Рішення

від 18.11.2019 по справі 440/3862/19

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/3862/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевякова І.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Ткаченко А.К.

представника позивача - Ворона О.А.

представника відповідача, ГУ ДПС у Полтавській області, - Прокопчук О.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРСАЛІТ" до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги:

- визнання протиправним та скасування рішення комісії ГУ ДФС у Полтавській області про відмову в реєстрації податкової накладної № 1250683/42286597 від 12.08.2019 (податкова накладна № 6 від 31.07.2019);

- зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 6 від 31.07.2019, направлену на реєстрацію 01.08.2019.

Під час розгляду справи суд, -

В С Т А Н О В И В:

11 жовтня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕРСАЛІТ" (надалі також - позивач, ТОВ "ВЕРСАЛІТ") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України , Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою від 21 жовтня 2019 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи /а.с.2-3/.

Протокольною хвалою від 18 листопада 2019 року суд замінив відповідачів у справі їх правонаступниками, а саме: замінив ДФС України на його правонаступника - Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) /надалі також - відповідач-1, ДПС України/, а також Головне управління ДФС у Полтавській області замінив на його правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у Полтавській області (код ЄДРПОУ 43142831) /надалі також - відповідач-2, ГУ ДПС у Полтавській області/.

Аргументи учасників справи

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на невідповідність спірного рішення вимогам чинного законодавства. За твердженням позивача, після зупинення реєстрації податкової накладної ТОВ "ВЕРСАЛІТ" на вимогу контролюючого органу були надані усі наявні документи на підтвердження реальності здійснення господарської операції. Проте, відповідні документи не були взяті до уваги, у зв`язку з чим комісією центрального рівня ДФС України було прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної № 6 від 31.07.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі по тексту - ЄРПН).

З квитанції про зупинення реєстрації ПН незрозуміло, які саме недоліки відповідач виявив у первинних документах та в чому вони не відповідають закону, а також неможливо встановити, яких саме не вистачає документів. Позивачем також надані документи бухгалтерського обліку на підтвердження реальності та правомірності господарських операцій. Вказано, що позивач не підпадає під визначення жодного з вищевикладених пунктів "Критеріїв ризиковості платника податку". Додатково зазначено, що податкова накладна сформована за фактом "першої події" - постачання послуг.

Представник відповідачів у наданих до суду відзивах на позов /а.с. 41-44, 59-61/ проти задоволення позовних вимог заперечував, просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. При цьому посилався на правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення. Зауважив, що позивачем разом з письмовими поясненнями не надано контролюючому органу усіх первинних документів, а саме: розрахункових документів, банківських виписок з особистих рахунків

08 листопада 2019 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив /а.с. 71-74/, в якій останнім вказано на необґрунтованість наданих відповідачами відзивів на позов. Зокрема, зазначено, що відповідачем не надано пояснень щодо необхідності надання контролюючому органу документів, які в силу умов договору, були фактично та об`єктивно відсутні у платника податку.

14 листопада 2019 року представником відповідачів до суду надані заперечення на відповідь на відзив /а.с. 79-80/, які містять аналогічні викладеним у відзиві на позов обґрунтування правомірності оскаржуваного рішення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідачів проти задоволення позовних вимог заперечував.

Заслухавши пояснення представника відповідачів, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Обставини справи, встановлені судом

ТОВ "ВЕРСАЛІТ" (код ЄДРПОУ 42286597), зареєстровано 06.07.2018 /а.с. 13-14/.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, одним з основних видів діяльності ТОВ "ВЕРСАЛІТ" за КВЕД 46.90 є неспеціалізована оптова торгівля.

Судом встановлено, що 01.07.2019 між ТОВ "ВЕРСАЛІТ" - "Орендар", та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОЛАЙТ-М" - "Суборендар", був укладений Договір суборенди автомобіля № 0107/19-MR (далі - Договір суборенди) /а.с. 21-22/.

Відповідно до п. 1 зазначеного Договору суборенди, Орендар передає, а Суборендар бере в тимчасове платне володіння та користування наступне майно: автомобіль марки: Mercedes-Benz, 316 CDI (загальний автобус, автобус-D); державний номер: НОМЕР_1 ; номер кузова: НОМЕР_2 .

Згідно з п. 6.1 вказаного Договору суборенди, орендна плата встановлюється в розмірі 3 792, 6 грн з ПДВ за добу.

Пунктом 6.2 Договору суборенди передбачено, що розрахунки за цим договором здійснюються суборендарем протягом 30 банківських днів з дати отримання рахунку від орендаря, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендаря.

Передача в суборенду майна, яке є предметом Договору суборенди № 0107/19-MR від 01.07.2019, була здійснена Орендарем Суборендарю на підставі Акту приймання -передачі автомобіля в суборенду /а.с. 23/.

31.07.2019 року між позивачем та ТОВ "ТЕХНОЛАЙТ-М" підписаний Акт надання послуг суборенди № 16 /а.с. 24/, позивачем складений рахунок на оплату № 17 від 31.07.2019 на загальну суму 117 570 грн 60 коп. з ПДВ /а.с. 25/.

Позивачем за наслідками здійснення операції з надання послуг в межах вищезазначеного договору за правилом першої події , відповідно до приписів п. 201.10 статті 201 ПКУ складена та направлена для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна № 6 від 31.07.2019 на суму 117 570,6 грн, в тому числі ПДВ 19 595,10 грн.

Після направлення для реєстрації податкової накладної автоматизованою системою ДФС України було направлено платнику Квитанцію, у якій зазначено, що відповідно до п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 31.07.2019 №6 зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, що достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.

