Рішення

від 25.11.2019 по справі 544/942/18

ПИРЯТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 544/942/18

№ пров. 2/544/30/2019

Номер рядка звіту 47

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25 листопада 2019 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Ощинської Ю.О.,

за участі секретаря судового засідання - Пірогова В.Г.,

представника позивача ОСОБА_1 за первісним позовом, а відповідача за зустрічним позовом - адвоката Самарського В.В. (діє на підставі довіреності),

відповідача за первісним позовом, а позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_2 за первісним позовом, а позивача за зустрічним позовом - адвоката Шестакова О.В. (діє на підставі ордеру та договору),

представника третьої особи Служби у справах дітей Сєвєродонецької міської ради Луганської області - Булачової О.В. (діє на підставі довіреності),

представника третьої особи Пирятинський районний центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді Пирятинської РДА Полтавської області - Запорожець Т.В. (діє на підставі довіреності),

розглянувши у судовому засіданні у залі суду по вул. Ярмарковій, 17 у м. Пирятин в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служби у справах дітей Сєвєродонецької міської ради Луганської області, про визначення місця проживання малолітньої дитини та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Пирятинський районний центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді Пирятинської РДА Полтавської області, про визначення місця проживання малолітньої дитини,

у с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, в обґрунтування якого вказує, що з листопада 2012 року проживала разом з ОСОБА_2 без оформлення шлюбних відносин. У вересні 2013 року відповідач поїхав від позивачки з м. Сєвєроденецьк Луганської області. ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син - ОСОБА_3 , у свідоцтві про народження якого відповідач не був записаний батьком дитини. Упродовж до березня 2017 року сторони декілька разів примирялися та знову сварилися. 06.09.2017 відповідач, забравши сина від позивача, пообіцяв повернути 15.09.2017. Оскільки відповідач дитину не повернув, то позивач приїхала сама до батьків відповідача за дитиною, проте дитини їй відповідач не віддав та пояснив, що його батьківство визнано судом та він отримав нове свідоцтво про народження дитини, де він записаний батьком. Малолітній ОСОБА_3 зареєстрований у м. Сєвєродонецьк, де позивач намагалася влаштувати сина до дитячого садка, проте останній так і не з`явився до садка, оскільки перебуває у батька. На прохання повернути дитину відповідач відмовляє та перешкоджає у спілкуванні позивача з дитиною. Зазначає, що вона перебуває на обліку як безробітна, доходом є допомога по безробіттю, допомога малозабезпеченим сім`ям та допомога одинокій матері на одну дитину, на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, має задовільні житлові умови, скарг на неї від сусідів не надходило. Вважає, що відповідач хоче опікуватися спільною дитиною щоб уникнути кримінального покарання, для чого йому потрібно було зазначити, що він має на утриманні двох неповнолітніх дітей. Зазначає, що спільний син постійно знаходиться на вихованні у батьків відповідача, сам же відповідач лише іноді займається сином. На підставі викладеного просить суд визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 разом з матір`ю.

12 вересня 2018 року до Пирятинського районного суду Полтавської області надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 про визначення місця проживання малолітньої дитини, в обґрунтування якого представник відповідача вказує, що позивач наголошує лише на своїх правах як матері, забуваючи про права батька. Крім того, позивач має досить сумнівну репутацію - спів мешкала з багатьма чоловіками та має трьох дітей від різних чоловіків: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ще одну малолітню доньку, яка народилася у неї у серпні 2018 року. Також позивач має схильність до зловживання алкоголем, не бажає працювати та забагато часу проводить у спілкуванні з подругами. Вимоги відповідача позбутися негативних звичок позивачу не подобалися, одного разу, скориставшись відсутністю відповідача, втекла із сім`ї. Щодо житлових умов позивача зазначає, що позивач мешкає у кімнаті розміром 14 кв.м. Разом з малолітнім ОСОБА_3 родина позивача налічувала б 4 осіб (позивач та троє дітей), яким фізично було б тісно проживати в таких умовах. Вважає, що для мінімального забезпечення родини позивач має отримувати дохід щонайменше 3785 грн, проте її дохід становить в сумі 2044 грн на місяць. Акцентує увагу на акті оцінки потреб дитини та її сім`ї, в якому сама позивач зазначила, що купує необхідні продукти харчування коли є гроші. У цьому ж акті вказано, що родину забезпечує також біологічний батько старшої доньки позивача, проте який розмір цього забезпечення, прізвище та ім`я цього чоловіка не вказується. Матір позивачки виїхала з м. Сєвєродонецьк та проживає у с. Солониця Лубенського району Полтавської області, таму з бабусею Микиті зручніше спілкуватися, перебуваючи в м. Пирятині, що розташоване за 65 км від с. Солониця, ніж з м. Сєвєродонецьк , що розташоване за 500 км від с. Солониця. Зазначає, що відповідач більше не працює далекобійником, щоб більше часу проводити із сином. Відповідач має хороший стан здоров`я, працює та має постійний дохід, проживає із сином разом з батьками. Останні турбуються про ОСОБА_3 та люблять його. Малолітній ОСОБА_3 має окрему кімнату, відвідує дитячий садок. Зазначає, що м. Сєвєроденецьк є промисловим містом, а тому має більший рівень екологічної забрудненості (на підтвердження чого долучив до матеріалів справи витяги з інтернет джерел про забруднення повітря, заборону купатися у місцевих водоймах, та не вивезення з міста побутових відходів. Просить відмовити позивачу у задоволенні позову та роз`яснити останній про її право приймати участь у вихованні та утриманні дитини, бачитися з сином.

