Рішення

від 04.09.2019 по справі 804/7906/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2019 року Справа № 804/7906/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіТулянцевої І.В. при секретарі судового засіданняТрошиній А.С. за участю: представника позивача представника відповідача Субботіної А.В. Карпової Г.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства Товарно-сировинна фірма Дніпрооблоптторг до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, скасування наказу, податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

30 червня 2015 року Приватне акціонерне товариство ТСФ Дніпрооблопттрогр звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області з вимогами про:

- скасування наказу від 29.01.2015 року № 114 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та повідомлення від 29.01.2015 р. № 20 як таких, що не відповідають вимогам діючого законодавства;

- скасування акту № 8/22-05/01880993 від 10.02.2015 року Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПРАТ ТСФ Дніпрооблопттрогр з питань правильності нарахування орендної плати за земельні ділянки, розташовані на території Жовтневого району за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року як такого, що складений безпідставно;

- визнання протиправним та скасування в повному обсязі податкового повідомлення-рішення від 26.02.2015 року № 0000902204, винесеного Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що на підставі наказу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №114 призначено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного акціонерного товариства Товарно-сировинна фірма Дніпрооблоптторг . Вказаний наказ був отриманий підприємством 17.02.2015 року, тобто, після проведення перевірки, що свідчить про недотримання відповідачем норм пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, яке призвело до порушення прав позивача надати свої пояснення та заперечення з приводу виявлених у ході такої перевірки порушень. Також позивач не погоджується із висновками, викладеними в акті перевірки, та винесеним на їх підставі податковим повідомленням-рішенням. Свою позицію позивач обгрунтовує тим, що у його користуванні перебуває земельна ділянка площею 2,954 га, орендована на підставі договору оренди, в якому було зафіксовано розмір орендної плати. Після внесення змін до законодавства та вирішення спору у судовому порядку щодо розміру орендної плати підприємством подано уточнюючі декларації за податкові періоди, які слідують за датою набрання чинності рішенням суду (22.04.2013 року). Таким чином, при сплаті орендної плати за земельну ділянку у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки у період з 01.01.2012 року по 21.04.2013 року позивач діяв у відповідності до чинного законодавства та умов договору.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2016 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Згідно з постановою Верховного Суду від 16 квітня 2019 року по справі №804/7906/15 (адміністративне провадження № К/9901/19819/18) касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства Товарно-сировинна фірма Дніпрооблоптторг задоволено частково. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2016 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 04 червня 2019 року вказану справу розподілено судді Тулянцевій І.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2019 року прийнято до провадження адміністративну справу № 804/7906/15, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 15 липня 2019 року на 10:00.

02 липня 2019 року відповідачем подано до суду відзив, в якому контролюючий орган зауважив, що невчасно отримані платником податків наказ та повідомлення не можуть бути підставою для їх скасування. Такі доводи позивача не нівелюють порушень податкового законодавства, встановлених під час перевірки. Зазначив, що відповідно до пункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки. З урахуванням позиції Верховного суду України, викладеної у постанові від 02.12.2014 року №21-274а14, розмір орендної плати, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати. Таким чином, за результатом перевірки відповідачем правомірно донараховано позивачу суму податкового зобов`язання з орендної плати на підставі спірного податкового повідомлення-рішення.

15 липня 2019 року представником позивача подано відповідь на відзив, в якій наголошено, що ініціювання податковим органом документальної позапланової невиїзної перевірки вчинено за відсутності визначених на це законом підстав. Звернув увагу на численні порушення, допущені в ході проведення перевірки, у зв`язку з чим відповідач діяв не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а отже наказ про призначення перевірки та податкове повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

15 липня 2019 року у підготовчому судовому засіданні оголошена перерва до 05.08.2019 року до 09:00 год. та ухвалою суду від 15.07.2019 року здійснено заміну відповідача його правонаступником - Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області.

