Ухвала

від 18.11.2019 по справі 334/4349/19

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 18.11.2019

Справа № 334/4349/19

Провадження № 1-кс/334/3953/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2019 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя, у складі: слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора Запорізької міської прокуратури №3 ОСОБА_3 , представника заявника ТОВ «Анхель Альянс» адвоката ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про скасування арешту,

в с т а н о в и в :

До Ленінського районного суду м.Запоріжжя надйшло клопотання третьої особи ТОВ «Анхель Альянс» про скасування арешту на майно.

У клопотанні зазначено, що 31.10.2019 із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна ТОВ «Анхель Альянс» дізналося про наявність державної реєстрації обтяжень - арешту нерухомого майна підприємства: земельних ділянок із кадастровими номерами № 2322155300:01:001:2101 та№ 2322155300:01:001:2102 на підставі ухвали слідчого судді від 05.07.2019 у справі №334/4349/19.

Ознайомившись із вказаною ухвалою у Єдиному державному реєстрі судових рішень з`ясовано, що 05.07.2019 слідчим суддею Ленінського районного суду м. Запоріжжя задоволено клопотання прокурора Запорізької місцевої прокуратури №3 ОСОБА_3 , внесене у кримінальному провадження №42018081060000042 від 22.03.2018, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.З ст.190, ч.І ст.366 КК України, пов`язаних з незаконною реєстрацією права власності на земельну ділянку площею 2,0 га, для ведення лісового господарства, незаконною реєстрацією права власності на земельну ділянку площею 2,0 га, для ведення лісового господарства, та накладено арешт на майно ТОВ «Анхель Альянс» шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування земельною ділянкою із кадастровим №2322155300:01:001:2101 та земельною ділянкою із кадастровим №2322155300:01:001:2102.

При цьому, розгляд клопотання прокурора та оголошення ухвали слідчого судді відбувалось за відсутності представника ТОВ «Анхель Альянс».

Заявник вважає, що досудове розслідування у провадженні №42018081060000042 від 22.03.2018 ведеться із порушенням встановленого статтею п.3 ч.І ст.219 КПК України строку, при цьому майно ТОВ «Анхель Альянс» перебуває під арештом упродовж 4-х місяців, відомості про причетність до злочину будь-яких осіб, у тому числі службових осіб ТОВ «Анхель Альянс» не внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відносно Товариства як юридичної особи досудового розслідування не здійснюється, жодній особі пропідозру увчиненні кримінальногоправопорушення не повідомлено, цивільній позов не заявлено.

Крім того, в ухвалі суду про арешт майна ТОВ «Анхель Альянс» відсутні відомості про потерпілого від кримінальних правопорушень, не зазначено про наявність цивільного позову.

Версія органу досудового розслідування про те, що земельні ділянки, зазначені в ухвалі про арешт майна, є предметом доказування у кримінальному провадженні, не підтверджена допустимими в розумінні ст.86 КПК України доказами.

Водночас, ТОВ «Анхель Альянс» вважає, що органом досудового розслідування та прокурором не доведено відповідність майна, на яке накладено арешт, критеріям, визначеним ст.98 КПК України, зокрема: наведені прокурором у клопотанні обставини кримінальних правопорушень дають підстави стверджувати, що право власності на земельні ділянки, первинно оформлене відповідними державними актами на право приватної власності на земельні ділянки, у встановленому законом порядку не скасовано; посилання прокурором як на доказ відсутності підстав виділення земельних ділянок - інформацію архівного відділу Запорізької районної державної адміністрації про незнайдення рішення Балабинської селищної ради №124/6 від 13.09.2001, є суперечливим, оскільки посилаючись на копії державних актів на право приватної власності на земельні ділянки, в яких зазначено підстави їх видачі, прокурор зазначає рішення виконкому Балабинської селищної ради №124/6 від 13.09.2001, а не рішеннями Ради; висновки прокурора про те, що рішення виконкому Балабинської селищної ради №124/6 від 13.09.2001 не приймалося, базується на власному тлумаченні інформації архівного відділу Запорізької районної державної адміністрації щодо наявності іншого рішення виконкому за 13.09.2001, яка не спростовує факт прийняття рішення №124/6 від 13.09.2001 та беззаперечно не виключає його наявності.