Також 12 вересня 2018 року до Пирятинського районного суду Полтавської області надійшла зустрічна позовна заява, в якій відповідач викладає відомості, аналогічні зазначеним у відзиві на первісний позов. Додатково зазначає, що практично весь вересень 2017 року ОСОБА_3 проживав разом з ним, повертатися до своєї матері не бажав, жити дитині разом з ним та його батьками краще. Неодноразово телефонував позивачці та повідомляв їй про стан здоров`я дитини, спілкуватися по телефону із сином вона не бажала. З лютого 2018 року ОСОБА_3 постійно проживає з ним. Щодо сумнівної репутації позивачки добавив, що вона по відношенню до всіх своїх дітей реєструвалася як одинока матір, проживає завдяки різним соціальним допомога від держави, і буде подавати такий приклад фактично паразитичного способу життя своїм дітям. Наразі у позивача за первісним позовом існують борги за комунальні послуги в розмірі більш ніж 50000 грн. Вважає, що для мінімального фізично здорового проживання родини позивачки (вона та дві її дитини) необхідно мати у місяць не менше 5344 грн, при тому що дохід позивачки складає 2044 грн. У акті оцінки потреб зазначено, що позивачка має намір переїхати до біологічного батька своєї старшої дитини, проте при цьому взагалі не враховує інтереси малолітнього ОСОБА_3 . Вважає, що позивачка не може створити для ОСОБА_3 та інших своїх дітей нормальних, безпечних, стабільних та здорових умов. Вважає, що проживаючи разом з батьком, малолітній ОСОБА_3 матиме безпечне, стабільне та спокійне середовище, житиме в оточенні любові і розумінні його рідного батька, бабусі та дідуся. На підставі викладеного просить задовольнити його зустрічний позов та визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 разом із батьком.

У судовому засіданні позивач суду пояснила, що у 2013 році народила спільну дитину з відповідачем, проте при пологах та три місяці після того відповідач взагалі не з`являвся. Коли сину було три місяці переїхала жити до батьків відповідача. З 2013 по 2016 роки жила у Пирятинському районі з відповідачем, проте він їй взагалі не допомагав ні матеріально, ні фізично, та неодноразово бив її. Після того переїхала до м. Сєвєродонецьк. Пізніше відповідач просив дати йому тимчасово дитину для уникнення кримінальної відповідальності, проте дитину так і не повернув. Перешкоджає їй спілкуватися з малолітнім ОСОБА_3 . Окрім ОСОБА_3 має ще двох малолітніх дітей. Старша донька навчається у школі та відвідує гуртки, молодшій доньці лише півроку. Відносно обох доньок має статус одинокої матері. Є співмешканець, який проживає окремо. Адресу проживання співмешканця не знає. Отримує соціальні допомоги у загальному розмірі 5800 грн. Спочатку зазначила, що інших доходів не має, пізніше вказала, що підробляє, працюючи на ринку. Земельних ділянок не має. Квартира, в якій на даний час проживає з двома доньками, побудована по принципу малосімейка , загальною площею 24 кв. м., житловою площею 16 кв. м. Квартира не приватизована, право користування даним житлом має мати позивачки, яка наразі проживає у с. Солониця Лубенського району Полтавської області. У квартирі є три ліжка, якщо ОСОБА_3 проживатиме з нею, то придбає окреме ліжко і для нього. Зазначає, що в разі необхідності придбає нове житло, на запитання, за які кошти буде придбавати нове житло, не відповіла. В квартирі також є один робочий стіл, за яким старша дочка навчається. З побутової техніки наявні телевізор, холодильник, мікрохвильова піч та планшет. За комунальні послуги має заборгованість: згідно акту потреб близько 50000 грн, на час розгляду справи, за словами позивачки, уже близько 30000 грн. На запитання, за які кошти збирається повертати заборгованість за спожиті комунальні послуги відповіла, що з коштів наданої соціальної допомоги. Зазначає, що в минулому працювала, проте не за професією, має спеціальність - маляр-штукатур. Аліменти на утримання старшої та молодшої доньок не отримує. За два роки проживання ОСОБА_3 у батька бачила сина тричі. У 2017 році відповідач взагалі вигнав її, коли вона приїхала до сина. По телефону спілкуватися не дозволяє. На даний час молодшій доньці всього півроку, тому змоги приїздити не має. Вважає, що кращі умови проживання для малолітнього ОСОБА_3 будуть у неї, оскільки вона є матір`ю.

Представник позивача надав суду пояснення аналогічні, викладеним у позовній заяві. Акцентував увагу на тому, що відповідач просив надати йому сина тимчасово, дитина потрібна була для подачі до органів поліції відповідних документів про наявність у нього двох дітей. Вважає, що це пом`якшило відношення суду до обвинуваченого ОСОБА_2 . До відкриття кримінального провадження відповідач взагалі не приділяв увагу дитині.

Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом у судовому засіданні акцентував увагу на поганих умовах проживання позивачки: дуже мала площа проживання, в разі купівлі ще одного ліжка місця в квартирі взагалі не залишиться. Також син скоро почне підростати, а проживання різностатевих дітей в одній кімнаті вважає неприпустимим. Крім того, позивачка ніде не працює та ніколи не працювала, жила за кошти соціальної допомоги та допомоги різних чоловіків, з якими перебувала у стосунках, та які досить часто змінювалися. Позивачка зловживає алкогольними напоями, часто до неї приходять додому її подруги, які хворіють на різні захворювання, в тому числі і на туберкульоз. Зі слів малолітнього ОСОБА_3 , до мами приходив її співмешканець, який одного разу через значене вживання алкогольних напоїв проявляв агресію до дітей, через що він вночі спав на вулиці на лавці. Пояснив, що на час пологів та кілька місяців після того його дійсно не було поруч з позивачкою. Але в той час він працював далекобійником та у зв`язку з роботою взагалі не перебував на території України на той час. Після приїзду з відрядження відразу забрав позивачку з сином та її старшою донькою проживати з ним до с. Вікторія Пирятинського району. Позивачка дійсно з 2013 по 2016 роки проживала з ним, а потім скориставшись його перебуванням на роботі втекла до м. Сєвєродрнецьк, оскільки батько її старшої та уже й молодшої дочки вийшов з місця позбавлення волі. Позивач не хотіла оформляти його батьківство відносно ОСОБА_3 з метою отримання більшої соціальної допомоги як одинокій матері, через що він встановлював своє батьківство у судовому порядку. За час спільного проживання з позивачкою за власні кошти придбав телевізор та холодильник, які залишив за її місцем проживання у м. Сєвєродонецьк. Крім того, за її місцем проживання також робив ремонті роботи, в тому числі змінив санвузол та установив бойлер. На противагу таких поганих умов проживання позивачки вказав, що він з сином ОСОБА_3 та його батьками проживають у житловому будинку площею 96 кв.м. У господарстві є кури, свині та огород. У сина є власна кімната, останній відвідує дитячий садок та секцію з карате. За результатами проходження медкомісії дитину визнано здоровою. Він офіційно працевлаштований, працює водієм, посадовий оклад становить 8000 грн та додатково отримує доплату за інтенсивність праці. Працює з 08 години по 17 годину, о 08 годині за ним приїжджає маршрутка та забирає на роботу у Яготинський район Київської області, додому приїздить близько 18 години. Іншого шлюбу не має. Має ще одну доньку, 2005 року народження, яка проживає з матір`ю. Аліменти на її утриманні він сплачує, кожні вихідні донька перебуває у нього. ОСОБА_3 її щотижня чекає. Всі разом вони відпочивають. Обмовився про поїздки до аквапарку та розважального дитячого центру у сусідньому місті Лубни Полтавської області. ОСОБА_3 по телефону іноді спілкується із старшою донькою позивачки ОСОБА_6 . Взагалі ОСОБА_3 ставиться до матері позитивно. Проте частіше син не бажає спілкуватися по телефону ні з матір`ю, ні з ОСОБА_6 . Він іноді умовляє ОСОБА_3 поспілкуватися з матір`ю по телефону. Відповідач просив приїхати відповідачку до сина, навіть перераховував їй грошові кошти, аби вона приїхала. Але вона приїхала всього на один день. Спростував твердження позивачки, що у 2017 році він вигнав її з дому. Пояснив, що вона приїхала близько третьої ночі та хотіла забрати дитину, поводилася неадекватно та була в стані алкогольного сп`яніння, як йому здалося. Востаннє у м. Сєвєродонецьк він був у 2017 році, в той час вночі було чути та видно залпові постріли у зоні антитерористичної операції. М. Сєвєродонецьк розташоване від зони проведення бойових дій всього за 14-15 км. Повітря значно брудніше ніж в Полтавській області. Воду для пиття необхідно купувати, оскільки з міського водопроводу пити небезпечно. Просить суд визначити місце проживання дитини разом із батьком.

Представник третьої особи служби у справах дітей Сєвєродонецької міської ради Луганської області Данько К.В. пояснив суду, що на даний час з позивачкою проживають двоє малолітніх дітей. Санітарно-гігєнічний стан в квартирі задовільний. В квартирі наявні холодильник, мікрохвильова піч, телевізор, два розкладних дивани, дитяче ліжко та один робочий стіл, де старша донька навчається. Позивачка готова придбати нове двохярусне ліжко, щоб було де спати і ОСОБА_3 . Під час відвідування родини мати варила борщ, також наявні були приготовані котлети. З продуктів харчування були наявні картопля, цибуля, макаронні вироби, крупи. Діти не проявляють агресії відносно матері, між ними встановлені дружні відносини. Відомості про спільний відпочинок чи розваги відсутні. Негативної інформації відносно позивачки до служби у справах дітей не надходило. Окрім отримання соціальної допомоги, позивачка отримує дохід - неофіційно працює. Проте на запитання, чому в такому разі представник не вказав такої інформації в акті потреб, не відповів. Крім того, позивачці допомагає свекруха, проте, як відповів на запитання представник третьої особи, ніяких дій щодо перевірки чи наявні такі доходи та чи взагалі така свекруха існує - не проводилися. Вважає доцільним визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 разом із матір`ю.