02 серпня 2019 року до суду подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач просив прохальну частину позовної заяви змінити та викласти у наступній редакції:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (правонаступником якого є Головне управління Державної фіскальної служби в Дніпропетровській області) з проведення перевірки на підставі наказу від 29.01.2015 року №114 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача;

- скасувати Наказ від 29.01.2015 року № 114 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та повідомлення від 29.01.2015 року № 20 як такі, що не відповідають вимогам діючого законодавства;

- визнати протиправними та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (правонаступником якого є Головне управління Державної фіскальної служби в Дніпропетровській області) від 26.02.2015 року №0000902204 про порушення позивачем податкового законодавства та збільшення суми грошового зобов`язання на 1 109 011,44 грн. та штрафних санкцій у розмірі 277 252,86 грн.;

- зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби в Дніпропетровській області надмірно сплачену ПРИВАТНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ ТОВАРНО-СИРОВИННА ФІРМА ДНІПРООБЛОПТТОРГ суму нарахованого грошового зобов`язання в розмірі 1 109 011,44 грн. та штрафних санкцій у розмірі 277 252,86 грн. зарахувати у рахунок майбутніх платежів, у порядку календарної черговості виникнення зобов`язань з цього платежу.

05 серпня 2019 року у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 09.08.2019 року до 13:00 год.

Ухвалою суду від 09.08.2019 року відмовлено у прийнятті до провадження уточнюючої позовної заяви від 02.08.2019 року.

На підставі ухвали суду від 09.08.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу №804/7906/15 до судового розгляду по суті у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

09 серпня 2019 року у судовому засіданні оголошено перерву до 21.08.2019 року до 12:00 год.

У зв`язку з поданням представником відповідача клопотання судом було відкладено судове засідання на 02.09.2019 року на 13:30 год.

У судовому засіданні 02.09.2019 року оголошено перерву до 04.09.2019 року до 08:15 год.

04 вересня 2019 року у судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі із викладених у позові підстав.

Представник відповідача підтримав доводи, викладені у відзиві, та просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

29 січня 2015 року Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області винесено наказ №114 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного акціонерного товариства ТСФ Дніпрооблопттрогр (а.с.11, т.1), відповідно до якого належить провести документальну позапланову невиїзну перевірку підприємства з питань правильності нарахування орендної плати за земельні ділянки, розташовані на території Жовтневого району м. Дніпропетровська, за період з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2014 року терміном на 3 робочих дні з 02 лютого 2015 року.

На підставі вказаного наказу прийнято повідомлення від 29.01.2015 року №20 (а.с.12, т.1).

Копію наказу від 29.01.2015 року №114 та повідомлення від 29.01.2015 року №20 направлено на адресу Приватного акціонерного товариства ТСФ Дніпрооблопттрогр засобами поштового зв`язку 01.02.2015 року.

Посадовими особами контролюючого органу у період з 02.02.2015 року по 04.02.2015 року проведено перевірку, за результатами якої складено акт №8/22-05-01880993 від 10.02.2015 року (а.с.13-15, т.1).

В ході перевірки встановлені наступні порушення, допущені Приватним акціонерним товариством ТСФ Дніпрооблопттрогр :

- підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижена орендна плата за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2014 року за земельні ділянки, розташовані на території Жовтневого району, на загальну суму 1109011,44 грн.

В основу обґрунтування порушення законодавства відповідачем в акті перевірки покладені висновки, що Товариство здійснило сплату орендної плати за земельну ділянку по договору оренди від 14 серпня 2004 року земельної ділянки площею 2,9554 га, кадастровий номер 1210100000:03:054:0016, яка знаходиться за адресою: м . Дніпропетровськ, пр-т Праці, 9 , без урахування положень статті 288 Податкового кодексу України, відповідно до яких розмір орендної плати за земельні ділянки не може бути меншим, ніж трикратний розмір земельного податку.

