Рішення

від 22.11.2019 по справі 140/2735/19

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2019 року ЛуцькСправа № 140/2735/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О. О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Саліта Трейд до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Саліта Трейд (далі - ТзОВ Саліта Трейд , позивач) звернулося в суд з позовом до Волинської митниці ДФС (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 08.05.2019 року №UA205110/2019/000461/1 про коригування митної вартості товару.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення Волинської митниці ДФС про коригування митної вартості є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки прийняте всупереч положенням статті 49 Митного кодексу України (далі - МК України) та без дотримання умов, передбачених частинами другою та третьою статті 53, частиною шостою статті 54 МК України. Крім того вказує, що усі відомості про числові значення складових митної вартості, відповідно до обраного декларантом основного методу, містяться у поданих документах. Надані документи містять точні відомості про фактичне місце завантаження товару, маршрут перевезення товару до місця ввезення в Україну та країну відправлення товару. Зазначає, що оскільки в умовах контракту №17 від 16.04.2019 року продавець GRINDER TRADE srl є і відправником, декларант вірно вказав у графі 15 країну відправлення Румунія - як країну реєстрації продавця. У свою чергу, технічна помилка в графі 4 CMR А №028440 від 30.04.2019 року, у якій помилково продавець вказав місце завантаження товару Arad Romania, не вплинула і не могла вплинути на числові значення складових митної вартості з огляду на те, що розрахунок витрат на транспортування вантажу до місця ввезення в Україну проведено перевізником за маршрутом Peraga di Vigonza (Італія) - Чоп (Україна), відстань якого становить 1051 км. Відстань за маршрутом Arad (Румунія) - Чоп (Україна) становить лише 318 км. Відтак, витрати на транспортування товару до місця ввезення в Україну, розраховані декларантом за фактичним маршрутом, який втричі більший, ніж помилково вказаний у CMR А №028440. З урахуванням зазначеного, представник позивача вказує, що декларантом на підтвердження заявленої митної вартості і обраного методу її визначення, відповідно до частин першої та другої статті 53 МК України подано усі необхідні документи. Ці документи не містять розбіжностей, що могли б вплинути на невірний розрахунок митної вартості, не містять ознак підробки та відображають усі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості, ціни, що була фактично сплачена за товар та додаткових витрат. Відтак, вимога відповідача до декларанта про надання додаткових документів та відповідно відмова у визнанні заявленої митної вартості на підставі не подання додаткових документів є протиправною. Крім того зазначає, що орган доходів і зборів зобов`язав декларанта відповідно до статті 254 МК України надати переклад документів, поданих до митного оформлення. Однак, представник позивача вважає, що така вимога не відповідає положенням статті 254 МК України, оскільки орган доходів і зборів наділений повноваженнями вимагати переклад тільки у разі, якщо дані, які містяться у цих документах є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У даному випадку, жодного посилання на конкретні відомості, що містяться у митній декларації і які потребують перевірки, орган доходів і зборів не зробив. Крім того, представник позивача звертає увагу, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Однак, у оскаржуваному рішенні відповідач вказав лише номер і дату митної декларації в ЄАІС, яка була взята за основу при визначенні скоригованої митної вартості за резервним методом. Будь-яких пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо у рішенні немає. Враховуючи вищевикладене, представник позивача вважає, що викладені фактичні обставини в своїй сукупності підтверджують необґрунтованість та безпідставність оскаржуваного рішення.

Ухвалою судді від 23.09.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, оскільки під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, ввезеного позивачем за МД №UA205090/2019/057275 було встановлено, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також містять розбіжності в товарно-супровідних документах, а саме згідно графи 15 МД №UA205090/2019/057275 від 07.05.2019 року та CMR №028440 від 30.04.2019 року країною відправлення є Румунія, відправник товару - GRINDER TRADE S.R.L. (Румунія), в графі 20 МД вказані умови поставки EXW Perada di Vigonza (Італія), в довідці про транспортні витрати №06.05.2019-1 від 06.05.2019 року також вказані транспортні витрати з Італії.

