Рішення

від 20.11.2019 по справі 922/2504/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2019 р.м. ХарківСправа № 922/2504/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

при секретарі судового засідання Сланова М.Ю.

розглянувши матеріали справи в порядку загального позовного провадження

за позовом Фермерського господарства "Світанок", смт. Врубівка до Товариства з обмеженою відповідальністю "Васищевський завод рослинних олій", смт. Васищеве про стягнення 1740807,46 грн. за участю представників сторін:

позивача - Циба Д.М., на підставі ордеру від 05.08.2019 року;

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "Світанок" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Васищевський завод рослинних олій" про стягнення заборгованості за договором поставки № 0030СК від 12.09.2018 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.08.2019 року позовну заяву ФГ "Світанок" залишено без руху та надано заявнику час на усунення недоліків позовної заяви - дев`ять днів з дня вручення даної ухвали суду.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 22.08.2019 року представник заявника надав усунення недоліків позовної заяви (вх. № 20257).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.08.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання в порядку загального позовного провадження на 23.09.2019 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.09.2019 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 30.10.2019 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.10.2019 року підготовче засідання у справі було відкладено на 11.11.2019 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.11.2019 року підготовче провадження у справі було закрито та призначено справу до розгляду по суті на 20.11.2019 року.

Представник позивача в судовому засіданні 20.11.2019 року підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити, посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № 0030СК від 12.09.2018 року в частині вчасної та повної оплати поставленої позивачем продукції.

Представник відповідача в судове засідання 20.11.2019 року не з`явився.

Відповідно до відомостей з офіційного сайту "Укрпошта", ухвала суду від 11.11.2019 року надійшла до поштового відділення 14.11.2019 року, проте не була вручена відповідачу, у зв`язку з іншими причинами, що не дали змогу вручити поштове відправлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Як свідчать матеріали справи, ухвала суду про відкриття провадження у справі та подальші ухвали по справі № 922/2504/19 направлялись на адресу відповідача, вказану у Витягу ЄДРПОУ та яка співпадає з адресою, вказаною у позові.

Відповідно до поштового повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 45), відповідачем було отримано ухвалу суду про відкриття провадження у справі.

Також відповідачем було отримано ухвалу суду про відкладення підготовчого засідання від 23.09.2019 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 116).

В той час, як ухвали суду від 30.10.2019 року та від 11.11.2019 року не були отримані відповідачем..

В даному випадку, свідоме неотримання судової кореспонденції, яка направлялася судом за адресою, зазначеною в позовній заяві та яка співпадає з адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від судового органу є суб`єктивною поведінкою здійснення стороною своїх процесуальних прав, що не може вважатися поважною причиною, яка перешкоджала відповідачу подати відзив на позовну заяву у встановлений судом строк.

В той же час, відповідач не був позбавлений можливості скористатися вільним доступом до електронного реєстру судових рішень в Україні, в силу статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" та ознайомитися з ухвалами Господарського суду Харківської області та визначеними у ній датами та часом розгляду даної справи та забезпечити представництво його інтересів в судових засіданнях.

При цьому, явка учасників справи в судові засідання судом обов`язковою не визнавалась.

Враховуючи те, що судом було здійснено всі заходи, щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, та приймаючи до уваги те, що судом не було визнано явку відповідача в судове засідання обов`язковою, суд дійшов висновку про те, що його неявка в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши вступне слово представника позивача, з`ясувавши обставини справи та дослідивши подані суду докази, перевіривши відповідність доводів позивача фактичним обставинам справи, судом встановлено наступне.

12.09.2018 року між Фермерським господарством Світанок (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Васищевський завод рослинних олій (відповідач) було укладено договір поставки № 0030СК, у відповідності до умов якого позивач зобов`язується поставити та передати у власність відповідачу. Відповідач зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити продукцію - соняшник врожаю 2018 року в порядку та на умовах цього договору.