26 лютого 2015 року на підставі акту №8/22-05-01880993 від 10.02.2015 року Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення №0000902204 (а.с.32, т.1), яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб на 1 386 264,30 грн., з яких 1 109 011,44 грн. за основним платежем та 277 252,86 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

12.03.2015 року позивачем було подано скаргу до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області в якій Товариство просило скасувати акт перевірки №8/22-05-01880993 від 10.02.2015 року та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000902204 від 26.02.2015 року.

Рішенням Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 08.05.2015 року № 4896/10/04-36100709 у задоволенні скарги було відмовлено, висновки акту перевірки та податкове повідомлення - рішення були залишені без змін.

22.05.2015 року за вих. № 2205/1 позивачем було подано скаргу до Державної фіскальної служби України в якій Товариство також просило скасувати акт перевірки №8/22-05-01880993 від 10.02.2015 року та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000902204 від 26.02.2015 року.

Рішенням від 05.06.2015 року № 11744/6/99-99-10-01-02-25 Державна фіскальна служба України відмовила у задоволенні скарги Товариства, а висновки акту перевірки та податкове повідомлення - рішення були залишені без змін.

Вважаючи вказане податкове повідомлення - рішення протиправним, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесеного спірного акту індивідуальної дії на відповідність вимогам частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України України (далі - ПК України в редакції, яка діяла на момент прийняття спірного наказу) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

У пункті 75.1 статті 75 ПК України закріплено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

За приписами підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України (в редакції, яка діяла на момент прийняття спірного наказу) документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності, зокрема, такої обставини - за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Пунктом 78.4 статті 78 ПК України (в редакції, яка діяла на момент прийняття спірного наказу) зазначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Таким чином, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу керівника контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення; у свою чергу можливість для прийняття наказу про проведення документальної позапланової перевірки на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України виникає за наявності не надання пояснень та їх документальних підтверджень на письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Порядок отримання податкової інформації контролюючими органами визначено статтею 73 ПК України.

Так, у пункті 73.3 статті 73 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Відповідно до пункту 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1245, у запиті зазначаються посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що письмовий запит податкового органу повинен містити вказівку як на юридичні підстави його надіслання, тобто норми закону, згідно яких контролюючий орган має право на отримання запитуваної податкової інформації, так і на фактичні підстави для направлення відповідного запиту - певні обставини, що обумовили необхідність реалізації податковим органом відповідних владних повноважень.

Сторонами не заперечується, що податковим органом на адресу позивача направлявся запит про надання інформації від 24.11.2014 року №41040/10/04-63-15-03 (а.с.143, 152, т.2), в якому повідомлялось, що згідно з поданими до ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська податковими деклараціями по орендній платі за землю на 2011-2012 роки сума орендної плати за землю розрахована від нормативно-грошової оцінки землі, що не відповідає вимогам чинного законодавства. У 2013 році, згідно з поданою до ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська уточнюючою податковою декларацією по орендній платі за землю на 2013 рік сума орендної плати розрахована у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі з 22.04.2013 року (дата постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.04.2013 року). На підставі викладеного пропонувалось здійснити перерахунок по орендній платі за землю за 2011-2013 роки (до 22.04.2013 року) з урахуванням вимог п.п.288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК України, сплатити до бюджету відповідний платіж або надати письмове пояснення причин їх неподання. Вказаним запитом позивача повідомлено, що відповідно до п.п.78.1.1. п.78.1 ст.78, п.79.1 ст.79 ПК України ненадання пояснень та їх документальних підтверджень протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту є підставою для проведення документальної перевірки.

Вказаний запит отримано головним бухгалтером 25.11.2014 року.

Суд зазначає, що у вказаному запиті відповідачем взагалі не зазначено статті Податкового кодексу України, тобто юридичні підстави його надіслання, а лише повідомлено про можливість призначення перевірки у випадку неподання пояснень та їх документального підтвердження.