У свою чергу вказує, що відповідно до пункту 2 Розділу II Наказу №651 у графі 15 Країна відправлення/експорту відповідно до класифікації країн світу наводиться українською мовою коротка назва країни, з якої товари відправлені в Україну - у вказаному випадку Румунія. В графі 4 товаротранспортної накладної (CMR) місцем завантаження товару та місцем складання (CMR) визначено країну Румунія та в графі 1 відправником товару - GRINDER TRADE S.R.L.(Румунія), проте позивачем в графі 20 МД UA205090/2019/057275 вказані умови поставки EXW Perada di Vigonza (Італія), що свідчить про відправку товару з Італії, а не Румунії та для підтвердження транспортних витрат надано довідку про транспортні витрати №06.05.2019-1 від 06.05.2019 року, в якій також вказані транспортні витрати за маршрутом 35010 Peraga di Vigonza (Італія) - м/п Чоп. Враховуючи вищевикладене, дані обставини, на думку митного органу, слугували беззаперечною підставою для виникнення сумніву в достовірності заявлених відомостей про митну вартість, зокрема, щодо документального підтвердження її складових та впливу третіх осіб на її формування. Вказує, що декларанту було запропоновано надати протягом 10 календарних днів додаткові документи, однак декларант надав лише комерційну пропозицію від продавця, від надання інших документів по причині їх відсутності відмовився. Представник відповідача зазначає, що у зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а та методу 2б з причин відсутності, у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в та методу 2г з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта, митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації ЄАІС ДФС України - МД від 04.12.2019 року №UA110110/2018/3183. Рівень митної вартості становить товару 28,80 дол.США/кг. Враховуючи викладене, представник відповідача вважає, що прийняте рішення про коригування митної вартості у відповідності до положень частини другої статті 55 МК України містить інформацію щодо обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну у митного органу інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 МК України, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів, обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, інформацію про право декларанта на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються та право декларанта або уповноваженою ним особи оскаржити рішення про коригування митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відтак, з наведених підстав відповідач просив у задоволенні позову відмовити.

У відповіді на відзив представник позивача відхилив наведені у відзиві заперечення, оскільки декларант або уповноважена особа не несе обов`язку доведення митної вартості органу доходів і зборів під час здійснення контролю митної вартості, а підтверджує заявлену митну вартість товару і обраного методу її визначення шляхом подання органу доходів і зборів документів, передбачених частиною другою статті 53 МК України. Крім того, вважає необґрунтованими посилання представника відповідача на те, що в митній декларації країна відправлення вказана Румунія, а поставка здійснювалась з Італії , оскільки з наданих під час декларування документів на підтвердження митної вартості слідує, що товар завантажується в Італії та розрахунок вартості транспортних витрат проводився, виходячи з місця фактичного завантаження, а відтак помилка в графі 4 CMR А №028440 від 30.04.2019 року, у якій помилково продавець вказав місце завантаження товару Arad Romania, не вплинула і не могла вплинути на числові значення складових митної вартості. Таким чином, сумніви митниці щодо фактичного місця завантаження товару спростовуються наданими іншими документами, відтак вимога митного органу про надання додаткових документів на підтвердження обраного методу визначення митної вартості та підтвердження числових значень її складових є безпідставною. Представник позивача вказує, що представник відповідача у відзиві на позовну заяву не навів на підтвердження правомірності оскаржуваного рішення порівняння характеристик задекларованого позивачем товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи між GRINDER TRADE S.R.L.(Румунія), надалі продавець та ТзОВ Саліта Трейд 16.04.2019 року укладено контракт №17, згідно якого продавець продає, а покупець купує, на умовах EXW Perada di Vigonza (PD) Італія (Інкотермс 2000) промислові кавомолки F64EL, F64EVO, F05GD, F06GD в кількості 200 штук. Згідно з пунктом 2 даного контракту, ціна товару складає 29,00 євро за одиницю, у свою чергу загальна вартість контракту складає 5800,00 євро (а.с.21-23).