ТОВ «Анхель Альянс» наголошує на тому, що земельні ділянки із кадастровими номерами 2322155300:01:001:2101 та 2322155300:01:001:2102, набуті у власність на законних підставах та складають статутний капітал підприємства.

Жодного обґрунтування ризиків про можливість використовувати земельні ділянки на власний розсуд та розмішувати на них об`єкти нерухомого майна або тимчасових споруд органом досудового розслідування не наведено, при цьому право законного власника, яким є ТОВ «Анхель Альянс» обмежено, що є порушенням норм Закону.

Таким чином, заявник вважає, що підстав для подальшого застосування арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження, відсутні, тому арешт накладений ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 05.07.2019 на майно ТОВ «Анхель Альянс» шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування земельною ділянкою із кадастровим №2322155300:01:001:2101 та земельною ділянкою із кадастровим №2322155300:01:001:2102 слід скасувати.

У судовому засіданні представник ТОВ «Анхель Альянс» адвокат ОСОБА_4 наполягав на задоволенні свого клопотання та просив суд його задовольнити з підстав, викладених у ньому.

В обґрунтування своїх вимог, було доведено, що продовження заходів забезпечення кримінального провадження (до яких також віднесено арешт майна), як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Жодних нових або додаткових ризиків, сторона обвинувачення не наводить, а за таких обставин, ризики, що стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а саме арешту майна ТОВ «Анхель Альянс», відсутні.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання щодо скасування арешту на майно, оскільки досудове слідство триває, дане майно визнано речовим доказом по даному кримінальному провадженню, тому скасування арешту на майно призведе до ризиків збереження речових доказів, а саме , що власник вищевказаних земельних ділянок може вжити заходи до їх псування, зокрема шляхом видалення зелених насаджень, проведення меліоративних робіт, може використовувати земельні ділянки на власний розсуд та розміщувати на них об`єкти як нерухомого майна так і тимчасові споруди, а також власником можуть бути вжиті заходи спрямовані на відчуження земельних ділянок шляхом їх передачі, зокрема за актами прийому - передачі, згідно яких вже змінювалось право власності, переходячи від одних до інших суб`єктів цивільних правовідносин, тому скасування арешту є недоцільним.

Слідчий суддя заслухавши пояснення представника заявника, прокурора, дослідивши матеріали провадження, приходить до наступного висновку.

У провадженні СВ Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області перебуває кримінальне провадження №42018081060000042 від 22.03.2018 за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст.190, ч.2 ст.364, ч.1 ст.366 КК України, пов`язаних з незаконною реєстрацією права власності на земельну ділянку площею 2,0 га, для ведення лісового господарства, незаконною реєстрацією права власності на земельну ділянку площею 2,0 га, для ведення лісового господарства.

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 05.07.2019 року задоволено клопотання прокурора Запорізької місцевої прокуратури №3 ОСОБА_3 про накладення арешту в рамках даного кримінального провадження на нерухоме майно підприємства: земельних ділянок із кадастровими номерами № 2322155300:01:001:2101 та № 2322155300:01:001:2102.

Згідно з п. 18ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді суду першої інстанції належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. У відповідності дост. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їхз ахисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба абоарештнакладенонеобґрунтовано.

Згідно з ч. 1ст. 170 КПК Українив редакціїЗакону № 1019-VIII від 18.02.2016( даліКПК України), арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним ( рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадженні слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана не обґрунтованому процесуальному обмеженню. Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно вимог ст.94, ст.132, ст.173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

З тексту ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м.Запоріжжя, від 05.07.2019 року вбачається, що підставою для накладення вказаного арешту стало існування достатніх підстав вважати, що майно, яке зазначене у клопотанні прокурора, підпадає під критерії ст. 98 та ч. 1 ст. 170, п.п. 1,4 ч. 2, ч.3 ст. 170 КПК України, тому на зазначене майно було накладено арешт з метою забезпечення його збереження (оскільки наявні достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям речового доказу), а також відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Будь-яких інших правових підстав для застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження в вищевказаній ухвалі не наведено.