09 грудня 2014 року Приватним акціонерним товариством Товарно-сировинна фірма Дніпрооблоптторг надано відповідь на запит за вих. №57 (вх.№35139/10 від 09.12.2014 року), згідно з якою у строк з 01.01.2012 року по 21.04.2013 року товариство правомірно сплачувало орендну плату за земельну ділянку у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, оскільки це було передбачено умовами договору. У зв`язку з набранням чинності постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.04.2013 року у справі №17/5005/17116/2011, якою було внесено зміни щодо збільшення розміру орендної плати до трикратного розміру податку на землю, позивачем починаючи з 22.04.2013 року сплачується орендна плата у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі.

Надаючи оцінку змісту пояснень позивача та відповідача, суд зазначає, що зазначені у підпункті 1 пункту 78.1 статті 78 ПК України обставини є юридичним фактом, з настанням якого законодавець пов`язує подальшу реалізацію контролюючим органом свого права на проведення документальної позапланової перевірки.

При цьому, вказані факти можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.

За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.

Аналогічна правова позиція була висловлена у постановах Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі №П/811/824/17 (адміністративне провадження №К/9901/31381/18), від 25 квітня 2018 року у справі №818/1659/16 (адміністративне провадження №К/9901/37585/18).

Разом з тим, лише дотримання умов щодо надіслання/вручення платнику податків копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

При цьому, суд враховує те, що документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу, що виключає можливість вчинення платником податків дій з допуску або не допуску до її проведення.

Списком згрупованих поштових відправлень та копією фіскального чеку Укрпошти (а.с.157-158, т.2) підтверджується, що відповідач направив на адресу позивача лист з рекомендованим повідомленням, в якому містився наказ від 29.01.2015 року №114 та повідомлення від 29.01.2015 року №20, 01 лютого 2015 року. В той час як початок перевірки був призначений з 02.02.2015 року.

Вказані документи були отримані позивачем 17.02.2015 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.159, т.2).

Таким чином, позивач дізнався про проведення перевірки вже після того, як вона була фактично проведена, а тому був позбавлений передбаченим підпунктом 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК України права бути присутнім під час проведення перевірки та надавати свої пояснення.

Сам вид призначеної перевірки (позапланова невиїзна документальна) позбавляє контролюючий орган можливості об`єктивно здійснити аналіз первинних документів та дійти обґрунтованих висновків стосовно податкового правопорушення платником податків.

Такі висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 27.01.2015 року по справі № 21-425а14, та Верховного Суду, викладеною у постановах від 05.05.2018 року по справі №810/3188/17, від 18.04.2018 року по справі №804/2230/15, від 14.03.2018 року по справі №808/1084/16, від 16.01.2018 року по справі №826/442/13-а.

Згідно з частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому у даному випадку судом не може бути застосована правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 18.07.2019 року у справі №0440/5993/18 (адміністративне провадження №К9901/8921/19) (а.с.160-164, т.2), яка була надана представником відповідача разом із додатковими письмовими поясненнями.

Так, у вказаному судовому рішенні Верховний Суд виклав висновки, що неотримання платником податків копії наказу та повідомлення про проведення перевірки надісланим контролюючим органом рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення не свідчить про невиконання відповідачем обов`язку встановленого податковим законодавством щодо своєчасного та належного повідомлення платника податків про проведення перевірки.

Також зазначено, що добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків.

Однак, у даній справі судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що скерування контролюючим органом на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення копії наказу та повідомлення про проведення перевірки, не відповідало вимогам податкового законодавства щодо завчасного та належного повідомлення платника податків про проведення документальної перевірки, оскільки вказані документи було передано на пошту лише 01.02.2015 року за умови перевірку розпочато з 02.02.2015 року.

Тобто, у даному випадку позивач був позбавлений об`єктивної можливості отримати та ознайомитись у встановлений законом спосіб до початку здійснення контрольного заходу з наказом до моменту початку перевірки.

На думку суду, вказана обставина є обґрунтованою підставою відступити від правової позиції Верховного Суду, викладеною у постанові від 18.07.2019 року у справі №0440/5993/18 (адміністративне провадження №К9901/8921/19).