Судом встановлено, що 07.05.2019 року декларантом позивача було подано Волинській митниці ДФС митну декларацію №UA205090/2019/057275 та комплект документів для митного оформлення ввезених на територію України машин електромеханічних побутових з умонтованим електродвигуном: подрібнювачі харчових продуктів, нові: кавомолка F64EL Grey - 35 штук, кавомолка F64EL White - 25 штук, кавомолка F64EL Matt black - 35 штук, кавомолка F64EL Red - 5 штук, кавомолка F64EL Black - 70 штук, кавомолка F64EVO Grey - 5 штук, кавомолка F05GD White - 3 штуки, кавомолка F05GD Grey - 5 штук, кавомолка F05GD Black - 12 штук, кавомолка F06GD Black - 3 штуки, кавомолка F06GD Grey - 2 штуки, виробник Fiorenzato M. C. S.r.I. У графі 42 даної декларації зазначено ціну товару у розмірі 5800,00 євро (що відповідає фактурі від 16.04.2019 року (а.с.24)), разом з тим, митну вартість зазначеного товару визначено за основним методом у розмірі 176124,13 грн., що згідно курсу становить 5935,5455 євро (з урахуванням транспортних витрат, зазначених у довідці №06.05.2019-1 від 06.05.2019) (а.с.56).

Митним органом декларанту було надіслано електронне повідомлення, зі змісту якого вбачається, що під час опрацювання документів поданих позивачем для підтвердження митної вартості товару, встановлено, що документи подані для підтвердження митної вартості товару не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також містять неточності в товаро-супровідних документах, а саме: згідно графи 15 МД UA205090/2019/57275 від 07.05.2019 року та CMR №028440 від 30.04.2019 року країною відправлення є Румунія, відправник товару GRINDER TRADE S.R.L.(Румунія), у графі 20 МД вказані умови поставки EXW Peraga di Vigonza (Італія), в довідці про транспортні витрати №06.05.2019-1 від 06.05.2019 також вказані транспортні витрати з Італії, а в декларації країни відправлення №19ITQYA010006850E6 від 23.04.2019 зазначена операція з країни Італія. У зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості товару не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості товару, декларанту запропоновано надати на протязі 10 днів додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; прайс-лист виробника товару; рахунки про здійснення платежів третім особам; договір (угода, контракт) з третіми особами; платіжні та /або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару; за бажанням інші наявні в декларанта документи для підтвердження заявленої митної вартості. Крім того, митний орган зобов`язав надати переклад документів, поданих до митного оформлення(а.с.31).

Однак, декларант позивача надав лише комерційну пропозицію продавця, інших документів позивач не надав у зв`язку з їх відсутністю (а.с.32).

08.05.2019 року митниця прийняла рішення №UA205110/2019/000461/1 про коригування митної вартості товарів (а.с.13-14).

У графі 33 вказаного рішення зазначено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом.

У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, митну вартість визначено за резервним методом згідно з статтею 64 МК України на підставі цінової інформації ЄАІС тов. 1 МД NUA110110/2018/3183 від 04.12.2018 року. Рівень митної вартості становить 28,80 дол. США/кг.

Крім того, в даному рішенні роз`яснено декларанту право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу Х та статті 55 МК України.

Зазначене рішення слугувало підставою для видання картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205110/2019/00461. У цій же картці відмови митний орган роз`яснив вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: приведення рівня митної вартості в графах 12, 45 ВМД у відповідності до рішення про визначення митної вартості №UA205110/2019/000461/1 від 08.05.2019 року (а.с.15-16).

Як вбачається з митної декларації від 11.06.2019 року №UA205090/2019/072712 товар було випущено у вільний обіг під гарантійні зобов`язання (а.с.19-20).