Представник третьої особи служби у справах дітей Пирятинської районної державної адміністрації Полтавської області Запорожець Т.В. пояснила, що відповідач має всі необхідні умови: у будинку, що містить чотири житлові кімнати, та в якому проживають відповідач із сином та батьками, є всі комунальні зручності, дитина має свою кімнату з усіма необхідними меблями, іграшками та книгами, дитина забезпечена одягом, взуттям та продуктами харчування. Під час перевірки умов проживання родини з продуктів харчування були в наявності гарячі страви, овочі та фрукти. Відповідач працює та має постійний дохід, за місцем роботи характеризується добре. Дитина з вересня 2018 року відвідує дитячий садок. Дитина доглянута та охайно виглядає. Під час відвідування дитячого садка дитина була присутня у садку. З Микитою була проведена бесіда, в ході якої було встановлено, що дитини позитивно відноситься як до матері, так і до батька. Проте хоче проживати разом з батьком, бо добре почуває себе з батьком, бабусею та дідусем. Також психолог провела необхідні обстеження, за висновком яких зустрічі з мамою небажані, оскільки після них дитина перебуває в стані емоційно збудженому та тривожному. Поспілкуватися з ОСОБА_1 по телефону не вдалося, оскільки номери телефонів, надані службі, не обслуговувалися. Вважає за доцільне та просить суд визначити місце проживання дитини з батьком.

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_14 , батько відповідача за первісним позовом, та ОСОБА_6 , неповнолітня донька відповідача за первісним позовом, пояснили суду про наступне. Неповнолітній ОСОБА_3 проживає разом з батьком у будинку що належить діду. ОСОБА_3 забезпечений належним чином одягом, іграшками, продуктами харчування, відвідує дитячий садок, їздить з батьком та рідно сестрою по батьку ОСОБА_16 у розважальні дитячі центри. Неповнолітня донька відповідача - ОСОБА_16 , від першого шлюбу, перебуває у гарних стосунках як і з батьком так і з братом ОСОБА_3 . Останнього відвідує майже щодня по місцю проживання дідуся. ОСОБА_14 вказав про те, що неповнолітній ОСОБА_3 для нього з ОСОБА_18 (бабуся неповнолітнього ОСОБА_3 ) сенс їхнього життя та існування, вони вкладають у нього всю душу як і у онуку ОСОБА_16 . Просили залишити проживати ОСОБА_3 з ними.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Статтями 12, 81 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

З`ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

З листопада 2012 року по жовтень 2016 року сторони проживали разом як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу, що визнається та не заперечується сторонами, та підтверджується поясненнями свідків.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився спільний син ОСОБА_3 , у свідоцтві про народження якого батьком вказано було ОСОБА_2 (а.с. 7).

Заочним рішенням Лубенського міськрайонного суду № 539/3651/16-ц від 03.07.2017 визнано ОСОБА_2 батьком малолітньої дитини ОСОБА_3 , матір`ю якого є ОСОБА_1 , та вирішено внести до актового запису про народження дитини відповідні зміни (а.с. 26-30).

На підставі вказаного рішення було видано нове свідоцтво про народження, відповідно до якого батьком уже ОСОБА_3 є ОСОБА_2 (а.с. 8).

З 06 вересня 2017 року малолітній ОСОБА_3 проживає разом із батьком, бабусею та дідусем.

Сторони не можуть дійти згоди щодо місця проживання спільного сина.

Згідно ст. 160 Сімейного кодексу України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Відповідно до ст. 161 Сімейного кодексу України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким з них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватись органами опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвитку дитини.

Згідно з частинами 2, 8, 9, 10 статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Згідно зі статтею 8 Закону України Про охорону дитинства кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

На підтвердження первісного позову позивач ОСОБА_1 долучила до матеріалів справи довідку про склад сім`ї, видану Центром надання адміністративних послуг Сєвєродонецької міської ради Луганської області 10.01.2018, відповідно до якої на той час у АДРЕСА_4 , зареєстровані ОСОБА_1 , її мати ОСОБА_22 , син ОСОБА_3 та дочка ОСОБА_16 (а.с. 10).

В судовому засіданні було встановлено, що мати позивачки ОСОБА_22 ІНФОРМАЦІЯ_4 померла, про що свідчить копія свідоцтва про смерть (а.с. 203). Наприкінці 2018 року у ОСОБА_1 народилася ще одна дитина. А син ОСОБА_3 з вересня 2017 року проживає з батьком.

Надана педагогічна характеристика старшій дочці позивачки за первісним позовом ОСОБА_16 , в якій зазначено, що мати піклується про здоров`я доньки, про її освіту та виховання. Спілкується та радиться з вчителями (а.с. 12).

Вказана довідка стосується безпосередньо доньки позивачки, оскільки вказується про виховання саме дочки. Довідка лише побічно стосується предмета позову, оскільки характеризує позивача як матір, яка піклується за дитиною, хоч і не за тією, за місце проживання якої ведеться спір.