Як зазначено у пункті 86.1 статті 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

В акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов`язань платника (пункт 86.10 статті 86 ПК України).

У свою чергу, положеннями пункту 86.8 статті 86 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для винесення податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами, тому за відсутності проведеної перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція на винесення податкового повідомлення-рішення.

Така компетенція не виникає в силу самого лише факту вчинення платником податків податкового правопорушення. Для визначення контролюючим органом грошових зобов`язань платникові податків шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення в зв`язку допущеними таким платником порушеннями необхідно дотриматися певних умов, а саме - спочатку провести податкову перевірку.

Отже, нормами ПК України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постановах від 16 лютого 2016 року (справа №826/12651/14), від 27 січня 2015 року (справа №21-425а14), та у постановах Верховного Суду від 17 березня 2018 року (справа №1570/7146/12), від 24 жовтня 2018 року (справа №808/1746/15).

Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Оскільки підставою для проведення перевірки, наслідком якої стало прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 26.02.2015 року №0000902204, був наказ відповідача від 29.01.2015 року №114, а предметом розгляду справи №804/7906/15 - законність прийняття вказаного наказу та проведення перевірки на його підставі, суд дійшов висновку про те, що визнання незаконною перевірки, проведеної відповідачем, є безумовною підставою для визнання незаконним і прийнятого за результатами такої перевірки податкового повідомлення-рішення.

В той же час не підлягають задоволенню позовні вимоги про скасування повідомлення від 29.01.2015 року № 20 як такого, що не відповідає вимогам діючого законодавства; та скасування акту №8/22-05/01880993 від 10.02.2015 року Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПРАТ ТСФ Дніпрооблоптторг з питань правильності нарахування орендної плати за земельні ділянки, розташовані на території Жовтневого району за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року як такого, що складений безпідставно.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (пункт 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України).

У пункті 19 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Обов`язковою ознакою рішення, як предмета адміністративного спору, є прямий (безпосередній) вплив на правовий статус фізичної чи юридичної особи, тобто обмеження її прав, свобод, покладення на неї обов`язків.

Тобто, предметом розгляду по суті в порядку адміністративного судочинства є не будь - які рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а лише ті, що породжують права та обов`язки учасників спірних відносин.

У свою чергу акт перевірки, викладені в ньому факти та висновки не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а є засобом документування дій контролюючого органу під час проведення перевірки та носієм доказової інформації про виявлені під час перевірки порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства. Зазначений документ не породжує правових наслідків, не спрямований на регулювання тих чи інших відносин та не має обов`язкового характеру для платника податків. На підставі акта перевірки приймається відповідне рішення контролюючого органу. Податковий орган має право викладати в акті перевірки певні висновки щодо встановлених обставин. При цьому, оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо викладення висновків в акті перевірки та щодо змісту висновків надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі акту.

Повідомлення про проведення перевірки від 29.01.2015 року № 20 також не є рішенням суб`єкта владних повноважень в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

В даному випадку визнання протиправними та скасування наказу від 29.01.2015 року №114 та податкового повідомлення-рішення від 26.02.2015 року №0000902204 є достатнім способом захисту порушеного права позивача.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В ході розгляду справи відповідачем не було доведено правомірність проведення перевірки та винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, у зв`язку із чим, позовні вимоги підлягаю задоволенню частково.

Розподіл судових витрат слід здійснити у відповідності до положень частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 9, 73-78, 90, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства Товарно-сировинна фірма Дніпрооблоптторг (49041, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, проспект Праці, будинок 9, код ЄДРПОУ 01880993) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправними дій, скасування наказу, податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 29.01.2015 року №114.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 26.02.2015 року №0000902204 про донарахування грошового зобов`язання за платежем: орендна плата з юридичних осіб у розмірі 1 386 264,30 грн.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь Приватного акціонерного товариства Товарно-сировинна фірма Дніпрооблоптторг судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 06 вересня 2019 року.

Суддя І.В. Тулянцева