Позивач, не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товару звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України від 13.03.2012 року №4495-VІ.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 МК України. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару, а саме промислових кавомолок F64EL, F64EVO, F05GD, F06GD в кількості 200 штук за ціною 5800 євро.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Як вбачається з електронного повідомлення від митниці декларанту відповідач поставив під сумнів достовірність наданих декларантом документів у зв`язку із наявністю розбіжностей стосовно країни відправлення товару, оскільки згідно графи 15 МД UA205090/2019/57275 від 07.05.2019 року та CMR №028440 від 30.04.2019 року країною відправлення є Румунія, у свою чергу у графі 20 даної декларації вказані умови поставки EXW Peraga di Vigonza (Італія), в довідці про транспортні витрати №06.05.2019-1 від 06.05.2019 також вказані транспортні витрати з Італії, в декларації країни відправлення №19ITQYA010006850E6 від 23.04.2019 зазначена операція з країни Італія. Разом з тим, суд звертає увагу, що згідно контракту №17 від 16.04.2019 року, фірма-продавець GRINDER TRADE S.R.L. створена та діє відповідно до законодавства Румунії і розташована саме в Румунії, однак згідно умов поставки товару, останній поставляється на умовах EXW Peraga di Vigonza PD, Італія (Інкотермс 2000), оскільки товар фактично знаходиться в цьому місці. Таким чином, у зв`язку з тим, що продавець GRINDER TRADE S.R.L. (Румунія) є і відправником товару, декларант позивача у графі 15 митної декларації вказав країну відправлення Румунія - як країну реєстрації продавця. Щодо зазначеного в графі CMR №028440 від 30.04.2019 року місця завантаження товару Румунія, то представник позивача зазначив, що в даній CMR продавець помилкового вказав місце завантаження товару Румунія. Разом з тим, суд звертає увагу, що з інших, наявних в матеріалах справи однозначно вбачається, що товар завантажувався саме в Італії, крім того, розрахунок вартості транспортних витрат також підтверджує, що товар поставлявся саме з Італії.

Також, суд не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування перелічених у електронному повідомленні документів. Зокрема, відповідач у даному повідомленні зазначив про необхідність подання висновків про якісні та вартісні характеристики оцінюваного товару. З цього приводу суд зазначає, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товарів не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Також необґрунтованими є вимоги митниці надати рахунки про здійснення платежів третім особам та договір підтвердження заявленої митної вартості, оскільки відповідач не обґрунтував, з якою метою він витребував дані документи та які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання імпортованих товарів підтверджена документально. Крім того, безпідставною є вимога митного органу надати платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару, оскільки декларант позивача надавав митному органу разом з митною декларацією №UA205090/2019/057275 платіжне доручення №1026 від 19.04.2019 року, що підтверджує факт перерахування коштів за придбаний товар на рахунок GRINDER TRADE S.R.L.

Суд не бере до уваги доводи відповідача про те, що подані декларантом документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, оскільки наявними в матеріалах справи доказами, а саме, контрактом №17 від 16.04.2019 року (21-23), фактурою від 16.04.2019 року (а.с.24), платіжним дорученням №1026 від 19.04.2019 року (а.с.25), експортною декларацією №19ITQYA010006850E6 від 23.04.2019 (а.с.28-29) підтверджено, що позивач придбав вищевказані кавомолки саме у GRINDER TRADE S.R.L.(Румунія), та сплатив за них кошти у розмірі 5800,00 євро. Зазначені документи не містять в собі будь-яких розбіжностей в числових значеннях вартості задекларованого товару.

Таким чином, надані відповідачу декларантом наявні у нього документи підтверджують походження товару, якісні та вартісні характеристики, при цьому усі документи містять одну і ту ж ціну товару - 5800,00 євро.

Крім того, відповідно до частини четвертої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

У свою чергу, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 МК України).

