Ухвала

від 22.11.2019 по справі 275/335/19

БРУСИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 275/335/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2019 року Брусилівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді: Данилюк О. С.

при секретарі с/з Марієвській Н.А.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Брусилів Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області, Брусилівської селищної ради Житомирської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області, Брусилівської селищної ради Житомирської області про визнання відмови в передачі в оренду земельної ділянки протиправною та зобов`язання передати в оренду строком на 49 років земельну ділянку за кадастровим номером 1820985600:02:000:0304.

До початку розгляду справи по суті від представника відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у вказаній цивільній справі, оскільки спір, що виник між сторонами, носить публічно-правовий характер, з огляду на що вказаний спір має розглядатись в порядку адміністративного судочинства.

В судове засідання сторони не з`явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, заяв про відкладення розгляду справи не подавали, з огляду на що суд вважає можливим проводити судове засідання в їх відсутність.

Суд, вивчивши доводи клопотання, вважає, що провадження у вказаній цивільній справі слід закрити, виходячи з наступних підстав.

Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (статті 55, 124), а статтею 18 Закону України Про судоустрій і статус суддів визначено, що суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України Про судоустрій і статус суддів).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства, зокрема коли розгляд таких справ передбачений Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 19 КАС України ).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України ).

Із аналізу наведених процесуальних норм випливає, що для віднесення спору до юрисдикції адміністративного суду визначальними є його публічно-правовий характер та суб`єктний склад спірних правовідносин.

Як роз`яснив пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові від 01.03.2013 року № 3 Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ, при вирішенні питань, пов`язаних із компетенцією судів у спорах, що виникають із земельних відносин, судам слід ураховувати роз`яснення, викладені в пунктах 2 і 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ (із змінами і доповненнями, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року № 2 ), а також Рішення Конституційного Суду України від 1 квітня 2010 року № 10-рп/2010 у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України , пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому суди мають виходити з того, що згідно зі статтями 13 і 14 Конституції України , статтями 177 , 181 , 324 і главою 30 ЦК земля та земельні ділянки є об`єктами цивільних прав, а держава і територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах із метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок. Отже, суд має з`ясувати, є спір приватноправовим або публічно-правовим; чи виник спір із відносин, урегульованих нормами цивільного права, чи пов`язані ці відносини зі здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності; чи виник спір щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень при реалізації ним управлінських функцій у сфері земельних правовідносин.

Отже, розгляд адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо -розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору.

За змістом положень статті 122 Земельного кодексу України (далі ЗК України ) вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Встановлено та підтверджено матеріалами позовної заяви, що позивач звернувсь до суду з позовом на захист свого інтересу в отриманні земельної ділянки сільськогосподарського призначення в оренду, який не було реалізовано внаслідок відмови Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області у зв`язку з порушенням порядку оформлення права оренди.

Судом з поданої позовної заяви та доданих документів не встановлено наявності існуючого речового права позивача на спірну земельну ділянку. Отже, предметом позову у справі є оскарження дій відповідача як суб`єкта владних повноважень і який здійснював владні управлінські функції, що в силу вимог ст. 19 КАС , підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Положеннями п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справи Сокуренко і Стригун проти України від 20 липня 2006 року вказав, що фраза встановленого законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду але й дотримання таким судом певних норма, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі Zand v.Austria (заява № 7360/76, доповідь Європейської комісії з прав людини від 12 жовтня 1978 року), висловлено думку, що термін судом, встановленим законом у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належить до юрисдикції певних категорій судів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи вищенаведене та приймаючи до уваги те, що даний спір виник з оскарження дій відповідача, як суб`єкта владних повноважень, як органу, який виконував розпорядчі функції щодо передачі в оренду земельної ділянки, суд вважає, що провадження у вказаній цивільній справі слід закрити з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України .

Роз`яснити позивачу його права на звернення із вказаними позовними вимогами у порядку адміністративного судочинства до Житомирського окружного адміністративного суду.

На підставі викладеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 255, ст.ст. 260, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Провадження у цивільній справі № 275/335/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області, Брусилівської селищної ради Житомирської області, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - закрити.

Роз`яснити позивачу право на звернення до суду із вказаними позовними вимогами у порядку адміністративного судочинства до Житомирського окружного адміністративного суду.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя О. С. Данилюк