На виконання зазначених вимог позивачем через автоматизовану систему на адресу відповідача направлені документи, які включали первинні документи на підтвердження реальності господарської діяльності та відповідних господарських операцій між позивачем та ТОВ "ТЕХНОЛАЙТ-М" щодо суборенди транспортного засобу, та повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК /а.с. 18-20/.

Однак відповідач, зробивши висновок про ненадання платником необхідних документів (розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків), прийняв рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від № 1250683/42286597 від 12.08.2019 (податкова накладна № 6 від 31.07.2019).

Не погоджуючись з рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Норми права, які підлягають застосуванню

Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, в редакції чинній на момент винесення оскаржуваного рішення, (надалі - ПК України), об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів;

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

За приписами пункту 74.2 статті 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" №1246 від 29.12.2010, податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи містить підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Висновки щодо правозастосування

В даному разі у спірних правовідносинах квитанція щодо зупинення реєстрації податкової накладної від 14.09.2018 /а.с. 17/, містить інформацію про те, що ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом пп. 1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податків.

Відповідно до запропонованого, позивачем складено та направлено відповідачу через автоматизовану систему повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення господарських операцій, а також первинну документацію на підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ "ТЕХНОЛАЙТ-М".

Однак відповідачем вказані документи та пояснення до уваги взяті не були, з посиланням у рішеннях на ненадання платником податку документів.

З огляду на викладене, Комісією центрального рівня ДФС України було прийнято оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 21 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" встановлено, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку ;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, у даному випадку або "надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства", або "ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку"; або "ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено".

Необхідно зазначити, що, квитанція про зупинення реєстрації вказаної податкової накладної, не містила чіткої вказівки на те, яку первинну документацію позивач повинен подати для здійснення її реєстрації в ЄРПН. У зв`язку з цим, позивач, на власний розсуд подав документи контролюючому органу для підтвердження реальності господарської операції.

З огляду на те, що квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних не містили чіткої вказівки на те, які документи повинні бути надані позивачем для здійснення реєстрації таких податкових накладних в ЄРПН, позивач був позбавлений можливості зрозуміти, які саме документи він повинен надати відповідачеві.

У відзивах на позов представник відповідачів уточнив, що безпосередньою підставою для відмови у реєстрації податкової накладної стало ненадання позивачем розрахункових документів, банківської виписки з особового рахунку.

Дослідивши відповідні аргументи відповідачів, суд зауважує наступне: пунктом 6.2 Договору суборенди було передбачено, що розрахунки за цим договором здійснюються суборендарем протягом 30 банківських днів з дати отримання рахунку від орендаря, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендаря.

Позивачем складений рахунок на оплату № 17 від 31.07.2019 на загальну суму 117 570 грн 60 коп. з ПДВ /а.с. 25/. Цього ж дня за фактом постачання послуг - позивачем складена податкова накладна № 6 від 31.07. 2019.

Враховуючи, що акт надання послуг суборенди та рахунок на оплату складені 31.07.2019, а повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо ПН/РК, реєстрацію яких зупинено, разом письмовими поясненнями та копіями документів, були подані до контролюючого органу - 02.08.2019, то станом на день їх подання, у зв`язку з ненастанням визначеного умовами договору суборенди терміну для розрахунків, оплата за отримані послуги здійснена не була. Таким чином, у позивача не було об`єктивної можливості надати контролюючому органу розрахункові документи, про що зазначалось у поясненнях, і що контролюючим органом не було взято до уваги.

Отже, на думку суду, оскаржуване рішення не є обґрунтованим та не відповідає критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, що встановлені статтею 2 КАС України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про належне проведення господарської операції між позивачем та його контрагентом, враховуючи відсутність встановлення документів, що складені з порушенням законодавства, відповідач не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної № 6 від 31.07.2019.

Відтак, позовні вимоги про скасування протиправного рішення щодо відмови в реєстрації податкової накладної підлягають задоволенню.

Також позивач просив зобов`язати ДФС України зареєструвати податкову накладну № 6 від 31.07.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зважаючи на те, що підставою для відмови в реєстрації податкової накладної контролюючим органом обрано лише відповідність такої накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, а обґрунтованість даної підстави не знайшла свого підтвердження у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов`язання Державної податкової служби України (правонаступника ДФС України) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 6 від 31.07.2019 датою її подання.

Беручи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов до висновку про задоволення позову ТОВ "ВЕРСАЛІТ" повністю.

Надаючи оцінку вимозі позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання відповідача подати у тижневий строк з моменту набрання рішенням законної сили звіт про виконання рішення суду, суд виходить з наступного.

Зважаючи на той факт, що зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення, за приписами частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, є правом, а не обов`язком суду, відповідну вимогу позивача, за відсутності будь-яких обґрунтувань, суд залишає без задоволення. Зокрема, у суду відсутні будь-які об`єктивні дані вважати, що відповідач може не виконати судове рішення, яке набрало законної сили, без застосування до нього (відповідача) засобів судового контролю.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 1921 грн і суд дійшов висновку про задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 1921 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРСАЛІТ" (пров. Чайковського, 3, кв. 37, м. Полтава, Полтавська область, ЄДРПОУ 42286597) до Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, ЄДРПОУ 43005393), Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, ЄДРПОУ 43142831) задовольнити повністю.

Рішення комісії ДФС України №1205683/42286597 від 12 серпня 2019 року про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "ВЕРСАЛІТ" в реєстрації податкової накладної № 6 від 31 липня 2019 року - визнати протиправним та скасувати.

Зобов"язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРСАЛІТ" № 6 від 31 липня 2019 року

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРСАЛІТ" за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України витрати зі сплати судового збору у сумі 1 921,0 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 25 листопада 2019 року.

Головуючий суддя І.С. Шевяков