Між тим, відповідно до вимогст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Проте, органом досудового розслідування та прокурором не доведено відповідність майна, на яке накладено арешт, критеріям, визначеним ст.98 КПК України, зокрема: наведені прокурором у клопотанні обставини кримінальних правопорушень дають підстави стверджувати, що право власності на земельні ділянки, первинно оформлене відповідними державними актами на право приватної власності на земельні ділянки, у встановленому законом порядку не скасовано; посилання прокурором як на доказ відсутності підстав виділення земельних ділянок - інформацію архівного відділу Запорізької районної державної адміністрації про незнайдення рішення Балабинської селищної ради №124/6 від 13.09.2001, є суперечливим, оскільки посилаючись на копії державних актів на право приватної власності на земельні ділянки, в яких зазначено підстави їх видачі, прокурор зазначає рішення виконкому Балабинської селищної ради №124/6 від 13.09.2001, а не рішеннями Ради; висновки прокурора про те, що рішення виконкому Балабинської селищної ради №124/6 від 13.09.2001 не приймалося, базується на власному тлумаченні інформації архівного відділу Запорізької районної державної адміністрації щодо наявності іншого рішення виконкому за 13.09.2001, яка не спростовує факт прийняття рішення №124/6 від 13.09.2001 та беззаперечно не виключає його наявності.

ТОВ «Анхель Альянс» наголошує на тому, що земельні ділянки із кадастровими номерами 2322155300:01:001:2101 та 2322155300:01:001:2102, набуті у власність на законних підставах та складають статутний капітал підприємства.

Слідчий суддя погоджується з доводами клопотання представника товариства «Анхель Альянс», що земельні ділянки не підпадають під визначення речових доказів в кримінальному провадженні, оскільки не є матеріальними об`єктами, які можуть зберегти сліди злочинів. Окрім того, згідно доводів клопотання, підтриманих представником заявника в судовому засіданні, накладення арешту на земельні ділянки товариства «Анхель Альянс» паралізувало нормальну діяльність товариства, що тягне за собою збитки в господарській діяльності та фактично позбавляє можливості в подальшому здійснювати свою господарську діяльність та обмежує права власників щодо отримання прибутку від діяльності підприємства. Отже, в умовах реалізації сторонами конституційного принципу змагальності і свободи в наданні ними суду своїх доказів, слідчим суддею вставлені фактичні дані для висновку про відсутність у справі обставин, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння юридичної особи майном та обумовлювали арешт її майна, оскільки посадові особи Товариства «Анхель Альянс» не є підозрюваними у кримінальному провадженні №420180810600000000042 від 22.03.2018 р., процесуальний статус самого товариста органом досудового розслідування не визначено, а земельні ділянки у будь-якому випадку не можуть містити на собі сліди вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст.364, ч.3 ст.190, ч.1 ст.366 КК України.

Крім того, у судовому засіданні було достеменно з`ясовано, що в матеріалах кримінального провадження відсутні відомості про потерпілого від кримінальних правопорушень, не зазначено про наявність цивільного позову.

Версія органу досудового розслідування про те, що земельні ділянки, зазначені в ухвалі про арешт майна, є предметом доказування у кримінальному провадженні, не підтверджена допустимими в розумінні ст.86 КПК України доказами.

Враховуючи наведене, у слідчого судді не має підстав вважати, що існує правова підстава для арешту даних земельних ділянок. Тобто спростовується той факт, що зазначені земельні ділянки здобутті незаконним шляхом, а відтак клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

Клопотання ТОВ «Анхель Альянс» про скасування арешту задовольнити.

Скасувати накладений ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 05.07.2019 арешт на майно ТОВ «Анхель Альянс» шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування земельною ділянкою із кадастровим №2322155300:01:001:2101 та земельною ділянкою із кадастровим №2322155300:01:001:2102.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1