Відповідно до п. 2.1 договору, загальна ціна договору складається із сум окремих партій продукції, визначених у додатках (Специфікаціях) до даного договору, згідно з якими була поставлена продукції, протягом дії даного договору.

Відповідно до п. 2.2 договору, ціна за одну тонну продукції визначається у специфікаціях до даного договору.

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2, 4.3 договору, продукція поставляється відповідачу окремими партіями в термін, що зазначений у Специфікації до даного договору, датою поставки продукції вважається дата підписання видаткової накладної, позивач здійснює поставку (передачу) продукції згідно базисних умов Інкотермс 2010, що визначаються у Специфікації до даного договору на кожну партію продукції.

09.04.2019 року між сторонами було підписано Специфікацію № 11, якою визначено продукцію, яка постачається - соняшник врожаю 2018 року, строк поставки - до 11.05.2019 року, кількість тонн - 190,00, ціну за одну тонну - 8371,50 грн. та загальну вартість продукції (з ПДВ) - 1908702,00 грн.

Пунктом 5 Специфікації визначено, що відповідач перераховує на розрахунковий рахунок позивача оплату за продукції протягом тридцяти банківських днів з моменту отримання відповідачем продукції. Перехід права власності на продукцію від позивача до відповідача здійснюється в момент фактичної передачі продукції відповідачу на складі відповідача.

На виконання умов вищезазначеного договору, позивачем було поставлено відповідачу продукцію на загальну суму 1899861,70 грн., що підтверджується видатковою накладною № 36 від 06.05.2019 року на суму 633588,61 грн., видатковою накладною № 37 від 07.05.2019 року на суму 630976,70 грн., видатковою накладною № 38 від 08.05.2019 року на суму 635296,39 грн.

Крім того поставка відповідачу продукції підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними.

Представником відповідача продукцію була отримана на підставі довіреності (а.с. 17).

Як вказує позивач, відповідач в свою чергу здійснив лише часткову оплату продукції на суму 250000,00 грн.

Враховуючи вищенаведене, позивачем було направлено на адресу відповідача лист від 11.05.2019 року за вих. № 025 з вимогою погасити заборгованість за договором поставки № 0030СК від 12.09.2018 року.

17.05.2019 року відповідачем було направлено позивачу відповідь на лист-вимогу, в якій було зазначено про те, що відповідач обізнаний про наявність заборгованості та гарантує найскоріше погашення боргу.

Як зазначає позивач, заборгованість відповідача у розмірі 1649861,70 грн. за поставлену позивачем продукцію не погашена, що й стало підставою для звернення останнього до суду з відповідним позовом про стягнення 1649861,70 грн. заборгованості та пені у розмірі 90945,76 грн.

Відповідач відзиву на позов не надав, у зв`язку з чим суд вирішує справу за наявними матеріалами, як то передбачено ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За вимогами ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За вимогами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов`язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вже було зазначено вище, в матеріалах справи наявні докази поставки позивачем продукції відповідачу, а саме видаткові накладні № 36 від 06.05.2019 року на суму 633588,61 грн., № 37 від 07.05.2019 року на суму 630976,70 грн., № 38 від 08.05.2019 року на суму 635296,39 грн.

Також матеріали справи свідчать про те, що після відкриття провадження у справі відповідачем було частково погашено заборгованість у розмірі 100000,00 грн., на підтвердження чого надано платіжні доручення № 341 від 29.10.2019 року у розмірі 50000,00 грн. та № 7125 від 29.10.2019 року на суму 50000,00 грн. (а.с. 122-123).

У відповідності до п. 2 ч. 1ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Враховуючи те, що часткову оплату відповідачем заборгованості у розмірі 100000,00 грн. було здійснено після відкриття провадження у справі, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в цій частині на підставі п. 2 ч. 1ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Докази погашення відповідачем заборгованості у розмірі 1549861,70 грн. в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи, що у відповідності до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини; доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов договору та діючого законодавства, - суд визнає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки № 0030СК від 12.09.2018 року у розмірі 1549861,70 грн. обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача 90945,76 грн. пені, суд зазначає наступне.