Згідно довідки Комунального дошкільного навчального закладу (ясла-садок) Ладусі ) Сєвєродонецької міської ради від 13.02.2018 ОСОБА_1 приходила оформлювати дитину ОСОБА_3 для відвідування дитячого садка, але дитина в дитячому садочку не з`явилася (а.с.14).

Відповідно до побутової характеристики КП Житлосервіс Світанок на ОСОБА_1 скарг від мешканців будинку, сусідів не надходило (а.с. 15).

Проте ненадходження скарг не означає ведення позивачкою порядного способу життя, а означає лише відсутність офіційних звернень інших осіб щодо негативних дій позивачки.

Сусіди з квартир № в„– 76 , 77 ОСОБА_24 та ОСОБА_25 надали окремо характеристику, в якій вказано, що ОСОБА_1 позитивна, порядна, хороша мати. Нічого поганого про неї сказати не можуть, в стані алкогольного сп`яніння замічена не була, завжди та скрізь разом з дітьми (а.с. 16).

Згідно акту оцінки потреб дитини та її сім`ї № 266, складеної відносно доньки позивачки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мати не має шкідливих звичок, помешкання та його стан є задовільними, ОСОБА_6 має окреме ліжко, в помешканні дотримуються санітарно-гігієнічні норми, облаштоване місце для гри дитини, навчальних занять, помешкання безпечне для дитини, на момент відвідування вдома достатня кількість продуктів харчування, дівчинка чиста та охайна, з джерел доходів зазначена лише допомога по безробіттю, зі слів матері дитина дотримується режиму харчування та коли є гроші купує необхідні продукти харчування (а.с. 23-25).

Відповідно до довідки Державного центру зайнятості Сєвєродрнецького МЦЗ ОСОБА_1 перебувала на обліку як безробітна у 2018 (а.с. 13), поновлених даних за 2019 рік позивачем не надано.

Відповідно до довідок Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради № 1/2235 від 28.03.2018 та № 1/2428 від 03.02.2018 ОСОБА_1 отримує державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям та допомогу на дитину одиноким матерям (а.с. 18-19).

Із вказаного вбачається, що ще до народження наймолодшої дитини наприкінці 2018 року, ОСОБА_1 ніде не працювала та самостійні доходи не отримувала. Джерела доходів пов`язані з різними державними соціальними виплатами.

Відповідно до Акту обстеження житлово-побутових умов ОСОБА_1 , встановлено, що вона проживає у однокімнатній неприватизованій квартирі загальною площею 24 кв.м. Усі комунальні послуги в наявності. Квартира обладнана необхідними меблями та технікою. Мешкає троє осіб: ОСОБА_1 - мати, дочка ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та дочка ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Діти мають окремі ліжка, особисті речі та іграшки. Також в квартирі зареєстрований син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_1 на даний час не працює, доглядає за дитиною, отримує соціальні виплати як малозабезпечена, матір одиначка та по народженню дитини у загальному розмірі близько 5800 грн на місяць. Взаємовідносини в родині гарні та доброзичливі. В квартирі створенні задовільні умови для мешкання дітей (а.с. 142).

Аналізуючи даний Акт, вбачається, що дійсно усі діти мають окремі ліжка, проте ті діти, які проживають в квартирі. У разі переїзду сина ОСОБА_3 до матері, для останнього окремого ліжка в квартирі немає. Твердження ОСОБА_1 про те, що вона придбає ще одне ліжко для сина у разі його переїзду до неї, нічим не обґрунтовується та є припущенням, неможливо передбачити, чи дійсно остання придбає ліжко.

Тому, у відповідності до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, згідно якої доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд не бере до уваги таке твердження.

Крім того, суд погоджується із відповідачем ОСОБА_2 , що в однокімнатній квартирі, загальною площею 24 кв.м. та житловою площею 16 кв.м., доволі важко розмістити чотири окремі ліжка та при цьому залишити вільне місце для нормального існування чотирьох осіб.

Суд вважає, що проживання різностатевих дітей можливе лише у ранньому дитинстві. При проживанні дівчинки у квартирі, якій вже виповнилося вісім років, суд вважає за недоцільне проживання разом з нею іншої дитини чоловічої статті.

Суд враховує той факт, що у 2019 році малолітньому Микиті виповниться шість років, що означає початок навчання у школі. Доказами по справі та поясненнями сторін у судовому засіданні підтверджується наявність у квартирі лише одного письмового столу, що унеможливлює одночасному навчанню і старшої дочки ОСОБА_6 та сина ОСОБА_3 . У судовому засіданні ОСОБА_1 ніяких тверджень про готовність придбання ще одного столу не вказувала. Та й зрозуміло, що при наявності на 16 кв.м. житлової площі чотирьох ліжок, хоча б однієї шафи, та столу, другий письмовий стіл просто унеможливить вільне пересування по кімнаті.

Значною обставиною справи є те, що ОСОБА_1 не працює, та до народження старшої дочки ІНФОРМАЦІЯ_5 також не працювала, при тому що старша дитина уже навчалася у школі, а син з 2017 року перебував у батька.

