що підтверджується матеріалами справи.

11.11.2019 від позивача на електронну адресу суду надійшло клопотання №925/1499/17/849 від 11.11.2019, в якому він просить розглядати справу, призначену на 18.11.2019, без участі його представника.

Крім того, 18.11.2019 від відповідача через канцелярію суду надійшло аналогічне клопотання в паперовій формі.

Клопотання розглянуто, задоволено та долучено судом до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд зазначає наступне.

Постановою Господарського суду Черкаської області від 29.03.2018 у справі №925/1499/17 Товариство з обмеженою відповідальністю "Родень-М" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Голінного Андрія Михайловича.

Як зазначає ліквідатор, при дослідженні первинної документації Товариства з обмеженою відповідальністю "Родень-М" було встановлено, що 10.10.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Східхімпромбуд" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Родень - М" (покупець) укладено договір №10/10/01, відповідно до п.1.1 якого, продавець зобов`язався передати у власність покупця продукцію виробничо - технічного призначення, а покупець - прийняти товар та оплатити продавцю його вартість відповідно до умов цього договору.

Найменування товару та його кількість, ціна одиниці товару та його загальна вартість, інші необхідні істотні умови зазначаються в специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього договору. За відсутності специфікації з погодженими істотними умовами поставки сторони, вважаються дані, зазначені в документі, що підтверджує факт отримання товару покупцем (п.п.1.2, 1.3 договору).

Оплата товару здійснюється, як правило, на умовах 100 % передплати (п.3.1 договору).

Перелік продукції, що поставляється згідно умов договору - НРК (нитроамофоска) 16:16:16 у кількості 20 одиниць, загальна сума - 93000 грн 00 коп (з ПДВ).

На виконання договору, позивачем 11.10.2012 на рахунок відповідача були перераховані кошти в сумі 93000 грн 00 коп., з призначенням платежу: "за нітроамофоску зг. рах. №128 від 10.10.2012, у т.ч. ПДВ 20 % 15500.00".

31.01.2013 кошти в сумі 1485 грн 00 коп. були перераховані відповідачем на рахунок позивача з призначенням платежу: "повернення переплати за нітроамофоску зг. рах. №128 від 10.10.2012".

Зазначене підтверджується випискою по особовому рахунку.

Отже, за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 91515 грн 00 коп.

05.06.2018 та 25.04.2019 позивачем на адресу відповідача були направлені вимоги про повернення в семиденний строк коштів в сумі 91515 грн 00 коп., що підтверджується фіскальними чеками.

Відповідач відповіді не надав, кошти не повернув, що і стало підставою для звернення позивача з відповідним позов.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.

Відповідно до ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно з ч.1 ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Суд враховує, що відповідно до ст.207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення передбачені і ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України.

Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч.1 ст.222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно зі ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, тобто - неналежне виконання.

Згідно зі ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Нормою ст.693 Цивільного кодексу України урегульовано порядок здійснення попередньої оплата товару, згідно з ч.ч.1, 2 якої, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Не передання продавцем, який одержав суму попередньої оплати, товару у встановлений строк, надає покупцеві право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Тобто визначене цією нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов`язання, внаслідок якої припиняється зобов`язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов`язання.

При цьому, як вбачається з умов договору поставки, сторони передбачили, що договір діє до 31.12.2012. Водночас, конкретних строків на поставку товару сторонами узгоджено не було.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, 05.06.2018 та 25.04.2019 позивачем на адресу відповідача були направлені вимоги про повернення в семиденний строк коштів в сумі 91515 грн 00 коп., що підтверджується фіскальними чеками.

Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку що позивач в строки та спосіб, передбачений ст.ст.530, 693 Цивільного кодексу України та умовами договорів, звернувся до відповідача про повернення здійсненої передоплати за договорами поставки, що, відповідно, кореспондується з обов`язком відповідача повернути таку попередню оплату.

Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з положеннями статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 91515 грн 00 коп.

Ураховуючи викладене, позов підлягає задоволенню повністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Позивач здійснив попередній розрахунок судових витрат, які були ним понесені у розмірі 1960 грн 00 коп., з яких:

- 39 грн 00 коп. - заходи досудового врегулювання спору (направлення вимог про сплату коштів);

- 1921 грн 00 коп. судовий збір за подання позову.

Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження понесення позивачем судових витрат у розмірі 1960 грн 00 коп. до суду надано копії фіскальних чеків та платіжне доручення №43 від 25.09.2019 на суму 1921 грн 00 коп. (а.с.9, 22, 28).

Відтак, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 1960 грн 00 коп. судових витрат.

Судові витрати в сумі 1960 грн 00 коп. покладаються на відповідача згідно зі ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Родень - М" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Східхімпромбуд" про стягнення 91515 грн 00 коп. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Східхімпромбуд" (вул. Шосе Будівельників, 11 Б, кв. 47, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400, код ЄДРПОУ 37564048) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Родень - М" (вул. Благовісна, 299, кв. 132, м. Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ 14196320) заборгованість у розмірі 91515 грн 00 коп., судові витрати в сумі 1960 грн 00 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України та порядку, визначеному пп.17.5 п.17 ч.1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 25.11.2019.

Суддя Т.В. Косенко