В судовому засіданні 20.11.2019 року представник позивача зазначив, що сума пені, яка підлягає до стягнення з відповідача становить 194350,97 грн.

Стосовно вищенаведених тверджень позивача, суд зазначає наступне.

В даному випадку, позивачем у розрахунку до позовної заяви було зазначено, що сума пені, яка підлягає до стягнення з відповідача становить 90945,76 грн. за період з 09.06.2019 року по 05.08.2019 року.

Проте позивач вказує на те, що останнім було подано до суду уточнення позовної заяви, відповідно до яких сума пені становить 194350,97 грн. за період з 20-22.06.2019 року по 29.10.2019 року.

В свою чергу суд вважає за необхідне зазначити, що відповідні уточнення на які посилається позивач не були прийняті судом та повернуті ухвалою суду від 30.10.2019 року (а.с. 143-144).

Враховуючи вищенаведене та те, що судом було повернуто уточнення позовної заяви, суд вважає за необхідне розглядати позовні вимоги у редакції позовної заяви, поданої 08.08.2019 року.

Як вже було зазначено вище, у позові позивачем було заявлено до стягнення пеню у розмірі 90945,76 грн.

Відповідно до п. 6.2 договору, за прострочення оплати продукції відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення від суми несвоєчасно оплаченої продукції.

Відповідно до ст. 611 ЦК одним з наслідків порушення зобов`язань є сплата неустойки, розмір якої встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як вбачається із розрахунку позивача, останній здійснює нарахування пені у період з 09.06.2019 року по 05.08.2019 року.

Проте, відповідно до пункту 5 Специфікації визначено, що відповідач перераховує на розрахунковий рахунок позивача оплату за продукції протягом тридцяти банківських днів з моменту отримання відповідачем продукції.

Тобто вищезазначеною Специфікацією встановлено строк на оплату протягом 30 банківських днів.

Таким чином, приймаючи до уваги те, що товар було поставлено відповідачу у період з 06.05.2019 року по 08.05.2019 року, про що свідчать видаткові накладні від 06.05.2019 року, 07.05.2019 року, 08.05.2019 року, порушення відповідачем строків оплати товару починається після спливу 30 банківських, а не календарних днів.

Здійснивши перерахунок суми пені за допомогою системи "Ліга" з урахуванням умов договору та вимог чинного законодавства, суд дійшов висновку, що вірний період та сума нарахування пені становлять з 21.06.2019 року по 05.08.2019 року (кінцева дата нарахування пені визначена позивачем у розрахунку) у розмірі 71961,10 грн.

В частині стягнення пені у розмірі 18984,66 грн. суд відмовляє в задоволенні позову, у зв`язку з безпідставністю її нарахування.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того суд приймає до уваги, що провадження у справі в частині стягнення 100000,00 грн. було закрито у зв`язку з оплатою відповідачем частини заборгованості після відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Тобто в даному випадку спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне розподілити судові витрати в частині закриття провадження у справі у відповідності до вищезазначеної норми.

Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене з відповідача підлягає до стягнення 25827,34 грн. судового збору.

Щодо заявлених позивачем витрат на послуги адвоката в розмірі 20000,00 грн., суд зазначає наступне.

Згідно ч.ч.1, 2, 3 ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на послуги адвоката, позивачем було надано до суду:

- договір № 5/010719 від 29.07.2019 року про надання правової допомоги;

- додаткову угоду від 07.11.2019 року до договору про надання правової допомоги № 05/010719/19 від 29.07.2019 року;

- ордер серія АА № 067386 на ім`я ОСОБА_1 від 05.08.2019 року;

- рахунок-фактуру від 07.11.2019 року на суму 20000,00 грн.;

- копію платіжного доручення на суму 20000,00 грн. про перерахування коштів ТОВ "Юридична компанія АВЦ "Альянс";

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, згідно зі ст. 126 ГПК України, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В даному випадку відповідачем не заявлено клопотання про зменшення розміру судових витрат.