Твердження, що вона в минулому, ще до народження дітей, працювала взагалі нічим не підтверджується.

Доводи про те, що вона підробляє на ринку нічим не підтвердженні та суперечать іншим доказам по справі - акту оцінки потреб дитини та її сім`ї № 266 та акту обстеження житлово-побутових умов ОСОБА_1 , в яких вказано, що єдиним джерелом доходів є соціальні виплати, тобто не має самостійного доходу і з часу народження старшої дочки ІНФОРМАЦІЯ_2 не мала. З 04.09.2010 та до народження найменшої дитини ІНФОРМАЦІЯ_5 у неї була можливість працювати між відпустками по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, проте, маючи спеціальність та за наявності вакантних місць за вказаною спеціальністю у м. Сєвєроденецьк (за словами самої ОСОБА_1 ) остання не працювала та продовжувала жити за рахунок соціальних виплат.

Фінансова скрута родини також проявляється у наявності заборгованості за спожиті комунальні послуги - як значиться в акті потреб дитини та її сім`ї така заборгованість становить 50000грн, та зі слів самої ОСОБА_1 близько 30000 грн.

Факт батьківства ОСОБА_2 відносно сина ОСОБА_3 визнавався ОСОБА_1 із самого народження дитини, про що також було зазначено позивачкою у судовому засіданні.

Доводи позивача за первісним позовом та її представника про те, що дитина потрібна була ОСОБА_2 для уникнення кримінальної відповідальності, оскільки наявність двох дітей є пом`якшуючою обставиною, не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до ухвали Пирятинського районного суду Полтавської області № 544/929/17 від 22.01.2018 кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12017170290000393 від 27.09.2017 по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України закрито у зв`язку з відмовою потерпілого від обвинувачення (а.с. 31-33). В таких випадках провадження закривається ухвалою суду в незалежності від наявності чи відсутності дітей в обвинуваченого, достатньо волевиявлення сторони обвинувачення.

Доводи ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_2 досить часто її бив, що за її поясненнями відбувалося на території Пирятинського району, спростовуються довідкою начальника сектору превенції Пирятинського ВП Гребінківського ВП ГУНП в Полтавській області № 578/115/129/04-2019 від 25.01.2019, згідно якої ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за насильство в сім`ї не притягувався (а.с. 137).

Твердження ОСОБА_2 , що позивачка веде розгульний спосіб життя, зловживає алкогольними напоями та має сумнівну репутацію доводиться лише поясненнями свідків - батьками ОСОБА_2 , які також люблять свого онука та можуть бути заінтересовані в результаті розгляду справи, а тому до їх пояснень суд відноситься критично та не може покладатися на ці пояснення як на єдиний доказ вказаного.

Також, суд не бере до уваги твердження ОСОБА_2 , що у м. Сєвєродонецьк забруднене повітря та водойми, оскільки суд визначає місце проживання дитини з батьками, а не визначає населений пункт проживання. Тобто суд враховує житлові умови, матеріальне забезпечення та стосунки між членами родини відносно конкретної особи - батька чи матері, а не встановлює рівень забрудненості екології щодо різних регіонів України.

Проте суд враховує хвилювання батька щодо значної близькості м. Сєвєродрнецьк до передової лінії ведення антитерористичної операції - 14 км. Так, у судовому засіданні ОСОБА_2 зазначено, що вночі в місті Сєвєродрнецьк чути та видно як стріляють залпом, свідком чого він являється. Вказане не заперечувалося ОСОБА_1 . Суд вважає, що вказане має вплив на емоційний стан людини та особливо дитини. Та вважає, що для психологічного здоров`я дитини є небажаним чути та бачити методи ведення такої операції (а.с. 147-151).

Щодо рекомендації Служби у справах дітей Сєвєродонецької міської ради про доцільн6е проживання дитини з матір`ю, Верховний Суд у справі № 644/9094/16-ц зазначив, що відповідно до цивільно-процесуального законодавства жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Таким чином, зазначені висновки не можуть мати переваги над іншими доказами, а належно оцінюється судом в сукупності з іншими доказами.

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року). При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Враховуючи вищевикладене, та особливо беручи до уваги обмеженні житлові умови для проживання чотирьох осіб на значно малій площі неприватизованої квартири, де мешкає ОСОБА_1 , відсутність іншого житла та відсутність можливості змінити ці умови проживання, відсутність особистого доходу та проживання останніх дев`яти років за рахунок соціальних виплат, суд вважає за недоцільне встановлення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 разом з матір`ю.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у задоволенні вимог первісної позовної заяви відмовлено у повному обсязі, то і у задоволенні вимоги про стягнення судових витрат з відповідача слід також відмовити.

Дослідивши матеріали, надані суду позивачем за зустрічним позовом, судом встановлено наступне.

Відповідно до Акту про обстеження факту проживання зареєстрованих осіб в домогосподарстві по АДРЕСА_1 , виданого 21.08.2018 Вікторійською сільською радою Пирятинського району, за вказаною адресою зареєстровано 3 особи: ОСОБА_14 , ОСОБА_18 , ОСОБА_2 . Також за вказаною адресою не зареєстрований, проте проживає ОСОБА_3 (а.с. 67).