Частиною десятою статті 58 МК України визначено перелік витрат, понесених покупцем, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, зокрема, до них належать витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Суд звертає увагу, що згідно контракту №17 від 16.04.2019 року товар мав бути поставлений на умовах EXW Perada di Vigonza (PD) Італія (Інкотермс 2000).

Термін EXW означає, що продавець вважається таким, що виконав свої обов`язки по поставці, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві або в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі). Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне оформлення товару для експорту. У свою чергу, покупець повинен укласти договір з перевізниками товару і сплатити вартість перевезення від підприємства продавця до пункту призначення.

Як вбачається з митної декларації №UA205090/2019/057275 позивач додатково у митну вартість придбаного товару включив витрати на транспортування до митного кордону України у сумі 4022 грн., які підтвердив довідкою про транспортування, яка надавалась митному органу під час здійснення митного оформлення. Відтак, загальна сума витрат позивача становить 176124,13 грн. Використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів Італії щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем GRINDER TRADE S.R.L.(Румунія) товару або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

Крім того, суд звертає увагу, що митний орган поставив під сумнів рівень митної вартості ввезеного позивачем товару у зв`язку з розбіжностями щодо країни відправлення, однак у електронному повідомленні, митний орган не зазначив на необхідності подання декларантом документів, які б підтверджували вартість транспортних витрат саме з Румунії до України, таким чином надані декларантом документи надавали змогу митному органу встановити, що товар поставлявся саме з Італії, а не Румунії.

Більше того, ні в електронному повідомленні про надання додаткових документів, ні в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації; не зазначив, які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.

Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. Разом з тим, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатньою підставою для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

У рішенні про коригування митної вартості товарів від 08.05.2019 року №UA205110/2019/000461/1 вказано, що митна вартість товарів не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом. Тобто, відповідач при прийнятті рішення застосував пункт 2 частини шостої статті 54 МК України. При цьому митну вартість він визначив за другорядним методом - резервним. Його застосування передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Разом з тим, у спірному рішенні митниця не навела відповідних пояснень щодо зроблених коригувань, обмежившись зазначенням номера та дати митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 08.02.2019 року в справі № 825/648/17 (№ К/9901/16592/18).

Суд зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статтей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

В той же час, доказів того, що відповідач провів необхідну консультацію у належний спосіб, матеріали справи не містять.

Щодо вимоги митного органу надати переклад поданих документів суд зазначає наступне. Приписами статті 254 МК України встановлено, що документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються органу доходів і зборів українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Органи доходів і зборів вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Отже, вказаною статтею чітко передбачено, що органи доходів і зборів вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. Однак, відповідач ні в електронному повідомленні, ні в оскаржуваному рішенні не вказав які саме відомості, що містяться у митній декларації потребують перевірки.

Враховуючи вищевикладене, на переконання суду позивачем подано до митниці повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

Крім того, суд також зазначає, що неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого позивачем та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Та обставина, що подібний товар розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом ДФС контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Суд звертає увагу, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах. У свою чергу, контролюючий орган не довів правових підстав для застосування резервного методу ти прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару.

Таким чином, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 08.05.2019 року №UA205110/2019/000461/1 є необґрунтованим та безпідставним, не ґрунтується на нормах чинного законодавства, тому його слід визнати протиправним та скасувати, а позов задовольнити.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці ДФС на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 6448,47 грн., сплачений відповідно до платіжних доручень від 13.08.2019 року №1166 (а.с.2). та від 19.09.2019 року №1214 (а.с.42).

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці ДФС від 08 травня 2019 року №UA205110/2019/000461/1 про коригування митної вартості товарів.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці ДФС (44350, Волинська область, Любомльський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 39472698) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Саліта Трейд (43020, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Рівненська, 76-А, код ЄДРПОУ 39692414) судовий збір у розмірі 6448,47 грн. (шість тисяч чотириста сорок вісім грн. 47 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя О. О. Андрусенко