Як вбачається із наданого представником позивача договору № 5/010719 від 29.07.2019 року про надання правової допомоги, його було укладено між позивачем та ТОВ Юридична компанія АВЦ "Альянс".

В матеріалах справи також наявне доручення від 05.08.2019 року видане ТОВ Юридична компанія АВЦ "Альянс" на ім`я ОСОБА_1 на представництво інтересів позивача у даній справі.

Додатковою угодою від 07.11.2019 року до договору про надання правової допомоги № 05/010719/19 від 29.07.2019 року було визначено вартість послуг на загальну суму 20000,00 грн., з яких:

- 4000,00 грн. за ознайомлення з первинними наявними документами стосовно заборгованості за поставлену продукцію ФГ "Світанок ТОВ "ВЗРО";

- 1000,00 грн. за надання консультації з правових питань щодо звернення до суду з урахуванням наведення правових позицій;

- 5000,00 грн. за складання позовної заяви, з урахуванням змін до позовної заяви, зміни позовних вимог. Проведення розрахунків пені, ознайомлення з позицією ВСУ;

- 10000,00 грн. за представництво інтересів позивача в суді першої інстанції (за одне судове засідання, в тому числі те, що може бути перенесено судом).

Відповідно до п. 3.1 додаткової угоди, оплата послуг з представництва інтересів здійснюється в наступному порядку 100% вартості послуги сплачується протягом одного банківського дня після підписання даної угоди.

07.11.2019 року ТОВ Юридична компанія АВЦ "Альянс" було виставлено позивачу рахунок-фактуру на оплату.

Відповідно до платіжного доручення № 501 від 08.11.2019 року позивачем було сплачено на користь ТОВ Юридична компанія АВЦ "Альянс" 20000,00 грн. за юридичні послуги згідно рахунку-фактури від 07.11.2019 року, договору № 05/010719/19 про надання правової допомоги та додаткової угоди від 07.11.2019 року.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджено понесення позивачем витрат на послуги адвоката у заявленому розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позову, витрати на послуги адвоката позивача у даному випадку покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв`язку з чим з відповідача підлягає до стягнення 19781,89 грн. витрат на правничу допомогу.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 11, 526, 549, 611, 612, 623-629, 712 Цивільного кодексу України; ч. 1 ст. 174, ст. 193 Господарського кодексу України; ст.ст. 73, 74, 86, 129, 183, 231, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволені позову відмовити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Васищевський завод рослинних олій" (код ЄДРПОУ 37431314, місцезнаходження: 62495, Харківська область, стм. Васищеве, вул. Овочева, 13, р/р НОМЕР_1 в АТ "Укргазбанк", МФО 320478) на користь Фермерського господарства "Світанок", смт. Врубівка (код ЄДРПОУ 31324857, місцезнаходження: 93330, Луганська область, Попаснянський район, смт. Врубівка, р/р НОМЕР_2 , МФО 380805 в ПАТ "Райфайзен Банк Аваль", м. Київ) 1549861,70 грн. основної заборгованості, 71961,10 грн. пені, 25827,34 грн. судового збору та 19781,89 грн. витрат на правничу допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення основного боргу у сумі 100000,00 грн. провадження у справі закрити на підставі п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України

В частині стягнення пені в сумі 18984,66 грн. відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - Фермерське господарство "Світанок" (код ЄДРПОУ 31324857, місцезнаходження: 93330, Луганська область, Попаснянський район, смт. Врубівка);

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Васищевський завод рослинних олій" (код ЄДРПОУ 37431314, місцезнаходження: 62495, Харківська область, стм. Васищеве, вул. Овочева, 13);

Інформація по справі може бути одержана зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено "25" листопада 2019 р.

Суддя Н.С. Добреля

922/2504/19