Згідно технічного паспорту загальна площа вказаного будинку 79,0 кв.м., житлова площа 46,3 кв.м. Загалом будинковолодіння складається з житлового будинку А-1 , сараю Б , сараю В , погреба Г , літньої кухні Д , гаража Е , огорожі №4, зливної ями №2 (а.с. 61-63).

Відповідно до Акту обстеження житлово-побутових умов від 07.12.2018, складеного службою у справах дітей Пирятинської районної державної адміністрації, у будинку по АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_2 з батьками та з сином ОСОБА_3 , умови проживання добрі: кімнати належним чином умебльовані, наявна побутова техніка та речі повсякденного вжитку. ОСОБА_3 має окрему кімнату з необхідними меблями. В кімнаті об лаштоване місце для навчання та відпочинку. Дитина забезпечена одягом, взуттям, іграшками, продуктами харчування. Родина утримує підсобне господарство та оброблює земельну ділянку (а.с. 158).

Наявність підсобного господарства та земельної ділянки, яку родина обробляє, лише підтверджує, що родина у будь - якому випадку матиме можливість харчуватися м`ясними продуктами та овочами.

Відповідно до акту оцінки потреб дитини та її сім`ї №75 рівень самоусвідомлення ОСОБА_3 в нормі, хлопчик має навички догляду за собою відповідно до свого віку. Дитина в повному обсязі забезпечена всіма продуктами харчування, в будинку проведений ремонт, хлопчик має окрему кімнату, ліжко, шафу для одягу, комп`ютер та іграшки. ОСОБА_2 також має дванадцятирічну доньку, сплачує аліменти, допомагає у виховані дочки, не судимий, має постійне працевлаштування - водій у СТОВ Вишневе-Агро , отримує заробітну плату, батьки пенсіонери та отримують пенсію. За комунальні послуги, зі слів батька, боргів немає. Батько задовольняє потреби дитини, створює належні умови для повноцінного проживання та розвитку дитини. Батько має високий виховний потенціал, в сім`ї не підтверджено складні життєві умови (а.с.71-73).

Відповідно до характеристики з місця роботи № 154, наданої 21.08.2018 СТОВ Вишневе-Агро , ОСОБА_2 за час роботи проявив себе як працелюбний і відповідальний працівник, завжди доброзичливий, дотримується норм поведінки, прийнятих в компанії, уважний до людей, тактовний, має високу працездатність, має сумлінне ставлення до роботи, прагнення до підвищення кваліфікації та професійного зростання, претензій та зауважень до роботи співробітника не було (а.с.57).

Відповідно довідки № КБ000000379 від 17.12.2018, виданої СТОВ Вишневе-Агро , за період з 01.04.2018 по 27.09.2018 (180 днів) дохід ОСОБА_2 склав 61138,45 грн (а.с.155).

Під час перебування справи у провадженні, ОСОБА_2 змінив місце роботи, проте працює як і раніше на посаді водія. З його слів має посадовий оклад у розмірі 8000 грн та додаткові виплати за роботу у позаурочний час.

Відповідно до довідки № П0000000219 від 15.12.2018, виданої СТОВ Придніпровський Край займає посаду водія транспортних засобів. Дохід за період з 28.09.2018 по 30.11.2018 (64 дні) склав 24965,35 грн (а.с. 156).

Як вбачається з викладеного, при зміні місця роботи, період, під час якого ОСОБА_2 був безробітним - відсутній, що свідчить про працездатність останнього та бажання працювати.

Відповідно до характеристики № 312, виданої 21.08.2018 Вікторійською сільською радою Пирятинського району, за час проживання ОСОБА_2 на території сільської ради, звернення та скарги від громадян та сусідів про негативну поведінку ОСОБА_2 чи порушення спокою громадян до ради не надходили. Компрометуючих матеріалів на ОСОБА_2 в сільській раді немає (а.с. 58)

Відповідно до довідок Пирятинської ЦРЛ від 04.09.2018 та Вікторійської амбулаторії загальної практики сімейної медицини № 476 від 03.09.2018, ОСОБА_3 здоровий, на Д обліку не перебуває (а.с. 68, 69).

Малолітній ОСОБА_3 з 03.09.2018 відвідує Вікторійський ДНЗ Веселка Пирятинського району Полтавської області (а.с. 70).

Відповідно до характеристики, наданої Вікторійською ДНЗ Веселка , ОСОБА_3 показав себе ввічливим, допитливим, товариським, на заняттях уважний, має достатній рівень знань, що відповідає його вікові, серйозно відноситься до завдань вихователя, любить виконувати різні доручення. Завжди чистий, охайний, у групі серед однолітків користується авторитетом. В садок, який він із-задоволенням відвідує, привозить і забирає батько, коли він відсутній - дідусь або бабуся. Мати дитячий садок не відвідує (а.с. 154).

Практичним психологом Вікторійської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Пирятинської райдержадміністрації Полтавської області ОСОБА_29 проведено обстеження ОСОБА_3 з метою виявлення характеру сприйняття і переживання дитиною взаємостосунків в сім`ї, дослідження соціальної адаптації дитини, сфери її міжособистісних взаємостосунків і їх особливостей, сприйняття внутрісімейних відносин, деяких характеристик поведінки. Згідно висновку такого дослідження більш доцільне є перебування ОСОБА_3 разом з батьком, як особою, з якою в нього емоційний контакт яскраво виражений. З метою запобігання можливої негативної реакції на вчинки чи слова матері, які ймовірно, можуть призвести до нервових розладів у дитини, зустрічі з мамою небажані, оскільки дитина після них перебуває в стані підвищеної емоційної збудженості і тривожності. Втягування дитини у вирішення конфлікту між дорослими може призвести до різкого погіршення стану здоров`я дитини і виникнення небажаних захворювань на соматичному рівні (а.с.159-160).

Згідно висновку районної державної адміністрації щодо визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 № 01-46/23 від 15.01.2019, районна державна адміністрація вважає за доцільне визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 разом з батьком ОСОБА_2 (а.с. 157).

Відповідно до статей 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У пункті 1 статті 9 Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (частина перша статті 3 Конвенції).

Відповідно до частини 4 статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Статтею 2 Протоколу № 4 Конвенції ООН Про захист прав і основних свобод людини передбачено, що кожна людина, що законно перебуває на території будь-якої держави, в межах цієї території має право на вільне пересування і свободу вибору місця проживання. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну. Здійснення цих прав не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, які запроваджуються згідно з законом і необхідні в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, з метою підтримання громадського порядку, запобігання злочинам, для захисту здоров`я або моралі чи з метою захисту прав і свобод інших людей.

Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Відповідно до статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно.

Частиною 1 статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Окрім прав батьків щодо дітей, діти теж мають рівні права та обов`язки щодо батьків (стаття 142 СК України), у тому числі, й на рівне виховання батьками. У справі Хант проти України вказано, що права дитини мають перевагу над правами батьків.

Так, 11 липня 2017 року Європейським Судом з прав людини було винесено рішення у справі М.С. проти України , у якому йдеться визначення інтересів дитини , їх місця у взаємовідносинах між батьками.

При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є не благодійним.

На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі у міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосується дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення.

Аналіз вищезазначених норм права дає підстави для висновку, що рівність прав батьків витікає з прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, і у першу чергу повинні бути визначені інтереси дитини у ситуації спору, а вже тільки потім права батьків.

Згідно практики Верховного Суду України, викладеної у Постанові № 756/2109/16-ц від 04 квітня 2018 року, суд помилково відмовляє у задоволенні позову про визначення місця проживання дитини з батьком, виходячи з приписів принципу 6 Декларації прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, та обмежившись констатуванням того, що не встановлено під час розгляду справи тих обставин, за яких малолітня дитина може бути розлучена з матір`ю. Суд не враховує, що Декларація прав дитини, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року не є частиною національного законодавства, у той час як Конвенція про права дитини, у якій закладено принцип інтересів дитини понад усім, ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року

Також в постанові є посилання на те, що тривалість часу, проведеного з батьком, може стати важливим чинником при визначенні найкращих інтересів цієї дитини, про що 11 липня 2017 року Європейський Суд з прав людини зауважив у рішенні у справі М.С. проти України .

З вересня 2017 року ОСОБА_3 проживає окремо від матері з батьком, тобто на протязі більш ніж півтора року, за цей час дитина звикла та виявляє бажання проживати з батьком, хоча до матері негативно не відноситься.

Враховуючи вищевикладене, житлові умови проживання разом з батьком, джерела його доходів та бажання працювати, ставлення до дитини, те, що дитина проживаючи з батьком зростає у спокійному середовищі у повному забезпеченні необхідних для нормального розвитку продуктів харчування та умов побуту, суд вважає за доцільне визначити місце проживання дитини разом з батьком ОСОБА_2 .

На підставі ст. 141 ЦПК України, оскільки зустрічний позов задоволено повністю, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на відшкодування понесених і документально підтверджених судових витрат слід стягнути 704 грн. 80 коп. Витрати за понесену правову допомогу підтверджено не було.

Крім того, суд вважає за доцільне роз`яснити позивачу за первісним позовом, що той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 81, 79, 80-85, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служби у справах дітей Сєвєродонецької міської ради Луганської області, про визначення місця проживання малолітньої дитини - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Пирятинський районний центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді Пирятинської РДА Полтавської області, про визначення місця проживання малолітньої дитини - задовольнити.

Визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із його батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у повернення сплаченого судового збору 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Рішення суду по справі може бути оскаржено в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду через Пирятинський районний суд Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повний текст рішення складено 25.11.2019.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , мешканка АДРЕСА_7 , паспорт серія НОМЕР_1 виданий Сєверодонецьким МВУМВС України в Луганській області 24.09.2005, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , мешканець АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_3 виданий Пирятинським РВ УМВС України в Полтавській області 25.04.2000, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 .

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей Сєвєродонецької міської ради, юридична адреса бул. Дружби народів 32 а, м. Сєвєродоцьк Луганської області, 93400, код ЄДРПОУ 26023636.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Пирятинський районний центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді Пирятинської РДА Полтавської області, юридична адреса: Соборна, буд. 42, к. 37, м. Пирятин Полтавської області, код ЄДРПОУ 21067646.

Суддя Ю.О. Ощинська